73382

Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; проаналізувати ліричні твори; визначити художні засоби та образність. Виховна: прищеплювати приязне ставлення до краси навколишнього світу. Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Украинкский

2014-12-15

70.07 KB

10 чел.

Урок №50

Тема.          Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

Мета:

□ Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; проаналізувати ліричні твори; визначити художні засоби та образність.

□ Виховна: прищеплювати приязне ставлення до краси навколишнього світу.

□ Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    1.  Забезпечення емоційної готовності до уроку

    2.  Актуалізація опорних знань

    2.1. Літературний диктант.

1. Якого року народився Т. Шевченко? (9 березня 1814)

2. Як називається перша збірка Т. Шевченка? («Кобзар»)

3. Пан, у якого Т. Шевченко служив козачком. (Енгельгардт)

4. У якого російського художника вчився Т. Шевченко?

   (К. Брюллов)

5. Який твір про дитинство Т. Шевченка ви знаєте? («В бур’янах»)

6. Хто автор цього твору? (С. Васильченко)

7. Які картини Т. Шевченка ви знаєте? («Катерина», «Селянська родина»...)

8. Основна думка повісті «В бур’янах». (Випробування долі здатні витерпіти великі люди)

9. Як звали подругу дитячих літ Т. Шевченка? (Оксана)

10. Імена Тарасових сестер. (Катерина, Марія, Ярина)

11. Герої повісті «В бур’янах». (Батько, мати, Тарас, Катерина, чумаки, бабуся)

12. Тема повісті «В бур’янах». (Тяжке становище селянської України часів Т. Шевченка)

II.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу!

Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що в них описується. Це великий талант письменника — зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив ти. Ніби бачить світ очима поета...

Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива: «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...», «співають ідучи дівчата...» І ми одразу чуємо і гул хрущів, і красиві переливчасті голоси дівчат. Навіть відчуваємо свіжий запах молодих зелененьких вишеньок... Натруджені плугатарі повертаються з поля, втомлені, але спокійні і задумливі, зачаровані красою навколишньої природи. А вдома ждуть їх ласкаві матері, які вже приготували вечерю. Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину.

2. Словникова робота

Поезія — художньо-образна словесна творчість. У поетичному тексті головна роль зазвичай відведена формі висловлювання. Поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів.

Ліричний твір — це сплав певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність/

Персоніфікація — це перенесення властивостей живих істот на предмети чи явища природи. (Дощ іде, сонце співає)

У ч и т е л ь. Т. Шевченко любив оспівувати природу, зачарований безмежним простором землі.

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою,

Пливе човен до Дунаю один за водою.

Пливе човен води повен, ніхто не спиняє.

Кому спинить — рибалоньки На світі немає.

Поплив човен в синє море,

А воно заграло,—

Погралися гори-хвилі —

І скріпок не стало.

Бесіда

▼ Яку картинку ви уявили?

▼ Як описує природу Т. Шевченко?

3. Читання вірша учнем «Мені тринадцятий минало».

3.1. Бесіда за прочитаним твором.

▼ Як ви гадаєте, що змальовано у вірші?

▼ Хто є в поезії ліричний герой?

▼ Яка тема вірша? (Психологічне зображення душевного стану героя)

▼ Охарактеризуйте душевний стан героя.

▼ Яка основна думка вірша? (Найважливіша людська підтримка)

▼ Опишіть ліричного героя вірша.

3.1 Слово вчителя.

3.2. Драматизація вірша.

(Учень читає вірш «Мені тринадцятий минало». Дівчина та хлопець показують за допомогою рухів — пантоміми героїв ліричного твору.)

4. Мікрофон

Чи сподобався мені вірш? Чому?

   5. Моделювання вірша «Мені тринадцятий минало» за емоційним забарвленням

6. Слово вчителя

— У Т. Шевченка природа сприймається через призму широкої народної душі.

Та не тільки сум і горе бачив Шевченка. Він зростав в Україні серед мальовничої природи. Він захоплювався нею, його твори сповнені любов’ю до рідного краю. Найкраще про це сказав сам поет у своїх творах.

    7. Читання віршів учнями «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе»

    IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

    ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1.  Тестове опитування

1. Художньо-образна словесна творчість — де:

А ліричний твір;

Б поезія;

В персоніфікація;

Г метафора.

2. У якому вірші Т. Шевченка героями є хлопчик та дівчинка?

А «Садок вишневий коло хати»;

Б «За сонцем хмаронька пливе»;

В «Мені тринадцятий минало»;

Г «Зірка».

3. Сплав певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність:

А ліричний твір;

Б поезія;

В персоніфікація;

Г метафора.

4. Перенесення властивостей живих істот на предмети чи явища природи — це:

А ліричний твір;

Б поезія;

В персоніфікація;

Г метафора.

5. Де молився герой вірша «Мені тринадцятий минало?

А У бур’яні;

Б у хаті;

В на дорозі;

Г у полі.

6. Кого побачив при дорозі герой вірша «Мені тринадцятий минало»?

А Дівчину;

Б матусю;

В собаку;

Г діда.

7. Що робила дівчина при дорозі?

А Йшла;

Б  полоскінь вибирала;

В сиділа;

Г плакала.

8. Хто врятував хлопчика?

А Бог;

Б дівчина;

В батько;

Г мати.

9. Кого пас за селом герой вірша «Мені тринадцятий минало»?

А Корів;

Б овець;

В ягнят;

Г свиней.

10. Як зреагував хлопчик, коли побачив картину навкруги?

А Сміявся;

Б плакав;

В танцював;

Г співав.

11. Що робило ягня у вірші «Мені тринадцятий минало»?

А Веселилось;

Б грало;

В паслось;

Г дивилось у небо.

12. Психологічне зображення душевного стану героя у вірші «Мені тринадцятий минало»:

А основна думка;

Б ідея вірша;

В тема вірша;

Г настрій вірша.

    2.  Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Почуття радості хлопчика, який пасе ягнята».

2. Охарактеризуйте ліричного героя у вірші «Мені тринадцятий минало».

3. З якого вірша ці рядки: «А туман наче ворог закриває море...»?

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Почуття болю та гіркоти від усвідомлення своєї долі».

2. Охарактеризуйте дівчину у вірші «Мені тринадцятий минало».

3. З якого вірша ці рядки: «Затихло все, тільки дівчата та соловейко не затих...»?

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Дівчина-рятівниця».

2. Охарактеризуйте душевний стан ліричного героя у вірші «Мені тринадцятий минало».

3. З якого вірша ці рядки: «Утирала мої сльози І поцілувала...»?

    V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

    VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72641. Структурный IF 21.71 KB
  Сначала вычисляется условие e, а затем в зависимости от его истинности выполняется на выбор один из двух блоков, а после этого - следующий оператор. Один оператор if можно вкладывать в другой оператор IF. Один из таких случаев вложения, а именно if в блок НЕТ другого IF допускает...
72642. ЛОГИЧЕСКИЕ ВЫРАЖЕНИЯ 14.43 KB
  Логическими данными могут быть не только переменные и константы логического типа. Данные или выражения любого встроенного типа связанные операцией логического отношения образуют конструкцию логического типа. Такие конструкции могут входить в логические выражения наравне с логическими переменными и константами.
72643. Условные операторы 23.83 KB
  Условные операторы позволяют выбирать одно из нескольких возможных продолжений процесса программы. Имеется несколько форм условных операторов, из которых самым мощным и простым является структурный оператор IF.
72644. Последовательность выполнения операторов в программной единице 12 KB
  Главная программа является ведущей программной единицей, и обработка всей программы всегда начинается с первого исполняемого оператора главной программы. Обычно главную программу располагают в начале всей программы, т.к. этого требуют некоторые компиляторы; за главной программой следуют подпрограммы.
72645. Последовательность выполнения операторов в программной единице 12.99 KB
  Любая программная единица представляет собой последовательность операторов и комментариев. Комментарии могут располагаться в любом месте программной единицы. Они не влияют на ход выполнения программы. Порядок следования операторов в программе существен.
72646. Логические выражения 14.67 KB
  Результатом логического выражения является величина типа LOGICAL. Простейшие формы логических выражений следующие: Логические константы. Ссылки на логические переменные. Ссылки на элементы логических массивов. Ссылки на логические функции. Выражения отношения.
72647. Арифметические выражения 13.77 KB
  Используемые величины переменных или элементов массивов должны быть определены до того, как они появятся в арифметическом выражении. Также, величины целых переменных должны быть арифметическими, а не величинами меток операторов, установленными оператором ASSIGN.
72648. Размещение элементов массива в памяти ЭВМ 11.81 KB
  Если массив одномерный то его элементы хранятся в памяти друг за другом например А1 А2 А3 А4 Во многих языках программирования например в СИ элементы двумерного массива располагаются в памяти ЭВМ по строкам в Фортране по столбцам.
72649. Понятие массива 18.25 KB
  Каждый массив должен быть описан в начале программы с помощью оператора размерности DIMENSION с указанием предельных значений каждого индекса, которые задаются целыми константами. Это необходимо для того, чтобы зарезервировать соответствующий объем памяти для хранения элементов массива.