73441

Виявлення небезпечних ділянок на автомобільних дорогах

Лекция

Логистика и транспорт

Дані про дорожньо-транспортні випадки дозволяють одержати лише часткову картину ступеня небезпеки руху по дорозі й окремим її ділянкам. Для виявлення небезпечних ділянок і прогнозування ступені небезпеки окремих ділянок дороги використовують методи оцінки коефіцієнтів аварійності й безпеки.

Украинкский

2014-12-16

175.4 KB

2 чел.

Тема 10.2

Виявлення небезпечних ділянок на автомобільних дорогах

  1.  Необхідність виявлення місць концентрації ДТП
  2.  Коефіцієнт безпеки
  3.  Ступінь небезпеки дороги
  4.  Лінійний графік коефіцієнта безпеки

Дані про дорожньо-транспортні випадки дозволяють одержати лише часткову картину ступеня небезпеки руху по дорозі й окремим її ділянкам.

Для виявлення небезпечних ділянок і прогнозування ступені небезпеки окремих ділянок дороги використовують методи оцінки коефіцієнтів аварійності й безпеки.

Коефіцієнтом безпеки Кбез називається відношення максимальної швидкості руху, забезпечуваної тем або іншою ділянкою дороги, υ до максимально можливої швидкості в'їзду автомобілів на цю ділянку υвх:

Кбез = υ/υвх.                                                         (9.1)

Ділянки доріг оцінюють по ступеню небезпеки для руху, виходячи з наступних значень коефіцієнтів безпеки:

Кбез                                                            Менш 0,4       0,4...0,6            0,6...0,8            Більш 0,8

Характеристика

ділянки дороги……………………….      Дуже           Небезпечний           Мало-          Практично

                                                                   небезпечний                                  небезпечний         безпечний

При обстеженнях автомобільних доріг на основі лінійного графіка зміни швидкості руху одиночного легкового автомобіля будують лінійний графік зміни коефіцієнта безпеки (мал. 9.1).

На цьому графіку виділяють ділянки дороги по ступеню небезпеки, особлива увага приділяється ділянкам зі значенням коефіцієнта безпеки менш 0,4. У проектах нових доріг не допускаються ділянки з коефіцієнтами безпеки,

Рис. 9.1. Лінійний графік швидкості руху й коефіцієнта безпеки

не перевищуючими 0,8. При розробці проектів реконструкції й капітального ремонту автомобільної дороги слід проводити перепроектування ділянок з коефіцієнтами безпеки, що не перевищують 0,6.

Ступінь небезпеки ділянки дороги може характеризуватися також підсумковим коефіцієнтом аварійності, що представляють собою добуток приватних коефіцієнтів, що враховують вплив окремих елементів плану й профілю дороги:

Кит = К1 К2... К17,                                                    (9.2)

де К1, К2, ..., К17 - приватні коефіцієнти, рівні відношенню числа дорожньо-транспортних випадків на ділянці при тому або іншому параметрі елемента плану й профілю дороги до шляхово-транспортних подій на еталонній горизонтальній прямій ділянці дороги із проїзною частиною шириною 7,5 м, шорсткуватим дорожнім покриттям і укріпленими узбіччями.

Значення приватних коефіцієнтів аварійності наведені у ВСН 25-86 «Вказівки по забезпеченню безпеки руху на автомобільних дорогах», затвердженому Минавтодором РСФСР 28.01.1986.

При визначенні значення коефіцієнта К5 радіуса, що враховує вплив, кривій у плані, уводять виправлення на наявність віражу. Для цього при оцінці ступеня безпеки дорожнього руху виходять зі значення еквівалентного радіуса кривій, що допускає рух з тою же швидкістю, що й на розглянутої кривій, але, що має ухил віражу, дорівнює ухилу проїзної частини на прямих ділянках:

де φ - коефіцієнт поперечної сили, при розрахунках на стійкість прийнятий рівним коефіцієнту поперечного зчеплення (приблизно 0,6 коефіцієнта поздовжнього зчеплення); i - поперечний ухил, отн. ед.

Індекс «кр» ставиться до розглянутої кривої, а індекс «ін» - до характеристики проїзної частини на прилягаючій ділянці.

Для виявлення небезпечних ділянок будують лінійний графік підсумкових коефіцієнтів аварійності (мал. 9.2), на якому наносять стислий план і профіль дороги з виділенням усіх елементів, від яких залежить безпека дорожнього руху

і для яких є приватні коефіцієнти аварійності (поздовжні ухили, вертикальні криві, криві в плані, мости, населені пункти, що перетинаються дороги й т.п.).

Рис. 9.2. Лінійний графік підсумкових коефіцієнтів аварійності

без обліку (Kит) і з обліком (К'ит) вартісних коефіцієнтів

На лінійному графіку підсумкових коефіцієнтів аварійності фіксують по окремих перегонах середню інтенсивність руху за даними обліку, проведеного дорожніми організаціями, або встановлену при обстеженнях доріг.

На цьому ж графіку показують місця дорожньо-транспортних випадків. Аналіз лінійного графіка підсумкових коефіцієнтів аварійності виконують одночасно з аналізом графіка розподілу дорожньо-транспортних випадків (див. подразд. 9.1).

У проектах нових доріг рекомендується перепроектування ділянок, на яких Kит > 15...20.

У проектах реконструкції або капітального ремонту доріг в умовах горбкуватого рельєфу передбачається перебудова ділянок з Kит > 25...50 залежно від місцевих умов.

На існуючих дорогах при Kит > 10...20 наносять розмітку проїзної частини, що забороняє обгін з виїздом на смугу зустрічного руху. При Kит > 20...40 установлюють знаки заборони обгону й обмеження швидкості.

При незначній відмінності коефіцієнтів аварійності на суміжних ділянках і обмежених можливостях швидкого поліпшення всієї дороги під час обстежень необхідно встановлювати черговість поліпшення умов дорожнього руху або перебудови небезпечних ділянок.

Для цього при побудові лінійних графіків підсумкових коефіцієнтів аварійності повинна додатково враховуватися вага дорожньо-транспортних випадків.

Рекомендується вводити до приватних коефіцієнтів аварійності коефіцієнти ваги, або вартісні коефіцієнти, що враховують можливі економічні втрати від дорожньо-транспортних випадків.

За одиницю додаткових вартісних коефіцієнтів прийняте середнє значення економічних втрат від одного дорожньо-транспортного випадку при різних дорожніх умовах.

Приватні коефіцієнти ваги т1,..., т11 мають наступні значення залежно від факторів, що враховуються.

Ширина проїзної частини, м:

7 – 7,5…………………………………………………………………………..т1 = 1

6……………………………………………………………………………….т2 = 1,2

Поздовжній ухил,

більш 30……………………………………………………………….………т3= 1,25

менш 30………………………………………………………………………...т4 = 1

Радіуси кривих у плані, м:

менш 350………………………………………………………………………т5 = 0,9

більш 350……………………………………………………………………….т5 = 1

Видимість, м:

менш 250……………………………………………………………………...т6 = 0,7

більш 250…………………………………………………………………….…т7 =1

Перетинання:

в одному рівні………………………………………………………………..т8 = 0,8

у різних рівнях……………………………………………………………..т9 = 0,9

Населені пункти………………………………………………………………т10 = 1,6

Число смуг руху……………………1               2                3                    4 і більш

т11…………………………………………0,9             1               1,3                            1

При виконанні практичних розрахунків для встановлення черговості поліпшення ділянок дороги будують лінійний графік підсумкового коефіцієнта ваги Мт, рівного добутку приватних коефіцієнтів:

Виправлення до підсумкових коефіцієнтів аварійності вводиться при Kит > 15. Для повної оцінки ступеня небезпеки руху по дорозі перемножують підсумковий коефіцієнт аварійності й підсумковий коефіцієнт ваги:

К'ит = KитМт.                                                      (9.5)

Зазначені методи дозволяють одержати осредненную середньорічну оцінку умов руху на дорозі, тому що значення більшості приватних коефіцієнтів визначаються на підставі даних про аварійність у середньому за рік без обліку відмінності в природно-кліматичних умовах окремих районів Російської Федерації, а також сезонних коливань аварійності, викликаних зміною стану доріг і метеорологічних умов.

Для оцінки безпеки дорожнього руху слід користуватися графіками сезонних коефіцієнтів аварійності (мал. 9.3), що враховують вплив природно-кліматичних умов і сезонів року.

Графіки будують для характерних періодів року - літнього, осінньо-весняного й зимового. При цьому в значеннях приватних середніх річних коефіцієнтів аварійності вводять поправочні сезонні коефіцієнти, що враховують зміну впливу різних елементів дороги по сезонах року.

Рис. 9.3. Графіки сезонних коефіцієнтів аварійності:

 При проектуванні доріг значення приватних коефіцієнтів аварійності по сезонах року призначаються на підставі прогнозування сезонних змін умов руху. Для цього розрахункові значення параметрів доріг у несприятливі періоди року, необхідні для визначення приватних коефіцієнтів аварійності, можуть бути обчислені шляхом множення проектних значень на поправочні коефіцієнти, що враховують зміну параметрів доріг по сезонах року.

Заходу щодо поліпшення транспортно-експлуатаційних якостей дороги і їх черговість пропонуються на підставі спільного аналізу лінійних графіків коефіцієнтів безпеки, коефіцієнтів аварійності, підсумкового коефіцієнта ваги, а також сезонних графіків коефіцієнтів аварійності. Усе графіки включають у звіт, який готовлять за результатами обстеження автомобільної дороги.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15045. Көне Грек әдебиетінің архаикалық кезеңі 67.5 KB
  Көне Грек әдебиетінің архаикалық дәуірі Антикалык әдебиет курсының пәні – көне грек және рим құлиеленушілік қоғамдарының әдебиеті. Антик антикалық деген термин antiquus деген латын сөзінен туған. Оның мағынасы ежелгі ертедегі көне болады. Антикалық әдебиет...
15046. Көне Рим әдебиеті 53 KB
  Көне Рим әдебиеті Б.д.д. ІІІ ғ. ортасында Жерорта теңізінің батыс жағалауында Италияда антикалық әдебиеттің екінші бөлігі – рим әдебиеті өркендей бастайды. Рим әдебиеті грек әдебиетімен байланысты болды. Рим әдебиеті грек әдебиетімен бірге дамыған бірақ о
15047. Көне Түркі поэзиясындағы дәстүр жалғастығы 64.5 KB
  ӘОЖ 820/574 КӨНЕ ТҮРКІ ПОЭЗИЯСЫНДАҒЫ ДӘСТҮР ЖАЛҒАСТЫҒЫ Э. Қ. Пертаева €œТараз€ институты Тараз қ. Дулат пен Абай творчествосының танымдық қоғамдық көркемдік мәнін толық ұғыну үшін әдебиетте о
15048. Көнеден жаңаға бет алған образ 55.5 KB
  ӘОЖ: 809.434.2. 058 КӨНЕДЕН ЖАҢАҒА БЕТ АЛҒАН ОБРАЗ Л. К. Омарқұлова Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Бүгінгі таңда әйелдің қоғамдағы орны ойтаным шеңбері ұлғайып отырған шақта әйел тақырыбы қуатты арна ретінде осы ғасырдың аяғына таман жанжақты...
15049. Көрнекті қаламгер Шерхан Мұртазаның Қызыл жебе романы 42.5 KB
  Ш.МҰРТАЗАНЫҢ ҚЫЗЫЛ ЖЕБЕ РОМАНЫНДАҒЫ ТАРИХИ ШЫНДЫҚ Ж.Ж.Нурбаева М.Қ.Ойтаева Керімбай атындағы №12 мектепресурстық орталығы Тараз қ. Әлемде әр халықтың ұлттың мақтанышына айналған перзенттері болады. Жүздеген жыл бірнеше ғасырлар өтсе де талантты бір тума ...
15050. Қазақ батырлары және көркем әдебиет 75.5 KB
  ҚАЗАҚ БАТЫРЛАРЫ ЖӘНЕ КӨРКЕМ ӘДЕБИЕТ Ел тағдырын өз тағдырынан биік қойған ұлтының тұтастығын жерінің бүтіндігін мұрат еткен қазақ батырлары қазақ тарихының әр белесінде тұлғалық деңгейге көтеріліп отырған. Яғни олар ұлттық тұлға болған.Осы ұлттық тұлға биігіне кі...
15051. Қазақ газетінде көтерілген мәселелер 48.5 KB
  Қазақ газетіндегі көтерілген оқу –тәрбие мәселелері. Қазақ – қоғамдық –саяси және әдеби газет 1913 жылы 2 ақпаннан бастап Орынборда аптасына бір рет 1915 жылы аптасына екі рет шығып тұрған. Тиражы –3000 кейбір мағлұматтарда 8000ға жеткен. Бірінші редакто
15052. Қазақ әдебиеті - жалпы шолу, энциклопедиялық мақала 62.94 KB
  Қазақ әдебиеті ҚАЗАҚ ӘДЕБИЕТI қазақ халқының ғасырлар қойнауынан ұрпақтан ұрпаққа жеткен рухани мәдени мұрасы сөз өнерiнiң асыл қазынасы. Қазақтың сөз өнерiнiң тегi әрiден түркi тiлдес тайпалардың өз алдына халық болып қалыптаспай тұрған кезiнен басталады. Халық фо
15053. Қазақ әдебиеті - тұлғаның рухани дамуының бастауы 62.5 KB
  ҚАЗАҚ ӘДЕБИЕТІТҰЛҒАНЫҢ РУХАНИ ДАМУЫНЫҢ БАСТАУЫ Ш. А.Өсерова А.Б.Бөгенбаева Жамбыл атындағы №5 орта мектеп Тараз қ. Әр халықтың тәлімтәрбиелік мұрасы ұлттық мәдениетінің маңызды белгісі болып табылады. Осы арқылы ол ұлттың ұлттық тәрбиесінің ере...