73444

Оцінка збитків від дорожньо-транспортних випадків

Лекция

Логистика и транспорт

Збиток у результаті дорожньотранспортного випадку містить у собі кілька складових: збиток від загибелі й поранення людей; збиток від ушкодження транспортних засобів; збиток від псування або втрати вантажу; збиток від ушкодження дорожніх споруджень.

Украинкский

2014-12-16

31.76 KB

1 чел.

Тема 10.7

Оцінка збитків від дорожньо-транспортних випадків

  1.  Обґрунтування заходів по підвищенню безпеки дорожнього руху
  2.  Складові збитків від ДТП
  3.   Сумарні витрати від ДТП
  4.  Збитки від загибелі та поранення

Для обґрунтування виду заходів щодо підвищення безпеки дорожнього руху й установлення черговості проведення цих заходів на дорозі необхідна оцінка збитку від дорожньо-транспортних випадків.

Збиток у результаті дорожньо-транспортного випадку містить у собі кілька складових:

  1.   збиток від загибелі й поранення людей;
  2.   збиток від ушкодження транспортних засобів;
  3.   збиток від псування або втрати вантажу;
  4.   збиток від ушкодження дорожніх споруджень.

Збиток від загибелі й поранення людей становить саму значну частину збитку від дорожньо-транспортного випадку.

Збиток від дорожньо-транспортного випадку оцінюється на підставі розрахунків прямих і непрямих економічних втрат.

До прямих (безпосереднім) ставляться економічні втрати власників рухливого состава автомобільного транспорту, служби експлуатації доріг і відправників вантажу, витрати ДАІ МВС України і юридичних органів на розслідування дорожно-

транспортних подій, медичних установ на лікування потерпілих, витрати підприємств і організацій, співробітники яких стали жертвами аварій (оплата листків непрацездатності, видача посібників), витрати державних органів соціального забезпечення (пенсії) і страхові виплати.

До непрямих ставляться економічні втрати внаслідок тимчасового або повного вибуття людини зі сфери матеріального виробництва, порушення виробничих зв'язків і моральні втрати.

Сумарні втрати від одного дорожньо-транспортного випадку визначають по формулі

де П1i - витрати на відновлення ушкоджених транспортних засобів, руб.;

П2i - втрати, пов'язані із простоєм транспортних засобів з моменту події до їхнього відновлення, руб.;

П3i - витрати на ремонт ушкоджених вулиць, інженерних споруджень (напрямних огороджень, технічних засобів регулювання, поруччя мостів, опор шляхопроводів, дорожніх знаків і т.д.), руб.;

П4i - втрати від псування або втрати вантажів у результаті події, руб.;

П5i - витрати, пов'язані з порушенням нормальних умов руху в зоні події (затримки й перепробіги транспортних засобів при пропуску їх по об'їзду) і зі збиранням частини дороги після події, руб.;

П6i - економічні втрати від залучення людини в подію (втрата частини національного доходу, витрата на лікування, оплата листків непрацездатності, пенсії, посібника і т.д.), руб.;

П7i - витрати органів ГИБДД, судів і прокуратури на обстеження, оформлення матеріалів по події, ведення дізнання, виклик свідків по події, розгляд справи в суді і т.д., руб.;

т - число транспортних засобів, вантажів, людей і т.д., включених в одну подія.

Для оцінки втрат суспільства через вибуття людини зі сфери матеріального виробництва використовується метод загальних доходів. Основою даного методу є вираження в грошовій формі економічної користі, яку суспільство одержало б у випадку запобігання загибелі людину в дорожньо-транспортному випадку. При такому підході власне споживання людини розглядається як складова частина державного прибутку, отриманої від виробничої й соціально-економічної діяльності окремих громадян.

Збиток від загибелі й поранення людей у результаті дорожньо-транспортного випадку визначають по формулі

П6i = Пс + Пб + Пинр + Бенкет + Пр + Пд,                                   (9.8)

де Пс - втрати, пов'язані із загибеллю людей, що мали родину, руб.; Пб - втрати, пов'язані із загибеллю людей без родини, руб.; Пинр - втрати, пов'язані з одержанням потерпілими інвалідності, що повністю позбавила їх працездатності, руб.; Бенкет - втрати, пов'язані з одержанням потерпілими інвалідності, що частково позбавила їх працездатності, руб.; Пр - втрати, пов'язані з тимчасовою непрацездатністю, руб.; Пд - втрати, пов'язані із загибеллю дітей, руб.

Втрати, пов'язані із загибеллю в результаті дорожньо-транспортного випадку людей, що мали родину (Пс), і людей без родини (Пб) визначають по формулах

Пс = Н1Кc;                                                         (9.9)

Пб = H2Kб,                                                       (9.10)

де Н1 - вартісна оцінка збитку від загибелі людини, що мала родину, руб.; Кс = Nndис - число загибл, мали родину, чіл.; dис - питома вага людей із числа загибл, мали родину, отн. ед.; Nп - загальне число загиблих у результаті події, чіл.; Н2 - вартісна оцінка збитку від загибелі людини, що не мала родину, руб.; Кб = Nп - Кс - число загиблих без родини, чіл.

Втрати, пов'язані з одержанням інвалідності, у результаті якої потерпілі повністю (Пинр) або частково (Бенкет) позбавлені працездатності, розраховують по формулах

де Н3 - вартісна оцінка збитку від поранення з одержаннями інвалідності без можливості подальшої роботи, руб.; Кинр = КнКир - число інвалідів, які одержують пенсію, чіл.; Кир = Kнdри - число інвалідів, які одержують пенсію й одночасно працюють, чіл.; dри - питома вага інвалідів, які одержують пенсію й одночасно працюють, отн. ед.; Кн = Npdпи - число потерпілих, одержали інвалідність, чіл.; Np - загальне число поранених у результаті події, чіл.; dпи - питома вага потерпілих, одержали інвалідність, отн. ед.; Н4 - вартісна оцінка збитку від поранення з одержанням інвалідності й можливістю подальшої роботи, руб.

Втрати від поранення людей, що одержали тимчасову непрацездатність у результаті дорожньо-транспортного випадку:

Пр = Н5Кр,                                                    (9.13)

де Н5 - вартісна оцінка збитку від поранення без одержання інвалідності; Кр = Np - Кн - число потерпілих, одержали тимчасову непрацездатність, чіл.

Втрати від загибелі дітей у результаті дорожньо-транспортного випадку

Пд = Н6Кд,                                                  (9.14)

де Н6 - вартісна оцінка збитку від загибелі дитини, руб., Кд - число загиблих дітей, чіл.

До основних складовим збитку від загибелі або поранення людей у результаті дорожньо-транспортних випадків ставляться:

втрати економічного внеску через відволікання зі сфери виробництва людей, що загинули або одержали тілесні ушкодження;

витрати на надання постраждалим першої медичної допомоги й лікування;

виплати пенсій (інвалідам, родинам загиблих);

оплата по тимчасовій непрацездатності.

При підрахунку втрат у результаті загибелі людини визначається очікувана тривалість його трудової діяльності до пенсійного віку й оцінюється недоотриманий внесок у внутрішній валовий продукт.

Середній вік загиблих у результаті дорожньо-транспортних випадків визначається на підставі офіційних статистичних даних по формулі, що відбиває питому вагу числа загиблих кожної вікової категорії:

де Si - середній вік загиблих даної віковий категорії; Ri - питоме число загиблих даної вікової категорії, отн. ед.

Розрахунки показують, що середній вік загиблих у результаті дорожньо-транспортних випадків у Російській Федерації 39,5 років. При проведенні щорічних розрахунків вартісної оцінки збитку від загибелі людини дана величина повинна уточнюватися виходячи з останніх статистичних даних.

Згідно з існуючим законодавством пенсійний вік для чоловіків 60 років, жінок 55 років. Очікувана кількість років, яку не допрацьовують до пенсійного віку: у чоловіків 20,5 років, у жінок 15,5 років, що становить у середньому 18,5 років.

Втрати в робочих днях, якщо людина не працює протягом 1 року, 262 робочих дня.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78688. Управление рисками инвестиционных проектов в пищевой промышленности 2.75 MB
  В третьей главе диссертации Методические аспекты управления рисками инвестиционных проектов в пищевой промышленности выявлены методы защиты от рисков; разработаны механизмы оптимизации защитных мероприятий реализуемых при...
78689. Роль инновационных социотехнических систем в переходе к устойчивому развитию (философские аспекты) 2.79 MB
  Современное общество, подобно современному программному обеспечению, характеризуется как общество, структуры которого подвергаются постоянному обновлению. Находясь в подвижном состоянии, общество обновляет и трансформирует все свои системы, постоянно приближаясь к наиболее комфортному состоянию.
78690. Восстановление и развитие школьной системы в Нижнем Поволжье в 1945–1953 годов 2.6 MB
  Исследование проблемы восстановления и развития школьной системы в 1945–1953 гг. представляется возможным на примере одного из типичных регионов страны – Нижнего Поволжья. Масштабы разрушений и механизм их преодоления, сложившиеся в регионе, являлись типичными для всего Советского Союза...
78691. Воспитание гуманистического отношения к природе у учащихся в процессе изучения естественнонаучных дисциплин 943 KB
  Объект исследования: процесс воспитания гуманистического отношения к природе у учащихся средней и старшей ступеней общеобразовательной школы в ходе освоения ими содержания естественнонаучных дисциплин. Предмет исследования: педагогические средства, условия, факторы успешности процесса воспитания...
78692. ФАКТОР СОЦИАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОМ КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕННОЙ РОССИИ 246.77 KB
  Конец прошлого столетия в Российской Федерации характеризуется такими понятиями, как: политически нестабильная обстановка, экономический дефолт и демографический кризис. Как правило, за черной полосой наступает белая, поэтому на данный момент времени можно смело утверждать...
78693. ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОЕКТОВ И ПРОГРАММ РЕНОВАЦИИ ЖИЛИЩНОГО ФОНДА 3.06 MB
  Целью диссертационного исследования является разработка методики оценки эффективности проектов реновации жилых зданий с учетом интересов субъектов инвестиционного процесса, и решение на этой основе вопросов экономического обоснования и формирования программ реновации жилищного фонда.
78694. «Северный край» - печатный орган оппозиции губерний Севера и Верхнего Поволжья конца XIX – начала XX веков 1.23 MB
  Конец XIX – начало XX в. для российской печати стали временем количественного и качественного роста. Данная тенденция в полной мере характерна и для столичной, и для провинциальной журналистики. Причин перехода отечественной прессы на новую ступень эволюции в это время несколько.
78695. Методические основы оценки конкурентной позиции предприятия на примере рынка водки г. Москвы 1.55 MB
  Между тем разработанные механизмы оценки взаимодействия конкCрентной и внутренней среды предприятия не позволяют определять эффе:тивность решений с точки зрения улучшения или укрепления конкурентной позиции предприятия относительно других производителей.
78696. МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ОЦЕНКИ АССОРТИМЕНТНОЙ ПОЛИТИКИ ПРЕДПРИЯТИЙ МЕБЕЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ 1.36 MB
  Практика реформирования экономики России наглядно продемонстрировала, что недооценка микроэкономических предпосылок роста реального сектора экономики может привести к негативному влиянию на экономическое развитие, к значительным потерям ресурсов и увеличению продолжительности реформ.