73243

Українська держава як суб’єкт міжнародних відносин та напрямки її зовнішньоекономічної політики

Курсовая

Международные отношения

Аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією Грузією та Казахстаном дозволить дізнатися про співпрацю та динаміку її змін нашої держави з даними країнами на протязі 2007-2011 років. Метою курсової роботи є визначення сучасного стану та питомої ваги зовнішньоекономічних зв’язків що впливають на міжнародні економічні відносини України з Бельгією Грузією та Казахстаном а також пошук шляхів для економічної інтеграції з даними країнами. Завданнями даної роботи є: проведення діагностики економічної ситуації у обраних...

Украинкский

2014-12-10

994.5 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT3

ЗМІСТ


ВСТУП

На сьогоднішній день, в умовах глобалізації, міжнародні економічні відносини набувають пріоритетного значення для всіх країн світу. Міграція населення, переливання капіталу, інвестиції, торгівля – все це є чинниками співпраці між країнами. Для здійснення ефективної зовнішньої політики держава повинна забезпечити стабільну політичну ситуацію, розвиток економіки (щоб було що продавати та за що купувати), нормативну-правову базу для зовнішніх відносин та інше.

Аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією, Грузією та Казахстаном дозволить дізнатися про співпрацю та динаміку її змін нашої держави з даними країнами на протязі 2007-2011 років.

Метою курсової роботи є визначення сучасного стану та питомої ваги зовнішньоекономічних зв’язків, що впливають  на міжнародні економічні відносини  України  з Бельгією, Грузією та Казахстаном, а також пошук шляхів для економічної інтеграції з даними країнами.

Завданнями даної роботи є:

  1.  проведення діагностики економічної ситуації у обраних країнах;
  2.  визначення товарної спеціалізації України в зовнішній торгівлі;
  3.  аналіз процесів трудової міграції між Україною та країнами світу;
  4.  визначення фінансово-валютних відносин;
  5.  оцінка стану та перспективи міжнародного науково-технічного співробітництва між Україною та Бельгією, Грузією і Казахстаном.

Предметом даної курсової роботи є аналіз стану зовнішньоекономічних зв’язків України та трьох типів країн (1 країна – прикордонний сусід, 2 країна – країна ЄС, 3 країна – будь-яка інша  країна світу).

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є українська держава як суб’єкт міжнародних відносин та напрямки її зовнішньоекономічної  політики з трьома обраними країнами.

При виконанні даного дослідження використано наступні методи: статистичної обробки інформації, порівняльного економічного аналізу, системного аналізу, методи аналізу даних, а також методи вибіркового обстеження.

Джерелами курсового дослідження є матеріали Держкомстату України та офіційної статистики обраних країн, матеріали Посольств України в досліджуваних країнах та інші джерела, доступні в мережі Інтернет.


РОЗДІЛ 1

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ОБРАНИХ КРАЇН

1.1 Україна

Географічне розміщення:розташована у центрі Східної Європи, територія України витягнута з заходу на схід на 1316 км і з півночі на південь на 893 км, лежить приблизно між 52°20′ та 44°23′ північної широти і 22°5′ і 41°15′ східної довготи.

Територія:603 628 км²

Столиця: Київ

Адміністративно-територіальний поділ:до складу України входять 27 адміністративних одиниць: 1 автономія (Крим), 24 області, які поділяються на 490 районів та 2 міста загальнодержавного значення (місто Київ – столиця України, та місто Севастополь).

Політичний устрій:Україна – унітарна демократична президентсько-парламентська республіка і має багатопартійну політичну систему. В Україні діють такі основні інститути державної влади: Президент, Законодавча, Виконавча та Судова влади. Виконавча влада представленаКабінетом Міністрів і Президентом. Законодавчий орган називається «Верховна Рада України».

Кількість населення:45 559 235 осіб [1]

Густина населення: 76 осіб/км² 

Сусідні країни:вона має спільні сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Морські кордони вона має з Румунією, Росією, Туреччиною, Болгарією.

Прикордонні водні ресурси: Південь України омивається Чорним та Азовським морями.

Входження до світових інтеграційних угруповань:ООН (04.10.1945), ЮНЕСКО (12.05.1945), ВПС (1947), ВООЗ (1948-членство поновлено у 1992), МОП (30.04.1954), МАГАТЕ (29.07.1957), ЄБРР (14.07.1992), МБРР (03.09.1992 ), МВФ (03.09.1992 ), ІКАО (09.09.1992), МОКП – Інтерпол (04.11.1992), ОБСЄ (30.12.1992), ІМО (28.03.1994), РЄ (09.11.1995), ВТО( 20.10.1997 ), ОЧЕС (01.5.1999), ФАО (29.11.2003), ГУАМ (23 травня 2006), СОТ (16.05.2008) та інші впливові міжнародні організації [2].

1.2 Республіка Грузія

Географічне розміщення:Республіка Грузія знаходиться на південному сході Європи і займає центральну і західну частину Закавказзя.

Територія:69700км²

Столиця:Тбілісі

Адміністративно-територіальний поділ:Грузія на регіональному рівні складається із двох автономних республік, дев’яти регіонів та двох міст державного підпорядкування – Тбілісі та Поті. На середньому рівні: 69 районів, на найнижчому рівні: 55 міст, 50 селищ, 842 громад та 165 сіл.

Політичний устрій:унітарна напівпрезидентська республіка з трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.

Кількість населення:загальна чисельність населення Грузії (без урахування частково визнаних держав Південна Осетія і Абхазія) на 1 січня 2012 року склала 4 497600 осіб.

Густина населення:65 осіб/км² 

Сусідні країни:її сусідами з півночі є Російська Федерація, зі сходу Республіка Азербайджан, з півдня Республіка Вірменія, на південному заході Туреччина.

Прикордонні водні ресурси:на заході територія Грузії омивається водами Чорного моря. 

Входження до світових інтеграційних угруповань:Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями. У 1999 р. стала повноправним членом Ради Європи і СОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУУАМ (за рахунок Узбекистану). Вона тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває стосунки з НАТО. Грузія була членом СНД, але 17 серпня 2009 року добровільно вийшла з нього [2].

1.3 Королівство Бельгія

Географічне розміщення:розташована в Західній Європі, на узбережжі Північного моря

Територія:30 528 км2

Столиця:Брюссель

Адміністративно-територіальний поділ:Бельгія поділяється на 3 регіони: Брюссельський столичний (власне Брюссель і 18 приміських громад), Валлонія, Фландрія, які діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії й Валлонії), а провінції – на громади.

Політичний устрій:Бельгія – конституційна монархія. Глава держави – король, який затверджує закони, має право розпускати парламент, призначає міністрів та суддів всіх інстанцій. Законодавча влада у країні належить парламентові, що складається з палати представників і сенату.

Кількість населення:11 116 243 осіб

Густина населення: 363 осіб/км2

Сусідні країни:на суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході – з Німеччиною і Люксембурґом, на півдні – з Францією. 

Прикордонні водні ресурси:на півночі омивається Північним морем.

Входження до світових інтеграційних угруповань:Бельгія є членом-засновником Європейського Союзу та НАТО. Бельгія також є членом багатьох міжнародних організацій, у тому числі РЄ(1949), СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС(1957), ЗЄС(1954), НАТО(1949), МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР(1960).Бельгія також є членом Міжнародної організації франкомовних країн і Парламентської Асамблеї Франкофонії.

1.4 Республіка Казахстан 

Географічне розміщення:країна розташована на півночі  Центральної Азії. 

Територія: 2 724 900 км2

Столиця: Астана

Адміністративно-територіальний поділ:14 областей (поділяються на райони), місто республіканського значення Алмати і столиця Астана.

Політичний устрій:Казахстан офіційно є президентською республікою. Перший і єдиний президент – Нурсултан Назарбаєв. Президент є також головнокомандувачем збройних сил та може накласти вето на закон, який був прийнятий парламентом.

Кількість населення: 16 878 000 осіб [3]

Густина населення:6 осіб/км² 

Сусідні країни:Вона межує (за годинниковою стрілкою з півночі) з Росією, Китаєм, Киргизстаном, Узбекистаном, Туркменістаном.

Прикордонні водні ресурси:має вихід до Каспійського моря.

Входження до світових інтеграційних угруповань:ООН, МВФ, ВООЗ, Європейське Економічне Співтовариство, Міжнародний і Європейський Банки Реконструкції і Розвитку, Міжнародне Агентство з Атомної Енергії, Міжнародна Федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО тощо.

РОЗДІЛ 2

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Міжнародна торгівля

1) Визначення базових показників міжнародної торгівлі

Вихідні дані та результати розрахунків представлені у вигляді таблиці2.1:

Таблиця 2.1

Показники міжнародної торгівлі України в цілому та з Грузією, Бельгією і Казахстаном за 2007 – 2011 роки

(млн.дол.США)

Показник

Роки

Країни світу

Світ в цілому

Грузія

Бельгія

Казахстан

1

2

3

4

5

6

7

1

Експорт, млн. дол. США

2007

58286,93

527,73

189,95

1433,7

2008

78695,72

655,99

364,67

1832,58

2009

49301,21

398,21

279,63

1418,43

2010

63189,93

527,52

356,91

1300,5

2011

82186,41

657,5

400,81

1857,55

2

Імпорт, млн. дол. США

2007

65650,54

100,15

562,01

1591,83

2008

92003,31

191,58

725,44

3118,85

2009

50609,09

97,81

464,01

2033,94

2010

66187,66

136,07

588,29

766,22

2011

88843,43

144,37

664,62

1675,95

3

Зовнішньоторговельний оборот, млн. дол. США

2007

123937,47

627,88

751,96

3025,53

2008

170699,04

847,57

1090,11

4951,43

2009

99910,30

496,02

743,64

3452,37

2010

129377,59

663,59

945,2

2066,72

2011

171029,85

801,87

1065,43

3533,5

4

Сальдо зовнішньої торгівлі, млн. дол. США

2007

-7363,62

427,58

-372,06

-158,13

2008

-13307,59

464,41

-360,77

-1286,27

2009

-1307,88

300,4

-184,38

-615,51

2010

-2997,74

391,45

-231,38

534,28

2011

-6657,02

513,13

-263,81

181,6

5

Частка експорту України в країни світу відносно загального експорту, %

2007

100

0,905

0,326

2,460

2008

100

0,834

0,463

2,329

2009

100

0,808

0,567

2,877

2010

100

0,835

0,565

2,058

2011

100

0,800

0,488

2,260

6

Частка імпорту України з країн світу відносно загального імпорту, %

2007

100

0,153

0,856

2,425

2008

100

0,208

0,788

3,390

2009

100

0,193

0,917

4,019

2010

100

0,206

0,889

1,158

2011

100

0,162

0,748

1,886

7

Частка експорту України в країни світу відносно ВВП, %

2007

40,840

0,370

0,133

1,005

2008

43,870

0,366

0,203

1,022

2009

42,083

0,340

0,239

1,211

2010

46,320

0,387

0,262

0,953

2011

49,738

0,398

0,243

1,124

Продовження табл.2.1

8

Частка імпорту України з країн світу відносно ВВП, %

2007

46,000

0,070

0,394

1,115

2008

51,289

0,107

0,404

1,739

2009

43,200

0,083

0,396

1,736

2010

48,518

0,100

0,431

0,562

2011

53,767

0,087

0,402

1,014

9

Індекс товарності економіки України, %

2007

86,840

2008

95,160

2009

85,283

2010

94,838

2011

103,505

Джерело: [1]

Розрахунки відносно ВВП здійснювались згідно показників у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка ВВП України з 2007 по 2011 роки

Рік

ВВП, млн. грн.

ВВП, млн. дол США

2007

720731

142719

2008

948056

179382

2009

913345

117152

2010

1082569

136420

2011

1316600

165239

Джерело: [4]

Розрахунки показників здійснюються за наступними формулами:

1) зовнішньоторговельний оборот:

ЗТО = Е + І,

(1)

де ЗТО – зовнішньоторговельний оборот України в цілому чи відносно певної країни-торговельного партнера; Е – обсяг експорту в цілому чи в певну країну; І – обсяг імпорту в цілому чи з певної країни.

2) сальдо зовнішньої торгівлі (чистий експорт):

СЗТ = Е – І,

(2)

де СЗТ – сальдо зовнішньої торгівлі.

3) важливість зовнішніх ринків певних країн для експортоорієнтованих галузей національної економіки:

,

(3)

де ВЕ – рівень значимості зовнішнього ринку певної країни; Еі – обсяг експорту України в і-ту країну; ЕЗАГ – обсяг загального експорту України в країни світу.

4) важливість зовнішньої торгівлі з певними країнами для імпортоорієнтовних галузей національної економіки:

,

(4)

де ВІ – рівень значимості зовнішньої торгівлі України з певної країною для насичення внутрішнього ринку; Іі – обсяг імпорту з і-ї країни; ІЗАГ – обсяг загального імпорту України з країн світу.

5) відкритість національної економіки:

- експортна квота

,

(5)

де ЕК – експортна квота; ЕЗАГ – обсяг загального експорту України; ВВП – валовий внутрішній продукт країни.

- імпортна квота

,

(6)

де ІК – імпортна квота; ІЗАГ – обсяг загального імпорту України; ВВП – валовий внутрішній продукт країни.

6) ступінь участі країни в міжнародному поділі праці:

,

(7)

де tіндекс товарності національної економіки.

Висновки:

Найбільший експорт з України впродовж 2007-2011 років серед обраних країн спостерігається в Казахстан (max: 2011 рік – 1857,55 млн. дол.). загалом показники експорту України в ці країни досить стійкі, і в 2011 році експорт з усіма даними країнами зріс і став найбільшим на протязі 2007-2011 років. Наприклад, експорт з 2010 до 2011 змінився на 30, 06%.Найбільший імпорт також з Казахстану (max: 2008 рік – 3118,85млн. дол.). Зміна імпорту з 2010 до 2011 року сягає + 34,23%.

Сальдо платіжного балансу зовнішньої торгівлі України загалом з світом є негативним, але з Грузією цей показник позитивний, тобто Україна експортує товари та послуги в Грузію більше ніж імпортує з цієї країни. Також, в 2010-2011 роках сальдо стало позитивним і з Казахстаном. Взагалі, існує тенденція перевищення експорту України над імпортом через низьку платоспроможність населення та залежність країни від іноземних паливно-енергетичних ресурсів.

На даний момент існує велика залежність України від зовнішньої торгівлі, але з обраними мною країнами, Україна має невелику залежність.Наприклад, найбільша серед них важливість зовнішньої торгівлі для експортоорієнтованих галузей національної економіки є у Казахстана (max: 2009 рік – 2,877%), а найменша у Бельгії (min: 2007 рік – 0,326%). Найбільша важливість зовнішньої торгівлі для імпортоорієнтовних галузей національної економіки також з Казахстаном (max: 2009 рік – 4,019%), а найменша з Грузією (min: 2007 рік – 0,153%).

Національна економіка України є відкритою. Експортна квота на протязі досліджуваних років має тенденцію зростання і у 2011 сягає 49,7%.  Імпортна квота варіюється від 43,2% до 53,767%, і найбільшою є в 2011 році.Частка експорту та імпорту  України в країни світу відносно ВВП є найбільшою відносно Казахстану.

Ступінь участі України в міжнародному поділі праці є дуже високим, в 2011 році він склав 103,5%, що свідчить про заінтересованість України у зовнішній торгівлі. Порівнюючи з 2007 роком цей показник зріс на 19,2%.

2) Аналіз товарної спеціалізації України в зовнішній торгівлі

За допомогою програми MSExcel та даних товарної структури зовнішньої торгівлі України на протязі 2007-2011 років, визначемо п’ять найбільших за часткою груп товарів, які Україна експортує (табл.2.3, 2.4) та імпортує (табл.2.6, 2.7). Потім за формулою (8) розрахуємо коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України (КіГС) для визначених груп товарів (табл.2.5, 2.8).

,

(8)

де Еі– експорт і-го товару (товарної групи) Україною; Іі – імпорт і-го товару (товарної групи) Україною.

Значення коефіцієнту КіГС змінюється від –100% (виключно імпортуюча країна за певним товаром) до +100% (виключно експортуюча країна за певним товаром). Показники в середині діапазону [–100%; +100%] характеризують ступінь втягнення країни до внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації.

Таблиця 2.3

Динаміка експорту п’яти найбільших за часткою груп товарів, які Україна експортує за 2007-2011 роки

(млн.дол.США)

Групи товарів

Експорт

2007

2008

2009

2010

2011

V. Мінеральнi продукти

4275,21

7046,09

3900,09

6731,33

10259,7

VI.Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi

4047,22

5045,33

2515,15

3479,17

5390,33

XV.Недорогоцінні метали та вироби з них

20787,3

27593,97

12816,76

17332,55

22100,99

XVI.Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

4976,56

6341,14

5014,32

5670,42

6758,99

II. Продукти рослинного походження

1726,38

5577,38

5034,89

3976,33

5531,96

Джерело: [1]

Таблиця 2.4

Динаміка імпорту п’яти найбільших за часткою груп товарів, які Україна експортує за 2007-2011 роки

(млн.дол.США)

Групи товарів

Імпорт

2007

2008

2009

2010

2011

V. Мінеральнi продукти

17280,37

25441,28

15695,09

21127,92

30029,57

VI. Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi

5316,45

6959,12

5319,27

6441,66

8020,85

XV. Недорогоцінні метали та вироби з них

4742,73

6390,07

2676,56

4127,97

5697,09

XVI. Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

10571,7

13379,84

6257,04

8166,97

12795,10

II. Продукти рослинного походження

860,52

1462,48

1259,95

1563,71

1815,94

Джерело: [1]

Таблиця 2.5

Коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України (КіГС) для визначених груп товарів, які Україна експортує

(%)

Групи товарів

2007

2008

2009

2010

2011

V. Мінеральнi продукти

-60,33

-56,62

-60,19

-51,68

-49,07

VI. Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi

-13,55

-15,94

-35,79

-29,86

-19,61

XV. Недорогоцінні метали та вироби з них

62,85

62,39

65,45

61,53

59,01

XVI. Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

-35,99

-35,69

-11,03

-18,04

-30,87

II. Продукти рослинного походження

33,47

58,45

59,97

43,55

50,57

Таблиця 2.6

Динаміка експорту п’яти найбільших за часткою груп товарів, які Україна імпортує за 2007-2011 роки

(млн.дол.США)

Групи товарів

Експорт

2007

2008

2009

2010

2011

XVII. Засобиназемного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби

3304,68

4321,34

1596,43

3262,44

4854,76

V. Мінеральнi продукти

4275,21

7046,09

3900,09

6731,33

10259,7

XVI. Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

4976,56

6341,14

5014,32

5670,42

6758,99

VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук

987,15

997,67

563,32

685,28

937,69

XV. Недорогоцінні метали та вироби з них

20787,3

27593,97

12816,76

17332,55

22100,99

Джерело: [1]

Таблиця 2.7

Динаміка імпорту п’яти найбільших за часткою груп товарів, які Україна імпортує за

2007-2011 роки

(млн.дол.США)

Групи товарів

Імпорт

2007

2008

2009

2010

2011

XVII. Засобиназемного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби

8216,56

12091,41

2163,83

3664,29

6204,25

V. Мінеральнi продукти

17280,37

25441,28

15695,09

21127,92

30029,57

XVI. Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

10571,7

13379,84

6257,04

8166,97

12795,10

VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук

3412,86

4476,61

2663,83

3661,44

4498,36

XV. Недорогоцінні метали та вироби з них

4742,73

6390,07

2676,56

4127,97

5697,09

Джерело: [1]

Таблиця 2.8

Коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України (КіГС) для визначених груп товарів, які Україна імпортує

(%)

Групи товарів

2007

2008

2009

2010

2011

XVII. Засобиназемного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби

-42,63

-47,34

-15,09

-5,80

-12,20

V. Мінеральнi продукти

-60,33

-56,62

-60,19

-51,68

-49,07

XVI. Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

-35,99

-35,69

-11,03

-18,04

-30,87

VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук

-55,13

-63,55

-65,09

-68,47

-65,50

XV. Недорогоцінні метали та вироби з них

62,85

62,39

65,45

61,53

59,01

Висновки:

Передумовою для визначення структури експорту України є природні ресурси нашої країни, бо в основному Україна експортує сировину та матеріали. У 2011 році Україна мала найбільший експорт у товарній групі XVНедорогоцінні метали та вироби з них», а саме 22100,99 млн. дол.

Імпортує Україна те, що їй не вистачає, а це в своїй більшості газ. Тому найбільший імпорт в 2011 році був у групі V. «Мінеральнi продукти», а саме 30029,57 млн. дол.

Порахувавши коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України можна зробити наступні висновки:

1) серед товарів, за якими Україна може бути виключно експортуючою країною є  недорогоцінні метали та вироби з них (2011 рік – 59,01% ) та продукти рослинного походження (2011 рік – 50,57% );

2) серед товарів, що імпортуються жоден товар не є виключно імпортованим, але  близькі до цього: полімерні матеріали, пластмаси та каучук (-65,5%);

3) впродовж 5 років значно змінилася в кращу сторону внутрішньогалузева міжнародна спеціалізація в групі товарів XVII. «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби». В 2007 цей показник був -42,63%, а в 2011 він становить -12,2% (зміна: +30,43%);

4) група товарів XVI. «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання» впродовж 5 років зазнала значних зрушень; в 2009-2010 роках імпорт цих товарів зменшився, що було позитивним, але в 2011 році він знов збільшився і значення коефіцієнта становило -30,87%, який в порівнянні з 2009 роком зріс на 19,84%.

2.2 Міжнародна міграція робочої сили

1) Аналіз процесів трудової міграції між Україною та країнами світу

З метою визначення передумов та факторів, що впливають на міжнародні міграційні процеси проведемо їх порівняльний аналіз для України та Грузії, Бельгії і Казахстану (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Індикатори ринку праці України та Грузії, Бельгії і Казахстану

за 2007- 2011 роки

Індикатор

Роки

Країни світу

Україна

Грузія

Бельгія

Казахстан

1

2

3

4

5

6

7

1

Офіційний рівень безробіття, %

2007

2,3

13,3

3,5

0,7

2008

3

16,5

3,2

0,8

Продовження табл.2.9

2009

1,9

16,9

2,9

1,2

2010

2

16,3

3,1

0,9

2011

1,8

15,1

4,5

1

2

Фактичний рівень безробіття, %

2007

6,4

13,3

7,5

7,3

2008

6,4

16,5

7,0

6,6

2009

8,8

16,9

7,9

6,6

2010

8,1

16,3

8,3

5,8

2011

7,9

15,1

7,2

5,4

3

Рівень середньої зарплати, дол. США

2007

267,5

615,0

4252,1

428,2

2008

343,4

797,1

4720,5

506,4

2009

245,0

930,1

4495,6

457,8

2010

283,1

1065,3

4320,7

526,4

2011

331,2

1072,3

4689,5

613,1

4

Рівень середньої зарплати в промисловості, дол. США

2007

307,72

597,6

н/д

528,3

2008

382,73

760,8

н/д

602,9

2009

271,76

748,3

н/д

546,8

2010

324,94

910,2

н/д

631,0

2011

391,47

931,1

н/д

732,1

5

Середній рівень / діапазон оподаткування доходів фізичних осіб, %

2007

5-17

12-20

25-55,5

10

2008

5-17

12-20

25-55,5

10

2009

5-17

12

25-55,5

10

2010

5-17

12

25-55,5

5-10

2011

5-17

12

25-55,5

5-10

6

ВВП на душу населення, дол. США

2007

3071,49

4684

35712

6771,6

2008

3899,27

4904

37032

8513,5

2009

2550,45

4730

36742

7164,8

2010

3012,8

5045

37877

9070,0

2011

3621,2

5474

38872

11356,6

7

Наявність державної соціальної допомоги для іммігрантів

2007

Т

Т

Т

Т

2008

Т

Т

Т

Т

2009

Т

Т

Т

Т

2010

Т

Т

Т

Т

2011

Т

Т

Т

Т

8

Складність отримання візи в країни світу громадянам України

2007

БЗ1

П

БЗ1

2008

БЗ1

П

БЗ1

2009

БЗ1

П

БЗ1

2010

БЗ1

П

БЗ1

2011

БЗ1

П

БЗ1

9

Складність отримання візи в Україну громадянам інших країн

2007

БЗ1

Л

БЗ1

2008

БЗ1

Л

БЗ1

2009

БЗ1

Л

БЗ1

2010

БЗ1

Л

БЗ1

2011

БЗ1

Л

БЗ1

Джерело: [1], [3], [5], [6], [7], [8]

1 – безвізовий режим

Висновки:

Серед даних країн найвищий рівень безробіття у Грузії (max: 2009 рік – 16,9%). В Україні фактичний рівень безробіття зменшився порівняно з 2010 роком на 2,5%.

Найкращим варіантом для міграції робочої сили з України буде Бельгія, бо вона має найвища заробітна плату (2011 рік – 4689,5 дол.), що для українців є головним показником; середній фактичний рівень безробіття; найбільший ВВП на душу населення. Хоча ставка оподаткування доходів й велика (25-55,5%), ви все одно зможете отримувати гідну заробітну плату, набагато вищу ніж в Україні.

Бельгія належить до так званої «еліти європейських держав». Зразки зарплати в Бельгії станом на 2010 рік [9]:

  •  Водій - близько 2500 євро
  •  Продавець - близько 2100 євро
  •  Доктор - близько 5200 євро
  •  Будівельник - близько 2300 євро
  •  Секретарка - близько 2400 євро
  •  Сантехнік - близько 2700 євро
  •  Прибиральниця - близько 2000 євро
  •  Електрик - близько 2500 євро

Іншими варіантами для еміграції буде Казахстан і Грузія. Рівень середньої зарплати в Грузії має динаміку збільшення (з 2007 по 2011 зарплата збільшилась на 42,6%), а ставка оподаткування є середньою (12%). У Казахстані відбулось збільшення ВВП на душу населення на 40,4% протягом 2007-2011 років, що позитивно відзначилось на економіці країни.

Потенційним напрямом міграції робочої сили в Україну відносно обраних країн буде міграція з Грузії, у випадку безробіття в своїй країні. Хоча країна і дуже розвинулась за останні декілька років, вона має велику частку безробітного населення. Фактично, з 2007 до 2011 року рівень безробіття зріс на 11,92%.

2) Аналіз тенденції трудової міграції між Україною та Грузією, Бельгією і Казахстаном за останні 5 років (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Міграція населення між Україною та Грузією, Бельгією і Казахстаном

за 2007- 2011 роки

Міграція населення

Роки

Світ в цілому

Грузія

Бельгія

Казахстан

1

2

3

4

5

6

З України, тис. осіб

2007

17334653

19541

6044

5028

2008

15498567

24514

8198

3425

2009

15333949

23947

6491

3448

2010

17180034

31635

3558

7265

2011

19773143

37576

9196

17755

В Україну, тис. осіб

2007

23122157

50472

11741

54629

2008

25449078

53544

12913

48565

2009

20798342

40544

13455

43524

2010

21203327

36039

13796

50787

2011

21415296

35861

14998

61826

Джерело: [1]

Висновки:

Найбільше осіб виїхало з України в 2011 році – 19,77 млн осіб, а найменше в 2009 – 15,33 млн осіб. Імміграція найбільша була в 2008 році – 25,45 млн осіб, а найменша в 2009 – 20,798 осіб.

Найбільше емігрантів з обраних країн прибуло в Україну:

  •  з Грузії в 2008 році;
  •  з Бельгії  в 2011 році;
  •  з Казахстану в 2011 році.

В 2011 році була найбільша за 5 років еміграція населення України, деякі виїхали через проживанням в Україні, в пошуках кращого життя, а інші виїхали у зв’язку з робочими відрядженнями або туризмом. Найбільше в 2011 році, серед даних країн, виїхало до Грузії, можливо це пов’язано з масштабною рекламою туризму в Грузії, яка відбувалась того літа, або це пов’язано з тим, що Грузія почала розвиватися і наші співвітчизники захотіли спробувати реалізувати себе в Грузії, де відбулося так зване «грузинське економічне диво».

В Україну, серед даних країн, найбільше прибуває людей з Казахстану, це в основному люди з сіл, які теж шукають кращого життя. Вони в основному працюють в Україні в якості різноробочих.

Взагалі, в Україну приїжджає більше осіб чим виїжджає. З одного боку, це добре, адже відбувається обмін трудовими ресурсами, збільшується обсяг іноземного капіталу. Але, з іншого боку, це погано, бо приїжджі забирають робочі місця у резидентів країни.  

2.3. Міжнародні валютно-фінансові відносини

1) Аналіз руху позичкового капіталу між Україною та країнами світу

З метою визначення потенційних напрямів міжнародного руху позичкового капіталу проведемо порівняльний аналіз за відповідними показниками в Україні та Грузії, Бельгії і Казахстані (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Фактори руху позичкового капіталу між Україною та Грузією, Бельгією і Казахстаном

за 2007–2011 роки

Фактор

Роки

Країни світу

Україна

Грузія

Бельгія

Казахстан

1

2

3

4

5

6

7

1

Середній рівень ставки проценту за кредит комерційних банків, %

2007

13,9

20,4

8.6

7

2008

17,5

21,2

9.2

8,4

2009

20,9

25,5

9.5

11

2010

15,9

24,2

10,2

11,2

2011

15,9

25,9

8,9

9,1

2

Діапазон (мінімум - максимум) ставок проценту за кредит комерційних банків, %

2007

0,7-27,1

н/д

2,3-14,9

5,4-9,5

2008

1,2-33,8

н/д

2,8-15,6

7,1-14,3

2009

2,7-39,1

н/д

3-16

6,9-14,9

2010

1,0-30,8

н/д

3,5-16,9

6,1-10,4

2011

1,9-29,9

н/д

2,7-15,1

5,5-9,6

3

Темп приросту інфляції за рік, %

2007

+3,7

-2,3

-0,5

+2,2

2008

+12,4

-0,6

+2,7

+6,4

2009

-9,3

-0,3

-4,5

-9,8

2010

-6,5

+0,8

+2,3

-0,3

2011

-0,4

-0,9

+0,8

+1,2

4

Ставки оподаткування доходів нерезидентів від кредитування, %

2007

15-17

12

25-55,5

15-20

2008

15-17

12

25-55,5

15-20

2009

15-17

12

25-55,5

15-20

2010

15-17

12

25-55,5

15-20

2011

15-17

12

25-55,5

15-20

Джерело: [7],[3],[6],[8], [10]

Висновки:

Одним з імовірних напрямів міграції позичкового капіталу з України буде Грузія. Вона має оптимальне співвідношення між середньою ставкою за кредит та ставкою оподаткування доходів нерезидентів. Порівняно з 2007 роком ставка за кредит в 2011 році зросла на 5,5%. Інфляція в країні спадає: загалом впродовж 2007-2011 років інфляція скоротилась на 3,3%.

Іншим напрямом може бути Бельгія. Рівень ставки за кредити менший чим в Грузії, але ставки оподаткування доходів нерезидентів від кредитування значно більші (в порівнянні з Грузією більші на 13%). Рівень інфляції в країні мінливий: загалом впродовж 2007-2011 років інфляція зросла на 1,6%.Також можливий напрям міграції позичкового капіталу з України є Казахстан, середній рівень ставки проценту за кредит комерційних банків менший ніж в Україні на 6,8% в 2011 році.

В Україну вкладати позичковий капітал вигідно Бельгії, адже Україна має трохи вищу ставку за кредит (в 2011році на 7%), та набагато нижчу  ставку оподаткування доходів нерезидентів ( нижчу на 10%).

2) Борги України

Слід розрізняти валовий зовнішній борг і державний зовнішній борг. Валовий зовнішній борг (ВЗБ)включає в себе як державний зовнішній борг (уряду та Нацбанку), так і недержавний (банків, національних та акціонерних компаній і т.п.) Валовий зовнішній борг розраховується в доларах США.Динаміку та тенденцію зміни ВЗБУкраїни за останні 6 років можна побачити в табл. 2.12 та на рис. 2.1.

Таблиця 2.12

Динаміка валового зовнішньогоборгута ВВП Україниз 2007 по 2012 роки

(млн. долл. США)

Валовий зовнішнійборгЗБ)

Номінальний ВВП (в млн.USD) *

Співвідношення
ЗБ / ВВП)

на 01.01.2007

54512

за 2006

107753

50.6%

на 01.01.2008

79955

+25443

+46.7%

за 2007

142719

+34966

+32.5%

56.0%

на 01.01.2009

101659

+21704

+27.1%

за 2008

179382

+36663

+25.7%

56.7%

на 01.01.2010

103396

+1737

+1.7%

за 2009

117152

-62230

-34.7%

88.3%

на 01.01.2011

117343

+13947

+13.5%

за 2010

136420

+19268

+16.4%

86.0%

на 01.01.2012

126236

+8893

+7.6%

за 2011

165239

+28819

+21.1%

76.4%

  * за середнім курсом НБУ за вказанийрік

Рис. 2.1 Динаміка валового зовнішнього боргу та ВВП України з 2007 по 2012 роки (млн. долл. США)

Проведемо аналіз динаміки та тенденція зміни зовнішнього та загального державного боргу України за останні 5 років (табл. 2.13; рис. 2.2).

Таблиця 2.13

Динаміка державного боргу Україниз 2007 по 2011 роки

(млн. грн)

Рік

Внутрішній

Зовнішній

Загальний

Значення

Зміни

Значення

Зміни

Значення

Зміни

2007

17806,4

+7,22%

53487,9

+8,04%

71294,3

+7,84%

2008

44666,5

+150,85%

86023,1

+60,83%

130689,6

+83,31%

2009

105132,9

+135,37%

196295,5

+128,19%

301428,4

+130,64%

2010

156240

+48,61%

278080

+41,66%

434320

+44,09%

2011

173707,7

+11,18%

299413,9

+7,67%

473121,6

+8,93%

Джерело: розраховано автором на основі [12]

Рис. 2.2 Динаміка державного боргу України з 2007 по 2011 роки (млн. грн)

Джерелами утворення зовнішнього державного боргу України є [1]:

  •  заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку;
  •  заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління;
  •  заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;
  •  заборгованість, не віднесена до інших категорій.

Причинами утворення зовнішнього державного боргу України є:

  •  необхідність фінансування державного бюджету;
  •  підтримка національної валюти;
  •  фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;
  •  додаткові кошти на розвиток галузей промисловості.

Шляхи погашення зовнішнього державного боргу України:

  •  проведення передбачених умовами позик виплат основного боргу в установлені строки;
  •  заснування Фонду управління державним боргом, який розглядатиме ці питання;
  •  при виборі боргового джерела пріоритет повинен надаватися внутрішнім запозиченням;
  •  здійснення рефінансування позик;
  •  викуп боргу, або обмін боргових зобов'язань на інші активи, які знаходяться в державній власності;
  •  прийняття рішення про анулювання (відмову від виплати) боргів – дефолту.

Висновки:

Головним висновком після проведено аналізу боргів України буде такий: з кожним роком державний та валовий борг України зростають, що негативно впливає на економіку країни в цілому. Якщо порівняти 2007 та 2011 роки, то загальний державний борг (в гривнях) зріс на 563,62%, внутрішній на 875,5%, а зовнішній на 459,78%.

3) Аналіз тенденції інвестиційних процесів між Україною та країнами світу

З метою оцінки стану та тенденцій інвестиційної привабливості України проаналізуємо основні показники, що характеризують інвестиційний клімат в державі (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Індикатори інвестиційного клімату України

за 2007 – 2011 роки

Індикатор

Роки

2007

2008

2009

2010

2011

1

2

4

5

6

7

8

1

Середній рівень оподаткування прибутків від господарської діяльності, %

25

25

25

25

23

2

Діапазон ставок податку на прибутки (мінімум - максимум) залежно від сфер господарської діяльності, %

3-25

3-25

3-25

3-25

3-23

3

Темп приросту реального ВВП, %

7,9

2,3

-14,8

4,2

2,1

4

Темп приросту промислового виробництва, %

7,6

-5,2

-21,9

11,2

7,6

5

Темп приросту інфляції за рік, %

+3,7

+12,4

-9,3

-6,5

-0,4

Джерело: розраховано автором на основі [13], [1]

Висновки:

Рівень оподаткування на протязі 2007-2010 років залишався незмінним, що свідчить, з одного боку про стабільність податкового законодавства, а з іншого боку, про бездіяльність уряду. Середній рівень оподаткування прибутків від господарської діяльності в Україні зменшився в 2011 на 2%, що позитивно впливає на інвестиційний клімат в державі. В зв’язку з запровадженням Податкового кодексу України передбачається поступове зменшення цієї ставки до 16% [13]:

  •  з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;
  •  з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;
  •  з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків;
  •  з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

Після спаду темпу приросту промислового виробництва у 2009 році, показник почав зростати у 2010, але у 2011 знову спав на 3,6%. Інфляція загалом на протязі 2007-2011 років знизилась на 0,1%, що свідчить про вихід країни з кризи 2008 року.

Загалом, інвестиційний клімат нашої держави не дуже привабливий для розвинутих країн світу. Проте, за рахунок зниження податкових ставок та інфляції, наша країна має всі шанси для приваблення іноземних інвесторів. Перші зміни вже відбулися, і будемо сподіватися, що вже дуже скоро Україна підніметься на сходинку вище на світовій арені.

3) Експертна оцінка інвестиційної привабливості України

Проведемо експертну оцінку інвестиційної привабливості України за наведеними нижче критеріями (табл. 2.15).За кожним критерієм визначемо оцінку від 0 (найгірша ситуація) до 10 (найбільш сприятлива ситуація) та його вагу. Сумарна вага всіх критеріїв дорівнює 1.

Таблиця 2.15

Експертна оцінка інвестиційної привабливості України за 2007-2011 роки

Критерій

Вага

Роки

2007

2008

2009

2010

2011

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Політична стабільність

0,2

4

4

3

3

3

2

Рівень розвитку та стабільність нормативно-правової бази регулювання господарської діяльності

0,1

6

6

6

7

7

3

Економічна стабільність

0,1

3

2

4

5

5

4

Валютна стабільність

0,2

2

2

4

4

4

5

Рівень захисту інтелектуальної власності

0,1

6

5

5

5

5

6

Рівень податкових пільг іноземним інвесторам

0,2

3

4

4

4

4

7

Трудовий потенціал

0,1

6

6

6

7

7

Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості

1

3,9

3,9

4,3

4,6

4,6

Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості визначається за формулою:

,

(9)

де ІіПР – інтегральна оцінка інвестиційного клімату в Україні в і-му році; Кj – оцінка інвестиційної привабливості за j-м критерієм; dj – вага j-го критерію; n – кількість критеріїв оцінки інвестиційної привабливості.

Висновки:

Отже, за експертною оцінкою, Україна набільш привабливою була в 2010 та 2011 роках (4,6 балів). Найбільш вагомими показниками для іноземних інвесторів є: політична стабільність, валютна стабільність, рівень податкових пільг іноземним інвесторам. Загалом, починаючи з 2007 року інтегральна оцінка інвестиційної привабливості зростала з кожним роком, але в 2011 не відбулося жодних змін, в країні не було ні покращення ні погіршення даних показників.

4) Аналіз динаміки та структури інвестицій (за видами; галузями економіки; країнами-інвесторами) в Україну та з України протягом 5 років

Проведемо аналіз прямих іноземних інвестицій в Україну та з України протягом 2007-2011 років (табл.2.16 та рис. 2.3 і рис. 2.4).

Таблиця 2.16

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну та з України за 2007-2011 роки

Рік

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну

Обсяг прямих іноземних  інвестицій з України

Сума, млн. дол. США

Зміни,%

Сума, млн. дол. США

Зміни,%

2007

29489,4

+39,19

6196,1

+2697,34

Продовження табл. 2.16

2008

35723,4

+21,14

6198,6

+0,04

2009

40026,8

+12,05

6223,3

+0,398

2010

44708

+11,70

6871,1

+10,41

2011

49362,3

+10,41

6898

+0,39

Джерело: [1]

Рис. 2.3Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну (млн. дол. США)

Рис. 2.4Обсяг прямих іноземних інвестицій з України(млн. дол. США)

Висновки:

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з кожним роком зростає в середньому на 10%. З України обсяги інвестицій також зростають, але не дуже вагомо. Особливо вони зросли в 2010 році, як це видно на рис. 2.4.

Розглянемо структуру інвестицій за країнами-інвесторами в Україну в 2007 та 2011 роках (рис. 2.5 і рис. 2.6).

Рис. 2.5Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами в 2007 році

Рис. 2.6Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами в 2011 році

Проаналізуємо структуру інвестицій за країнамиз України в 2007 та 2011 роках (рис. 2.7 і рис. 2.8).

Рис. 2.7Прямі іноземні інвестиції з України за країнами в 2007 році

Рис. 2.8Прямі іноземні інвестиції з України за країнами в 2011 році

Висновки:

Найбільше ПІІ в Україну незмінно надходить з Кіпру. За останні 5 років надходження зросли на 6%. Незмінними залишаються і друге та третє місця: на другому місці Німеччина (знизились на 5% з 2007 по 2011 рік), на третьому – Нідерланди (збільшились на 1%).

В 2011 значно збільшились надходження з РФ та зменшились надходження з Велокої Британії з 7% до 5%.  ПІІ з Бельгії дуже малі і не грають роль в структурі надходжень в Україну (0%), але в кількісному вимірі вони зросли на 75,3 млн. дол. США.

Зміни відбулися і в структурі ПІІ з України в країни світу. Обсяг інвестицій в порівнянні з 2007 роком зменшився на 2% до Кіпру, збільшився на 1% до Росії, збільшився до Грузії на 4,6 млн. дол. США. Найбільша кількість інвестицій незмінно надходить до Кіпру.

Розглянемо структуру ПІІ в Україну за галузями економіки в 2007 році (рис. 2.9) та в 2011 році (рис. 2.10).

Рис. 2.9Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності за 2007 рік

Рис. 2.10Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності за 2011 рік

Висновки:

Отже, найбільше ПІІ надходить до промисловості і за 5 років вкладення збільшились на 2%. Частка діяльності транспорту та зв’язку залишилася незмінною (17%). В операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям збільшились на 6% (в 2011 цей показник становить 15%). Частка в сільському господарстві зросла на 3%, в торгівлі зменшилась на 2%.

Загалом, Україна приваблює інвесторів своїми значними природними ресурсами та трудовими кадрами. Але нестабільність політики, економіки та валюти відлякує потенційних інвесторів.

Потенційно наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних реципієнтів інвестицій.

2.4 Міжнародне науково-технічне співробітництво та економічна інтеграція

1) Оцінка стану та перспективи міжнародного науково-технічного співробітництва для України

Стан науково-технічного співробітництва між Україною та Грузією, Бельгією і Казахстаном можна проаналізувати за табл. 2.17.

Таблиця 2.17

Показники інтенсивності міжнародного науково-технічного співробітництва України та Грузією, Бельгією і Казахстаном за 2007 - 2011 роки

Показник

Роки

Країни світу

Грузія

Бельгія

Казахстан

1

2

3

5

6

7

1

Кількість угод про науково-технічне співробітництво

2007

1

1

1

2008

1

1

1

2009

1

1

1

2010

1

1

1

2011

1

1

1

2

Кількість поточних спільних науково-технічних проектів

2007

8

2

11

2008

6

4

5

2009

11

2

7

2010

4

2

12

2011

8

2

9

3

Кількість спільних науково-технічних розробок (товарів, технологій тощо)

2007

12

8

н/д

2008

9

10

н/д

2009

15

5

н/д

2010

6

н/д

н/д

2011

7

н/д

н/д

4

Кількість спільних патентів

2007

4

н/д

3

2008

3

н/д

2

2009

н/д

н/д

н/д

2010

н/д

н/д

н/д

2011

н/д

н/д

3

Продовження табл. 2.17

5

Обсяги капіталовкладень, грантів для здійснення НДДКР з країн-партнерів в Україну, млн. дол. США

2007

2,09

114,06

5,34

2008

2,38

195,65

7,18

2009

4,77

202,02

9,21

2010

5,29

222,50

9,95

2011

5,87

230,37

10,29

Джерело: [1], [3], [6], [8]

Приклади міжнародного науково-технічного співробітництва з Казахстаном:

В 2009 році Казахстанзалучився до спільного проекту «Одеса – Броди – Плоцьк – Гданськ» (за участю міжнародного консорціуму „Сарматія”). У грудні 2008 року була закінчена розробка ТЕО цього проекту. Цей нафтопровод дозволить транспортувати каспійську нафту в Центральну і Східну Європу і на НПЗ України.Наразі існує лише нафтопровод Одеса – Броди. Реалізація проекту була запланована ще на 2008 рік, але будівництво так і не розпочалося. Сьогодні цей проект застиг на місці, але ширяться чутки про доручення Польщі до проекту, можливо тоді цей нафтопровод нарешті добудують.

Україна також зацікавлена в участі Казахстану в реалізації проекту зі створення в Україні нафтопереробного комплексу з глибокої переробки каспійської нафти, як стратегічного партнера (50/50). Створення режиму вільної торгівлі України з ЄС дозволить казахстанським інвесторам пропонувати європейським споживачам продукти нафтопереробки з високою доданою вартістю на вигідних умовах, при цьому скорочуючи транспортні витрати.

З метою реалізації спільних проектів НК "Нафтогаз України", НК "Казмунайгаз" і Korlea Invest Holding AG (Швейцарія) планують у Західній Україні будівництво парогазової електростанції потужністю 800 Мвт. Korlea Invest запропонувала Казахстану поставляти на цю електростанцію природний газ і спільно експортувати в Європу частину електроенергії, вироблюваною цією станцією.

Важливим є співробітництво в сфері атомної енергетики. Нашими країнами прийняті взаємні зобов'язання з виробництва ядерного палива для АЕС України. Україна висловила готовність приєднатися до створення міжнародного центру із збагачення урану в Ангарську. Українські вузи можуть надати допомогу в підготовці фахівців для атомної енергетики РК і проходженні їхнього стажування на АЕС України.

Україна розвиває співробітництво з Казахстаном у сфері освоєння космічного простору, а саме: спільне (Україна, Казахстан, Росія) використання космодрому “Байконур” при реалізації комерційних космічних проектів “Дніпро”, “Наземний старт”, виконання загальних робіт щодо підтримки і розвитку наземної космічної структури космодрому “Байконур”, розробка космічних систем для вивчення природних ресурсів, моніторинг навколишнього середовища, проведення наукових космічних досліджень, розробка нових космічних матеріалів і технологій[14]. 

Пріоритетні галузі економіки Українипротягом 2007-2011 рік та їх вагомість зазначена у табл. 2.18.

Таблиця 2.18

Вагомість пріоритетних галузей економіки України

Галузь

Частка у загальному ВВП,%

Роки

2007

2008

2009

2010

2011

Промисловість

34,10

32,90

38,00

40,00

42,40

Оптова та роздрібна торгівля транспортними засобами

9,40

10,60

9,30

11,80

12,30

Транспорт та зв'язок

16,80

14,00

16,20

17,90

19,10

Операції з нерухомістю

20,90

21,00

16,90

17,40

16,30

Сільське господарство

5,10

7,20

6,20

5,80

6,30

Джерело: [1]

Висновки:

Найбільш пріоритетними галузями економіки України є промисловість, оптова та роздрібна торгівля, транспорт та зв'язок, операції з нерухомістю та сільське господарство.

З табл. 2.18 видно, що у структурі галузей промисловості значних змін не відбулося. Промисловість протягом 2007-2011 років займає найбільшу частку ВВП, сільське господарство серед пріоритетних – найменшу частку.

Проаналізувавши попередні дані видно, що кількість поточних спільних науково-технічних проектів та розробок найбільше Україна має з Грузією, а найменше з Бельгією. Дані показники не стабільні, бо інноваційні процеси завжди змінюються, світовий розвиток не стоїть на місці.

Найбільший обсяг капіталовкладень надходить з Бельгії, як країни ЄС вона зацікавлена у співробітництві з Україною. З кожним роком ці вкладення зростають (з 2007 по 2011 їх обсяг зріс на 101,99%).

Напрями науково-технічного співробітництва між Україною та Грузією:

  •  фундаментальні дослідження у галузі природничих наук;
  •  співробітництво між національними академіями;
  •  дослідження в галузі технічних наук і розвитку технологій;
  •  підготовка  та  стажування  фахівців,  науково-педагогічних
    кадрів, співробітництво в галузі освіти;
  •  стандартизація, метрологія та сертифікація.

Пріоритетні напрями  спільних  наукових   досліджень   і науково-технічного співробітництва [15]:

  •  високотемпературна надпровідність;
  •  мікроелектроніка та оптична електроніка;
  •  перспективні інформаційні технології;
  •  безпека  населення та народногосподарських об'єктів під час виникнення природних і техногенних катастроф;
  •  геном людини;
  •  біоінженерія та біотехнологія;
  •  проблеми  енергетики,  освоєння нетрадиційних та таких,  що поновлюються, джерел енергії, енергозберігаючі технології;
  •  дослідження,  використання  та  охорона  природних ресурсів Чорного моря;
  •  освоєння мінеральних ресурсів морського дна;
  •  комплексне використання природних ресурсів і сировини;
  •  екологічно   чисті   технології  металургійних  і  хімічних виробництв;
  •  матеріалознавство;
  •  технології  та  комбіновані  методи  обробки  матеріалів  і безконтактного контролю деталей;
  •  робототехніка;
  •  зварювання та суміжні технології,  зварювальні матеріали та обладнання;
  •  відкриття та розробка нових рудних і нерудних родовищ.

Напрями науково-технічного співробітництва між Україною та Казахстаном:

  •  фундаментальні    та   прикладні   дослідження   в   галузі
    природничих, технічних наук;
  •  розвиток сучасних наукоємних напрямів;
  •  підготовка та стажування спеціалістів;
  •  стандартизація, метрологія і сертифікація;
  •  охорона інтелектуальної власності;
  •  науково-технічна інформація;
  •  наукознавство, інформаційний аналіз;
  •  аналіз проектів і програм.

Співробітництво може  реалізовуватися  в таких формах [16]:

  •  здійснення спільних науково-дослідних програм,  проектів по створенню та освоєннюнаукоємних технологій;
  •  формування    спільних    науково-дослідних     колективів, лабораторій,   а   також   інноваційних  фірм  і  організацій,  що забезпечують освоєння нових технологій;
  •  наукова  робота  у   науково-дослідних   установах,   вищих навчальних закладах,  технопарках,  архівах,  бібліотеках і музеях другої  Сторони,  включаючи   спільні   польові   дослідження   та експедиції;
  •   обмін    науково-технічною    інформацією,   документацією, літературою та бібліографічними виданнями;
  •  проведення  спільних  семінарів,  наукових  конференцій  та робочих зустрічей;
  •  обмін вченими та спеціалістами;
  •  підвищення кваліфікації вчених і спеціалістів,  організація стажувань;
  •  передача передових технологій і "ноу-хау".

Співробітництво в галузі науки і техніки між Україною та Бельгією включає[17]:

  •  обмін науковою і технічною інформацією;
  •  спільну діяльність в галузі ДТР;
  •  діяльність   по   професійній   підготовці   та   програмах мобільності  для  науковців,  дослідників та технічного персоналу, які беруть участь у ДТР з обох сторін.

2) Економічна інтеграція України з Бельгією, Грузією та Казахстаном

Найпростішою формою економічної інтеграції вважається зона вільної торгівлі. За такого режиму всі члени угруповання взаємно скасовують мито на товари та послуги, що надходять у сферу зовнішньої торгівлі країн-учасниць.Серед обраних країн Україна має ЗВТ з Казахстаном, бо обидві країни є членами СНД. Інтеграція з Бельгією неможлива поки Україна не вступить до Євросоюзу (що станеться не скоро).

Митний союз вважається поглибленою формою економічної інтеграції. Крім скасування мита на торгівлю між країнами-членами, угруповання виробляє і застосовує єдиний митний тариф у торгівлі з іншими країнами. Наразі ми маємо 2 митних союзи і в жоден з них Україна не входить:

  •  Митний союз Європейського Союзу;
  •  Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії.

Україна отримувала запрошення до вступу в Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії, але рішення про вступ так і не було прийнято.

Найяскравішим прикладом міжнародної економічної інтеграції є Європейський Союз (ЄС), до якого входить Бельгія та має намір вступити Грузія. Україна поки не має шансів вступити до цього угрупування.

Економічна інтеграція України з Бельгією не має сенсу, бо Бельгії не відіграє значної ролі в економічних показниках України (низький рівень ПІІ, мало науково-технічних розробок, невелика міграція населення).

Щодо Грузіі, то країна наразі займається насамперед перспективами свого розвитку і тягнути невідповідальну Україну, я думаю, їй тільки завадить на шляху до світового визнання.

Співпраця з Казахстаном можлива, адже країни знаходяться майже на одному рівні економічного розвитку та мають всі можливості створювати нові угруповування.

ВИСНОВОК

В даній курсові роботі був проведений аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією, Грузією та Казахстаном на протязі 2007-2011 років, на основі якого можна зробити певні висновки щодо сучасного стану в країнах, тенденцій, перспектив подальшого розвитку та співпраці з Україною:

  •  найбільший експорт та імпорт впродовж 2007-2011 років,серед обраних країн, Українамала з Казахстаном;
  •  сальдо платіжного балансу зовнішньої торгівлі України загалом з світом є негативним, але з Грузією цей показник протягом 5 років був позитивний;
  •  національна економіка України є відкритою;
  •  експортна квота у 2011 сягає 49,7%., а імпортна – 53,767%;
  •  найкращим варіантом для міграції робочої сили з України буде Бельгія, бо вона має найвища заробітна плату (2011 рік – 4689,5 дол.);
  •  з кожним роком державний та валовий борг України зростають, що негативно впливає на економіку країни в цілому;
  •  обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з кожним роком зростає в середньому на 10%, а з України – на 2%.;
  •  найбільше ПІІ в Україну незмінно надходить з Кіпру;
  •  найбільш пріоритетними галузями економіки України є промисловість, оптова та роздрібна торгівля, транспорт та зв'язок, операції з нерухомістю та сільське господарство;
  •  найбільш розвинене науково-технічне співробітництво Україна має з Грузією та Казахстаном.

В Україні існує тенденція перевищення експорту над імпортом через низьку платоспроможність населення та залежність країни від іноземних паливно-енергетичних ресурсів.

Позитивним є те, що поступово відбувається відновлення вітчизняного промислового виробництва та покращення ситуації на ринку праці, покращення ситуації у зовнішній торгівлі, що демонструє міжнародним експертам та іноземним інвесторам здатність України закріпити позитивну динаміку економічного зростання.

Потенційно наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних реципієнтів інвестицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Офіційний сайт Державної служби статистики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
  2.  Країни світу.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svit.ukrinform.ua
  3.  Агентство Республики Казахстан по статистике. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stat.kz/Pages/default.aspx
  4.  Валовой внутренний продукт Украины: Министерство финансов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/gdp/
  5.  Gross Average Monthly Wages by Country and Year:UNECEStatistical Database. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w3.unece.org/pxweb/
  6.  National statistics office of Georgia.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://geostat.ge/
  7.  Офіційний сайт Національного Банку України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/control/uk/index
  8.  National statistics office of  Belgium. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://statbel.fgov.be
  9.  Зарплата в Бельгии: Портал о работе в Евросоюзе. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.belgium.novabelarus.com/index.html
  10.  Офіційний сайтСвітового Банку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldbank.org/
  11.  Статистичні матеріали по стану державного боргу України на 31.12.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/file/link/325766/file/dborg1.pdf
  12.  Міністерство фінансів України: Державний борг та гарантований державою борг. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=287148
  13.  Податковий кодекс України : від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=35&nreg= 2755-17.
  14.  Державна підтримка українського експорту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua
  15.  Угода між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про науково-технічне співробітництво. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/268_029
  16.  Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в сфері науки і технологій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/398_060
  17.  Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/998_012


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1086. Особенности расчета и проектирования ступеней с длинными лопатками 499 KB
  Уравнения радиального равновесия. Законы профилирования турбинных лопаток. Закон постоянного профиля сопловых и рабочих лопаток по высоте ступени. Примеры исполнения лопаток паровых турбин.
1087. Основы проектирования паровых турбин 613 KB
  Основные показатели паровых турбин и их компоновки. Схема компоновки паровой турбины К-800-23,5 ЛМЗ. Предельная мощность однопоточной конденсационной турбины. Компоновочные решения для паровых турбин ТЭС. Упрощенная тепловая схема конденсационной ПТУ. Способы повышения мощности паровых турбин.
1088. Основные расчеты при проектировании паровой турбины 328 KB
  Построение процесса расширения водяного пара в проточной части турбины и оценки его расхода. Расчет числа ступеней и распределение теплоперепадов по ступеням турбины. Выбор частоты вращения валопровода турбоагрегата и числа его ЦНД.
1089. Обеспечение надежности основных элементов паровых турбин. Выбор конструкции роторов 915 KB
  Конструкции уплотнений паровых турбин. Расчет осевых усилий и способы их компенсации. Пример конструкции паровой турбины. Схема разгрузки осевого подшипника. Статическая прочность рабочих лопаток турбинных ступеней. Конструкции роторов паровых турбин.
1090. Особенности переменных режимов работы паровой турбины 792 KB
  Общая характеристика переменных режимов. Переменный режим работы турбинных решеток. Изменение степени реактивности от расчетного значения. Треугольники скоростей для последней ступени при изменении давления. Распределение давлений и теплоперепадов по ступеням турбины при переменном режиме ее эксплуатации.
1091. Влияние начальных и конечных параметров водяного пара на мощность паровых турбин 228 KB
  Влияние начального давления на мощность турбин. Относительное изменение внутренней мощности паровой турбины. Влияние начальной температуры пара и его температуры после промежуточного перегрева на мощность турбины. Влияние конечного давления пара на мощность турбины. Универсальная кривая приращения мощности от давления в конденсаторе вида.
1092. Переменные режимы эксплуатации паровых турбин энергоблоков ТЭС 1.56 MB
  Характеристика переменных режимов ТЭС. Пример графика электрической нагрузки энергосистемы. Маневренность турбоагрегатов и программы регулирования энергоблоков ТЭС. Холостой ход турбоагрегата. Моторный режим. Режим горячего вращающегося резерва. Реализация перегрузочных режимов в турбоустановках.
1093. Системы парораспределения паровых турбин. Сопловое и дроссельное парораспределение 651 KB
  Общая характеристика систем парораспределения. Общий характер суточного графика нагрузок энергосистемы. Схема основных паропроводов турбоустановки К-210-12,8 ЛМЗ. Дроссельное парораспределение
1094. Обводное парораспределение. Регулирование мощности способом скользящего начального давления 340 KB
  Обводное (байпасное) парораспределение. Выбор способа парораспределения паровых турбин. Регулирование мощности энергоблоков способом скользящего давления. Особенности перевода энергоблока на скользящее начальное давление.