73569

Ринкова організація виробництва

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Структура і функції ринку. Інфраструктура ринку та її основні елементи. Не вдаючись в гіперболізацію можна констатувати що новітня історія не знає жодного прикладу високорозвинутої гнучкої ефективно функціонуючої економіки без ринку. Першу спробу наукового визначення поняття ринку зробив французький економіст Антуан Курно.

Украинкский

2014-12-18

75 KB

1 чел.

Тема 4.  Ринкова організація  виробництва.

План.

 1. Суть, умови виникнення та функціонування ринкової

     економіки.

 2. Структура і функції ринку.

 3. Інфраструктура ринку та її основні елементи.

  1. Суть, умови виникнення та функціонування

    ринкової економіки.

Ринок – одне із найбільших досягнень людської цивілізації. Не вдаючись в гіперболізацію, можна констатувати, що новітня історія не знає жодного прикладу високорозвинутої, гнучкої, ефективно функціонуючої економіки без ринку.

Ринок – система економічних відносин, повязаних з обміном товарів та послуг на основі широкого  використання різноманіиних форм власності, товарно-грошових, фінансово-кредитних механізмів.

Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний).

Ринковий сектор: економічна система, що працює заради прибутку;  хто виробляє, що виробляється, скільки виробляється вирішує зиск; самовідтворювальний сектор економіки; працює на задоволення економічного інтересу.

Бюджетний сектор: виробляє необхідні для суспільства товари і послуги, але головна мета не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ; працює на гроші, виділені з бюджету; витрачає кошти суворо за цільовим призначенням.

Першу спробу наукового визначення поняття ринку зробив французький економіст Антуан Курно. Цей термін означає "будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні і ті самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися" Д.Кейнс стверджує, що ринок – це "набір взаємозв"язків або процес конкурентних торгів". Багатьма сучасними економістами ринок розглядається як фаза обміну процесу відтворення. Прикладом може бути визначення ринку, що дається в підручнику за редакцією С.Мочерного: "Ринок, як економічна категорія, виступає як обмін товарів, організований за законами руху товарно-грошових відносин, і, водночас, як важливий елемент господарського механізму". Аналогічні визначення ринку даються і в інших підручниках.

Ринок це система, що охоплює всю сукупність соціально-економічних відносин між людьми, що проявляються через обмін, який функціонує на основі законів товарного виробництва. 

Для продавця ринок – це засіб чи місце, за допомогою якого він може продати або запропонувати потрібні товари.

Для покупця ринок – це місце чи засіб, за допомогою  якого він може купити потрібні товари.

Комплексна характеристика ринку вимагає з"ясування основних умов його становлення.

1. Виникнення ринку в першу чергу пов"язується із суспільним поділом праці, що грунтується на спеціалізації. Спеціалізація визначається порівняльними перевагами або відносно меншою альтернативою вартості виробництва. А.Сміт у своїй праці "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.) обгрунтував суть і важливість суспільного поділу праці.

2. Другою умовою функціонування ринку є економічна відособленість виробників, зумовлена наявністю різноманітних форм власності, домінуючою з яких є приватна власність.

3. Необхідною умовою існування ринку є свобода підприємництва і вибору.Свобода вибору означає, що власники економічних ресурсів на власний розсуд розпоряджаються ними. Сказане повною мірою стосується і права вибору виду трудової діяльності, що як найповніше  відповідає інтелектуальним та фізичним можливостям людини. Важливою складовою свободи вибору є свобода споживчого вибору. А це означає, що саме споживач приймає кінцеве рішення – що, як і для кого повинна виробляти економіка.

Якщо мати на увазі, що економічна поведінка індивіда визначається його економічними інтересами, то можна зробити висновок, що реальна можливість реалізувати власний інтерес виступає важливою умовою ефективного функціонування ринку. Кожний господарський суб"єкт прагне виробити продукцію з мінімальними затратами, бо лише за цих умов можна одержати прибуток. Мотив особистого інтересу спонукає підприємця йти на ризик заради підвищення ефективності господарювання.

4. Об"єктивною умовою функціонування ринкових механізмів є підтримка досконалої конкуренції. Формування конкурентного середовища передбачає, з одного боку, наявність на ринку значної кількості незалежно функціонуючих покупців і продавців будь-якого товару чи ресурсу, а з другого – свободу доступу і виходу з ринку економічним агентам. Розсіювання економічної влади між численними суб"єктами виробництва виступає надійним превентивним інструментом проти монополізму.

5. В числі головних умов функціонування ринку є наявність умов для ринкового ціноутворення. Йдеться про те, що формування цін на різних ринках здійснюється на основі попиту і пропозиції. Спроба адміністративного регулювання цін є абсолютно безперспективною хоча б тому, що сьогодні номенклатура виробництва досягла 24 млн. найменувань, десята частина яких щорічно оновлюється. В цих умовах зіставляти витрати і результати може лише ринок. Відзначене не означає, що в періоди кон"юнктурних коливань держава повністю втрачає контроль над цінами. Це, в першу чергу, стосується товарів першої необхідності та окремих послуг. Однак, це скоріше виняток, ніж правило. В ринковій економіці через систему ринкового ціноутворення економічні суб"єкти вирішують, що економіка повинна виробляти, яким чином повинно бути організоване виробництво і як слід розпоряджатися результатами праці.

6. І остання, але головна за значимістю проблема – взаємовідносини ринкового і державного регулювання економіки. Теоретично доведено, а практично підтверджено, що немає і не може бути ефективно функціонуючої економіки без активної регулюючої ролі держави. З цього приводу заслуговує на увагу сказане П.Валері "Сильна держава подавляє нас, а при слабій ми загинемо".  Наведене  жодною мірою не означає повернення до минулого, коли держава монополізувала всі сфери економічної діяльності. В даному випадку мається на увазі, що в ринковому середовищі напрямки, методи,  форми  і механізм державного регулювання економіки зазнають суттєвої трансформації. Але присутність тут держави є обов"язковою, адже за державою зберігаються класичні функції, зокрема захист прав власності, забезпечення свободи підприємництва, стимулювання ділової активності і боротьба з монополістичними тенденціями, забезпечення законності і правопорядку в господарській сфері, регулювання взаємовідносин між працею і капіталом, між підприємцями і найманими працівниками, контроль за зовнішньоекономічною діяльністю та ін.

З"ясувавши головні умови становлення ринку, зупинимось на основних принципах його функціонування. До основних принципів функціонування ринку можна віднести:

- економічну самостійність, що передбачає свободу вибору форм власності і господарювання, планування виробничо-господарської діяльності, розпорядження власним майном, одержаними доходами, встановлення форм і систем оплати праці та ін.;

- економічну рівність. Йдеться про рівні економічні умови господарювання для будь-якої господарської діяльності незалежно від форми власності. Під рівними економічними умовами розуміється дотримання ринкових принципів ціноутворення, оподаткування, прибутку і фонду споживання, механізму розподілу прибутку тощо;

- економічну відповідальність. Мається на увазі відповідальність за результати роботи, якість продукції, що надходить на ринок, виконання договірних зобов"язань та ін.;

-  свободу вибору, що означає використання або реалізацію власниками матеріальних ресурсів і грошового капіталу на свій розсуд цих ресурсів. При цьому необхідно мати на увазі, що свобода споживачів в ринковій економіці займає стратегічне становище. Межі підприємців обмежуються споживчим вибором.

Вияснивши основні умови та принципи функціонування ринкової економіки, цілком логічно стає питання – в чому полягають її переваги в порівнянні з іншими системами господарювання? Аналіз економічного поступу індустріально розвинутих країн незаперечно вказує на переваги ринку. Вони полягають у слідуючому:

  •  Висока економічна ефективність
  •  Якісні товари і послуги
  •  Раціональна структура економіки
  •  Практична відсутність дефіциту товарів і послуг
  •  Дієвий механіз мотивації праці
  •  Саморегулювання, надійний механізм адаптації до умов, що постійно змінюються
  •  Економічна свобода

Але ринкова організація економіки має і певні недоліки:

  •  Нестабільність
  •  Байдужість до фундаментальних наукових досліджень, проблем довкілля тощо
  •  Нерівномірність у розподілі багатства нації
  •  Байдужість до вирішення соціальних проблем
  •  Неспроможність подолати монополізм
  •  Байдужість до виробництва суспільних благ, необхідних як для тих хто платить, так і для тих, хто неспроможний оплатити

Економіка України знаходиться в стані переходу від командної системи до ринкової. Виникнення перехідних економік у суспільстві є закономірним явищем розвитку економічних систем. Перехідна економіка – це особливий етап в еволюції економіки, коли вона функціонує під час переходу суспільства від одного історичного ступеня до іншого.

Перехідний період від командної до ринкової економіки в Україні пов"язаний із зовнішніми, внутрішніми чинниками та з тенденціями розвитку України.

Перехідний період передбачає три етапи свого розвитку. Перший етап, пов"язаний з виходом України з кризи, подоланням спаду виробництва, забезпеченням економічного  зростання.  Другий етап пов"язаний з роздержавленням, приватизацією та демонополізацією економіки, тобто перетворенням командної економіки на ринкову. Третій етап – це структурна перебудова економіки. Цей етап зароджується на першому і другому етапах.

Економіка України пройшла перший етап і просунулась вперед в розв"язанні завдань другого етапу.

                             2.Структура і функції ринку.

Ринок – це складне утворення, що має розгалужену і складну структуру. Класифікація ринків здійснюється за різними критеріями, а саме: за економічним призначенням – ринок товарів і послуг, фінансів, робочої сили, інвестицій і т.д.; за просторовою ознакою-  регіональний, національний, світовий ринки; за ступенем обмеження конкуренції – ринок чистої конкуренції, монополістичної конкуренції і т.д.; за галузевим принципом – автомобільний, комп"ютерний, нафтовий ринки, а також за характером продажу – гуртовий та роздрібний. У даному випадку об"єктом вивчення є аналіз класифікації ринків за їх економічним або функціональним призначенням.

В економічній літературі товарний ринок поділяється на ринок предметів споживання і послуг та ринок засобів виробництва. Ринок споживчих товарів включає продовольчі та непродовольчі товари. Найхарактернішою ознакою є те, що його об"єкти призначені для задоволення особистих потреб людей. Цей ринок представлений широкою мережею торгових підприємств, пов"язаних із реалізацією споживчих товарів. Ефективність функціонування товарного ринку значною мірою залежить від структури національної економіки, зокрема від співвідношення між виробництвом предметів споживання і засобів виробництва. За цим критерієм товарний ринок в Україні є розбалансованим.

Ринок послуг. Послуга – особлива споживча вартість процесу праці, що задовольняє потреби людини, колективу і суспільства. Особливістю послуги як товару є корисність її не як речі, а як діяльності. У складі послуг розрізняють особисті послуги, що задовольняють потреби окремої людини та послуги, які задовольняють колективні і суспільні потреби.

Ринок засобів виробництва у повному розумінні цього слова в Україні не існував. Засоби виробництва надходили до споживачів через централізовану систему матеріально-технічного постачання. Ринок засобів виробництва створюється в Україні заново, здійснюється перехід від централізованого формування ресурсів до оптової торгівлі ними.

Важливою складовою ринкового господарства є ринок праці. Можна погодитися з думкою, що реальні ринкові відносини починаються з можливістю підприємців придбати робочу силу необхідної кількості і якості, а носіїв робочої сили – продати її в залежності від її ринкової ціни. Таким чином, на ринку праці формуються економічні відносини між найманими працівниками і роботодавцями різних форм власності з приводу включення робочої сили в процес виробництва на основі попиту, пропозиції і ціни праці.

Процес становлення фінансового ринку охоплює формування ринку кредитних ресурсів, ринку цінних паперів і ринку валюти. Об"єктом ринку кредитних ресурсів є гроші, що надаються в позику. Угоди на ньому здійснюються у формі кредитних операцій, які будуть розглянуті в наступних розділах.

Другим видом ринків цієї групи є ринки цінних паперів. Це ринки, об"єктом купівлі-продажу яких є цінні папери – акції, облігації, векселі та інші види грошових зобов"язань.

  Важливою складовою фінансового ринку є валютний ринок, на якому предметом купівлі-продажу є національні валюти різних країн. Необхідність його функціонування зумовлюється розвитком зовнішньоекономічних зв"язків між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків.

У структурі ринкової системи господарювання вагоме місце посідає ринок науково-технічних розробок. Цей ринок обслуговує практично всі сфери економічної діяльності. Адже без впровадження найновіших досягнень сучасної науки і техніки неможливо домагатися зниження витрат виробництва, підвищувати якість продукції, тобто активно конкурувати на ринку.

Ринок інтелектуальної власності. Як і в категорії "економічної власності", в інтелектуальній власності також розрізняють кількісний та якісний аспекти. Перший  - це різні об"єкти власності (патенти, ліцензії, проекти, "ноу-хау", програми матеріального забезпечення, наукові прогнози тощо), другий – відносини, які виникають і розвиваються між людьми з приводу створення і привласнення названих об"єктів власності.

Суть ринку проявляється у його функціях. Основними з них є:

Регулююча функція – суть її полягає в тому, що ринок дає відповідь на основні фундаментальні проблеми економічної організації. Тобто, що потрібно виробляти,  скільки і для кого слід виробляти. Регулююча функція ринку полягає також у формування і підтримці досконалої конкуренції.

Контролююча функція – визначає суспільну значимість вироблених товарів і наданих послуг та затрачених  на їх виробництво економічних ресурсів.

Інформаційна функція. Через коливання цін на товари і послуги ринок надає суб"єктам інформацію про витрати виробництва, необхідну якість товарів і послуг, які виробляються. Це дає можливість суб"єктам господарювання всіх форм власності звіряти власне виробництво  з вимогами ринку, що змінюються і вживати превентивні заходи щодо зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції, змінювати асортимент товарів і т.д.

Стимулююча функція ринку спонукає фірми і підприємства знижувати індивідуальні витрати виробництва, підвищувати продуктивність праці, ефективно використовувати засоби виробництва, нову техніку, запроваджувати нові технології.

Посередницька функція. В ринковій економіці економічні зв"язки між суб"єктами господарювання, як правило, формуються по горизонталі. А це означає, що економічно відособлені товаровиробники в умовах глибокого суспільного поділу праці повинні знайти один одного, щоб обмінятися результатами праці. Ринок є саме тим місцем, де вони зустрічаються. На ринку визначається ефективність господарських зв"язків, еквівалентність обмінних операцій, пошук оптимальних покупців.

Ціноутворююча функція. Її суть полягає в тому, що на ринок, як правило, надходить однорідна продукція, однак затрати на її виробництво різні. Через механізм попиту і пропозиції та конкуренції на ринку формується ціна рівноваги, тобто встановлюється ринкова ціна.

Санаційна функція ринку проявляється в першу чергу в тому, що за допомогою конкуренції, механізму банкрутства здійснюється очищення суспільного виробництва від неефективно господарюючих підприємств і фірм. І навпаки, ті підприємницькі структури, на яких постійно зростає продуктивність праці, покращується якість роботи, забезпечується економічність виробництва, в умовах ринку процвітають.

  3. Інфраструктура ринку та її основні елементи.

Нормальне функціонування ринку передбачає  наявність розвиненої системи інститутів, що забезпечують здійснення обміну між його суб"єктами, тобто ринкової інфраструктури. Це означає, що кожний сегмент ринку має відповідну інфраструктуру (infra- нижче,під; struktura – побудова), яка забезпечує його ефективне функціонування.

Ринкова інфраструктура це комплекс інститутів, установ, організацій, підприємств, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Одним із найбільш поширених інфраструктурних елементів ринку є біржа. Залежно від об"єктів угод щодо купівлі-продажу розрізняють товарні, фондові, валютні біржі та біржі праці.

Історично першим видом бірж були товарні. Перша біржа була зареєстрована у Антверпені у 1531р., друга у Лондоні у 1566р. А на території України – у 1796 р. в Одесі.

Товарні біржи – це постійно діючі ринки, де купівля-продаж товарів здійснюється на підставі встановлених стандартів і зразків та відповідних документів, які регламентують номенклатуру, об"єм, ціни, терміни і види поставки товарів та інші умови. Основними функціями товарних бірж є:

а) виконання посередницьких функцій при укладанні торгових угод;

б) впорядкування торгівлі, регулювання торгових операцій;

в) надання консультацій.

Торгівля на товарних біржах ведеться за певними правилами. Їхня суть полягає в тому,що:

- купівлю і продаж товарів здійснюють посередники;

- на біржу не потрібно привозити товар, оскільки його існування підтверджує сертифікат – документ, який характеризує їх кількість;

- біржа – це форма гуртової торгівлі;

- на біржі ціни на товари встановлюються гласно.

Головною дійовою особою на товарній біржі є брокер – посередник у комерційних операціях. За допомогою брокерів купують і продають товари за дорученням інших осіб. Крім того, вони надають клієнтам додаткові послуги у вигляді інформації про кон"юнктуру ринку, консультації, ведуть рекламну роботу тощо.

Товарні біржі існували і в Україні в першій половині ХІХ ст. У 1917 році їх діяльність була припинена, однак у 1920-1930 рр. частково відновлена. Поступове згортання НЕПу автоматично супроводжувалося ліквідацією бірж.

В 1990 році в Україні розпочалась діяльність щодо створення бірж. Одним із законів, що регулюють біржову діяльність в Україні є закон "Про товарну біржу".

Фондова біржа – постійно діючий ринок, на якому здійснюються купівля і продаж цінних паперів. Основними функціями фондових бірж є:

- мобілізація тимчасово вільних грошових ресурсів через продаж цінних паперів;

- встановлення ринкової вартості курсу цінних паперів;

- перелив капіталів між галузями і сферами економіки.

В Україні з 1992 р. функціонує Українська фондова біржа. За роки її існування створена розгалужена мережа регіональних центрів та філіалів. Діяльність фондової біржи в Україні регулюється законом "Про цінні папери і фондову біржу".

Валютна біржа – це регулярно функціонуючий ринок, на якому відбувається торгівля валютами різних країн. Валютна біржа:

- здійснює валютну торгівлю;

- здійснює розрахунки в іноземній валюті;

- здійснює поточний курс іноземних валют по відношенню до національної валюти.

Покупцями та продавцями виступають переважно банки, що здійснюють угоди за свій рахунок або за дорученнямм своїх  клієнтів. У розвинених країнах зараз переважає міжбанківська торгівля валютою. Тому роль валютних бірж дещо знижується.

Біржа праці – це орган, що здійснює посередницькі функції між найманими робітниками і роботодавцями. Вона здійснює облік безробітних, наявності вільних робочих місць, виплату допомоги по безробіттю, організовує громадські роботи, надає консультації, веде рекламну роботу, проводить роботу з підготовки і перепідготовки кадрів тощо. Діяльність біржи праці регламентується як національним законодавством, так і рядом конвенцій Міжнародної організації праці.

Основними інфраструктурними елементами є ярмарки, аукціони, торгові дома,  торгово-промислові палати, брокерськи, страхові, аудиторські фірми, холдингові компанії та інші.

Ярмарки – це ринки товарів, які періодично організовують в установленому місці. Вони бувають міжнародні, регіональні, національні та місцеві.

Аукціони – це продаж реальних товарів на основі конкурсних покупців. На аукціоні реалізуються товари, які, як правило, користуються підвищеним попитом.

Торгові дома – закуповують товари у виробників або оптовиків своєї країни і перепродають за кордоном, або навпаки.

Торгово-промислові палати – це комерційні організації, головним  завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних  зв"язків з партнерами зарубіжних країн.

Брокерські фірми – це посередник між продавцями і покупцями цінних паперів на біржі. Вона вивчає кон"юнктуру ринку, можливості закупівлі та збуту акцій.

Страхова компанія – це незалежна організація, яка ставить за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій. Вона здійснює систему заходів, спрямованих на повне або часткове відшкодування застрахованим фірмам збитків від стихійного лиха, аварій тощо.

Аудиторська фірма - це незалежна організація, яка на замовлення контролює і аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, їхні бухгалтерські звіти та баланси.

Холдингова компанія - акціонерна компанія, капітал якої використовується переважно для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю за їхньою діяльністю і отримання доходів.

По всіх видах ринку є загальна інфраструктура: юридичне, інформаційне, рекламне обслуговування, транспортно-складська сітка, органи статистики, санітарний контроль.  

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16534. Компьютерные технологии, реализующие диагностические процедуры 15.38 KB
  Занятие №8 Тема: Компьютерные технологии реализующие диагностические процедуры. Цель: Формирование профессиональной компетентности студентов в области использования тестов. Вопросы для обсуждения: Теория и практика создания тестов для системы ...
16535. Использование тестов в практике обучения 14.64 KB
  Занятие №9 Тема: Использование тестов в практике обучения. Цель: Формирование профессиональной компетентности студентов в области использования тестовых заданий. Вопросы для обсуждения: Эффективность использования компьютерных технологий в п
16536. Основы организации ЭВМ 598 KB
  Лабораторная работа №6. Основы организации ЭВМ 1. Архитектура компьютера. Архитектура ЭВМ Презентация. Устройства компьютера. Шинная структура связей Для достижения максимальной универсальности и упрощения протоколов обмена информацией в м...
16537. МОНИТОРИНГ СИСТЕМЫ WINDOWS И РАБОТА С ПОДСИСТЕМОЙ БЕЗОПАСНОСТИ 119.5 KB
  МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ВЫПОЛНЕНИЮ ЛАБОРАТОРНЫХ РАБОТ ПО ДИСЦИПЛИНЕ ОПЕРАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ Лабораторная работа 3. Мониторинг системы Windows и работа с подсистемой безопасности Часть1. Мониторинг и оптимизация системы Вызовите программу Диспетчер задач. ...
16538. ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОЧЕЙ СРЕДЫ ПОЛЬЗОВАТЕЛЯ 105.5 KB
  МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ВЫПОЛНЕНИЮ ЛАБОРАТОРНЫХ РАБОТ ПО ДИСЦИПЛИНЕ ОПЕРАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 1. ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОЧЕЙ СРЕДЫ ПОЛЬЗОВАТЕЛЯ Часть 1. Использование графического интерфейса Настройка рабочей среды пользователя Посмотрите как
16539. РАБОТА С ФАЙЛАМИ 89 KB
  МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ВЫПОЛНЕНИЮ ЛАБОРАТОРНЫХ РАБОТ ПО ДИСЦИПЛИНЕ ОПЕРАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ Лабораторная работа 2. Работа с файлами Часть 1. Локальные файловые системы Создать папку в ФС NTFS и вложить в нее несколько файлов. Установить права доступа на папку.
16540. СОЗДАНИЕ УЧЕТНЫХ ЗАПИСЕЙ ПОЛЬЗОВАТЕЛЕЙ И ГРУПП В СРЕДЕ ОС LINUX. ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОЧЕЙ СРЕДЫ ПОЛЬЗОВАТЕЛЯ 381.5 KB
  Лабораторная работа 4. Создание учетных записей пользователей и групп в среде ОС Linux. Организация рабочей среды пользователя Войдите в систему. Используя Центр управления создайте своего пользователя. Перейдите в первую текстовую консоль и зарегистрируйтесь...
16541. Методика проведения АВС анализа 54 KB
  Методика проведения АВС анализа Идея метода АВС анализа строится на основании принципа Парето: за большинство возможных результатов отвечает относительно небольшое число причин в настоящий момент более известного как правило 20 на 80. Данный метод анализа пол
16542. Предложения по совершенствованию реализации кадровой политики в Правительстве Самарской области 12.68 MB
  Управление кадрами как вид профессиональной деятельности обретает характер сложнейшего вида общественной практики, и ею необходимо овладеть и руководителям всех уровней управления