73570

Основи саморегулювання ринкової економіки

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Суть попиту та його детермінанти. Закон попиту і крива попиту. Ринкова пропозиція та її детермінанти. Закон пропозиції і крива пропозиції. Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага. Ціна у ринковій економіці: суть, види та функції. Вплив держави на ціноутворення. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової системи. Монополія як антипод конкуренції.

Украинкский

2014-12-18

148 KB

0 чел.

Тема 5. Основи саморегулювання ринкової економіки.

     План.

1. Суть попиту та його детермінанти. Закон попиту і крива попиту.

2. Ринкова пропозиція та її детермінанти. Закон пропозиції і крива пропозиції.

     Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.

3. Ціна у ринковій економіці: суть, види та функції. Вплив держави на ціноутворення.

4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової системи. Монополія як антипод  конкуренції.

Майже всі головні проблеми в політекономії

мають одну і ту ж сутність … як пропозиція

та попит взаємно урівноважуються.

Альфред Маршал

 

1. Суть попиту та його детермінанти. Закон попиту і крива

    попиту.

Попит – це потреба в певних благах, забезпечена грошовими коштами покупця. По-іншому, попит – це платоспроможна потреба, що означає готовність і здатність, бажання і можливість покупця придбати товари і послуги. 

Попит – це та кількість товару (послуг), яку потенційні споживачі спроможні (хочуть і можуть) купити за наявності в них грошових коштів, за певний період часу за тих чи інших можливих цін на товар.

Слід відмітити, що розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит – це попит окремого споживача. Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів, які пред’являються кожним споживачем при різних цінах. В даній темі ми будемо аналізувати індивідуальний попит.

Із визначення попиту випливає, що попит на той чи інший товар чи послугу залежить від ціни. Причому зв’язок між ціною і величиною (обсягом) попиту є зворотним (обернено-пропорційним). Покажемо цю залежність за допомогою табл. 1.  

Такий зворотний, сталий, причинно-наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту означає, що в умовах ринку діє закон попиту, суть якого можна виразити таким чином: при інших рівних умовах величина (обсяг) попиту на товар буде тим більшою, чим нижчою є ціна цього товару, і навпаки, чим вищою є ціна, тим меншою є величина попиту на товар. Така  залежність між ціною і попитом, відображена на графіку, отримала назву "крива попиту" або "графік попиту" (рис.1).

                       Рис.1. Крива індивідуального  попиту на йогурт

На графіку відображено залежність величини попиту від ціни. На осі абсцис (QD) – величина (обсяг) попиту на йогурт при кожному значенні ціни на нього; на осі ординат (Р) ціна  одиниці йогурту. Крива попиту (D-Demand) має від’ємний нахил, що відображає обернену залежність між ціною за одиницю товару і обсягом (величиною) попиту на нього (за інших рівних умов). Так, при ціні 5 гривень, величина попиту складе 10 одиниць, а при ціні 1 гривня величина попиту на товар буде 50 одиниць.

Закон попиту виявляється через економічну поведінку споживача. Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною? Пояснити це можна наступним чином:

  •  здоровий глузд та елементарні спостереження дійсності, співпадають з тим, що нам показує крива попиту. Зазвичай люди дійсно купують даного продукту більше по нижчій ціні, ніж по високій. Іншими словами, висока ціна відбиває у споживачів бажання купувати, а низька ціна посилює їх бажання здійснити покупку. Той факт, що фірми влаштовують розпродажі, є свідченням їх віри в закон попиту. Підприємства скорочують свої товарні запаси шляхом зниження цін, а не їх підвищенням.
    •  в економіці діє закон спадної граничної корисності, суть якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.
    •  така поведінка споживача, за якої він готовий купити більше товарів при нижчій ціні, пояснюється також ефектом доходу, суть якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначно зростанню доходу. За нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.
    •  поведінку споживача визначає також ефект заміщення. Він заміщує споживання дорожчих товарів дешевшими (за інших незмінних умов, тобто, якщо ці товари якісні, відповідають стандартам і т. ін.). Наприклад, зниження ціни на говядину в порівнянні з свининою чи курятиною, робить її покупку більш привабливою, і люди будуть купувати її замість свинини чи говядини. Ефекти доходу і заміщення суміщаються і приводять до того, що у споживачів виникає здатність і можливість купувати більшу кількість товарів по більш низькій ціні, ніж по високій.

Дія закону попиту є обмеженою  в наступних випадках (закон попиту не діє):

  •  при ажіотажному попиту, викликаним очікуванням підвищення цін;
    •  для деяких рідкісних і дорогих товарів, купівля яких є засобом нагромадження (золото, срібло, інші дорогоцінні метали, антикваріат  і т. ін.);
    •  при переключені попиту на більш нові і якісні товари (наприклад, з друкарських машинок – на домашні комп’ютери; зниження цін на друкарські машинки не призведе до підвищення попиту на них).

Детермінанти попиту. При побудові кривої попиту (рис.1) виходять з припущення, що ціна є найважливішою детермінантою кількості будь-якого блага, яке купують споживачі. В дійсності на кількість купованого блага впливають також інші фактори. Такими чинниками є так звані нецінові детермінанти попиту. Якщо ці нецінові детермінанти попиту в дійсності змінюються, то це призводить до збільшення чи зменшення попиту на товар при кожній окремо взятій ціні (ціна не змінюється). 

Найважливішими неціновими детермінантами (факторами) ринкового попиту є наступні:

1) ціни на взаємозамінювані (товари-субститути) та взаємодоповнюючі (товари-комплементи) товари. Коли ціна на масло підвищується, споживачі купують його в меншій кількості, а це викликає збільшення попиту на товар-субститут маргарин, і навпаки. Щодо взаємодоповнюючих товарів, то при збільшенні ціни на один з них, попит і на цей товар і на  другий скорочується, і навпаки. Наприклад, якщо ціна на бензин зменшується, то ви в результаті більше їздите, і це призведе до підвищення попиту на автомобільні шини);

2) грошові доходи споживачів (щодо більшості товарів збільшення доходу приводить до збільшення попиту на товари. Товари, попит на які прямозалежиний від від змін доходу, називаються товарами вищої категорії, або нормальними товарами – це такі товари як, побутова техніка, одяг, тощо. Збільшення доходів призводить до збільшення попиту на товари цієї категорії. Але можливий варіант коли збільшення доходу може призвести до скорочення попиту на товари, наприклад на вживаний одяг чи автомобілі, маргарин, соя, тощо. Адже споживачі дозволять собі купувати вже більш якісні чи нові товари. Товари, попит на які змінюється в зворотному напрямку, тобто збільшується при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії );

3) смаки і уподобання споживачів, мода, реклама (позитивні зміни на користь даного товару споживчих смаків, викликані рекламою чи змінами моди, будуть означати, що попит збільшиться по кожній ціні. Наприклад, поява МР 3 програвачів привила до скорочення попиту на CD плеєри);

4) очікування споживачів (очікування підвищення цін чи доходів може підштовхнути покупців купувати більше сьогодні, і навпаки. Наприклад, перспективний молодий футболіст, який досягнув успіху в цьому сезоні, може дозволити собі купівлю  нового «Мерседеса», розраховуючи на вигідний контракт у професійній команді);

5) кількість споживачів (покупців) на ринку (збільшення кількості покупців на ринку призводить до підвищення попиту, а їх зменшення – до скорочення попиту. Наприклад, підвищення чисельності населення в країні призводить до збільшення попиту на вищу освіту, і навпаки);

6) кліматичні умови (наприклад, у курортній зоні влітку зростає попит на екскурсійні послуги) тощо.

Графічно зміна нецінових детермінантів виражається зміщенням всієї кривої попиту вправо або вліво (рис.2).

Рис. 2. Зрушення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових факторів

Зміщення кривої попиту вліво означає зменшення попиту (рух від D1  до  D3), а зсув її вправо – його збільшення (рух від D1 до D2). Тут доцільно відмітити, що в аналізі попиту прийнято розрізняти поняття "зміна величини (обсягу) попиту" і "зміни попиту" .

Зміна величини попиту відбувається внаслідок зміни ціни і відображається рухом точки по кривій вниз чи вгору (від А до В чи навпаки від В до А ). Сам попит в цьому випадку не змінюється, а збільшується чи зменшується кількість товару, на яку змінюється величина  (обсяг)  попиту.

Зміни в попиті відбуваються при зміні нецінових детермінантів попиту, тому їх називають факторами зміни попиту. Якщо одна чи кілька нецінових детермінант попиту змінюються при незмінних цінах, то це призводить до зміни попиту, його збільшення чи зменшення. Як результат крива попиту зміститься  вправо і вверх або вліво і вниз (рис.2).

2. Ринкова пропозиція та її детермінанти. Закон пропозиції крива пропозиції.

Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.

 Попиту протистоїть пропозиція. Чи може хтось дати визначення пропозиції?

Пропозиціяце обсяг товарів і послуг, який виробники готові поставити на ринок за різних цін за певний період часу.

Пропозиція, так само як і попит,  може бути індивідуальною пропозицією (кількістю товарів, яку готовий запропонувати на ринок окремий виробник, або постачальник) та ринковою пропозицією, яка являє собою кількість товарів, що готові запропонувати на ринок всі виробники.

При аналізі пропозиції  ціна є головною детермінантою пропозиції будь-якого продукту. На відміну від попиту, між ціною на товар та величиною його пропозиції існує пряма залежність, що пояснюється здоровим глуздом. Чим більшою є ціна на товар, тим більшу кількість товару готові запропонувати існуючі постачальники, оскільки зростає прибутковість даного товару.

Сталий причинно-наслідковий зв’язок між ціною та величиною товарів (послуг), який товаровиробники здатні поставити на ринок, виражається законом пропозиції.

Зміст закону пропозиції  полягає в тому, що чим вища ціна (за інших незмінних умов), тим більше товару товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів товаровиробники будуть поставляти на ринок. Із визначення випливає прямий зв’язок між ціною і пропозицією товару. У табличному зображенні ця залежність буде мати такий вигляд табл. 2.

Таблична інформація у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропозиції, яка позначається англійською літерою S  (Supplу) (рис.3).

                            Рис. 3. Крива пропозиції йогурту індивідуальним виробником

 Рух точки по кривій пропозиції (S) відображає зміну величини (обсягу) пропозиції залежно від зміни ціни: збільшення при підвищенні ціни за одиницю товару і зменшення при знижені ціни.

            Побудова кривої пропозиції зв’язана з припущенням "за інших рівних (незмінних) умов", тобто з припущенням, що нецінові детермінанти пропозиції є заданими величинами і не піддаються змінам. Але, якщо одна чи декілька із нецінових детермінант пропозиції в дійсності будуть змінюватись, то положення кривої також буде змінюватися, відображаючи зміни у самій пропозиції.

До основних нецінових детермінант пропозиції відносяться наступні:

1) ціни на ресурси (зростання цін на ресурси (за інших незмінних умов) призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скорочувати пропозицію свого товару);

2) технології виробництва (застосування нових технологій, наприклад у виробництві йогуртів дає змогу скоротити період визрівання продукту, продовжити термін його зберігання, зменшити собівартість одиниці продукції. Це сприяє розширенню прпозиції йогуртів на ринку);

3) ціни на споріднені товари (якщо, наприклад, ціна на маргарин зростає, а на йогурти залишається незмінною, то підприємець, що виробляє йогурти, шукатиме альтернативний спосіб застосування своїх ресурсів і, вірогідно спрямує їх на виробництво маргарину, зменшивши тим самим виробництво йогуртів);

4) очікування зміни цін (очікування зростання цін можуть призвести до скорочення поточної пропозиції, і навпаки);

5) податки,  дотації (підприємці розглядають податки як витрати виробництва, тому підвищення податків збільшує витрати виробництва і скорочує пропозицію, і навпаки. А дотації рахуються як «податки навпаки». Коли держава дотує виробництво будь-якого товару, вона фактично знижує витрати виробництва і збільшує його пропозицію);

6) кількість продавців (наприклад, при даному обсягу виробництва кожної фірми чим більше кількість постачальників, тим більша буде ринкова пропозиція).

На зміну пропозиції впливає і ряд інших нецінових детермінант: зміни погоди, кліматичних умов (особливо для сільськогосподарського виробництва), стихійні лиха, промислова криза тощо.                                                                                                   

Графічно зміна нецінових детермінантів виражається зміщенням всієї кривої пропозиції (рис.4).

Рис.4. Зрушення кривої пропозиції внаслідок впливу на пропозицію нецінових факторів

   

Таким чином, зміни однієї чи кількох нецінових детермінант  пропозиції викликають відповідну зміну пропозиції (отже і зрушення кривої пропозиції: праворуч і вниз при її збільшенні; ліворуч і вверх при її скорочені).

В аналізі пропозиції також прийнято розрізняти поняття "зміна величини (обсягу) пропозиції" (рух з точки А в точку В, або навпаки,  по кривій внаслідок зміни ціни) і "зміна пропозиції"  (зрушення самої кривої вниз до S3 або вгору  до S2 під дією нецінових факторів) див. рис.4.

Взаємодія попиту і пропозиції.

Виходячи на ринок, продавці і покупці в своїх діях спираються на власний досвід та інформацію, яку їм надає ринок насамперед через ціни. Але на ринку нерідко виявляється, що споживачі помилилися в своїх очікуваннях, оскільки постачальники запропонували  менше товарів, ніж покупці готові були купити їх за певною ціною. Можлива і інша ситуація, коли виробники пропонують більший обсяг товарів, ніж споживачі готові купити за встановлену продавцями ціну.

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити, називають ринковою рівновагою. Іншими словами, ринкова рівновага має місце тоді,  коли попит і пропозиція за певної ціни  є урівноваженими (рис.5).

 

Рис.5. Ринкова рівновага попиту і пропозиції.

На графіку рівновага зображена точкою Е, де перетинаються криві попиту (D) і пропозиції (S). Цій точці рівноваги відповідає рівноважна ціна (ціна рівноваги) Р0 та рівноважний обсяг попиту і пропозиції Q0.

Ціна рівноваги (Р0) – це така ціна, за якої попит і пропозиція урівноважуються (продавці пропонують стільки товарів, скільки покупці готові їх купити). Якщо ціна підніметься вище рівноважного рівня, тобто зміститься вгору до точки (Р1), то на ринку відбудуться такі зміни: величина попиту зменшиться, змістившись ліворуч з (Q0) до (QD1), а пропозиція зросте від (Q0) до (QS1). Утвориться  надлишок запропонованих  товарів.

Якщо ж ціна опуститься нижче рівноважного рівня до Р2, то попит зросте від (Q0) до (QD2), а пропозиція зменшиться з (Q0) до (QS2) виникає дефіцит товарів на ринку.

Для відновлення рівноваги в першому випадку, на ринку буде відбуватися наступне. Затоварення змушуватиме продавців знижувати ціни, а за цих умов величина попиту зростатиме, а пропозиція буде зменшуватись до відновлення рівноваги між  ними і встановлення ціни рівноваги (Р0). У другому випадку, при товарному дефіциті, конкуренція між споживачами зумовить зростання ціни з (Р2) до (Р0), що призведе до скорочення величини попиту і збільшення величини пропозиції.  Це буде відбуватись до того часу, поки не відновиться рівновага між величиною попиту і пропозиції (Q0) при рівноважній ціні (Р0).

Стан рівноваги  між попитом і пропозицією швидше теоретична абстракція. У реальному житті така економічна ситуація виникає лише подекуди і дуже швидко порушується. Однак розуміння механізму встановлення і порушення рівноваги між попитом і пропозицією має надзвичайно важливе значення для розуміння закономірностей функціонування саморегульованої ринкової економіки.

3. Ціна в ринковій економіці: суть, види, функції.

Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами, купуючи продукти харчування, одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають ціну. Ціною є плата за квартиру, за комунальні послуги, відсотки за кредит, орендна плата власникам землі, і навіть різні види послуг людської праці мають свою ціну, що виступає у формі заробітної плати. Отже, на різних видах ринків існує безліч цін.

Проте, існують різні поглядина механізм формування ціни. Нагадаємо, що класична економічна теорія основою ціни, яка встановлюється в процесі обміну товару на інші цінності, вважає витрати виробництва. Інший представник цього напряму Д. Рікардо відстоював принцип, що головним фактором вартості, отже і ціни товару, є тільки праця. Теорія марксизму, базується на положенні Д. Рікардо і, виходить з того, що ціна – грошовий вираз вартості товару. Маржиналістська концепція основою цінності товару вважає корисність товару. Неокласична теорія, в особі А. Маршалла, пояснює механізм формування ринкової ціни синтезом класичного і маржиналістського підходу до ціни (“два леза одних ножиць”).

В сучасних умовах економічною наукою визнано, що вирішальна роль у формуванні цін належить попиту і пропозиції, корисності, якості товару та ряду інших детермінант ціни. Звідси робиться певний висновок: якщо ціна є грошовим вираженням вартості товару то тільки в тому разі, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. Отже, якщо існує коливання цін, то ціна не співпадає з вартістю, бо її зміни викликані зміною не вартості, а іншими причинами. Через це, в сучасній теорії використовується універсальне визначення ціни.

 Ціна – це грошова сума, що сплачується за конкретний товар.

Докорінна відмінність ринкового ціноутворення полягає в тому, що реальний процес формування цін відбувається не в сфері виробництва, не на підприємстві, а в сфері реалізації продукції, тобто на ринку, під впливом попиту і пропозиції, товаро-грошових відносин. Ціна товару і його корисність проходять перевірку ринком і в кінцевому підсумку формуються на ньому.

Функції ціни відображають її суть, призначення, роль в господарському житті, а також взаємозв’язок  з іншими економічними категоріями і явищами.

  •  Облікова функція ціни полягає в тому, що вона є засобом обліку і виміру витрат на виробництво товару. В кінцевому підсумку ціна відображає не тільки величину загальних витрат виробництва і обігу товарів, а й величину прибутку.
  •  Регулююча функція ціни полягає в тому, що вона виступає засобом підтримання і регулювання рівноваги в ринковій економіці, насамперед, між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням.
  •  Посередницька функція ціни виражається в тому, що через ціни здійснюється зв’язок між виробником і споживачем, продавцем і покупцем.
  •  Стимулююча функція ціни виражається у впливі на виробників збільшувати або зменшувати виробництво тих чи інших товарів, стимулює їх знижувати витрати (ефективно використовувати ресурси); підвищувати якість продукції; змінювати структуру виробництва; запроваджувати у виробництво досягнення НТР тощо.
  •  Розподільча функція ціни здійснюється тому, що за допомогою ціни відбувається насамперед розподіл товарів і послуг (суспільного продукту) між людьми з одного боку, а з другого - розподіл і перерозподіл доходів від одних до інших. Останнє проявляється через акцизи на окремі групи товарів, податок на додану вартість, контроль і регулювання державою монополій тощо.

Види (класифікація) цін у ринковій економіці. Залежно від економічних ознак всі ціни класифікують по видах і різновидностях. Найважливішими ознаками класифікації цін є їх поділ:

1) залежно від їх застосування у сфері товарного обігу. За цією ознакою ціни поділяють на такі види:

  •  гуртові (оптові) ціни на продукцію промисловості;
  •  ціни на продукцію будівництва;
  •  тарифи вантажного і пасажирського транспорту;
  •  роздрібні ціни;
  •  тарифи на платні послуги населенню;
  •  ціни обслуговуючі зовнішньо-торгівельний обіг.

2) залежно від розмірів купівлі-продажу товарів є ціни: гуртові (біржові), внутрішньофірмові трансфертні, роздрібні.

3) за способом формування (впливом конкуренції) ціни поділяються на ціни ринку досконалої конкуренції, монопольні та регульовані.

4) згідно з територією дії розрізняють поясні, національні, світові ціни.

5) є також – вихідні (базисні, пропозиції), прейскурантні, пільгові, попиту, пропозиції тощо. 

4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки. Монополія як

антипод конкуренції.

Невідємним складовим елементом ринкової економіки є конкуренція. Сам ринок, механізм його дії не може нормально функціонувати без розвинутих форм конкуренції.

Дослівно конкуренція в перекладі з латинської мови означає “зіштовхуватися”. Конкуренція охоплює майже всі сфери людської життєдіяльності, вона завжди виступає наслідком рідкості, обмеженості чого-небудь і виступає генератором розвитку виробництва.

Конкуренція в економіціце суперництво економічних суб’єктів за найкращі умови реалізації власних економічних інтересів. Конкуруючими економічними агентами є продавці і покупці товарів. Реалізація економічних інтересів для перших означає отримання внаслідок продажу товарів більшого грошового доходу,  для других – навпаки, отримання більшої кількості необхідних товарів і послуг.

Свобода ціноутворення створює умови для конкуренції насамперед між виробниками. Остання в економічній науці дістала назву економічна конкуренція, яка і одним із найважливіших елементів механізму саморегулювання ринкової економіки.

Економічна конкуренція – це економічне суперництво між виробниками щодо задоволення їх інтересів пов’язаних з виробництвом і продажем продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим же споживачам, боротьба за споживача, за джерела сировини, ринки збуту, вигідні умови застосування капіталу та отримання більшої частини прибутку.

 Основне завдання і функція економічної конкуренції – завоювати ринок, в боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.

Позитивні риси економічної конкуренції:

  •  конкуренція створює одну з головних умов необхідних для ефективного виконання ціною такої її функції, як координація збалансування попиту і пропозиції;
  •  конкуренція забезпечує рівноправне положення учасників економічних відносин продавців і покупців. Ця рівноправність існує завдяки свободі вибору: покупець має можливість вибирати необхідний йому товар, який є у декількох, або багатьох, продавців. Така ж можливість є і в продавця – самостійно вирішувати питання про місце, час і умови продажу свого товару;
  •  конкуренція є рушійною силою ринкової економіки. В умовах конкуренції перемагає той, хто створює якісну продукцію при найменших витратах виробництва.

Негативні риси економічної конкуренції:

  •  дрібні виробники вітісняються великим капіталом;
  •  зростає безробіття;
  •  посилюється інфляція;
  •  посилюється соціальне і майнове розшарування населення.

Існують різні стратегії конкурентної боротьби, кожна з яких зорієнтована на різні умови економічного середовища та різні ресурси. Виділяють чотири типи компаній і відповідні конкурентні стратегії:

  •  Віолентна (силова) стратегія характерна для фірм, що діють у сфері великого стандартного виробництва товарів і послуг. Стратегія віолентівце така стратегія, коли спираючись на свою силу гіганта, фірма намагається домінувати на загальному ринку, витісняючи з нього конкурентів.
  •  Патієнтна (сегментна) стратегія притаманна фірмам, що обрали шлях вузької спеціалізації (виробництво особливої, унікальної, дорогої та високоякісної продукції для обмеженого кола споживачів). Стратегія патієнтівне просто спеціалізація, а зосередження всіх ресурсів на виробництві економічних благ, що користуються обмежиним попитом.
  •  Комутантна (локальна) стратегія переважає в умовах звичайного бізнесу в місцевих (локальних) масштабах. Комутанти готові використати будь-яку нагоду для бізнесу, тоді як інші компанії суворо дотримуються свого профілю. Стратегія комутантівполягає в тому, що вони легко йдуть на кардинальну зміну сфери комерційної діяльності, на яку інші фірми неспроможні.
  •  Експлерентна (піонерська) стратегія повязана зі створенням нових або радикальною зміною старих сегментів ринку. Йдеться про вкрай ризикований, але надзвичайно вигідний (у випадку успіху) пошук революційних рішень. Стратегія експлерентівце не просто поліпшення якості товарів та послуг, а пошук украй ризикованих, але неймовірно вигідних (у випадку успіху) рішень. Пошуки експлерентів у 85 випадках із 100 закінчуються невдачею, і фірми стають банкрутами, але у 15 випадках на долю експлерента випадає нечуваний технічний і фінансовий успіх.

Основними видами конкуренції є: внутрішньогалузева, міжгалузева та міжнародна.

 Внутрішньогалузева це конкуренція між товаровиробниками, що діють в одній галузі народного господарства. Через різний рівень техніки, організації виробництва, продуктивності праці тощо у кожного з них встановлюється індивідуальна вартість виробництва певного товару.

 Міжгалузеваце конкуренція між товаровиробниками, які діють у різних галузях народного господарства.

Міжнароднаце конкуренція виробників на світовому ринку, яка поєднує внутрішньогалузеву і міжгалузеву конкуренцію. На світовому ринку домінують компанії найрозвинутіших країн.

Конкуренцію можна поділити на сумлінну і несумлінну (нечесну).

Сумлінна конкуренція подяляється на цінову і нецінову (поліпшення якості продукції, реклама, умови продажу товару тощо).

Нечесна конкуренція передбачає використання наступних методів: дезінформація споживачів, поширення неправдивих повідомлень про товари своїх конкурентів, переманювання провідних спеціалістів, вплив на постачальників ресурсів і банки тощо.

Виділяють ще такі види конкуренції як: чиста конкуренція, монополістична та олігополістична конкуренція.

За чистої (досконалої)  конкуренції існує дуже велика кількість виробників і продавців стандартизованої продукції, при цьому споживачу байдуже в кого він купуватиме цю продукцію, питома вага виробника (продавця) в загальній пропозиції даного товару настільки мала, що ні один з них не може впливати на ціну ринкової рівноваги. Вхід і вихід виробників в галузь вільний, відсутні обмеження щодо інформації про стан ринку, ціни, затрати, технологію тощо. Якщо на ринку є ще й багато покупців, то такий ринок називається поліполія (повна конкуренція).

В сучасній економічній системі більшості розвинутих країн домінуючою є монополістична конкуренція. Вона означає ринкову ситуацію, за якої існує відносно велика кількість виробників (продавців), але значно меншу чим за досконалої конкуренції. Продукти, що пропонуються на ринку за умов монополістичної конкуренції, хоча і належать до однієї товарної групи, є досить диференційовані. Тут існують нецінові методи конкуренції (різна упаковка, реклама, якість товару, сервісне гарантійне обслуговування тощо). Тут  існує обмежена можливість продавця впливу на ціну.

За олігополії  (від грецького слова олігос – мало, небагато)  на ринку є лише декілька (3-4) продавці, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва, кожний з них володіє значною питомою вагою пропозиції даного товару. І будь-які дії одного з олігополістів впливатимуть на іншого.

Однією із негативних рис ринкової економіки є те, що ринок породжує монополії і монополістичні  тенденції в економічній частині.

За чистої монополії (від грецького monos – один і poleo – продаю) на ринку однорідного продукту чи послуги працює одна фірма, входження нових виробників в галузь заблоковане, виробник може визначально впливати на обсяги виробництва і пропозиції товару, його ціну тощо.

Таким чином, монополія є протилежністю, антиподом конкуренції, хоча і виростає з неї. На ринку може існувати не тільки один продавець, а й один покупець. Така економічна структура, коли на ринку існує лише один  покупець називається монопсонією (від грецького monos – один  і opsonia – купую). В деяких галузях зустрічається своєрідна білатеральна монопсонія (в сфері виробництва воєнної продукції є один замовник – держава, а виробник – єдина фірма). Між тим, чиста монополія і чиста монопсонія – порівняно рідкісне явище.

Практика засвідчує, що залежно від характеру і причин виникнення є такі види монополій: природна, легальна, штучна.

Природна монополія існує в галузях, які виробляють рідкісні метали та інші елементи виробництва (бирилієва монополія в США), а також в галузях інфраструктури, що мають важливе і стратегічне значення, контроль над яким має здійснюватися з боку держави (наприклад виробництво ядерної зброї). Як правило існування природних монополій зумовлено тим, що розподіл випуску продукції між двома і більшою кількістю фірм призведе до ситуації коли масштаби кожної з них будуть неефективно малі.

Легальні (закриті) монополії утворюються і існують на законних підставах для надання особливих послуг (зв’язок, залізничний транспорт, водопостачання, газопостачання, енергопостачання, органи, що надають авторські права – патенти, ліцензії тощо).

Штучна (відкрита) монополія виникає внаслідок особливого становища підприємства для одержання монополістичних переваг (наприклад, як зговір між декількома фірмами, або ж за ситуації коли фірмами, або ж за ситуації коли фірма першою виходить на ринок з новою, нерідко унікальною продукцією, не володіючи при цьому ніяким захистом.


D2

Q

дефіцит

надлишок

Захист конкурентного середовища в країнах з розвинутою ринковою економікою здійснюється державою за допомогою антимонопольного законодавства (таке законодавство було започатковане в США ще в 1890 році. За типом американського – дещо пізніше в Англії – 1948 рік, у Франції – 1963 рік, Італії – 1964 рік, в країнах Східної Європи – наприкінці 80-х років ХХ століття).

В Україні перший законодавчий акт щодо регулювання конкуренції був прийнятий в 1992 році (Закон України “Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності”). В березні 2001 року був прийнятий новий Закон України “Про захист економічної конкуренції”.

Монопольним становищем вважається таке, якщо частка продавця на ринку є більше 35%  і не буде доведено, що продавець зазнає значної конкуренції, або ж навіть менше 35% якщо продавець не зазнає значної конкуренції. Вперше в законодавчих актах України визначається фактично стан олігополіста  –   якщо  сукупна  частка  на  ринку, не більше трьох суб’єктів, буде більша 50 %, а п’яти – більше 70%. Далі визначені можливі антиконкурентні дії влади  - третій розділ; обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб’єктів господарювання – четвертий; контроль за концентрацією , порядок розгляду заяв і справ про порушення законодавства, відповідальність тощо.

Контроль за розвитком конкуренції та обмеженням монополістичної діяльності учасників ринкової економіки здійснюють спеціально створені державні антимонопольні органи. В Україні в 1993 році згідно Закону “Про Антимонопольний комітет” було утворено такий державний орган, цим же законом визначено його функції, регламентовано діяльність тощо.      

     10       20       30       40       50

D

P

1

2

3

4

5

D

Ціна за 1 упако- вку

Величина попиту на йогурт

P

D1

D3

А

В

     10       20       30       40       50

QS

P

1

2

3

4

5

S

S2

Q

P

S1

А

В

S3

Q

P

S

D

Е

P1

P0

P2

        QD1  QS2   Q0   QD2   QS1       


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65869. КРИСТАЛЛИЗАЦИЯ 47 KB
  Энергетические условия процесса кристаллизации При переходе из жидкого состояния в твердое образуется кристаллическая решетка возникают кристаллы. Эта температура ts и есть равновесная или теоретическая температура кристаллизации.
65870. Культура Київської Русі у контексті загальноєвропейського культурного розвитку (IX – ХІІІ ст.) 546.8 KB
  Складність вивчення культури Київської Русі, особливо її ранніх етапів, пояснюється браком писемних джерел. Античні автори, які добре знали Середземномор'я, щонайбільше лише згадували про наших далеких предків, про місцевості і народи, які жили на північ від Дунаю і Чорного моря.
65871. Использование PhpMyAdmin в базе данных Mysql 1.46 MB
  Программа PHPMYADMIN получив, на вход имя создаваемой базы, проверит по своему внутреннему справочнику отсутствие подобного имени и сформирует (зарезервирует) на диске место для будущих таблиц этой базы данных.
65872. МАТЕМАТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ МОДЕЛИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ И СИСТЕМ 88.5 KB
  Применительно к задачам исследования качества системы математическая модель должна обеспечивать адекватное описание влияния параметров и условий функционирования на показатели ее качества. Подавая на вход системы различные входные процессы и измеряя процесс на ее выходе исследователь получает...
65873. Микросхемы и их функционирование 202.5 KB
  Если схема строится на основе микросхем то должны быть показаны номера выводов всех входов и выходов этих микросхем. Все узлы блоки части элементы микросхемы показываются в виде прямоугольников с соответствующими надписями.
65874. ПЕРВОБЫТНАЯ КУЛЬТУРА 29 KB
  Новая техника обработки камня. Гончарное производство и строительное дело говорят об оседлости. Переход от матриархата к патриархату. Развиваются условно-орнаментальные формы изображения, украшаются предметы, находившиеся в распоряжении человека.
65875. Профили стандартов жизненного цикла систем и программных средств в программной инженерии 152.5 KB
  Назначение профилей стандартов жизненного цикла в программной инженерии При создании и сопровождении сложных распределенных тиражируемых ПС требуется гибкое формирование и применение гармонизированных совокупностей базовых...