73183

Расчет временных параметров и определение критического пути сетевого графика

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Событие 1: принятие решения о подборе персонала на работу; Событие 2: определение потребности в новых работниках; Событие 3: разработка требований к кандидатам на новую должность c использованием разнообразных источников: анализ работ, исследование корпоративной культуры...

Русский

2014-12-05

699.13 KB

2 чел.

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ, МОЛОДЁЖИ
И СПОРТА УКРАИНЫ

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ВЫСШЕЕ УЧЕБНОЕ ЗАВЕДЕНИЕ
“НАЦИОНАЛЬНЫЙ ГОРНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ”


Кафедра: программного обеспечения

компьютерных систем


Лабораторная работа №3

по курсу дискретной математики
на тему: “ Расчет  временных  параметров  и  определение критического  пути сетевого  графика”


Выполнил: студент 1-вого

курса факультета ФИТ

группы КНит-14-2
Задорожний А.А.

Проверил: Минеев А. С.




Днепропетровск-2014 г.

Вариант 6

1. Краткие теоретические сведения:

Обозначим :

                t p  -  ранний  срок  наступления события ;

                t n  -   поздний  срок  наступления события ;

                t i j  -  врем  операций ;

                 i  -   номер  предшествующего события ;

                 j  -   номер  последующего события ;

                 R п -   полный  резерв  времени  операции  ( i , j ) ;                         

                 R  -   резерв  времени  события ;

                 t p o -   ранний срок  окончания операции  ( i , j ) ;

                 t п о  -   поздний срок окончания операции  ( i , j ) ;

      Основные  временные  параметры  сетевого  графика  с  детерминированным  временем  выполнения  операций  рассчитываются  по следующим формулам:

     1)  ранний срок наступления события   j

                              t i p + t i j , если  к  событию  j  подходит  одна                                                                                                                              

                  t j p =                  операция

                              max {t i p + t i j}, если  к  событию  j  подходит

                                {i}                      несколько  операций

    2) поздний  срок  наступления  события  j

                               t j п - t i j   если  от  события   j  отходит одна                                                        

                  t i п  =                  операция ;

                               min {t j п - t i j}, если  от события  j  отходит    

                                 {j}                   несколько  операций

                                 

    3)  резерв времени события

                                 R  = t n - t p ;

    4)  ранний  срок  окончания  операции  ( i , j )

                                     t p о = t p  + t i j ,    при  t p o = 0

     5)  поздний  срок  окончания  операции  ( i , j )

                                            t n о = t n       

         6) полный резерв времени операции  ( i , j )

                          R n = Tn Tp t i j ;

где  R n - максимальное  врем  на  которое  можно  отсрочить  или увеличить  продолжительность  работы  ( i , j )  не  изменя  директивного  или  раннего  срока  наступления  завершающего  события R п принимают минимальные  значения для  операций  лежащих на критическом  пути  эти   минимальные  значения  равны  нулю если директивный срок наступления завершающего события не задан или превышает начало выполнения операций на   врем равное продолжительности  критического пути.

      Критический  путь  сетевого  графика   Lкр - это  последовательность операций   продолжительность   которых   составляет   максимальное врем  выполнения  всего  комплекса  операций  Продолжительность критического  пути  называют  критическим  временем  Tkp  Критический  путь Lkp  определяется  как  последовательностью  операций   с  наименьшим  полным  резервом

      Расчет  t p o и  t p ведется   от   начала  сетевого  графика  к концу а расчет  t n   и  t n о - от  конца к  началу  При  этом  для  конечного  события   t p = t n  

      При  расчете  временных  параметров  сетевых  графиков   с  детерминированным  временем  выполнения  операций  не  учитываются случайные  изменения  продолжительности операций которые могут оказывать существенное ялини  на срок завершения  всего  комплекса  операций

2. Сетевой граф и вариант исходных данных:

2.1 Вариант исходных данных:

i , j    

1, 2

1, 3

2, 3

2, 5

3, 4

3, 6

4, 5

4, 6

4, 7

5, 7

6,7

 Вариант                                               Значение tij

6

13

4

8

5

8

5

9

6

8

6

10

2.2 Cетевой граф:

4. Практическое применение графа:

4.1 Практическая сторона графа:

Подбор персонала на работу.

4.2 События графа:

Событие 1: принятие решения о подборе персонала на работу;

Событие 2: определение потребности в новых работниках;

Событие 3: разработка требований к кандидатам на новую должность c использованием разнообразных источников: анализ работ, исследование корпоративной культуры;

Событие 4: поиск и привлечение кандидатов на вакантную должность: маркетинговые исследования рынка труда;

Событие 5: сбор информации о кандидатах на вакантную должность: резюме, анкеты, интервью по телефону, проверка рекомендаций и т.д.;

Событие 6: оценивание  кандидатов на вакантную должность с использованием традиционных и нетрадиционных методов и процедур: интервью, тестирование, графологическая экспертиза, проверка на полиграфе и т.д.;

Событие 7: принятие решения о заполнении вакансии, трудоустройство, введение в должность, адоптация.

5. Полный расчет сетевого графа:

5.1 Ранний срок:

tp(1)=  0  

tp(2)= t1,2 = 13

tp(3)=max{tp(2) + t2,3 ; tp(1) + t1,3}=max{4; 21}= 21

tp(4)= tp(3)+t3,4 = 21 + 8 = 29

tp(5)=max{tp(2) + t2,5 ; tp() + t4,5}=max{38; 18}= 38

tp(6)=max{tp(4) + t2,5 ; tp(3) + t3,6}=max{35; 26}= 35

tp(7)=max{tp(5) + t5,7 ; tp(4) + t4,7 tp(6) + t6,7}=max{44; 37; 45}= 45

5.2 Поздний срок:

 tn(7) = tp(7) = 45

        tn(6) = tn(7) - t6,7 = 45 - 10 = 35

        tn(5) = tn(7) - t5,7 = 45 - 6 = 39

        tn(4)=min{ tn(5) - t4,5 ; tn(6) - t4,6 ; tn(7) - t4,7 }= min{30; 29; 37}=29

        tn(3)=min{tn(4) - t3,4 ; tn(6) - t3,6}=min{21; 30}=21

        tn(2)=min{tn(5) - t2,5 ; tn(3) – t2,3}=min{34; 13}=13

        tn(1)=min{tn(2) - t1,2 ; tn(3) - t1,3}=min{13-13; 17}= 0

        Дл  начального  события  должно  выполняться  условие (выполняется):

       tp(1) = tn (1) = 0.

5.3 Резерв времени по событиям:

R( i ) = tn( i ) - tp( i ).

R(1) = 0;   

R(2) = 13-13 = 0;  

R(3) = 21-21 = 0;

R(4) = 29-29 = 0;  

R(5) = 39-38 = 1;  

R(6) = 35-35 = 0;

R(7) = 45-45 = 0.

5.4 Критический путь:

Критический  путь проходит  по  событиям: 1, 2,  3, 4,  6,  7.

Lкр = tp(7) = 45

5.5 Ранний срок окончания работы (i, j):

                     tp.o(i , j)=tp(i) +  ti,j;

                     tp.o(1,2)=tp(1) + t1,2 = 0+13=13;

                     tp.o(1,3)=tp(1) + t1,3 = 0+4 = 4;

                     tp.o(2,3)=tp(2) + t2,3 = 13+8=21;

                     tp.o(2,5)=tp(2) + t2,5 = 13+5=18;

                     tp.o(3,4)=tp(3) + t3,4 = 21+8=29;

                     tp.o(3,6)=tp(3) + t3,6 = 21+5=26;

                     tp.o(4,5)=tp(4) + t4,5 = 29+9=38;

                     tp.o(4,6)=tp(4) + t4,6 = 29+6=35;

                     tp.o(4,7)=tp(4) + t4,7 = 29+8=37;

                     tp.o(5,7)=tp(5) + t5,7 = 38+6=44;

                     tp.o(6,7)=tp(6) + t6,7 = 35+10=45;

5.6 Поздний срок окончания работы (i, j):

      tn.o (1,2) = tn(2) = 13;           tn.o (2,3) = tn(3) = 21;

      tn.o (1,3) = tn(3) = 21;           tn.o (2,5) = tn(5) = 39;

      tn.o (3,4) = tn(4) = 29;           tn.o (4,5) = tn(5) = 39;

      tn.o (3,6) = tn(6) = 35;           tn.o (4,6) = tn(6) = 35;

      tn.o (5,7) = tn(7) = 45;           tn.o (4,7) = tn(7) = 45.

      tn.o (6,7) = tn(7) = 45;

5.7 Полный резерв времени работы  (i, j):

                   Rn(i, j)  = tn (j)  - tp(i) -   ti,j;

                   Rn(1,2) = tn (2) - tp(1) -  t1,2 = 13-0-13=0;

                   Rn(1,3) = tn (3) - tp(1) -  t1,3 = 21-0-4=17;

                   Rn(2,3) = tn (3) - tp(2) -  t2,3 = 21-13-8=0;

                   Rn(2,5) = tn (5) - tp(2) -  t2,5 = 39-13-5=21;

                   Rn(3,4) = tn (4) - tp(3) -  t3,4 = 29-21-8=0;

                   Rn(3,6) = tn (6) - tp(3) -  t3,6 = 35-21-5=9;

                   Rn(4,5) = tn (5) - tp(4) -  t4,5 = 39-29-9=1;

                   Rn(4,6) = tn (6) - tp(4) -  t4,6 = 35-29-6=0;

                   Rn(5,7) = tn (7) - tp(5) -  t5,7 = 45-38-6=1;

                   Rn(6,7) = tn (7) - tp(6) -  t6,7 = 45-35-10=0;

6. Расчет сетевого графа с использованием программы GRAF:

7. Выводы по лабораторной работе:

Работа  (2 5) имеет  большой резерв времени  (21) значит можно с этой работы снять  на  данном этапе ресурсы   и  перебросить их на работы   лежащие   на   критическом  пути  Аналогично работа (1 3) имеет резерв времени равный 17, а (3, 6) – 9.  Работы (4 5) и (5, 7) считаем под критическими (1) а работы с нулевым резервом времени

((1, 2), (2, 3), (3, 4), (4, 6), (6, 7)) — критические На рисунке критический путь отмечен жирной линией


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23236. Традиції і новаторство в культурі 46.5 KB
  Спадкоємність культури це процес передачі культурноісторичного досвіду. Саме в спадкоємності як органічному поєднанні традиції і новаторства реалізується історичність культури її самозбереження й саморозвиток. Традиції існують у всіх формах духовної культури. Завдяки їм розвивається суспільство оскільки молоде покоління не винаходить заново велосипеди а засвоює досягнутий людський досвід культури.
23238. Аристотель, Стагірит 216 KB
  Зі сказаного очевидно що з того де йде мова про предмет необхідно говорити про предмет і ім'я й поняття; так наприклад людина говорить про предмет про окрему людину і про неї звичайно говорить ім'я [людини]: адже окремою людиною називають живу істоту й визначення людини буде визначати окрему людину адже окрема людина є й людина і жива істота. Так біле перебуваючи в тілі як у підметі говорить про предмет адже тіло називається білим але поняття білого ніколи не може означати тіло. Її предмет – мислення як цілісне утворення...
23239. Ільєнков, Евальд Васильович 146.5 KB
  І ось учорашній оптиміст стає похмурим нитиком – песимістом якого вже ніщо не радує і ніщо не веселить не дивлячись на його паспортну молодість здоровий шлунок і міцні зуби. Якщо ми недвозначно беремо висвітлену таким чином наукову присутність у своє володіння то маємо сказати: Те на що спрямоване наше світовідношення є саме суще – і більше ніщо. Те чим керується вся наша установка є саме суще – і крім нього ніщо. Те з чим працює дослідження що втручається у світ є саме суще – і ніщо понад того.
23240. Сковорода, Григорій Савич 152.5 KB
  Навпаки саме при падінні аристократичних оцінок людської совісті поступово нав'язується весь цей контраст €œегоїстичного€ і €œнеегоїстичного€ – цей по моїй термінології стадний інстинкт котрий дістав тоді розповсюдження. Поняття €œдобро€ він вважає по суті рівним поняттю €œкорисний€ €œдоцільний€ так що в думках €œдобро€ і €œзло€ людство ніби то підсумовує і санкціонує саме незабуті і незабутні пізнання про корисне – доцільне і шкідливе – недоцільне. Добро згідно цієї теорії – те що споконвіку виявилося корисним тому воно...
23241. Кримський, Сергій Борисович. ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ 192.5 KB
  Кримський розробляє принципи трансформації знання прийоми інтерпретації принципи узагальненої раціональності та розуміння принципи духовності розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипових структур буття розуму та культури; виділяє архетипи української культури. ФІЛОСОФІЯ АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ Видатний мислитель пізньоантичної епохи Плотін стверджуючи прилученність мудрості до центральних зон смислотворчості буття та людини проголошував що філософія є найголовнішим у житті. Вона є єдиним засобом поставити людину...
23242. Фоєрбах, Людвіг. РАГМЕНТИ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЄЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ БІОГРАФІЇ 85.5 KB
  Головним завданням своєї філософії Фоєрбах вважав відповідь на питання – якою є справжня природа людини як визначити її шлях до щастя Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії що культивуватиме любов людини до людини як до Бога. Але чи не слід би саму релігію зрозуміти у більш загальному смислі А порозуміння з філософією чи не повинно полягати лише у визнанні та виправданні певних вчень Чи немає якогось іншого виду порозуміння ________ Яке ж...