73763

Організація роботи бухгалтерської служби

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Регламентація діяльності облікових працівників. Після вивчення теми 5 студент повинен вміти: розробити Положення про бухгалтерську службу та посадові інструкції для облікових працівників; спланувати роботу бухгалтера; охарактеризувати вимоги до обладнання робочого місця бухгалтера; скласти акт прийманняпередачі справ при зміні бухгалтера. Регламентація діяльності облікових працівників У ході виконання своїх обов’язків між бухгалтерами та іншими працівниками підприємства виникають взаємовідносини з різних питань що дозволяє виділити такі...

Украинкский

2014-12-20

106.5 KB

9 чел.

PAGE  12

Тема 5: Організація роботи бухгалтерської служби

5.1. Регламентація діяльності облікових працівників.

5.2. Нормування праці бухгалтерів.

5.3. Організація робочого місця бухгалтера.

5.4. Порядок приймання-передачі справ при зміні бухгалтера.

Мета вивчення

Після вивчення теми 5 студент повинен знати:

  •  види зв’язків між працівниками бухгалтерської служби;
  •  значення та методи здійснення нормування праці бухгалтерів;
  •  вимоги до робочого місця бухгалтера;
  •  значення і порядок приймання-передачі справ при зміні бухгалтера.

Після вивчення теми 5 студент повинен вміти:

  •  розробити Положення про бухгалтерську службу та посадові інструкції для облікових працівників;
  •  спланувати роботу бухгалтера;
  •  охарактеризувати вимоги до обладнання робочого місця бухгалтера;
  •  скласти акт приймання-передачі справ при зміні бухгалтера.

Ключові слова

Функціональні зв’язки, організаційні зв’язки, службові зв’язки, Положення про бухгалтерську службу, посадова інструкція, нормування, робоче місце бухгалтера, приймання-передача справ, акт приймання-передачі справ.


 5.1. Регламентація діяльності облікових працівників

У ході виконання своїх обов’язків між бухгалтерами та іншими працівниками підприємства виникають взаємовідносини з різних питань, що дозволяє виділити такі види зв’язків як функціональні, організаційні та службові.

Функціональні зв’язки облікових працівників – це відносини, які формуються між працівниками бухгалтерської служби відповідно до виконуваних ними функцій.

Функціональні зв’язки між обліковими працівниками

Головний бухгалтер, будучи керівником облікового підрозділу і виконуючи покладені на нього обов’язки, особисто розподіляє і контролює роботу своїх підлеглих. Таким чином формуються організаційні зв’язки, тобто відносини, які виникають між головним бухгалтером і підлеглими йому обліковими працівниками в процесі розподілу прав, обов’язків і відповідальності всередині бухгалтерії для забезпечення найефективнішого здійснення облікового процесу та надання інформації управлінцям.

Організаційні зв’язки головного бухгалтера проявляються також у розробці пропозицій щодо надання обліковим працівникам прав на підписання первинних і зведених бухгалтерських документів, щодо підвищення професійного рівня бухгалтерів, забезпечення їх необхідними матеріалами нормативно-правової бази.

Службові зв’язки – це зв’язки, які визначають процес руху інформації між головним бухгалтером та іншими працівниками бухгалтерської служби й структурними підрозділами підприємства. Саме завдяки ефективній організації службових зв’язків головного бухгалтера можна забезпечити систематичний контроль за господарськими процесами та процесом своєчасного надання оперативної інформації, формування на її основі відповідних висновків.

Для чіткої регламентації обов’язків облікових працівників слід правильно визначити всі можливі їх функціональні, організаційні та службові зв’язки шляхом розробки відповідних організаційно-розпорядчих документів.

Регламентування діяльності облікових працівників здійснюється на двох рівнях: всієї бухгалтерської служби та окремих її працівників. Забезпечення другого рівня можливе лише після розробки документу, який визначає структуру, права та обов’язки всієї бухгалтерської служби.

Розподіл облікових функцій закріплюється у Положенні про бухгалтерську службу, яке визначає її статус, місце як самостійного підрозділу в системі управління підприємством та внутрішню організацію її роботи. Даний документ відноситься до уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації і має чітко визначену структуру:

  •  загальні положення;
  •  цілі і завдання;
  •  функції;
  •  права і відповідальність;
  •  службові обов’язки;
  •  організація роботи.

Розділ “Загальні положення” включає дані про чисельність і штат бухгалтерської служби; її структуру; перелік законодавчих документів, якими керується даний підрозділ у своїй діяльності4 вимоги, які висуваються до головного бухгалтера.

Другий розділ даного Положення визначає цілі та завдання, які висуваються до бухгалтерської служби в ході її роботи.

Третій розділ Положення розкриває функції бухгалтерської служби: облік основних засобів, облік грошових коштів, контроль за своєчасним і правильним проведенням інвентаризації, ефективна організація матеріальної відповідальності, ведення розрахунків з оплати праці тощо.

Четвертий розділ “Права і відповідальність” містить перелік прав облікових працівників, дотримання яких забезпечує ефективне виконання поставлених завдань. Розкривається відповідальність головного бухгалтера (для інших працівників відповідальність встановлюється посадовими інструкціями).

У п’ятому розділі “Службові зв’язки” зазначаються служби, з якими взаємодіє обліковий підрозділ:

  •  з усіма структурними підрозділами – з питань бухгалтерського обліку;
  •  з юридичною службою – щодо правових питань, пов’язаних з підготовкою документів;
  •  з відділом кадрів – з питань підбору кадрів, розрахунку заробітної плати персоналу.

Шостий розділ Положення про бухгалтерську службу “Організація роботи” включає правила внутрішнього розпорядку роботи облікових працівників. Також у цьому розділі можуть передбачатися показники оцінки діяльності бухгалтерської служби, форми стимулювання її працівників. Особливу увагу слід звернути на матеріальне заохочення працівників за підвищення кваліфікації.

Дане Положення оформлюється на бланку підприємства за підписом головного бухгалтера та затверджується керівником підприємства.

Для чіткої організації і планування роботи, а також раціонального розподілу праці на підприємствах будь-якої форми власності розробляються посадові інструкції на кожну посаду, передбачену штатним розкладом (крім такої категорії працівників як робітники).

Посадова інструкція – це документ, у якому зафіксовано завдання, функції, обов’язки, права та відповідальність посадової особи.

Правильно складена інструкція дозволяє чітко визначити обов’язки, права та відповідальність персоналу, запобігає виконанню функцій, які йому не належать, визначає систему взаємовідносин між керівниками та підлеглими їм працівниками.

Кандидат на вакантну посаду повинен ознайомитися з посадовою інструкцією для того, щоб знати, що від нього вимагається, і порівняти свої можливості з висунутими вимогами.

При складанні посадових інструкцій необхідно керуватися Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності. У даному документі наведено специфічні для різноманітних посад кваліфікаційні характеристики, на підставі яких з урахуванням специфіки підприємств працівники відділу кадрів і керівники структурних підрозділів розробляють посадові інструкції для кожної посади окремо.

Посадова інструкція має складатися відповідно до вимог чинного законодавства України та не суперечити їм. До даного документу не можна включати умови, які обмежують права та соціальні гарантії працівника, передбачені трудовим законодавством.

Посадові інструкції узгоджуються з юристом і затверджуються керівником підприємства у встановленому порядку та доводяться до відома виконавців під розписку із зазначенням дати ознайомлення. Випадками обов’язкового письмового ознайомлення працівника з посадовою інструкцією є:

  •  укладання трудового договору (контракту);
  •  переміщення на іншу посаду або тимчасове виконання обов’язків;
  •  внесення змін і доповнень до інструкції.

Будова посадової інструкції облікового працівника може бути наступною: найменування посади; загальні положення; цілі та завдання; обов’язки та права; відповідальність; взаємозв’язок з іншими посадовими особами; критерії оцінки виконання обов’язків; прядок призначення, звільнення й заміщення посади. Як правило, можна виділити 4 основні розділи даного внутрішнього документу:

У розділі “Загальні положення” зазначається найменування посади, відображаються порядок прийняття або призначення, звільнення працівника з посади. У даному розділі встановлюються кваліфікаційні вимоги: рівень професійної освіти, стаж роботи або спеціальна підготовка, необхідні для виконання передбачених посадових обов’язків.

У розділі “Обов’язки” чітко і конкретно визначаються завдання працівника, його функціональні обов’язки, передбачені відповідною кваліфікаційною характеристикою посади.

У розділі “Права” зазначаються повноваження працівника для самостійного вирішення питань, які стосуються його компетенції. При цьому допускається конкретизація тих чи інших прав з урахуванням специфіки виконуваних працівником посадових обов’язків.

Розділ “Відповідальність” включає себе відомості про відповідальність працівника за невиконання (чи неналежне виконання) своїх посадових обов’язків. У цьому розділі можна перерахувати види відповідальності (адміністративної, дисциплінарної, матеріальної, кримінальної) за вчинення посадовою особою недобросовісних (непрофесійних) дій, і хто з посадових осіб та яким чином повинен застосовувати у відношенні даного працівника ті чи інші форми притягнення до відповідальності. У даному розділі також обумовлюється дотримання правил внутрішнього розпорядку підприємства, інструкцій з охорони праці, протипожежної безпеки та виробничої санітарії, а також відповідальність за нерозголошення відомостей, які  складають комерційну таємницю підприємства, у випадку, якщо працівник підписує зобов’язання про нерозголошення таких відомостей.

На підставі посадової інструкції укладається трудовий контракт з працівником. Трудовий контракт і посадова інструкція використовуються при розгляді конфліктних ситуацій між роботодавцем і працівником.

Посадові інструкції зберігаються протягом 3 років після їх заміни.

У випадку реорганізації, скорочення штату тощо, коли виникає необхідність перерозподілу функцій і посадових обов’язків, до посадової інструкції вносяться зміни на підставі наказу керівника підприємства. Крім того, посадові інструкції повинні бути змінені та знову затверджені у випадках зміни назви підприємства або структурного підрозділу; зміни назви посади; внесення до законодавства змін, які стосуються положень інструкції.

Важливою умовою раціонального використання робочого часу бухгалтера є планування його роботи шляхом розробки графіку. Основне призначення графіків – узгодження в часі дій всіх учасників облікового процесу та забезпечення ритмічної роботи бухгалтерів.

Графіки розробляються головним бухгалтером або керівниками секторів облікового підрозділу та підлягають затвердженню керівником підприємства.

Графіки відрізняються за періодом, на який складають (постійні, разові), технікою складання (таблично-текстові, лінійні). Залежно від того, для кого складають графіки, вони поділяються на структурні та індивідуальні.

За структурним графіком роботи бухгалтерської служби можна прослідкувати комплекс облікових робіт, в які терміни виконуються та кому передаються відомості про виконання.

Планування діяльності окремих облікових працівників здійснюється на підставі розробленого індивідуального графіку.

Розроблені графіки повинні забезпечувати:

  •  ефективний документооборот на підприємстві;
  •  складання бухгалтерської звітності у визначені строки;
  •  координацію праці облікових працівників (виключення простоїв, оптимальне використання робочого часу);
  •  резерв часу на підвищення кваліфікації працівників, хвороби, інші не передбачувані випадки.

Особливої уваги потребує планування роботи головного бухгалтера, оскільки він здійснює не лише облікові, а й управлінські функції.

В особистому плані роботи головний бухгалтер передбачає:

  •  перелік основних облікових робіт, безпосередній контроль за якими він здійснює;
  •  питання, які потребують вирішення;
  •  посадових осіб, які відповідають за виконання тих чи інших завдань;
  •  строки виконання визначених завдань.


5.2. Нормування праці бухгалтерів

Для організації праці особливе значення має її нормування – система науково обґрунтованих  методів і правил визначення необхідних витрат праці та часу на виконання окремих операцій. Призначення нормування полягає у забезпеченні раціонального використання робочого часу.

Завданнями нормування праці є визначення трудомісткості робіт і необхідної для їх виконання чисельності працівників.

Незважаючи на переваги, які надає нормування для забезпечення ефективного виконання обов’язків працівниками, існують причини, які перешкоджають його впровадженню.

Причини, які стимулюють і перешкоджають впровадженню нормування праці

Нормування праці слід здійснювати з дотриманням наступних вимог:

  •  норми повинні бути науково обґрунтовані з урахуванням конкретних організаційно-технічних умов їх застосування, тобто особливостей системи організації праці та обслуговування робочих місць;
  •  удосконалення нормативів на основі досягнень наукової організації праці;
  •  зниження витрат праці на розробку нормативних матеріалів;
  •  здійснення постійного контролю за дотриманням норм.

Нормування праці на підприємстві включає розробку та затвердження різних норм праці. Будь-яка праця передусім може бути виміряна її тривалістю, тобто робочим часом, необхідним виконавцю для якісного виконання роботи. Саме тому основним видом норм праці є норма часу, тобто витрати часу, встановлені на виконання одиниці роботи одним або групою працівників за певних організаційно-технічних умов.

Норми часу залежать від витрат робочого часу, які поділяються на нормовані та ненормовані. До нормованих витрат належать всі витрати робочого часу на виконання отриманого завдання: час корисної роботи, час на відпочинок та особисті потреби, час технологічної перерви.

Ненормовані витрати часу – це час на непередбачені роботи та втрати робочого часу внаслідок різних перерв у процесі праці з вини виконавця або через організаційно-технічні порушення.

Основним прийомом вивчення витрат робочого часу є спостереження, у процесі якого отримують розмір витрат робочого часу та результат праці. Відповідно до призначення розрізняють 2 види спостережень: організаційні (проводяться для отримання даних, які забезпечують визначення корисних витрат часу та його втрат шляхом фотографії робочого дня) та нормативні (необхідні для оцінки виконання діючих норм або отримання даних для проектування нових норм).

Бухгалтерські роботи нормують 3 методами: експертним методом оцінки трудомісткості, дослідно-статистичним і розрахунково-аналітичним.

Експертний метод оцінки трудомісткості облікових робіт здійснює спеціальна комісія, до складу якої входять висококваліфіковані спеціалісти (бухгалтери, плановики, фінансисти).

Дослідно-статистичний метод ґрунтується на порівнянні трудомісткості робіт з аналогічними показниками раніше виконаних робіт.

Розрахунково-аналітичний метод передбачає фотографування або самофотографування робочого часу.

На підприємствах нормування може відбуватися з використанням нормативів, затверджених чинним законодавством, або шляхом розробки власних нормативів.

Основним нормативним документом, який регулює питання нормування праці бухгалтерських працівників, порядок розрахунку необхідної чисельності працівників бухгалтерії та умови праці, є Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку.

Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку затверджують норми часу на обробку документів за різними видами операцій. Цим документом затверджено нормативні картки для всіх видів робіт, які виконуються в розрізі об’єктів бухгалтерського обліку та звітності. У нормативних картках за одиницю виміру обсягу роботи взято один документ, наприклад, один баланс, відомість тощо, і визначена норма часу, яку витрачає один працівник на обробку відповідного документа.

Крім того, до розрахунку нормативу часу на обробку одного документа включений час, який працівник витрачає на підготовку та закінчення роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок, включаючи фізкультурні паузи та особисті потреби, що складає до 10% оперативного часу. Для більш об’єктивного підходу до визначення нормативу часу введено коригуючи коефіцієнти, які враховують якість документів.

Норма чисельності – це кількість бухгалтерських працівників, яку встановлюють для виконання облікових робіт.

Чисельність персоналу бухгалтерської служби та закріплення облікових працівників на окремих ділянках облікового процесу залежить від обсягу й характеру господарської діяльності підприємства, його організаційної структури, оснащення технічними засобами та ряду інших умов.

Розрахунок чисельності працівників може здійснюватися залежно від трудомісткості виконуваної роботи, загальної чисельності працюючих на підприємстві та кількості самостійних структурних підрозділів.

Міжгалузевими нормативами чисельності працівників бухгалтерського обліку визначено, що чисельність працівників бухгалтерського обліку визначається шляхом ділення загальної трудомісткості типового складу робіт на річний фонд робочого часу одного працівника і множенням на коригуючі коефіцієнти, які враховують відсутність працівників у зв’язку з хворобою, відпусткою тощо, на обробку бухгалтерських документів засобами комп’ютерної техніки. Тут наведено формули та коригуючі коефіцієнти для розрахунку чисельності облікових працівників залежно від трудомісткості типового складу робіт.

Розрахунок нормативної чисельності бухгалтерів, що здійснюється виходячи із загальної кількості працюючих на підприємстві, значно спрощується відповідними нормативними картами. У них містяться дані про чисельність працюючих і кількість структурних підрозділів, на підставі чого можна визначити кількість бухгалтерів, необхідну для підприємства.


5.3. Організація робочого місця бухгалтера

Безперервність, рівномірність і ефективність роботи працівників бухгалтерської служби забезпечується правильною організацією робочих місць, що передбачає не лише їх оснащення необхідними засобами, але й їх раціональне розміщення і створення комфортних умов праці. Фактори, які формують умови праці облікових працівників, поділяються на фізіологічні та соціально-психологічні.

До фізіологічних належать фактори, які впливають на організацію робочої зони бухгалтерської служби, тобто службового приміщення, де розташований даний підрозділ, та робочого місця кожного працівника. Правильна організація робочого місця дозволить обліковим працівникам раціонально виконувати свої функції, підтримувати високу працездатність і гарний робочий настрій.

Оптимальні умови роботи облікових працівників

Характеристика

Значення

Примітки

Температура повітря, С

22-24

У холодний період року

16-18

У теплий період року

23-25

У холодний період року для приміщень з ПЕОМ

Відносна вологість повітря, %

60-40

Швидкість руху повітря, м/с

0,1

Освітлення, люкс

300

За наявності люмінесцентного освітлення

150

За наявності освітлення лампами розжарювання

Для уникнення шуму в робочому приміщенні бухгалтерської служби доцільно розміщувати облікових працівників не в одній великій кімнаті, а групами в окремих кімнатах, щоб на кожного працівника припадало не менше 3-5 м2 площі. Службове приміщення бухгалтерської служби повинно добре опалюватися, провітрюватися та освітлюватися.

Організація робочих місць бухгалтерів передбачає упорядкування службового приміщення: вибір і обладнання робочих місць засобами та предметами праці, розміщення засобів праці на робочому місці в певному порядку. Робоче місце повинне мати таке обладнання: конторський стіл, стілець, письмове приладдя, електронно-обчислювальну машину (не є обов’язковим для всіх облікових працівників). Для одного робочого місця з комп’ютером потрібно не менше 6 м2 площі і не менше 20 м3 об’єму приміщення. Відстань між очима працюючого та екраном комп’ютера повинна бути не меншою, ніж півтори довжини діагоналі використовуваного монітора.

Вагомий вплив на роботу бухгалтерів здійснюють соціально-психологічні фактори, до яких належать: настрій працівників, згуртованість колективу, сумісність працівників, відносини між членами колективу, психологічний клімат, колективна думка й традиції колективу тощо.

Велике значення для організації облікового персоналу підприємства має режим роботи даного підрозділу. Режим праці – це порядок чергування часу праці та відпочинку окремих працівників і підрозділу в цілому. Режим праці визначає час початку та закінчення роботи, перерв і відпочинку, чергування видів робіт, графік відпусток.


5.4. Порядок приймання-передачі справ при зміні бухгалтера

На сьогодні законодавством України не регламентується порядок передачі та приймання справ бухгалтерами. Це призводить до того, що процедура приймання-передачі справ може й не відбуватися або проходить на власний розсуд бухгалтера чи керівника.

Процедура приймання-передачі справ може передбачати декілька етапів:

  •  підготовка документації до перевірки;
  •  перевірка ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;
  •  узагальнення і аналіз результатів перевірки та підготовка документів до передачі
  •  складання акту приймання-передачі справ;
  •  звільнення і призначення бухгалтера.

Дотримання даної процедури дозволить усунути порушення у веденні бухгалтерського обліку та контролю на підприємстві, а також розмежувати відповідальність між новим бухгалтером і його попередником.

Для проведення приймання-передачі керівник підприємства має видати наказ, в якому необхідно зазначити порядок проведення перевірки документації, яка передається, та відповідальних осіб за її здійснення (комісія з приймання-передачі справ), необхідність залучення сторонніх осіб (аудиторської фірми, вищої установи), особу, якій має бути передано справи, а також період, протягом якого здійснюється приймання-передача справ.

До складу комісії з приймання-передачі справ включають не менше 3 компетентних у питаннях бухгалтерського обліку працівників, у тому числі бухгалтера, який звільняється. У випадку його відмови брати участь у прийманні-передачі справ про це робиться запис в акті. До роботи комісії може залучатися претендент на посаду бухгалтера. У філіях або дочірніх підприємствах у роботі комісії має брати участь бухгалтер головного підприємства. Результатом першого етапу процесу приймання-передачі справ є встановлення фактичної наявності документації, яка підлягає передачі, та ознайомлення претендента на посаду з основними організаційними моментами бухгалтерського обліку на підприємстві. Даний етап завершується складанням переліку документів, які підлягають перевірці та передачі. Вказаний перелік оформлюється описом і є додатком до акту приймання-передачі справ.

Другим етапом процедури приймання-передачі справ є перевірка відповідності ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на підприємстві вимогам чинного законодавства. Здійснити перевірку всього бухгалтерського обліку за період 3 роки за короткий термін досить складно. Як правило, передача справ проводиться на основі перевірки останньої складеної звітності. Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій варто перевірити вибірково або, наприклад, суцільним порядком за певним розділом за певний звітний період. У будь-якому випадку слід перевірити правильність складання податкової звітності. Особливу увагу в ході перевірки слід приділити перевірці наявності та правильності оформлення первинних документів, які є підставою для відображення операцій у бухгалтерському обліку. Перевірка може проводитися як працівниками підприємства, так і сторонніми спеціалістами.

На третьому етапі узагальнюються результати проведеної перевірки. Результати проведення інвентаризації підлягають оформленню актом, копія якого є додатком до акту приймання-передачі справ.

Всі виявлені у процесі перевірки порушення зазначаються в акті приймання-передачі справ із зазначенням особи, яка повинна здійснити відповідні виправлення. Внесення виправлень до облікових регістрів і звітності супроводжується оформленням бухгалтерських довідок, які підписуються бухгалтером, який звільняється, або особою, яка тимчасово виконує його обов’язки.

Документальне підтвердження процедури приймання-передачі справ забезпечується складанням акту приймання-передачі. Складання акту передбачає зазначення у ньому суттєвих моментів, які характеризують ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на підприємстві.

Звільнення і призначення на посаду бухгалтера відбувається на підставі наказу керівника підприємства. У ході звільнення і призначення на посаду бухгалтера нового працівника особливо гостро постає питання визначення обов’язків суб’єктів організації бухгалтерського обліку та юридичної відповідальності за їх недотримання. Оскільки жодних обов’язків, які виникають у бухгалтера при прийманні на роботу та звільненні, чинним законодавством не передбачено, бухгалтера не можна притягнути до юридичної відповідальності за неправильну передачу бухгалтерського архіву при зміні бухгалтера на підприємстві.

Бухгалтер, який звільняється, несе дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Після звільнення притягнути його до дисциплінарної відповідальності неможливо, однак може застосовуватися адміністративна та кримінальна відповідальність протягом термінів позовної давності, встановлених законодавством.

Бухгалтера, якого приймають на роботу, до дисциплінарної відповідальності можна притягнути за дії, вчинені з моменту прийняття на посаду. Адміністративна та кримінальна відповідальність за неправильність прийняття документів від попередника не застосовуються. Однак з урахуванням положень посадової інструкції, якщо в ній передбачено обов’язок прийняти справи, новопризначений бухгалтер може притягуватися до кримінальної відповідальності за службову недбалість.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25881. Анализ лизинговых и факторинговых операций банка 28 KB
  Лизинг означает форму долгосрочной аренды связанную с передачей в пользование имущества т. При заключении лизингового договора требуется банковская гарантия либо залог или страхование лизингового платежа и имущества которое является объектом лизинговой сделки. По степени окупаемости имущества лизинги могут быть: с полной окупаемостью при котором в течение срока действия одного договора происходит полная выплата лизингодателю стоимости арендуемого имущества; с неполной окупаемостью когда в течение срока действия одного договора окупается...
25882. Анализ наращенных процентов 27.5 KB
  Размер наращенных процентов определяется следующим образом: Разница между процентной маржой при российской и зарубежной системе учета составит: проценты начисленные и полученные банком относящиеся к предыдущему периоду минус проценты фактически уплаченные банком относящиеся к предыдущему периоду проценты наращенные и причитающиеся банку за отчетный период минус проценты наращенные и подлежащие уплате банком проценты начисленные но не уплаченные клиентами в отчетном периоде изза отсутствия средств. Наращенные проценты не...
25883. Анализ начисления и уплаты дивидендом владельцам акций КБ и паевых взносов 22 KB
  Период и величина начисления и уплаты дивидендов владельцам акций КБ обычно определяется на собрании акционеров в момент подведения итогов отч. счетам в разрезе акционеров банка. Затем производится перечисление средств на расчетные счета акционеров КБ. В отдельных случаях при принятии решения собранием акционеров дивиденды причитающиеся акционерам могут быть присоединены к размеру их доли в УК банка однако для проведения в учете таких операций необходимо вопервых письменное распоряжение акционера; вовторых ден.