73445

Оцінка та розрахунок витрат при загибелі

Лекция

Логистика и транспорт

Оцінка збитку в результаті загибелі й поранення Оцінка загибелі людини що не мала родини Оцінка загибелі людини що мала родину Збиток від важкого поранення людини що одержала інвалідність Для вартісної оцінки збитку суспільства в результаті загибелі й поранення людину методом загальних...

Украинкский

2014-12-16

72.62 KB

0 чел.

Тема 10.9

Оцінка та розрахунок витрат при загибелі

  1.  Оцінка збитку в результаті загибелі й поранення
  2.  Оцінка загибелі людини, що не мала родини
  3.  Оцінка загибелі людини, що мала родину
  4.  Збиток від важкого поранення людини, що одержала інвалідність

Для вартісної оцінки збитку суспільства в результаті загибелі й поранення людину методом загальних доходів визначається величина Д - недозроблений їм внутрішній валовий продукт, яка розраховується як частка від розподілу суми фактичного кінцевого споживання Пкон населення й державних установ ( за винятком соціальних трансфертів у натуральній формі) і валового нагромадження Вн за рік, на який ведеться розрахунки, на середньорічну чисельність населення, зайнятого в економіці за той же рік, Nч:

При розрахунках вартісних оцінок збитку від загибелі або поранення людини за базу ухвалюється прогноз Минэкономразвития Росії про ріст внутрішнього валового продукту й оцінка індексу-дефлятора внутрішнього валового продукту.

Доходи, які могли б бути отримані в майбутньому, якби людей не загинула й працював, приводяться до теперішнього моменту часу методом дисконтирования.

Складовими допомог з випадку втрати годувальника є:

посібника дітям у віці до 16 років;

посібника іншим членам родини, що перебувають на втриманні.

При оцінці втрат від поранення людини враховують дві групи потерпілих:, що одержали інвалідність, що й одержали тимчасову непрацездатність.

При одержанні інвалідності враховують вартість знаходження в стаціонарі, оплати по тимчасовій непрацездатності, виплату пенсії по інвалідності, втрати доходів суспільством. При тимчасовій непрацездатності враховують вартість знаходження в стаціонарі, оплати по тимчасовій непрацездатності, втрати доходів суспільством.

По ступеню важкості поранення, отримані в результаті дорожньо-транспортного випадку, підрозділяють на дві категорії: важкі й легені.

До важких поранень ставляться:

тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності (60 днів і вище);

стійка втрата працездатності (інвалідність).

До легких поранень ставляться розлади здоров'я з тимчасовою втратами працездатності тривалістю до 60 днів.

При визначенні втрат, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю, використовують наступні дані: середня тривалість тимчасової непрацездатності; витрати на медичне обслуговування при стаціонарному лікуванні; втрати доходів суспільства через тимчасову непрацездатність людини.

Оцінка збитку від загибелі людини, що не мала родини:

Н2 = Днп + Ру,                                                   (9.17)

де Ру - витрати на надання ритуальних послуг, руб.; Днп - доходи, який приніс би людей, якби працював з моменту загибелі до пенсії, руб.:

де tр - прогноз темпу росту внутрішнього валового продукту, отн. ед. у порівнянних цінах; i - індекс внутрішнього валового продукту за розглянутий період, отн. ед. у поточних цінах; r - коефіцієнт дисконтирования, отн. ед.

Оцінка збитку від загибелі людини, що мала родину:

H1 = H2 + Пижд,                                             (9.19)

де Пижд - сума очікуваних до виплати допомог з випадку втрати годувальника за 12 років, руб.:

де Пиж - допомога з випадку втрати годувальника (середньомісячне) у рік, на який ведеться розрахунки, руб.; 1,381 - середня кількість людей у родині, що одержують допомогу з випадку втрати годувальника.

Після поранення в дорожньо-транспортному випадку й одержання інвалідності потерпілому виплачується пенсія по інвалідності в середньому протягом 10,6 років. Сума пенсії визначається в такий спосіб:

де Прг - середньомісячна пенсія по інвалідності в рік, на який ведеться розрахунки, руб.

Тривалість знаходження потерпілого в стаціонарі 120 днів, а тимчасової непрацездатності - 150 днів.

Втрати доходу суспільства при тимчасовій непрацездатності

Дбл = 150Пс,                                                 (9.22)

де Пс - втрати в добу, руб.:

Пс = Д/262.                                                  (9.23)

Доходи, які приніс би людина за умови повноцінної роботи з моменту поранення протягом 10,6 років:

Збиток від важкого поранення людини, що одержала інвалідність і непрацюючого:

Н3 = Дтр + Пинв + Нб + Нт + Дбл,                                (9.25)

де Нб - витрати на стаціонарне лікування; Нт - оплата тимчасової непрацездатності.

Збиток від важкого поранення людини, що одержала інвалідність і працюючого:

Н4 = 0,5Дтр + Пинв + Нб + Нт + Дбл.                           (9.26)

Середня тривалість стаціонарного лікування одного постраждалого 20 днів, а середня тривалість наступної тимчасової непрацездатності постраждалого 30 днів.

Збиток від легкого поранення складається з витрат на лікування в стаціонарі (20 днів) Про, оплати тимчасової непрацездатності (30 днів) Об.л, втрат суспільства за час лікування в стаціонарі й тимчасової непрацездатності

Двнт = Пс (30 + 20).                                          (9.27)

Сумарні втрати суспільства від легкого поранення людини

Н5 = Про + Об.л + Двнт.                                          (9.28)

Аналіз проведених досліджень показав, що середній вік загибелі дитини становить 11 років. Розрахунки збитку для суспільства в результаті загибелі дитини проводиться в такий спосіб.

Витрати на навчання однієї дитини

Зобуч = Зг. про/Nуч,                                               (9.29)

де Зг. про - витрати на утвір у році, на який ведеться розрахунки, руб.; N - загальне число учнів у розрахунковому році, чіл.

Частка учнів у середніх спеціальних навчальних закладах

ΔNт = Nтехн/Nуч,                                            (9.30)

де - Nтехн - число студентів в установах середньої професійної освіти в розрахунковий рік, чіл.

Частка учнів у вузах у розрахунковому році

ΔNв = Nвуз/Nуч,                                           (9.31)

де Nвуз - число учнів у вузах у розрахунковому році, чіл.

Витрати суспільства на навчання, якби дитина не загинула:

на навчання в школі (діти у віці від 11 до 16 років)

на навчання в установах середньої професійної освіти й вищих навчальних закладах

де 3, 5 - тривалість навчання відповідно в установах середньої професійної освіти й вищих навчальних закладах.

Заробітна плата батьків, необхідна для того, щоб виростити дитину до працездатного віку:

на дітей, що вчаться в школі:

де Зг - середньорічна заробітна плата одного працівника в розрахунковий рік, руб.;

на дітей, що вчаться в установі середньої професійної освіти або вищому навчальному закладі:

Доходи, які недоотримані суспільством від дитини в результаті його загибелі

де 0,757 - коефіцієнт, що враховує частку учнів, початківців працювати в 16 років.

При техніко-економічних розрахунках сумарні економічні втрати від дорожньо-транспортних випадків визначаються по формулі

де Тсл - період підсумовування, років; Псрt - середні втрати від одного події в t-м року, руб.; Мт - коефіцієнт, що враховує вагу подій; Nт - середньорічна добова інтенсивність руху, авт./сут; L - довжина реконструируемого ділянки, км; Енп - нормативний коефіцієнт економічної ефективності, Енп = 0,08.

Для оцінки ступеня зниження збитку від дорожньо-транспортних випадків може бути використаний метод коефіцієнтів зниження втрат, які характеризують рівень зниження втрат від дорожньо-транспортних випадків після проведення відповідних заходів.

Річний збиток від дорожньо-транспортних випадків у проектованих умовах після впровадження заходів ПпрΣ і річну економію від зниження числа дорожньо-транспортних випадків ЭΣ можна визначити по формулах

ПпрΣ = ПсущΣ Кп1Кп2Кп3...Кпn;                                        (9.38)

ЭΣ = ПсущΣ (1 - Кп1Кп2Кп3...Кпn),                                     (9.39)

де ПсущΣ - річний матеріальний збиток від дорожньо-транспортних випадків до реалізації заходів щодо зниження числа дорожньо-транспортних випадків; Кп1, Кп2, Кп3..., Кпn - коефіцієнти зниження втрат по окремих заходах (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Захід

Зниження втрат, %

Коефіцієнт зниження втрат

1. Пристрій «кишень» на зупинках суспільного транспорту

44

0,56

2. Установка пішохідних огороджень

75

0,25

3. Будівництво підземного пішохідного переходу

73

0,27

4. Будівництво пішохідної доріжки або тротуару

82

0,13

5. Установка дорожніх знаків

66

0,34

6. Установка світлофорної сигналізації (триколірний світлофор)

65

0,35

7. Установка одноколірного світлофора з миготливим жовтим сигналом

77

0,23

8. Уведення однобічного руху

60

0,40

9. Будівництво велосипедних доріжок

93

0,07

10. Устаткування трамвайних зупинок

52

0,48

11. Розмітка горизонтальна вулиці або дороги

17

0,83

12. Розмітка горизонтальна перехрестя

62

0,38

13. Установка пішохідних світлофорів

50

0,5

14. Обмеження швидкості руху

48

0,52

15. Уведення координованого регулювання

46

0,54

Закінчення табл. 9.2

Захід

Зниження втрат, %

Коефіцієнт зниження втрат

16. Висвітлення проїзної частини

67

0,33

17. Установка пішохідного світлофора викличної дії

56

0,44

18. Будівництво розв'язок у різних рівнях

97

0,03

19. Розмітка пішохідних переходів типу «зебра»

24

0,76

20. Збільшення радіуса кривих і розширення проїзної частини в небезпечних місцях

49

0,51

21. Розширення проїзної частини в безпосередній близькості від перехрестя

51

0,49

Доцільність проведення заходів, спрямованих на скорочення збитку від дорожньо-транспортних випадків:

Т = З/ЭΣ  Тсущ,                                              (9.40)

де Т - нормативний максимально припустимий строк окупності витрат на реконструкцію дороги, років; З - капітальні витрати на реконструкцію дороги, руб.; Тсущ - строк окупності, років.

При розрахунках величини річного збитку від дорожньо-транспортного випадку в результаті ушкодження транспортних засобів ухвалюються за даними страхових організацій.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36434. Категории производственных ресурсов туристского продукта. Ограниченность ресурсов 25.5 KB
  Ограниченность ресурсов Производство туристского продукта требует ресурсов. Существуют три основные категории производственных ресурсов или факторов производства: природные и культурноисторические людские капитальные. Большинство природных ресурсов истощаются в процессе туристской эксплуатации.
36435. Экологический туризм: предпосылки и особенности развития 29.5 KB
  Предпосылки зарождения экологического туризма Ведущая среди основных причин зарождения экологического туризма это усиливающаяся изза массовости туризма нагрузка на природные и культурноисторические ресурсы. По мере роста глобализации мирового хозяйства росли и негативные изменения в геосфере Земли: климатические изменения; деградация почвы; разрушение экосистем и уменьшение биологического разнообразия; увеличение загрязнения воды почвы и воздуха; природные бедствия вызванные деятельностью человека; неконтролируемый прирост...
36436. Рекреациооные ресурсы 32.5 KB
  К рекреационным ресурсам относятся: природные комплексы и их компоненты рельеф климат водоемы растительность животный мир; культурноисторические достопримечательности; экономический потенциал территории включающий инфраструктуру трудовые ресурсы. Рекреационные ресурсы это совокупность элементов природных природнотехнических и социальноэкономических геосистем которые при соответствующем развитии производительных сил могут быть использованы для организации рекреационного хозяйства. Рекреационные ресурсы кроме природных...
36437. Эстетическая привлекательность ландшафтов 31 KB
  Современные подходы к оценке эстетической привлекательности ландшафтов. Объективистский подход предполагает выявление объективных критериев эстетической привлекательности кроющихся в физиономических характеристиках самого ландшафта субъективный же указывая на субъективную природу красоты исследует особенности ландшафтноэстетических предпочтений у разных групп людей.Объективистский подход к оценке эстетической привлекательности ландшафтов является в настоящее время наиболее признанным и распространенным. Также к его недостаткам...
36438. Виды воздействия рекреационной деятельности на ОС 25.5 KB
  Ранее исследованиям по анализу туристской деятельности уделялось мало внимания да и то рассматривали воздействие туризма только в определённых точках земного шара или воздействие отдельных его видов. Воздействие туризма на окружающую среду может быть прямым косвенным и побудительным а также положительным и отрицательным. Туризм не может развиваться без взаимодействия с окружающей средой однако с помощью управления развитием туризма и чёткого планирования возможно уменьшить негативное воздействие и увеличить положительное. Положительное...
36439. Национальные парки 30 KB
  Основные задачи национальных парков На национальные парки возлагаются следующие основные задачи: а сохранение природных комплексов уникальных и эталонных природных участков и объектов; б сохранение историкокультурных объектов; в экологическое просвещение населения; г создание условий для регулируемого туризма и отдыха; д разработка и внедрение научных методов охраны природы и экологического просвещения; е осуществление экологического мониторинга; ж восстановление нарушенных природных и историкокультурных комплексов и объектов. Исходя...
36440. Государственные природные заказники России: статус, режим, функции, задачи, перспективы развития ФЗначения 29 KB
  Государственные природные заповедники являются природоохранными научноисследовательскими и экологопросветительскими учреждениями имеющими целью сохранение и изучение естественного хода природных процессов и явлений генетического фонда растительного и животного мира отдельных видов и сообществ растений и животных типичных и уникальных экологических систем. Задачи государственных природных заповедников а осуществление охраны природных территорий в целях сохранения биологического разнообразия и поддержания в естественном состоянии...
36441. Категории и виды ООПТ Арх. Области 26.5 KB
  Области сеть ОПТ: заповедники национальные парки заказники памятники природы. На западе области организовано два среднетаежных НП: Водлозерский природный 3411 км2 и Кенозерский 1397 км2. Первый находится на границе Карелии и Архангельской области и включает девственную тайгу на югозападе Онежского района. В области организовано 36 видовых и комплексных заказников 55 681 км2 или 135 площади области.
36442. Восточно-европейская зона 37 KB
  Ее туристские ресурсы определяются помимо живописности природы море реки леса средневысотные горы возможностью заниматься летними и зимними видами спорта а также большим числом историкокультурных памятников разных эпох музыкальными традициями страны и пр. Природной аттрактивностыо отличаются в первую очередь север страны с его Балтийским побережьем и юг где расположена часть Карпатской горной системы. Что касается привлекательности историкокультурной историкоархитектурной то ею обладают главный туристский центр страны и ее...