73343

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ. ПІДРОЗДІЛИ СТИЛІСТИКИ: СТИЛІСТИКА МОВИ (ПРАКТИЧНА) І СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ (ФУНКЦІОНАЛЬНА). СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Подати відомості про підрозділи стилістики зокрема про стилістику мови і стилістику мовлення; вдосконалювати вміння логічно послідовно викладати свої думки на письмі враховуючи особливості стилю мовлення та добираючи відповідні стилістичні засоби; виховувати любов та повагу до рідної землі культурних традицій рідного народу...

Украинкский

2014-12-11

86.73 KB

6 чел.

Урок № 4   

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 2. ПІДРОЗДІЛИ СТИЛІСТИКИ: СТИЛІСТИКА МОВИ (ПРАКТИЧНА) І СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ (ФУНКЦІОНАЛЬНА). СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ

Мета:  подати відомості про підрозділи стилістики, зокрема про  стилістику  мови  і  стилістику  мовлення;  вдосконалювати  вміння  логічно,  послідовно  викладати свої думки на письмі, враховуючи особливості стилю  мовлення  та  добираючи  відповідні  стилістичні засоби; виховувати любов та повагу до рідної землі, культурних традицій рідного народу.

Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання:   копії текстів, тлумачний словник української мови.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Виклад навчального матеріалу

Навчальна лекція

Запишіть основні визначення.

Структура  стилістики,  як  і  кожної  науки,  зумовлюється  її предметом,  проблематикою,  напрямами,  аспектами  й  методами дослідження, головними завданнями та умовами дослідної роботи. Чим складнішими й різнобічнішими є ці чинники, тим розгалуженішою  буде  структура  науки.  У  лінгвостилістиці  виділяють кілька стилістичних наук або їх розділів.

Загальна  стилістика  ( теоретична  стилістика ,  або  теорія стилістики )  визначає  основні  поняття  й  категорії  її,  предмет  досліджень, теоретично обґрунтовує принципи й методи стилістичних досліджень. Загальна стилістика вивчає універсальні стилістичні засоби  мови,  тобто  ті,  що  є  в  багатьох  мовах  і  мають  спільні характеристики та закономірності функціонування мови залежно від  змісту,  мети,  ситуації  і  сфери  спілкування,  тобто  загальне про функціональні стилі. У предметі загальної стилістики поєднано два аспекти — системно-структурний, що стосується будови і  системи  мови,  і  комунікативно-прагматичний,  який  охоплює функції мови, сферу її поширення в суспільстві й способи використання.

Відповідно  до  цих  аспектів  виділяють  стилістику  ресурсів  (засобів), або  описову стилістику , і  функціональну стилістику .

Стилістика мови  вивчає, описує і кваліфікує наявні у структурі національної мови стилістичні засоби (морфеми, слова, словоформи, словосполучення, конструкції), тобто ті мовні одиниці і їхні варіанти, які створюють можливість відбору потрібних для певного  типу  спілкування  виражальних  елементів.  Стилістика мови вивчає, крім стилістичних засобів, становлення та історичний розвиток стилів і підстилів літературної мови, її різновидів і виражальних аспектів, специфіку колоритів.

Стилістика  мовлення   вивчає  використання  стилістичних засобів, наявних у системі мови, у суспільній чи індивідуальній мовній практиці. У стилістиці мовлення досліджується функціонування стилів мови в різних видах діалогічного й монологічного мовлення, виявляється творча природа мови і мовця. У завдання стилістики мовлення входить і вивчення найтонших семантико-естетичних та емоційно-експресивних відмінностей між різними жанрами й суспільно зумовленими видами усного і писемного мовлення. Стилістика мовлення конкретизує, розширює стилістичну здатність  мовних  одиниць,  породжує  нові,  додаткові  конотації, що  зумовлюються  суміжністю  однотипних  чи  контрастних  мовних  одиниць,  і  тільки  постійно  відтворюючись  у  мовленні,  здобувають право перейти у стилістику мови.

Між стилістикою мови і стилістикою мовлення, як і між мовою та мовленням, існує діалектичний взаємозв’язок. Стилістика мови реально виявляється тільки у стилістиці мовлення. Вона «постачає» лексичний матеріал, граматичні форми та синтаксичні структури для їхньої конкретної реалізації в актах мовлення. У свою чергу, стилістика мовлення, відображаючи стихію живого мовлення, збагачує стилістику мови новими стилістичними елементами, є джерелом  розвитку  й  вдосконалення  стилів  мови  (За  Л. Мацько).

ІV. Підготовчий етап до складання письмового твору

Дослідження-аналіз

Проведіть паралелі між значенням слова земля та прикладами-ілюстраціями.  Прокоментуйте  речення  з  позицій  стилістики мови. Визначте емоційно забарвлені слова.

Значення  (за  «Словником  української  мови  в  11  томах»).

1.  Третя  по  порядку  від  Сонця  велика  планета,  яка  обертається навколо  своєї  осі  і  навколо  Сонця.  

2.  Місце  життя  і  діяльності людини.

3.  Верхній  шар  земної  кори.   

4.  Речовина  темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори.  

5.  Суша (на відміну від  водяного  простору).   

6.  Ґрунт,  який  обробляється  і  використовується  для  вирощування  рослин.   

7.  Країна,  край,  держава.  

8.  В  електротехніці  —  провідна  маса  землі,  потенціал  якої  приймається рівним нулю.  

9.  Велика адміністративно-територіальна одиниця.

Приклади-ілюстрації. 1.  А листя, наче пекло буйнозоре, Розпластане нещадно на землі (М. Людкевич).  2.  Якийсь час пливли вони  в  тумані,  поміж  берегами,  одірвані  од  землі  й  безпомічні (М. Коцюбинський).   3.  Ти  стоїш  і  тримаєш  галузку  розквітлу, пахне тепла земля молоком (Л. Талалай).  4.  Еней в чужих землях блукає,  Дружину  в  поміч  набирає  (І.  Котляревський).   5.  І  сонечко серед неба Опинилось-стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало  (Т. Шевченко).   6.  Товаришу  сивий,  ти  знав,  що  дичавіє кров, Якщо не віднайде собі на землі побратима (П. Гірник).  7.  Хто  цей  курган  насипав  і  чим  його  насипали  такий  високий, шапками  сюди  зносили  землю  за  давнім  вояцьким  звичаєм,  чи шоломами, чи як? (О. Гончар).  8.  Лоскотало цупкими вусами Стигле жито руки бабусі. Руки репані, мозолясті, Що землі не цуралися  зроду  (П. Гірник).   9.  Земля  чорна,  цілинна,  копитами  поорана, щедро кров’ю политая (Яр Славутич).

Дослідження-характеристика

Визначте,  до  якого  функціонального  стилю  та  жанру  належать  уривки.  Обґрунтуйте  свою  думку.  Укажіть  стилістичні засоби.

1.  Визначаючи землю за живу, самостійно діючу істоту (вона родить зі своєї материнської утроби, п’є дощову воду, здригається в судомах при землетрусах, засинає зимою і пробуджується із поверненням весни), первісні племена порівнювали широкі простори суші  з  велетенським  тілом,  у  твердих  скелях  та  камінні  бачили її  кості,  у  водах  —  кров,  у  корінні  дерев  —  жили,  і,  нарешті, у травах та рослинах — волосся» (О. Афанасьєв).  2.  Упаде на нас кара, страшніша від божого суду, і на рідній землі запанує навік чужина (П. Гірник).  3.  Бодай тебе свята земля не прийняла! (Народна  творчість).   4.  На  початку  90-х  років  у  світі  залишалося 35 колоній, протекторатів та підопічних територій загальною площею  430  тис.  км 2  і  населенням  близько  13  млн  чоловік  (0,25 % населення Землі) (З підручника).  5.  І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина  душею  живою…  Господь  Бог  створив  із  землі  всіх  тварин польових і всіх птахів небесних (Біблія).  6.  Чолом тобі, о землемати, Уклін мій, страднице, прийми (О. Олесь).  7.  До землі український народ, як народ передовсім землеробський, почуває глибоку повагу,  яка  подекуди  (у  Вінницькому,  приміром,  повіті)  межує з  обожненням.  Землю  величають  звичайно  святою  і  матір’ю,  бо з  неї  створено  першу  людину,  і  вона  годує  всіх  людей  і  тварин. Нею клянуться, причому цілують її або з’їдають жменьку землі (Г. Булашев).   8.  У  кожного  з  нас  найменше  три  матері,  а  в  тих, хто  хрещений  —  чотири.  Мати  Божа,  Мати-сира  земля,  рідна мати та мати хрещена (В. Крупін).

Стилістичний експеримент

У поданих реченнях знайдіть слова, які можна вважати синонімами до слова земля. Проведіть лінгвістичний експеримент, замінивши ці слова на слово земля, а потім замініть їх таких чином,  щоб  вони  мали  емоційне  чи  урочисте,  піднесене  звучання. Прокоментуйте зміни.

1.  Люблю  тебе,  стежко  вузенька  в  ожині,  Стежино  моя,  по якій  вертаюся  з  поля  (М. Людкевич).   2.  Є  сторона  —  Гесперійською  греки  її  прозивають, —  Давня  країна,  прославлена  військом та ґрунтом родючим (М. Зеров).  3.  І які не були б на планеті моїй вітровії, не зачерствіє хліб і долоня людська не збідніє (Л. Талалай).  4.  Кожна з країн світу, починаючи з таких великих, як США, Китай чи Росія, і закінчуючи Сінгапуром чи, наприклад, Ватиканом, є неповторною і своєрідною (З підручника).

Колективна робота з таблицею

Порівняйте  українські  прислів’я  та  приказки,  що  містять лексему  земля  з  російськими.  З’ясуйте  спільне  та  відмінне.

Поясніть значення кожного фразеологізму.

Пригадайте інші прислів’я та приказки про землю.

Наведіть традиційні епітети, які супроводжують слово земля в  українській  літературі.  Зробіть  висновок  про  значимість земної стихії в українській культурі.

Дослідження-аналіз

Виразно  прочитайте  поезії.  Як  майстри  слова  ставляться  до землі? Проаналізуйте стилістику мови віршів.

БЕРЕГИ

Ти подивися на розливи,

На цей світанок уві млі

І не питай, чи був щасливим

На цій калиновій землі.

Не уявляю, як без неї,

І що людина відчува,

Якій земля Землі моєї

В тісному вузлику співа.

Тут проживу і довікую,

І хай зима біля воріт,

Здається, двері відчиню я —

І потепліє білий світ.

Де все пливе і все минає,

І тільки берег не мина,

Де надвечір’ям засинає,

Обнявши човника, Десна.

Л. Талалай

***

Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як свої сподівання і мрії

У життя вливаються моє.

Я живу тобою і для тебе,

Вийшов з тебе, в тебе перейду,

Під твоїм високочолим небом

Гартував я душу молоду.

Хто любов’ю обікраде,

Хто турботи обмине,

Хай того земне тяжіння зрадить

І з прокляттям безвість проковтне!

В. Симоненко

ГОВОРИТЬ МАТИ

Усі мовчіть — щось мати каже,

цвітуть притишено слова.

Вони із веселкових вражень,

з любові, що в душі жива.

Зійшлися діти всі до хати,

де хліб, як доля, на столі…

Усі мовчіть: говорить мати

вустами неба і землі.

В. Крищенко

Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Охарактеризуйте

його ознаки.

КУЛЬТ ЗЕМЛІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Системи  символів  етнокультурних  спільнот  мають  у  своєму арсеналі концептуальні центри, які творять ментальний портрет народу. Одним із таких центрів, що здавна впливав на формування ментальності українців, є концепт ЗЕМЛІ. Відомі етнопсихологи неодноразово звертали увагу на прив’язаність української людини до землі. Насамперед є виразно підкреслена хліборобність нашої вдачі, тобто її пов’язаність із землею.Безумовно,  такий  важливий  географічний  чинник,  як  безмежні  простори  родючої  землі,  не  міг  не  вплинути  на  формування  зайнятості  народу,  його  культуру,  врешті,  на  ментальність  (що  є  фактором  підсвідомим).  У  прагматичному  аспекті земля  —  основне  джерело,  яке  забезпечує  існування.  Постійна праця на землі формувала й риси характеру людини.Культ землі проявляється у віруваннях українського народу. Землю називають матір’ю, святою. Часто можна почути від селян, що  «не  можна  рушити  землю  по  Введенні  аж  до  Благовіщеня, коли Бог землю благословить». Д. Лепкий зауважує, що «земля потребує спочинку — тоді її не годиться рухати, вона відпочиває від Михайла до Благовіщеня».Звичаї та обряди українського народу тісно пов’язані із сезонними роботами сільськогосподарського року. Обряди релігійних свят супроводжуються танцями, піснями, у яких звучать хліборобські мотиви. У ритуалах, пов’язаних із релігією, земля виступає своєрідним тотемом.

Багатовіковий досвід взаємин українського селянина й землі сконденсувався  в  прислів’ях  та  приказках:  «Більше  землю  удобряй  —  будеш  мати  урожай»;  «Про  землю  піклуйся  —  золотим зерном милуйся» і т. д. Культ  землі  існував,  як  відомо,  ще  в  архаїчних  культурах.  В  античній  міфології  землю  ототожнювали  з  Гестією,  богинею священного вогнища всесвіту. Геоцентрична концепція є джерелом уявлень про те, що померла людина повинна бути захоронена в рідній землі. Герой старогрецьких міфів Антей був непереможний, бо кожний дотик до матері-землі додавав йому сили.

Взаємини людини і землі, людини і природи широкоформатно подані в репрезентативних творах українських класиків (І. Франка, О. Кобилянської, В. Стефаника, О. Довженка та ін.). Українська літературна мова (і розмовно-побутова) фіксує чимало сполучень зі  словом  земля.  Земля  —  всеплодющая  мати,  годувальниця, свята,  багата,  плідна,  трудівниця,  хоч  може  бути  лиха,  ледача, ялова, осквернена. З нею, як із живою істотою, теж розмовляють.

Описуючи землю, майстри слова її персоніфікують. При цьому найчастіше використовують метафору.Людина українська не сприймає землю як нейтральний об’єкт, а наділяє її власними характеристиками. Загальне поняття ЗЕМЛІ є  «енергетичним  квантом  ментального  поля  нації,  у  ньому  концентруються особливості світоставлення етносу». Завдяки таким концептам забезпечується єдність і соборність поколінь між собою, простежується їхній зв’язок з архаїчними культурами. Загальнолюдський  космос  світобачення  конкретизується  національними мікрокосмосами (За Н. Лобур).

Конструктивне завдання

Прочитайте  рекомендації  щодо  створення  текстів.  На  їхній основі складіть пам’ятку «Як складати письмовий твір».

Тема  твору  звичайно  надає  досить  широкі  можливості  авторові, однак потрібно бути обережним: є ймовірність, що за поверхневими  міркуваннями  нічого  стояти  не  буде,  і  тема  твору  виявиться нерозкритою. Тому на цьому етапі необхідно розбити тему на кілька питань і вибрати з них таке, на яке можна дати просту й аргументовану відповідь.

Вступ повинен бути розбитий на дві частини. Перша частина — актуальність  теми,  значимість  її  для  автора  твору,  асоціації, ремінісценції, алюзії тощо. Друга частина — найбільш важлива: у ній варто мотивувати звуження теми, аргументувати свій вибір.

Змістовність твору досягається насамперед глибоким аналізом його ідейно-художньої своєрідності, умінням оперувати літературознавчими  поняттями,  використовуючи  літературну  критику, історичні  свідчення  й  факти.  Твір  повинен  бути  цілеспрямованим, пронизаним головною думкою, якій підкорюються всі інші судження.  Робота  без  основної  тези  й  необхідних  доказів  перетворюється  у  виклад  випадково  збережених  у  пам’яті  уривчастих відомостей про якогось героя або подію.

Від добре складеного плану залежать глибина й змістовність твору. Кожне нове положення, висунуте автором твору, повинне бути наслідком попереднього, закономірно й природно випливати з  нього.  Твір,  написаний  за  чітким  планом,  відрізняє  струнка композиція, домірність частин, цілісність викладу.У творі повинно бути відбите власне «я» автора, його думка, знання прочитаного й здатність кваліфіковано аналізувати добуток. Самостійність — це невід’ємна риса твору, однак автор повинен  уміти  судити  самостійно  про  добуток  із  позицій  уже  відомих  істин  і  викладати  ці  судження  своїми  словами,  так,  як  він їх розуміє й оцінює.

Твір повинен відрізнятися сукупністю певних мовних засобів, що  обумовлюється  жанром  роботи,  власним  ставленням  автора до того, про що він пише, рівнем загального й мовного розвитку.

Незалежно від жанру, типу письмової роботи, індивідуальної манери  оповіді,  варто  пам’ятати  про  загальні  вимоги  до  твору:

правильність  і  чистота  (граматична  правильність  мови,  відповідність літературним нормам);

стислість (підбір слів, що передають саме ті думки, які автор хотів висловити; відсутність зайвих слів);

виразність  (доступність  для  розуміння,  досконалість  мови, відсутність вигадливих слів та зворотів, помилкового пафосу, стандартних висловлювань, словесних штампів, канцеляризмів тощо).

Останній етап — написання висновку. У ньому необхідно підбити  підсумок  основної  частини,  зробити  висновки  й  вийти  на більший рівень абстракції й генералізації (З посібника).

V. Написання твору

Складання письмового твору

Напишіть твір у науковому стилі на тему: «Мовосимвол землі

в українській культурі».

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Завершити вдома розпочатий на уроці твір.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84164. Философия французского просвещения XVIII века и ее представители 41.15 KB
  Таким образом жизнь человека определяется не Богом а его собственными делами и поэтому у церкви нет никаких оснований и никакого права насаждать предрассудки суеверия и страхи перед Богом. Равенство между людьми возможно поразному например с точки зрения естественного права равенство людей несомненно и обязательно поскольку естественные права человека проистекают из природы человека а она у всех людей одна. Но с появлением частной собственности возникла цивилизация основанная на неравенстве жестокости и эксплуатации народа и она же...
84165. Немецкая классическая философия и ее главные проблемы. Философия Канта: понятие «вещи в себе» и трансцендентального знания. Антиномии чистого разума 40.59 KB
  Поскольку познание вещи есть результат рассудочной деятельности а не просто суммой ощущений органов чувств то на первый взгляд проблема познания состоит в том насколько корректно взаимодействуют категории рассудка с чувственным сознанием снимающим информацию с вещи. В этом случае вопрос познавательной способности человека сводился бы только к тому насколько категории рассудка адекватно схватывают суть результатов чувственного познания. Вещь лишь провоцирует всплеск активности разума ощущениями которые мгновенно преобразуются в...
84166. Философия Фихте и Шеллинга. Основоположения «наукоучения» в философии Фихте. Понятие «абсолютного тождества» в философии Шеллинга 42.24 KB
  Кроме того следует признать недостаточным у Канта и то что он всего лишь только описал формы мышления умственные категории и законы мысли но не выявил основного единого общего принципа познания. Ведь только наличием подобного единого общего принципа познания можно объяснить не только слаженность форм мышления умственных категорий и законов мысли но и само их внутреннее единство между собой. И это есть вопрос не только выявления недостаточности кантовской философии это вопрос концептуальный потому что задача раскрытия данного единого...
84167. Абсолютный идеализм Гегеля. Система и метод философии Гегеля. История как процесс саморазвития «абсолютного духа» 35.72 KB
  А что же такое Абсолютный Разум сам по себе Абсолютный Разум сам по себе это есть некая идея его самоочевидного существования идея о том что Абсолютный Разум вообще существует безотносительно того что такое есть при этом Абсолютный Разум. Но если эта идея содержит в себе самоочевидное существование Абсолютного Разума как такового то она же содержит в себе и то каков есть этот Абсолютный Разум по своей природе. Потому что если идея определяет что Абсолютный Разум есть то она же эта самая же идея определяет и то что такое есть...
84168. Антропологический принцип философии Фейербаха. Фейербах о религии как отчуждении родовой сущности человека 40.99 KB
  Фейербах о религии как отчуждении родовой сущности человека. Прежде всего духовное начало не может быть истинным бытием поскольку единственно истинным бесспорным и самоочевидным бытием является не я человека а то что ему дано в ощущениях. Кроме того органом познания является не логическое мышление а непосредственно чувства человека. Потому что не логическое мышление а именно физические чувства человека являются поставщиками бесспорных ощущений.
84169. Характеристика философии позитивизма. Основные этапы ее развития, виднейшие представители 48.8 KB
  Суть этого метода состояла в том чтобы отказаться от традиционной философии как средства познания и создать новую философию которую они называли позитивная синтетическая философия. Таким образом поскольку богословие и традиционная философия оказались практически бесполезными то от них следует отказаться а вместо них создать новую систему объединения научных знаний которая с одной стороны сохранила бы в себе всеобъемлющий характер теологии и философии но с другой стороны приобрела бы характер точной науки. Это есть её главное...
84170. Философия экзистенциализма. Понятие экзистенции. Светский (Хайдеггер, Сартр, Камю) и религиозный (Ясперс) экзистенциализм 37.5 KB
  Поскольку экзистенция есть осознание человеком своей конечности временности то основной характеристикой бытия является время. Но внутреннее переживание человеком будущего есть не что иное как страх смерти осознание человеком своей конечности. Следовательно в дорефлексионном состоянии человеческое сознание было неспособно осознавать себя и воспринимать своё индивидуальное существование и таким образом не способно было осознавать мир ибо не было индивидуальным сознанием то есть сознанием способным вмещать в себя нечто что не есть оно...
84171. Аналитическая философия ХХ столетия. Философская программа неопозитивизма и ее кризис. «Постпозитивизм» и философия науки 46.26 KB
  Постпозитивизм и философия науки. Аналитическая философия пыталась выяснить законы возникновения научного знания корни его противоречий а также причины постоянного опровержения достижений науки развитием самой же науки. Таким образом предмет философии неопозитивизма это язык который и только который является по мнению неопозитивистов виновником несовершенства и постоянной изменчивости основ науки Мур. Это позволит формировать весь язык науки только из логически обоснованных единиц так называемых атомов научных понятий.
84172. Русская философия XIX века: западничество и славянофильство 30-50 гг. Оценка исторического прошлого России и разработка славянофильской идеологии 39.27 KB
  Оценка исторического прошлого России и разработка славянофильской идеологии. Западники стремились к европеизации России к переходу русской жизни на западноевропейские образцы а славянофилы отстаивали традиционные формы национальной жизни России и боролись за ограждение их от иностранного влияния. Западники считали что Россия должна повторить исторический путь стран Западной Европы а славянофилы наоборот полагали что исторический путь России самобытен и неповторим. Проблему национальной самобытности России поставил в 2030х годах XIX...