73791

Профессиональный психолог как ученый – исследователь, прикладник и практик

Доклад

Психология и эзотерика

Психологи работающие в области научной психологии проводят научные исследования психических явлений закономерностей психических процессов состояний свойств. Психологи работающие в сфере научной психологии проводят психологические исследования. Основные задачи их исследовательской деятельности: Психологи-исследователи работают в научных институтах и центрах в психологических лабораториях университетов и институтов в отделах прикладной психологии отраслевых научно-исследовательских институтов и университетов. Еще одной сферой...

Русский

2014-12-20

18.26 KB

7 чел.

№ 4 Профессиональный психолог как  ученый – исследователь, прикладник и практик.

Научная психология — одна из важнейших сфер деятельности профессиональных психологов. Психологи, работающие в области научной психологии, проводят научные исследования психических явлений, закономерностей психических процессов, состояний, свойств.

Психологи, работающие в сфере научной психологии, проводят психологические исследования. Психолог-теоретик/исследователь. Занимается изучением, исследованием и выявлением закономерностей, психологических механизмов, разработкой теорий.

Основные задачи их исследовательской деятельности: Психологи-исследователи работают в научных институтах и центрах, в психологических лабораториях университетов и институтов, в отделах прикладной психологии отраслевых научно-исследовательских институтов и университетов. Научные исследования служат также важным видом профессиональной деятельности преподавателей университетов и учебных институтов.

Еще одной сферой профессиональной деятельности психолога является преподавание психологии. С начала XX века научная и педагогическая деятельность в области психологии были неразрывно связаны. Профессия ученого и преподавателя в психологии стали неотделимы друг от друга. Большинство известных российских психологов работало в качестве преподавателей в университетах.

В то же время профессия преподавателя психологии имеет свою специфику в отличие от профессии психолога-ученого, и психолога-практика. Он должен не только иметь психологические знания, но и уметь их передать студентам. В этом плане умения, личностные качества и способности преподавателя психологии сродни другим преподавательским профессиям.

Выделяют еще один слой в психологии – прикладная психология. Объектом ее не является собственно носитель психики. Прикладной психолог лишь транслирует из теоретической психологии знания и строит предписания, основанные на теоретических знаниях, для соорганизации чужой профессиональной деятельности. Это может быть деятельность врача, педагога, менеджера. В данном случае психология обслуживает профессию.

Исходя из этого, психолог–прикладник со временем вынужден все больше и больше исследовать, а в ряде случаев и включаться в ту производственную среду, где он пытается оптимизировать коллективную деятельность работников. Таким образом, он фактически сам постепенно превращается в неотъемлемого участника производственного процесса и становится реальным членом данного трудового коллектива (поскольку без него коллектив уже не сможет эффективно работать). Именно поэтому психологов все чаще приглашают на работу (постоянную работу) в различные фирмы и организации. Психолог, работающий в организации, стратегические задачи определяет, как правило, не сам, но он самостоятельно ставит перед собой и реализует тактические и оперативные задачи.

Заметим, что в серьезных организациях обычно работает не один, а несколько психологов. Кроме того, при решении сложных проблем (связанных, например, с реорганизацией фирмы) к работе обычно подключаются как собственные психологи (внутренние консультанты), так и приглашенные (внешние консультанты). Все это позволяет сообща (вместе с достаточно опытным руководством) грамотно ставить задачи и решать их. Тем не менее остается проблема «грамотного заказчика», поскольку и у опытных руководителей встречается иногда и некоторая предубежденность, и некоторое недоверие к психологам. Поэтому реально психологу–прикладнику иногда приходится брать на себя несколько большую ответственность и самому заявлять о стратегических проблемах и целях своей работы, одновременно формируя и психологическую культуру у своих начальников — производственников и заказчиков.

Практическая психология не включается в существующие сферы практической деятельности, а создает особую сферу психологических услуг. Она ориентирована не на исследование психики, а на работу с психикой; на способы воздействия психолога на сознание и поведение другого человека. Научные знания дополняются и конкретизируются опытом практической работы. Психологи – практики стремятся на основе известных общих психологических закономерностей прийти к пониманию индивидуальных особенностей конкретного человека или группы. В результате формируется концепция, в которой отражаются представления психологов о наиболее существенных особенностях людей определенного типа, и, исходя из этого понимания, обосновываются способы психологической помощи им. Практический психолог в своей работе всегда опирается на какую-то концепцию (в зависимости от принадлежности к той или иной школе) и применяет ее с учетом конкретной ситуации данного человека. В практической психологии не пригодны те методы, которые используются в академической и прикладной психологии, здесь создаются свои методы работы с психикой. Основными из них являются психотерапия, психологическое консультирование, психокоррекция, психотренинг, разрешение социальных конфликтов и т.д. Арсенал методов, методик, техник практической психологии очень велик. Некоторые из них используются только представителями какого-то одного направления, некоторые – во многих направлениях. Особенностями знаний в практической психологии являются целостность, сочетание обобщенности и конкретности, практичность, опора на опыт работы специалистов. В отличие от ученых, практические психологи проявляют большее стремление к популяризации психологических знаний.

Таким образом, виды психологических знаний довольно многообразны. Каждый из них характеризуется своими особенностями, и они взаимодополняют друг друга.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80954. План вивчення теми: «Українські землі наприкінці ХУІІ— у першій половині ХУІІІ ст.» (8 клас) 36.43 KB
  Першою темою Гетьманщина наприкінці XVII на початку XVIII ст. Метою цього уроку характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII на початку XVIIІ ст.№2 Правобережна Україна наприкінці XVII на початку XVIII ст.
80956. Теоретичний матеріал в історичних курсах 34.9 KB
  Пояснюючий виклад історичних даних теоретичного характеру орієнтує учнів на репродуктивний спосіб роботи на просте відтворення їх з допомогою прийомів якими при викладенні користувався вчитель. Перші навчають учнів засвоювати і відтворювати в образній формі зовнішні ознаки історичних подій. Другі сприяють формуванню уміння осмислювати сутність фактичного матеріалу засвоювати теоретичні дані у вигляді історичних понять різної складності.
80957. Проведення тематичного оцінювання знань учнів з історії України 35.46 KB
  Тема на вибір студента Основною навчальною метою уроку є проведення тематичного оцінювання рівня знаньумінь і навичок. При цьому оцінювані доцільно використовувати такі форми оцінюванняякі не вимагають від пятикласників довгих розгорнутих відповідей. Тематичне оцінювання розглядають як підсумкову роботу кожного учня.
80958. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу 35.82 KB
  Емпіричний (від гр. еmреіrіа – досвід) рівень знання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень обєкта, що пізнається. На емпіричному рівні школярі працюють з фактами, представленими в підручниках
80959. Методика написання плану-конспекту з історії 36.2 KB
  Молоді вчителі у конспекті зазначають: способи прийоми актуалізації опорних знаньосновних понять визначень висновків формул які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності необхідних для сприймання учнями нового змісту; Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів: виділяють логічно повязані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів; зазначають нові факти положення уміння та навички якими повинні оволодіти школярі;...
80960. Поняття про вміння в методиці навчання історії 36.44 KB
  Пізнавальні вміння в методиці навчання історії визначають як підготовленість до свідомих і точних дій розумових і практичних і здатність учня послідовно застосовувати всю сукупність навчальних і розумових дій. Ознакою сформованого вміння є здатність учнів переносити відомі їм навчальні або розумові дії прийом в нову ситуацію вибирати і використовувати адекватні прийоми для розвязання оригінальних задач. У будьякому випадку вміння завжди буде свідомою дією адекватною цілям її застосування і змісту навчального історичного матеріалу.
80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...
80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.