73469

Формування доходу, отриманого туристичним господарством

Реферат

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Результатом виробничо-експлуатаційної діяльності готелів є не готовий продукт а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть вироблятись окремо від існуючого матеріального продукту тобто без експлуатації матеріально-технічної бази будівлі споруди...

Украинкский

2014-12-16

71 KB

0 чел.

PAGE  2

                                             РЕФЕРАТ

з дисципліни « Фінансовий облік 2 »

на тему : «Формування доходу, отриманого

туристичним господарством»

У процесі виробничої діяльності підприємства постійно здійснюють кругообіг грошових коштів з метою виробництва та продажу готової продукції для отримання виручки від реалізації. Ефективність роботи підприємства в ринкових умовах визначається розміром отриманого доходу. Формування доходу підприємства може здійснюватися у різних сферах діяльності: від реалізації виробленої готової продукції, від вкладання вільних коштів на рахунки в банки, від інвестування у будівництво та ін. Доходи, які отримуються від усіх сфер діяльності підприємства, формують загальний дохід підприємства. 

Економічна сутність готельної діяльності полягає в тому, що вона має нематеріальний характер. Результатом виробничо-експлуатаційної діяльності готелів є не «готовий продукт», а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть вироблятись окремо від існуючого матеріального продукту, тобто без експлуатації матеріально-технічної бази (будівлі, споруди, устаткування, інвентар), яка виступає основою виробництва та реалізації пропонованих послуг. З урахуванням особливостей обслуговування в готельному господарстві, де поєднуються виробництво та споживання послуг, цей процес визначається поняттям - «надання послуг». Слід підкреслити, що в процесі цієї діяльності здійснюється продаж і безпосереднє надання послуг. 

Прискорений розвиток туристичної галузі, прагнення підприємств до отримання найвищого прибутку та зростаюча платоспроможність споживачів послуг сприяють розширенню та урізноманітненню готельної діяльності. Поряд з послугами проживання й харчування пропонуються такі нові додаткові послуги, як: обслуговування ділових зустрічей, спортивні, медичні, посередницькі, комунально-побутові та ін. При цьому підприємства готельного господарства розширюють послуги не тільки притаманні даній галузі, а й іншим галузям, наприклад, харчовій.

Реалізацією туристичних та готельних послуг завершується процес кругообігу оборотних засобів підприємства і створюється можливість поновлення циклу виробництва, використовуючи виручку від реалізації послуг для придбання нових виробничих запасів, для оплати праці персоналу, розрахунків з різними організаціями, з бюджетом по податках та інших платежах, органами соціального і пенсійного страхування та інше.

Внаслідок реалізації туристичних та готельних послуг готельні господарства повинні відшкодовувати не тільки витрати на їх формування і продаж, але мати ще і прибуток.

Основною діяльністю готельних господарств є операції, пов’язані з виробництвом або з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу.

Доход від здійснення основної діяльності готель отримує у формі виручки від реалізації послуг. Якщо розмір отриманого доходу є достатнім для покриття витрат підприємства, виконання зобов’язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку, можна вважати, що, справді, цей готельний продукт відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, технічними, технологічними та іншими характеристиками.

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Виходячи з принципу нарахування, факт визнання доходів у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності не залежить від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, доходи відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності за датою надання послуги.

За своїм економічним змістом готельну послугу можна вважати наданою у повному обсязі після того, як гість закінчив користуватися наданим йому приміщенням, тобто за фактом його виїзду з готелю (звільнення номеру або місця) за умови, що послуга повністю відповідає вимогам присудженої категорії (для несертифікованих готелів – вимогам Правил користування готелями і надання готельних послуг в Україні).

Визначення рівня завершеності операції здійснюється з врахуванням наступних умов. З метою обліку та аналізу готельна послуга ідентифікується з добою. Одиниця послуги (ліжко-доба) вважається наданою у повному обсязі тільки після закінчення доби і, відповідно, в обліку дохід від реалізації готельної послуги відображається не в день поселення гостя, а на наступний день. Причому якщо гість поселився не на одну ніч, а на декілька днів, дохід від реалізації відображається за кожну добу окремо.

При наданні послуг готельними господарствами протягом декількох звітних періодів доходи звітного періоду визначаються, виходячи із ступеня завершеності операції.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих за певний період, у загальному обсязі послуги, які мають бути надані, таким чином: 

 

Обсяг виконаних послуг на звітну дату

Коефіцієнт питомої ваги (%)=

–––––––––––––––––––––––––––––––––––  

 

Загальний обсяг послуг, які були надані

Таку методику “накопиченням” застосовує для обліку доходу основної діяльності готелю більшість підприємств світової індустрії гостинності. Саме цей метод найбільш точно відображає процеси та результати, що мають місце в готелі. Фінансові звіти, побудовані на основі даного методу, містять найбільш точні дані про доходи та витрати. 

Розглянемо можливість дотримання умов достовірної оцінки доходу основної діяльності готелю. 

Основою оцінки доходу є його ідентифікація з певною послугою і номером (або місцем) у готелі. Оплата послуги і, відповідно, дохід (виручка) від надання місця проживання включає вартість бронювання місця, проживання, додаткових послуг і страховки, а також непрямі податки, до яких належать готельний збір та податок на додану вартість. Названі складові доходу, крім вартості додаткових послуг та страхування, залежать від вартості проживання.

Таким чином, у структурі рахунку на проживання гостя у готелі включається як оплата власних витрат при користуванні номерним фондом, прибуток підприємства, так і сума податків, зборів та інших платежів, що підлягають перерахуванню у відповідні органи.

В основу організації обліку доходів основної діяльності готелю покладено джерела формування доходу (виручки) від операційної діяльності підприємств готельного господарства, а саме:

1. Дохід (виручка) від виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств готельного господарства:

- від реалізації послуг із тимчасового розміщення (проживання);

- від бронювання місць/номерів;

- від додаткових платних послуг.

2. Дохід (виручка) закладів ресторанного господарства:

- від реалізації продукції власного виробництва;

- від реалізації покупних товарів;

- від додаткових платних послуг.

3. Дохід (виручка) від діяльності підприємств торгівлі:

- від реалізації товарів та послуг.

4. Дохід (виручка) від реалізації послуг закладів розваг.

Вагому частку в доходах підприємств готельного господарства займають і інші операційні доходи. А саме:

- доходи від операційної оренди активів (наприклад, номерний фонд, нежитлові приміщення, торговельні площі, транспортні засоби, гральні автомати);

- доходи від операційних курсових різниць (купівля та продаж валюти);

- відшкодування раніше списаних активів;

- доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій).

Незначну частку доходів можна отримати також від участі капіталів підприємств, від інших фінансових доходів: доходи, отримані від інвестицій в асоційовані дочірні або у спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі; дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, облік яких здійснюється методом участі в капіталі). Також можуть бути ситуації, коли дохід приносить реалізація фінансових інвестицій, позаоборотних активів, майнових комплексів, від неопераційних курсових різниць та ін.

Для правильного визначення доходу необхідно вказати в обліковій політиці перелік послуг, які надає торговельне підприємство. Послуги, не включені в цей перелік, розглядаються як додаткові, що оплачуються понад вартість послуги. 

Дохід визнається при дотриманні таких умов:

1. Сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

2. Є впевненість, що внаслідок операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства.

3. Покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на готельні послуги.

4. Підприємство не здійснює надалі управління та контроль за наданими послугами.

Якщо не виконана хоча б одна з наведених вище умов, дохід не визнається.

Для виконання умови достовірності сума доходу повинна визначатись у сумі грошових коштів, що надійшли на підприємство як оплата за надані послуги, або в сумі дебіторської заборгованості на підставі договору купівлі-продажу послуг, яким установлюється ціна на послуги, що надаються.

Окрім існування класифікації доходів діяльності підприємств готельного господарства, існують ще й фактори, які чітко впливають на формування доходу та його розмір. Серед таких можна визначити зовнішні фактори та внутрішні.

До зовнішніх факторів можна віднести:

- державну цінову політику;

- участь держави у формуванні і розподілі доходів населення;

- платоспроможний попит населення;

- культуру та національні особливості споживання послуг;

- співвідношення цін на продовольчі і непродовольчі товари, платні послуги населення;

- державну податкову політику;

- рівень конкуренції на споживчому ринку;

- політичну ситуацію в країні і в світі;

- розвиток інфраструктури, використання всіх наявних можливостей для створення конкурентоспроможних підприємств готельної галузі;

- рівень розвитку фінансового ринку;

- сезонність попиту на готельні послуги;

- сезонність попиту на ресторанну продукцію та послуги. 

Отже, можна зробити висновок, що основним фактором впливу є держава, яка регулює діяльність підприємств даної галузі і сповільнює тим самим процес реорганізації та оновлення застарілої бази на нову, досконалішу і рентабельнішу. Менш важливим фактором є платоспроможність населення, співвідношення між попитом і пропозицією, співвідношення між рівнем послуг і рівнем цін на ці ж послуги.

Також існує низка внутрішніх факторів, які вагомо впливають на рівень доходів готельних підприємств:

- обсяг реалізованої продукції та послуг (у натуральному вираженні);

- ціни на продукцію на послуги;

- місцезнаходження підприємства;

- забезпеченість людськими ресурсами (за загальним обсягом та кваліфікованим складом);

- ефективність використання матеріально-технічної бази;

- асортимент додаткових послуг;

- маркетингова діяльність підприємства;

- кількість місць.

Ці фактори вже впливають на прибуток кожного окремого підприємства готельного господарства. Адже існує різна цінова політика на таких підприємствах, різний рівень технічного забезпечення, забезпечення трудовими ресурсами. Також значну роль відіграє рекламна політика, спрямування фінансування на маркетингову діяльність, а саме дослідження ринку, конкурентоспроможності, рентабельності.

Існує ще один вид доходу, який можуть отримувати підприємства сфери гостинності – комерційний дохід. Це дохід від надання торговельних послуг підприємствами торгівлі та закладами ресторанного господарства – плата за надання посередницько-торговельних послуг, яка становить частину доходу (виручки) підприємства.

Джерелами формування даного комерційного доходу є торговельна націнка на підприємствах ресторанного господарства та підприємствах торгівлі, які є складовою сфери гостинності. 

Можна зробити висновок, що сфера гостинності може формувати доходи із багатьох джерел. Не обов’язково надавати тільки суто виробничо-експлуатаційні послуги, можна застосовувати заклади ресторанного господарства та підприємства торгівлі, також розвивати розважальний бізнес для користувачів послуг.

Список використаних джерел

1. Балченко З.А. Бухгалтерський облік в туризмі і готелях України: Навчальний посібник Київського університету туризму, економіки і права (КУТЕП). - К.: КУТЕП, 2006. – 232 с.

2. Горєлкін В.Г., Король С.Я. Бухгалтерський облік у туристичній індустрії: Опорний конспект лекцій Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ). – К.:КНТЕУ, 2007. – 79 с.

3. Теорія бухгалтерського обліку: монографія / Л.В. Нападовська, М. Добія, Ш. Сандер, Р. Матезіч та ін.; заг. ред. Л.В. Нападовської. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 735 с.

4. Ткаченко Т.І., Міска В.Г., Каролоп О.О. Економіка готельного та ресторанного господарства: Опорний конспект лекцій Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ). – К.:КНТЕУ, 2008. – 193 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79474. Методика формирования медиакультуры личности (на примере кино и телевидения) 27.7 KB
  Кино и ТВ являются полноправными и эффективными составляющими СКД. Например фильм Кормление ребенка выполняет просветительскую функцию кино.Толстого – это 1 космическая одиссея в кино Люк Бессон Голубая бездна открытие глубоководных сцен снятых в океане и море.
79475. Принципы социально-культурной деятельности 27.21 KB
  СКД это обусловленная нравственноинтеллектуальными мотивами общественно целесообразная деятельность по созданию освоению сохранению распространению и дальнейшему развитию ценностей культуры. Первое направление этой деятельности связано с созданием ценностей культуры как на профессиональной так и любительской основе; второе практически объединило всех людей которые в большей или меньшей мере усваивают богатства мировой и национальной культуры; третье направление выразилось в деятельности музейных и библиотечных работников...
79476. Методика разработки сюжетно-композиционного решения театрализованных мероприятий и культурно-досуговых программ 25.83 KB
  Конфликт в сценарнодосуговом мероприятии решается на уровне борьбы идей столкновении идеологии образов жизни преодоление препятствий борьбы с природой. Составляющими конфликта являются: Конфликтная ситуация наметилась основная расстановка сил основное противоречие. Начинает действовать конфликт.
79477. Коммерческие структуры в культурно-досуговой сфере и социальные требования к их деятельности 21.6 KB
  Коммерческие такие фирмы основная цель которых извлечение прибыли; Юридические лица являющиеся коммерческими организациями могут создаваться в форме хозяйственных товариществ общественных и производственных кооперативов государственных и муниципальных предприятий. В СКД существуют как некоммерческие так и коммерческие структуры. Некоммерческие организации распределяют прибыль на установочную деятельность а коммерческие распределяют между участниками дела.
79478. Тенденции развития инфраструктуры социально-культурной сферы в современных условиях 27.72 KB
  К инфраструктуре социальнокультурной сферы как совокупности материальных организационных финансовоэкономических кадровых информационнометодических и иных условий осуществления социально культурной деятельности на индивидуальном и общественном уровнях обеспечивающих удовлетворение духовных потребностей людей и развитие их творческих потенций относятся: система образования средства массовой информации учреждения искусств театры киностудии филармонии цирки художественнотворческие мастерские любительские студии и т....
79479. Методика удовлетворения и дальнейшего развития информационно-познавательных потребностей средствами социально-культурной деятельности 26.7 KB
  Блюменау предлагает девять сущностей информационной потребности: нужда потребность; нужда потребность в знаниях; потребность в дополнительных знаниях информационная потребность; потребность в объективно необходимой информации; потребность в потенциально необходимой информации; общественная потребность в знаниях; коллективные информационные потребности; нужда в избирательном отношении к воспринимаемым им сигналам то есть информационный интерес метаинформативная потребность 11 49. Современное поколение подростков находится под...
79480. Особенности информационно-методического обеспечения деятельности культурно-досуговых учреждений 25.61 KB
  Методическое обеспечение понимаемое как система управленческих действий нацеленное на создание технологической базы фактически влияет на качество работы и конкурентоспособность фирмы. актуализируется: от того решения что мы будем заменять на новое когда мы будем это делать за какие деньги почему и за какой срок каким способом Зависит реализация принятых решений место положения фирмы на рынке. Чтобы понять каков оптимальный уровень методической базы надо знать: средний уровень рынка возможности предрасположенность фирмы...
79481. Туризм как форма социально-культурной деятельности: специфика и классификация видов 27.89 KB
  Туризм с точки зрения потребителя – это СК и досуговая деятельность осущ. Или же туризм – отрасль экономики сфера бизнеса и предпринимательства. Туризм – временные выезды за пределы постоянного места жительства и работы в культурнопознавательных рекреационнооздоровительных религиозных спортивных и иных целях без занятия оплачиваемой деятельностью в месте временного пребывания. Существуют многочисленные виды и формы туризма которые подразделяются по различным параметрам.
79482. Функции социально-культурной деятельности 26.71 KB
  СКД это обусловленная нравственно-интеллектуальными мотивами общественно целесообразная деятельность по созданию освоению распространению и дальнейшему развитию ценностей культуры. Адаптивно-нормативная освоение формирующихся индивидом основ санитарно-гигиенической культуры культуры речи а также других элементов человеческой жизнедеятельности адаптация к социуму приобретение способностей к самоконтролю саморегулированию поведения Образовательно-развивающая освоение ценностей культуры последовательный процесс социализации и...