73406

Понятие стиля

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

По названию они связываются с различными географическими областями греческого мира: Аттический стиль в этом стиле писали древние авторы; его основа –- это ясность и простота Азиатский основа стиля заключается в пышности неумеренности использования фигур...

Русский

2014-12-15

27 KB

0 чел.

28. Понятие стиля. 

Стиль (манера речи) претерпевал большие трансформации в литературе.

Стиль  (восходит к латинскому “stilos” – палочка для письма) – некоторая разновидность; нечто, что может быть противопоставлено другому; то, что делает явление, предмет особыми. Была создана теория трех стилей.

Все эти стили – стили художественной речи. Речь идет о разновидностях художественной речи. По названию они связываются с различными географическими областями греческого мира:

  1.  Аттический стиль (в этом стиле писали древние авторы; его основа – это ясность и простота)
  2.  Азиатский (основа стиля заключается в пышности, неумеренности использования фигур)
  3.  Родосский (стиль, средний между Аттическим и Азиатским)

Теория возникла, когда у Греции были колонии. В каждой области были распространены соответствующие стили речи.

Художественная речь противопоставляется нехудожественной. Для характеристики выделяются максимально общие стили, в которых работают целые группы поэтов. Традиция, которая была заложена Античностью, продолжается в Средневековье. Сначала была этим занималась риторика, а потом стилистика. Учение о стилях преобразовывается. В 16-17 в.в. (и даже до 18 в.) учение о трех стилях имело социально-иерархический характер:

  1.  Высокий стиль – речь, связанная с высокими литературными жанрами и персонажами.
  2.  Средний стиль
  3.  Низкий стиль – для персонажей низкого социального ранга.

Характеристики стиля образуются главным образом за счет лексики и фразеологии. В русском языке – это славянизмы (персти – груди, уста – губы – высокий стиль). Так продолжалось до начала 19 в. Учения о стилях в 19 в. не существовало.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...
33062. Співвідношення філософії та науки 15.18 KB
  Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .
33063. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії 59.26 KB
  Джерела провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину середина І тис. Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є Веди із їх назвою споріднено наше слово відати знати записані на листях пальми приблизно за 1. Таким чином вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї про певне осмислення становища людини у світі про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі найкращим з яких є шлях дійового...
33064. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю 57.41 KB
  Давньокитайська філософія порівняно з давньоіндійською виглядає стрункішою, деталізованішою (аж до нумерології та побудови вичерпних систем комбінаторики подвійних символічних елементів світобудови) та більше зануреною у глибину суперечливого, парадоксального мислення.
33065. Натурфілософія 13.62 KB
  ntur природа філософія природи умоглядне тлумачення природи що розглядається в її цілісності що спирається на абстрактні поняття що виробляються в ході виникнення і розвитку філософії. фюсис природа або фюсиологами а перші філософські трактати як правило були присвячені дослідженню природи її пристрої трактати Про природу були написані і Фалесом і Гераклитом і Анаксимандром і Анаксименом і Парменидом. філософія ще не існувала окремо від пізнання природи а знання про природу окремо від філософії. У центрі уваги усієї...
33066. Філософія Сократа 15.29 KB
  Платон. Платон 427347 рр. Учень Сократа Платон у 397 р. Платон долає проблему що зафіксована Сократом завдяки створенню гіпотези про існування специфічних предметів відмінних від речей навколишнього світу.
33067. Філософія Середньовіччя, її особливості 19.96 KB
  Фома Аквінський спрямовує свої зусилля на розмежування суті того у що віримо і що знаємо. Фома описує Бога як першопричину і конечну мету сущого як “чисту форму†“чисту актуальність†або буття. Фома називає таке буття субстанцією. У своїх працях Фома розділяє догмати віри на такі що осягаються розумом Бог існує Бог єдиний душа людини безсмертна і такі що розумом не можуть бути осягнені творення світу трійця першородний гріх тощо.
33068. Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ 15.02 KB
  Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним значенням цього терміна. Реалізм - це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність
33069. Гуманізм 14.01 KB
  Гуманізм епохи Відродження – це сукупність навчань що представляють людини мислячої що вміє не тільки плисти за течією але і здатного пручатися і діяти самостійно. Саме гуманізм епохи Відродження проголосив інші принципи формування особистості. Гуманізм епохи Відродження прочинив цю завісу.