73921

Гроші – це лише символ, реальна вартість полягає у виробленому товарі

Эссе

Логика и философия

Вартість грошей як товару. Відносна вартість трансакційних грошей. Вартість грошей що нагромаджуються. Подруге критично проанілізувати в чому полягає реальна вартість грошей і якщо у виробленому товарі то чому саме так.

Украинкский

2014-12-21

60 KB

0 чел.

Національний університет "Києво-Могилянська Академія"

Кафедра соціології

Факультету соціальних наук і соціальних технологій

еСе

з курсу "Назва"

 на тему:

Гроші – це лише символ, реальна вартість полягає

у виробленому товарі

Студента ІV курсу

Факультету соціальних наук і соціальних технологій

Прізвище ініціали

Київ

2002


Зміст

Вступ

  1.  Визначення основних понять.
  2.  Вартість грошей як товару.
  3.  Гроші як загальний вартісний еквівалент.
  4.  Відносна вартість трансакційних грошей.
  5.  Вартість грошей, що нагромаджуються.

Висновки

Вступ

Автор курсу запропонував неоднозначну проблему, яку все ж варто окреслити та опрацювати. По-перше, слід зясувати, чи є гроші символом, якщо є, то в якому розумінні та якою мірою. По-друге, критично проанілізувати, в чому полягає реальна вартість грошей, і якщо у виробленому товарі, то чому саме так.

Я припустив, що автор курсу мав на меті підвести слухача до розуміння відмінностей між комуністичним баченням грошей – фіктивної категорії, що зі ствердженням комунізму має зникнути – та капіталістичним – відбиттям не лише виробництва і його результатів, а й супровідних соціоекономічних процесів. Обидва погляди видалися вельми привабливими, та їх треба було перевірити.

Я намагався враховувати економічний бік проблеми, основну увагу приділяв саме соціальній специфіці сутності, функій та обігу грошей. З цією метою було переглянуто декілька номерів фінансового журнала “Мир денег” та опрацьовано релевантні розділи вітчизняного та американського підручників з економічної соціології та одного з економічної теорії грошей.

Результатом критичного прочитання згаданої літератури, соціологічних уявлянь та міркувань з даної проблеми і стало це есе. Маю зізнатися, я став на крок ближче до розуміння сутності грошей як соціально-економічного феномену.

  1.  Визначення основних понять.

Грошова одиниця – встановлений у законодавчому порядку грошовий знак,

один з елементів грошової системи, який служить для вираження ціни всіх товарів [1,43].

Гроші є знаковою формою соціальної предметності втілення економічних

відносин [2,69].

Економічні відносини поділяються на чотири групи: виробничі, розподільчі, відносини обміну (купівля-продаж) і відносини споживання [2,70]. Економічні відносини випливають з людських інтересів і підпорядковуються їм [2,67]. Економічним відносинам притаманні такі функції: забезпечення й обслуговування руху матеріального багатства в суспільстві (вироблення, використання і повернення його в природу у вигляді різних спрацьованих елементів); відтворення й утвердження людини як носія суспільних відносин; майнове розшарування суспільства; організація і стабілізація спільного життя людей [2,68].

Сутність грошей визначається їх функціями: обміну, обігу, платежу, накопичення, міри вартості та світових грошей.

  1.  Вартість грошей як товару.

Попередники сучасних грошей – гроші-товар мали власну внутрішню вартість. Вони втілювали в собі певну частку затрат суспільно необхідної праці й через те виконували у світі товарів роль загального вартісного еквівалента. У низці товар-гроші-товар вони приймалися в обмін на інший товар, оскільки мали власну вартість. Навіть паперові гроші тоді розглядалися як знаки вартості монетарного товару [4,146].

Як бачимо, первинним завданням грошей було визначення вартості праці та стандартизація цих вартостей. Навіть ті товари, що попервах правили за товар, мали завдання співставити витрати праці, важливість і рідкісність товарів. Тоді далеко не всі володіли настільки абстрактним мисленням, щоб сприйняти ідею паперових грошей. Необхідною була якась наочно цінна річ, наприклад золото. Хоча, якщо вдуматися, саме по собі золото мало меншу користь, ніж, припустімо, хутро чи шкіра. Отже, люди поступово приходили до необхідності посередника у торгових відносинах. Золото мало декілька переваг: воно було відносно рідкісним металом, було міцним, майже не реагувало з іншими елементами, тому могло довго зберігатися, було важким, що допомагало оцінити на вагу кількість грошей і створювало психологічний комфорт володіння чимось важким і цінним.

  1.  Гроші як загальний вартісний еквівалент.

За соціалізму гроші виступають у ролі всезагальної форми обліку витрат суспільної праці, планування та організації виробництва і розподілу сукупного суспільного продукту згідно з економічними законами соціалізму. Гроші не є економічним ресурсом. Гроші є матеріалом для вираження вартості всіх товарів.

Та, як зазначав М. Вебер, особи при владі можуть назначати вищу ціну за свою працю. Контроль над розподілом грошей так само дає владу як державі, так і великим фінансовим інституціям [13,315].

У своїх донаукових міркуваннях на цю тему мені на думку спадало саме таке бачення сутності грошей. Справді, практично всі люди працюють, звичайно, по-різному, і мають отримувати винагороду за свій внесок у розбудову суспільства. Інша справа, що цей внесок по-різному сприймається різними соціальними групами і вже зовсім інакше визначається владою.

Крім того, гроші є виразником відчуження. Як сила, незалежна від людини, вони відчужують силу людяності. Є речі та послуги, які я можу робити, і які не можу. Гроші дозволяють поміняти їх місцями. Те, що я зробив, вже мені не належить, а те, що не робив, вже належить. Сучасні гроші дійсно є чистими від історичної пам’яті про своїх батьків і власників. Платник податків не може знати, куди пішла його гривня: чи на інвестиції у промисловість, чи до кишені спритному чиновнику. Так само він не знає, чи отримує зарплатню “чистими” чи “відмитими грішми. Продукт моєї праці, припустімо, соціологічні ідеї та техніки не вимірюється грошима, а впливає на соціальні процеси опосередковано, а більш наочна праця, на зразок перекладів, є безпосереднім продуктом праці і тому винагороджується зарплатнею. Продавець морської капусти, привітна жіночка, отримуючи гроші за капусту, не знає, що я зробив переклад вступу до докторської дисертації і тому маю змогу щось купувати, а я знаю, що вона продає морепродукти і за це отримує гроші. У свою чергу той, хто продаватиме їй товар, не знатиме, що вона має купівельну спроможність завдяки своїй праці на ринку а гроші їй сплатив я. Так уніфікується внесок особистості у відтворення суспільства.

  1.  Відносна вартість трансакційних грошей.

Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість, папірцям-банкнотам і карточкам-кредиткам довіряють тому, що довіряють державі, яка їх декларує як гроші та зобовязує приймати їх на своїй території як засіб платежу. Характерним є приклад гривні, якій спочатку елементарно не довіряли, хоча вона часто була стабільнішою за долар. Спрацювала асоціація з купонами, які швидко знецінювалися і їх можна було елементарно підробити. Лише після кількох світових криз, коли впав курс долара, люди справді повірили у гривню, хоча й досі велику кількість цін на товари і послуги вказують в умовних одиницях. Умовою довіри є соціально-економічна стабільність, на яку громадяни України не особливо покладаються.

За Д.Юмом, гроші входять у структуру обігу без вартості, отримуючи останню лише в процесі обміну. Тут ідеться про представницький характер вартості грошей, або про фіктивну вартість, яка визначається через кількісне співвідношення товарів, що обертається, і грошову масу, яка обслуговує цей обіг. Представницька вартість грошей = сума цін товарів / число обертів грошової одиниці [4,16].

Відомою є формула Фішера: MV=PY. Статистична кількість грошей * швидкість обігу = рівень цін * реальний національний продукт [4,17]. Спрощене вираження кількісної теорії грошей. Динаміка грошових потоків розглядається на макроекономічному рівні, базується на тезі, що гроші за своєю суттю є засобом обігу, лише об’єктивні аспекти обігу грошей, йдеться лише про пропозицію грошей [4,18].

Якщо вдуматися в подане рівняння, то по-перше, рівень виробництва може не враховувати тіньову економіку, що відбивається на зростанні швидкості обертання грошей; по-друге, при визначенні рівня цін враховуються не всі товари (у США – 3200 одиниць); по-третє, ніхто не знає справжньої швидкості обертання грошей. Вже вартість грошей коливається в залежності від масштабу оцінювання.

Введення євро і перенесення грошової політики на наднаціональний рівень виявило цілу низку соціально-економічних та інституціональних диспропорцій, притаманних окремим країнам-членам зони євро: відмінності в рівнях доходів, продуктивності праці, показниках зайнятості, економічного зростання, асинхронність ділових циклів, розходження в механізмах ціноутворення, оподаткування, фіскальної, фінансової та банківської системах. Їх подолання вимагатиме значних консолідаційних зусиль від країн-членів ЄВС і займе багато часу [5,17-18].

Відносна вартість грошей, тобто їх корисність, повязана з рідкісністю, яка враховує кількість доступних благ та актуальну потребу в них. Наприклад, якщо мені дуже хочеться погратися у гру Герої ІІІ, я її куплю в переході за 11грн., хоча я можу наступного ж дня поїхати на радіо-ринок і купити таку ж само за 8грн. А чому така нераціональна поведінка? Бо хочеться, і гроші зараз є. Також варто мати на увазі, що вартість товару відповідає його ціні лише за досягнення абсолютної рівноваги між попитом і пропозицією.

Перехід від бартерних стосунків до грошових, за Зіммелем, символізує перехід від Gemeinschaft до Gesellschaft, взаємодії стають більш анонімними та інструментальними [13,315].

Обмінюються продукти виробництва, а через них – форми діяльності [2,73]. Можливий прямий обмін продуктами – бартер, й опосередкований – грошима. В епоху товарно-грошових відносин економічні відносини опосередковуються грошима [2,68].  З соціологічної точки зору, обмінні відносини утверджують соціальний компроміс, соціальну рівновагу між великими групами людей – виробниками, продавцями й покупцями, що різняться своїми інтересами, але мають потребу один в одному [2,74].

  1.  Вартість грошей, що нагромаджуються.

За капіталізму гроші набувають нового значення – грошового капіталу в формі чека, векселя, кредитної картки тощо. Відносна вартість грошей у функції засобу нагромадження пов’язана з висотою відсоткових ставок [4,152]. Природною винагородою за готівковий спосіб зберігання грошей є їх ліквідність, а створеним мотивом є винагорода у формі відсотка. Норма відсотка є показником вартості банківських грошей.

Критичного значення набуває співвідношення споживання та збереження. До 50% американців володіють акціями, а у 2000р. вартість усіх зареєстрованих компаній була більшою за $15 трлн., що перевищує їх сумарний дохід у 30 разів, а ВВП США майже в 1,6 рази. Розвинуті країни, та країни, що розвиваються, купували американські товари та інвестували в економіку Штатів. В результаті громадяни США ще більше багатіли і, відповідно, витрачали [10,23].

А інвестори через крах “електронної економіки” та завеликий державний борг, негативне сальдо торгового баланса Америки відізвали свої активи. Психологічні ілюзії міцності та процвітання Штатів були зруйновані 11 вересня, то й маємо падіння курса долара відносно євро.

Існує декілька способів підвищення курса акцій компанії на біржі. Збільшення прибутку, рентабельність, якість продукції, технічна оснащеність, строки амортизації основних засобів, наявнисть зареєстрованих авторських прав, раціональний бізнес-план, кваліфікований персонал, наявність бренда тощо [11,36]. Той же бренд є абстракцією, та за нього люди платять гроші. На мій погляд, вартість деяких брендів не відповідає затраченим на них зусиллям.

А ще можна згадати про менш контрольовані чинники зміни вартості компанії: конкурентне середовище, потенціал компанії на ринку, законодавча база, ситуація в регіоні [11,35].

Висновки

Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю, а ціна –валютним курсом. Вартість грошей визначається за одним з таких показників: індекс роздрібних цін, індекс оптових цін, дефлятор валового національного продукту. Гроші мають корисність постільки, поскільки їх можна обміняти на якийсь потрібний товар. Начебто гроші й справді є символом-посередником.

Корисність грошей визначається опосередковано – через корисність інших товарів та економічних послуг, які можна отримати на ці гроші. Оскільки вартість грошей означає можливість отримати на ринку певну кількість благ, а кількість грошей визначається власним виробленням благ, то з погляду монетаристів вартість грошей полягає у виробленому товарі.

Але й вони визнають, що така постановка питання – робоче спрощення.

З іншого боку, гроші мають ще й абсолютну корисність, тобто корисність грошей завжди вища від безпосередньої корисності тих товарів і послуг, які можна за них отримати. Гроші є доволі вигідною річчю. Їх можна будь-коли замінити на інший товар, за їх допомогою найлегше накопичувати багатство, вони дозволяють у майбутньому, можливо навіть моїм дітям, скористатися наслідками моєї праці. Тому гроші є не лише символом, а й зручним інструментом.

За Смелзером, гроші символізують купівельну спроможність індивіда та його атитюди і відбивають його престиж. За Парсонсом, гроші набувають символічного значення відповідно до соціальної підсистеми, до якої вони вплетені. Гроші самі по собі створюють психологічний комфорт завдяки відчуттю можливості щось купити, володінню такими можливостями, самозакоханому усвідомленню власної величі.

Насамкінець я зрозумів, що гроші в економічній теорії є символом, оскільки їх однозначно сприймають члени відповідного суспільства, інструментом обміну й накопичення, що полегшує економічну діяльність її суб’єктів, об’єктом маніпуляцій і махінацій, що використовують умовність грошових знаків. За своєю суттю гроші наближаються до вираження вартості праці певних видів діяльності, завдяки ним певні соціальні інституції розташовують індивідів на шкалі продуктивності за суб’єктивним і відносним принципом. З соціологічного погляду гроші є мірилом внеску особистості у відтворення, а, можливо, й розвиток суспільства, причому цей внесок далеко не завжди є товаром. Величина цього внеску в різні часи і в різних суспільствах неоднаково співвідноситься з престижем професії та авторитетом конкретної особистості. Проблемою лишається і легітимність деяких видів заробітку. Ніхто достеменно не знає, що додає суспільству, а що шкодить, тому вартість грошей визначається  у вирі і взаємодії цінностей, громадської думки, влади, громадянського суспільства та окремих особистостей.

Література

  1.  Бойко В.М., Вештав П.Г. Бізнес: Словник-довідник.-К.: Україна,1995.-157с.
  2.  Ворона В.М., Пилипенко В.Є., Тарасенко В.І. та ін. Економічна соціологія: Навч. посібник.-К.: Інститут соціології НАН України,1997.-273с.                  С. 67-74,100-106.
  3.  Волошин А. Макроэкономический рост и институциональное развитие Украины // Мир денег.-2002.-№3.-С.12-15.
  4.  Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник.-К.: Основи,1996.-413с. С.15-18,23-25,146-155.
  5.  Кузнецов А. Европейская интеграция: факторы риска // Мир денег.-2002.-№3.-С.16-21.
  6.  Михайлова Н. Невыносимая легкость денег // Мир денег.-2001.-№6.-С.60-62.
  7.  Рябченко П. Десять лет бумажным денежным знакам независимой Украины. Краткий обзор денежных знаков, обращающихся в стране // Мир денег.-2002.-№1.-С.52-59.
  8.  Соснина С. Алгебра и гармония финансов: украинские акценты // Мир денег.-2002.-№3.-С.22-25.
  9.  Столяр З. Год выздоровления мировой экономики // Мир денег.-2002.-№1.-С.12-13.
  10.  Ходачук О. Анализ перспектив соотношения евро-доллар // Мир денег.-2002.-№4.-С. 22-25.
  11.  Хорошева Е. Как увеличить стоимость компании? // Мир денег.-2002.-№4.-С. 36-41.
  12.  Хоружий С. Глобализация и локализация финансовой индустрии, или «Куда идем мы с Пятачком…» // Мир денег.-2002.-№1.-С.14-20.
  13.  Mark S. Mizruchi, Linda Brewster Stearns. Money, Banking, and Financial Markets.-P.313-341.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62383. Повторение изученного материала. Игра «Информация и мы». «Обо всём понемногу» 49.92 KB
  Цели и задачи урока: закрепление представления учащихся о понятии «информация, развитие логического мышления учащихся, памяти, внимания; развитие познавательного интереса учеников; формирование активности и самостоятельности учащихся...
62384. I AM A STUDENT 97.63 KB
  To ask repeatedly; to ease suffering; to gain firsthand experience; to be a volunteer; to deliver to the emergency room; to intend to become a doctor; obliging and grateful patients; a glamorous job; infirm patients; the cause of his death...
62386. Articles (definite, indefinite), nouns (singular, plural), possessives, pronouns 23.88 KB
  Множественное число существительных Основным способом образования множественного числа имён существительных является прибавление окончания s или es к форме существительного в единственном числе. Ряд существительных образуют форму множественного числа особым образом.
62387. Урок немецкого языка. Введение 79.55 KB
  Sie-личное местоимение 3-го лица множественного числа, используется как форма вежливости (пишется всегда с заглавной буквы). sind-3-е лицо множественного числа от глагола-связки sein быть. ja употребляется при утвердительном ответе на вопрос без вопросительного слова.