73900

Начала політичної економії та оподаткування

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Давід Рікардо 17721823 рр. Рікардо покладена теорія вартості визначення вартості товару робочим часом. Рікардо і проблему усереднення прибутку та впливу застосованого капіталу на ціноутворення. Рікардо є те що він як і багато його попередників ототожнював робочу силу як товар з його функцією працею.

Украинкский

2014-12-20

33 KB

4 чел.

21.  Д.Рікардо – ідеолог і економіст епохи промислового перевороту.

 Давід Рікардо (1772-1823 рр.) - видатний представник англійської політичної економії. Здобувши освіту в звичайній навчальній школі, він змушений був займатися комерцією і завдяки гнучкому розуму та здібностям став одним із найбагатіших ділків лондонського Сіті. Але досягнувши фінансової незалежності, він звернувся до наук, зокрема політичної економії. В квітні 1817 р. виходить з друку його головна праця "Начала політичної економії та оподаткування". В ній вже відображені інші порівняно з часами А. Сміта реалії. На зміну мануфактурі прийшла фабрика; дрібні селянські господарства щезли, поступившись місцем великому землевласництву та господарству капіталістичних фермерів-орендарів. Із зростанням багатства країни зростала і нерівність в розподілі доходів, класове розшарування ставало все відчутнішим. Ці історичні умови пояснюють особливості вчення Д. Рікар-до, а також той факт, чому він так цікавився соціально-економічними проблемами, зокрема відносинами між працею і капіталом.

Основне завдання політичної економії він вбачав у встановленні законів розподілу "продукту землі" (тобто національного доходу та національного багатства) між головними класами суспільства. В цьому проявлялися переваги його методології , але разом з тим вона мала й істотний недолік - засіб розподілу не пов'язувався із засобом виробництва матеріальних благ.

Вільна конкуренція та інші принципи політики економічного лібералізму, як і концепція природного порядку А. Сміта, є відправною для розуміння дії економічних категорій.

В основу всієї концепції Д. Рікардо покладена теорія вартості -визначення вартості товару робочим часом. Він досліджував, наскільки всі економічні категорії відповідають або суперечать цьому основному принципу. Вся ж система категорій являє собою органічну цілісність, підкорену законові вартості. Але для Д.Рікардо, як і для А.Сміта, характерний позаісторичний підхід до суспільного розвитку, що визначає капіталізм єдино можливою формою організації виробництва.

В своїй теорії вартості він вимагає і обгрунтування принципів співвідношення простої і складної праці на основі правильного визначення характеру редукції праці.

На думку Д.Рікардо, основна тенденція, яка характеризує динаміку доходів, полягає в тому, що з розвитком суспільства  реальна заробітна плата залишається незмінною, рента зростає, а рівень прибутку знижується.

Д.Рікардо чітко визначає експлуататорську суть прибутку він виступає як неоплачена капіталістами, але привласнена ними праця найманих робітників. Прибуток має тенденцію до зниження внаслідок зростання ренти. Звідси випливає, що суперечності між землевласниками і буржуа зростатимуть із розвитком суспільства. Сформулював Д. Рікардо і проблему усереднення прибутку та впливу застосованого капіталу на ціноутворення.

З позицій трудової теорії визначається і природа ренти. Д.Рікардо досить переконливо довів, що джерелом диференційної ренти є не земля, а праця найманих робітників в сільському господарстві. Із зростанням чисельності населення суспільство змушене переходити до все гірших ділянок землі, ціна на сільськогосподарську продукцію і рента зростають. Аргументовано визначені ним і рентоутворювальні фактори: різниця в родючості грунту та відмінність у віддаленості земельних ділянок від ринків збуту.

Вважаючи, що існування земельної ренти на гірших землях неможливе і суперечить закону вартості, Д.Рікардо тим самим заперечував наявність абсолютної ренти. Це призвело до неправильного вирішення проблеми співвідношення ренти і ціни сільськогосподарської продукції, що не дозволило оцінити економічне значення приватної земельно. В аналізі заробітної плати Д.Рікардо на відміну від А.Сміта розкриває відмінність між працею, втіленою в товарі, що визначає о вартість, і так званою вартістю праці, тобто заробітною платою. Він ясно бачить, що вартість товару не може змінитися внаслідок зміни винагороди за працю. "Вартість товару..., - писав він, - залежить од відносної кількості праці, необхідної для його вироблення, а не від більшої чи меншої винагороди, яка сплачується за цю працю". Якщо, приміром, заробітна плата підвищиться без будь-якої зміни продуктивності праці, то вартість товару від цього не зміниться. За інших рівних умов це не повинно позначитись і на ціні, за якою реалізується товар, а здатне лише змінити співвідношення між заробітною платою та прибутком в ціні товару. Звідси зрозумілою стає можливість соціальних висновків, пов'язаних з боротьбою робітничого класу за підвищення заробітної плати.

Але головним недоліком теорії заробітної плати Д. Рікардо є те, що він, як і багато його попередників, ототожнював робочу силу як товар з його функцією — працею. Проте він досить близько підходить до правильного кількісного визначення ціни праці як основи визначення заробітку. Розмежовуючи природну і ринкову ціну праці, він вважав, що під впливом попиту та пропозиції природна ціна праці зводиться до вартості певної суми життєвих благ, необхідних для робітника і його сім'ї. Ринкова ж ціна праці коливається.під впливом динаміки руху робочого населення. Так, перевищення ринкової ціни праці над природною спричиняє зростання чисельності робітників, а зростаюча пропозиція робочих рук врешті-решт починає перевищувати попит на них, що і викликає зростання безробіття, а ринкова ціна на працю починає падати. Величина природної ціни праці зводиться Д. Рікардо до фізично необхідного прожиткового мінімуму. Це так званий "залізний закон заробітної плати".

У теорії відтворення Д. Рікардо виходив з визначеного його сучасником Ж. Б. Сеєм "закону ринків", за яким продукти завжди можна придбати за продукти, а отже, існує безкризовий і рівноважний стан економіки при повній зайнятості. Іронія долі полягає у тому, що вже через два роки після смерті Д. Рікардо на його батьківщині сталася перша в історії економічна криза. Послідовники Д. Рікардо теж визнавали невмирущість періодичних коливань економіки вільного підприємництва.

У галузі дослідження міжнародних економічних відносин Д. Рікардо належить заслуга обгрунтування принципу порівняльних витрат у зовнішній торгівлі, що став основою визначення ефективності цієї галузі та напряму спеціалізації країни. Ця теорія Д. Рікардо згодом модифікувалась в концепцію порівняльних переваг, що і тепер використовується в розрахунках зовнішньої торгівлі. Проте, не зважаючи на ряд недоліків наукового аналізу, вчення Д. Рікардо справило величезний вплив на поступальний розвиток економічної думки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34310. Структура технологической системы производства 25.5 KB
  Структура технологической системы производства. Свойства элементарных технологических процессов распространяются и на технологические системы более высокого иерархического уровня которые образованы совокупностями технологических процессов. Таким образом технологическую систему производства образуют параллельные последовательные и комбинированные системы технологических процессов. Еще одним важным фактором в формировании технологических систем являются технологические связи между элементами системы а также их характер.
34311. Взаимосвязь технологических и организационных структур производства 26 KB
  Взаимосвязь технологических и организационных структур производства. Характер формирования систем технологических процессов а также связей между ними имеет определяющее значение для формирования управляющих воздействий. Поэтому можно четко проследить взаимосвязь технологических и организационных структур производства. Например ремесленный цех с его ярко выраженной параллельной системой технологических процессов на определенном этапе исторического развития видоизменился в мануфактуру с последовательными технологическими процессами.
34312. Специфика развития параллельных и последовательных технологических систем 26 KB
  Перевод слабых составляющих системы на более высокую ступень позволит улучшить характеристики системы так как в ней ликвидируются звенья которые обуславливали в наибольшей степени неудовлетворительное функционирование системы. Таким образом ориентация на два различных типа развития позволит ставить задачу определения предпочтительности одного из них применительно к составляющим элементам параллельной системы. Такое целенаправленное развитие дает больший эффект чем при одновременном развитии всех составляющих изза различной готовности...
34313. Основные закономерности и направления развития систем технологических процессов 23.5 KB
  При этом важной особенностью развития технологических систем является их тип параллельной или последовательной связи элементов системы. Технологические системы в общем случае развиваются как и технологические процессы эволюционным и революционным путем. Однако системы технологических процессов неоднородны по восприятию рационалистического и эвристического развития. Как и в случае развития технологических процессов необходимым и достаточным условием революционного развития является совершенствование рабочих процессов хотя бы в...
34314. Реальный и потенциальный уровень технологии системы 25.5 KB
  Реальный и потенциальный уровень технологии системы. Реальная технологическая система характеризуется не только величиной уровня технологии который соответствует конкретным пропорциям между производительностью и затратами прошлого труда то есть реальным уровнем технологии но и максимальным потенциальным уровнем технологии который может быть достигнут в данной технологической системе при неизменных уровнях технологии ее составляющих. Потенциальный уровень технологии является верхней границей достижение которой будет означать что...
34315. Природное сырье и его характеристика 24.5 KB
  Природное сырье и его характеристика Сырьем наз. По агрегатному состоянию сырье делится на твердое жидкое и газообразное. По составу сырье делят на органическое и неорганическое. По происхождению различают сырье минеральное растительное и животное.
34316. Пути рационального использования природного сырья 22.5 KB
  Пути рационального использования природного сырья Известно что экономика производства зависит от характера использования сырья. Наиболее важными из них являются: правильный выбор сырья комплексная его переработка повторное использование высококачественная первичная обработка и обогащение максимальное использование отходов производства. Выбор сырья определяет тип применяемого технологического оборудования характер технологии длительность производственного цикла и влияет на многие техникоэкономические показатели работы предприятий....
34317. Методы обогащения сырьевых материалов 24 KB
  Методы обогащения сырьевых материалов Качество сырья состав и свва в значительной степени характеризуют техникохимические показатели производства. Оно выражается содержанием полезных элементов в руде либо другом виде сырья. Известны такие методы обогащения сырья как физические механический термический электромагнитный метод гравитационного обогащения и др. применение более чистого концентрированного сырья позволяет получить качественную продукцию которая обладает более высокой стоимостью.
34318. Обогащение сырьевых материалов методами флотации и выщелачивания 24 KB
  Обогащение сырьевых материалов методами флотации и выщелачивания Наиболее широко применимы такие методы обогащения как флотация и выщелачивание. Скорость выщелачивания зависит от структуры степени пористости размера пор обрабатываемого материала. Чем выше содержание растворимой фазы и крупнее поры тем быстрее идет процесс выщелачивания. На процесс выщелачивания влияет также тонона измельчения.