73571

Підприємництво і підприємство (фірма)

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Зміст основні принципи та ознаки підприємництва.Організаційноправові форми підприємництва в ринковій економіці.Підприємство в системі підприємництва. Зміст основні принципи та ознаки підприємництва.

Украинкский

2014-12-18

100 KB

1 чел.

                      Тема 6.  Підприємництво і підприємство (фірма).

                                                     План.

1. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва.

2.Організаційно-правові  форми  підприємництва   в  ринковій   економіці.

3.Підприємство в системі підприємництва. Суть, ознаки та види підприємств.

Підприємець – це людина особливого роду.

Прибуток для нього лише символ успіху.

Головне – ступити на незвіданий шлях,

далекий від усталених рішень.

Йозеф Шумпетер.

1. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва.

          

 Підприємництво як особливий вид діяльності людини відоме з давнини. Проте, його теоретичне пояснення вперше зробив у ХУІІІ столітті  англійський економіст Р.Кантільон. Він  називав підприємцями людей з нефіксованими доходами, оскільки вони займаються ризиковою діяльністю: ремісників, торговців, селян, лихварів, розбійників і злидарів. Важливим етапом  в  усвідомленні  його  змісту  стали роботи французького економіста, кінця ХУІІІ  -  початку ХІХ століть, Ж.Б.Сея, в яких підприємець визначався як людина, що організує інших людей для виробництва благ в рамках виробничої одиниці. Основи сучасної теорії підприємництва були закладені в першій половині ХХст. австро-американським економістом   Й.Шумпетером, який вперше зауважив, що підприємець – не обов’язково власник капіталу.

Сучасна  економічна теорія визначає  підприємництво як ініціативну, самостійну, систематичну, на власний ризик  господарську діяльність людей, спрямовану на отримання прибутку шляхом організації і використання ресурсів з метою виробництва і реалізації товару.

В Господарському кодексі України (ГК) прийнятому у 2003 році, крім зазначених  ознак у визначені підприємництва підкреслюється, що воно як вид господарської діяльності  здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (Стат. 42).

          Суб’єктами підприємництва  (підприємцями) в Україні  можуть бути:

  •  Приватні особи – організатори обноосібної та великої економічної діяльності.
  •  Група юридичних або фізичних осіб, пов’язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами.
  •  Держава в особі відповідних органів.

Об’єкт підприємництва – сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації прибутку.

Функції  підприємництва. Суть підприємництва більш глибоко розкривається через його функції : ресурсну,  організаційну, творчу. Ресурсна функція підприємництва реалізується в мобілізації та найбільш ефективному використані таких ресурсів як капітал, трудові, матеріальні, фінансові, інформаційні та інших, з метою їх  залучення  до  продуктивного використання. Організаційна функція підприємництва зводиться до діяльності по організації виробництва і збуту продукції, поєднання ресурсів виробництва  в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їх використанням і т. ін. Лише в цьому випадку, коли мобілізовані ресурси будуть належним чином використовуватись, вони можуть принести корить їх власнику, підприємцю і суспільству в цілому. Творча функція підприємництва полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов’язані з господарським ризиком.

Підприємництву притаманні певні риси і засади (принципи):

Принципи підприємницької діяльності:

  •  орієнтація на запити, смаки та вподобання споживчів;
  •  прагнення бути на вістрі подій, застосовувати найновіше першим;
  •  максимальне використання конкурентних переваг;
  •  дотримання принципів ділової етики;
  •  постійний творчий пошук, прагматизм, наслідування демократичних традицій.

Ознаки підприємництва як економічної діяльності:

  •  самостійність;
  •  новаторство;
  •  ініціатива;
  •  творчість;
  •  ризиковість;
  •  економічна і соціальна відповідальність;
  •  масштабність мислення;
  •  діловитість.

Умови підприємницької діяльності. 

  •  Економічні умови існування підприємницької діяльності полягають у тому, щоб у суспільстві функціонували багато суб’єктів господарювання різних форм і видів  власності  (приватній, колективній, державній тощо).
  •   Юридичні умови існування підприємництва грунтуються на законодавстві, нормативних актах, розроблених в країні і передбачають наявність певних правових гарантій з боку держави щодо функціонування підприємництва.
  •  Політичні передумови підприємництва  передбачають створення в країні сприятливого політичного клімату для підприємництва, завдяки розробці та здійсненню стабільної політики в країні.
  •  Важливе значення для існування і  розвитку підприємництва має психологічний фактор. Сутність його полягає в позитивній суспільній думці щодо підприємництва.   

Види підприємництва:

       Виробниче підприємництво є найважливішим і найскладнішим видом підприємницької діяльності. Воно націлене на виробництво товарів та надання послуг.

       Комерційне підприємництво (торгове) – це особливий вид підприємницької діяльності зв’язаний головним чином з доведенням  благ від виробника до споживача. Не створюючи нового матеріального продукту, торгівельна діяльність є особливим видом послуги, що прискорює рух товару до споживача.

        Фінансове підприємництво -  це по суті, різновид комерційного підприємництва, але відмінність від останнього полягає в тому, що об’єктом купівлі-продажу тут є специфічний товар – гроші, валюта, цінні папери.

        Іноваційне підприємництво націлене на впровадження  винаходів, науково-технічних розробок та надання послуг по реалізації різних проектів, “ ноу-хау” тощо, зв’язано воно з ризиком, але одночасно, і можливістю отримання прибутку вище середнього.

Посередницьке підприємництво вид діяльності зв’язаний з наданням посередницьких послуг як правило в торгівлі товарами і послугами, цінними паперами, нерухомістю тощо. Потреба в посередниках виникає тоді, коли виробник не може безпосередньо ( в силу різних причин) реалізувати товар, а споживач, навпаки, придбати його. 

Страхове підприємництво є особливою формую кредитно-фінансових відносин. Страхові компанії, отримують доходи від страхової діяльності, вкладають їх перш за все в облігації і акції інших компаній, державні цінні папери.

Розглянемо співвідношення понять «бізнес» та «підприємництво». Термін «бізнес» ширше використовується закордоном. Бізнесмен – це людина, що має свою справу. Часто таких людей називають підприємцями. Але в наукових виданнях дедалі частіше підкреслюють, що бізнесмен може виконувати просто репродуктивну функцію, тобто з року в рік виробляти одні і ті самі товари та надавати послуги. Підприємці ж є новаторами, яких вирізняє з поміж інших людей творчий пошук, відкриття, бажання освоювати нові ринки збуту.

Типи підприємців у сучасній економіці:

  •  Підприємець-власник підприємства (капіталу) або співвласник.
  •  Підприємець-орендар, який купує на певний час право користування землею, приміщенням тощо.
  •  

Підприємець-менеджер, що володіє часткою власності не до початку економічної діяльності, а згодом. Це стимулює його до ефективного управління несвоїм капіталом.

2.Організаційно-правові форми підприємництва  в ринковій економіці.

Одним із основних питань підприємництва є його організація, вибір організаційно-правових форм. Підприємець обирає їх вільно, однак керуючись певними об’єктивними обставинами: вимогами відповідності форми організації підприємництва чинному законодавству; змістом  обраної підприємницької діяльності; перевагами чи недоліками тієї чи іншої форми;  наявністю чи відсутністю достатньої кількості капіталу для реалізації проекту підприємницької діяльності тощо.

Міжнародна практика свідчить, що підприємництво (бізнес) здійснюється в одній із трьох базових форм: одноосібне володіння (індивідуальне підприємство), товариство, корпорація.

Одноосібне володінняце така правова форма підприємництва, коли одна особа одночасно є власником і підприємцем, отримує всі доходи і несе відповідальність за ведення бізнесу. Вона є найбільш простою і поширеною формою організації підприємництва у країнах з розвинутою ринковою економікою.

Переваги одноосібної форми підприємництва: 1) простота організації – його легко розпочати і припинити, це не вимагає значних затрат часу і коштів;  2) повна самостійність, свобода і оперативність дій – нема необхідності, приймаючи рішення, добиватися згоди партнерів тощо; 3) максимум спонукальних мотивів – отримуваний доход повністю залежить від успішної діяльності підприємця, що спонукає його вести бізнес ефективно;  4) конфіденційність діяльності; 5) низькі витрати щодо  організації виробництва - незначні кошти потрібні для того щоб розпочати бізнес; 6) простота оподаткування – в деяких країнах не відрізняється від оподаткування доходів фізичних осіб і ряд інших.

Недоліками в організації одноосібної форми підприємництва є: 1)складності при залученні великих фінансових коштів у випадку виникнення потреби в них; 2) необмежена відповідальність – у випадку невдачі одноосібний власник ризикує втратити не тільки активи фірми, а й особисте майно, яке виступає гарантією при отриманні кредитів;  3) складності в поділі праці, спеціалізації, виробництві  та управлінні – у зв’язку з цим існують великі фізичні і психологічні навантаження на підприємця ( як свідчить практика, дрібний власник нерідко працює по 12 годин на добу без вихідних) тощо.                                                     

Товариство ( партнерство) -  це форма організації підприємництва, що грунтується на спільному ( пайовому) формуванні громадянами чи юридичними особами статутного капіталу, на розподілі прав і відповідальності залежно від частки у статутному фонді та місця у структурі управління  товариством. Товариствами,  відповідно до ГК  (стаття 79):  «визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами   та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку». 

Види товариств:

Товариство з обмеженою відповідальністю ( ТОВ, іноді використовується  англійська абревіатура  - ЛТД ) – це таке господарське товариство,  коли партнери несуть відповідальність

за свою господарську діяльність в межах їхніх вкладів у підприємницьку діяльність

Повне товариство (ПТ) – товариство, учасники якого відповідно договору несуть солідарну  необмежену (повну)  відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

Командитне товариство  (КТ)  - це господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном (повні учасники), а інші ( неповні учасники, командисти вкладники) присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами.

Переваги товариств: 1) фінансові можливості значно ширші, ніж одноосібних власників; 2) існує більша  довіра з боку кредитних установ; 3) свобода і оперативність дій; 4) є можливості в спеціалізації, розподілі функцій по управлінню, обміну досвідом тощо.

Недоліки товариств: 1) загострення суперечностей між інтересами учасників товариства; 2) складності в розподілі прибутків, коли партнери внесли різні паї в статутний фонд, відпрацювали різну кількість годин або здійснили різні за ефективністю ділові операції; 3) розбіжності у прийнятті управлінських рішень.

Провідною формою сучасного підприємництва є корпорація.

Корпорація ( акціонерне товариство)це форма об’єднання капіталів учасників АТ. Вона засвідчує внесення капіталу у формі акцій і дає право акціонеру на оримання доходу та участь в управлінні товариством.

Відповідно до Господарського кодексу України: “Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій” ( стаття 80 п.2).

Переваги АТ:  1) значно кращі умови залучення фінансових ресурсів; 2) менший ризик банкрутства; 3) порівняно більша стійкість; 4) ефективний менеджмент та маркетингове обслуговування.

Недоліки АТ: 1) організація та ліквідація АТ вимагає значних витрат; 2) розбіжності в інтересах учасників АТ утруднюють досягнення ефективного управління; 3) складна організаційна структура управління породжує бюрократизацію.

Акціонерні товариства діляться на два види: 1) акціонерне товариство відкритого типу, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати і купівлі-продажу на біржах; 2) акціонерне товариство закритого типу, акції якого можуть розповсюджуватися поміж його засновниками.

Базові форми організації підприємництва в країнах з ринковою економікою існують в різних співвідношеннях . В США приблизно  з 16,5 млн. фірм  переважна більшість є одноосібні  - понад 12 млн., партнерські  - приблизно 1,5 млн., корпорації  - майже 3 млн.  

Ні одна із базових форм підприємництва не є досконалою. В господарській практиці часто зустрічаються змішані, так звані гібридні форми підприємництва, які виникають за певних обставин, потреб, та тих чи інших умов. Перехід до інноваційної моделі підприємницької діяльності породжує нові її форми: венчурне підприємництво; інжінірінг; лізинг; технопарки, торговельну мережу,  франчайзинг та ін.

Венчурне підприємництво здійснюється у сфері фінансування високотехнологічних проектів з метою отримання максимального прибутку.

Інжинірінгсистема надання послуг фірмою-консультантом фірмі клієнту при будівництві промислових та інших об’єктів (здійснення повного комплексу робіт; проектування і будівництво без поставок устаткування: розробка технологій і матеріалів тощо).

Лізингформа довгострокової оренди, де орендодавачем є лізингова компанія.

Торговельна мережа – два чи більше магазинів під загальним володінням та контролем, які продають товари аналогічного асортименту, мають спільнуслужбу закупівель та збуту, а можливо, й аналогічне архітектурне оформлення.

Франчайзингнайпоширеніша форма інтеграції малого і великого підприємництва у галузі збуту. Суть її полягає в тому, що головна велика компанія (франчайзор) укладає угоду з малими та середніми незалежними підприємствами (франчайзі)  про надання їм виключного права на продаж її товарів чи послуг під торговельною маркою компанії – франчайзора.

Мерчендайзинг – система форм та методів активізації торгівлі: різні варіанти розміщення магазинів; реклама на місці продажу; освітлення; інтер’єр; фірмовий стиль.

         3. Підприємство в системі підприємництва.  Суть, ознаки та види  підприємств.

     

      Підприємницька діяльність здійснюється переважно через певні організаційні структури – підприємства. Згідно  законодавства України,  підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності ( ГК, ст.62 п.2).

      У повсякденному житті під підприємством розуміють місце де відбувається виробництво товарів  чи  надання  послуг ( завод, фабрика, магазин тощо ). Згідно з теорією, підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, юридична особа, економічна одиниця де відбувається поєднання факторів виробництва (ресурсів) завдяки чому існує можливість здійснювати виробництво продукції (виконувати роботи, надавати послуги тощо).

 

       

 Суть підприємства проявляється в його основних функціях.

1). Організаційна функція підприємства зводиться до забезпечення виробництва товарів і послуг і їх реалізації.

2). Відтворювальна функція підприємства – це  інвестування  (спрямування)  капіталу на розвиток,  оновлення, розширення всіх його підрозділів.

3). Соціальна функція  підприємства полягає у задоволенні потреб споживачів у певних сферах.

  Види підприємств. Формування ринкової структури економіки призводить до появи різноманітних  форм і видів сучасних підприємств.

     Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні, відповідно до ГК статті 63, можуть діяти підприємства таких видів:

  •  приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
  •  підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
  •  комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
  •  державне підприємство, що діє на основі державної власності;
  •  підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).
  •  якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно вважається підприємством з іноземними інвестиціями.     

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:

  •  Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне майно, формує відповідно до закону статутний фонд, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, та ін.
  •  Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі підприємницької чи трудової  діяльності засновників, їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

       За розмірами усі підприємства в Україні, незалежно від форм власності, поділяються на: малі, середні і великі. Для малих підприємств середньооблікова чисельність працюючих за звітний фінансовий рік не повинна перевищувати п’ятидесяти чоловік, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за цей же період – суму, еквівалентну 500 тисячам ЄВРО (за середньорічним курсом НБУ до гривні). Великими підприємствами   вважаються  ті, аналогічні показники  яких перевищують тисячу  осіб працівників та суму валового доходу, еквівалентну 500 тисяч ЄВРО. Всі інші підприємства, що не потрапляють до категорії “малих” і “великихє “середніми”. Практичне значення поділу підприємств за розмірами полягає в тому, що законодавством можуть встановлюватися заходи державної підтримки, надання пільг малим підприємствам, наприклад в оподаткуванні тощо.

     За сферами діяльності виділяють підприємства: сільськогосподарські, промислові, будівельні, транспортні, фінансові, торговельні, наукові, сфери обслуговування тощо.

У сучасній ринковій економіці активізується роль об’єднання підприємств.

Картель – угода між незалежними підприємствами щодо проведення єдиної цінової політики, розподілу ринків збуту, узгодження умов обміну патентами, ліцензіями тощо.

Синдикат – форма об’єднання підприємств, які виробляють однорідну продукцію, що передбачає збереження виробничої самостійності при втраті права на самостійний збут продукції.

Трест – форма об’єднання, яка передбачає втрату юридичної та економічної самостійності як у виробництві, так і в реалізації. 

Концернстатутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної і іншої діяльності.

Конгломерат – багатогалузеве об’єднання, яке виникає на основі інтенсивної експансії головної фірми у чисельні, мало пов’язані між собою галузі економіки шляхом скуповування пакетів акцій інших підприємств.

Диверсифікат – багатогалузеві корпорації, об’єднані системою участі, виробничою кооперацією, патентно-ліцензійними угодами, спільними виробничими та науково-дослідними програмами, єдиною системою фінансування.

Фінансово-промислові групи – організаційна форма об’єднання великих промислових фірм із банківськими структурами, в якій кожний член-учасник самостійно вирішує власні завдання, але не нехтує при цьому інтересами групи.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45762. Одномерный человек 41.5 KB
  В результате пролетариат перестал быть революционным классом интегрировавшись в привычную систему ценностей а общество утратило возможности развития. Общество стало бесклассовым но оно далеко от марксова идеала коммунизма. Вместо коммунизма получилось одномерное общество неототалитарная Система существующая за счет гипноза средств массовой информации которые внедряют в каждое индивидуальное сознание ложные потребности и культ потребления. Общество называется свободным имеется в виду либеральное общество в то время как на самом деле в...
45763. НИЦШЕ "АНТИХРИСТ. ПРОКЛЯТИЕ ХРИСТИАНСТВУ" 36 KB
  ПРОКЛЯТИЕ ХРИСТИАНСТВУ предпоследняя работа Ницше Der ntichrist ; первое издание в 1895 окончательная редакция 1956. Позиция Ницше была не совместима с традиционалистским атеизмом. Скорее позиция Ницше напоминает бунт преодоление а не голое и бесплодное отрицание. Священников Ницше именует ядовитыми пауками на древе жизни Церковь для Ницше смертельный враг всего благородного на земле она стремится растоптать всякое величие в человеке она выступает за все болезненное и слабое.
45764. Ницше «Рождение трагедии из духа музыки» 37 KB
  Следует отметить что уже в предисловии посвященном Рихарду Вагнеру Ницше заявляет важнейшую посылку своей работы серьезное отношение к эстетической проблематике к искусству говоря о том что противопоставление искусства серьезности существования грубое недоразумение и что его собственное убеждение это взгляд на искусство как на высшую задачу и собственно метафизическую деятельность в этой жизни. Рождение трагедии из духа музыки Die Geburt der Trgödie us dem Geiste der Musik эстетический трактат 1872 года в котором...
45765. Остин. Как производить действия при помощи слов 40 KB
  Остин требует соотносить философские понятия с понятиями обыденного языка с тем как то или иное слово употребляется в обыденной речи. Книга Как произошло слово самая знаменитая работа по философии обыденного языка . Теория речевых актов представлена в нем как только лингвистическая теория ни о какой философии обыденного языка там и речи нет. Введение перформатива позволяет Остину определить область действия правил логической семантики “утверждений†и очертить таким образом сферу употребления терминов обыденного языка определяемое их...
45766. Полани. Личностное знание 37 KB
  Полани является автором концепции личностного или неявного знания которое с его точки зрения нельзя выразить в явной форме но которое является сущностной составляющей деятельности ученого. Ключевое понятие “эпистемологическая страстность†для Полани “истина†это личностная категория относящаяся к убеждениям каждого конкретного человека. Что касается проблемы сознания то Полани так определяет свою концепцию: “Главным ключом для пересмотра этого понятия понятия “знаниеâ€.Для Полани “личностное знание†это сплав...
45768. Платон. Парменид 35.5 KB
  Однако следует принять во внимание тот факт что между логикой гипотез Платона и структурой логики Гегеля в движении идеи от бытия до понятия существует полное совпадение http: www. Первая гипотеза 137с 142а говорит о том что исходной категорией логики является всеобщее единое субстанция или бытие по Гегелю которое только по форме абстрактно бессодержательно. Вторая гипотеза 142b – 157а – это уже начало движения самой логики которая развёртывается из единого содержащего в снятом виде и субъект и все его предикаты....
45769. Розанов. Апокалипсис нашего времени 25 KB
  Две темы: христианство и пол половой вопрос. В человеке еситнечто принадлежащее полу. О человеке нельзя ничего сказать не ограничиваясь его полом. Человек наиболее характерен в сысле разделенности на пол.
45770. Ж.-П. Сартр. «Бытие и ничто» 33 KB
  Бытие и ничто В поисках бытия.2 Бытиедлясебя Ч. 4 обладание действие и бытие основное философское произведение Сартра развернуто и целостно излагающее и обосновывающее фундаментальные онтологические положения и методологические принципы его атеистического экзистенциализма проясняющее его предельные метафизические предпосылки и закладывающее основы сартровского метода экзистенциального психоанализа впоследствии оформившегося как метод биографического анализа. Построение трактата подчинено поиску в опыте эйдетической рефлексии ответов на...