73399

Організація радіаційного контролю виробничого персоналу на хлібопекарського виробництва у надзвичайних ситуаціях

Курсовая

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Основними джерелами опромінення населення України як і в інших країнах світу є техногеннопідсилені діяльністю людини природні джерела. Середньорічна ефективна доза опромінення населення цими джерелами в Україні становить понад 6 мЗв.

Украинкский

2014-12-15

96 KB

2 чел.

Цивільна захист

Організація радіаційного контролю виробничого персоналу на хлібопекарського виробництва у надзвичайних ситуаціях

Вступ

Радіаційна ситуація в Україні характеризується наявністю складного поєднання різноманітних джерел опромінення людини, які діють одночасно: індустріальні, медичні, а також "пролонговані" аварійні та техногенно-підсилені природні, а також ті, що супроводжують відходи виробництва, залишки минулих технологій, тощо.

Основними джерелами опромінення населення України, як і в інших країнах світу, є техногенно-підсилені діяльністю людини природні джерела. Середньорічна ефективна доза опромінення населення цими джерелами в Україні становить понад 6 мЗв. Понад 70% цієї дози складає радон-222 - продукт розпаду природного урану-238. Актуальною також є проблема опромінення людини техногенно-підсиленими джерелами природного походження у виробничих умовах (металургія, не уранові шахти та інше).

На другому місці за величиною наявних доз опромінення є джерела, які використовуються в медицині з метою діагностики та лікування. Середня доза опромінення населення від медичних процедур в Україні становить 0, 5 мЗв на рік. В той же час внесок цього виду опромінення у сумарну дозу достатньо істотний і складає 10-20%. Тому проведення заходів по зниженню цієї компоненти опромінення є досить актуальним.

Дуже важливим з позиції профілактичної медицини є також зменшення радіаційного впливу на населення, яке мешкає на територіях, де зберігаються відходи виробництва з підвищеним вмістом природних радіонуклідів.

          Джерела іонізуючого випромінювання (далі ДІВ) у вигляді радіоактивних речовин або пристроїв широко використовуються у промисловості, медицині, наукових закладах тощо області.

          Небезпеку, зв’язану з використанням ДІВ, значною мірою зумовлює активність радіонуклідів, форма їх застосування, енергія випромінювання та інші фактори. Використання генераторів випромінювання та закритих радіонуклідні ДІВ створює ризик зовнішнього опромінення. Небезпеку, зв’язану з використанням ДІВ, обмежує держава шляхом регулювання безпеки діяльності з ДІВ, яка передбачає: встановлення норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки; надання дозволів на ведення діяльності, зв’язаної з ДІВ; здійснення нагляду за дотриманням вимог та умов наданих дозволів. 

На даний час аварія на Чорнобильській АЕС розглядається як джерело пролонгованого опромінення населення. Моніторинг радіоактивності на території України, як і раніше залишається нагальною проблемою санітарно-епідеміологічного нагляду. Актуальність цієї проблеми підвищується у зв'язку з розташуванням на території України п'яти атомних електростанцій.

Вимоги щодо організації радіаційного контролю населення, виробничого персоналу у надзвичайних ситуаціях

Радіаційна безпека - це такий стан радіаційно-ядерного об'єкта й оточуючого середовища, який забезпечує не перевищення встановлених лімітів доз, виключає будь-яке невиправдане опромінення та зменшення доз

опромінення персоналу і населення нижче встановлених лімітів доз настільки, наскільки це може бути досягнуте й економічно обґрунтоване.

Протирадіаційний захист являє собою комплекс нормативно-правових, проектно-конструкторських, технічних і організаційних заходів, які забезпечують радіаційну безпеку.

Ефективна доза опромінення - розрахункова доза опромінення людини, яка враховує вклади ефектів опромінення різних органів і тканин людини на стан її здоров'я у цілому.

Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням внаслідок практичної діяльності від джерел іонізуючого випромінювання поза тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання, які знаходяться всередині тіла людини.

Опромінення населення - опромінення, якого зазнає (зазнала) людина від ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання, за винятком професійного і медичного опромінення та опромінення, зумовленого місцевим природним радіаційним фоном.

Згідно із законом України  „Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання „ від  26 квітня 2001 року N 2397-III „кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання. „

Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при

цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.

Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність, не повинна перевищувати 20 мілівізертів ефективної дози опромінення на рік, при цьому допускається її збільшення до 50 мілівізертів за умови, що середньорічна доза опромінення протягом 5 років не перевищує 20 мілівізертів.

До повноважень місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання належать:

  •  прийняття згідно з законодавством України рішень про застосування на відповідній території заходів втручання у разі радіаційних аварій;
  •  організація проведення в установленому порядку щорічних обстежень з метою оцінки стану захисту людини  від впливу іонізуючого випромінювання та ведення екологічного паспорта території;
  •  організація контролю за виконанням заходів щодо захисту людини  від впливу іонізуючого випромінювання, що містяться в будівельних матеріалах;
  •  погодження планів заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків;
  •  забезпечення постійної готовності засобів оповіщення населення відповідної території про виникнення радіаційної аварії; організація контролю за виконанням заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків;
  •  розроблення та впровадження регіональних програм захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання.

Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання розробляється згідно з щорічною оцінкою стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання  на відповідній території і повинна включати такі заходи:

  •  пошук і виявлення джерел та шляхів, що спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину;
  •  реалізація заходів щодо знешкодження джерел і шляхів, що спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину, та (або) захисту від цього впливу людини;
  •  впровадження пунктів радіаційного контролю продуктів харчування на ринках і в інших місцях їх масової реалізації;
  •  організація постів індивідуальних дозиметричних вимірювань згідно з нормативами, визначеними відповідними центральними органами виконавчої влади;
  •  надання населенню безоплатних консультацій з питань захисту від іонізуючого випромінювання, радіаційного контролю, дезактивації предметів побуту.

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, зобов’язані здійснювати систематичний контроль за радіаційним станом робочих місць, приміщень, території, в санітарно-захисних зонах та зонах спостережень, а також за викидами і скидами радіоактивних речовин; розробляти обґрунтування додержання норм радіаційної безпеки щодо нової продукції, матеріалів і речовин, технологічних процесів і виробництв; здійснювати контроль і облік індивідуальних доз опромінення персоналу; регулярно інформувати персонал щодо іонізуючого опромінення на робочих місцях та значення отриманих ним доз опромінення.

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність,

забезпечують готовність до ліквідації радіаційних аварій згідно з вимогами стандартів, норм і правил захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, а також умовами отриманих дозволів. До такого забезпечення належить наявність:

  •  переліку потенційно можливих радіаційних аварій і прогнозів їх можливих наслідків з відповідними обґрунтуваннями;
  •  планів захисту персоналу і населення від потенційно можливих аварій та їх наслідків, погоджених з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або уповноваженими ними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та затверджених юридичними або фізичними особами і доведених до відома персоналу та населення;
  •  засобів оповіщення персоналу та населення;
  •  засобів забезпечення ліквідації наслідків радіаційної аварії;
  •  засобів медичного захисту людини від впливу опромінення;
  •  засобів індивідуального захисту людини;
  •  засобів індивідуального дозиметричного контролю.

У разі виникнення радіаційної аварії юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, зобов’язані  забезпечити виконання планів захисту персоналу і населення від впливу аварії; інформувати про виникнення аварії органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; вжити заходів щодо подання медичної допомоги потерпілим внаслідок радіаційної аварії; здійснити заходи щодо запобігання розповсюдження радіоактивних речовин у довкіллі; провести аналіз і підготувати прогноз розвитку радіаційної аварії і змін радіаційної обстановки.

Здійснення радіаційного контролю виробничого персоналу на хлібопекарського виробництва

Приймаємо, що на підприємстві працює 30 робітників.

Підприємство спеціалізується на виробництві різноманітних хлібних виробів.

В особливий період підприємство не евакуюється. На території підприємства знаходиться заглиблене сховище третього класу на 100 місць.

Потреба та забезпечення робітників та службовців підприємства засобами захисту при загрозі радіаційного  зараження наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Найменування

майна

Потрібно

Є в наявності

Надходить

з резерву

Солом'янського р-ну

Всього

в т.ч.

Всього

в т.ч.

Для форму-

вання

ЦЗ

Для робочих

та службовців

Для форму-

вання

ЦЗ

Для робочих

та службовців

1

2

3

4

5

6

7

8

фільтруючі протигази

ГП-5

30

10

20

30

10

20

-

Ізолюючі протигази

ІП - 4

10

10

-

10

10

-

-

Респіратори

30

10

20

30

10

20

-

Плащі ОП

30

10

20

30

10

20

-

Костюми

Л-1

10

10

-

10

10

-

-

Гумові рукавички

30

10

20

30

10

20

-

Гумові чоботи

30

10

20

30

10

20

-

Прилади    

ДП-5В

1

1

-

1

1

-

-

ДП - 24

1

1

-

1

1

-

-

ВПХР

1

1

-

1

1

-

-

Медичне майно: аптечка АІ-2

30

10

20

30

10

20

-

Перев’язочні пакети

30

10

20

30

10

20

-

Сумки санітарні з набором ліків

1

1

-

1

1

-

-

Носилки санітарні

2

2

-

2

2

-

-

ІПП-8

30

10

20

30

10

20

-

Потреба та забезпечення виробничого персоналу хлібопекарського виробництва засобами захисту при загрозі радіаційного зараження

Використання засобів індивідуального захисту спрямоване в першу чергу на захист поверхні тіла від проникаючого випромінювання. Як екрануючи засоби при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання використовуються фартухи, спідниці, рукавички, шапочки, ширми, гонадні захисти і багато інших засобів, виготовлених з просвинцованої резини або з матеріалів нового покоління (рідкоземельних резин). Як і всі вироби будь-якої області використання, засоби індивідуального захисту мають свій термін зберігання й експлуатації. Ефективність захисних властивостей залежить від віку й стану засобу захисту. Відповідно до СП 2780-80 перевірка засобів індивідуального захисту за умов відсутності зауважень по захисним властивостям засобу проводиться кожні 2 роки. Забраковані засоби захисту до роботи не допускаються. Кожна одиниця захисту повинна мати протокол перевірки із зазначенням дати останньої перевірки, який є єдиним офіційним документом, що дозволяє подальшу експлуатацію засобу захисту від іонізуючого випромінювання.

Джерелом опромінення виробничого персоналу може бути аварія на АЕС, транспортні засоби, що проїжджали по зараженій території. Для контролю опромінення пропонують використовувати наступні прилади: ДП – 24.

ДП–24 – комплект дозиметрів, призачених для вимірювання експозиційних доз випромінювання. Діапазон вимірювання 2 – 50 Р/добу. Джерело живлення – два елементи 1,7 МПЦ – У – 10.

У комплект дозиметрів ДП – 24 входять п’ять прямопоказуючих дозиметрів  ДКП-50А, зарядний пристрій ЗД-5, футляр, технічна документація. Підготовка комплекту до роботи передбачає зовнішній огяд, перевірку комплектності та зарядку дозиметрів ДКП-50А. Під час огляду потрібно визначити належність дозиметрів до даного комплекту, їх технічну готовність. Для підготовки ДКП-50А до роботи знімають пилезахисний ковпачок дозиметра і ковпачок з гнізда „Заряд” виводиться в напрямку проти

руху годинникової стрілки, дозиметр встановлюється в гніздо і легенько притискується до дна гнізда. Спостерігаючи в окуляр і повертаючи ручку „Заряд” в напрямку руху годинникової стрілки потрібно встановити тінь від нитки на нуль шкали дозиметра і встановити на місце пилезахисний ковпачок.

Висновок

       Питання радіаційного контролю та захисту від іонізуючого випромінювання є дуже актуальним для України. На даний час аварія на Чорнобильській АЕС розглядається як джерело пролонгованого опромінення населення. Моніторинг радіоактивності на території України, як і раніше залишається нагальною проблемою санітарно-епідеміологічного нагляду. Актуальність цієї проблеми підвищується у зв'язку з розташуванням на території України п'яти атомних електростанцій.

На хлібопекарському виробництві створено одне воєнізоване формування цивільного захисту від техногенних і природних катаклізмів: рятувальна група, аварійно-технічна ланка, ланка зв’язку і оповіщення, два санітарні пости, ланка пожежогасіння, пост радіохімічного спостереження, група охорони громадського порядку.

Потребує розробки комплексна програма забезпечення санітарного нагляду в галузі радіаційної безпеки. Основною метою комплексної програми є вдосконалення радіаційно-гігієнічного нагляду, поліпшення радіаційного моніторингу довкілля, продуктів харчування та води, розробка та виконання конкретних заходів спрямованих на мінімізацію впливу іонізуючого випромінювання на стан здоров’я персоналу та населення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64983. Дневники монголоведа 1.36 MB
  Научное и просветительское внимание Ковалевского к памятникам письменности, предметам материальной культуры, культовой атрибутики народов Центральной Азии нашло научно-исследовательское продолжение у ученых и просветителей XX в.
64984. Об устройстве войска улуса Хулагу 261 KB
  Таков кратко очерк образования государства Хулагуидов. Не правда ли очень похоже на историю Улуса Джучи? Даже в деталях. В последующем Ильханы не расширяли свои территории, а старались удержать завоёванное. Основным внешним врагом оставался Египет. Многочисленные родственники из улусов Джучи и Джагатая тоже были не прочь урвать кусочек пожирнее.
64986. МОНГОЛЬСКАЯ МОНЕТНО-ВЕСОВАЯ СИСТЕМА И РАЦИО В СРЕДНЕЙ АЗИИ XIII ВЕКА 65.5 KB
  Решению данной проблемы и посвящено настоящее сообщение. Существенную помощь в ее рассмотрении оказал анализ монет клада XIII в. из Отрара, опубликованного К.М. Байпаковым и В.Н. Настичем. В этой работе проанализированы только метрологические характеристики монет Алмалыка.
64987. ОЧЕРКИ ПО НУМИЗМАТИКЕ МОНГОЛЬСКИХ ГОСУДАРСТВ XIII – XIV ВЕКОВ 81.5 KB
  В работе представлена и использована методика анализа метрологических характеристик монет приведено каталожное описание большого числа памятников нумизматики монгольского времени с уточненной атрибуцией. Особое внимание уделено проблеме общности истоков и динамики развития монетных систем и денежного обращения в...
64988. Монгольская концепция родства как фактор отношений с русскими князьями: социальные практики и культурный контекст 269 KB
  Любую социокультурную систему можно рассматривать с двух противоположных методологических позиций. Одна из них умышленно дистанцируется от своего объекта изучения, рассматривает его как бы извне, путём последовательных абстракций или дедуктивных умозаключений пытаясь поместить его в рамки общей концептуальной схемы...
64989. Письмо золотоордынского хана Ахмеда турецкому султану Фатих Мехмеду 72.5 KB
  Письмо Ахмед ибн Мухаммеда меньше по размерам и без соответствующего данному типу ханских писем. Лишь после знакомства с текстом письма можно установить что оно принадлежит золотоордынскому хану Ахмед ибн Мухаммед ибн Тимуру.
64991. ПРОБЛЕМЫ АРХЕОЛОГИИ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ 35.5 KB
  Цель спецкурса: на основе анализа археологических материалов познакомить слушателей с основными аспектами истории культуры зоны степей между Иртышом и Дунаем в монгольскую эпоху. Курс охватывает период между...