73180

Оптимізація на мережах

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Потоком у мережі S називається пара (f, w), де w - деяка орієнтація всіх неорієнтованих ребер мережі, а f(u) - задана на множині всіх ребер функція з невід’ємними значеннями, що не перевершують пропускних спроможностей, і така, що в кожній внутрішній вершині виконується закон Кірхгофа...

Украинкский

2014-12-05

454.8 KB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ
ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВЫЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ”


Кафедра: програмного забезпечення

комп’ютерних систем


Лабораторна робота №4

        по курсу дискретної математики
на тему: “Оптимізація на мережах


Виконав: студент 1-шого

курсу факультету ФІТ

групи КНіт-14-2
Задорожній О.А.

Перевірив: Мінеев О. С.




Дніпропетровськ

2014 р.

Варіант 6

Мета роботи: ознайомлення з методами оптимізації мереж.

1. Короткі теоретичні відомості.

1.  Короткі  теоретичні відомості

Пошук максимального потоку.

Нехай S є довільна, частково орієнтована мережа, кожному ребру u якої приписане невід'ємне число c(u) - пропускна спроможність. Потоком у мережі S  називається пара (f, w), де w - деяка орієнтація всіх неорієнтованих ребер мережі, а f(u) - задана на множині всіх ребер функція з невід'ємними значеннями, що не перевершують пропускних спроможностей, і така, що в кожній внутрішній вершині  виконується закон Кірхгофа, відповідно до якого сума значень потоку по ребрах, що входить у вершину, дорівнює сумі потоків по ребрах, що виходить із вершини. Іншими словами, для  f(u) виконуються умови:

0   f(u)  c(u) для усіх вершин мережі;

R() = 0 для усіх внутрішніх вершин, де

а () (відповідно '()) - множина всіх ребер, що виходять із   (відповідно вхідних у ) при орієнтації w.

Оскільки сума значень R() по усіх вершинах мережі, включаючи полюси, дорівнює нулю (кожне ребро є вихідним для однієї вершини і вхідним для іншої), то R(s)  = - R(s). Значення R = R(s) називається величиною потоку.  

 Розглянемо задачу визначення максимального значення Rmax потоку через мережу S при  заданих значеннях пропускних спроможностей. Відповідь може бути отримана у термінах перетинів мережі.

 Перетином мережі називається множина ребер, при видаленні яких мережа стає незв'язною, причому полюса потрапляють у різні компоненти зв'язності. У мережі на рис. 1 прикладами перетинів є {d, e, f}, {b, c, e, g, h},      {d, g, h, i}.  

Перетин називається простим, якщо при видаленні будь-якого його ребра, він перестає бути перетином. Так, перетини {d, e, f} і {b, c, e, g, h} - прості, а перетин {d, g, h, i} не є таким. Очевидно, що для кожного ребра простого перетину можна зазначити ланцюг, що проходить через це ребро, але не проходить через інші ребра даного перетину.  


                             5

  7   a        d        h            2

        S  2    c        4     e    3    g         S

         3       b               4        i

       1

       f

                  Рис.1. Задача максимального потоку

Якщо у зв'язній мережі віддалиться простий перетин, то мережа розпадеться рівно на дві частини: ліву і праву, що містить S і S відповідно. Кожне ребро простого перетину зв'язує вершини з різних частин. Будемо називати ребро перетину прямим, якщо воно в мережі не орієнтоване або орієнтоване зліва праворуч, і оберненим у противному випадку. Буде орієнтоване ребро прямим або оберненим, залежить від вибору перетину. Так, у прикладі ребро е  в перетинах {d, e, f} і {b, c, e, g, h} - обернене, а в перетині {a, c, e, g, i}- пряме.

Кожному простому перетину W припишемо пропускну спроможність c(W), рівну сумі пропускних спроможностей усіх його прямих ребер. У прикладі на рис.2.12 перетин {d, e, f} має пропускну спроможність 5+1=6, а перетин {b, c, e, g, h} - 3+2+3+2=10.

Теорема про максимальну пропускну спроможність мережі сформульована Фордом і Фалкерсоном так: максимальний розмір потоку Rmax через мережу S дорівнює мінімальній пропускній спроможності cmin її простих перетинів. Ця теорема покладена в основу задачі визначення максимальної пропускної спроможності мережі.

 Розглянемо  алгоритм  Форда - Фалкерсона для розв'язання цієї задачі.

         Крок 0. Нехай джерела  позначені,  але  не  переглянуті, а всі  інші  вузли  не  позначені.

         Крок  1. Вибрати  довільний  позначений,  але  не  переглянутий  вузол  i.

         Крок  2.   Переглянути  всі  дуги  e (i, j)  із  пропускною   спроможністю      е  0, що  з'єднують  вузол  i  з  ще  не  позначеними  вузлами j. Приписати позначки вузлам  j  і відзначити  дуги  e j =  e  = (i, j). Тепер  вузол  i  позначений  та  переглянутий,  вузли  j  позначені,  але  не  переглянуті. Якщо  при  цьому  стік  виявився  позначеним, то  необхідний  ланцюг  знайдений. У противному  випадку після  перегляду  по  всіх  дугах  (i, j)  перейти  до  кроку  

Крок  3. Нехай вузол i позначений і переглянутий. Перейти до кроку 1 і повторювати кроки алгоритму доти, поки не залишиться позначених і не переглянутих вузлів. На цьому пошук максимального потоку закінчується.

Пошук найкоротшого шляху.

Якщо для мережі кожне ребро характеризується деяким числом, що є відстанню між вузлами мережі, то виникає задача визначення найкоротшої відстані між заданими вузлами, тобто початку і стоку. 

       Розглянемо  алгоритм  Дейкстри  для  визначення  найкоротшого  шляху  (ланцюга) з  початку  в  стік.

Крок 0. Вибрати як перспективну  множину  вузлів  множину  S c = S 0 і  покласти  d i = 0  для  i S 0  та  d i =   для  i  S 0 .

Крок 1. Вибрати  вузол  i   S c,  якому  відповідає  найменше  значення   di ( i  S0 ) . Знайдений  в  такий спосіб розмір  d i  відповідає  найкоротшому  шляху  з  деякого  джерела  у  вузол  i (довжиною  дуги  є  c e), а  дуга  e i ( визначена  для  усіх  вузлів  i  S c  ,  крім  джерел ) є остання  дуга  шляху . Якщо    i    -  стік ,  то  процедура  пошуку  найкоротшого  шляху  закінчується .

Крок  2. Переглянути дуги  e  = ( i , j )  і  замінити  оцінку d j на  min {d j , d i + c e}.    Якщо   d j була   дорівнена   ,  увести  вузол  j у  S c. Якщо  d j  зменшилася,  увести  позначення  e j = e = (i*,  j).

Крок  3. Видалити  i* із  S c  і  перейти  до  кроку  1 ,  якщо  множина  S c  не  порожня. На цьому пошук найкоротшого шляху закінчується.

2. Індивідуально побудована мережа з варіантом вхідних даних.

Вершина№1: початок
Вершина№2: cтік

3. Повні розрахунки на мережі з пошуку максимального потоку та

найкоротшого шляху.

3.1 Пошук максимального потоку:

fmax(1:9) = 14

p(1) = (1:2:3:9) = min {5; 3; 7} = 3;  p() = 3;

p(2) = (1:2:9) = min {2; 3} = 2;  p() = 5;

p(3) = (1:6:7:8:5:9) = min {9; 2; 4; 3; 2} = 2;  p() = 7;

p(4) = (1:6:9) = min {7; 8} = 7;  p() = 14

p(1-2) = 2 -> R

p(2-3) = R

p(5-9) = R
p(6-7) = R

p(1-6) = 7 -> R

R = ресурси вичерпані.

3.2 Пошук найкоротшого шляху

1.) d(1) = 0; d(2..9) = ;

2.)  y = (1) = 0;

d(2) = 5 (<) - min

d(6) = 9  (<)

3.) y = (2) = 5;

d(9) = 5 + 3 = 8 ✓ (<); - min  [Стік]

d(3) = 5 + 3 = 8 ✓ (<); - min 

4. Висновки з лабораторної роботи.

Таким  чином,  максимальний  потік  становить  14  одиниць. Найкоротший шлях з початку (1) у стік (9) складається з дуг (1, 2) і (2, 9) та дорівнює 14.2 одиниць.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21001. Розробка структури та моделі системи, перевірка адекватності 68.3 KB
  КРЕМЕНЧУК 2012 Мета роботи: Ознайомитись з основними поняттями моделювання. Порядок виконання роботи Виконав моделювання замкненої системи з ДПС згідно з варіантом. Висновок: Ознайомилися з основними поняттями моделювання.
21002. Широтно-импульсный преобразователь 96.55 KB
  КРЕМЕНЧУК 2011 Широтноимпульсный преобразователь Рисунок 1 ШИП с параллельной коммутацией Проектируемый преобразователь относится к классу широтноимпульсных преобразователей и применяется в частности для регулирования напряжения питания в двигателях постоянного тока. Рисунок 2 – Структурная схема ШИП ГПН генератор пилообразного напряжения; ПУ пороговое устройство компаратор; ФУН формирователь управляющих импульсов; ВП выпрямитель; СЧ силовая часть; Н нагрузка. Рисунок 3 схемы взаимосвязи процессов Построение алгоритма роботы схемы...
21003. Вибір альтернативи на основі методу рангу 33.19 KB
  КРЕМЕНЧУК 2012 Мета: Освоїти метод пошуку найкращої альтернативи на основі методу рангу. int ijs[4]= {0000}; Порахуємо матрицю нормованих оцінок float z[4][3]; fori = 0;i 4;i { forj = 0;j 3;j z[i][j]= floatZ[i][j] floats[i]; } Знайдемо ваги цілей w[j]= z[0][j]z[1][j]z[2][j]z[3][j] 4; forj = 0;j 3;j cout j1 Альтернатива: w[j] endl; Сортуємо по убуванню Ту альтернативу яка має найбільшу вагу вибираємо як кращий варіант ifw[i] w[j] i j { temp = w[i]; w[i]= w[j]; w[j]= temp; } Реалізували алгоритм пошуку...
21005. Расчет многовибраторных антенн 444.5 KB
  Рассчитать и построить диаграммы направленности системы из полуволнового вибратора и рефлектора. Ток рефлектора составляет 10%, 50%, 90% от тока вибратора и опережает ток вибратора по фазе на
21006. Антенны Радиорелейных Линий связи 188.5 KB
  Донецк 2011 Цель работы: расчет формы диаграммы направленности антенны по известному распределению амплитуд поля. Рассчитать диаграмму направленности параболической антенны с круглым раскрывом амплитуды поля в котором изменяются по закону Er=11r R02 со спадом поля на краях раскрыва относительно центра до =0. Определить коэффициент направленного действия зеркальной параболической антенны по условиям ЗАДАНИЯ 1 приняв значение коэффициента использования равным 05.
21007. Исследование рупорной антенны 95.5 KB
  Цель работы: исследование особенностей распространения радиоволн сантиметрового диапазона и экспериментальное снятие диаграммы направленности рупорной антенны.
21008. РАСЧЕТ ПАРАМЕТРОВ СИММЕТРИЧНОГО И НЕСИММЕТРИЧНОГО ВИБРАТОРОВ. Распределение тока Ix и заряда Qx 108 KB
  Каково распределение поля симметричного и несимметричного вибратора в зависимости от длины вибратора и длины волны. Основные характеристики симметричного и несимметричного вибратора. При каком отношении диаграмма направленности симметричного вибратора имеет боковые лепестки?
21009. РАСЧЕТ ХАРАКТЕРИСТИК И ПАРАМЕТРОВ ТЕЛЕВИЗИОННЫХ АНТЕНН 91.5 KB
  Затухание вносимое коаксиальным кабелем распределительной сети 5дБ фильтром сложения 95 дБ разветвительным устройством 105 дБ. Распределительное устройство имеет проходное затухание 05 дБ и переходное затухание 17 дБ. Полное затухание распределительной сети затухание вносимое коаксиальным кабелем распределительной сети плюс затухание вносимое фильтром сложения плюс затухание вносимое разветвительным устройством плюс полное затухание вносимое всеми распределительными устройствами плюс переходное затухание...