73228

Поняття й види джерел права. Джерела та форми права

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Джерела та форми права. Поняття й види джерел права. Джерело форма права це способи зовнішнього вираження і закріплення норм права що виходять від держави і які мають загальнообовязкове значення.

Украинкский

2014-12-10

30.56 KB

2 чел.

  1.  Поняття й види джерел права. Джерела та форми права.

Поняття й види джерел права.

Джерело (форма) права - це способи зовнішнього вираження і закріплення норм права, що виходять від держави і які мають загальнообов'язкове значення.

Види основних джерел (форм) права:

  1.  нормативно-правовий акт;
  2.  нормативно-правовий договір;
  3.  правовий звичай;
  4.  правовий прецедент.

Джерела та форми права.


Форма права - це державно-офіційні способи закріплення і зовнішнього прояву правових норм, що засвідчують їх загальнообов’язковість.

Право, як цілісне явище соціальної дійсності, має певні форми свого виразу. В юридичній науці розрізняють внутрішню і зовнішню форми права, під якими традиційно розуміють, у першому випадку, внутрішню структуру права, у другому - джерела права, що формально закріплюють правові явища і дозволяють адресатам знайомитися з їх змістом та користуватися ними.

В юридичній літературі разом з терміном "форма права" використовується термін "джерело права". Вони досить тісно взаємопов'язані, але не співпадають.

Зміст цих понять буде різним залежно від того, в якому контексті вони вживаються - чи по відношенню до права як цілого, чи по відношенню до окремої норми або групи норм.

Термін "джерело права" часто розглядається у таких значеннях:

  1.  Джерело права в матеріальному розумінні - це суспільні відносини, які розвиваються і обумовлюють виникнення, розвиток та зміст права.
  2.  Джерело права в ідеологічному розумінні - це виражена в офіційній формі сукупність юридичних ідей, поглядів, теорій, під впливом яких утворюється і функціонує право.
  3.  Джерело права у формальному (юридичному) розумінні - це офіційні форми зовнішнього вираження і закріплення правових норм, що діють в певній державі, тобто це і є власне форма права.

Отже, вживання терміна "джерело права" означає, що йдеться про джерела права у формальному (юридичному) значенні.

  1.  Правовий звичай та його місце в сучасному праві.

Правовий звичай - це історично обумовлене, неписане, стихійно сформоване, стійке правило поведінки людей, що ввійшло у звичку, завдяки багаторазовому застосуванню протягом тривалого часу, яке санкціонується і забезпечується державою.

У правових системах більшості сучасних країн правовий звичай втратив характер самостійного джерела права і відіграє незначну роль, здебільшого він служить врахуванню особливостей суспільних відносин в конкретних місцевостях чи в конкретних галузях діяльності.

Визнається правовий звичай і в правовій системі України.

Особливістю правового звичаю є те, що закон, в якому він згадується, надає йому статусу норм права, але не розкриває його змісту. З цього випливає, що на відміну від інших норм права ті, які виражені в санкціонованих звичаях, не мають здебільшого текстуального закріплення в статтях відповідного закону.

  1.  Юридичний прецедент. Види прецедентів. Структура прецеденту.

Юридичний прецедент – це рішення судового чи адміністративного органа по конкретній юридичній справі, якій надається сила норми права і є обов'язковим при наступному рішенні всіх аналогічних справ.

В даний час юридичний прецедент розповсюджений переважно в країнах загальної правової родини, англо-американської правової родини.

Види прецедентів за способом виникнення:

  1.  Нормативно-правові.
  2.  Правотлумачні.
  3.  Правозастосовчі.

Види прецедентів за суб'єктами правозастосовної нормотворчості:

  1.  Судові.
  2.  Адміністративні.

Адміністративний прецедент - рішення органу управління або посадової особи в конкретній адміністративній справі, обґрунтування якої стало правилом, яке застосовується при вирішенні аналогічних справ.

Судовий прецедент - рішення з конкретної справи, яке завдяки обґрунтуванню стає правилом, обов'язковим для всіх судів тієї самої або нижчої інстанції при розгляді аналогічних справ.

Структура прецеденту.

У плануванні прецедент типово включає в себе:

  1.  Постановку задачі (початкове стану і мета).
  2.  Опис способу розв'язання задачі (трасу виводу) або опис самого рішення (план).
  3.  Опис проблем, з якими планувальник або виконавець плану може зіткнутися при використанні цього прецеденту.

  1.  Нормативно-правовий акт. Закони і підзаконні акти.

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий у встановленому законом порядку і формі уповноваженими на те суб'єктами правотворчості, який закріплює правило поведінки загального характеру, що забезпечується державою.

Нормативно-правовий акт має всі ознаки права і відноситься до правових актів.

Всі нормативно-правові акти, мають офіційний характер, оскільки вони видаються державою або її окремими органами.

Закон - це нормативний правовий акт вищої юридичної сили, прийнятий в особливому порядку вищим представницьким органом держави або безпосередньо народом, який витинає відправні засади правового регулювання суспільних відносин.

Підзаконні нормативні правові акти - це акти, які приймаються уповноваженими правотворчими суб'єктами на основі і на виконання законів і не повинні суперечити їм.

Існування підзаконних нормативних актів у правовій системі обумовлене багаторівневою структурою самих суспільних відносин, які потребують як законодавчого, так і підзаконного (в тому числі локального) нормативного регулювання; необхідністю оперативного, компетентного і професійного вирішення питань у відповідних сферах життєдіяльності суспільства. Акти цієї групи утворюють складну ієрархічну систему.

  1.   Нормативний договір. Міжнародні і внутрішньодержавні договори.

Нормативний договір - угода між сторонами спрямоване на встановлення офіційних юридичних правил.

Нормативний договір може бути міжнародним, або ж це може бути договір у рамках однієї держави, наприклад, між федерацією та її суб'єктами.

Міжнародний договір - це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

Міжнародний договір може бути складений у вигляді одного чи декількох документів (наприклад, обмін нотами). Договір складається або на мовах усіх договірних сторін, або на одній чи декількох узгоджених між ними мовах. Договори, укладені в рамках міжнародних організацій, складаються на офіційних мовах цих організацій. Міжнародні договори є одним з найважливіших джерел міжнародного права.

Внутрішньодержавні договори за галузевою ознакою класифікують на конституційні, адміністративні, такі, що укладаються в сфері трудового, фінансового права, та ін.

  1.  Сакральні тексти як джерела права.

Сакральний стиль, також Конфесійний - стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства. Не всі стилісти виділяють його як стиль, а більше як підстиль.

Сакральне - священне, присвячене богам - в широкому сенсі все що має відношення до Божественного, релігійного, небесного, потойбічного, ірраціонального, містичного, відмінне від буденних речей, понять, явищ.

Сакральні об'єкти мають не тільки матеріальний вимір, але і духовне, пов'язані з вищим світом.

Термін введений Мірча Еліаде.

  1.  Юридична доктрина і коментар до юридичних текстів.

Юридична доктрина - це науково оформлені концептуальні ідеї, спрямовані на вдосконалення правового регулювання. У системі національного права України і деяких інших країн юридична доктрина використовується при розробці нових законів. У системі міжнародного права юридична доктрина використовується як самостійне, хоча й допоміжне джерело.

Коментарі до юридичних текстів є тим допоміжним науково-практичним матеріалом, яким послуговуються законодавці при формуванні моделі правового регулювання, вдосконаленні нормативно-правових актів та судді у процесі вирішення юридичних справ, особливо тоді, коли необхідно перебороти прогалини і колізії в праві.

Підготовлені вченими-юристами постатейні коментарі до текстів кодексів та інших законодавчих актів не мають загальнообов'язкового характеру, але слугують кваліфікованими рекомендаціями, побажаннями щодо того, як сприймати ту чи іншу норму права.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66078. Золотовалютные резервы 59 KB
  Золотовалютные резервы (международные резервы или официальные резервы) — внешние высоколиквидные активы, представленные в виде иностранной валюты и золота, которые находятся под контролем государственных органов денежно-кредитного...
66079. Иностранные инвестиции РФ 55 KB
  В этой связи создание благоприятных условий для увеличения притока средств иностранных инвесторов является одним из приоритетных направлений государственной экономической политики в РФ. Правовое регулирование иностранных инвестиций на территории РФ осуществляется Федеральным законом...
66080. Статус безработного 48.5 KB
  Для того чтобы приобрести права и получить гарантии, установленные для безработного гражданина, Вы должны быть признаны безработным в определенном порядке. Процесс признания человека безработным условно можно разделить на следующие этапы...
66081. Европейский банк реконструкции и развития 52.23 KB
  Европейский банк реконструкции и развития является международной финансовой организацией, которая финансирует проекты в 29 странах от Центральной Европы до Центральной Азии. Вкладывая капитал прежде всего в те предприятия частного сектора...
66083. ВТО и Россия 18.2 KB
  Всемирная торговая организация – международная организация, созданная в 1995 году с целью либерализации международной торговли и регулирования торгово-политических отношений государств-членов. ВТО является преемницей Генерального соглашения по тарифам и торговле (ГААТ), заключенного в 1947 году...
66084. Национальные и региональные инвестиционные проекты РФ 36.31 KB
  В 2006 году на реализацию проекта из федерального бюджета и государственных внебюджетных фондов направлено 7898 млрд руб. В 2007 году предусмотрено выделение 1313 млрд рублей. медицинских работников получили дополнительные денежные выплаты на общую сумму более 66 млрд руб.