73152

Порядок укладання та ведення страхової угоди

Лабораторная работа

Налоговое регулирование и страхование

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених уповноваженим органом. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Украинкский

2014-12-05

148.5 KB

9 чел.

Тема 2 Порядок укладання та ведення страхової угоди

  1.  Правові відносини між суб'єктами страхування.
  2.  Порядок укладення договору страхування та набуття ним чинності.
  3.  Права та обов'язки суб'єктів страхових відносин.
  4.  Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань.
  5.  Вирішення суперечок та припинення дії договору.

           Контрольні запитання

1 Правові відносини між суб'єктами страхування

Правові відносини між суб'єктами страхування встановлюються шляхом укладення Договору страхування.

У Законі України "Про страхування"  визначено, що Договір страхування є письмовою угодою між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору страхування.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених уповноваженим органом.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

         Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута угода за всіма істотними умовами.

У страхуванні комплекс істотних умов, що становлять зміст договору, наведено в правилах страхування.

У статті 17 Закону "Про страхування" говориться, що Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити:

  1.   перелік об'єктів страхування;
  2.   порядок визначення страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;
  3.   страхові ризики;
  4.   винятки зі страхових випадків і обмеження страхування;
  5.   строк та місце дії договору страхування;
  6.   порядок укладення договору страхування;
  7.   права та обов'язки сторін;
  8.   дії страхувальника у разі настання страхового випадку;
  9.   перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та

               розмір збитків;

  1.     порядок та умови здійснення страхових виплат;
  2.     строк прийняття рішення про здійснення або відмову у здійсненні

                 страхової виплати;

12)   причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового

       відшкодування;

  1.    умови припинення договору страхування;
  2.    порядок вирішення спорів;
  3.    страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори

                страхування життя;

  1.   страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування

                життя;

  1.   особливі умови.

У разі якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до уповноваженого органу.

Отже, важливим моментом при укладені договору страхування є досягнення домовленості за істотними умовами, викладеними в правилах страхування.

Однак на практиці за наявності стандартних умов договору страхування, зафіксованих у відповідних правилах, перелік істотних умов має вужче значення.

Як правило, він зводиться до визначення страхової суми та строку страхування. Інші умови стандартних договорів страхування не узгоджуються, а в односторонньому порядку визначаються страховиком на основі затверджених правил.

                   

                            2 Порядок укладення договору страхування та набуття

                                                                 ним  чинності

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або інше заявляє про свій намір укласти договір страхування.

Заява повинна містити явно виражений характер волевиявлення страхувальника до укладення договору. В ній необхідно зазначити усі суттєві особливості ризику, який передбачається страхувати.

Подану заяву страховик може прийняти або відхилити залежно від змісту наведеної у ній інформації.

При укладанні договору страхування страховик має право вимагати(зажадати) в страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) та інші документи, необхідні для оцінення страховиком страхового ризику.

Факт укладання договору може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою страхового договору і містить усі його істотні умови.

Структуру страхового поліса показано на рисунку 2.1

У статті 18 Закону "Про страхування" № 2745 зазначено, що договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальникові копії правил страхування та видачі страхувальникові страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою.

Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальникові з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

Рисунок 2.1

Договір страхування як цивільно-правову угоду відносяться до реальних договорів.

Це означає, що Договір страхування  набуде чинності тільки після внесення повної суми страхового платежу або визначеної його частини.

При безготівковій формі розрахунку договір набуває чинності з нуля годин доби, в яку страховий платіж (або перша його частина) надійшов на рахунок компанії.

 При розрахунку готівкою - з нуля годин тієї доби, в яку сплачено страховий платіж (або його перша частина). При відновленні договору до закінчення строку попереднього договору - з моменту закінчення його дії.

Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише в грошовій одиниці України, а страхувальники-нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій валюті або в грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Якщо дія договору поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена договором, якщо інше не передбачено законодавством України.

Грошові зобов'язання сторін за договорами страхування життя, за їх згодою можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виконання цих зобов'язань.

Отже, договір страхування є юридичним фактом, з яким норми права пов'язують виникнення страхових правовідносин. Крім того, він є регулятором поведінки сторін у цих правовідносинах, який безпосередньо визначає права та обов'язки його учасників.

3 Права та обов'язки суб'єктів страхових відносин

У статті 20 Закону "Про страхування" № 2745 перелічено такі

обов'язки страховика:

  1.  ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
  2.  впродовж двох робочих днів, як тільки стане відомо про страховий випадок, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;
  3.  при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором страхування строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;
  4.  відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору страхування;
  5.  за заявою страхувальника в разі здійснення ним заходів,що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші обов'язки страховика.

Обов'язки страхувальника:

  1.  своєчасно вносити страхові платежі;
  2.  при укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, які мають істотне значення для оцінення страхового ризику та надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
  3.  повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо даного об'єкта страхування;
  4.  вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;
  5.  повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування;
  6.  умовами договору страхування можуть бути передбачені інші обов'язки страхувальника;
  7.  основним правом страхувальника є право на одержання обумовлених договором страхування грошових сум;
  8.  основний обов'язок страховика - здійснити страхові виплати в разі настання страхового випадку, а страхувальника - своєчасно вносити страхову премію;
  9.  законом України " Про страхування " врегульовано питання  про заміну страхувальника в договорі  (статті 22, 23.24). У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового страхування, права та обов'язки
    страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто зі спадкоємців має право ініціювати переукладення договору страхування.

В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав та законних інтересів застрахованих. Якщо страхувальник - юридична особа припиняє й установлюють його правонаступники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонаступника.

У разі визнання судом страхувальника-громадянина недієздатним, його права та обов'язки за договором страхування переходять до його опікуна, а дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з часу втрати ним дієздатності.

У разі визнання судом страхувальника-громадянина обмежено дієздатним він здійснює свої права та обов'язки страхувальника за договором страхування лише за згодою піклувальника.

          

4 Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань

Здійснення страхових виплат та виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Проте є обставини, за якими страховик може відмовити у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування.

До них за законодавством відносить:

  1.  навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи

службового обов'язку, у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється згідно з чинним законодавством України;

учинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що привів до страхового випадку;

  1.  подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
  2.  отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
  3.  несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству України.

Рішення про відмову в страховій виплаті приймається страховиком у строк, не більший від передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальникові в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Страхувальник може оскаржити відмову страховика у страховій виплаті в суді.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальникові.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. У страхуванні таке право вимоги відоме як суброгація.

5 Вирішення суперечок та припинення дії договору

      Усі суперечки за договорами страхування вирішуються через суд.

Дія договору припиняється за згодою сторін, а також у разі:

закінчення строку дії договору;

виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

несплати  страхувальником  страхових  платежів у визначені договором строки. При цьому договір вважається достроково  припиненим у  випадку,  коли перший або черговий платіж не був сплачений за
письмовою вимогою страховика впродовж 10 робочих днів з моменту пред'явлення такої вимоги страхувальникові, якщо інше не передбачено умовами договору;

ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22,23, 24 Закону „Про страхування";

ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

ухвалення судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

— в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

Дія договору особистого страхування не може бути достроково припинена страховиком, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує усі умови договору страхування та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, із відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору страхування з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхових тарифів, фактичних виплат страхових сум та страхових відшкодувань, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальникові викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страхувальника зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальникові повертається викупна сума.

Сутність викупної суми буде розкрита при ознайомленні з асортиментом страхових послуг у сфері страхування життя .

Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

Недійсність договору страхування пов'язана з його укладенням після страхового випадку, а також якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Договір страхування визначається недійсним у судовому порядку.

Контрольні запитання

1   Дайте визначення договору страхування.

2  Розкрийте зміст правил страхування. Поясніть, коли і ким ці правила

    затверджуються.

3 Поясніть процедуру укладення договору страхування.

4   Які особливості має укладення договору страхування життя?

5 Чи взаємопов'язані між собою страховий поліс та страховий договір?

6   Коли договір страхування набуває чинності?

7   Яка валюта використовується у страхуванні?

8   Розкрийте коло обов'язків страховика.

9  Що входить до кола обов'язків страхувальника?

10Яким чином Закон України „Про страхування" урегульовує питання

    переходу прав страхувальника?

11У яких випадках страховик може відмовити страхувальникові у

   здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування?

12Як у страхуванні вирішуються спірні питання та коли договір  страхування     припиняє свою дію?

13Чи можуть суб'єкти страхових відносин достроково припинити дію

   договору страхування за власним бажанням?

14З якими обставинами пов'язується недійсність договору страхування?

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83775. Субъекты налоговых правоотношений: общая характеристика 46.47 KB
  Точное определение субъекта налогового права имеет и практическое значение поскольку позволяет выявить круг лиц вступающих в налоговые отношения и действия которых влекут юридически значимые последствия. Наличие критериев позволяющих относить какоелибо физическое или юридическое лицо к субъектам налогового права дает возможность установить какие лица и их действия подпадают под юрисдикцию законодательства о налогах и сборах. Только субъекты налогового права могут иметь права и нести обязанности предусмотренные НК РФ и принятыми в...
83776. Правовой статус налогоплательщиков, налоговых агентов и налоговых представителей 57.26 KB
  Возникновение обстоятельств влекущих уплату суммы налога или сбора служит юридическим фактом на основании которого субъект налогового права приобретает статус участника налоговых правоотношений. 11 НК РФ указывает что физические лица осуществляющие предпринимательскую деятельность без образования юридического лица но не зарегистрировавшиеся в качестве индивидуальных предпринимателей в нарушение требований гражданского законодательства при исполнении налоговых обязанностей не вправе ссылаться на то что они не являются индивидуальными...
83777. Банки как субъекты налогового права. Иные участники налоговых отношений 49.16 KB
  Иные участники налоговых отношений. 9 НК РФ к участникам налоговых отношений регулируемых законодательством о налогах и сборах фактически они таковыми являются и обладают специальным налоговоправовым статусом. Банки являются субъектами налоговых правоотношений обеспечивающими налоговые изъятия и наделенными в связи с этим соответствующими правами и обязанностями. Участие банков в налоговых отношениях носит более сложный по сравнению с иными участниками налоговых отношений регулируемых законодательством о налогах и сборах характер.
83778. Правовой статус налоговых органов. Их права и обязанности. Обязанности должностных лиц налоговых органов 43.23 KB
  Обязанности должностных лиц налоговых органов. Правовой статус налоговых органов РФ объем и характер прав и обязанностей системы налоговых органов России строго определенных законодательством. Правовое положение налоговых органов обусловлено их местом в системе органов государственного управления страны наделением их над ведомственными полномочиями по отношению к организационно неподчиненным объектам управления по контролю за соблюдением налогового законодательства правильностью их исчисления полнотой и своевременностью внесения в...
83779. Правовой статус таможенных органов, финансовых органов, органов внутренних дел, следственных органов 44.78 KB
  Таможенные органы пользуются правами и несут обязанности налоговых органов по взиманию налогов при перемещении товаров через таможенную границу Таможенного союза в соответствии с таможенным законодательством ТС и законодательством РФ о таможенном деле. При исполнении указанных функций таможенные органы и их должностные лица реализовывают в пределах своей компетенции права и обязанности налоговых органов ст. В ходе проведения контрольных мероприятий таможенные органы вправе: – запрашивать документы и сведения в том числе в форме электронных...
83780. Исполнение обязанности по уплате налогов и сборов. Объекты налогообложения. Принципы определения цены товаров, работ или услуг для целей налогообложения 44.19 KB
  Сущность исполнения налоговой обязанности заключается в уплате налога или сбора. Налоговая обязанность возникает с момента возникновения установленных налоговым законодательством обстоятельств предусматривающих уплату конкретного налога или сбора. Так вот обстоятельствами с которыми налоговое законодательство связывает возникновение налоговой обязанности являются следующие: вопервых это наличие объекта конкретного налога или сбора; вовторых это наличие непосредственной связи между этим объектом и субъектом налогоплательщиком. И...
83781. Исполнение обязанности по уплате налогов и сборов. Основания возникновения, изменения и прекращения обязанности по уплате налогов и соборов; порядок исчисления налогов; взыскание налога за счет денежных средств и иного имущества налогоплательщика 46.34 KB
  Основания возникновения изменения и прекращения обязанности по уплате налогов и соборов; порядок исчисления налогов; взыскание налога за счет денежных средств и иного имущества налогоплательщика. Возникновение обязанности по уплате налогов и сборов связано с несколькими обстоятельствами: с наличием конституционноправовой обязанности по уплате налогов по нормам законодательства о налогах и сборах в которых детализируется реализация обязанности по уплате налогов объектами налогообложения.  Основанием возникновения налогового обязательства...
83782. Изменение срока уплаты налога и сбора: общие условия изменения срока уплаты; обстоятельства исключающие изменение срока уплаты, органы, уполномоченные принимать решение об изменении сроков уплаты 41.84 KB
  Изменением срока уплаты налога и сбора признается перенос установленного срока уплаты налога и сбора на более поздний срок. Срок уплаты налога и или сбора может быть изменен в отношении всей подлежащей уплате суммы налога и или сбора либо ее части с начислением процентов на сумму задолженности. Изменение срока уплаты налога и сбора осуществляется в форме отсрочки рассрочки инвестиционного налогового кредита.
83783. Порядок и условия предоставления отсрочки и рассрочки по уплате налога и сбора. Инвестиционный налоговый кредит. Порядок и условия его предоставления 48.98 KB
  Отсрочка или рассрочка по уплате налога представляет собой изменение срока уплаты на срок не превышающий один год соответственно с единовременной или поэтапной уплатой суммы задолженности. Отсрочка или рассрочка может быть предоставлена заинтересованному лицу если имеются достаточные основания полагать что возможность уплаты указанным лицом такого налога возникнет в течение срока на который предоставляется отсрочка или рассрочка при наличии хотя бы одного из следующих оснований: 1 причинение этому лицу ущерба в результате стихийного...