7317

Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь над скінченними полями

Лекция

Математика и математический анализ

Ю.Д. Жданова. Лекції з ВГПМ. М2 ТЧ обчислювальні алгоритми. Лекція № 7 10 Тема: Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь над скінченними полями План лекції: Алгоритм знаходження всіх цілочислових розв’язків лінійного а...

Украинкский

2013-01-20

184.63 KB

14 чел.

Ю.Д.Жданова. Лекції з ВГПМ. М2 ТЧ обчислювальні алгоритми. Лекція № 7  10

Тема: Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь

над скінченними полями

План лекції:

  1.  Алгоритм знаходження всіх цілочислових розв’язків лінійного алгебраїчного рівняння.
  2.  Алгоритм знаходження всіх цілочислових розв’язків довільної системи лінійних алгебраїчних рівнянь.
  3.  Алгоритм Відемана знаходження всіх розв’язків довільної системи лінійних алгебраїчних рівнянь над скінченним полем.

Системи лінійних алгебраїчних рівнянь над скінченними полями виникають в алгоритмах факторизації і дискретного логарифмування, що використовують факторні бази. В алгоритмах факторизації це розріджені системи лінійних рівнянь над полем . В алгоритмах дискретного логарифмування за простим модулем – це системи лінійних рівнянь над кільцем лишків , проте їх розв’язування зводиться до розв’язування систем лінійних рівнянь над скінченним простим полем.

Розглянемо алгоритми розв’язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь над кільцем цілих чисел. За суттю ці алгоритми є узагальненнями алгоритму Евкліда.

1. Алгоритм знаходження всіх цілочислових розв’язків лінійного алгебраїчного рівняння

Розглянемо випадок, коли система складається з одного рівняння:

        (1)

де . Треба знайти всі розв’язки (1) в цілих числах .

Складемо матрицю

розмірності , в першому рядку якої стоять коефіцієнти рівняння (1), а під ними записана одинична матриця розмірності .

Алгоритм знаходження всіх цілочислових розв’язків лінійного алгебраїчного рівняння (1) полягає у наступних діях:

  1.  Вибираємо в першому рядку матриці найменший за абсолютною величиною ненульовий елемент .
  2.  Вибираємо номер такий, що .
  3.  Ділимо з остачею: , .
  4.  Віднімаємо з -го стовпця матриці  -й стовпець, помножений на .

В результаті цих дій вийде нова матриця , у якої на місці елементу з'явиться або 0 (якщо ), елемент, який буде менше модуля найменшого за абсолютною величиною ненульового елементу першого рядка у попередньої матриці .

Очевидно, що після декількох виконань дій 1-4 алгоритму, початкова матриця перетвориться на матрицю

,

де , . Якщо , то рівняння (1) не має розв’язків в цілих числах. Якщо ж , то загальний розв’язок рівняння (1) в цілих числах має вигляд

,

де , а вектори – це стовпці матриці .

Приклад. Розв’язати в цілих числах рівняння

.

Розв’язання. Складемо матрицю

Йдемо за алгоритмом знаходження всіх цілочислових розв’язків лінійного алгебраїчного рівняння:

Вибираємо в першому рядку матриці найменший за абсолютною величиною ненульовий елемент .

Ненульові елемент  і ділимо з остачею на :

 , .

Віднімаємо з 2-го стовпця матриці  1-й стовпець, помножений на –2, а з 3-го стовпця матриці  – 1-й, помножений на 1. В результаті цих дій вийде нова матриця , у якої на місці елементів і з'являться елементи, які будуть менше модуля елемента .

Повторюємо кроки алгоритму:

.

Оскільки , то загальний розв’язок заданого рівняння в цілих числах має вигляд

,

де , а вектори – це стовпці матриці . Покладаючи, наприклад, , знаходимо

.

Відповідь: .

Перевірка: .

2. Алгоритм знаходження всіх цілочислових розв’язків довільної системи лінійних алгебраїчних рівнянь

Розглянемо довільну систему лінійних алгебраїчних рівнянь , або

  (2)

де . Треба знайти всі розв’язки системи (2) в цілих числах .

Складемо матрицю системи розмірності і матрицю розмірності , в якій під матрицею стоїть одинична матриця розмірності , а під стовпцем , протилежним стовпцю вільних членів, стоїть нульовий стовпець розмірності :

,

Над першими стовпцями матриці (над першими рядками) можна робити наступні дії:

  1.  Переставляти;
  2.  Віднімати з одного стовпця (рядка) інший, помножений на ціле число.

В результаті цих дій матриця буде перетворена до частково-трикутного вигляду :

  

при деякому , , і ,…,. Елементи – перестановка елементів , яка виникла при перестановці перших рядків матриці .

Щоби привести матрицю до вигляду , треба спочатку в першому рядку матриці без останнього елемента обнулити всі елементи, крім одного (як в попередньому алгоритмі), а потім стовпець, який містить цей ненульовий елемент, поставити на перше місце. Потім так само обійтися з другим рядком отриманої матриці (без першого стовпця) і т.д.

Після того, як матриця побудована, її треба перетворити до вигляду:

 

Для цього треба помножити перші стовпців матриці на цілі числа і послідовно додати їх до останнього стовпця. Точніше, спочатку треба додати перший стовпець , помножений на число , яке повинно бути цілим, до останнього стовпця і отримати 0 в першому елементі -го стовпця. Потім за допомогою другого стовпця і елемента отримати 0 в другому елементі -го стовпця і т.д.

Якщо перехід від матриці до матриці неможливий, то система (2) не має розв’язків в цілих числах. Якщо ж матрицю знайдено, то загальний розв’язок системи (2) в цілих числах має вигляд:

,

де .

Приклад. Розв’язати в цілих числах систему лінійних алгебраїчних рівнянь

Розв’язання. Складемо матрицю системи

і матрицю розмірності , в якій під матрицею стоїть одинична матриця розмірності :

Перетворимо матрицю до частково-трикутного вигляду. Спочатку переставимо перший і другий рядки.

Вибираємо в першому рядку матриці найменший за абсолютною величиною ненульовий елемент . Йдучи за попереднім алгоритмом знаходження всіх цілочислових розв’язків лінійного алгебраїчного рівняння, будемо мати

    

Перетворимо матрицю :

 

  

Розв’язок системи в цілих числах має вигляд:

.

Отримали точний розв’язок, тому що матриця системи квадратна і невироджена.

3. Алгоритм Відемана знаходження всіх розв’язків довільної

системи лінійних алгебраїчних рівнянь над скінченним полем

Нехай треба розв’язати систему лінійних алгебраїчних рівнянь

 ,      (3)

над скінченним полем . Припустимо, що матриця розряджена, квадратна порядку і невироджена.

Матриця задає невироджене лінійне відображення (яке ми також позначаємо ) на просторі . Розглянемо простір , породжений множиною векторів , і покладемо – лінійне відображення на . Позначимо – мінімальний многочлен , тобто ненульовий многочлен найменшого степеня, такий, що – нульове відображення . Ми вважаємо нормалізованим таким чином, що його вільний член дорівнює 1. Відзначимо, що якщо , то – нульове відображення тоді і тільки тоді, коли . Крім того, ділить многочлен , і тому .

Позначимо , , де – коефіцієнти . Якщо ми зможемо знайти , то знайдемо і розв’язок системи (3): оскільки і , то

      (4)

Нехай – деякий фіксований вектор з ; (·, ·) – стандартне білінійне відображення в ,

  .

Оскільки , то послідовність

    ,     (5)

задовольняє лінійному рекурентному співвідношенню, характеристичний многочлен якого дорівнює . Нехай – мінімальний многочлен для послідовності (тобто характеристичний многочлен найкоротшого рекурентного співвідношення). Тоді . Дійсно, якщо ми поділимо з остачею

 ,   ,

то з рівностей

 ,

 ,

і мінімальності випливає, що . Оскільки вільний член дорівнює 1, ми можемо вважати, що і вільний член дорівнює 1.

Мінімальний многочлен для послідовності (5) може бути побудований за допомогою алгоритму Берлекемпа-Мессі за першими її членами. Тому можливий наступний метод розв’язування (3): вибрати випадковий вектор , побудувати і в припущенні, що , знайти за формулою (4).

Розглянемо інший підхід до розв’язування (3). Нехай , для деякого вектора . Якщо вектор , то ми знаходимо за формулою (4) (оскільки тоді ). Якщо ж , то повторюємо процедуру, тобто вибираємо випадковий вектор і будуємо мінімальний многочлен для послідовності . Якщо , то і ми знаходимо розв’язок за формулою (4), інакше вибираємо вектор і так далі.

Формалізуємо сказане у вигляді алгоритму 1. Для довільного многочлена ми будемо позначати .

Алгоритм 1.

1 крок. Присвоїти ,, , .

2 крок. Якщо , то розв’язок (3) дорівнює , і алгоритм завершує роботу.

3 крок. Вибрати випадковий вектор , .

4 крок. Обчислити перші членів послідовності , .

5 крок. За допомогою алгоритму Берлекемпа-Месси обчислити мінімальний многочлен послідовності кроку 4, нормалізований так, щоб його вільний член дорівнював одиниці.

6 крок. Присвоїти

,

,

.

7 крок. Присвоїти і повернутися на крок 2.

Кінець алгоритму.

Тепер опишемо детермінований алгоритм 2.

Алгоритм 2.

1 крок. Обчислити , .

2 крок. Присвоїти , .

3 крок. Присвоїти (одиниця стоїть на( k + 1)-му місці).

4 крок. Використовуючи результати 1-го кроку, обчислити послідовність ,

5 крок. Обчислити послідовність

, .

(тут можна використовувати дискретне перетворення Фур'є).

6 крок. Знайти (за допомогою алгоритму Берлекемпа-Мессі) мінімальний многочлен для послідовності, отриманої на5-му кроці (вільний член дорівнює 1).

7 крок. Присвоїти .

8 крок. Присвоїти . Якщо і , то йти на крок 3.

9 крок. Для многочлена за допомогою знайдених на 1 кроці значень знайти розв’язок системи (3) за формулою (4).

Зауваження. Алгоритм 2 працює так само як алгоритм 1, тільки вектори обираються не випадково, а за допомогою перебору одиничних векторів .


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29560. Синтез комбінаційної схеми на логічних елементах 173.83 KB
  4 Основні принципи логічного опису електричних схем Для логічного синтезу комбінаційної схеми необхідно визначити базис перемикальної функції на основі якої будуватиметься схема. Розглянемо методи логічного опису електричної схеми далі ЕС. В залежності від вихідного сигналу ЕС діляться на два види: Схеми “першого родуâ€. Це комбінаційні схеми вихідний сигнал в яких залежить тільки від стану входів в кожний проміжок часу.
29561. РОЗРОБКА МОДЕЛІ РОЛЬОВОЇ ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ НА ОСНОВІ ІНДИВІДУАЛЬНО–ГРУПОВОГО РОЗМЕЖУВАННЯ ПРАВ ДОСТУПУ 84.48 KB
  2 Базова модель рольового розмежування прав доступу 19 РОЗДІЛ II. Побудова моделі на основі рольової політики розмежування прав доступу 22 2.1 Використання моделей розмежування прав доступу в операційних системах.
29562. Отдача от масштаба. Графические решения. Кривая путь развития фирмы 76.5 KB
  Отдача от масштаба. Графические решения Кривая путь развития фирмы Путь развития и экономия от масштаба производства. Кривая путь развития Если расстояния между изоквантами уменьшаются это свидетельствует о том что существует возрастающая экономия от масштаба т. Возрастающая экономия от масштаба Если расстояния между изоквантами увеличиваются это свидетельствует об убывающей экономии от масштаба рис.
29563. Экономическая и бухгалтерская прибыль. В общем виде прибыль (profit) определяется как разность между совокупной выручкой (total revenue) 130 KB
  1 где TR totl revenue совокупная выручка доход; ТС totl cost совокупные издержки; Pr profit прибыль. Однако сами издержки бывают внешними явными и внутренними неявными. Вычтя из совокупной выручки дохода внешние издержки мы получаем бухгалтерскую прибыль. Бухгалтерская прибыль однако не учитывает внутренние или скрытые издержки.
29564. Правило наименьших издержек 138.5 KB
  Правило наименьших издержек.5 Правило наименьших издержек это условие согласно которому издержки минимизируются в том случае когда последний доллар марка рубль и так далее затраченный на каждый ресурс дает одинаковую отдачу одинаковый предельный продукт. Правило наименьших издержек обеспечивает равновесие положения производителя. В этом положении достигается оптимальная комбинация факторов производства обеспечивающая максимизацию издержек.
29565. Трансакционные издержки 73 KB
  Трансакционные издержки По материалам курсовой Определений понятия трансакционные издержки множество каждый из ученых пытается выделить какуюлибо специфичную сторону данных видов затрат однако в целом обобщая можно сказать что трансакционные издержки представляют собой определенные затраты затраты ресурсов времени на взаимоотношения с внешним окружением. Можно сказать что трансакционные издержки – это цена оплачиваемая экономической системой за несовершенства и провалы рынка и провалы государства. То есть...
29566. Конкурентные и неконкурентные рынки 69.5 KB
  Принимая решение он рассматривает два его следствия: Эффект объема производства. Эффект цены. Если эффект объема производства больше чем эффект цены владелец колодца увеличит предложение воды. Если эффект цены превышает эффект объема производитель откажется от планов увеличения предложения.
29567. Понятия «неопределенность» и «риск». Предпосылки поведения потребителя в условиях неопределенности 365.5 KB
  Понятия неопределенность и риск. Неопределенность как условие риска Неопределенность – одно из центральных понятий в современной теории и практике управления. Неопределенность выступает необходимым и достаточным условием риска в принятии решений. Как отмечается в этимологическом словаре Фасмера термины риск рисковать происходят от греческого rysicon – утес скала; отсюда рисковать – значит взбираться на скалу или лавировать между скалами.