7314

Колективний договір. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Колективний договір План Поняття колективного договору. Колективні переговори по укладенню колективного договору. Порядок укладення колективного договору і його зміст. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності ...

Украинкский

2013-01-20

106 KB

25 чел.

Колективний договір

План

1. Поняття колективного договору.

2. Колективні переговори по укладенню колективного договору.

3. Порядок укладення колективного договору і його зміст.

4. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов'язань.

1. Поняття колективного договору.

В Україні правове регулювання колективних договорів і угод здійснюється  Законом України „Про колективні договори та угоди” від 1 липня 1993 року, розділом ІІ  „Колективний договір” КЗпП.

Згідно з діючим законодавством ,  колективний договір – це  угода, що укладається власником підприємства або уповноваженою ним особою, з однієї сторони, і трудовим колективом найманих працівників, який уповноважив профспілковий комітет чи інший представницький орган на проведення колективних переговорів і укладення договору, — з другої, з метою врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, що потребують додаткової регламентації з урахуванням особливостей здійснення праці на даному підприємстві, а також питань, що не урегульовані чинним законодавством.

Метою колективного договору є:

  •  поліпшення господарської діяльності підприємства, підвищення його рентабельності і якості продукції, що випускається;
  •   забезпечення трудящим можливості брати участь в управлінні виробництвом;
  •   удосконалення винагороди за працю;
  •   підняття рівня охорони праці, матеріально-побутового та культурного обслуговування працюючих.

Забороняється включати до колективного договору умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників.

Зміст колективного договору і його сторони значною мірою залежать від форми власності на засоби виробництва.

2. Колективні переговори по укладенню колективного договору.

Укладенню колективного договору передують колективні переговори між сторонами колективного договору. Від імені трудового колективу переговори повинен вести орган, який одержав на це повноваження.

Відповідно до практики, що існувала в минулі роки, таким органом виступав профспілковий комітет підприємства. Але право вести колективні переговори може надаватись й іншим представницьким органам, наприклад раді трудового колективу, страйковому комітету, якщо трудовий колектив висловився за надання їм таких повноважень. Такі повноваження надаються загальними зборами трудового колективу або конференцією його членів шляхом голосування.

Якщо на підприємстві є кілька професійних спілок чи інших об'єднань або інших уповноважених колективом представницьких організацій, усі вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору.

Етапи  проведення колективних переговорів:

1.Початок колективних переговорів.

Для ведення переговорів будь-яка із сторін не раніше як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору або у строк, визначений діючим колективним договором, письмово повідомляє іншу сторону про початок переговорів. Інша сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори.

Ухилення осіб, які представляють власників або уповноважених ними органів чи профспілки, або інших уповноважених трудовим колективом органів від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін тягне за собою накладення штрафу в десять мінімальних розмірів заробітної плати.

2.Створення робочої комісії.

Для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору утворюється робоча комісія з представників сторін, наділених відповідними повноваженнями.

Мінімальні гарантії членів комісії визначені Законом України «Про колективні договори і угоди». Особи, які беруть участь в переговорах як представники а також спеціалісти, запрошені для участі в роботі комісії в період переговорів і підготовки проекту колективного договору звільняються від основної роботи із збереженням середньомісячного заробітку та включенням цього часу до трудового стажу. Всі витрати, пов'язані з участю у переговорах і підготовкою проекту, компенсуються в порядку, передбаченому законодавством про працю або колективним договором.

3.Перерви протягом колективних переговорів.

Переговори можуть перериватися, якщо сторони не дійшли згоди при обговоренні конкретних пропозицій. У таких випадках складається протокол розбіжностей, до якого заносяться зміст розбіжностей та пропозиції сторін про заходи, що необхідно провести, причин, через які не можна прийняти рішення. В протоколі обумовлюються також строки відновлення переговорів.

4.Створення примирної комісії.

Для вирішення розбіжностей, що виникають в ході переговорів, після складення протоколу розбіжностей сторонами протягом трьох днів після складення протоколу створюється примирна комісія. Вона складається з однакової кількості представників сторін для підготовки рекомендацій щодо вироблення рішення, яке б задовольнило обидві сторони.

5.Звернення до посередника .

У разі недосягнення згоди на підставі пропозиції примирної комісії сторони можуть звернутися до посередника, який у термін до семи днів повинен розглянути протокол розбіжностей і винести рекомендації щодо суті спору. Посередник визначається сторонами за їх спільним вибором. Це може бути нейтральна особа з високим рівнем кваліфікації в галузі тих питань, з яких виникли розбіжності. Ця особа повинна користуватися довірою обох сторін.

6.Крайні міри вирішення компромісу.

Якщо внаслідок роботи примирної комісії чи посередника не вирішено розбіжностей і не досягнуто згоди між сторонами переговорів, профспілки або інші уповноважені працівниками органи можуть використовувати такі засоби впливу, як проведення зборів, мітингів, пікетування, демонстрацій аж до страйку.

7.Обговорення колективного договору на загальних зборах трудового колективу.

Якщо ж колективні переговори закінчилися успішно і робоча комісія сформувала проект колективного договору, то він передається на обговорення трудового колективу. Процес обговорення може проходити в різних формах: на зборах структурних підрозділів, окремих цехових профспілкових організацій і профгруп, шляхом тиражування і розповсюдження проекту серед працюючих.

8.Доопрацювання колективного договору робочою комісією.

Після такого обговорення робоча комісія збирає, узагальнює і розглядає пропозиції, висловлені в ході обговорення, приймає рішення щодо доцільності і можливості їх реалізації та вносить відповідні зміни і доповнення до проекту колективного договору. З пропозицій, що не можуть бути прийняті, готуються обґрунтування та інформація.

9. Прийняття колективного договору загальними зборами.

Доопрацьований проект колективного договору виноситься на загальні збори чи конференцію трудового колективу для його обговорення і прийняття. Якщо загальні збори чи конференція трудового колективу відхилили проект колективного договору в цілому або окремі його положення, сторони зобов'язані поновити переговори для реалізації рішень і пропозицій зборів чи конференції. Термін таких переговорів для пошуку необхідного рішення відповідно до ст. 13 Закону України «Про колективні договори і угоди» не повинен перевищувати 10 днів.

Після закінчення цих переговорів проект колективного договору в цілому знову виноситься на розгляд загальних зборів чи конференції трудового колективу.

3. Порядок укладення колективного договору.

Колективний договір укладається на підприємствах незалежно від форм власності і господарювання за умови використання ними найманої праці і наявності права юридичної особи. Колективний договір укладається також на підприємствах, які здійснюють науково-дослідну діяльність або займаються комерцією з метою одержання прибутку.

Якщо є необхідність, колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємств. Під такими підрозділами слід розуміти цехи, відділи, лабораторії, сектори тощо.  В такому разі колективний договір структурного підрозділу є додатком до загального колективного договору підприємства, дія якого поширюється і на структурний підрозділ.

Повноваження загальних зборів трудового колективу щодо укладення колективного договору.

Розроблений сторонами проект колективного договору виноситься на загальні збори або конференцію трудового колективу. Загальні збори трудового колективу вважаються правомочними, якщо в них бере участь не менше половини працюючих на даному підприємстві.

Конференція представників трудового колективу правомочна при участі в ній не менше 2/3 представників трудового колективу, обраних делегатами на конференцію. Якщо загальні збори чи конференція трудового колективу схвалює проект колективного договору, він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через п'ять днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами чи конференцією трудового колективу.

Реєстрація колективного договору.

Підписаний сторонами колективний договір підлягає повідомній реєстрації в місцевих органах державної виконавчої влади відповідно до Положення про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 225.

Реєстрація проводиться в двотижневий строк з дня одержання колективного договору. Не пізніше наступного дня після реєстрації два примірники колективного договору повертаються сторонам, що його підписали і подали на реєстрацію. Копія договору зберігається реєструючим органом.

Місцеві органи державної виконавчої влади, що реєструють колективні договори, не можуть вимагати від сторін цього договору внесення до нього змін або відмовити в його реєстрації, за винятком єдиного випадку, коли подані на реєстрацію примірники і копія колективного договору не є автентичними.

Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з моменту, що встановлений в самому договорі, незалежно від терміну його реєстрації.

4.Зміст колективного договору.

Законодавство про працю не встановлює єдиних вимог щодо структури колективного договору. Сторони самостійно визначають його структуру, які розділи включити в договір, які додатки приєднати. В той же час законодавством досить докладно визначається зміст колективного договору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» та ст. 13 КЗпП зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.

У колективних договорах встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Зокрема, ці зобов'язання стосуються:

- змін в організації виробництва і праці;

- забезпечення продуктивної зайнятості;

- нормування і оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо);

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства, якщо це передбачено статутом;

- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- умов і охорони праці;

- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.

Колективним договором можуть передбачатись й інші додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Усі ці зобов'язання розподіляються на нормативні та зобов'язальні. 

До нормативних відносяться ті, що вже містяться в чинному законодавстві про працю. Але законодавством встановлюється мінімальний рівень соціальних умов, нижче якого сторони при укладенні колективного договору визначатись не мають права.

До зобов'язальних умов відносяться такі питання, які не урегульовані чинним законодавством, а закріплюються в змісті колективного договору як конкретні зобов'язання, що беруть на себе власник, уповноважений ним орган, трудовий колектив, профспілковий комітет чи інший орган, уповноважений трудовим колективом на представництво його інтересів.

Усі передбачені колективним договором норми і зобов'язання діють лише на конкретному підприємстві. Вони стосуються тільки тих суб'єктів, що становлять у своїй сукупності трудовий колектив. При цьому встановлені колективним договором норми і зобов'язання мають тимчасовий характер, оскільки за своєю природою колективний договір є строковою угодою.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, незалежно від того, чи є вони  членами профспілки. Але одночасно вони є й обов'язковими як для всіх працюючих, так і для власника чи уповноваженого ним органу. Власник і уповноважений ним орган повинні дотримуватись своїх зобов'язань відносно до всіх працівників. Працівники, в свою чергу, повинні дотримуватися виконання зобов'язань, взятих від їх імені профспілковим органом чи іншою представницькою організацією, які підписали колективний договір.

Колективний договір може бути доповнений додатками, про які в загальній формі може бути вказано в тексті колективного договору. Самі додатки оформляються у вигляді відповідних документів.

Додатками до колективного договору можуть бути:

  - перелік професій і посад із шкідливими умовами праці, які дають право на додаткову відпустку і скорочений робочий день;

  - перелік посад працівників із ненормованим робочим днем, яким надається додаткова відпустка;

  - список професій із шкідливими умовами праці, які дають право на одержання молока або інших рівноцінних продуктів;

    - норми безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;  

      - перелік професій і посад працівників, яким дозволяється встановлювати підсумований облік робочого часу;

      -  угода з охорони праці та ін.

5. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов'язань.

Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. Для ефективного здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію.

Крім того, сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання. В органи державної статистики надсилаються статистичні дані про колективні договори.

Для здійснення контролю за виконанням колективного договору можуть створюватися комісії, які за наслідками перевірки складають акт. Такий акт є основним документом, який свідчить про результати роботи по виконанню колективного договору, угоди. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Акт перевірки повинен відображати стан роботи по виконанню колективного договору, угоди. В ньому вказується, скільки заходів було включено в колективний договір, угоду і скільки з них виконано. По кожному з невиконаних зобов'язань повинні бути чітко вказані причини невиконання. В акті коротко висвітлюється робота по виконанню кожного з розділів колективного договору, угоди.

В акті можуть бути конкретні пропозиції комісії щодо притягнення до відповідальності винних у невиконанні заходів колективного договору чи щодо усунення недоліків, які стали причиною невиконання.

Акт перевірки обговорюється на спільному засіданні сторін. Наслідком такого обговорення є прийняття рішення, в якому визначаються заходи щодо усунення виявлених недоліків, прорахунків, дається оцінка діяльності працівників, які допустили невиконання двосторонніх зобов'язань, вказуються строки їх виконання і особи, яким доручено здійснювати контроль за реалізацією наміченого. Може бути також прийняте рішення про направлення акта перевірки для обговорення в колективах структурних підрозділів, цехів, дільниць, лабораторій, бригад тощо.

Відповідальність за невиконання колективного договору.

1.Адміністративна відповідальність..

Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору особами, які представляють власників або  уповноважених ними органів чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою накладення штрафу до ста мінімальних розмірів заробітної плати.

Ненадання цими ж особами інформації, необхідної для здійснення контролю за виконанням колективних договорів, тягне за собою накладення штрафу в п'ять мінімальних розмірів заробітної плати.

2.Дисциплінарна відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку стягнення: оголошення догани або звільнення з роботи. Статтею 45 КЗпП передбачено також, що на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.

3. Матеріальна відповідальність.

Матеріальна відповідальність полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.

4. Кримінальна відповідальність.

Кримінальна відповідальність полягає у покаранні працівника за порушення зобов'язань по колективному договору в разі, коли таке порушення створює склад кримінального злочину.

5.Громадська відповідальність.

Трудові колективи можуть застосовувати до своїх членів такі заходи громадського стягнення, як товариське зауваження, громадська догана, передати матеріали на розгляд товариського суду. Товариський суд, в свою чергу, може зобов'язати винуватця публічно просити пробачення у колективу, оголосити попередження, громадський осуд, догану з опублікуванням або без опублікування в пресі, порушити перед власником або уповноваженим ним органом питання про звільнення винного працівника відповідно до чинного законодавства.

 

Додаток №1.

Зразок колективного договору.

 

Колективний договір

прийнятий на загальних зборах трудового колективу

(назва підприємства, організації)

 

м. _____________________                                                                                        „ _____”  _______________

 

З метою сприяння регулюванню трудових відносин і соціально-економічних інтересів працівників і власників _____________________________________________________________________________________

(назва підприємства, установи, організації)

в особі _____________________________________________________________________________________

(генерального директора, його прізвище, ім’я , по-батькові)

з однієї сторони, і трудовий колектив ___________________________________________________________

                                                                    (назва підприємства, установи, організації)

в особі вибраного і уповноваженого _____________________________________________________________

                                                            (представника ради трудового колективу, його посада, П.І.Б.)

(надалі – Сторони) підписали цей договір про подані нижче взаємні обов’язки.

 

1.Загальні положення.

1.1 Цей колективний договір складений відповідно до Закону України”Про колективні договори та угоди”; він визначає взаємні виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між уповноваженим власника (надалі – Адміністрація) і працівниками підприємства.

1.2.Умови цього колективного договору є обов’язковими для сторін , що його підписали. Ці умови у випадку будь-яких спорів і розходжень не можуть трактуватися, як погіршуючі, порівняно з діючим законодавством України, положення працівників, бо в протилежному випадку вони визнаються недійсними.

1.3.Положення цього колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства і є обов’язковими як для власників і управлінського персоналу, так і для кожного члена трудового колективу.

1.4.Жодна зі сторін,що підписала колективний договір,не може в односторонньому порядку припинити виконання його положень.

1.5.Цей колективний договір чинний у випадку зміни складу, структури і найменування підприємства, а у випадку його реорганізації він може бути переглянутий за згодою Сторін. У випадку зміни власника підприємства дія колективного договору зберігається не більше року.

У цей період Сторони повинні розпочати переговори про підписання нового чи зміну діючого колективного договору.

1.6.Положення цього Колективного договору діє до підписання нового договору.

 

2.Організація виробництва, праці, забезпечення продуктивної зайнятості.

2.1.Жодний інший трудовий договір(контракт), що підписується підприємством з працівниками, не може суперечити цьому колективному договору таким чином, щоб порівняно з останнім права та інтереси працівника в трудовому договорі (контракті) були якимсь чином обмежені. У випадку винекненння такого протиріччя відповідні положення трудового договору (контракту) визнаються недійсними.

2.2.Адміністрація не вправі вимагати від працівника виконанння роботи, не обумовленої трудовими договорами(контрактами). Підприємство зобов’язане передбачити в контракті чи розробити і затвердити для кожного робітникайого функціональні обов’язки, ознайомити його з ними і вимагати лише їх виконання. В цих функціональих обов’язках  чи в контракті може бути передбачено виконання одним з працівників обов’язків іншого лише у випадках тимчасової відсутності останнього у зв’язку хворобою, відпусткою, чи з інших важливих причин, причому такі обов’язки можуть покладатися на іншого працівника лише за додаткову плату і з врахуванням його реальної можливості виконувати їх, тобто з врахуванням необхідної професійної підготовки і зайнятості при виконанні безпосередніх обов’язків.

2.3.Кожний працівник зобов’язаний добросовісно і якісно виконувати свої обов’язки, працювати чесно і добросовісно, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження власників та уповноважених ними осіб, дотримуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, дбайливо ставитися до майна власника, на прохання адміністрації підприємства надавати звіти про виконання своїх конкретних обов’язків.

2.4.Працівники можуть бути звільнені з підприємства у випадку змін в організації виробництва, при скороченні чисельності чи штату. У цих випадках вони персонально попереджуються Адміністрацією про майбутнє звільнення не пізніше ніж за два місяці. При цьому підприємство надає працівнику іншу роботу по спеціальності, а у випадку неможливості цього або при відмові працівникавід неї останній працевлаштовується самостійно. При звільненні працівника за підставою, вказаною в цьому пункті, йому виплачується заробітна плата за весь період працевлаштування , але не більше ніж за три місяці від дня звільнення.

2.5.Звільнення працівників допускається лише після використання всіх наявних і додатково створених можливостей для забезпечення зайнятості на підприємстві.

 

3.Нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати й інших видів трудових виплат.

 

3.1.Заробітна плата виплачується за місцем роботи грошовими  знаками України __________ і _______  числа кожного місяця, а у випадку якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним днем ,- напередодні цього дня. Заробітна плата за час тимчасолвої відпустки виплачується не пізніше ніж за _______ днів до початку відпустки.

3.2.відомості про оплату праці працівників надається іншим органам і особам лише у випадках, прямо передбачених законодавством.

3.3. При підписанні трудового договору(контракту) Адміністрація доводить до відома працівника розмір, порядок і термін виплати заробітної плати, умови ,згідно з якими можуть здійснюватися утримання із заробітної плати.

3.4.Структура заробітної плати складається з основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат, зміст яких полягає в наступному.Основна заробітна плата є обов’язковою винагородою працівнику за виколнану ним роботу згідно з установленими нормами праці і встановлюється у вигляді тарифних ставок( окладів) і договірних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи і винахідливість, особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

3.5.Конкретні розміри тарифних ставок робочих і посадових окладів службовців визначаються у межах наявних коштів на оплату праці у ссуворій відповідності з професіями, кваліфікацією працівників, складністю та умовами виконуваної ними роботи і встановлються у кожному випадку в окремому трудовому договорі (контракті) з працівником.При цьому основна заробітна плата не може бути меншою встановленого законодавством України прожиткового мінімуму.

3.6.Робота у святкові ,неробочі та вихідні дні, якщо вона не компенсується іншим часом відпочинку, а також в надурочний час оплачується у подвійному розмірі. При вирішенні інших питань оплати праці власник керується положеннями статей КЗпП і Закону України „Про оплату праці”.

 

4.Встановлення гарантій, компенсацій і пільг.

4.1Працівникам надаються гарантії, компенсації при службових відрядженнях, при переїзді на роботу в сільську місцевість і в інших випадках, переджбачених законодавством.

4.2.Підприємством встановлюються такі додаткові гарантії, компенсації і пільги )наприклад: компенсація за використання особистого автотранспорту, компенсація у підвищених порівняно із законодавчо затвердженими розмірах за службові відрядження, гарантії забезпечення засобами індивідуального захисту працівників служб охорони і безпеки, додаткові пільги для окремих категорій працівників тощо).

 

5.Режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку.

5.1.На підприємстві встановлюється такий режим роботи, який зобов’язуються виконувати всі працівники : початок роботи – 9.00, закінчення роботи – 17.00, перва для відпочинку і харчування – з 13.00 до 14.00, субота і неділя – вихідні дні.

5.2.У будь-якому випадку тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

5.3. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

5.4.Тривалість щорічної відпустки для працівників підприємства встановлюється не менше 24 календарних днів.

5.5.Графік чергових щорічних відпусток затверджується Адміністрацією підприємства до 15 січня поточного року, для чого не пізніше 1 січня надається їй трудовим колективом.При визначенні черговості відпусток враховуються сімейні й інші особисті обставини кожного працівника.

5.6.За сімейними обставинами й іншими поважними причинами працівникам за їхніми заявами можуть  бути надані короткотермові відпустки без збереження заробітної плати на термін, обумовлений згодою між працівником і Адміністрацією підприємства, тривалістю не більше 15 календарних днів.У випадку простою з незалежних від підприємства причин Адміністрація може надати працівникам відпустку без збереження заробітної плати тривалістю не більше 20 календарних днів за рік, а також відпустку з частковим збереженням заробітної плати в розмірі 2\3 тарифної ставки на період до 15 календарних днів.При наданні такої відпустки з ініціативиАдміністрації працівник може бути повідомлений про початок відпустки не менше ніж за 10 днів до його початку.

5.7. Всі працівники зобов’язуються без дозволу Адміністрації не перебувати в приміщеннях підприємства у неробочий час з причин, не пов’язаних зроботою, а також не запрошувати туди сторонніх осіб.

 

6.Прийом і звільнення працівників.

6.1.Форми і умови трудового договору(контракту), включаючи звільнення, не передбачені законодавством, підлягають узгодженню з профспілковою організацією підприємства.

6.2.Кожний парийнятий працівник зобов’язаний ознайомитися з умовами колективного договору під розписку.

6.3.Не допускається звільнення працівника у зв’язку з ліквідацією робочого місця, якщо до досягнення пенсійного віку йому необхідно пропрацювати 3 роки.

6.4.Контрактна форма підписання трудового договору встановлюється для : заступників директора, провідних спеціалістів

7.Умови і охорона праці.

7.1.Забезпечення безпечних умов праці є обов’язком власника підприємства, який організовує умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання, інших засобів виробництва, наявність засобів захисту, відповідність санітарно-побутових нормативних актів з охорони праці.

7.2.Працівники мають право відмовитись від дорученої роботи, при якій створюється ситуація, небезпечна для життя і здоров’я, якщо такі умови прямо не передбачені трудовим договором(контрактом), а також для життя і здоров’я інших людей і навколишнього середовища.

7.3.Працівнки  зобов’язані знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поведінки з машинами, механізмами, обладнанням, іншими засобами виробництва, користуватися засобами індивідуального і колективного захисту, проходити обов’язкові медичні огляди.

7.4.Власник зобов’язаний відшкодувати працівникам фізичні збитки, завдані пошкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, а також моральні збитки, завдані внаслідок небезпечних або шкідливих умов праці, на умовах і в порядку, передбачених статтями 173 , 173-1 КЗпП України, статтями 11-13 Закону України „Про охорону праці”, Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органу збитків, завданих пошкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, затвердженими постановою КМУ від 23 червня 1993р. №472, та іншими законодавчими актами.

7.5.Працівники зобов’язуються виконувати надані їм у користування транспортні засоби, техніку й інше майно власника лише у службових цілях.

8.Соціальні пільги і гарантії.

8.1.Власник підприємства гарантує надання працівникам вільного часу для прохордження медичних оглядів, отримання медичної допомоги, відвідування державних органів для вирішення необхідних житлово-побутових проблем працівників без здійснення будь-яких стягнень із заробітної плати.

8.2.З метою оздоровлення щорічно працівникам підприємства видаються санаторно-курортні і туристичні путівки: за рахунок підприємствіа 30% - безплатно, 40 % - за повну плату, 30% - з оплатою 50%.

8.3.За рахунок підприємства видавати безпроцентні позики працівникам.

8.4.Надавати допомогу багатодітнім і малозабезпеченим сім’ям у вигляді: додаткової одноразової допомоги на кожну дитину – 100грн.

8.5.Виділити 2000 грн за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства на задешевлення вартості харчування в їдальні.

 

9.Гарантії діяльності представницьких організацій працівників.

9.1.Підприємство гарантує свободу організації і діяльності профспілкової організації, ради трудового колективу, проведення в неробочий час загальних зборів трудового колективу.

 

10.Відповідальність сторін, вирішення спорів.

10.1.У випадку невиконання чи неналежного виконання обов’язків,передбачених цим договором,сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

10.2.При цьому притягнення осіб, що представляють власника або уповноважений ним орган, чи профспілки, чи інші кповноважені трудовим колективом органи, з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання по колективному договорі, до адміністративної відповідальності рада трудового колективу або представник власника направляють відповідну інформацію в органи прокуратури. До дисциплінарної відповідальності, як посадові особи, так і працівники можуть бути притягнуті лише на підставі перевірки, в ході якої порушник повинен дати письмові пояснення.

10.3.Суперечки між сторонами вирішуються в порядку, встановленому законодавством України.

10.4.Притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності не виключає цивільної, матеріальної відповідальності

11.Прикінцеві положення.

11.1.Строк дії цього договору до  ________________    200____р.

11.2.Зміни і доповнення до цього договору протягом терміну його дії можуть вноситися лише за взаємною згодою сторін.

11.3.Контроль за виконанням договору здійснюється безпосередньо сторонами чи уповноваженими ними представниками за обумовленою сторонами згодою.

11.4.Строни, які підписали цей колективний договір, щорічно, не пізніше 15 січня звітуються про його виконання.

 

__________________________________                          _________________________________________

(підпис власника або уповноваженої ним особи)                                              (підпис керівника профспілкової організації)

 

„ ______”   _______________ 200 __р.                                „ ______”   _______________ 200 __р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16450. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями. Учебное пособие 496 KB
  В. П. Емельянов ПРЕСТУПНОСТЬ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ С ПСИХИЧЕСКИМИ АНОМАЛИЯМИ Под редакцией профессора И. С. Ноя Предисловие Научное управление всеми сферами жизнедеятельности людей с каждым годом становится все более необходимым и возможным все более дей...
16451. Учение об объекте преступления. Учебное пособие 963 KB
  Монография посвящена проблеме направленности преступных посягательств. На основе критического анализа бытующих в уголовно-правовой науке воззрений обосновывается необходимость переосмысления ее понятийного аппарата, изменения традиционных представлений о преступлении и его объекте
16452. Римское частное право. Учебное пособие 2.34 MB
  РИМСКОЕ ЧАСТНОЕ ПРАВО Учебник Под редакцией профессора И.Б. Новицкого и профессора И.С. Перетерского ВВЕДЕНИЕ 1. Понятие и основные черты римского частного права 1. Историческое значение римского права. Настоящий учебник посвящен римскому частному пр
16453. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2.46 MB
  АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Академічний курс. Том 1 У першому в Україні академічному курсі з адміністративного права системно викладено фундаментальні основи української науки адміністративного права. Підручник грунтується на ключових ідеях проекту Концепції р...
16454. ЛОГІКА ЯК НАУКА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 198.5 KB
  Тема 1. ЛОГІКА ЯК НАУКА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ. 4 год. 1. Виникнення і генезис поняття логіки. 2. Логіка як наука: її предмет метод а також практичне значення її знань. 3. Історичні етапи розвитку логічного знання: логіка Давньої Індії логіка Давньої Греції. 4. Особлив
16455. МИСЛЕННЯ І МОВА 152 KB
  Тема 2: МИСЛЕННЯ І МОВА 1. Мислення міркування: визначення і осбливості. 2. Діяльність і мислення. 3. Структура мислення. 4. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. 5. Логічна форма міркування. 6. Види і типи мислення. 7. Особливості мислення ю...
16456. Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система 127.5 KB
  Тема 3: Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система. 1. Семіотика як наука про знаки 2. Поняття про знак. Види позамовних знаків 3. Мовні знаки. Мова як знакова система. 4. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. 5. Виміри...
16457. МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ 95.5 KB
  Розділ III. МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ 1. Метод і методологія. 2. Логічні методи дослідження пізнання. 3. Метод формалізації 1. Метод і методологія. У практичній і теоретичній діяльності кожна людина використовує певні методи за допомогою яких в...
16458. ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ 186 KB
  ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ АБСТРАКТНОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ І. Поняття 1. Загальна характеристика поняття як форми мислення. 2. Види понять. Логічна характеристика понять. 3. Типи відношень між поняттями. 4. Операції з поняттями: 4.1. Обмеження й узагальнення понять; 4.2....