73915

Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт

Эссе

Логика и философия

За Андерсоном демократія може варіюватися проте в своїй основі вона повинна мати такі складові як рівність влада народу участь всіх конкуренція згода і в випадках ліберальної демократії захист прав меншинств та окремих індивідів. Якщо не пояснювати йдеться про політичну економічну соціальну рівність чи рівність можливостей то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії то вони також на мою думку є досить суперечливими проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо...

Украинкский

2014-12-21

35 KB

1 чел.

Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт

Сумісність релігій з демократією не є простим питанням. Незважаючи на те, що деякі релігійні традиції вважаються більш сприятливими для розвитку демократичного суспільства (як то протестантизм), а деякі, навпаки, бачаться несумісними з демократичними режимами (іслам у деяких проявах, православ’я), на мою думку, більша чи менша демократичність релігії залежить від людей на чолі релігійних організацій: їхнього світосприйняття та трактування подій, а не від священних текстів самих по собі. Щоб не заглиблюватися у щось одне, спочатку варто розглянути, як релігія може впливати на рівень демократизованості країни, потім звернутися до питання більшої чи меншої придатності окремих релігійних течій до демократичного устрою, а в кінці, для підсумку, поглянути на ситуацію більш широко.

Перед тим, як переходити безпосередньо до розгляду теми, потрібно уточнити термінологію. Під релігією в контексті цього питання я розумію ієрархічну організацію, котра має послідовників, ритуали, традиції, професійних або принаймні спеціально підготовлених служителів, а також авторитет для пояснення складних та неоднозначних питань. Немає сенсу розглядати індивідуальні релігійні погляди у зв’язку з демократією. Хоча деякі дослідники, за Хефнером, вважають, що приватизація релігії повинна бути невід'ємною частиною демократичного суспільства, таке твердження не є достатньо обґрунтованим.

За Андерсоном, демократія може варіюватися, проте в своїй основі вона повинна мати такі складові, як рівність, влада народу, участь всіх, конкуренція, згода і, в випадках ліберальної демократії, захист прав меншинств та окремих індивідів. Основним елементом, звичайно, є влада народу, тому що інші елементи можуть бути присутніми в інших ладах. Наприклад, участь всіх активно вимагалась при побудові світлого комуністичного майбутнього, принаймні в вигляді участі в демонстраціях. З іншого боку, деякі елементи з перерахованих, не можуть беззаперечно характеризувати демократичний устрій. Це найбільше стосується такої характеристики, як рівність. Якщо не пояснювати, йдеться про політичну, економічну, соціальну рівність чи рівність можливостей, то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії, то вони також, на мою думку, є досить суперечливими, проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо тільки, що в основі демократії лежить влада, що дана народові, влада, котра розуміється як домовленість між керуючим та підлеглим, а також ідея толерантності. Від цього потрібно відштовхуватися. Проте навіть таке надзвичайно спрощене бачення демократії не цілком відповідає дійсності. Якщо взяти за приклад Сполучені Штати, котрі вважаються дуже демократичною країною та намагаються навчити демократії весь світ, то в цій країні є дуже багато важелів, котрі перешкоджають прямій демократії, тобто владі народу. Навіть одного погляду на їхню систему волевиявлення буде достатньо, щоб зрозуміти, що принцип однакової участі всіх та однакової ваги кожного голосу не є дотриманим. До того ж потрібно не забувати, що демократію можна збудувати не тільки на ґрунті Західної культурної традиції. Приклад Японії доводить, що демократичне суспільство може бути і на Сході. Проте, вже на стадії визначення понять стає зрозумілим, що проблема, котру взято висвітлити, є дуже складною та неоднозначною, бо вже на цьому першому кроці ми „спіткнулися” та зрозуміли, що тільки визначення понять та їх обґрунтування може бути приводом для окремої немаленької роботи.

Стосовно впливу релігії на демократизацію суспільства, то, на мою думку, варто навести думки Андерсона з цього приводу: релігійні традиції у своїй більшості є складними та багатогранними, тож часто ця багатогранність дає можливість знаходити аргументи як прибічникам, так і противникам демократії та демократизації. З цим важко сперечатися, адже факти ні про що не говорять, якщо їх правильно не піднести та інтерпретувати. Далі Андерсон говорить про другорядність культурних факторів у поясненні успіхів демократії. Релігія у більшості випадків не має вирішального впливу на демократію в суспільстві, проте її вплив на демократизацію безсумнівно існує.  

Протестантизм вважається підходящою для демократії релігією. Про це свідчить те, що велике число країн, що стали демократичними після 1945 року, що уникнули авторитарних режимів, були переважно протестантськими. Однак, такі наслідки можуть бути пояснені більш високим рівнем економічного розвитку протестантських країн на середину 20-го століття, що, в свою чергу, може бути пояснено протестантською етикою. Так чи інакше, ідея рівності перед Богом, знищення традиційних бар’єрів, розподіл праці, ідея покликання є тими моментами, що сприяли становленню демократії на ґрунті протестантської віри. Хоча ні Лютер, ані Кальвін не демонстрували на практиці відданість демократичним ідеалам, саме протестантству сучасна демократія зобов’язана розумінням влади як домовленості, котру можна розірвати, а також ідеї толерантності.

Всі інші світові релігії, крім протестантського відгалуження християнства, не вважаються сумісними з демократією. Як я зрозумів, більшість дослідників розглядає іслам, католицизм, православ’я, проте мало уваги приділяють інших релігіям, таким як індуїзм, з дуже великим пантеоном та прийняттям толерантності стосовно тварин, іудаїзм, буддизм та іншим.

Католицизм вважається такою релігію, що не сприяє демократії, через сприйняття всіх правлінь як тимчасових, через погляд, що демократія подібна до анархії, через чітку структурованість та ієрархічність, через можливість пристосуватися до будь-якого правління, що напряму не загрожує церкві, в тому числі до тоталітарного. Сама побудова католицької церкви, на думку деяких дослідників, є підходящою для авторитаризму. До того ж ця релігія ввижається не толерантною до відхилень, а загальне благо, з точки зору католицизму, це не є благом для всіх, і не є сумою благ всіх.

Іслам також вважається мало сумісним з демократією через слабкий поділ на світську та релігійну еліту, нетерпимості до інших релігій, недотримання прав рівності.

Православ’я теж бачиться дослідникам „недемократичною” релігією. Це релігійну традицію вважають орієнтованою на співпрацю із владою, більше переймання справами релігійними, а не мирськими, неспроможною виступити на захист прав людей.

Головне, що потрібно розуміти при аналізі придатності релігії до демократії, це, повторюючи Хефнера, постійне оновлення релігій, їхніх догматів та поглядів. Не можна вважати церкву нечутливою до змін – щоб бути популярною та мати змогу пояснювати події, вона має змінюватися та оновлюватися. Саме це ми бачили на прикладі католицизму за часів папства Іоана-Павла ІІ. Це з відбувається з оновленням будь-якої віри, починаючи з ісламу, де виникає „громадянський іслам” (Хефнер), до православ’я, де ідея бога зміщується до більш абстрактного розуміння, а акцент ставиться на моральних принципах. Кожна релігія оновлюється таким чином, щоб бути спроможною відповідати запитам сучасної людини.

Варто ще раз зазначити, що демократія для мусульманина, котрий живе, скажімо, в Індонезії, це не одне й те саме, що демократія для жителя глибинки Сполучених Штатів, це не те ж саме, що для китайця чи росіянина. Є певні бажані якості суспільства, котрі вважаються бажаними більшістю людей, які можуть називатися громадянське суспільство, демократичний устрій, права людини, рівності. Ці якості є універсальними, проте в кожному окремому випадку вони повинні впроваджуватися на ґрунті існуючої системи поглядів. Якщо на Заході це лібералізм, то на Сході, це може бути колективізм чи чіткий ієрархізм. Саме це і має місце у тих суспільствах та спільнотах мусульманського світу, котрі стали на шлях змін, це відбувалося й відбувається в межах католицької та православної церкви.

Моя особиста точка зору, що кожна релігія може бути як сумісною з демократією, так і не сумісною з нею. Все залежить від людей, котрі стоятимуть на чолі релігійних організацій, котрі будуть чи не будуть брати на себе відповідальність по-новому трактувати приписи вчення, котрі наважаться чи не наважаться змінювати традиції, щоб забезпечити принципи рівності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42423. Полные системы булевых функций. Многочлен Жегалкина. Теорема Поста 60 KB
  Цель работы: овладение навыками представления булевых функций в виде полинома Жегалкина. Теоретическая часть Таблицы истинности булевых функций сростом числа аргументов становятся громоздкими и неудобными. Более удобный аналитический способ задания булевых функций основан на рассмотрении двузначной алгебры Поста с операцией суперпозиции над множеством булевых функций.
42424. Минимизация булевых функций методом Квайна 686 KB
  Теоретическая часть Рассмотренные выше совершенная дизъюнктивная и конъюнктивная нормальные формы СДНФ и СКНФ используются для первоначального представления заданной переключательной функции через функции основной системы. Но эти формы не удобны для построения логических схем ЭВМ так как часто содержат элементы которые можно исключить при синтезе схем исходя из других форм представления функции. Существует ряд эффективных способов нахождения минимальной ДНФ булевой функции. Применяемая в методе Квайна операция неполного склеивания...
42425. Функциональные схемы 435 KB
  Такие схемы встречаются в электронных устройствах используемых в компьютерах калькуляторах телефонных системах и ряде других устройств. Постановка задачи синтеза логических схем По аналогии с тем как из трех элементарных частиц  протонов нейтронов и электронов порождаются различные химические элементы которые соединяясь в молекулы образуют вещества всей живой и неживой природы из трех простейших логических схем  дизъюнктора конъюнктора и инвертора можно образовать сколь угодно сложные функциональные схемы соответствующие...
42426. Нечёткие множества 218 KB
  Стандартное четкое множество строится на основе математической конструкции отсеивающей из универсального множества некоторую часть его элементов. То есть фактически любое множество определяется этим самым свойством или набором свойств S и объединяет некоторое количество не обязательно конечное счетное элементов обладающих свойством S. А теперь давайте попробуем из всей бесконечности всего в нашей Вселенной в которой очевидно есть место и для таких объектов как вода и стаканы сформировать множество на основе вполне понятного...
42427. Фракталы 803.5 KB
  Цель работы: ознакомиться с фрактальными структурами в физических системах и явлениях и научиться их программировать. Как подступиться к моделированию каскадных водопадов или турбулентных процессов определяющих погоду Фракталы и математический хаос подходящие средства для исследования поставленных вопросов. Термин фрактал относится к некоторой статичной геометрической конфигурации такой как мгновенный снимок водопада.
42428. Проектирование RAM 304 KB
  Из-за наличия всего одной шины и для адреса и для данных необходимо ввести дополнительный регистр для чтения в него адреса и следовательно требуется добавить команду записи адреса с шины в регистр. Тогда структурная схема имеет вид: Тогда система команд имеет следующий вид: not RS not CS not WE MO 1 X X M 0 0 0 WR 0 0 1 RD 0 1 X Запись адреса в RG ПРОЕКТИРОВАНИЕ РЕГИСТРА Регистр адреса состоит из 10 одноразрядных регистров-триггеров. Следовательно схема регистра адреса для 1го разряда будет иметь вид: Полный регистр:...
42429. Проектирование FM 364 KB
  Ячейка выбираеться по адресу и записываеться по сигналу WR Синхросигнал для ячейки за адресом 000000 Синхросигнал для ячейки за адресом 011001 Синхросигнал для ячейки за адресом 101111 последней 48 ячейки Проектирование однорозрядного триггера: Проектирование разрешения выдачи сигнала: У нас будет три схемы разрешения управляющего сигнала. Схема iтой ячейки FM Общая схема FM.
42430. Проектирование AU 284.5 KB
  Оценить сложность полученной схемы и её быстродействие.C 0100 X 1 C 0000 0000 0000 5 R2 = R2R3 0100 1 0 X 0001 0010 0001 6 R1 = R1 1 0110 1 0 X 0000 xxxx 0000 7 R4=R41 0110 1 0 X 0011 xxxx 0011 2 R5=R1xorR3 0001 0 0 X 0000 0010 0100 Коды операций из 2 лабораторной: 0 0000 P 0011 P 1 0110 P Q 0100 P Q 0001 CIопределяет арифметическая операция или логическаяучитывание переноса F3F2F1F0 –код операции F разрешение левого сдвига D сдвигаемый разряд Схема арифметического...
42431. Проектирование СPU 410 KB
  Сигнал F управляет сдвигом ICTR счетчик команд т. длина команды 24 бит счётчик увеличивается на 3 учитывая адрес RM 10битный и счётчик такой же разрядности. IRG регистр команд состоит из 3 байт COP блок управления операциями формирует управляющие сигналы Сi CCRG регистр признаков: Сперенос О переполнение S знак Z ноль. Кодирование и структура команд CPU O LO 4 бита кода МО LSM 4 бита F0F1F2F3 для LSM 2 4битных адреса операндов FM 23 x 24 x 24 = 211 разновидностей операций FR RF 1 бит для направления...