73282

ПСИХИКА И МОЗГ: РЕЗУЛЬТАТЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИССЛЕДОВАНИЙ

Доклад

Биология и генетика

Широкий комплекс вопросов об отношении психики к деятельности головного мозга о характере связи явлений сознания с мозговой нейродинамикой и телесными изменениями образует кардинальную проблему современной науки. Решение вопроса о соотношении психики с деятельностью мозга обязательно включает философские предпосылки и вместе с тем оказывает существенное влияние на философское понимание природы сознания и духовной активности. ФИЗИКАЛИСТСКИЙ ПОДХОД Он заключается в стремлении провести принцип физикалистского монизма в объяснении явлений...

Русский

2014-12-10

31.5 KB

0 чел.

ОЧЕРКИ ПО ФИЗИОЛОГИИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ СИСТЕМ

ПСИХИКА И МОЗГ: РЕЗУЛЬТАТЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИССЛЕДОВАНИЙ

Обсуждаются три подхода к проблеме "психика и мозг": физикалистский, бихевиоральный и функционалистский; выясняются их теоретические особенности и методологические возможности. Автор показывает преимущества последнего и на этой основе разрабатывает свой подход к указанной проблеме - информационный. Отношение между психическим явлением и мозговыми процессами рассматривается как отношение между информацией и ее носителем (определенной мозговой нейродинамической системой). Исследование этого отношения предполагает расшифровку мозговых кодов психических явлений. Формулируются два типа задач расшифровки кодов (прямая и обратная). Психическая причинность интерпретируется как информационная причинность, что служит объяснению психического управления телесными изменениями. Вводится понятие мозговой эго-структуры; рассматриваются возможности психического управления собственными мозговыми процессами, способы нейрофизиологической интерпретации произвольного действия и феномена свободы воли.

Ключевые слова: психическое, мозговые процессы, функциональная связь, кодовая зависимость, расшифровка мозговых кодов, информационная причинность, психическое управление.

Широкий комплекс вопросов об отношении психики к деятельности головного мозга, о характере связи явлений сознания с мозговой нейродинамикой и телесными изменениями образует кардинальную проблему современной науки. Эта проблема, имеющая давнюю историю, всегда служила предметом философских размышлений. Решение вопроса о соотношении психики с деятельностью мозга обязательно включает философские предпосылки и вместе с тем оказывает существенное влияние на философское понимание природы сознания и духовной активности.

ФИЗИКАЛИСТСКИЙ ПОДХОД

Он заключается в стремлении провести принцип физикалистского монизма в объяснении явлений сознания и базируется на парадигме физикализма. Последний трактует мир как совокупность физических процессов и сводит всякое знание к физическому. Отсюда - редукционистская программа сторонников данного подхода. Д. Армстронг писал: "Мы должны дать полное описание человека в физико-химических терминах".

Подобная программа символизирует позицию крайнего сциентизма и имеет свои истоки в воззрениях Ламетри и Кабаниса. В прошлом веке ее наиболее последовательные сторонники были среди так называемых вульгарных материалистов (Бюхнер, Фогт, Моллешот и др.). Однако и в наше время аналогичные взгляды популярны среди естествоиспытателей: приняв тезис о материальности мысли, психического, любых явлений сознания, можно сравнительно легко строить модели в тех областях естественнонаучного знания, которые призваны объяснять связь и взаимодействие психических и физиологических факторов, духовного и телесного. Отсюда стремление видеть психические явления в качестве физических или рассматривать, скажем, психический образ как объективно существующую в головном мозгу химическую копию соответствующего предмета.

В такого рода объяснительных моделях то, что именуется психическим и явлениями сознания, выступает в крайне упрощенном виде, ибо уникальные свойства психического как бы заранее элиминированы. Речь идет о субъективности, смысле, интенциональности. Если же эти свойства эксплицируются и используются для описания явлений сознания, тогда вступают в силу типичные аргументы, выдвигаемые обычно против физикалистско-редукционистских концепций (скажем, о нередуцируемости качества интенциональности, о неадекватности физического описания личности и объектов культуры и т.п.). Все это свидетельствует о несостоятельности парадигмы физикализма в качестве методологической основы разработки проблемы "сознание и мозг".

БИХЕВИОРАЛЬНЫЙ ПОДХОД

Особенность его состоит в том, что явления сознания и мозговые процессы берутся нерасчлененно, как бы в их изначальном единстве, и описываются в поведенческих терминах. Действительно, всякий поведенческий акт характеризуется единством психического и физиологического, поэтому данный подход в общем виде имеет, конечно, существенный смысл. Но в такой весьма общей и абстрактной форме он вряд ли пригоден для решения психофизиологической проблемы. К тому же надо учитывать его разные интерпретации, способные принимать характер альтернативных концепций (среди них встречается редукционистская, когда сознание сводится к поведению), попытки отождествления феномена сознания с рефлексом, до сих пор встречающиеся среди некоторых сторонников учения Павлова.

Другие варианты этого подхода исключают жесткий редукционизм; акцент делается на единстве психического и физиологического, но вместе с тем в качестве объекта исследования полагается именно поведенческая реакция в ее обусловленности соответствующими физиологическими процессами, протекающими в головном мозгу и нервной системе в целом. Такая методологическая программа характерна для концепции высшей нервной деятельности. Исходя из того что рефлекс есть единство физиологического и психического, другие последователи Павлова истолковывают психическую деятельность как высшую нервную деятельность и стремятся описывать психические явления в терминах высшей нервной, т.е. рефлекторной, деятельности. Категориальная структура такого описания образует синтез бихевиорального (ибо рефлекс есть реакция, поведенческий акт) и собственно нейрофизиологического (так как рефлекс означает вместе с тем и нервную связь).

Поскольку описание поведенческого акта непременно включает учет определенных психических состояний, явлений субьективной реальности (чувственного образа, мотива, стремления и т.п.), теория высшей нервной деятельности претендует и на своеобразное решение психофизиологической проблемы. П.В. Симонов пишет: "Психофизиологическая проблема возникла в период, когда деятельность мозга изучали две науки - физиология и психология. Создание науки о высшей нервной (психической) деятельности фактом своего рождения ознаменовало первый шаг к диалектическому "снятию" самой проблемы"... И далее: "В истории науки случалось не раз, когда ее развитие вело не к решению вопроса, длительное время волновавшего умы исследователей, но к ликвидации самого вопроса как неправомерного и бесплодного в свете новых завоеваний человеческого разума".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36679. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ. Конспект лекції 69.5 KB
  НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ ПЛАН 1. Умови формування та особливості німецької класичної філософії.Умови формування та особливості німецької класичної філософії. Важливу роль у формуванні німецької класичної філософії відіграли досягнення природознавства та суспільних наук: стали розвиватися фізика і хімія просунулося вперед вивчення органічної природи.
36680. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ. Лекція 107 KB
  Проблема методу пізнання. Проблема методу пізнання. Спочатку ці обидва види матеріалізму виступають спільно: і той і інший розпочинають критику схоластики з питання про метод пізнання з метою подолання не лише схоластичної відірваності від досвіду практики але й притаманного схоластиці ідеалізму. Бекон в Англії Декарт у Франції Спіноза в Голландії – при всіх відмінностях їх один від одного збігаються між собою у цьому розумінні мети й завдань пізнання.
36681. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВІДРОДЖЕННЯ 98.5 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВІДРОДЖЕННЯ для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2011 Тема: Філософія середньовічного суспільства та Відродження ПЛАН 1. А звідси й космоцентризм філософії – намагання зрозуміти сутність природи космосу світу в цілому. Для філософії середньовіччя головним орієнтиром стала не природа а Бог. Саме цим і зумовлювався теоцентризм філософії епохи середньовіччя – істинною реальністю всього світу є Бог а не...
36682. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ 147.5 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2011 Тема: Антична філософія VI ст. Періодизація античної філософії. Класичний період давньогрецької філософії 4. Періодизація античної філософії.
36683. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ. Лекційне заняття 98 KB
  Поєднують ж їх позиції наступні риси: Віра в пануючі у світі порядок і справедливість завдяки закону Карми – всі гарні чи погані вчинки людини викликають відповідні наслідки в цій та наступних життях; Ідея вічного круговороту як нескінченного переродження всіх живих істот – сансара: Всесвіт – арена де кожен на протязі всього життя відіграє певну роль де смерть не лякає людину адже вона залишається безсмертною перевтілюючись у наступному житті в іншу істоту; Концепція Мокші – найвищої мети життя людини: необхідності звільнення її від...
36684. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 86 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: ФІЛОСОФІЯ ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2009 ТЕМА: ФІЛОСОФІЯ ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА ПЛАН 1. Філософія як любов до мудрості 2. Філософія як форма суспільної свідомості 4. Міф релігія філософія – як етапи сходження людської самосвідомості 1.
36685. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА І КУЛЬТУРА. ФОРМАЦІЯ І ЦИВІЛІЗАЦІЯ У СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ 89.5 KB
  Філософське поняття культури. Навпаки врахування специфіки індивідуальної свідомості її багатогранності неповторності всього того що становить сутність духовності особистості є надзвичайно важливою умовою формування та розвитку цінностей духовної культури свідомості людини. Філософське поняття культури. Існує декілька сот визначень того що можна назвати культурою десятки підходів до її вивчення теоретичних концепцій моделей культури.
36686. СОЦІАЛЬНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА 86.5 KB
  Дійсно класи нації народності трудові колективи сім’ї різноманітні формальні і неформальні групи соціальні прошарки та інші спільності людей їх взаємовідносини функціонування та розвиток складають основний зміст соціальної сфери. Недооцінка ролі і значення соціальної сфери в житті людей знаходить своє відтворення у недостатньому врахуванні специфіки інтересів класів соціальних груп націй та народностей трудових колективів окремих людей у недостатній увазі до соціальної сторони їх праці побуту що призвело до зниження...
36687. МАТЕРІАЛЬНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬСТВА. СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА ТА ЙОГО СТРУКТУРА 108 KB
  ТЕМА: МАТЕРІАЛЬНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬСТВА. Матеріальне виробництво – основа розвитку суспільства. Томуто головним структурним компонентом як суспільства в цілому так і його підсистем є людина.