73899

Економічна думка Давньої Греції.

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Проте Ксенофонт як захисник натурального господарства все ж помітив зрослий поділ праці в суспільстві хоча й заперечував об'єктивний недолік який випливав звідси потребу розгортання товарногрошових відносин. Зрівняльний розподіл у філософів та воїнів поєднувався з широким розподілом праці між всіма громадянами. Численні його праці охоплюють найрізноманітніші галузі знання: логіку психологію риторику етику поетику економіку фізику зоологію. Серед визначних його відкриттів у галузі економіки аналіз розвитку форм вартості в...

Украинкский

2014-12-20

34.5 KB

0 чел.

20. Економічна думка Давньої Греції. Демокріт. Сократ. Ксенофонт. Платон. Аристотель.”економіка” і “хрематистика”

. Джерелами, які дають уявлення про економічну думку античності, є законодавство держав, публічні виступи і твори філософів, істориків, політичних діячів, поетів та ін. Висловлювання античних авторів з економічних проблем, хоч і не є ще цілісною системою поглядів, проте це вже серйозна спроба теоретично осмислити та науково узагальнити характерні для цієї доби економічні процеси та явища.

Основні ідеї мислителів Стародавньої Греції з економічних питань не тільки дивують своєю надзвичайною глибиною та оригінальністю. Вони лягли в основу всієї економічної науки.

Уявлення про економічну думку Стародавньої Греції класичного рабовласницького періоду (V ст. до н.е.) дає економічна програма Перікла (бл. 490 — 429 до н.е.), який був першим стратегом і керівником афінської держави в 444 — 429 рр. до н.е. Перікл практично ліквідував майновий ценз, увів плату за державну й військову службу, запровадив громадські роботи, що давали заробіток бідним, створював клерухії (військово-землеробські поселення) і колонії, заохочував торгівлю та ремесло. Ідеї економічного характеру були висловлені філософами Демокрітом (бл. 460 — бл. 370 до н.е.) та Сократом (бл. 470 — 399 до н.е.). Так, Демокріт говорив про примарність багатства, оскільки і той є багатим, хто задовольняється малим («не можна назвати бідним того, хто задоволений своєю долею» і «не можна назвати багатим того, хто не задоволений тим, що має»). Він захищав приватну власність, виправдовував рабство, але був проти надмірного зростання землеволодіння й необмеженого нагромадження грошей. Сократ усю економічну діяльність зв'язував із моральними чеснотами, оскільки для того, щоб збагатіти, потрібні енергія, наполегливість, благочестя, а для того, щоб зберегти багатство, — стриманість. Він також казав про відносність багатства, засуджував прагнення до наживи, радив бути бережливим і задовольнятися малим.

У добу  загострення суперечностей і початку кризи рабовласницького суспільства (IV ст. до н.е.) економічна думка Стародавньої Греції сягає розквіту. Основні ідеї давньогрецьких мислителів Ксе-нофонта, Платона та Арістотеля увійшли до скарбниці економічної спадщини людства.

Свої економічні погляди Ксенофонт (бл. 430 — 355/354 до н.е.) виклав у багатьох творах, головним з яких є «Домострой». У них дано характеристику рабовласницького господарства. Основною проблемою для Ксенофонта був пошук шляхів подолання притаманних такому господарству недоліків. Визнаючи рабство природним і правомірним, Ксенофонт виступав за колективні форми рабоволодіння як такі, що нейтралізують деякі суперечності рабовласницького ладу.

У своїх творах він виступає як ідеолог рабовласництва, захисник влади аристократії ("Лакедемонська держава" як твір присвячений апології порядків, що існували в Спарті, й освіченому абсолютизму та "Кіропедія" - хвала персидському царю Кіру як освіченому тиранові). Він рішуче виступив на користь натурального господарства і його реставрацію вважав умовою збереження рабовласницького ладу, закликав уникати одностороннього розвитку промисловості та торгівлі.

Проте Ксенофонт як захисник натурального господарства все ж помітив зрослий поділ праці в суспільстві, хоча й заперечував об'єктивний недолік, який випливав звідси, - потребу розгортання товарно-грошових відносин. Він не міг, проте, відмовитись від трактування цих категорій. Цінність, на його думку, залежить від корисності речі. Так, розмірковуючи про цінність товару, Ксенофонт одним з перших поставив питання про споживчу та мінову вартість товару, проте останній він не надавав значення. Гроші ж, на його думку, це специфічний товар, але з усіх функцій грошей він виділяв дві - засіб обігу та засіб скарбів. Специфічність грошей він вбачає і в іншому: "грошей ніхто 16 не має стільки, щоб не бажати мати їх ще більше**; тоді як придбання всіх інших товарів об'єктивно має розумну межу.

У творі "Держава" голова школи ідеалізму, відомий філософ і громадський діяч Платон (428~347 рр. до н. є.) формулює проект ідеального державного устрою, за якого існують три стани: філософи, які керують державою; воїни, які захищають її; землероби, торговці та ремісники. Перші два стани не повинні 'мати жодної власності, а третій мусив забезпечувати їх всім необхідним. Зрівняльний розподіл у філософів та воїнів поєднувався з широким розподілом праці між всіма громадянами.

Платон ідеалізував режим давнього рабовласництва у Спарті та спартанську "Общину рівних" як надійнішу форму політичного устрою, провадив навчальні моралістичні бесіди про небезпеку надмірного збагачення.

У творі Платона "Закони" все населення залежно від матеріальної забезпеченості розподіляється на класи. Розмежоване право власності на землю (воно надане лише державі) і право користування власністю для окремих громадян.

Землекористування повинно бути зрівняльним - це сприяє створенню класу дрібного селянства, що може бути протиставлене міській бідноті; має проводитись колонізація, яка звільняє державу від надмірного населення бідноти. Обидва ці заходи нейтралізують соціальні суперечності і врятовують рабовласництво. Споживання теж повинно бути організоване на принципах зрівнялівки. Отже, найважливішою галуззю Платон вважав землеробство, що повністю відповідало його натурально-господарській концепції. Менш шанованим заняттям є ремесло, торгівля вважається нешанованою, а лихварство різко засуджується, що взагалі характерно для античних мислителів.

Рабство за Платоном - це природна і вічна форма суспільного устрою. Він давав поради щодо поводження з рабами, вимагав тримати їх в шорах. Одним з перших в історії античної економічної думки Платон поставив питання про вплив держави на рівень цін: на його думку ціни повинні регулюватись державною владою, причому за основу повинна братися ціна, що містить в собі помірний прибуток.

Великий мислитель Давньої Греції Арістотель (384-322 до н. є.) — учень видатного філософа-ідеаліста Платона створив матеріалістичну школу у філософії. Численні його праці охоплюють найрізноманітніші галузі знання: логіку, психологію, риторику, етику, поетику, економіку, фізику, зоологію. Економічні уявлення Арістотеля викладені, головним чином, в його творах "Етика" та "Політика". Серед визначних його відкриттів у галузі економіки - аналіз розвитку форм вартості в ході розподілу праці, рис товарного господарства, обліку, грошей.

Обмін, за Арістотелем, пояснюється не природою самих речей, а суспільними умовами: розподілом праці, наявністю певних надлишків продуктів. Законом обміну є принцип еквівалентності.

Своє економічне вчення Арістотель розвинув, виходячи з передумови, пю рабство є природним явищем, основою виробництва. Він презирливо ставився до фізичної праці. Найважливішою і найпочес-нішою сферою діяльності визнавалось землеробство, в якому вільні громадяни повинні виконувати функції керування, а на долю рабів випадала тяжка фізична праця. Він зневажливо ставився і до ремесла як до заняття, що не достойне вільної людини.

В історію античної економічної думки Арістотель ввійшов як захисник не тільки рабства, а й приватної власності взагалі, в чому сучасна західна наука вбачає його особливу заслугу. Він заперечував переваги спільної власності рабовласників, що її відстоювали Ксено-фонт та Платон, вважаючи принцип недоторканності приватної власності основою суспільного прогресу. Проте вихід з суперечностей рабства він, як і вони, вбачав у натуралізації господарства, обмеженні великої торгівлі, забороні лихварства та використанні лише дрібної торгівлі для підтримки економічних зв'язків.

По-сучасному було поставлене і питання про вплив фактора рідкості на вартість товару. У "Риториці" він писав, що "благо, яке визначається рідкістю, переважає благо, що є в достатку".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4569. Модели и стандарты управления рисками проектов программных средств 603 KB
  Модели и стандарты управления рисками проектов программных средств. Основные модели управления рисками проектов программных средств Разработано несколько моделей и стандартов для анализа и сокращения рисков в жизненном цикле программных средств...
4570. Структурное тестирование программного обеспечения 173.5 KB
  Структурное тестирование программного обеспечения Основные понятия и принципы тестирования ПО Тестирование — процесс выполнения программы с целью обнаружения ошибок. Шаги процесса задаются тестами. Каждый тест определяет: свой набор исход...
4571. Разработка учебная Базы Данных (БД) MusicShop 696 KB
  Введение В настоящие время в связи с развитием компьютерной техники появилась возможность автоматизировать многие процессы. Современные магазины музыки предлагают большой выбор музыки, в связи с чем, возникает проблема поиска необходимой композиции,...
4572. Решение задачи коммивояжера разными программными методами 84.06 KB
  Введение Комбинаторика – раздел математики, посвящённый решению задач выбора и расположения элементов некоторого, обычно конечного множества в соответствии с заданными правилами. Каждое такое правило определяет способ построения некоторой конст...
4573. Кратчайший путь в графе. Методы программирования 151 KB
  Программный продукт предназначен для нахождения кратчайшего пути между двумя любыми вершинами графа. Проектирование Алгоритм Дейкстры. Алгоритм Дейкстры строит кратчайшие пути, ведущие из исходной вершины графа к остальным вершинам этог...
4574. Инструментальная система моделирования Parallax 74 KB
  Общие характеристики системы Инструментальная система моделирования Parallax (далее — система) предназначена для моделирования и анализа система взаимодействующих параллельных процессов на основе аппарата PS-сетей. Система...
4575. Раскраска графа способом разработки программного продукта 403.33 KB
  Родоначальником теории графов считается Леонард Эйлер. В 1736 году в одном из своих писем он формулирует и предлагает решение задачи о семи кенигсбергских мостах, ставшей впоследствии одной из классических задач теории графов. Впервые...
4576. Создание программы для рисования кривых второго порядка в среде Borland C++ Builder 6 437 KB
  Введение В рамках данного курсового проекта требуется написать программу, рисующую кривые второго порядка. Для разработки была использована среда разработки BorlandC++ Builder 6. Формулировка поставленной задачи Написать программу, рисующую кр...
4577. Покрывающее дерево. Концепция алгоритма Краскала 252.41 KB
  Алгоритм Краскала может строить дерево одновременно для нескольких компонент связности, которые в процессе решения объединяются в одно связанное дерево. Полный граф задается списком ребер. Перед работой список ребер сортируется по возрастанию длины....