73445

Оцінка та розрахунок витрат при загибелі

Лекция

Логистика и транспорт

Оцінка збитку в результаті загибелі й поранення Оцінка загибелі людини що не мала родини Оцінка загибелі людини що мала родину Збиток від важкого поранення людини що одержала інвалідність Для вартісної оцінки збитку суспільства в результаті загибелі й поранення людину методом загальних...

Украинкский

2014-12-16

72.62 KB

0 чел.

Тема 10.9

Оцінка та розрахунок витрат при загибелі

  1.  Оцінка збитку в результаті загибелі й поранення
  2.  Оцінка загибелі людини, що не мала родини
  3.  Оцінка загибелі людини, що мала родину
  4.  Збиток від важкого поранення людини, що одержала інвалідність

Для вартісної оцінки збитку суспільства в результаті загибелі й поранення людину методом загальних доходів визначається величина Д - недозроблений їм внутрішній валовий продукт, яка розраховується як частка від розподілу суми фактичного кінцевого споживання Пкон населення й державних установ ( за винятком соціальних трансфертів у натуральній формі) і валового нагромадження Вн за рік, на який ведеться розрахунки, на середньорічну чисельність населення, зайнятого в економіці за той же рік, Nч:

При розрахунках вартісних оцінок збитку від загибелі або поранення людини за базу ухвалюється прогноз Минэкономразвития Росії про ріст внутрішнього валового продукту й оцінка індексу-дефлятора внутрішнього валового продукту.

Доходи, які могли б бути отримані в майбутньому, якби людей не загинула й працював, приводяться до теперішнього моменту часу методом дисконтирования.

Складовими допомог з випадку втрати годувальника є:

посібника дітям у віці до 16 років;

посібника іншим членам родини, що перебувають на втриманні.

При оцінці втрат від поранення людини враховують дві групи потерпілих:, що одержали інвалідність, що й одержали тимчасову непрацездатність.

При одержанні інвалідності враховують вартість знаходження в стаціонарі, оплати по тимчасовій непрацездатності, виплату пенсії по інвалідності, втрати доходів суспільством. При тимчасовій непрацездатності враховують вартість знаходження в стаціонарі, оплати по тимчасовій непрацездатності, втрати доходів суспільством.

По ступеню важкості поранення, отримані в результаті дорожньо-транспортного випадку, підрозділяють на дві категорії: важкі й легені.

До важких поранень ставляться:

тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності (60 днів і вище);

стійка втрата працездатності (інвалідність).

До легких поранень ставляться розлади здоров'я з тимчасовою втратами працездатності тривалістю до 60 днів.

При визначенні втрат, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю, використовують наступні дані: середня тривалість тимчасової непрацездатності; витрати на медичне обслуговування при стаціонарному лікуванні; втрати доходів суспільства через тимчасову непрацездатність людини.

Оцінка збитку від загибелі людини, що не мала родини:

Н2 = Днп + Ру,                                                   (9.17)

де Ру - витрати на надання ритуальних послуг, руб.; Днп - доходи, який приніс би людей, якби працював з моменту загибелі до пенсії, руб.:

де tр - прогноз темпу росту внутрішнього валового продукту, отн. ед. у порівнянних цінах; i - індекс внутрішнього валового продукту за розглянутий період, отн. ед. у поточних цінах; r - коефіцієнт дисконтирования, отн. ед.

Оцінка збитку від загибелі людини, що мала родину:

H1 = H2 + Пижд,                                             (9.19)

де Пижд - сума очікуваних до виплати допомог з випадку втрати годувальника за 12 років, руб.:

де Пиж - допомога з випадку втрати годувальника (середньомісячне) у рік, на який ведеться розрахунки, руб.; 1,381 - середня кількість людей у родині, що одержують допомогу з випадку втрати годувальника.

Після поранення в дорожньо-транспортному випадку й одержання інвалідності потерпілому виплачується пенсія по інвалідності в середньому протягом 10,6 років. Сума пенсії визначається в такий спосіб:

де Прг - середньомісячна пенсія по інвалідності в рік, на який ведеться розрахунки, руб.

Тривалість знаходження потерпілого в стаціонарі 120 днів, а тимчасової непрацездатності - 150 днів.

Втрати доходу суспільства при тимчасовій непрацездатності

Дбл = 150Пс,                                                 (9.22)

де Пс - втрати в добу, руб.:

Пс = Д/262.                                                  (9.23)

Доходи, які приніс би людина за умови повноцінної роботи з моменту поранення протягом 10,6 років:

Збиток від важкого поранення людини, що одержала інвалідність і непрацюючого:

Н3 = Дтр + Пинв + Нб + Нт + Дбл,                                (9.25)

де Нб - витрати на стаціонарне лікування; Нт - оплата тимчасової непрацездатності.

Збиток від важкого поранення людини, що одержала інвалідність і працюючого:

Н4 = 0,5Дтр + Пинв + Нб + Нт + Дбл.                           (9.26)

Середня тривалість стаціонарного лікування одного постраждалого 20 днів, а середня тривалість наступної тимчасової непрацездатності постраждалого 30 днів.

Збиток від легкого поранення складається з витрат на лікування в стаціонарі (20 днів) Про, оплати тимчасової непрацездатності (30 днів) Об.л, втрат суспільства за час лікування в стаціонарі й тимчасової непрацездатності

Двнт = Пс (30 + 20).                                          (9.27)

Сумарні втрати суспільства від легкого поранення людини

Н5 = Про + Об.л + Двнт.                                          (9.28)

Аналіз проведених досліджень показав, що середній вік загибелі дитини становить 11 років. Розрахунки збитку для суспільства в результаті загибелі дитини проводиться в такий спосіб.

Витрати на навчання однієї дитини

Зобуч = Зг. про/Nуч,                                               (9.29)

де Зг. про - витрати на утвір у році, на який ведеться розрахунки, руб.; N - загальне число учнів у розрахунковому році, чіл.

Частка учнів у середніх спеціальних навчальних закладах

ΔNт = Nтехн/Nуч,                                            (9.30)

де - Nтехн - число студентів в установах середньої професійної освіти в розрахунковий рік, чіл.

Частка учнів у вузах у розрахунковому році

ΔNв = Nвуз/Nуч,                                           (9.31)

де Nвуз - число учнів у вузах у розрахунковому році, чіл.

Витрати суспільства на навчання, якби дитина не загинула:

на навчання в школі (діти у віці від 11 до 16 років)

на навчання в установах середньої професійної освіти й вищих навчальних закладах

де 3, 5 - тривалість навчання відповідно в установах середньої професійної освіти й вищих навчальних закладах.

Заробітна плата батьків, необхідна для того, щоб виростити дитину до працездатного віку:

на дітей, що вчаться в школі:

де Зг - середньорічна заробітна плата одного працівника в розрахунковий рік, руб.;

на дітей, що вчаться в установі середньої професійної освіти або вищому навчальному закладі:

Доходи, які недоотримані суспільством від дитини в результаті його загибелі

де 0,757 - коефіцієнт, що враховує частку учнів, початківців працювати в 16 років.

При техніко-економічних розрахунках сумарні економічні втрати від дорожньо-транспортних випадків визначаються по формулі

де Тсл - період підсумовування, років; Псрt - середні втрати від одного події в t-м року, руб.; Мт - коефіцієнт, що враховує вагу подій; Nт - середньорічна добова інтенсивність руху, авт./сут; L - довжина реконструируемого ділянки, км; Енп - нормативний коефіцієнт економічної ефективності, Енп = 0,08.

Для оцінки ступеня зниження збитку від дорожньо-транспортних випадків може бути використаний метод коефіцієнтів зниження втрат, які характеризують рівень зниження втрат від дорожньо-транспортних випадків після проведення відповідних заходів.

Річний збиток від дорожньо-транспортних випадків у проектованих умовах після впровадження заходів ПпрΣ і річну економію від зниження числа дорожньо-транспортних випадків ЭΣ можна визначити по формулах

ПпрΣ = ПсущΣ Кп1Кп2Кп3...Кпn;                                        (9.38)

ЭΣ = ПсущΣ (1 - Кп1Кп2Кп3...Кпn),                                     (9.39)

де ПсущΣ - річний матеріальний збиток від дорожньо-транспортних випадків до реалізації заходів щодо зниження числа дорожньо-транспортних випадків; Кп1, Кп2, Кп3..., Кпn - коефіцієнти зниження втрат по окремих заходах (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Захід

Зниження втрат, %

Коефіцієнт зниження втрат

1. Пристрій «кишень» на зупинках суспільного транспорту

44

0,56

2. Установка пішохідних огороджень

75

0,25

3. Будівництво підземного пішохідного переходу

73

0,27

4. Будівництво пішохідної доріжки або тротуару

82

0,13

5. Установка дорожніх знаків

66

0,34

6. Установка світлофорної сигналізації (триколірний світлофор)

65

0,35

7. Установка одноколірного світлофора з миготливим жовтим сигналом

77

0,23

8. Уведення однобічного руху

60

0,40

9. Будівництво велосипедних доріжок

93

0,07

10. Устаткування трамвайних зупинок

52

0,48

11. Розмітка горизонтальна вулиці або дороги

17

0,83

12. Розмітка горизонтальна перехрестя

62

0,38

13. Установка пішохідних світлофорів

50

0,5

14. Обмеження швидкості руху

48

0,52

15. Уведення координованого регулювання

46

0,54

Закінчення табл. 9.2

Захід

Зниження втрат, %

Коефіцієнт зниження втрат

16. Висвітлення проїзної частини

67

0,33

17. Установка пішохідного світлофора викличної дії

56

0,44

18. Будівництво розв'язок у різних рівнях

97

0,03

19. Розмітка пішохідних переходів типу «зебра»

24

0,76

20. Збільшення радіуса кривих і розширення проїзної частини в небезпечних місцях

49

0,51

21. Розширення проїзної частини в безпосередній близькості від перехрестя

51

0,49

Доцільність проведення заходів, спрямованих на скорочення збитку від дорожньо-транспортних випадків:

Т = З/ЭΣ  Тсущ,                                              (9.40)

де Т - нормативний максимально припустимий строк окупності витрат на реконструкцію дороги, років; З - капітальні витрати на реконструкцію дороги, руб.; Тсущ - строк окупності, років.

При розрахунках величини річного збитку від дорожньо-транспортного випадку в результаті ушкодження транспортних засобів ухвалюються за даними страхових організацій.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44802. Атмосфера 36.5 KB
  Нижний наиболее плотный слой воздуха тропосфера ее высота 10 15 км. В вертикальном распределении температуры имеет место максимум около 0 С Выше стратосферы примерно до высоты 80 км простирается мезосфера в которой температура воздуха с высотой падает до нескольких десятков градусов ниже нуля. Под действием ультрафиолетовой и рентгеновской солнечной радиации и космического излучения происходит ионизация воздуха основные области ионосферы лежат внутри термосферы. Далее до 10 000 км простирается экзосфера где плотность воздуха с...
44803. География населения. Демографические показатели регионов мира 15.99 KB
  Демографические показатели регионов мира География населения изучает численность структуру и размещение населения рассматриваемого в процессе общественного воспроизводства и взаимодействия с окружающей природной средой. Под воспроизводством населения понимают совокупность процессов рождаемости смертности и естественного прироста которые обеспечивают беспрерывное возобновление и смену людских поколений. Для первого типа характерны относительно невысокие показатели рождаемости смертности и естественного прироста для экономически развитых...
44804. Правило минимума Либиха. Закон оптимума. Закон толерантности Шелфорда 38 KB
  Закон оптимума. Закон толерантности Шелфорда. Закон минимума Либиха закон открытый. Либихом 1840 согласно которому относительное действие отдельного экологического фактора тем сильнее чем больше он находится по сравнению с другими факторами в минимуме; по данному закону от вещества концентрация которого лежит в минимуме зависят рост растений величина и устойчивость их урожайности.
44805. Понятие популяции. Структура и динамика популяций 41 KB
  Свободно скрещивающихся и дающих плодовитое потомство Основные характеристики популяций: 1 численность– общее количество особей на выделяемой территории; 2 плотность популяции – среднее число особей на единицу площади или объема занимаемого популяцией пространства; плотность популяции можно выражать также через массу членов популяции в единице пространства; 3 рождаемость– число новых особей появившихся за единицу времени в результате размножения; 4 смертность – показатель отражающий количество погибших в популяции особей за...
44806. Потоки вещества и энергии в биологических сообществах. Продуценты, консументы, редуценты. Трофические цепи и трофические сети. Пирамиды численности и биомассы в сообществах 37.5 KB
  Энергия основа работы экосистемы основной источник энергии Солнце. Поток солнечной энергии протекает через фототрофные экосистем при передаче в пищевых трофических цепях происходит рассеивание в виде тепла Пищевая цепь сеть – последовательность организмов где каждый предыдущий пища для последующего. Из всей поступающей солнечной энергии растениями усваивается только 2 остальное расходуется на транспирацию отражается листьями идет на нагревание воздуха воды и почвы.
44807. Продуктивность экосистем. Первичная и вторичная продукция 18.66 KB
  Пример экосистемы пруд с обитающими в нём растениями рыбами беспозвоночными животными микроорганизмами составляющими живую компоненту системы биоценоз. Все живые компоненты экосистемы – продуценты консументы редуценты составляют общую биомассу живой вес. Для экосистемы океана пирамида биомассы имеет перевернутый вид т. Знание энергетики экосистемы и количественных ее показателей позволяют точно учесть возможность изъятия из природной экосистемы того или иного количества растительной и животной биомассы без подрыва ее эффективности.
44809. Тhe purpose of grammar as a linguistic discipline 25 KB
  Lаnguаge is mens of forming nd storing ides s reflections of relity nd exchnging them in the process of humn intercourse. Lnguge is socil by nture; Lnguge incorportes the three constituent prts sides ech being inherent in it by virtue of its socil nture. Only the unity of these three elements forms lnguge; without ny one of them there is no humn lnguge in the bove sense. The phonologicl system is the subfoundtion of lnguge; it determines the mteril phoneticl ppernce of its significtive units.
44810. Предмет, содержание и задачи экономического анализа 38.5 KB
  ЭА осуществляемый на уровне отдельной фирмы предприятия называется обычно анализом хозяйственной деятельности. Предмет любой науки – это часть или сторона объективной действительности которая изучается только данной наукой; это хозяйственные процессы предприятий объединений ассоциаций социально-экономическая эффективность и конечные финансовые результаты их деятельности складывающиеся под воздействием объективных и субъективных факторов получающие отражение через систему экономической информации. Как видно из определения ЭА имеет...