73674

Вимоги до антен по параметрах електромагнітної сумісності

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Вимоги до антен по параметрах електромагнітної сумісності Розвиток супутникових систем звязку супроводжується зростаючим завантаженням діапазонів радіочастот. Передумови для рішення проблеми ЭМС створюють відомі просторова й частотна вибірковості антен. При аналізі діаграми спрямованості апертурних антен широко застосовуваних у супутниковому...

Украинкский

2014-12-19

370 KB

2 чел.

1.4. Вимоги до антен по параметрах електромагнітної сумісності

Розвиток супутникових систем зв'язку супроводжується зростаючим завантаженням діапазонів радіочастот. Спільне використання тих самих смуг частот різними супутниковими й наземними радіослужбами, що допускається Регламентом радіозв'язку, ускладнює електромагнітну обстановку. У такий спосіб виникає проблема електромагнітної сумісності (ЭМС). Ця проблема стосується забезпечення сумісності між супутниковими системами й сумісності супутникових систем з наземними службами.

При визначенні умов сумісності супутникових систем з наземними службами необхідно враховувати вплив перешкод у смугах частот для ліній Космос - Земля:

від передавачів космічних станцій приймачам наземних станцій;

від передавачів наземних станцій приймачам ЗС; у смугах частот для ліній Земля - Космос:

від передавачів наземних станцій приймачам ЗС;

у смугах частот для ліній Земля - Космос:

від передавачів ЗС приймачам наземних станцій.

У першому випадку при збігу смуг частот двох систем у напрямках Земля — Космос або Космос — Земля (лінії F1 і F2 на рис. 1.3, де а — при співпадаючих напрямках передачі; б — при реверсивному використанні смуг частот) ураховуються перешкоди:

Рис.2

а) створювані передавачем ЗС системи, що заважає, на бортовий прийомний пристрій системи, на яку впливає перешкода рис. (1.3, а, лінія 1);

б) від бортового передавача на прийомний пристрій земної станції іншої системи (рис. 1.3, а, лінія 2).

При реверсивному використанні частот, коли в одній системі смуга частот використовується для одного напрямку (наприклад, Земля - Космос), а в другій системі - для протилежного (Космос - Земля), перешкоди створюються:

а) передавачем ЗС системи, що заважає, прийомному пристрою ЗС системи, що піддається перешкоді (лінія 1 на рис. 1.3,в), і б) від бортового передавача системи, що заважає, на бортовий приймач іншої системи (лінія 2 на рис. 1.3,б).

Електромагнітна сумісність різних супутникових служб забезпечується накручено координацією, технічна частина якої складається в розрахунку взаємних перешкод між системами й у порівнянні отриманих результатів із установленими нормами. Якщо буде потреба розробляють заходу щодо зменшення створюваних перешкод і проводять повторну координацію. Потім треба реєстрація частотних присвоєнь у МКРЧ.

Проблему ЭМС у рамках конкретної супутникової служби вирішують двома шляхами:

1) розробляють більше перешкодозахищені радіотехнічні системи;

2) проводять їхнє оптимальне проектування з погляду зменшення створюваних перешкод.

Передумови для рішення проблеми ЭМС створюють відомі просторова й частотна вибірковості антен. При аналізі діаграми спрямованості апертурних антен, широко застосовуваних у супутниковому зв'язку, прийнято виділяти три просторово-кутові області.

Перша область містить головний і трохи перших бічних пелюстків. Тут діаграма спрямованості (ДН) в основному визначається струмами на випромінюючій поверхні. Для розрахунку ДН у цій області використовують апертурний або фотополяриметр методи.

У другій області (область далекого бічного випромінювання) ДН антени визначається як струмами на випромінюючій поверхні, так і прямим полем опромінювача. Помітний вплив на рівень далекого бічного випромінювання робить випромінювання струмів, що наводяться на елементи кріплення антени, і струмів, що затікають на тіньову сторону дзеркала. Для розрахунку ДН у цій області використовують дифракційні методи, в основному метод геометричної теорії дифракції.

У третій області, до якої ставиться область заднього випромінювання, ДН в основному визначається дифракційними явищами на крайках антени й елементах її конструкції. Тут вона розраховується також методом геометричної теорії дифракції.

Зазначені методи дозволяють визначати спрямовані властивості будь-яких апертурних антен. При цьому, як правило, уводяться певні відступи від реальної антени й розглядається ідеалізована схема. Діаграма спрямованості реальної антени із цієї причини, а також через погрішності виготовлення й взаємного розташування елементів антени буде відрізнятися від результатів розрахунку. При практичному використанні антени виникають додаткові причини, що спотворюють її спрямовані властивості. Ці причини обумовлені впливом розмірів і форми конструкції, на якій розташована антена, впливом поруч розташованих інших антен і т.п. Як відзначається [13], при оцінці впливу спрямованих властивостей антени на рівень ЭМС необхідно враховувати всі ці фактори. Багато хто з них можуть бути визначені тільки експериментальним шляхом.

З метою дотримання необхідних умов ЭМС у цей час прийнято порівнювати ДН антени супутникового зв'язку з так званою довідковою діаграмою спрямованості. Остання являє собою графічне зображення огинаючої що рекомендується ДН щодо ізотропного випромінювача (у децибелах).

Розглянемо довідкові діаграми спрямованості антен земних станцій фіксованої супутникової служби, пропоновані документами МККР.

Для координації й оцінки взаємних перешкод у діапазоні частот 2...30 Ггц рекомендовані наступні вирази довідкових діаграм спрямованості [10, 18, 21]:

а) для антен ЗС із D/> 100, де D — діаметр розкриву антени;  — довжина хвилі,

 1.4

де G ()огинаюча діаграми спрямованості, дБ;

— кутова координата, град;

б) для антени ЗС із D/<100 пропонується використовувати довідкову ДН, аналогічну довідкової ДН для радіорелейних ліній зв'язку:

 1.5

Кут 1 відповідає напрямку максимуму першого бічного пелюстка діаграми спрямованості (1100 /D); кут 2напрямку, починаючи з якого приймається G () =— 10 дБ.

Якщо відсутні дані про реальні діаграми спрямованості антен ЗС, то Регламентом радіозв'язку рекомендовано користуватися іншими довідковими діаграмами:

а) для антен ЗС із D/100

1.6

де Gмaкс — коефіцієнт підсилення антени в головному напрямку, дБ; G1 =2+15 D/- коефіцієнт підсилення антени в напрямку першого бічного пелюстка, дБ

б) для антен з D/<100

1.7

Довідкові діаграми (1.4), (1.5) при D/ = 65 показані на рис. 1.4 (криві 1 і 2 відповідно), а діаграми (1.6), (1.7) — на рис. 1.5 (крива 1 для D/=150, крива 2 для D/, = 40).

 Рис.1.4

 Рис.1.5

Для бортових антен фіксованої супутникової служби довідкова діаграма спрямованості має вигляд:

1.8

де  0,5 — половина ширини головного пелюстка за рівнем 3 дБ;

1, — кут, при якому G ()= — 10 дБ.

Довідкова діаграма, що відповідає (1.8), у відносному масштабі G () -Gмaкс представлена на рис. 1.6.

 Рис.1.6

Довідкові діаграми призначені для використання при розрахунку очікуваних перешкод, однак вони не відбивають спрямованих властивостей антен. Виключення представляє довідкова діаграма, наведена в Рекомендації 580 МККР, прийнятої в 1982 р., для встановлюваних послу 1987 р. антен ЗС із відношенням D/100. Такі антени повинні забезпечувати діаграму, 90% бічних пелюстків якої не перевищують рівня, певного наступним виразу:

Це вимога повинне виконуватися для будь-яких напрямків у межах ±3° від напрямку на геостаціонарну орбіту.

До спрямованих властивостей антен радіомовної супутникової служби Регламентом радіозв'язку пред'являються більше тверді вимоги. Огинаючі довідкових діаграм спрямованості тут є обов'язковими, тому що перевищення рівня бічних пелюстків приведе до порушення критерію припустимих перешкод. У бортових передавальних антен діаграми спрямованості повинні задовольняти вимогам:

для основної поляризації:

б) для перехресної поляризації

Значення 0,5 визначається розмірами зони обслуговування. У Плані ВАКР-77 0,5хв =0,6°. Огинаючі діаграми спрямованості передавальних антен ШСЗ показані на рис. 1.7, де по осі абсцис відкладені значення /0,5 -

 Рис 1.7

Для прийомних антен ЗС огинаючі діаграм спрямованості визначені міжнародними документами у вигляді наступних функцій:

а) для індивідуального прийому на основній поляризації

де кут, відлічуваний від напрямку максимуму прийому. (У Плані ВАКР-77 величина 0,5 для індивідуального прийому прийнята рівної 2°);

б) для колективного прийому на основній поляризації

(Значення 0,5 для колективного прийому прийнято рівним 1°.)

в) для індивідуального й колективного прийому з перехресною поляризацією

Графіки (1.13), (1.14) представлені на рис. 1.8, де по осі абсцис відкладені значення /0,5 -

Для прийомних антен ШСЗ і передавальних антен ЗС є аналогічні рекомендації.

Слід зазначити, що міжнародні рекомендації періодично переглядаються. Це підтверджує тенденцію жорсткості вимог до діаграм спрямованості антен супутникового зв'язку.

 Рис.1.8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31248. Порядок формирования прочих доходов и расходов в системе бухгалтерского учета 329.5 KB
  Проанализировать прочие доходы и расходы. Предметом исследования являются прочие доходы и расходы в данной организации. Теоретические аспекты учета прочих доходов и расходов Доходы и расходы: понятие их сущность значения виды В соответствии с п. 4 ПБУ 9 99 можно сделать вывод что указанная в нем классификация доходов для целей бухгалтерского учета является основанием для их раздельной группировки и обобщения на счетах учета финансовых результатов: 90 Продажи и 91 Прочие доходы и расходы.
31249. Адаптационный потенциал спортсменов паралимпийцев 135 KB
  Изучить субъективное восприятие качества жизни. Осгуд Метод оценки качества жизни И. ДОПОЛНИТЬ ПРО АДАПТАЦИЮ ПРОВЕСТИ АНАЛИЗ ПОТЕНЦИАЛА ПО НЕСКОЛЬКИМ КНИГАМ НА ЧЬЕ МНЕНИЕ БУДУ ОПИРАТЬСЯ Исследования качества жизни В настоящее время в психологических и медицинских исследованиях изучение вопросов качества жизни занимает значительное место. Оно может оказывать значительное влияние на его мироощущение значимые моменты его существования и восприятия жизни в целом.
31250. Интенсивная система возделывания кукурузы на силос в хозяйстве, позволяющая уменьшить себестоимость продукции на 5,2%, повысить производительность труда на 40% 592 KB
  Повышение эффективности дальнейшая интенсификация растениеводства становятся реальностью с переходом на индустриальную технологию возделывания, при которой сокращается число почвообработок, применяются высокопроизводительные агрегаты и техника, используются высокопродуктивные гибриды разных сроков созревания, перспективные, научно обоснованные приемы агротехники.
31251. Изучение влияния наночастиц диоксида титана на клеточную мембрану методом атомно-силовой спектроскопии 5.93 MB
  Для исследования были выбраны эритроциты человека, как наиболее доступный носитель биологических мембран. Кроме того, мембрана эритроцитов отличается упругостью и высокой (относительно большинства других клеток) устойчивостью к физическим воздействиям. Этот факт позволяет экстраполировать результаты экспериментов по разрушению мембран эритроцитов на другие клетки, предполагая, что в тех условиях, когда повреждения получают эритроциты, более мягкие клетки получат заведомо не меньшие повреждения.
31252. ЕКOЛOГІЧНЕ ВИХOВAННЯ МOЛOДШИХ ШКOЛЯРІВ У ПРOЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МAТЕМAТИКИ 839 KB
  Метoди дoслідження: aнaліз пoрівняння синтез системaтизaція клaсифікaція тa узaгaльнення теoретичних дaних предстaвлених у педaгoгічній тa метoдичній літерaтурі; вивчення тa узaгaльнення передoвoгo педaгoгічнoгo дoсвіду з прoблеми екoлoгічнoгo вихoвaння учнів; педaгoгічні спoстереження бесіди педaгoгічний експеримент. Дoпускaти до плaнувaння влaснoгo навчання учнів a тaкoж до прийняття рішень тa aнaлізу їх нaслідків. Вихoдити з вікoвих oсoбливoстей вoлoдіння знaннями нaвичкaми з вирішення прoблем і рoзуміння ціннoстей стoсoвнo...
31253. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ ВЫПУСКНОЙ КВАЛИФИКАЦИОННОЙ РАБОТЫ (ДИПЛОМНЫЙ ПРОЕКТ) 664.5 KB
  Структура и содержание дипломного проекта 6 3. Оформление выпускной квалификационной работы дипломного проекта 9 4. Порядок подготовки дипломного проекта к защите 13 Приложение 1. Общие требования предъявляемые к выпускной квалификационной работе дипломному проекту Выполнение выпускной квалификационной работы дипломного проекта в дальнейшем в тексте дипломный проект завершает подготовку специалиста и показывает его готовность решать теоретические и практические задачи.
31254. СОЦИАЛЬНАЯ РАБОТА Учебно-методическое пособие по выполнению и оформлению дипломной работы для студентов специальности 040101.65 Социальная работа 384.5 KB
  Джуринская СОЦИАЛЬНАЯ РАБОТА Учебнометодическое пособие по выполнению и оформлению дипломной работы для студентов специальности 040101.65 Социальная работа бакалавр специалист магистр 2е издание переработанное и дополненное СанктПетербург 2009 УДК Одобрено на заседании кафедры теории и практики социальной работы протокол № 6 от 16. Методическое пособие по выполнению и оформлению дипломной работы для студентов специальности 040101.
31255. Выпускная квалификационная (дипломная) работа: методические рекомендации для студентов всех специальностей 253 KB
  Выполнение и защита выпускной квалификационной работы (дипломной работы) является заключительным и наиболее ответственным этапом подготовки специалиста. Дипломная работа основывается на полученных знаниях по ряду дисциплин специальности, носит комплексный характер, в большей степени содержит элементы исследования.
31256. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ к выполнению дипломной работы для студентов биологического факультета, обучающихся по специальности 020803 - Биоэкологи 167 KB
  Шихова МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ к выполнению дипломной работы для студентов биологического факультета обучающихся по специальности 020803 Биоэкологи: с Q Киров 2011 ВВЕДЕНИЕ В соответствии с Положением об итоговой государственной аттестации выпускников высших учебных заведений Российской Федерации утверждённым приказом Минобразования РФ от 25. № 1155 защита выпускной квалификационной дипломной работы является обязательной составляющей итоговой государственной аттестации выпускников обучающихся по специальности 020803 Биоэкология в...