73578

Економічне зростання і макроекономічна нестабільність

Лекция

Макроэкономика

Економічне зростання і макроекономічна нестабільність. Економічне зростання його суть типи і фактори. Економічне зростання його сутьтипи і фактори. Прикладна значимість вивчення проблем економічного зростання зумовлена тим що однією з найважливіших довгострокових цілей економічної політики уряду будьякої країни є підтримка і стимулювання економічного зростання що ставить за мету з ясування його суті типів та факторів забезпечення зростання економіки.

Украинкский

2014-12-18

72.5 KB

0 чел.

Тема  11. Економічне зростання і макроекономічна

нестабільність.

План.

 1. Економічне зростання, його суть, типи і фактори.

 2. Циклічність розвитку економіки. Економічні кризи.

 3. Інфляція, її суть та причини. Антиінфляційна політика.

 4. Безробіття, його причини, типи та наслідки.

Сучасний аналіз виявляє, що доки

економіка залишається динамічною …

доти будуть діяти могутні сили, які

порушують циклічні коливання.

Елвін Хансен

 1. Економічне зростання, його суть,типи і фактори.

 

Прикладна значимість вивчення проблем економічного зростання зумовлена тим, що однією з найважливіших довгострокових цілей економічної політики уряду будь-якої країни є підтримка і стимулювання економічного зростання, що ставить за мету з"ясування його суті, типів та факторів забезпечення зростання економіки. Існує багато визначень економічного зростання. Економічне зростання розглядається як макроекономічний показник, який характеризує динаміку зміни ВВП або ЧНП за певний період часу на душу населення. Економічне зростання можна визначити як кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період  результатів виробництва (товарів,послуг) та його основних факторів. Таким чином у трактуванні економічного зростання обов"язково присутні кількісні і якісні сторони цього поняття. Перші відображаються в динаміці змін ВВП, другі у здатності економіки задовільнити зростаючі потреби людей.

 Економічне зростання визначається двома методами:

 а) збільшення реального ВВП за певний період часу, наприклад, за рік;

б) збільшення реального ВВП на душу населення.

Існують такі типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний.

Екстенсивний  тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва, тобто залучення у виробничий процес додаткових засобів виробництва, кількості працюючих, сировинних ресурсів тощо.

 Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто ефективного використання наявного виробничого потенціалу. Базується на широкому використанні високоефективних, якісно більш досконалих факторів виробництва.

 Метою економічного зростання є підвищення добробуту людей, що знаходить свій прояв у зростанні доходів населення, збільшенні вільного часу, підвищенні якості і розширенні асортименту вироблених товарів і послуг.

Економічне зростання будь-якої країни визначається певними факторами. За способом впливу на економічний ріст їх розрізняють на фактори прямої і непрямої дії. До факторів прямого впливу відносяться:

- ріст чисельності і підвищення якості трудового потенціалу;

- збільшення обсягів і поліпшення якості основного капіталу;

- вдосконалення технології організації виробництва;

- кількість і якість природних ресурсів, які залучаються у виробничий процес.

До факторів непрямої дії відносяться: ступінь монополізації ринків, рівень цін на виробничі ресурси, рівень податків, норма позичкового відсотку.

На економічне зростання важливий вплив здійснюють і фактори попиту. Основними з них є ріст споживчих, інвестиційних і державних витрат, розширення експорту внаслідок освоєння нових ринків збуту, підвищення конкурентоздатності продукції країни на світовому ринку.

 

 

 

 2. Циклічність розвитку економіки. Економічні кризи.

Економіка, як і будь-яка інша система, розвивається нерівномірно, хвилеподібно. Така форма руху пояснюється значною мірою законом спадної граничної продуктивності всіх факторів виробництва. Застосування новинок НТП вимагає нагромадження  капіталу. Запровадження їх у виробництво зумовлює спочатку швидке зростання граничної корисності факторів виробництва, потів це зростання повільнішає і, досягнувши певного рівня, починає спадати. Так відбуваються злети і спади в економіці.

Проблеми коливань в економіці та їх причини вивчали багато економістів 19-20 ст. Розглянемо деякі з теорій циклів.

 Монетарна теорія (Н. Хоутрі) пояснює цикли розширенням і згортанням банківського кредиту. Інструментом впливу на банківський кредит є відсоткова ставка.

 Інноваційна теорія (Й. Шумпетер, Е. Хансен) пояснює цикли використанням у виробництві важливих нововведень (залізниці, авіація, супутниковий зв’язок та ін.).

 Теорія недоспоживання вбачає причину криз у надмірному заощаджуванні доходів. Якщо заощадження не перетворяться на інвестиції, то збільшення їх спричинятиме скорочення соживання і т.д.

 Теорії перенагромадження (Ф. Хайєк, Л. Мізес) вважають причиною криз надмірне, а не недостатнє інвестування.

 Психологічні теорії (А. Пігу, Дж. Кейнс) виходять з того, що песимістичні й оптимістичні очікування впливають на ділову активність не меншою мірою, ніж відсоткова ставка і грошовий потік.

 Теорія зовнішніх факторів  (У.С.Джевонс), який зв"язав економічний цикл з 11-річним циклом сонячної активності. Він опублікував ряд праць, в яких досліджувався вплив сонячних плям на урожайність, на ціни на зерно і на торговий цикл.

Таке розмаїття теорій (а їх понад 200) пояснюється тим, що економічні коливання суттєво відрізняються в різних країнах, у різні історичні періоди та в межах одного історичного періоду за тривалістю, періодичністю і причинами, що їх породжують.

За тривалістю економічні цикли поділяють на:

  •  короткі цикли (до 3 років);
  •  середні цикли (8-10 років);
  •  довгі цикли (понад 10 років).

Класична схема ділового циклу об’єднує чотири фази: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

 Криза характеризується: перевиробництвом товарів, скороченням кредитних ресурсів та підвищенням позичкового проценту, зростанням безробіття, зниженням рівня зарплати, спадом рівня прибутку, дезорганізацією кредитної системи.

 За кризою наступає слідуюча фаза циклу – депресія. Її характерними особливостями є: застій виробництва, низький рівень цін, незначний обсяг торгівлі, невисока ставка позичкового відсотка, ліквідація товарного надлишку.

Пожвавлення: розширення обсягів виробництва до масштабів докризового рівня, зростання цін, підвищення прибутку, зростання зайнятості, пожвавлення торгівлі.

Піднесення: перевищення максимального обсягу виробництва докризового рівня, швидке зростання зайнятості, кредитна експансія, штучне стимулювання сукупного попиту, розширення пропозиції, яка з часом перевищує попит і готує нову кризу.

 Економічний (діловий) циклце регулярні коливання рівня ділової активності, коли за зростанням активності настає її зниження, яке знову змінюється зростанням.

     3. Інфляція, її суть та причини. Антиінфляційна політика.

 

Інфляція (від лат. inflation – роздування) є однією із важливих макроекономічних  проблем, що за своєю природою зв"язана з рухом грошей. Вперше цей термін став уживатись у Північній Америці в період громадянської війни 1861-1865 рр. і обозначав розбухання паперово-грошового обігу.

Інфляціяце знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Причиною інфляції є порушення закону грошового обігу, внаслідок чого  кількість наявних неповноцінних грошей в обігу перевищує потребу в них, що зумовлює зростання загального рівня цін. Однак це не  означає, що підвищуються обов"язково всі ціни. Деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші навіть знижуватись.

Інфляція вимірюється при допомозі індексу цін:

         Ціна ринкової корзини даного року

  Іц даного року = ––––––––––––––––––––––––––––––  

         Ціна аналогічної ринкової корзини

             базового року

Механізми інфляції пов"язані, перш за все, з сукупним попитом і сукупною пропозицією. Проникаючи в економіку, інфляційна грошова маса осідає на боці попиту, а він у свою чергу давить на ціни в сторону їх підвищення.

На практиці розрізняють два типи інфляції:

Інфляція попиту (інфляція з боку покупців). Надлишковий  попит приводить до підвищення цін при постійному реальному обсязі продукції. Найбільш влучно інфляцію попиту характеризує така фраза: "Велика кількість грошей полює за малою кількістю товарів".

Інфляція витрат. Цей тип інфляції зумовлений зростанням витрат на одиницю  продукції. Ріст  витрат виробництва генерують два фактори – зростання номінальної заробітної плати та ріст цін на сировину, паливо, матеріали тощо. Як результат зменшується пропозиція товарів і послуг, а відтак зростають ціни.

Інфляція може бути у відкритій або подавленій формі. Це залежить від характеру державного втручання  в економіку і інструментів антиінфляційної політики. Процес інфляції у відкритій формі протікає в умовах вільного руху цін. Він вимірюється темпом приросту рівня цін, зниження курсу національної валюти і т.д. Відкрита інфляція буває трьох видів:

1) Помірна (повзуча) інфляція – для неї властиве поступове (менше 10% в рік) зростання цін. Вартість грошей зберігається.

 2) Галопуюча інфляція – ціни зростають до 100% в рік. Більшість контрактів "прив"язується" до іноземної валюти.

3) Гіперінфляція – кількість грошей в обігу і ціни зростають астрономічними темпами (1-2% в день). Розходження цін і заробітної плати стає катастрофічним. Спостерігається масова втеча людей від грошей, їх трансформація у нерухомість.

  Причини інфляції:

  •  порушення пропорцій суспільного виробництва;
  •  надмірна емісія паперових грошей;
  •  дефіцит державного бюджету;
  •  мілітаризація економіки;
  •  зростання державного боргу;
  •  недосконалість податкової системи;
  •  кризвові явища  у фінансово-кредитній системі;
  •  монополізація виробництва;
  •  зовнішньоекономічні фактори.

 Економічні наслідки інфляції:

  •  руйнуються нормальні господарські звязки, посилюються диспропорції в економіці;
  •  капітали переливаються із виробництва у сфери обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки;
  •  порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи;
  •  згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на оснвові бартерних угод;
  •  негативний вплив на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни.

Соціальні наслідки інфляції:

  •  знижується життєвий рівень населення, особливо тих, які мають фіксовані доходи;
  •  знецінюються грошові заощадження населення в банках та інші паперові активи;
  •  посилюється безробіття, соціальна диференціація населення і соціальна напруга.

Антиінфляційна політика. Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає:

  •  зростання виробництва і насичення ринку товарами;
  •  обмеження емісії грошей;
  •  скорочення дефіциту державного бюджету;
  •  стимулювання нагромаджень та інвестицій;
  •  проведення обгрунтованої кредитної та податкової політики;
  •  збільшення безготівкового обігу;
  •  скорочення ставок податків;
  •  регулювання валютного курсу;
  •  проведення грошової реформи конфіскаційного типу.

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує, що успіх у боротьбі з інфляцією досягають уряди тих країн, які гнучко поєднують коротко і довготривалу антиінфляційну стратегію, що включає: гасіння інфляційних очікувань, перш за все, цінових; здійснення грошової політики – що передбачає  встановлення жорстких лімітів на щорічні прирости грошової маси; скорочення бюджетного дефіциту з перспективою його повної ліквідації; зведення до мінімуму  впливу на національну економіку зовнішніх інфляційних імпульсів.

 

4. Безробіття, його причини, темпи та наслідки.

Безробіття – це не просто відсутність

грошей у людини, це одна із форм

його духовної смерті.

Папа Іоанн Павел ІІ

 

Однією з найскладніших соціальних проблем є проблема безробіття. Безробіття – соціально-економічне явище, повязане з перевищенням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частки економічно активного населення.

У відповідності із Законом України "Про зайнятість населення" безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших, передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.

За визначенням МОП, безробітною вважається особа, яка дасягла законодавчо встановленого віку, не працює за грошову винагороду і докладає активних зусиль її знайти.

На практиці розрізняють три основні форми безробіття:

Фрикційне, або  як його часто називають добровільне безробіття,  виникає внаслідок добровільної зміни місця роботи працівником. Причин цьому є багато: незадоволення умовами праці, рівнем заробітної плати, неспівпаданням здобутої спеціальності із характером виконуваної роботи тощо. Відмічені причини зумовлюють пошук нового місця роботи.

 Структурне безробіття. Воно пов"язано із зміною структури попиту на споживчому ринку. Із-за змін в структурі споживчого попиту потреба в деяких професіях зменшується, або навіть повністю зникає.

 Циклічне, зумовлене спадом, тобто фазою економічного циклу, що характеризується зниженням сукупних витрат. Зниження сукупного попиту на товари і послуги веде до зменшення обсягів виробництва, відповідно скорочується зайнятість, а безробіття зростає. Прийнято вважати, що це найбільш гостра форма безробіття.

В своїй сукупності фрикційне і структурне безробіття становлять природний рівень безробіття (абсолютне або таке, що об’єктивно існує). Отже, повна зайнятість буде за умови якщо рівень безробіття не перевищує його природної норми (в 90-ті роки – 6-7%).

Важливе практичне значення має визначення рівня безробіття. Він визначається за формулою

   Рівень = Чисельність зареєстрованих безробітних  . 100%

           безробіття     Чисельність робочої сили

 

Наявність в економіці великого рівня безробіття, тобто відсутність достатньої кількості робочих місць для всіх працездатних громадян веде до втрат потенційного обсягу виробництва товарів і послуг. Економісти вважають цю втрачену продукцію відставанням ВВП. Американський економіст А. Оукен виявив емпіричний зв"язок між циклічними змінами ВВП і безробіттям. Він полягає у тому, що підвищення рівня безробіття на 1% понад його природну норму (4-5% економічно активного населення) призводить до того, що реальний обсяг ВВП зменшується порівняно з потенційно можливим на 2-2,5%. Ця залежність отримала назву закону Оукена.

Під зайнятістю, як визначається в Законі України "Про зайнятість населення" розуміється діяльність громадян, пов"язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Держава гарантує працездатному населенню добровільність праці, вибір виду трудової діяльності, захист від необгрунтованої  відмови в прийомі на роботу і незаконного звільнення, безплатне сприяння в підборі підходящої роботи і працевлаштуванні, безплатне навчання безробітних новим професіям, виплату допомоги по безробіттю.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73492. Современное развитие бухгалтерской отчетности в России и мире 189.5 KB
  Исследование исторического развития бухгалтерской отчетности необходимо проводить по всем историческим эпохам, с отслеживанием изменений в методологической базы в разных странах мира, обнаружения исторических предпосылок, необходимых и достаточных условий возникновения...
73493. Конфликтное взаимодействие федеральной и региональной власти 187.5 KB
  Местное самоуправление одна из фундаментальных демократических основ конституционного строя Российской Федерации и всего мира в целом. Понятие федеральной власти Политическая система Российской Федерации определена Конституцией принятой всенародным голосованием 12 декабря 1993 года.
73494. Терминология сферы книжного бизнеса в лексической системе современного русского языка 186.5 KB
  Исследование различных терминосистем способствует совершенствованию русской терминологии в целом выявлению общих закономерностей развития терминологических единиц в системе современного русского языка. Объектом исследования стала терминология сферы книжного бизнеса в русском языке.
73495. Система технико-экономических и финансовых показателей инвестиционной деятельности промышленного предприятия 186 KB
  В связи с этим существенно возрастает приоритетность и роль анализа основным содержанием которого является комплексное системное изучение технико-экономических и финансовых показателей инвестиционной деятельности промышленного предприятия с целью оценки степени финансовых рисков...
73496. Педагогическое мышление инженера 183 KB
  В связи со сложившимися условиями возникает острая необходимость усилить деятельность по развитию профессионального мышления инженера-педагога так как только профессионально мыслящий инженер-педагог способен компетентно интегрировать психолого-педагогические...
73497. Организации производства, конспект лекций 311.5 KB
  Организация производства на предприятии осуществляется в системе менеджмента в рамках разработанной стратегии развития предприятия, системы долгосрочного планирования, в рамках закона РФ, организация осуществляется в соответствии с законодательными и нормативно-правовыми актами, методиками, и т.д.
73498. МЕЖДУНАРОДНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ИНТЕГРАЦИЯ 314 KB
  Международная экономическая интеграция МЭИ – процесс экономического взаимодействия стран приводящий к сближению взаимопроникновению и сращиванию национальных хозяйств в единую систему экономических отношений сопровождающийся заключением интеграционных договоров и согласованно регулируемый межгосударственными и наднациональными органами власти Региональное интеграционное соглашение РИС – международный...
73499. ПЛАТЕЖНЫЙ БАЛАНС 172.5 KB
  Принцип единой единицы учета единица учета должна быть стабильной чтобы изменения ее курса в течение учетного периода не отражались на итоговых показателях единица учета должна быть стабильной на протяжении нескольких учетных периодов для сравнения и анализа в динамике страна должна использовать расчетную единицу применяемую во внутренних расчетах и учете для пересчета в иностранную валюту используется курс фактически действовавший на рынке на дату составления ПБ Структура ПБ торговый баланс баланс услуг и некоммерческих операций...
73500. МИРОВАЯ ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА И ВАЛЮТНЫЙ РЫНОК 251.5 KB
  Характерные черты НВС исторически возникла первой является относительно самостоятельной частью денежной системы страны выходит за национальные границы ее особенности определяются степенью развития спецификой экономики и внешнеэкономических связей страны ее элементы тесно взаимосвязаны Структура НВС национальная валютная единица валюта степень обратимости национальной валюты механизм установления и поддержания вал. характер ее функционирования и стабильность зависят от степени соответствия ее принципов структуре международной...