73756

Охорона навколишнього середовища і вимоги до виконання правил екологічного захисту місцевості, на якій проводились геологозйомочні роботи

Лекция

География, геология и геодезия

Картування гідрогеологічних і інженерногеологічних процесів та явищ. Інженерногеологічні основи рекультивації геологічного середовища. Основними компонентами геологічного середовища формуючи умови будівництва і інженерногосподарського освоєння території являються гірничі породи підземні або ґрунтові води і геодинамічні процеси. Додатковими компонентами прямо або косвенно впливаючи на умови будівництва та експлуятяції споруд які необхідно включати при інженерногеологічних пошуків являються атмосфера гідросфера почви та рослинність.

Украинкский

2014-12-20

38 KB

0 чел.

Тема 3.5: Охорона навколишнього середовища і вимоги до виконання правил екологічного захисту місцевості, на якій проводились геологозйомочні роботи.

Питання:

  1.  Охорона навколишнього середовища при будівництві та експлуатації інженерних споруд.
  2.  Організація контролю та прогнозування процесів та явищ, викликаних виробничою діяльністю людини.
  3.  Картування гідрогеологічних і інженерно-геологічних процесів та явищ.
  4.  Заходи по попередженню, мінімізації або ліквідації шкідливого впливу виробничої діяльності.
  5.  Інженерно-геологічні основи рекультивації геологічного середовища.

1)Під терміном охорони навколишнього середовища розуміють систему міжнародних, державних заходів, напрямлених на раціональне використовування, відновлювання та охорону природних ресурсів, на захист природного середовища і близько земного простору від забруднення й розгромив в інтересах задовольнити матеріальні та культурні потреби теперішнього та майбутнього покоління людей.

Значення природного середовища для усього живого на Землі тяжко переоцінити. Без цього середовища на Землі неможливе життя органічного середовища, у тому числі і людини, як біологічного видe. Сучасна людини – створіння не тільки біологічне, але й соціальне, яке у процесі трудової діяльності змінює середовище свого буту. В теперішній час, в період зросту усіх видів матеріального виробництва, вплив людини на природу досягло найбільшої інтенсивності і має настільки великі масштаби, що в окремих регіонах Землі вони перетворились в серйозну загрозу порушення існуючого у природі рівноваги та зашкодження для подальшого розвитку виробничих сил.

Інженерна охорона навколишнього середовища є частиною заходів по охороні природи та включає, у основному, технічні заходи по забезпеченню оптимальних фізичних, хімічних та біологічних параметрів функціонування, як природних, так і антропогенних, тобто зроблених людиною об`єктів та явищ, складаючи цільову систему, в якій протікає праця та відпочинок людей.

Основними компонентами геологічного середовища, формуючи умови будівництва і інженерно-господарського освоєння території, являються гірничі породи, підземні або ґрунтові води і геодинамічні процеси. Додатковими компонентами, прямо або косвенно впливаючи на умови будівництва та експлуятяції споруд, які необхідно включати при інженерно-геологічних пошуків, являються атмосфера, гідросфера, почви та рослинність.

Необхідність головних та додаткових компонентів обумовлені загальним взаємозв`язком елементів екологічної системи, коли зміна одного елемента призводить до зміни всієї системи. Головними заходами, зв`язаними з підвищенням мір по охороні навколишнього середовища являються : більш широке користування нетрадиційного відновлюючи джерел енергії, розвиток виробництва, яке забезпечує повне комплексне використання природних ресурсів сировини і матеріалів, враховуючи шкідливий вплив  на навколишнє середовище, підвищення діючого державного контролю за станом природного середовища і джерелами забруднень : навчання у людей високої відповідальності за стан та примноження природних скарбів, бережне їх використання.

2)Задачею інженерно-геологічних та гідрогеологічних основ охорони те рекультивації геологічного середовища залежить не у тому, щоб не припустити виникнення інженерно-геологічних процесів та явищ, які являються дійсною реакцією геологічного середовища на виробничу діяльність людини. Головною задачею нової інженерно-геологічної наукової дисципліни є те, що вона заклечається у передбачення якісної та кількісної характеристик цих процесів та явищ, з тим, щоб не дати їм по формі, інтенсивності та масштабам свого виявлення вийти за рамки, передбачені проектом.

3)Мапа інженерно-геологічних та гідрогеологічних процесів та явищ не може бути універсальною. Часто неможливо відобразити на такій мапі кількісну або якісну характеристики усіх інженерно-геологічних і гідродинамічних процесів та явищ. В цьому разі виникає необхідність і складанні декількох мап інженерно-геологічних процесів та явищ. Найбільш характерні інженерно-геологічні процеси та явища можуть слугувати критерієм для виділення таксонометричних елементів інженерно-геологічної типізації або районування території вищого порядку.

Прогноз інженерно-геологічних та гідрогеологічних процесів та явищ складається на основі аналізу перспективних планів розвитку основних галузей народного господарства регіону та особливостей геологічного побудування окремих його районів, а кількісна характеристика їх на основі встановлених емпіричних і аналітичних залежностей розвитку процесів і явищ від інтенсивності виробничої діяльності і геологічних особливостей або по методу аналогії.

При інженерно-геологічному і гідрогеологічному картуванні в більш крупному масштабі інформація о кількісних і якісних характеристиках гідрогеологічних процесів і явищ повинна бути більш повною. Більш того, при інженерно-геологічному картуванні в крупному масштабі цілеспрямовано складати мапи окремих процесів та явищ.

4)Сказане у повній мірі стосується і заходів по застереженню та зменшенню шкідливого впливу на геологічне середовище інженерно-геологічних і гідрогеологічних процесів та явищ. Слід лише додати, що у ряді випадків може бути застосовані заходи, які попереджають виникнення того або іншого процесу або явище знижаючи їх інтенсивність. Коли таке застереження неможливе або нецілеспрямоване, застосовують заходи по ліквідації шкідливого впливу гідрогеологічних і інженерно-геологічних процесів та явищ на геологічне середовище.

Перші заходи можливо назвати профілактичними або попереджуючими, а вдруге – відновлюючими. Необхідною умовою ефективної дії, як профілактичних так і відновлюючи заходів є надійний прогноз гідрогеологічних і інженерно-геологічних процесів та явищ. Порушення рівноваги і геологічному середовищі в результаті виробничої діяльності людини неминучі, але не слід припускати особливо небезпечних та шкідливих по своїм наслідкам. Необхідно поступово перейти по своїм окремим ділянкам та районам до охорони всього геологічного середовищ з встановленням диференцируючого режиму природокористування. Не слід рекомендувати будівництво сільських угодій, в існуючих і потенційно можливих місцях відпочинку, заповідниках і на ділянках, представляючи геологічні, географічні або біологічні пам`ятники.

Необхідно розробляти інженерно-геологічні обґрунтування покращення геологічного середовища і брати участь у рекомендаціях по озеленінню, створенню штучних форм рельєфу меліорації земель, гідросфери, інженерно-геологічної меліорації. Інженерно-геологічні меліорації включають широкий комплекс заходів, попередження, ослаблення або усунення шкідливих впливів інженерно-геологічних процесів і явищ на навколишнє середовище, затруднюючих будівництво і експлуатацію споруд, господарське використання і благоустрій території. Багата з цих заходів вже опробовані практикою і технічно освоєнні. До них відносяться : регулювання режиму поверхневих і підземних вод, боротьба з зсувами, насипами , обвалами, ерозією, а також багато інших процесів. Сказане дозволяє вважати, що під рекультивацією геологічного середовища слід розуміти відновлення і покращення порушених у процесі виробничої діяльності людини усіх її елементів до стану, відповідаючому санітарним існування людини і не порушуючи заходів розвитку природи. Відновлення землі повинно використовуватись у першу чергу для ведення сільського господарства, а також для інших раціональних цілей.

5)Досвід відновлення земель порушення в процесі  не сільськогосподарського користування, говорить про те, що вже сьогодні неможливо відокремити при рекультивації тільки відновлення родючості або облисінням порушених територій. Для раціонального використання відновлених земель необхідний цілий ряд других заходів : комплексна рекультивація, а точніше рекультивація геологічного середовища.

Загальними передумовами слугує слідуючи :

По перше, внаслідок роботи сучасного промислового об`єкту (шахта, завод) порушується весь природний комплекс в цілому тобто всі елементи геосередовища.

Наприклад, в Донбасі внаслідок горіння териконів, викидів пилу, газу на багато чисельних підприємствах гірської, енергетичної, металургійної та інших галузей промисловості та інших видів господарської діяльності людини відбуваються сильне забруднення атмосфери.

По-друге, в склад робіт по рекультивації повинні входити заходи не тільки по відновленню, але й по покращенню як саме визволяючи земель, так і прилеглих до них площадей, маючи на увазі усунення негативних наслідків всіх природних процесів та явищ.

Приклад : тільки по Донецькій області, наприклад, вітрова і водна ерозія щорічно виводять з сільськогосподарського користування 10тис.га землі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23674. КОНТРОЛЬ НАД ТРУДОВЫМ ПРОЦЕССОМ: ДЕЙСТВИЯ УПРАВЛЯЮЩИХ 173 KB
  Социология труда в советский период претендовала на роль ведущей отрасли социологического знания. Более того проявилась тенденция выдвинуть €œтруд€ на роль центральной объясняющей категории и представить вообще всю социологию как социологию труда11. К его основным элементам мы относим следующие: постановка целей; распределение функций между работниками; регулирование ритма и интенсивности труда; оценка объема и качества выполненных работ; дисциплинарные санкции; системы вознаграждения за труд. Втретьих и для нас в данном случае...
23675. ДЕЙСТВИЯ РАБОТОДАТЕЛЕЙ И СПРОС НА ТРУД 138 KB
  Они часто многое знают друг о друге перед тем как вступить в отношения занятости€ Марк Грановеттер €œСоциологические и экономические подходы к анализу рынка труда€ Лекция 12. ДЕЙСТВИЯ РАБОТОДАТЕЛЕЙ И СПРОС НА ТРУД Мы переходим к анализу проблем занятости обширной области притягивающей внимание таких дисциплин как социология труда и индустриальная социология трудовые отношения и социология профессий. Этими проблемами занятости €œведает€ и особый раздел экономической теории экономика труда €œlabor economics€. В отличие скажем от...
23676. ЧЕЛОВЕК В ДОМАШНЕМ ХОЗЯЙСТВЕ 84.5 KB
  Понятие домашнего хозяйства. Для экономистов сфера домашнего хозяйства является €œпериферией€ не первого и даже не второго порядков. Неоклассическая экономическая теория проводила жесткое различие между сферой производства в которой действовали фирмы и сферой потребления к которой безоговорочно относились домашние хозяйства. Тем не менее уже на пороге домашнего хозяйства мы сталкиваемся с проблемой: человек в таком хозяйстве может быть занят полный рабочий день и полную рабочую неделю но вправе ли мы считать его деятельность трудом Как...
23677. ПОДХОДЫ К ПРОБЛЕМАМ СОЦИАЛЬНОГО РАССЛОЕНИЯ 147.5 KB
  ПОДХОДЫ К ПРОБЛЕМАМ СОЦИАЛЬНОГО РАССЛОЕНИЯ В следующих двух лекциях мы рассмотрим проблемы социальной и экономической стратификации. И вроде бы они демонстрируют понимание того что экономические перспективы человека определяются не только уровнем материального благосостояния родителей но и €œсемейным капиталом€ который складывается из общественной репутации и социальных связей профессиональных навыков и культурных ценностей впитанных в соответствующей социальной среде. Какоето значение еще может иметь размер группы а тип социальной...
23678. МИР ХОЗЯЙСТВА: МОДЕЛИ ОДНОЛИНЕЙНОГО РАЗВИТИЯ 116.5 KB
  МИР ХОЗЯЙСТВА: МОДЕЛИ ОДНОЛИНЕЙНОГО РАЗВИТИЯ Экономика и общество связаны множеством прочных нитей. Базируясь на широком основании культурных властных и других социальных отношений экономика выступает таким образом как мир хозяйства. Каким бы конкретным вопросом не занимался исследователь не важно экономист или социолог он волейневолей всегда исходит из неких концептуальных предположений о том что представляет собой исследуемый мир хозяйства какое место занимает он в историческом процессе.
23679. СОЦИОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ХОЗЯЙСТВЕННЫХ ИДЕОЛОГИЙ 156.5 KB
  Идеалысредства это способы их достижения в числе которых мы обнаруживаем: формы собственности и формы организации хозяйства характер и степень государственного вмешательства в экономику способы распределения благ и утверждения трудового порядка. Консерватизм не отвергает прав индивида как частного собственника а проводит принцип единонаследия майората как способ воспроизводства этой собственности поддерживает наследственные привилегии и принцип назначаемой сверху опеки со стороны собственника или сообщества государства. Ему...
23680. ЧЕЛОВЕК В ХОЗЯЙСТВЕННОЙ СИСТЕМЕ РОССИИ 161 KB
  Дипломы освобождают их от тяжелого физического труда обеспечивают сносный доход и определенный престиж занятий. И отделение €œобразованных€ от €œпростых людей€ воспроизводится весьма отчетливо хотя различия между ними по уровню жизненных стандартов минимальны или просто отсутствуют проявляясь скорее в условиях труда и стиле жизни. Идеи всеобщности труда и благотворности трудового воспитания воплощаются в стремлении не просто к полной но к максимальной занятости когда работу имеют не только все те кто хочет трудиться но и те кто этого...
23681. История социологии 73.5 KB
  Кант и многие другие которые серьезно обогатили наши знания об обществе и поведении людей. Они как и нынешние социологи изучали традиции обычаи нравы и взаимоотношения людей обобщали факты строили концепции которые завершались практическими рекомендациями о том как усовершенствовать общество. Чтобы этого не происходило знать необходимо лишить частной собственности которая согласно Платону развращает нравы людей. К управлению обществом следовало допускать людей достигших 50 лет высокообразованных и талантливых.
23682. ДВА ПОДХОДА К ЧЕЛОВЕКУ В СОЦИАЛЬНОЙ ТЕОРИИ 252.5 KB
  Трудно предсказать как пойдет дальше процесс самоутверждения экономической теории и социологии всякая популярность не вечна но сегодня обе дисциплины переместились в центр внимания и возникла необходимость определения их методологических границ. В нашем распоряжении уже имеются примеры удачного описания эволюции представлений о человеке в экономической теории. Кратко ознакомившись с этими этапами в первых двух лекциях следуя сначала за экономистами а затем за социологами в третьей лекции мы перейдем к исходному определению предмета...