73386

М. Рильський. Основні відомості про поета, його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року. Рильський студент Київського університету медичного факультету через два роки продовжить навчання на історикофілологічному але революція громадянська війна змусить його перервати освіту і переїхати в село де він вчителюватиме...

Украинкский

2014-12-15

197.33 KB

19 чел.

Урок №60

Тема.          М. Рильський. Основні відомості про поета, його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови.

Мета:

□ Навчальна: ознайомити учнів із біографією автора; проаналізувати його лірику; визначити елементи зображення краси навколишнього світу.

□ Виховна: виховувати любов до природи, захоплення її явищами.

□ Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь, комбінований.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

На все дивлюся власними очима.

М. Рильський

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання.

   3. Актуалізація опорних знань.

    Рубрика «Упізнай автора»

    Кросворд

    1.  Короткий народний вислів, що не має повчального характеру. (Приказка) 2. Короткий народний вислів повчального характеру. (Прислів’я) 3. Літературний жанр, у якому навколишня дійсність зображена шляхом передання почуттів автора. (Лірика) 4. Велика княгиня, дружина князя Ігоря. (Ольга) 5. Прізвище твору «Ярослав Мудрий». (Олесь) 6. Оповідання Є. Гуцала. («Лось») 

7. Автор вірша «Садок вишневий коло хати». (Шевченко)

8. Коротенькі, дотепні описи предметів, подій, явищ, які потрібно пізнати. (Загадки) 9. Народна казка «... корабель». (Летючий)

II.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року. Син дворянина, українського інтелігента, який утратив польські родові корені, неписьменної селянської талановитої і співучої дівчини з села Романівки, він увібрав у душу найкращі риси своїх батьків. Його дитинство минало серед книжок, музики, мистецтва, з одного боку, і романівських краєвидів та сільського оточення — з другого. Змалку, відчуваючи тепло рідної землі і радість спілкування з видатними представниками київської інтелігенції, він ще дитиною почував у собі потяг до поетичного слова. У сім років Максимко написав свій перший вірш «Прошак». За змістом віршик простий, наївний, але з нього видно, яким зростав майбутній поет, тому що ці незграбні рядки сповнені співчутливості, доброти і людяності.

Навчався Максим у приватній гімназії відомого київського педагога Володимира Науменка. Культурне середовище, у якому з повагою ставились до всього українського, сприяло формуванню підлітка в національному дусі, виробленню в нього відповідних поглядів, запитів, смаків. Хлопець рано починає віршувати, а 1910 р. виходить його дебютна збірка «На білих островах».

З 1915 р. М. Рильський — студент Київського університету медичного факультету, через два роки продовжить навчання на історико-філологічному, але революція, громадянська війна змусить його перервати освіту і переїхати в село, де він вчителюватиме в початковій школі; поет пробув в с. Вчорайшому, потім у рідній Романівці аж до осені 1923 р. Правда, і в Києві, вже набувши голосне літературне ім’я, він ще років шість викладатиме мову й літературу в середній школі та на одному з робітфаків інституту освіти, читатиме курс теорії перекладу в інституті лінгвістичної освіти.

У літературних колах М. Рильський належав до групи «неокласиків» — художньої школи українських поетів, зорієнтованої на античну класику, на продовження гуманістичних традицій європейської поезії нового часу.

Неокласиками називали тих поетів і критиків, які групувалися навколо журналу «Книгар» (1918-1920), а пізніше — біля київського видавництва «Слово». Сюди входили такі письменники, як М. Зеров, П. Филипович,

М. Драй-Хмара, Освальд Бургард і, звичайно, М. Рильський, які прагнули підняти престиж художнього слова, з його допомогою вирішувати філософські, історичні, морально- етичні проблеми. Репресії також не обминули Рильського: 1931 р. він півроку пробув «під слідством» у Лук’янівській в’язниці Києва, доки не був звільнений «за відсутністю достатніх даних для обвинувачення й суду».

Напружена літературна праця М. Рильського тривала й у наступні роки, хоча політичний клімат тоталітарної держави обмежував творчу свободу і в багато чому деформував тематику та ідейний світ його поезії. Тому в 30-х роках XX не раз виходять з-під його пера плакатні вірші-заклики. Тоталітарній системі були потрібні тільки такі твори, де б вона «оспівувалася», «підносилася», «звеличувалася». Правда, часом дозволялося надрукувати й щось «нейтральне», і такі можливості Рильський та інші автори намагалися використовувати.

У роки Великої Вітчизняної війни Рильський перебував в евакуації, спочатку в Уфі, а потім у Москві. Його поезія почала відроджуватися, зазвучала по-новому, справді натхненною мовою. Патріотичний твір «Слово про рідну матір» і багато інших гаряче сприймалися і на фронті, і в тилу.

У повоєнні десятиліття в житті поета були трагічні часи. Безжально-несправедлива критика, відкрите політичне гоніння. Але й були роки високого творчого піднесення, які сам поет назвав добою свого «третього цвітіння» — на жаль, останнього.

Творче відродження поета припадає на добу 50-х років. Поетичні  збірки цього останнього періоду в житті

М. Рильського — «Троянди й виноград», «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959) та інші гідно завершують його творчу біографію.

За видатні заслуги в розвитку науки і культури Рильського було обрано академіком АН УРСР, а згодом і АН СРСР. Він очолював Спілку письменників України (1943-1946), був директором академічного інституту мистецтва, фольклору й етнографії.

Максим Рильський — один із найвидатніших в українській та світовій літературі майстрів художнього перекладу. Особлива увага віддавалася поезії з переважно трьох літератур: російської, польської, французької. Його ім’я утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім’я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Поет-інтелектуал, Рильський був людиною чесного серця, чистих помислів і незвичайної доброти. Він ішов у житті та літературі своїми, неходженими шляхами, які «...були позначені і квітами, і тернами...».

Помер М. Т. Рильський після тяжкої хвороби 24 липня 1964 р.

2. Лірика М. Рильського

М. Рильський, згадуючи чарівну пору дитинства і юності, зізнався, що тоді його особливо захоплювала природа в усьому її розмаїтті — «весняні фіалки, що проростають з-під жовтого й багряного торішнього листя, напружене життя птиці, риби, звіра, таємниче занурювання в воду рибальського білого поплавця, посвист качиних крил». Власні спостереження вічно мінливого світу природи доповнювалися інформацією з прочитаних книжок — не тільки популярно-природничих, а й художніх, у яких той дивовижний світ також поставав у різноманітних, часто незвичних ракурсах.

Світ природи відбивається вже в перших віршах Рильського, зокрема й тих, що становили збірку «На білих островах» (1910). Ця збірка юного поета була збіркою початківця, який, однак, уже вправно володів і віршем і словом.

 Природа рідного краю — головний образ ліричних поезій книжки «Під осінніми зорями» (1918) та ідилії «На узліссі» (1918).

Вірш «Поле чорніє» вражає яскраво вираженим почуттям єдності героя з рідною землею.

    2.1. Зачитування учнями вірша «Поле чорніє».

    2.2. Бесіда за прочитаним поетичним твором.

▼ Які у вас виникли враження після прочитання вірша?

▼ Чи сподобався вам вірш «Поле чорніє»?

▼ Чи належить він до пейзажної лірики? Доведіть.

▼ Чому в поетичному творі автор називає поле «чорним»?

▼ Яка пора року зображена у вірші?

▼ До кого звертається в поезії автор?

▼ Які кольори використовує автор у вірші?

▼ Які поетичні засоби використовуються у вірші?

    2.3. Зачитування учнями вірша «Яблука доспіли».

    2.4. Бесіда за прочитаним твором.

▼ Чи подобається вам цей вірш?

▼ Який жанр цього вірша? (Пейзажна лірика)

▼ Чим милується поет? (Садом)

▼ Яка пора року зображена у вірші? Доведіть свою думку.

▼ Про які почуття говорить поет у поетичному творі? (Любов до рідного краю)

▼ Якими художніми засобами автор змальовує річку? (Епітетами та метафорами)

▼ Про що свідчать останні рядки поезії?

    3.  Рубрика «Творча майстерність»

На основі прочитаних творів відтворіть малюнок за кольоровою палітрою творів. (Вірші на вибір)

    IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

    ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

   1. Тестове опитування

1. До якого жанру належить вірш М. Рильського «Яблука доспіли»?

А Філософської;

Б патріотичної;

В пейзажної;

Г інтимної.

2. У якому селі народився М. Рильський?

А Романівка;

Б Богданівна;

В Миколаївка;

Г Жданівка.

3. Яка дебютна збірка М. Рильського вийшла 1910 року?

А «На узліссі»;

Б «Під осінніми зорями»;

В «На білих островах»;

Г «Далекі небосхили».

4. Коли народився М. Рильський?

А 19 березня 1895 року;

Б 15 березня 1876 року;

В 12 жовтня 1899 року;

Г  7 листопада 1895 року.

5. До якого жанру належить вірш М. Рильського «Поле чорніє»?

А Пейзажної;

Б філософської;

В патріотичної;

Г інтимної.

6. Який образ постає головним у збірці «Під осінніми зорями»?

А Образ матері;

Б  природа рідного краю;

В Образ дитинства;

Г кохання.

7. До якої групи письменників належить М. Рильський?

А «Молода муза»;

Б «Молодняк»;

В «Київська школа»;

Г «Неокласики».

8. Яку назву мав перший вірш М. Рильського?

А «Прошак»;

Б «Яблука доспіли»;

В «Чорне поле»;

Г «Дощ».

9. Яка пора року зображена у вірші «Яблука доспіли»?

А Зима;

Б весна;

В осінь;

Г літо.

10.  Які поетичні засоби використані у поетичному рядку «Річка синіє, зітхає, сміється...»?

А Метафора та епітет;

Б метафора і персоніфікація;

В персоніфікація та епітет;

Г порівняння та метафора.

11.  Які поетичні засоби використані у поетичному рядку «Пролісків перших блакитні отари...»?

А Епітет та порівняння;

Б порівняння та метафора;

В метафора та епітет;

Г порівняння та персоніфікація.

12. Коли помер М. Рильський?

А 21 жовтня 1964 року;

Б 12 липня 1964 року;

В 24 липня 1964 року;

Г 7 листопада 1964 року.

    2.  Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Поет М. Рильський».

2. Охарактеризуй мотиви лірики М. Рильського.

3. Поясніть поняття «поезія».

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Моє знайомство з поетом М. Рильським».

2. Охарактеризуйте літературну діяльність М. Рильського.

3. Поясніть поняття «пейзажна поезія».

Картка № 3

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Моє ставлення до поезії М. Рильського».

2. Охарактеризуйте дитинство М. Рильського.

3. Поясніть поняття художнього засобу «персоніфікація».

   V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

   «Мікрофон»

   «Я дізнався на уроці...»

   VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ДОДАТОК

ПОЛЕ ЧОРНІЄ

Поле чорніє. Проходять хмари.

Гантують небо химерною грою.

Пролісків перших блакитні отари...

Земле! Як тепло нам з тобою!

Глибшає далеч. Річка синіє,

Річка синіє, зітхає, сміється...

Де вас подіти, зелені надії?

Вас так багато — серце порветься.

ЯБЛУКА ДОСПІЛИ

Яблука доспіли, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду,

Ти мене, кохана, проведеш до поля,

Я піду — і, може, більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,

І її зірвали радісні уста,—

А тепер у серці щось тремтить і грає,

Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,

Плугатар у полі ледве маячить...

Поцілуй востаннє, обніми востаннє;

Вміє розставатись той, хто вмів любить.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30887. Функциональная классификация кровеносных сосудов 30.5 KB
  Сердценасос ритмически выбрасывающий кровь в сосуды генератор давления и регулятор расхода крови 2. Сосуды эластического типа принимающие порцию крови за счет растяжения стенок обеспечивают непрерывный пульсирующий ток крови формируют в динамике систолическое и пульсовое давление в большом и малом кругах кровообращения определяют характер пульсовой волны. Сосуды мышечного типа вносят основной вклад в формирования сопротивлению тока крови существенно изменяют свой просвет под действием нервных и гуморальных влияний. Они краны ССС...
30888. Сосудистый тонус 47 KB
  Сосудорасширяющие: а неспецифические метаболиты непрерывно образуются в тканях и в месте образования они всегда препятствуют сужению сосудов а также вызывают их расширение метаболическая регуляция. Сосудосуживающие БАВ при действии в месте выделения образуются специализированными клетками которые входят в состав сосудистого окружения катехоламины серотонин некоторые простагландины эндотелии 1пептид 21на аминокислота продукт инкреции эндотелия сосудов а также тромбоксан А2 выделяемый тромбоцитами при...
30889. Системная гемодинамика 54.5 KB
  Венозный возврат крови к сердцу. Объем циркулирующей крови. Согласно законам гемодинамики количество жидкости Q протекающее через трубку прямо пропорционально разности давлений в начале P1 и в конце Р2 трубы и обратно пропорционально сопротивлению R току жидкости: Если учесть что давление в конце системы Р2 в устьях полых вен в правом предсердии центральное венозное давление близко к нулю то можно записать: где Q количество крови изгнанное сердцем за 1 мин; Ρ величина среднего давления в аорте; R величина общего...
30890. Методы оценки основных показателей гемодинамики 24 KB
  Методы оценки основных показателей гемодинамики Артериальное давление. Боковое измеряется некровавым косвенным методом: а пальпаторный метод РиваРоччи; б аускультативный метод Короткова; в осциллографический метод определяется количественно среднее давление а также систолическое и диастолическое давление. Метод позволяет оценить риск развития гипертонии ее тяжесть дать более точный прогноз развития болезни. Метод разведения красителя.
30891. Регуляция системной гемодинамики 51 KB
  Регуляция системной гемодинамики Система мониторинга АД и ОЦК В организме существует система слежения мониторинга артериального давления и объема циркулирующей крови. Мониторинг осуществляется афферентными системами нервные окончания которых способны воспринимать изменение давления а некоторые из них изменение объема циркулирующей крови. Они информируют об изменениях объема крови. Третья группа вибрационные рецепторы воспринимают изменения давления связанные с вихревым движение крови турбулентностью потока.
30892. Микроциркуляция 49.5 KB
  В зависимости от ультраструктуры стенки выделяют три типа капилляров: соматический висцеральный и синусоидный. Стенка капилляров соматического типа образована сплошным слоем эндотелиальных клеток в мембране которых имеется огромное количество мельчайших пор диаметром 45 нм этот тип капилляров характерен для кожи скелетных и гладких мышц миокарда легких. Стенки таких капилляров хорошо пропускают воду растворенные в ней кристаллоиды малопроницаема для белков. Такой тип капилляров в почках кишечнике эндокринных железах т.
30893. Особенности гемодинамики в различных сосудистых регионах. Легочное кровообращение 39.5 KB
  Очень низкий тонус легочных сосудов т. Мускулатура сосудов легких при снижении pO2 и повышении pCO2 в альвеолярном воздухе сокращается. В ответ на действие гистамина брадикинина дистантное влияние гладкая мускулатура легочных сосудов также сокращается вазоконстриктор ное действие т. пункт 2 Высокая растяжимость кровеносного русла Высокий базальный тонус коронарных сосудов.
30894. Особенности гемодинамики в различных сосудистых регионах. Почечный кровоток 42.5 KB
  Регуляция Миогенная регуляция ауторегуляция Даже небольшое увеличение объемной скорости портального кровотока приводит к повышению тонуса воротной вены и сопряженно констрикцию печеночной артерии. Оба этих механизма направлены на обеспечение постоянства кровотока и давления в синусоидах Гуморальная регуляция Дистантная регуляция Адреналин вызывают сокращение воротной вены в ней альфаадрено рецепторы и дилятации печеночной артерии в ней бетаадренорецепторы и усиливает печеночный кровоток. Норадреналин вызывает констрикцию воротной вены и...
30895. Лимфатическая система 42 KB
  В отличие от кровеносных сосудов по которым происходит как приток крови к тканям тела так и ее отток от них лимфатические сосуды служат лишь для оттока лимфы т. Состав и свойства лимфы Лимфа собираемая из лимфатических протоков во время голодания или после приема нежирной пищи представляет собой бесцветную почти прозрачную жидкость отличающуюся от плазмы крови в 3 4 раза меньшим содержанием белков. Вследствие малого содержания белков вязкость лимфы меньше а относительная плотность ниже чем плазмы крови. Реакция лимфы щелочная.