73606

Програмне забезпечення комп’ютерних мереж

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Поняття та призначення операційної системи. Концепції побудови програмного забезпечення комп’ютерних мереж. Використання вбудованих мережевих засобів Windows 9x. Характеристика та функції мережевих компонентів операційних систем.

Украинкский

2014-12-18

285 KB

6 чел.

6

Лекція 4

програмне  забезпечення комп’ютерних мереж

  1.  Поняття та призначення операційної системи.
  2.  Концепції побудови програмного забезпечення комп’ютерних мереж.  
  3.  Використання вбудованих мережевих засобів Windows 9x. Характеристика та функції мережевих компонентів операційних систем..

1. Операційна система (ОС) це програма, яка завантажується до оперативної пам'яті відразу після вмикання комп'ютера [1]. Вона здійснює діалог із користувачем, тобто забезпечує зручний спосіб спілкування користувача (інтерфейс) з пристроями комп'ютера. ОС управляє ресурсами комп'ютера, запускає інші (прикладні) програми на виконання. Вона виконує різні допоміжні дії, наприклад копіювання або друкування файлів. Операційна система здійснює завантаження до оперативної пам'яті всіх програм, передає їм управління на початку їх роботи, виконує різні дії за запитами програм та звільняє після закінчення роботи програм оперативну пам'ять, яку вони займали.

Операційні системи персональних комп'ютерів поділяються на однозадачні (MS DOS, DR DOS та ін.) та багатозадачні (Windows, OS/2, MacOS, Unix та ін.). В однозадачних ОС в кожен момент часу може працювати тільки одна програма (задача). Для того, щоб запустити іншу, цю програму доводиться закривати. Багатозадачні ОС дозволяють паралельно працювати з кількома програмами, кількість яких залежить від потужності комп'ютера.

Найбільш розповсюдженою в світі багатозадачною ОС для персональних комп'ютерів є Microsoft Windows. На початку 90-х років отримали популярність версії Windows 3.1 та 3.11 (або узагальнено – 3.x). В 1995 році їх замінила ОС Windows 95, а в 1998 – її новий різновид – Windows 98 (узагальнена назва Windows 9.x). Використовуються також ОС Microsoft Windows NT версій 3.0, 4.0. ОС Windows 2000 є п'ятою версією Windows NT. Потужним програмним середовищем, зручним для роботи, є Windows XP.

З інших ОС для персональних комп'ютерів можна відзначити ОС Linux з родини Unix, а також системи BeOS та OS/2 (фірми IBM). На комп'ютерах "Макінтош" використовується ОС MacOS [1].

2. Функціональні можливості мережі визначаються послугами, які вона надає користувачеві [3]. Для реалізації кожної з послуг мережі та доступу користувача до цієї послуги розробляється відповідне програмне забезпечення. Програмне забезпечення, призначене для роботи в мережі, має бути орієнтованим на одночасне використання багатьма користувачами.

Отже, мережева  ОС це мережеве  програмне забезпечення, що керує ресурсами загальнодоступного головного комп'ютера мережі – файлового сервера (файл-сервера) – і надає до них доступ багатьом користувачам мережі.

Цю назву він дістав тому, що основним ресурсом головного комп'ютера є файли, що містять  програмні  модулі  або дані.  Він  є  найзагальнішим типом сервера. Ємність його дисків має бути більшою, ніж на звичайному комп'ютері, оскільки він використовується багатьма комп'ютерами. В мережі може бути кілька файлових серверів. Серед інших ресурсів файлового сервера, що надаються в спільне використання користувачам мережі, є принтер, модем, пристрій для факсимільного зв'язку.

Основними завданнями мережевої ОС є забезпечення: сумісного використання та розподілу ресурсів мережі; адміністрування мережі; обміну повідомленнями між вузлами мережі; взаємодії процесів у мережі; надійного зберігання даних та інших завдань, пов'язаних із функціонуванням мережі. Важливою функцією мережевої ОС є забезпечення системи захисту – конфіденційності зберігання даних, розмежування прав доступу до ресурсів, парольний захист, виявлення спроб несанкціонованого доступу, відслідковування дій користувачів, ведення журналів системних подій тощо.

Мережева ОС забезпечує підтримку різноманітних периферійних пристроїв, мережевих адаптерів, протоколів та можливість їх конфігурування. Програмне забезпечення клієнтської частини перетворює запити прикладної програми щодо використання мережевих ресурсів на відповідні мережеві протоколи, забезпечує їх пересилання через середовище передачі даних та здійснює зворотні перетворення. Клієнтська частина залежить від ОС, що встановлена на робочій станції (DOS, Windows, Unix, Macintosh, OS/2), та типів мереж.

Найпоширенішими є дві основні концепції побудови такого програмного забезпечення.

За першою концепцією мережеве програмне забезпечення орієнтоване на надання багатьом користувачам ресурсів файлового сервера. При цьому основна частина мережевої ОС розміщується на файловому сервері,  а на робочих станціях установлюється тільки невелика оболонка, яка відіграє роль інтерфейсу між програмами, що звертаються за ресурсом і файловим сервером. Отже, такі програмні системи дозволяють використати ресурси файлового сервера, вони можуть зберігатися на ньому і використовуватися всіма користувачами одночасно. Модулі цих програм у міру необхідності переносяться на комп'ютер користувача – робочу станцію і там виконують призначувану роботу. При цьому обробка даних, навіть якщо вони є спільним ресурсом, що зберігається на файловому сервері, проводиться на комп'ютері користувача. Очевидно, що для цього файли, в яких зберігаються дані, мають бути переміщені на комп'ютер користувача.

За другою концепцією, яка називається архітектурою «клієнт–сервер», програмне забезпечення орієнтоване не тільки на колективне використання ресурсів, а й на їх обробку в місці розташування ресурсу за запитами користувачів. Програмні системи архітектури «клієнт–сервер» складаються з програмного забезпечення сервера і програмного забезпечення користувача – клієнта. Робота цих систем організовується так: програми-клієнти виконуються на комп'ютері користувача і посилають запити до програми-сервера, яка працює на комп'ютері спільного доступу. Основна обробка даних здійснюється потужним сервером, а на комп'ютер користувача посилаються тільки результати виконання запиту.

Наприклад, сервер баз даних використовується в потужних СУБД, таких як Microsoft SQL Server, Oracle та інших, що працюють з розподіленими базами даних. Сервери баз даних, розраховані на роботу з великими обсягами даних (десятки гігабайтів і більше) та велику кількість користувачів, забезпечують високу продуктивність, надійність і захищеність.

У глобальних комп'ютерних мережах архітектура «клієнт—сервер» (у певному значенні) є основною. Широко відомими є Web-сервери, що забезпечують збереження та обробку гіпертекстових сторінок, FTP-сервери, сервери електронної пошти і безліч інших. Клієнтські програми названих служб дають змогу сформулювати запит на одержання послуги з боку цих серверів і прийняти від них відповідь.

Будь-який комп'ютер мережі, який має ресурс, що розподіляється, може бути названий сервером. Так, комп'ютер із модемом, який розподіляється і до якого мають доступ користувачі інших комп'ютерів, це модемний або комунікаційний сервер [3].

3. Для одержання користувачем доступу до ресурсів мережі та керування ними на робочій станції необхідно мати клієнтське програмне забезпечення, до якого належать утиліти самої мережевої ОС [3]. Його можуть постачати сторонні фірми. Іноді вони є складовою частиною іншої програмної системи. Для виконання робіт адміністратора, оператора і користувача до складу мережевих ОС входить велика кількість обслуговуючих програм-утилітів, які виконуються на робочій станції. Windows має вбудовані засоби, достатні для задоволення більшості призначених для користувача потреб.

У Windows 95/98 для мереж NetWare та Microsoft Windows NT, в яких використовуються протоколи NetBEUI, IPX/SPX або TCP/IP і драйвери NDIS або ODI, є 32-розрядна вбудована підтримка мережевого клієнта, протоколу та драйвера. Вбудована підтримка роботи в мережі проста в установленні, а також настроюванні, забезпечує надійність і швидкість роботи мережі. Вже під час установлення Windows автоматично визначає тип мережевої плати, що є в комп'ютері, тип мережі і відповідно конфігурує параметри мережевого середовища комп'ютера.

Відразу після завантаження Windows мережевий  клієнт пропонує вікно, через яке користувач реєструється в мережі, вказавши свої мережеве  ім'я та пароль. Як правило, пароль збігається з паролем Windows (вікно для введення імені й пароля зображено на рис. 4.1).

Крім клієнтів для мереж NetWare та Microsoft Windows NT, які забезпечують підключення до відповідних серверів і доступ до їхніх ресурсів, у Windows може бути встановлена власна мережева  служба, що реалізує принцип роботи  однорангової  локальної  комп'ютерної  мережі.  При  цьому

Рис. 4.1 - Вікно введення імені та пароля для входу в мережу (мережевий пароль і пароль Windows збігаються)

користувач може керувати доступом до файлів і принтерів кожного комп'ютера мережі, забезпечуючи як спільне, так і індивідуальне використання ресурсів будь-якого з комп'ютерів мережі Windows. Керування настроюванням мережі здійснюється в діалоговому вікні «Свойства сети», яке з'являється на екрані після клацання лівою клавішею миші на піктограмі «Сеть» панелі керування (див. рис. 4.2).

Комп'ютери, між якими найчастіше здійснюється обмін даними, об'єднують в робочі групи. Кожному комп'ютеру і робочій групі присвоюють унікальне ім'я, наприклад SAPR, ASU, STUDENT.

На кожному з комп'ютерів може бути відкритий доступ до папок та принтерів для інших комп'ютерів мережі, тобто вони можуть бути оголошені спільними ресурсами. Таким чином, кожний комп'ютер по суті стає сервером своїх ресурсів. Програма «Инспектор сети» відкриває спільний доступ до ресурсів і відключає інших користувачів від комп'ютера або від окремих файлів. Вона дає змогу з'ясувати, хто саме використовує ресурси вашого комп'ютера. Вигляд вікна цієї програми для двох режимів її роботи показано на рис. 4.3.

Отже, доступ до комп'ютерів і принтерів мережі забезпечується через папку «Сетевое окружение» на робочому столі. У списках, що відкриваються через цю папку, відображаються як ресурси серверів, що підтримуються ОС NetWare та Microsoft Windows NT, так і ресурси комп'ютерів однорангової мережі Windows 95/98. Для доступу до ресурсів конкретного комп'ютера мережі досить клацнути лівою клавішею миші на його значку.

Через папку «Сетевое окружение» користувач може працювати з усіма доступними йому мережевими ресурсами так само, як через папку «Мой компьютер» він може працювати з локальними ресурсами. Мережеві ресурси доступні користувачу у програмі «Проводник» Windows і вікнах відкривання та збереження документів у прикладках, розроблених для Windows 9.x, 2000.

Програмне забезпечення таких ОС, як MS-DOS і Windows, орієнтоване на роботу з літерними іменами логічних дискових пристроїв. При цьому на робочій станції може бути використано 26 дискових пристроїв (від А: до Z:).

Рис. 4.2 - Вікно настройки параметрів мережі

Рис. 4.3 - Вигляд вікна програми «Инспектор сети»

Користувач має можливість прив'язувати імена конкретних мережевих томів до літер дискових пристроїв на локальному комп'ютері. Ця процедура називається відображенням (mapping). Наприклад, том ASU21/SYS: відображається літерою F:, том ASU2 I/DATABASE: — літерою G:. Завдяки цьому користувач при звичному зверненні до пристрою із зазначенням літери здійснює доступ до вмісту відповідного тому файлового сервера.

Для запуску програми DOS з мережевого диска таке відображення обов'язкове, а для запуску Windows-прикладки часто ні. Каталоги (папки) мережевих дисків також можуть відображатися літерами дискових пристроїв локального комп'ютера.

Якщо на диску комп'ютера створено логічні диски С:, D:, Е: і немає команди LASTDRIVE в CONFIG.SYS, то пристрій позначається літерою F:. Якщо команда LAS1-DRIVE є то пристрій позначається першою за алфавітом літерою після вказаної в LASTDRIVE. Таким чином стає доступним новий мережевий  каталог. Після реєстрації користувача список дискових пристроїв робочої станції може доповнюватися новими пристроями, на які відображаються томи або каталоги мережевого диска. Це може відбутися, наприклад, за допомогою команд із процедури реєстрації LOGIN SCRIPT, яка автоматично виконується під час реєстрації користувача в мережі (подібно до того, як AUTOEXEC.BAT запускається кожний раз при завантаженні MS DOS).

Під час роботи в мережі можна змінювати список дискових пристроїв робочої станції.

Користувачеві може бути потрібно відобразити томи або каталоги мережевого диска на деякі логічні пристрої вручну Ця операція може бути виконана за командою Файл ® Подключить сетевой диск. Після виконання one рації підключення цей диск буде у списку пристроїв, що відкривається через папку Мой компьютер.

Каталоги та файли диска файлового сервера є об’єктами, доступ до яких може бути обмежений. Щоб користувач міг працювати в каталозі, він повинен мати право доступу до нього. Каталог, до якого користувач не має прав доступу часто навіть не відображається в списках каталогів на мережевих дисках. Мережеві ОС дають змогу контролювати доступ не тільки до каталогів, а и до окремих файлів, для яких також можуть призначатися права, однак Windows 95/98 цього не дозволяє.

У кожній папці припустимі дії користувача визначаються дійсними правами. Користувачеві можуть бути надані:

- право читання – право переглядати зміст об'єктів і копіювати їх;

- право повного доступу – право змінювати імена та вміст об'єктів, вилучати, переміщувати і перейменовувати їх.

У Windows 95/98 права доступу до диска або до папки зручно призначати за командою контекстного меню – Доступ (див. рис. 4.4).

Рис. 4.4 - Діалогове вікно доступу до об'єкта

Для підключення до мережевого ресурсу із заданим паролем користувач повинен увести пароль у відповідному вікні (рис. 4.5).

Рис. 4.5 - Вікно введення мережевого пароля для підключення ресурсу

Найзручніший спосіб підключення і відключення мережевих дисків – скористатися кнопками панелі інструментів вікна папки   (див. рис. 4.6).

Рис. 4.6 - Вікно підключення мережевого диска

Підключений диск виглядає у вікнах папок так: (призначено ім'я F:). Для відключення слід вибрати непотрібний диск [3].


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16755. Флотационная переработка золотосодержащих руд 43 KB
  Флотационная переработка золотосодержащих руд Абдурахмонов С.А. зав. кафедрой Металлургия АГМФ НГГИ докт техн наук профессор; Муталов А.М. доцент кафедры Горное дело и горная электромеханика АГМФ НГГИ канд. техн наук; Муталова М.А. доцент кафедры...
16756. ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ БИОВЫЩЕЛАЧИВАНИЯ ДЛЯ ПЕРЕРАБОТКИ БЕДНЫХ СИЛИКАТНЫХ НИКЕЛЕВЫХ РУД 36 KB
  ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ БИОВЫЩЕЛАЧИВАНИЯ ДЛЯ ПЕРЕРАБОТКИ БЕДНЫХ СИЛИКАТНЫХ НИКЕЛЕВЫХ РУД Крылова Л.Н. МИСиС Ким Е.А. МИСиС Адамов Э.В. МИСиС В условиях истощения запасов сульфидных никелевых руд оставшихся только в Канаде и России и наличия единственного в ...
16757. Цианид ртуть и кислотные стоки ядовитые спутники золота 199.5 KB
  Цианид чаще других химических элементов используется в производстве золота при извлечении желтого металла из золотоносной руды, несмотря на то, что разливы и утечки цианида чрезвычайно токсичны для рыбы, растительных форм жизни и человека. В последние несколько лет в штате Монтана, США и Турции вместо данной практики применяются иные технологии, что должны быть приняты на вооружение другими золотодобывающими предприятиями во всем мире
16759. Вопросы влияния ультразвука, магнитных полей и электрического тока на флотацию золота 126.5 KB
  К вопросу изучения влияния ультразвука магнитных полей и электрического тока на флотацию золота С.И. Черных О.И. Рыбакова Н.M. Лебедев Т.И. Жирнова ФГУП Институт ГИНЦВЕТМЕТ ЧГТУ ООО АлександраПлюс Ультразвуковая обработка Использование ультразвука в те...
16760. ОПЫТНО КОНСТРУКТОРСКИЕ РАЗРАБОТКИ ПО ИЗВЛЕЧЕНИЮ ЗОЛОТА 157 KB
  ОПЫТНОКОНСТРУКТОРСКИЕ РАЗРАБОТКИ ПО ИЗВЛЕЧЕНИЮ ЗОЛОТА 1.1. Разработки НТЦ Горнообогатительные установки МГГУ 4 1.2. Центробежный концентратор разработка Гинцветмет и ЗАО Редцветмет 7 1.3. Опытнопромышленный комплекс по извлечению золота из отходов амальгации...
16762. Применение песковых флотомашин SkimAir при обогащении золотосеребряных руд месторождения 504 KB
  Применение песковых флотомашин SkimAir при обогащении золотосеребряных руд месторождения Дукат Аксенов Б.В. директор ДНТИ Бабук А.В. Галютин А.Ю. аспиранты СППГИ Золотодобыча №130 2009 ЗАО Полиметалл Инжиниринг В работе описывается применение флотомашин пе
16763. РАЗРАБОТКА ТЕХНОЛОГИИ ПЕРЕРАБОТКИ РУД АЛБАЗИНСКОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ 30 KB
  РАЗРАБОТКА ТЕХНОЛОГИИ ПЕРЕРАБОТКИ РУД АЛБАЗИНСКОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ Албазинское месторождение расположено в Хабаровском крае Российской федерации. Лицензия на отработку месторождения принадлежит ООО Ресурсы Албазино входящему в горнодобывающий холдинг ООО Полиме...