73427

Розміщення й планування майданчиків відпочинку, автобусних зупинок

Лекция

Логистика и транспорт

Призначення майданчиків відпочинку та автобусних зупинок Норми проектування майданчиків відпочинку та автобусних зупинок Забезпечення інформацією учасників дорожнього руху У водіїв транспортних засобів при русі по дорогах поступово в міру стомлення збільшується час реакції...

Украинкский

2014-12-16

372.5 KB

2 чел.

Тема 11.7

Розміщення й планування майданчиків відпочинку, автобусних зупинок

  1.  Призначення майданчиків відпочинку та автобусних зупинок
  2.  Норми проектування майданчиків відпочинку та автобусних зупинок
  3.  Забезпечення інформацією учасників дорожнього руху

У водіїв транспортних засобів при русі по дорогах поступово в міру стомлення збільшується час реакції, зменшується уважність, росте число помилок і збільшується час на виконання необхідних операцій при керуванні транспортним засобом. Аналізи проведених досліджень по стомлюваності водіїв як у нашій країні, так і за рубежем показали, що після безперервного керування автомобілем протягом 3 годин водієві необхідний короткочасний відпочинок не менш 15 хвилин, а після 6 годин керування — не менш 30 хвилин.

Більш корисними для здоров'я водіїв уважаються короткочасні, але більш часті зупинки для відпочинку. Так, Інститут гігієни й фізіології праці в Цюріху для водіїв-профессио- налов рекомендує робити зупинки частіше: на 5 хвилин через щогодини руху, а після 2-го й 4-го години руху зупинка повинна бути не менш 30 хвилин з легкою закускою.

Зупинки для учасників руху по дорогах I-III категорій здійснюються з метою: зняття емоційної, розумової, фізичної напруги, поповнення запасів питної води, огляду транспортного засобу й перевезеного вантажу, уточнення маршруту, користування туалетом, огляду гарних місць природи, приймання їжі і т.д.

Для зупинки й короткочасного відпочинку водіїв і пасажирів приділяються й обладнаються відповідні пришляхові дільниці-майданчики. При розміщенні майданчиків поза смугою відводу додатковий відвід території здійснюється за рахунок малоцінних сільгоспугідь. Відвід здійснюється відповідно до СН 467-74 «Норми відводу земель для будівництва доріг».

На автомобільних дорогах обладнається кілька видів пришляхових майданчиків. Біля пришляхових пунктів харчування влаштовуються місткі майданчики для зупинки й тривалої стоянки автотранспорту на час відсутності водіїв і пасажирів.

Поїздки пасажирів на автобусах і на легкових автомобілях на далекі відстані не тільки викликають у них бажання зупинитися й вийти просто відпочити, увага їх залучають зміна пейзажу, гарні місця, джерела й колодязі в дороги, гарні береги ріки або моря. Майданчика відпочинку влаштовують осторонь від дороги. Розміри майданчиків відпочинку, як і майданчиків для стоянки автомобілів, визначають виходячи з необхідності розміщення максимальної кількості автомобілів, що одночасно зупиняються. На майданчиках відпочинку середня тривалість стоянки автотранспорту 2-3 години. Окремі автомобілі можуть стояти цілий день. На дорогах I-III категорій, особливо на в'їздах у великі населені пункти, рекомендується обладнати майданчика для стоянки місткістю на 50-75 автомобілів.

На дорогах I-II категорій майданчика відпочинку рекомендується розташовувати не рідше чому через 10-15 км, на дорогах III категорії — через 20-30 км. У країнах Європи майданчика відпочинку обладнаються на автомагістралях набагато частіше.

На майданчиках відпочинку виділяються окремі зони: стоянка автомобілів, зона відпочинку, санітарно-гігієнічна зона.

В'їзди й виїзди з майданчиків відпочинку не повинні здійснюватися по крутих поворотах. А на швидкісних автомагістралях обов'язково повинні бути перехідно-швидкісні смуги, розраховані на середню швидкість транспортного потоку.

Майданчика відпочинку з метою зниження шуму від руху по дорозі відділяються від неї високим густим чагарником або деревами. На стоянці повинна бути беспыльная міцний дорожній одяг і бажаний наявність джерела питної води.

Рис. 13.10. Майданчик відпочинку лінійного типу: 1 — основна дорога; 2 — розділовий острівець; 3 — об'їзний шлях;

4 — стояночная смуга

Майданчик відпочинку тупикового типу займає більшу площу в порівнянні з майданчиком лінійного типу. Стоянка автомобілів на ній більш тривала по тривалості. Кількість місць на стоянці може досягати декількох десятків.

Майданчика біля проїзної частини дороги або розширення проїзної частини роблять, як правило, не більш 15-20 м, допускають зупинку не більш 2-3 автомобілів для усунення дрібних несправностей за короткий час.

З ростом обсягів автобусних пасажирських перевезень виникла необхідність будівництва упоряджених автобусних зупинок. Автобусні зупинки у вигляді павільйонів для вкриття пасажирів від непогоди будують поблизу населених пунктів на ділянках доріг з гарною видимістю.

Рис. 13.11. Майданчик відпочинку тупикового типу: 1 — основна дорога; 2 — розділовий острівець; 3 — об'їзний шлях; 4 — естакада; 5 — стоянка легкових машин; 6 — зона відпочинку; 7 — стоянка вантажівок і автобусів; 8 — пішохідні доріжки

Автобусні зупинки повинні мати посадочні платформи й туалети. Щоб уникнути нещасних випадків при переході пасажирів через дорогу автобусні зупинки для різних напрямків руху зміщають друг щодо друга. На автомагістралях автобусні зупинки розташовують друг проти друга, з'єднуючи їх підземним або надземним переходом, а на розділовій смузі встановлюють огородження.

При плануванні комплексу споруджень по організації дорожнього руху територію розділяють на зону обслуговування автомобілів і зону обслуговування водіїв і пасажирів. Першу зону розташовують ближче до дороги.

Забезпечення дорожньою інформацією учасників руху

Точні й безпомилкові дії водіїв, а отже, і безпека руху на дорогах і вулицях міст і населених пунктів багато в чому залежать від того, як повно й чітко буде налагоджена інформація водіїв про умови й необхідних безпечних режимах руху. У той же час надлишкова кількість інформації погіршує умови роботи водія.

Оцінка водіями умов руху є в основному візуальній. Кількість об'єктів, яку водій може розрізнити й зафіксувати у своїй свідомості, обмежене тривалістю часу, необхідного для сприйняття його очима. Гранична величина цього часу в різних людей різна й залежить як від гостроти зору, так від їхньої емоційної напруги. У середньому для зору людини вона рівна 0,1 секунді. Більш часті впливи проявляються як безперервний процес — виникає мелькання в очах.

Звичайно водій у кожний момент часу зосереджує своя увага тільки на одному конкретному явищі, одержуючи про інших, що відбуваються одночасно, тільки сама загальна вистава.

Як відзначає В.Ф. Бабков, погляд водія стрибкоподібно перекидається по спіралі з одного об'єкта на дорозі або пришляховій смузі на іншій, як би виділяючи при цьому опорні крапки, що вимальовують просторовий коридор, по якому він веде автомобіль. Такими опорними крапками завжди є:

  •  краю проїзної частини й брівки дороги;
  •  лінії розмітки;
  •  бічні огородження;
  •  ряди пришляхових насаджень;
  •  малі архітектурні форми уздовж заміських доріг;
  •  засобу зовнішньої реклами й ін.

У містах і населених пунктах основними опорними крапками, крім дорожніх знаків, дорожньої розмітки й об'єктів зовнішньої реклами, є бордюрные камені, що обмежують проїзну частину вулиць, пішохідні огородження, дерева й ін.

При русі в автомобілі водій зосереджує свою увагу на полотні дороги, одержуючи при цьому зорову інформацію про обстановку на прилягаючій дорожній смузі. Розпізнавання об'єктів відбувається як би у два етапи.

У відкритій місцевості водії фіксують явища, що відбуваються перед ними, у зоні до 600 м, а на міській вулиці — від 50 до 100 м. При малих швидкостях руху у водія є більше часу на охоплення й усвідомлення великої кількості опорних крапок при їхньому проїзді. При зростанні швидкості руху число охоплених увагою опорних крапок значно зменшується, тому що при цьому погляд водія зосереджується на більшому видаленні від автомобіля по напрямкові руху й охоплює всі меншу ширину пришляхової смуги.

При русі в умовах невисокої завантаженості рухом дороги водії мають можливість регулювати кількість вступники до них необхідної інформації зниженням швидкості, якщо потік інформації збільшується.

Умови руху в насичених транспортних потоках характеризуються надлишковою інформацією, яку буває дуже важко осмислити й оцінити. Це відбивається на нервово-психічному стані й ступеня емоційної напруженості водіїв і при подальшому погіршенні обстановки може стати причиною дорожньо-транспортного випадку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45057. Розрахунок шкали ноніусу для наступних даних 79 KB
  Без достатнього навику похибка відліку, як правило, перевищує ціну ділення ноніусу. Використання лупи не підвищує точності відліку по ноніусу.
45058. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації 92.5 KB
  Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації ПЛАН Поняття про документ. Функції документа. Класифікація документів. Ознаки класифікації та види документів.
45059. Документація з кадрово-контрактних питань 77 KB
  Документація з кадровоконтрактних питань ПЛАН Заява. ЗАЯВА Заява це вид документів з кадрово-контрактних питань. Заява це офіційне повідомлення в усній доповідь або письмовій документ формі в якому викладається певне прохання рідше пропозиція окремої особи чи організації. Розрізняють два основних види заяв: особиста заява яка містить прохання звертання до керівної посадової особи складається власноручно в одному примірнику; службова заява що укладається посадовою особою від власного імені або від організації...
45060. Автобіографія. Документація з кадрово-контрактних питань 124.5 KB
  Після закінчення 1987 р. Після закінчення у 1993 р. Після закінчення коледжу у 1996 р. дотепер викладач екологічної безпеки Харківського реґіонального інституту післядипломної освіти вчителів.
45061. Довідково-інформаційні документи. Довідка, клопотання, службові записки, звіт. Складні слова в діловій українській мові 135.5 KB
  Утворення і правопис складних слів Складні слова можуть утворюватись за допомогою сполучних звуків і без них. УВАГА З цими словами не слід змішувати складних слів перша частина яких є вищий ступінь прислівника на Е: вищезгаданий нижчепідписаний. При цьому перша основа може закінчуватись: 1 на голосний звук: всюдихід кількаразовий радіокомітет; у словах із числівниками одно дво три чотири: одноденний двозначний триніжок чотирикутник; також у словах із...
45062. Державна мова – мова професійного спілкування 144.5 KB
  Поняття національної та літературної мови. Головні ознаки літературної мови. Отже основною метою нормативної дисципліни âУкраїнська мова професійного спілкуванняâ є усвідомлення системи української мови і розкриття особливостей її функціонування передусім у межах ділового і наукового стилів професійного спілкування. При цьому специфіка курсу полягатиме у тому що він спиратиметься на розмежування культурного і політичного аспектів життя мови.
45063. Поняття про функціональні стилі мови. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні 227.5 KB
  Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні План Поняття про функціональні стилі мови. Стилістична диференціація сучасної української мови. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Специфіка мови професійного спілкування.
45064. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів 144 KB
  Поняття професійна мова охоплює три функціональні різновиди літературної мови НАУКОВИЙ та ОФІЦІЙНОДІЛОВИЙ стилі. Дослідження історії їх становлення характеру лексичних та граматичних структурних компонентів жанрового багатства специфіки усної та писемної форм вираження основна мета курсу української мови професійного спілкування. Науковий стиль сучасної української літературної мови почав розвиватися з середини ХІХ ст. не беручи до уваги старої української мови основні традиції якої в науковому стилі втратилися в середині ХVІІІ...
45065. Українська термінологія в професійному спілкуванні, Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія 81 KB
  Термінологія - розділ мовознавства що вивчає терміни у цьому значенні все частіше використовують поняття термінознавство як наука що вивчає українську термінологію; 2 сукупність термінів певної мови або однієї певної галузі знання чи з усіх галузей знання. Системність термінології зумовлена двома типами звязків які надають сукупності термінів системного характеру: логічним коли між поняттями певної галузі науки існують системні звязки а вони є в кожній науці терміни що називають ці поняття мають бути системно повязаними;...