73343

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ. ПІДРОЗДІЛИ СТИЛІСТИКИ: СТИЛІСТИКА МОВИ (ПРАКТИЧНА) І СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ (ФУНКЦІОНАЛЬНА). СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Подати відомості про підрозділи стилістики зокрема про стилістику мови і стилістику мовлення; вдосконалювати вміння логічно послідовно викладати свої думки на письмі враховуючи особливості стилю мовлення та добираючи відповідні стилістичні засоби; виховувати любов та повагу до рідної землі культурних традицій рідного народу...

Украинкский

2014-12-11

86.73 KB

6 чел.

Урок № 4   

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 2. ПІДРОЗДІЛИ СТИЛІСТИКИ: СТИЛІСТИКА МОВИ (ПРАКТИЧНА) І СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ (ФУНКЦІОНАЛЬНА). СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ

Мета:  подати відомості про підрозділи стилістики, зокрема про  стилістику  мови  і  стилістику  мовлення;  вдосконалювати  вміння  логічно,  послідовно  викладати свої думки на письмі, враховуючи особливості стилю  мовлення  та  добираючи  відповідні  стилістичні засоби; виховувати любов та повагу до рідної землі, культурних традицій рідного народу.

Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання:   копії текстів, тлумачний словник української мови.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Виклад навчального матеріалу

Навчальна лекція

Запишіть основні визначення.

Структура  стилістики,  як  і  кожної  науки,  зумовлюється  її предметом,  проблематикою,  напрямами,  аспектами  й  методами дослідження, головними завданнями та умовами дослідної роботи. Чим складнішими й різнобічнішими є ці чинники, тим розгалуженішою  буде  структура  науки.  У  лінгвостилістиці  виділяють кілька стилістичних наук або їх розділів.

Загальна  стилістика  ( теоретична  стилістика ,  або  теорія стилістики )  визначає  основні  поняття  й  категорії  її,  предмет  досліджень, теоретично обґрунтовує принципи й методи стилістичних досліджень. Загальна стилістика вивчає універсальні стилістичні засоби  мови,  тобто  ті,  що  є  в  багатьох  мовах  і  мають  спільні характеристики та закономірності функціонування мови залежно від  змісту,  мети,  ситуації  і  сфери  спілкування,  тобто  загальне про функціональні стилі. У предметі загальної стилістики поєднано два аспекти — системно-структурний, що стосується будови і  системи  мови,  і  комунікативно-прагматичний,  який  охоплює функції мови, сферу її поширення в суспільстві й способи використання.

Відповідно  до  цих  аспектів  виділяють  стилістику  ресурсів  (засобів), або  описову стилістику , і  функціональну стилістику .

Стилістика мови  вивчає, описує і кваліфікує наявні у структурі національної мови стилістичні засоби (морфеми, слова, словоформи, словосполучення, конструкції), тобто ті мовні одиниці і їхні варіанти, які створюють можливість відбору потрібних для певного  типу  спілкування  виражальних  елементів.  Стилістика мови вивчає, крім стилістичних засобів, становлення та історичний розвиток стилів і підстилів літературної мови, її різновидів і виражальних аспектів, специфіку колоритів.

Стилістика  мовлення   вивчає  використання  стилістичних засобів, наявних у системі мови, у суспільній чи індивідуальній мовній практиці. У стилістиці мовлення досліджується функціонування стилів мови в різних видах діалогічного й монологічного мовлення, виявляється творча природа мови і мовця. У завдання стилістики мовлення входить і вивчення найтонших семантико-естетичних та емоційно-експресивних відмінностей між різними жанрами й суспільно зумовленими видами усного і писемного мовлення. Стилістика мовлення конкретизує, розширює стилістичну здатність  мовних  одиниць,  породжує  нові,  додаткові  конотації, що  зумовлюються  суміжністю  однотипних  чи  контрастних  мовних  одиниць,  і  тільки  постійно  відтворюючись  у  мовленні,  здобувають право перейти у стилістику мови.

Між стилістикою мови і стилістикою мовлення, як і між мовою та мовленням, існує діалектичний взаємозв’язок. Стилістика мови реально виявляється тільки у стилістиці мовлення. Вона «постачає» лексичний матеріал, граматичні форми та синтаксичні структури для їхньої конкретної реалізації в актах мовлення. У свою чергу, стилістика мовлення, відображаючи стихію живого мовлення, збагачує стилістику мови новими стилістичними елементами, є джерелом  розвитку  й  вдосконалення  стилів  мови  (За  Л. Мацько).

ІV. Підготовчий етап до складання письмового твору

Дослідження-аналіз

Проведіть паралелі між значенням слова земля та прикладами-ілюстраціями.  Прокоментуйте  речення  з  позицій  стилістики мови. Визначте емоційно забарвлені слова.

Значення  (за  «Словником  української  мови  в  11  томах»).

1.  Третя  по  порядку  від  Сонця  велика  планета,  яка  обертається навколо  своєї  осі  і  навколо  Сонця.  

2.  Місце  життя  і  діяльності людини.

3.  Верхній  шар  земної  кори.   

4.  Речовина  темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори.  

5.  Суша (на відміну від  водяного  простору).   

6.  Ґрунт,  який  обробляється  і  використовується  для  вирощування  рослин.   

7.  Країна,  край,  держава.  

8.  В  електротехніці  —  провідна  маса  землі,  потенціал  якої  приймається рівним нулю.  

9.  Велика адміністративно-територіальна одиниця.

Приклади-ілюстрації. 1.  А листя, наче пекло буйнозоре, Розпластане нещадно на землі (М. Людкевич).  2.  Якийсь час пливли вони  в  тумані,  поміж  берегами,  одірвані  од  землі  й  безпомічні (М. Коцюбинський).   3.  Ти  стоїш  і  тримаєш  галузку  розквітлу, пахне тепла земля молоком (Л. Талалай).  4.  Еней в чужих землях блукає,  Дружину  в  поміч  набирає  (І.  Котляревський).   5.  І  сонечко серед неба Опинилось-стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало  (Т. Шевченко).   6.  Товаришу  сивий,  ти  знав,  що  дичавіє кров, Якщо не віднайде собі на землі побратима (П. Гірник).  7.  Хто  цей  курган  насипав  і  чим  його  насипали  такий  високий, шапками  сюди  зносили  землю  за  давнім  вояцьким  звичаєм,  чи шоломами, чи як? (О. Гончар).  8.  Лоскотало цупкими вусами Стигле жито руки бабусі. Руки репані, мозолясті, Що землі не цуралися  зроду  (П. Гірник).   9.  Земля  чорна,  цілинна,  копитами  поорана, щедро кров’ю политая (Яр Славутич).

Дослідження-характеристика

Визначте,  до  якого  функціонального  стилю  та  жанру  належать  уривки.  Обґрунтуйте  свою  думку.  Укажіть  стилістичні засоби.

1.  Визначаючи землю за живу, самостійно діючу істоту (вона родить зі своєї материнської утроби, п’є дощову воду, здригається в судомах при землетрусах, засинає зимою і пробуджується із поверненням весни), первісні племена порівнювали широкі простори суші  з  велетенським  тілом,  у  твердих  скелях  та  камінні  бачили її  кості,  у  водах  —  кров,  у  корінні  дерев  —  жили,  і,  нарешті, у травах та рослинах — волосся» (О. Афанасьєв).  2.  Упаде на нас кара, страшніша від божого суду, і на рідній землі запанує навік чужина (П. Гірник).  3.  Бодай тебе свята земля не прийняла! (Народна  творчість).   4.  На  початку  90-х  років  у  світі  залишалося 35 колоній, протекторатів та підопічних територій загальною площею  430  тис.  км 2  і  населенням  близько  13  млн  чоловік  (0,25 % населення Землі) (З підручника).  5.  І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина  душею  живою…  Господь  Бог  створив  із  землі  всіх  тварин польових і всіх птахів небесних (Біблія).  6.  Чолом тобі, о землемати, Уклін мій, страднице, прийми (О. Олесь).  7.  До землі український народ, як народ передовсім землеробський, почуває глибоку повагу,  яка  подекуди  (у  Вінницькому,  приміром,  повіті)  межує з  обожненням.  Землю  величають  звичайно  святою  і  матір’ю,  бо з  неї  створено  першу  людину,  і  вона  годує  всіх  людей  і  тварин. Нею клянуться, причому цілують її або з’їдають жменьку землі (Г. Булашев).   8.  У  кожного  з  нас  найменше  три  матері,  а  в  тих, хто  хрещений  —  чотири.  Мати  Божа,  Мати-сира  земля,  рідна мати та мати хрещена (В. Крупін).

Стилістичний експеримент

У поданих реченнях знайдіть слова, які можна вважати синонімами до слова земля. Проведіть лінгвістичний експеримент, замінивши ці слова на слово земля, а потім замініть їх таких чином,  щоб  вони  мали  емоційне  чи  урочисте,  піднесене  звучання. Прокоментуйте зміни.

1.  Люблю  тебе,  стежко  вузенька  в  ожині,  Стежино  моя,  по якій  вертаюся  з  поля  (М. Людкевич).   2.  Є  сторона  —  Гесперійською  греки  її  прозивають, —  Давня  країна,  прославлена  військом та ґрунтом родючим (М. Зеров).  3.  І які не були б на планеті моїй вітровії, не зачерствіє хліб і долоня людська не збідніє (Л. Талалай).  4.  Кожна з країн світу, починаючи з таких великих, як США, Китай чи Росія, і закінчуючи Сінгапуром чи, наприклад, Ватиканом, є неповторною і своєрідною (З підручника).

Колективна робота з таблицею

Порівняйте  українські  прислів’я  та  приказки,  що  містять лексему  земля  з  російськими.  З’ясуйте  спільне  та  відмінне.

Поясніть значення кожного фразеологізму.

Пригадайте інші прислів’я та приказки про землю.

Наведіть традиційні епітети, які супроводжують слово земля в  українській  літературі.  Зробіть  висновок  про  значимість земної стихії в українській культурі.

Дослідження-аналіз

Виразно  прочитайте  поезії.  Як  майстри  слова  ставляться  до землі? Проаналізуйте стилістику мови віршів.

БЕРЕГИ

Ти подивися на розливи,

На цей світанок уві млі

І не питай, чи був щасливим

На цій калиновій землі.

Не уявляю, як без неї,

І що людина відчува,

Якій земля Землі моєї

В тісному вузлику співа.

Тут проживу і довікую,

І хай зима біля воріт,

Здається, двері відчиню я —

І потепліє білий світ.

Де все пливе і все минає,

І тільки берег не мина,

Де надвечір’ям засинає,

Обнявши човника, Десна.

Л. Талалай

***

Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як свої сподівання і мрії

У життя вливаються моє.

Я живу тобою і для тебе,

Вийшов з тебе, в тебе перейду,

Під твоїм високочолим небом

Гартував я душу молоду.

Хто любов’ю обікраде,

Хто турботи обмине,

Хай того земне тяжіння зрадить

І з прокляттям безвість проковтне!

В. Симоненко

ГОВОРИТЬ МАТИ

Усі мовчіть — щось мати каже,

цвітуть притишено слова.

Вони із веселкових вражень,

з любові, що в душі жива.

Зійшлися діти всі до хати,

де хліб, як доля, на столі…

Усі мовчіть: говорить мати

вустами неба і землі.

В. Крищенко

Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Охарактеризуйте

його ознаки.

КУЛЬТ ЗЕМЛІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Системи  символів  етнокультурних  спільнот  мають  у  своєму арсеналі концептуальні центри, які творять ментальний портрет народу. Одним із таких центрів, що здавна впливав на формування ментальності українців, є концепт ЗЕМЛІ. Відомі етнопсихологи неодноразово звертали увагу на прив’язаність української людини до землі. Насамперед є виразно підкреслена хліборобність нашої вдачі, тобто її пов’язаність із землею.Безумовно,  такий  важливий  географічний  чинник,  як  безмежні  простори  родючої  землі,  не  міг  не  вплинути  на  формування  зайнятості  народу,  його  культуру,  врешті,  на  ментальність  (що  є  фактором  підсвідомим).  У  прагматичному  аспекті земля  —  основне  джерело,  яке  забезпечує  існування.  Постійна праця на землі формувала й риси характеру людини.Культ землі проявляється у віруваннях українського народу. Землю називають матір’ю, святою. Часто можна почути від селян, що  «не  можна  рушити  землю  по  Введенні  аж  до  Благовіщеня, коли Бог землю благословить». Д. Лепкий зауважує, що «земля потребує спочинку — тоді її не годиться рухати, вона відпочиває від Михайла до Благовіщеня».Звичаї та обряди українського народу тісно пов’язані із сезонними роботами сільськогосподарського року. Обряди релігійних свят супроводжуються танцями, піснями, у яких звучать хліборобські мотиви. У ритуалах, пов’язаних із релігією, земля виступає своєрідним тотемом.

Багатовіковий досвід взаємин українського селянина й землі сконденсувався  в  прислів’ях  та  приказках:  «Більше  землю  удобряй  —  будеш  мати  урожай»;  «Про  землю  піклуйся  —  золотим зерном милуйся» і т. д. Культ  землі  існував,  як  відомо,  ще  в  архаїчних  культурах.  В  античній  міфології  землю  ототожнювали  з  Гестією,  богинею священного вогнища всесвіту. Геоцентрична концепція є джерелом уявлень про те, що померла людина повинна бути захоронена в рідній землі. Герой старогрецьких міфів Антей був непереможний, бо кожний дотик до матері-землі додавав йому сили.

Взаємини людини і землі, людини і природи широкоформатно подані в репрезентативних творах українських класиків (І. Франка, О. Кобилянської, В. Стефаника, О. Довженка та ін.). Українська літературна мова (і розмовно-побутова) фіксує чимало сполучень зі  словом  земля.  Земля  —  всеплодющая  мати,  годувальниця, свята,  багата,  плідна,  трудівниця,  хоч  може  бути  лиха,  ледача, ялова, осквернена. З нею, як із живою істотою, теж розмовляють.

Описуючи землю, майстри слова її персоніфікують. При цьому найчастіше використовують метафору.Людина українська не сприймає землю як нейтральний об’єкт, а наділяє її власними характеристиками. Загальне поняття ЗЕМЛІ є  «енергетичним  квантом  ментального  поля  нації,  у  ньому  концентруються особливості світоставлення етносу». Завдяки таким концептам забезпечується єдність і соборність поколінь між собою, простежується їхній зв’язок з архаїчними культурами. Загальнолюдський  космос  світобачення  конкретизується  національними мікрокосмосами (За Н. Лобур).

Конструктивне завдання

Прочитайте  рекомендації  щодо  створення  текстів.  На  їхній основі складіть пам’ятку «Як складати письмовий твір».

Тема  твору  звичайно  надає  досить  широкі  можливості  авторові, однак потрібно бути обережним: є ймовірність, що за поверхневими  міркуваннями  нічого  стояти  не  буде,  і  тема  твору  виявиться нерозкритою. Тому на цьому етапі необхідно розбити тему на кілька питань і вибрати з них таке, на яке можна дати просту й аргументовану відповідь.

Вступ повинен бути розбитий на дві частини. Перша частина — актуальність  теми,  значимість  її  для  автора  твору,  асоціації, ремінісценції, алюзії тощо. Друга частина — найбільш важлива: у ній варто мотивувати звуження теми, аргументувати свій вибір.

Змістовність твору досягається насамперед глибоким аналізом його ідейно-художньої своєрідності, умінням оперувати літературознавчими  поняттями,  використовуючи  літературну  критику, історичні  свідчення  й  факти.  Твір  повинен  бути  цілеспрямованим, пронизаним головною думкою, якій підкорюються всі інші судження.  Робота  без  основної  тези  й  необхідних  доказів  перетворюється  у  виклад  випадково  збережених  у  пам’яті  уривчастих відомостей про якогось героя або подію.

Від добре складеного плану залежать глибина й змістовність твору. Кожне нове положення, висунуте автором твору, повинне бути наслідком попереднього, закономірно й природно випливати з  нього.  Твір,  написаний  за  чітким  планом,  відрізняє  струнка композиція, домірність частин, цілісність викладу.У творі повинно бути відбите власне «я» автора, його думка, знання прочитаного й здатність кваліфіковано аналізувати добуток. Самостійність — це невід’ємна риса твору, однак автор повинен  уміти  судити  самостійно  про  добуток  із  позицій  уже  відомих  істин  і  викладати  ці  судження  своїми  словами,  так,  як  він їх розуміє й оцінює.

Твір повинен відрізнятися сукупністю певних мовних засобів, що  обумовлюється  жанром  роботи,  власним  ставленням  автора до того, про що він пише, рівнем загального й мовного розвитку.

Незалежно від жанру, типу письмової роботи, індивідуальної манери  оповіді,  варто  пам’ятати  про  загальні  вимоги  до  твору:

правильність  і  чистота  (граматична  правильність  мови,  відповідність літературним нормам);

стислість (підбір слів, що передають саме ті думки, які автор хотів висловити; відсутність зайвих слів);

виразність  (доступність  для  розуміння,  досконалість  мови, відсутність вигадливих слів та зворотів, помилкового пафосу, стандартних висловлювань, словесних штампів, канцеляризмів тощо).

Останній етап — написання висновку. У ньому необхідно підбити  підсумок  основної  частини,  зробити  висновки  й  вийти  на більший рівень абстракції й генералізації (З посібника).

V. Написання твору

Складання письмового твору

Напишіть твір у науковому стилі на тему: «Мовосимвол землі

в українській культурі».

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Завершити вдома розпочатий на уроці твір.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10989. Newton Interpolating Polynomial 76.5 KB
  Newton Interpolating Polynomial Case 1: Constant Polynomial Only one xvalue is given in the table X x1 Y y1 Let P0x be the interpolating polynomial function. Hence P0x1 = y1. It passes through the one point x1y1 given in the table. Hence choose 6.1 Case 2: Linear Polynomial Two xvalues are given in the table ...
10990. Spline Interpolation 87.5 KB
  Spline Interpolation In the previous sections n – 1th – order polynomials were used to interpolate between n date points. For example for eight points we can derive a perfect seventh – order polynomial. This curve would capture all the meanderings at least up to and including seventh derivatives suggested by the points. However there are cases where these functions can lead to erroneous results because of roundoff error and overshoot. An alternative approach is to apply low...
10991. Numerical Integration 156.5 KB
  2. Numerical Integration 2.1. Introduction Numerical integration which is also called quadrature has a history extending back to the invention of calculus and before. The fact that integrals of elementary functions could not in general be computed analytically while derivatives could be served to give the field a certain panache and to set it a cut above the arithmetic drudgery of numerical analysis during the whole of the 18th and 19th centuries. With the invention of automa...
10992. Extended Formulas (Closed) 145 KB
  Extended Formulas Closed If we use equation 2.5 N – 1 times to do the integration in the intervals x1; x2; x2; x3; xN 1; xN and then add the results we obtain an extendedr or compositer formula for the integral from x1 to xN. Extended trapezoidal rule: In this method the area under the curve is approximated by sums of trapezoids areas under the curve see Fig. 2.3.. Figure 2.3. Extended trapezoidal rule. Trapezoid formul...
10993. Solution of Linear Algebraic Equations 132.5 KB
  Lesson 6 3. Solution of Linear Algebraic Equations 3.1. Introduction A set of linear algebraic equations looks like this: 3.1 Here the n unknowns xj j = 1 2 n are related by m equations. The coefficients aij with i = 1 2 m and j = 1 2 n are known numbers as are the righthand side quantities bi i = 1 2 m. If n = m then there are as many equations as unknowns and there is a good chance of solving for a unique solution...
10994. Проблема истины. Аргументы агностицизма 69 KB
  Проблема истины Способно ли человеческое познание в том числе и научное приводить к истине Автоматически ответить на этот вопрос положительно философия не может поскольку за тысячелетия ее существования было сформулировано немало аргументов выражавших на сей счет ...
10995. Культура и цивилизация, содержание и закономерности развития культуры 127.5 KB
  Культура и цивилизация Понятиями культура и цивилизация обозначены чрезвычайно важные точки роста на нескончаемой нити человеческого познания. Феномены культуры и цивилизации стремительно преображают окружающую среду оцениваются как факторы творческого жизнеустр
10996. Глобальные проблемы современности, Стимулы и потенциалы общественного развития 56 KB
  Глобальные проблемы современности. Современная глобальная ситуация. Политические экологические демографические экономические проблемы. Стимулы и потенциалы общественного развития. Глобальные проблемы современности являются самой актуальной тем
10997. Философия и мировоззрение. Типы мировоззрений 28 KB
  Философия и мировоззрение. Мировоззрение– это сложное синтетическое интегральное образование общественного и индивидуального сознания. В нем присутствуют различные компоненты: знания убеждения верования настроения стремления ценности нормы идеалы и т.д. Мирово