73915

Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт

Эссе

Логика и философия

За Андерсоном демократія може варіюватися проте в своїй основі вона повинна мати такі складові як рівність влада народу участь всіх конкуренція згода і в випадках ліберальної демократії захист прав меншинств та окремих індивідів. Якщо не пояснювати йдеться про політичну економічну соціальну рівність чи рівність можливостей то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії то вони також на мою думку є досить суперечливими проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо...

Украинкский

2014-12-21

35 KB

0 чел.

Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт

Сумісність релігій з демократією не є простим питанням. Незважаючи на те, що деякі релігійні традиції вважаються більш сприятливими для розвитку демократичного суспільства (як то протестантизм), а деякі, навпаки, бачаться несумісними з демократичними режимами (іслам у деяких проявах, православ’я), на мою думку, більша чи менша демократичність релігії залежить від людей на чолі релігійних організацій: їхнього світосприйняття та трактування подій, а не від священних текстів самих по собі. Щоб не заглиблюватися у щось одне, спочатку варто розглянути, як релігія може впливати на рівень демократизованості країни, потім звернутися до питання більшої чи меншої придатності окремих релігійних течій до демократичного устрою, а в кінці, для підсумку, поглянути на ситуацію більш широко.

Перед тим, як переходити безпосередньо до розгляду теми, потрібно уточнити термінологію. Під релігією в контексті цього питання я розумію ієрархічну організацію, котра має послідовників, ритуали, традиції, професійних або принаймні спеціально підготовлених служителів, а також авторитет для пояснення складних та неоднозначних питань. Немає сенсу розглядати індивідуальні релігійні погляди у зв’язку з демократією. Хоча деякі дослідники, за Хефнером, вважають, що приватизація релігії повинна бути невід'ємною частиною демократичного суспільства, таке твердження не є достатньо обґрунтованим.

За Андерсоном, демократія може варіюватися, проте в своїй основі вона повинна мати такі складові, як рівність, влада народу, участь всіх, конкуренція, згода і, в випадках ліберальної демократії, захист прав меншинств та окремих індивідів. Основним елементом, звичайно, є влада народу, тому що інші елементи можуть бути присутніми в інших ладах. Наприклад, участь всіх активно вимагалась при побудові світлого комуністичного майбутнього, принаймні в вигляді участі в демонстраціях. З іншого боку, деякі елементи з перерахованих, не можуть беззаперечно характеризувати демократичний устрій. Це найбільше стосується такої характеристики, як рівність. Якщо не пояснювати, йдеться про політичну, економічну, соціальну рівність чи рівність можливостей, то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії, то вони також, на мою думку, є досить суперечливими, проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо тільки, що в основі демократії лежить влада, що дана народові, влада, котра розуміється як домовленість між керуючим та підлеглим, а також ідея толерантності. Від цього потрібно відштовхуватися. Проте навіть таке надзвичайно спрощене бачення демократії не цілком відповідає дійсності. Якщо взяти за приклад Сполучені Штати, котрі вважаються дуже демократичною країною та намагаються навчити демократії весь світ, то в цій країні є дуже багато важелів, котрі перешкоджають прямій демократії, тобто владі народу. Навіть одного погляду на їхню систему волевиявлення буде достатньо, щоб зрозуміти, що принцип однакової участі всіх та однакової ваги кожного голосу не є дотриманим. До того ж потрібно не забувати, що демократію можна збудувати не тільки на ґрунті Західної культурної традиції. Приклад Японії доводить, що демократичне суспільство може бути і на Сході. Проте, вже на стадії визначення понять стає зрозумілим, що проблема, котру взято висвітлити, є дуже складною та неоднозначною, бо вже на цьому першому кроці ми „спіткнулися” та зрозуміли, що тільки визначення понять та їх обґрунтування може бути приводом для окремої немаленької роботи.

Стосовно впливу релігії на демократизацію суспільства, то, на мою думку, варто навести думки Андерсона з цього приводу: релігійні традиції у своїй більшості є складними та багатогранними, тож часто ця багатогранність дає можливість знаходити аргументи як прибічникам, так і противникам демократії та демократизації. З цим важко сперечатися, адже факти ні про що не говорять, якщо їх правильно не піднести та інтерпретувати. Далі Андерсон говорить про другорядність культурних факторів у поясненні успіхів демократії. Релігія у більшості випадків не має вирішального впливу на демократію в суспільстві, проте її вплив на демократизацію безсумнівно існує.  

Протестантизм вважається підходящою для демократії релігією. Про це свідчить те, що велике число країн, що стали демократичними після 1945 року, що уникнули авторитарних режимів, були переважно протестантськими. Однак, такі наслідки можуть бути пояснені більш високим рівнем економічного розвитку протестантських країн на середину 20-го століття, що, в свою чергу, може бути пояснено протестантською етикою. Так чи інакше, ідея рівності перед Богом, знищення традиційних бар’єрів, розподіл праці, ідея покликання є тими моментами, що сприяли становленню демократії на ґрунті протестантської віри. Хоча ні Лютер, ані Кальвін не демонстрували на практиці відданість демократичним ідеалам, саме протестантству сучасна демократія зобов’язана розумінням влади як домовленості, котру можна розірвати, а також ідеї толерантності.

Всі інші світові релігії, крім протестантського відгалуження християнства, не вважаються сумісними з демократією. Як я зрозумів, більшість дослідників розглядає іслам, католицизм, православ’я, проте мало уваги приділяють інших релігіям, таким як індуїзм, з дуже великим пантеоном та прийняттям толерантності стосовно тварин, іудаїзм, буддизм та іншим.

Католицизм вважається такою релігію, що не сприяє демократії, через сприйняття всіх правлінь як тимчасових, через погляд, що демократія подібна до анархії, через чітку структурованість та ієрархічність, через можливість пристосуватися до будь-якого правління, що напряму не загрожує церкві, в тому числі до тоталітарного. Сама побудова католицької церкви, на думку деяких дослідників, є підходящою для авторитаризму. До того ж ця релігія ввижається не толерантною до відхилень, а загальне благо, з точки зору католицизму, це не є благом для всіх, і не є сумою благ всіх.

Іслам також вважається мало сумісним з демократією через слабкий поділ на світську та релігійну еліту, нетерпимості до інших релігій, недотримання прав рівності.

Православ’я теж бачиться дослідникам „недемократичною” релігією. Це релігійну традицію вважають орієнтованою на співпрацю із владою, більше переймання справами релігійними, а не мирськими, неспроможною виступити на захист прав людей.

Головне, що потрібно розуміти при аналізі придатності релігії до демократії, це, повторюючи Хефнера, постійне оновлення релігій, їхніх догматів та поглядів. Не можна вважати церкву нечутливою до змін – щоб бути популярною та мати змогу пояснювати події, вона має змінюватися та оновлюватися. Саме це ми бачили на прикладі католицизму за часів папства Іоана-Павла ІІ. Це з відбувається з оновленням будь-якої віри, починаючи з ісламу, де виникає „громадянський іслам” (Хефнер), до православ’я, де ідея бога зміщується до більш абстрактного розуміння, а акцент ставиться на моральних принципах. Кожна релігія оновлюється таким чином, щоб бути спроможною відповідати запитам сучасної людини.

Варто ще раз зазначити, що демократія для мусульманина, котрий живе, скажімо, в Індонезії, це не одне й те саме, що демократія для жителя глибинки Сполучених Штатів, це не те ж саме, що для китайця чи росіянина. Є певні бажані якості суспільства, котрі вважаються бажаними більшістю людей, які можуть називатися громадянське суспільство, демократичний устрій, права людини, рівності. Ці якості є універсальними, проте в кожному окремому випадку вони повинні впроваджуватися на ґрунті існуючої системи поглядів. Якщо на Заході це лібералізм, то на Сході, це може бути колективізм чи чіткий ієрархізм. Саме це і має місце у тих суспільствах та спільнотах мусульманського світу, котрі стали на шлях змін, це відбувалося й відбувається в межах католицької та православної церкви.

Моя особиста точка зору, що кожна релігія може бути як сумісною з демократією, так і не сумісною з нею. Все залежить від людей, котрі стоятимуть на чолі релігійних організацій, котрі будуть чи не будуть брати на себе відповідальність по-новому трактувати приписи вчення, котрі наважаться чи не наважаться змінювати традиції, щоб забезпечити принципи рівності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64509. Бытие науки. Характеристика основных аспектов бытия науки 29 KB
  Наука как познавательная деятельность. Как и другие способы познания наука возникает из практической деятельности людей. В отличие от этого наука однажды возникнув из практики по мере дальнейшего развития начинает...
64510. Принцип недискриминации в соглашениях ВТО 15.92 KB
  Основной принцип развития современной мжд. торговой системы – недискриминация. Он реализуется через РНБ – означает, что преимущества предоставленные товару из одной из договаривающихся сторон, должны распространяться на все аналогичные товары всех договаривающихся сторон.
64511. Структура и закономерности развития экономических отношений. Производительные силы структура, закономерности и формы развития 60 KB
  Экономические отношения объективно складывающиеся отношения между людьми по поводу производства присвоения обмена и потребления благ в особенности продуктов труда. Экономика наука о рациональном поведении людей в процессе производства распределения потребления благ в мире...
64512. Расчеты испарения с поверхности реки Яны 1.03 MB
  Получить необходимые данные для расчёта испарения с реки Яна; рассмотреть основные методики расчета испарения и выбрать наиболее подходящую формулу для расчёта; произвести расчет испарения на конкретном примере.
64513. Понятие науки, ее основные аспекты: наука как знание, как среда деятельности, как социальный институт 41 KB
  Наука представляет собой очень сложный и во многих отношениях противоречивый в своем эмпирическом бытии объект. Так весьма противоречивым логически несовместимым является диахронное историческое многообразие форм науки: Древняя восточная преднаука особенностями которой являлись непосредственная...
64514. Социальная психология как наука. Место социальной психологии в системе научного знания: взаимосвязь с философией, социологией, другими гуманитарными науками 33.5 KB
  Социология как система знаний не может развиваться и реализовывать свои функции не взаимодействуя с другими науками. То что социология занимает общее место среди общественных и гуманитарных наук не означает что она является философской наукой.
64515. Становление и развитие социальной психологии 30.5 KB
  Индивидуальные особенности человека и его социальное поведение и положение у Платона связано с тремя частями тела: головой умом развит у философов сердце мужество у воинов и живот телесные вожделения у ремесленников.
64516. Основные идеи милетской школы (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен) и Гераклита 38 KB
  Первые в истории мысли научно-теоретического построения. Предсказал полное солнечное затмение в 585 г. до н.э, удачный урожай оливок. Первый понял, что затмение происходит из-за луны. Нилу мешают течь пассаты, дующие с моря.
64517. ПЕРИОДЫ ДЕТСКОГО ВОЗРАСТА. ПЕДИАТРИЯ 85.5 KB
  Это медицина периода роста формирования и развития человеческого организма который является наиболее ответственным в жизни человека. какие будут конечные результаты детства с какой степенью здоровья физических интеллектуальных возможностей...