73441

Виявлення небезпечних ділянок на автомобільних дорогах

Лекция

Логистика и транспорт

Дані про дорожньо-транспортні випадки дозволяють одержати лише часткову картину ступеня небезпеки руху по дорозі й окремим її ділянкам. Для виявлення небезпечних ділянок і прогнозування ступені небезпеки окремих ділянок дороги використовують методи оцінки коефіцієнтів аварійності й безпеки.

Украинкский

2014-12-16

175.4 KB

2 чел.

Тема 10.2

Виявлення небезпечних ділянок на автомобільних дорогах

  1.  Необхідність виявлення місць концентрації ДТП
  2.  Коефіцієнт безпеки
  3.  Ступінь небезпеки дороги
  4.  Лінійний графік коефіцієнта безпеки

Дані про дорожньо-транспортні випадки дозволяють одержати лише часткову картину ступеня небезпеки руху по дорозі й окремим її ділянкам.

Для виявлення небезпечних ділянок і прогнозування ступені небезпеки окремих ділянок дороги використовують методи оцінки коефіцієнтів аварійності й безпеки.

Коефіцієнтом безпеки Кбез називається відношення максимальної швидкості руху, забезпечуваної тем або іншою ділянкою дороги, υ до максимально можливої швидкості в'їзду автомобілів на цю ділянку υвх:

Кбез = υ/υвх.                                                         (9.1)

Ділянки доріг оцінюють по ступеню небезпеки для руху, виходячи з наступних значень коефіцієнтів безпеки:

Кбез                                                            Менш 0,4       0,4...0,6            0,6...0,8            Більш 0,8

Характеристика

ділянки дороги……………………….      Дуже           Небезпечний           Мало-          Практично

                                                                   небезпечний                                  небезпечний         безпечний

При обстеженнях автомобільних доріг на основі лінійного графіка зміни швидкості руху одиночного легкового автомобіля будують лінійний графік зміни коефіцієнта безпеки (мал. 9.1).

На цьому графіку виділяють ділянки дороги по ступеню небезпеки, особлива увага приділяється ділянкам зі значенням коефіцієнта безпеки менш 0,4. У проектах нових доріг не допускаються ділянки з коефіцієнтами безпеки,

Рис. 9.1. Лінійний графік швидкості руху й коефіцієнта безпеки

не перевищуючими 0,8. При розробці проектів реконструкції й капітального ремонту автомобільної дороги слід проводити перепроектування ділянок з коефіцієнтами безпеки, що не перевищують 0,6.

Ступінь небезпеки ділянки дороги може характеризуватися також підсумковим коефіцієнтом аварійності, що представляють собою добуток приватних коефіцієнтів, що враховують вплив окремих елементів плану й профілю дороги:

Кит = К1 К2... К17,                                                    (9.2)

де К1, К2, ..., К17 - приватні коефіцієнти, рівні відношенню числа дорожньо-транспортних випадків на ділянці при тому або іншому параметрі елемента плану й профілю дороги до шляхово-транспортних подій на еталонній горизонтальній прямій ділянці дороги із проїзною частиною шириною 7,5 м, шорсткуватим дорожнім покриттям і укріпленими узбіччями.

Значення приватних коефіцієнтів аварійності наведені у ВСН 25-86 «Вказівки по забезпеченню безпеки руху на автомобільних дорогах», затвердженому Минавтодором РСФСР 28.01.1986.

При визначенні значення коефіцієнта К5 радіуса, що враховує вплив, кривій у плані, уводять виправлення на наявність віражу. Для цього при оцінці ступеня безпеки дорожнього руху виходять зі значення еквівалентного радіуса кривій, що допускає рух з тою же швидкістю, що й на розглянутої кривій, але, що має ухил віражу, дорівнює ухилу проїзної частини на прямих ділянках:

де φ - коефіцієнт поперечної сили, при розрахунках на стійкість прийнятий рівним коефіцієнту поперечного зчеплення (приблизно 0,6 коефіцієнта поздовжнього зчеплення); i - поперечний ухил, отн. ед.

Індекс «кр» ставиться до розглянутої кривої, а індекс «ін» - до характеристики проїзної частини на прилягаючій ділянці.

Для виявлення небезпечних ділянок будують лінійний графік підсумкових коефіцієнтів аварійності (мал. 9.2), на якому наносять стислий план і профіль дороги з виділенням усіх елементів, від яких залежить безпека дорожнього руху

і для яких є приватні коефіцієнти аварійності (поздовжні ухили, вертикальні криві, криві в плані, мости, населені пункти, що перетинаються дороги й т.п.).

Рис. 9.2. Лінійний графік підсумкових коефіцієнтів аварійності

без обліку (Kит) і з обліком (К'ит) вартісних коефіцієнтів

На лінійному графіку підсумкових коефіцієнтів аварійності фіксують по окремих перегонах середню інтенсивність руху за даними обліку, проведеного дорожніми організаціями, або встановлену при обстеженнях доріг.

На цьому ж графіку показують місця дорожньо-транспортних випадків. Аналіз лінійного графіка підсумкових коефіцієнтів аварійності виконують одночасно з аналізом графіка розподілу дорожньо-транспортних випадків (див. подразд. 9.1).

У проектах нових доріг рекомендується перепроектування ділянок, на яких Kит > 15...20.

У проектах реконструкції або капітального ремонту доріг в умовах горбкуватого рельєфу передбачається перебудова ділянок з Kит > 25...50 залежно від місцевих умов.

На існуючих дорогах при Kит > 10...20 наносять розмітку проїзної частини, що забороняє обгін з виїздом на смугу зустрічного руху. При Kит > 20...40 установлюють знаки заборони обгону й обмеження швидкості.

При незначній відмінності коефіцієнтів аварійності на суміжних ділянках і обмежених можливостях швидкого поліпшення всієї дороги під час обстежень необхідно встановлювати черговість поліпшення умов дорожнього руху або перебудови небезпечних ділянок.

Для цього при побудові лінійних графіків підсумкових коефіцієнтів аварійності повинна додатково враховуватися вага дорожньо-транспортних випадків.

Рекомендується вводити до приватних коефіцієнтів аварійності коефіцієнти ваги, або вартісні коефіцієнти, що враховують можливі економічні втрати від дорожньо-транспортних випадків.

За одиницю додаткових вартісних коефіцієнтів прийняте середнє значення економічних втрат від одного дорожньо-транспортного випадку при різних дорожніх умовах.

Приватні коефіцієнти ваги т1,..., т11 мають наступні значення залежно від факторів, що враховуються.

Ширина проїзної частини, м:

7 – 7,5…………………………………………………………………………..т1 = 1

6……………………………………………………………………………….т2 = 1,2

Поздовжній ухил,

більш 30……………………………………………………………….………т3= 1,25

менш 30………………………………………………………………………...т4 = 1

Радіуси кривих у плані, м:

менш 350………………………………………………………………………т5 = 0,9

більш 350……………………………………………………………………….т5 = 1

Видимість, м:

менш 250……………………………………………………………………...т6 = 0,7

більш 250…………………………………………………………………….…т7 =1

Перетинання:

в одному рівні………………………………………………………………..т8 = 0,8

у різних рівнях……………………………………………………………..т9 = 0,9

Населені пункти………………………………………………………………т10 = 1,6

Число смуг руху……………………1               2                3                    4 і більш

т11…………………………………………0,9             1               1,3                            1

При виконанні практичних розрахунків для встановлення черговості поліпшення ділянок дороги будують лінійний графік підсумкового коефіцієнта ваги Мт, рівного добутку приватних коефіцієнтів:

Виправлення до підсумкових коефіцієнтів аварійності вводиться при Kит > 15. Для повної оцінки ступеня небезпеки руху по дорозі перемножують підсумковий коефіцієнт аварійності й підсумковий коефіцієнт ваги:

К'ит = KитМт.                                                      (9.5)

Зазначені методи дозволяють одержати осредненную середньорічну оцінку умов руху на дорозі, тому що значення більшості приватних коефіцієнтів визначаються на підставі даних про аварійність у середньому за рік без обліку відмінності в природно-кліматичних умовах окремих районів Російської Федерації, а також сезонних коливань аварійності, викликаних зміною стану доріг і метеорологічних умов.

Для оцінки безпеки дорожнього руху слід користуватися графіками сезонних коефіцієнтів аварійності (мал. 9.3), що враховують вплив природно-кліматичних умов і сезонів року.

Графіки будують для характерних періодів року - літнього, осінньо-весняного й зимового. При цьому в значеннях приватних середніх річних коефіцієнтів аварійності вводять поправочні сезонні коефіцієнти, що враховують зміну впливу різних елементів дороги по сезонах року.

Рис. 9.3. Графіки сезонних коефіцієнтів аварійності:

 При проектуванні доріг значення приватних коефіцієнтів аварійності по сезонах року призначаються на підставі прогнозування сезонних змін умов руху. Для цього розрахункові значення параметрів доріг у несприятливі періоди року, необхідні для визначення приватних коефіцієнтів аварійності, можуть бути обчислені шляхом множення проектних значень на поправочні коефіцієнти, що враховують зміну параметрів доріг по сезонах року.

Заходу щодо поліпшення транспортно-експлуатаційних якостей дороги і їх черговість пропонуються на підставі спільного аналізу лінійних графіків коефіцієнтів безпеки, коефіцієнтів аварійності, підсумкового коефіцієнта ваги, а також сезонних графіків коефіцієнтів аварійності. Усе графіки включають у звіт, який готовлять за результатами обстеження автомобільної дороги.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75683. Стилистическая оценка заимствованных слов 118.35 KB
  Заимствования из древних языков греческого латинского тюркизмы галлицизмы слова из голландского немецкого английского полонизмы украинизмы и др. В средствах массовой информации полюбили слова популизм популист используя их однако совсем не так как это принято на Западе. Примеров такого толкования слова можно привести множество вот один из них: . Словари иностранных слов не успевают освоить новые заимствования поэтому читатель не владеющий английским нередко оказывается беспомощным встречая непонятные слова в газетах...
75684. Лексические образные средства 219.96 KB
  Понятие образности речи Слова образность образный используются в стилистике в разных значениях. Образность в широком смысле этого слова как живость наглядность красочность изображения неотъемлемый признак всякого вида искусства форма осознания действительности с позиций какого-то эстетического идеала образность речи частное ее проявление. Стилистика рассматривает образность речи как особую стилевую черту которая получает наиболее полное выражение в языке художественной литературы. Более узкое понимание образности речи основано...
75685. Фоника. Понятие фоники. Значение звуковой организации речи 365.48 KB
  Понятие фоники Фоника раздел стилистики изучающий звуковую сторону речи. В отличие от фонетики представляющей собой раздел языкознания который изучает способы образования и акустические свойства звуков того или иного языка фоника наука об искусстве звуковой организации речи. Под фоникой понимают также звуковую организацию речи т. При этом говорят о фонике того или иного произведения исследуя например фонику поэмы стихотворения анализируя эстетическую функцию различных фонетических средств прежде всегозвуков речи.
75686. СТИЛИСТИКА СЛОВООБРАЗОВАНИЯ 189.65 KB
  Русский язык отличается исключительным богатством словообразовательных ресурсов, обладающих яркой стилистической окраской. Это обусловлено развитой системой русского словообразования, продуктивностью оценочных суффиксов, придающих словам разнообразные экспрессивные оттенки
75687. Стилистика имени числительного 164.35 KB
  Однако этот графический способ обозначения числа количества здесь уже не является единственным: параллельно могут быть использованы и словесные обозначения чисел количества что открывает пути к функционально-стилевому применению числительных.
75688. Стилистика местоимения. Употребление местоимений в разных стилях речи 158.67 KB
  Употребление местоимений в разных стилях речи При функционально-стилевой характеристике местоимений прежде всего обращает на себя внимание их особая употребительность в разговорной речи. В разговорной речи употребление местоимений сопровождается различными приемами их актуализации; ср. плеонастическое употребление местоимений при указании на субъект действия: Дима он не подведет или конструкции типа: Так оно и было; Идет она прическа платье все у нее по моде. Использование местоимений в разговорном стиле отличает также свойственная...
75689. Стилистическое использование грамматических форм имен прилагательных 117.66 KB
  Однако при субстантивации прилагательных их грамматические формы преображаются. В числе их немало экспрессивных прилагательных по своей семантике тяготеющих к эмоциональной речи что позволяет вводить их в поэзию: Несказанное синее нежное. Употребление прилагательных в значении существительных добавляет к их лексическому наполнению предметность и образность а форма среднего рода придает оттенок отвлеченности нередко создающей впечатление чего-то неуловимого не вполне осознанного: И повеяло степным луговым цветным из журн.
75690. Естественные и антропогенные опасности 11.99 KB
  Естественные и антропогенные опасности Опасностью называют различные явления процессы объекты способные в определенных условиях наносить ущерб здоровью человека или иным его ценностям а также представляющие угрозу для жизни человека. Антропогенные опасности возникают в результате воздействия человека на среду обитания своей деятельностью и продуктами деятельности техническими средствами выбросами различных продуктов и т.Чем выше преобразующая деятельность человека тем выше уровень и число антропогенных опасностей вредных и...
75691. Научно-технический прогресс и безопасность трудовой деятельности 18.21 KB
  Состояние условий труда при котором исключено воздействие на работающих опасных и вредных производственных факторов называется безопасностью труда. Безопасность труда это состояние трудовой деятельности труда обеспечивающее приемлемый уровень ее риска. Безопасность труда обеспечивается комплексной системой мер защиты человека от опасностей формируемых в рабочей зоне конкретным производственным технологическим процессом техническим объектом. Безопасность жизнедеятельности в условиях производства имеет и другое название охрана труда.