73926

Аналіз фінансових звітів

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства. Аналіз прибутковості підприємства. При вивченні теми про аналіз фінансових звітів необхідно приділити увагу сутності цілям та задачам аналізу фінансового стану підприємства. Для забезпечення якісного та детального аналізу фінансових звітів необхідно оволодіти загальними концептуальнометодичними принципами підходів і трактовок фінансового стану підприємства.

Украинкский

2014-12-21

462.5 KB

1 чел.

Тема 10. Аналіз фінансових звітів

План

10.1. Сутність, завдання та методи аналізу фінансових звітів.

10.2. Аналіз бухгалтерського балансу.

10.3. Оцінка звіту про фінансові результати.

10.4. Аналіз звіту про рух грошових коштів.

10.5. Оцінка звіту про власний капітал.

10.6. Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства.

10.7. Аналіз прибутковості підприємства.

Сутність, завдання та методи аналізу фінансових звітів.

В сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин особливо важливим і практично значущим задля забезпечення беззбиткової діяльності суб’єктів господарювання та запобігання їх банкрутству є систематичний і якісний аналіз фінансової діяльності, зокрема, аналіз фінансових звітів.

При вивченні теми про аналіз фінансових звітів необхідно приділити увагу сутності, цілям та задачам аналізу фінансового стану підприємства.

Для забезпечення якісного та детального аналізу фінансових звітів необхідно оволодіти загальними концептуально-методичними принципами підходів і трактовок фінансового стану підприємства.

Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективного використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю підприємства.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. (3, с.409-410).

Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, які відображують процес формування та використання його фінансових ресурсів. В ринковій економіці фінансовий стан підприємства по суті справи відображає кінцеві результати його діяльності. (5, с.277).

Фінансовий аналіз підприємства складається з трьох взаємопов’язаних розділів:

перший – аналіз фінансових результатів;

другий – аналіз фінансового стану;

третій – аналіз ділової активності. (11, с.3).

Фінансовий стан – рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Оптимізація фінансового стану підприємства є однією із головних умов успішного його розвитку в майбутньому періоді. В той же час кризовий фінансовий стан підприємства свідчить про сер’йозну загрозу його банкрутства. ( 4, с.476, т.2).

Фінансовий аналіз підприємств включає велику кількість різних видів оцінок результатів їх діяльності. Його оптимізація та обсяги залежать, перш за все, від поставленої мети: визначення доходності фірми для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств чи оцінка підприємства з точки зору його ринкової вартості. (9, с.11).

Фінансовий аналіз є одним з методів спостереження за пристосуванням підприємств до змін умов ринку. Фінансовий аналіз – це процес дослідження й оцінки, головна мета якого – розробка найбільш вірогідних передбачень й прогнозів майбутніх умов функціонування підприємств. Фінансовий аналіз включає питання аналізу фінансового стану, прибутку, реалізації продукції та її собівартості. Ці питання мають вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства. (7, с.7-10).

Фінансовий аналіз – це засіб накопичення, трансформації й використання інформації фінансового характеру (8, с.47-56).

Фінансовий стан господарюючого суб’єкта – це характеристика його фінансової конкурентоспроможності, (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов’язань перед державою та іншими господарюючими суб’єктами (6, с.411).

Фінансовий стан підприємства – це найважливіша характеристика його ділової активності і надійності. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, є гарантом ефективності діяльності як самого підприємства, так і його партнерів. (12, с.206).

Слід підкреслити, що основу фінансового аналізу, як і фінансового менеджменту в цілому, складає аналіз фінансових звітів. (8, с.53-56).

Фінансова інформація являє собою набір даних (в систематизованій певним чином формі) про склад:

  •  господарчих ресурсів, зобов’язань і фінансових джерел фірми;
  •  рівня прибутку й витрат, які дозволяють судити про очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;
  •  оборотів фірми та якісті її активів;
  •  об’єму та якості потоків грошових коштів.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень. (1, с.170-171).

В світовій і національній практиці побудова фінансової звітності базується на принципах:

а) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;

в) корисності чи значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпритації фінансової звітності. (1, с.172-174).

У фінансовому менеджменті використовують наступні концепції фінансового обліку:

  1.  грошового вимірювання;
  2.  реалізації;
  3.  обережності;
  4.  матеріальності;
  5.  співставлення (накопичення);
  6.  вартості;
  7.  функціонуючого підприємства;
  8.  самостійно господарюючого суб’єкта;
  9.  постійності;
  10.  розкриття інформації;
  11.  об’єктивності;
  12.  подвійності;
  13.  перевіряємості. (10, с.17).

Слід особливо підкреслити, що коли необхідно порівняти показники різних фірм, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати з якоюсь фірмою тільки тому, що вона відноситься до тієї ж галузі промисловості. Потрібно вибирати компанії з даної галузі промисловості, які мають схожі характеристики:

  •  близький асортимент продукції;
  •  аналогічні розміри;
  •  одну дату закінчення фінансового року;
  •  використання схожої облікової політики;
  •  аналогічне фінансування своїх активів (тобто рівень використання “забалансового” фінансування);
  •  близькі дати переоцінки своїх споруд;
  •  використання схожих методів виробництва;
  •  знаходження в регіонах з однаковими рівнями накладних витрат;
  •  повинні використовуватись схожі методи ( практика оцінки запасів на кінець року). (10, с.193).

Головна мета аналізу фінансових звітів – своєчасно виявляти й усувати недоліки в фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішити наступні задачі:

1) На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.

2) Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарчої діяльності й наявність власних і позикових ресурсів, розробка моделей фінансового стану за різноманітних варіантах використання ресурсів.

3) Розробка конкретних заходів, які направлені на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства. (3, с.410).

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2), звіт про власний капітал (форма №3), звіт про рух грошових коштів (форма №4), дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.

Мета аналізу фінансових звітів – допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях фірми, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про найефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрямки майбутньої діяльності фірми.

Аналіз фінансових звітів допомагає також вивчити ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспроможність підприємства.

При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан фірми в минулий час і в звітний період. Такий аналіз дозволяє визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, а саме:

  •  фінансову структуру – активи, які належать компанії і зобов’язання, котрі вона на себе взяла, в тому числі її гнучкість;
  •  оперативний цикл – стадії, через які проходить компанія для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку;
  •  тенденції та порівняльну ефективність – напрямок розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється, виходячи зі співставлення фінансових результатів за ряд періодів цієї компанії.

Головне в аналізі фінансових звітів – це зрозуміти та правильно інтерпретувати результати обробки даних.

Масштаб і напрямок роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.

Аналіз фінансових звітів починається з попереднього знайомства з компанією, далі проходить до поглибленого розгляду її діяльності та структури її фінансів, відображених в фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

  •  придбання, продажу та володіння цінними паперами;
  •  участі в капіталі підприємства;
  •  оцінки якості управління;
  •  оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
  •  забезпеченості зобов’язань підприємства;
  •  визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
  •  регулювання діяльності підприємства.

Аналіз фінансових звітів повинен дати відповіді на два запитання:

  1.  Чи має фірма прибуток за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за рік;
  2.  Чи спроможна фірма виконати свої зобов’язання і чи не приведе таке виконання зобов’язань до ліквідації фірми в зв’язку з нестачею фінансових ресурсів.

За допомогою аналізу фінансових звітів проводять:

  •  попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства та змін його фінансових показників за звітний період;
  •  аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
  •  аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу;
  •  аналіз фінансових результатів підприємства;
  •  аналіз обертання оборотних активів;
  •  оцінка потенційного банкрутства;
  •  аналіз доходності (рентабельності);
  •  аналіз використання капіталу;
  •  аналіз рівня самофінансування;
  •  аналіз валютної самоокупності. (5, с.278; 6, с.411).

Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності ї забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.

Діючий склад звітності повністю відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду,  розкриття облікової політики та її змінах, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства.

Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються з статей, які об’єднуються у відповідні розділи.

Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, але й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану.

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників – фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому в фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов’язань власників за внесками до капіталу та розподілу власникам (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу тощо).

Фінансовому менеджеру слід добре розбиратися в фінансових звітах компанії, з тим, щоб скласти вірну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність компанії.

При аналізі фінансових звітів використовуються різні методи та прийоми.

До прийомів аналізу відносять:

  1.  горизонтальний (часовий) аналіз;
  2.  вертикальний (структурний) аналіз;
  3.  трендовий аналіз;
  4.  аналіз відносних показників (коефіцієнтів);
  5.  порівняльний аналіз;
  6.  факторний аналіз.

Методи можна узагальнити в дві основні групи:

1) неформалізовані:

  •  експертних оцінок;
  •  порівняльні;
  •  побудови системи показників;
  •  побудови системи аналітичних таблиць та ін.

2) формалізовані:

  •  ланцюгових підстановок;
  •  арифметичних різниць;
  •  балансовий;
  •  відсоткових чисел;
  •  простих і складних процентів;
  •  дисконтування та ін.

Крім того, широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики:

  •  середніх та відносних величин;
  •  групування;
  •  індексний та ін. (2, с.263-265).

Для аналізу фінансових звітів використовують комплекс показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового  стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов’язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства – акціонерів, банків, податкових адміністрацій – свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового  стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів. (2, с.266-275).

Розглянемо структуру аналізу фінансового стану підприємства. (рис.10.1).

Рис. 10.1. Структура аналізу фінансового стану підприємства.

Після того, як фінансові звіти проаналізовані, аналітик повинен зробити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами належного фінансового стану підприємства, зокрема, можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

До найбільш загальних показників комплексної оцінки фінансового стану підприємства належать показники доходності та рентабельності.

Важливе значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв’язку прибутку з показниками рентабельності. При цьому важливо проаналізувати зв’язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

При оцінці фінансового стану підприємства користуються різними видами фінансового аналізу. Розглянемо класифікацію видів фінансового аналізу на рис.10.2.

Рис. 10.2. Класифікація основних видів фінансового аналізу.

В залежності від мети, що ставить перед собою фінансовий аналітик, він вибирає ті чи інші види фінансового аналізу.

 10.2. Аналіз бухгалтерського балансу.

Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс – важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж, вміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

  •  назва підприємства, його організаційно-правова форма та місце знаходження;
  •  назва звіту;
  •  дату, на яку складено звіт;
  •  валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.

Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:

активи;

зобов’язання;

власний капітал.

Активи і зобов’язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Методичну послідовність проведення фінансового аналізу балансу підприємства розглянемо по даних умовного підприємства.

При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.

Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за 2 періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях (табл. 10.1).

Табл.10.1

Горизонтальний аналіз балансу підприємства.

(тис. грн.)

на початок року

на кінець року

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

Активи

Основні засоби

Основні засоби, первинна вартість

624,4

1297,1

672,7

107,74%

Основні засоби, кінцева вартість

514,2

1074,0

559,8

108,87%

Нематеріальні активи, первинна вартість

2,2

4,2

2

90,9%

Нематеріальні активи, кінцева вартість

1,4

0,9

-0,5

-35,71%

Незавершене будівництво

1,8

4,1

2,3

127,78%

Необоротні активи, всього

666,2

1079,0

412,8

61,96%

Оборотні засоби

Виробничі запаси

551,0

377,8

-173,2

-31,43%

Незавершене виробництво

52,9

29,1

-23,8

-44,99%

Готова продукція

121,1

115,6

-5,5

-4,5%

Грошові кошти, в нац. валюті

80,9

66,5

-14,4

-17,79%

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

893,2

1219,7

325,9

36,4%

Дебіторська заборгованість за розрахунками

271,7

269,0

-2,7

-0,97%

Інша поточна дебіторська заборгованість

902,8

29,9

-872,9

-96,69%

Інші оборотні активи

117,2

105,3

-11,9

-10,15%

Оборотні активи, всього

2879,1

2212,9

-666,2

-23,14%

Активи, всього

3545,3

3291,9

-253,4

-7,15%

Пасиви

Власний капітал

Статутний капітал

177,2

177,2

0

0

Інший додатковий капітал

459,4

459,4

0

0

Нерозподілений прибуток

433,3

402,4

-30,9

-7,14%

Власний капітал, всього

1069,6

1039,0

-30,6

-7,14%

Довгострокова заборгованість

Облігації до оплати

-

-

Довгостроковий банківський кредит

-

-

Довгострокова заборгованість, всього

-

-

Короткострокова заборгованість

Кредиторська заборгованість

1288,3

504,0

-784,3

-60,87%

Поточні зобов’язання за розрахунками

236,9

757,8

520,9

219,88%

Інші зобов’язання

0,5

46,1

45,6

912%

Банківська позика

950,0

945,0

-5

-0,53%

Заборгованість за податками

Короткострокова заборгованість, всього

2475,7

2252,9

-222,8

-9,07%

Пасиви, всього

3545,3

3291,9

-253,4

-7,14%


Наведені дані дозволяють зробити такі висновки:

  1.  Загальна сума активів зменшилася  на 251.4 тис. грн. або більш, ніж на 7%. Це зменшення відбулось переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Абсолютна величина зниження у оборотних активах склала 666,2 тис. грн або більше, ніж 20% їх річної величини. У той же час, майже удвічі збільшилася сума основних засобів підприємства (в абсолютному вимірюванні – на 672.7 тис. грн.) Це відбулось внаслідок купівлі обладнання для переоснащення виробництва. Незначно збільшилися і витрати на торгівельну марку й гудвілл.
  2.  Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона значно погіршилася. Виробничі запаси зменшилися за рік на 173.2 тис. грн або на 31.43%. Зменшилася також величина готової продукції (на 5.5 тис. грн.) і грошові кошти (на 14.4 тис. грн.). Все це свідчить про скорочення обороту підприємства і негативні тенденції у його роботі. В той же час, збільшилася сума і частка дебіторської заборгованості за товари та послуги — в абсолютному вимірюванні на 325.9 тис. грн. (або на 36.4%). Це означає, що підприємство фактично кредитувало своїх партнерів по бізнесу, які вчасно не розраховувалися за товари та послуги, що надавалися підприємством. Але з іншого боку, якщо підприємство має надійних партнерів, то слід очікувати надходження коштів у наступних періодах, що трохи поліпшить ситуацію з показниками ліквідності.
  3.  При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов’язання підприємства скоротилися, у тому числі короткострокові зобов’язання зменшилися на 222.8 тис. грн. (9%). Це відбулося внаслідок значного скорочення  кредиторської заборгованості (на 784.3тис. грн). Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги. Проте значно (більш, ніж утричі) збільшилися поточні зобов’язання за розрахунками, у тому числі, з оплати праці і за авансами, що одержані від інших підприємств у рахунок наступних поставок продукції.

В цілому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є позитивною. Зменшення короткострокової заборгованості підприємства збільшує ліквідність підприємства і його фінансову стійкість.

  1.  Слід зазначити, що аванси, отримані підприємством, на кінець року майже удвічі менше дебіторської заборгованості за товари та послуги, що надані підприємством.

Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід  покращити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:

  •  поліпшити взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;
  •  поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється;
  •   зменшити поточну заборгованість підприємства, намагатися перейти від короткострокових до довгострокових кредитів банку.

Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

Проведемо вертикальний аналіз на підставі даних балансу умовного підприємства (табл. 10.2).

Табл. 10.2

Вертикальний аналіз балансу підприємства

на початок року

на кінець року

Частка у % до суми балансу на початок року

Частка у % до суми балансу на кінець року

Активи

Основні засоби

Основні засоби, первинна вартість

624,4

1297,1

17,6%

39,4%

Основні засоби, залишкова вартість

514,2

1074,0

14,5%

32,7%

Нематеріальні активи, первинна вартість

2,2

4,2

0, 06%

0,1%

Нематеріальні активи, залишкова вартість

1,4

0,9

0,04%

0,03%

Незавершене будівництво

1,8

4,1

0,05%

0,1%

Необоротні активи, всього

666,2

1079,0

18,8%

32,8%

Оборотні засоби

Виробничі запаси

551,0

377,8

15,6%

11,5%

Незавершене виробництво

52,9

29,1

1,5%

0,9%

Готова продукція

121,1

115,6

3,4%

3,7%

Грошові кошти, в нац. валюті

80,9

66,5

2,3%

2,0%

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

893,2

1219,7

25,2%

37,1%

Дебіторська заборгованість за розрахунками

271,7

269,0

7,7%

8,2%

Інша поточна дебіторська заборгованість

902,8

29,9

25,5%

0,9%

Інші оборотні активи

117,2

105,3

3,3%

3,2%

Оборотні активи, всього

2879,1

2212,9

81,2%

67,2%

Активи, всього

3545,3

3291,9

100%

100%

Пасиви

Власний капітал

Статутний капітал

177,2

177,2

5,0%

5,4%

Інший додатковий капітал

459,4

459,4

12,9%

14,0%

Нерозподілений прибуток

433,3

402,4

12,2%

12,2%

Власний капітал, всього

1069,6

1039,0

30,6%

31,6%

Короткострокова заборгованість

Кредиторська заборгованість

1288,3

504,0

36,3%

15,3%

Поточні зобов’язання за розрахунками

236,9

757,8

6,7%

23,1%

Інші зобов’язання

0,5

46,1

0,0

1,4%

Банківська позика

950,0

945,0

26,8%

28,7%

Короткострокові заборгованості, всього

2475,7

2252,9

69,4%

68,4%

Пасиви, всього

3545,3

3291,9

100%

100%

Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна зробити такі висновки.

  1.  Частка обігових активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона складала більше 80%. Проте протягом аналізованого року відбулося скорочення цієї частки, а на кінець року ця тенденція ще більше закріпилась. Зрозуміло, що скорочення частки оборотних коштів позначається негативно на показниках фінансової стійкості та ліквідності, тому що свідчить про зменшення запасів, розмірів виробництва, готівки для придбання матеріально-речових факторів виробництва.
  2.  Частка основних засобів має тенденцію до збільшення, причому, протягом року відбулося зростання долі основних засобів у сумі балансу в 1.7 рази. З одного боку, це явище свідчить про політику підприємства щодо розширення матеріально-технічної бази підприємства та його технічного переозброєння. З іншого боку, підприємство погіршило свої показники ліквідності й фінансової стійкості внаслідок вилучення коштів на поповнення оборотних активів.
  3.  Власний капітал підприємства знаходиться на рівні 30.6% — на початок року і 31.6 % — на кінець року від загальної суми пасивів, що говорить про низьку платоспроможність, напрочуд низькі показники ліквідності і фінансової стійкості й високий рівень ризику підприємства стати банкрутом.
  4.  Довгострокових зобов'язань підприємство не має, лише на кінець року в нього з'явилися відстрочені податкові зобов'язання. Проте негативним явищем є наявність досить великої частки короткострокових заборгованостей, які у структурі пасивів займають за звітний період 68-69%.

Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу підприємства можуть бути такі:

  •  структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів і незначного зменшення частки оборотних активів;
  •  у той же час, закріпилася негативна тенденція до збільшення частки дебіторської заборгованості і зменшення грошових коштів у національній валюті.

Підприємству слід вдатися до аналізу структури видатків, налагодити більш стабільні зв'язки з постачальниками, а також посилити контроль за витратами, запобігаючи нецільового витрачання ресурсів.

Таким чином, аналіз балансу підприємства у горизонтальному і вертикальному розрізі показав, що підприємству бракує оборотних активів, що позначається на рівні показників фінансової стійкості та ліквідності. Зокрема, спостерігається значна частка короткострокових зобов'язань і подальше зменшення частки грошей у сумі балансу. Частка власного капіталу є незначною величиною (біля 30%), що говорить про велику ймовірність банкрутства аналізованого підприємства.

10.3. Оцінка звіту про фінансові результати.

Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.

Звіт про фінансові результати (форма №2) складається з трьох розділів. Структура розділу І звіту про фінансові результати показана на рис.10.3.

Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Таким чином, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі кроки:

  1.  Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
  2.  Розрахунок валового прибутку (збитку);

Звіт про фінансові результати

І. Фінансові результати

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Податок на додану вартість

Акцизний збір

Інші вирахування з доходу

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

Валовий: прибуток

               Збиток

Інші операційні доходи

Адміністративні витрати

Витрати на збут

Інші операційні витрати

Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток

                                                                                    збиток

Дохід від участі в капіталі

Інші фінансові доходи (прибутки)

Інші доходи (прибутки)

Фінансові витрати

Втрати від участі в капіталі

Інші витрати

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток

                          Збиток

Податок на прибуток від звичайної діяльності:

Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток                                                             

                                                                                збиток

Надзвичайні: прибуток

                      Збиток

Податки з надзвичайного прибутку

Чистий: прибуток

             Збиток

Рис. 10.3. Структура розділу І звіту про фінансові результати

  1.  Визначення фінансового результату – прибутку (збитку) – від операційної діяльності;
  2.  Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;
  3.  Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;
  4.  Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. [1, с.119-128].

У розділі ІІ звіту про фінансові результати операційні витрати (на виробництво, збут, управління та інші операційні витрати) надаються в розрізі економічних елементів (рис.10.4).

Рис. 10.4. Взаємозв’язок класифікації операційних витрат за функціями та економічними елементами.

ІІ розділ звіту про фінансові результати наведений в таблиці 10.3.

Таблиця 10.3.

Розділ ІІ звіту про фінансові результати

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Матеріальні витрати

230

Витрати на оплату праці

240

Відрахування на соціальні заходи

250

Амортизація

260

Інші операційні витрати

270

Разом

280

ІІІ розділ звіту про фінансові результати містить розрахунок показників прибутковості акцій (табл.10.4).

Таблиця 10.4.

Розділ ІІІ звіту про фінансові результати

ІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Середньорічна кількість простих акцій

300

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

310

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію

320

Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію

330

Дивіденди на одну просту акцію

340

Показники прибутку на акцію (ПНА) використовуються для оцінки минулих результатів операційної діяльності підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття рішень про інвестиції. Його економічний зміст полягає в розкритті ефективності (прибутковості) використання підприємством ресурсів, наданих власниками його звичайних акцій.

Потенційні прості акції – це фінансовий інструмент або інший контракт, за яким в майбутньому його власнику надається право на прості акції. До них відносяться:

облігації, які можна конвертувати у звичайні акції;

варанти на акції;

опціони на акції;

акції, які можуть бути придбані за спеціальними програмами для працівників;

контракти, учасники яких матимуть право на отримання простих акцій в залежності від виконання вимог, передбачених цими контрактами.

У примітках до звіту про фінансові результати надають більш детальну інформацію про доходи (рис.10.5).

Рис. 10.5. Вимоги до розкриття інформації про доходи у примітках до звіту про фінансові результати.

Проаналізуємо звіт про фінансові результати на умовному прикладі (табл. 10.5). Цей аналіз дає змогу проаналізувати, які фактори вплинули в звітному періоді на валовий прибуток підприємства на фінансовий результат від операційної діяльності підприємства та на фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Із даних таблиці видно, що підприємство не мало надзвичайних доходів і витрат, і його кінцевий фінансовий результат є результатом звичайної діяльності.

Таблиця 10.5

Формування чистого прибутку підприємства.

(тис. грн.)

№ п/п

Показники

За

звітний період

За минулий період

Відхилення

% до минулого року

1

2

3

4

5

6

1

Дохід (виручка) від реалізації продукції

6218,23

4427,23

1791,0

40,45

2

ПДВ

1036,37

737,83

298,54

40,45

3

Акцизний збір

4

Інші відрахування з доходу

5

Чистий дохід(виручка) від реалізації (1 – 2 – 3 – 4)

5181,86

3689,4

1492,46

40,45

6

Собівартість реалізованої продукції

3857,9  

2735,0  

1122,9  

41,0

7

Валовий прибуток (5 – 6)

1323,96

954,14

369,82

38,75

8

Інші операційні доходи

140,9

98,73

42,17

42,7

9

Адміністративні витрати

354,76

291,47

63,29

21,7

10

Витрати на постачання

71,0

59,0

12,0  

24,5  

11

Інші операційні витрати

14,0

17,4

-3,4  

-12,4  

12

Фінансовий результат від операційної діяльності                     (7 + 8 – 9 – 10 – 11)

1 025,1  

685,4  

339,7  

49,6  

13

Дохід від участі в капіталі

14

Інші фінансові доходи

283,7  

306,8  

-23,1  

-7,5  

15

Інші доходи

168,9  

163,7  

5,2  

3,2  

16

Фінансові витрати

26,8  

27,3  

-0,5  

-1,8  

17

Витрати від участі в капіталі

18

Інші витрати

19

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (12 + 13 + 14 + 15 – 16 – 17 – 18)

1 450,9  

1 128,6  

322,3  

28,6  

20

Податок на прибуток від звичайної діяльності

435,3  

338,6  

96,7  

28,6  

21

Фінансовий результат від звичайної діяльності після оподаткування (19 – 20)

1 015,6  

790,0  

225,6  

28,6  

22

Надзвичайні доходи

23

Надзвичайні витрати

24

Податок з надзвичайного прибутку

25

Чистий прибуток підприємства

(поз.21+ 22 – 23 – 24)

1 015,6

790,0

225,6

28,6

Наведені дані свідчать, що у підприємства, яке аналізується, наявні істотні резерви збільшення чистого прибутку. Про це свідчить хоча б той факт, що дохід (виручка) від реалізації продукції підприємства в звітному періоді порівняно із минулим періодом зріс на 40,45%, тоді як чистий прибуток підприємства збільшився лише на 28,6%. Отже, темп зростання чистого прибутку був нижче у 1,4 раза. Основною причиною цього є зростання у звітному порівняно із минулим періодом у 1,4 раза собівартості реалізованої продукції, а також зростання адміністративних витрат, витрат на постачання, зниження інших фінансових доходів.

Доцільно здійснювати як горизонтальний, так і вертикальний аналіз фінансових результатів роботи підприємства.

Горизонтальний (або трендовий) аналіз результативності грунтується на вивченні динаміки окремих її показників у часі. В процесі використання такого аналізу визначаються загальні тенденції зміни рівня показників.

Горизонтальний аналіз свідчить про приріст в звітному році порівняно з попереднім усіх складових прибутку підприємства. Так, доход від реалізації продукції, як і чистий доход збільшилися на 40,45%. Фінансовий результат (прибуток) від операційної діяльності збільшився на 49,6%, фінансовий результат від звичайної діяльності, як і чистий прибуток підприємства – на 28,6%. Взагалі прибуток підприємства збільшився на 225,6 тис. грн. На прибуток від реалізації продукції мали позитивний вплив зростання обсягів реалізації (в результаті росту випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції) і цін на неї.

Вертикальний (або структурний) аналіз результативності грунтується на структурному розкладі показників результативності. В процесі застосування такого аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових показника результативності. Можна виділити такі види вертикального (структурного) аналізу:

— структурний аналіз результативності, сформованої за окремими сферами діяльності підприємства. В процесі здійснення цього аналізу розраховуються показники результативності щодо операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. Такий аналіз дає змогу оцінити операційну, інвестиційну, фінансову діяльність підприємства;

— структурний аналіз результативності за окремими видами продукції. Такий аналіз дає можливість оцінити ефективність діяльності підприємства за випуском окремих видів продукції.

Вертикальний аналіз структурних складових прибутку свідчить, що чистий дохід від реалізації склав 5181,86 тис. грн. – у звітному році, а в минулому – 3689,4 тис. грн. якщо прийняти суму цього прибутку за 100%, то питома вага інших його складових становитиме (табл. 10.6)                           

Таблиця 10.6

Вертикальний аналіз структурних складових прибутку підприємства

№ п/п

Показники

За звітний період

За минулий період

відхи- лення

1

Валовий прибуток

16,3

17,1

-0,8

2

Прибуток від операційної діяльності

22,2

20,8

+1,4

3

Прибуток від звичайної діяльності

- до оподаткування

31,5

34,1

-2,6

- після оподаткування

22,0

23,9

-1,9

4

Чистий прибуток

22,0

23,9

-1,9

Вертикальний аналіз свідчить, що порівняно з минулим роком питома вага прибутку від операційної діяльності збільшилась на 1,4 відсоткових пункти, а інших видів прибутку знизилась від 0,8 до 2,6 відсоткових пункти.

Найбільший дохід в обох аналізованих періодах підприємство отримало від операційної діяльності, а найбільші збитки - від уцінки матеріальних цінностей в минулому періоді і від ліквідації основних активів  по акту перевірки в звітному періоді (списання за неможливістю подальшого використання).

В процесі оцінки звіту про фінансові результати доцільно аналізувати вплив факторів як на формування прибутку в цілому по підприємству, так і на формування прибутку по основних видах продукції підприємства.

10.4. Аналіз звіту про рух грошових коштів.

Наступним звітом, який складає підприємство є звіт про рух грошових коштів (форма №3). Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період.

Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою. Це:

  •  надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);
  •  надходження коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії);
  •  платежі постачальникам;
  •  виплати працівникам тощо.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Це:

  •  платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;
  •  надходження коштів від продажу необоротних активів;
  •  надання позик іншим підприємствам;
  •  надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Це:

  •  випуск власного капіталу (акцій);
  •  отримання позик та їх погашення;
  •  викуп акцій власної емісії;
  •  виплата дивідендів.

Застосовуючи розглянуту класифікацію слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної групи залежить в першу чергу від характеру господарської діяльності підприємства. Приміром, інвестиції в цінні папери, звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною (операційною) діяльністю інвестиційної компанії.

Негрошові операції – це операції, які не потребують грошових коштів або їхніх еквівалентів. Це:

  •  бартерні операції;
  •  надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу;
  •  перетворення зобов’язань на власний капітал.

Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів.

Для складання звіту про рух грошових коштів використовують показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.

Процес складання звіту про рух грошових коштів включає п’ять основних етапів (рис.10.6).

  1.  

Рис. 10.6. Послідовність складання звіту про рух грошових коштів

У примітках до фінансової звітності слід розкрити інформацію про рух грошових коштів:

А) склад грошових коштів та їх еквівалентів;

Б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків;

В) негрошові операції інвестиційної і фінансової діяльності;

Г) наявність значного сальдо грошових коштів та їх еквівалентів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

У випадку придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду слід розкривати:

А) загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;

Б) частину загальної вартості майнового комплексу, яка відповідно була сплачена або отримана у формі грошових коштів та їх еквівалентів;

В) суму грошових коштів та їх еквівалентів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані;

Г) суму активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) та зобов’язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей [1, с.164].

Фінансовий стан підприємства будь-якого виду діяльності і форми власності значною мірою залежить від руху грошових коштів та правильного управління грошовими потоками.

Аналіз стану грошових коштів підприємства здійснюється  на основі бухгалтерського звіту про рух грошових коштів. Розглянемо методичну послідовність такого аналізу на основі даних, наведених у таблиці 10.7, побудованої за структурою звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів дозволяє аналізувати джерела та сфери споживання грошових коштів компанії.

Таблиця 10.7

Звіт про рух грошових коштів за ________ 20 _______ р.

Форма №3     Код за ДКУД

Стаття

Код

За звітний період

За попередній період

Звітний до попереднього

надход-ження

видаток

надход-ження

видаток

1

2

3

4

5

6

7

І. Рух коштів в результаті операційної діяльності

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

010

7888,8

5132,7

153,7

Коригування на:

Амортизацію необоротних активів

020

1319,0

х

1195,4

х

110,3

Збільшення (зменшення) забезпечень

030

Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць

040

Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності

050

99,8

Витрати на сплату відсотків

060

х

х

Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах

070

9108,0

6328,1

143,9

Зменшення (збільшення) оборотних активів

080

3384,7

594,9

569,0

витрат майбутніх періодів

090

0,4

0,2

Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань

100

2969,5

293,6

1011,4

доходів майбутніх періодів

110

Грошові кошти від операційної діяльності

120

8693,2

6027,0

144,2

Сплачені:

Відсотки

130

х

х

податки на прибуток

140

х

2366,6

х

1539,8

153,7

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

150

6326,6

4487,2

141,0

Рух коштів від надзвичайних подій

160

Чистий рух коштів від операційної діяльності

170

6326,6

4487,2

141,0

ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

Реалізація:

фінансових інвестицій

180

х

х

необоротних активів

190

х

х

майнових комплексів

200

Отримані:

відсотки

210

х

х

дивіденди

220

х

х

Інші надходження

230

х

х

Придбання:

фінансових інвестицій

240

х

х

необоротних активів

250

х

1826,3

х

1991,3

91,7

майнових комплексів

260

х

х

Інші платежі

270

х

х

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

280

1826,3

1991,3

91,7

Рух коштів від надзвичайних подій

290

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

300

1826,3

1991,3

91,7

ІІІ. Рух коштів в результаті фінансової діяльності

Надходження власного капіталу

310

х

х

Отримані позики

320

х

х

Інші надходження

330

61420,0

х

х

Погашення позик

340

х

х

Сплачені дивіденди

350

х

314,2

х

193,9

162,0

Інші платежі

360

х

61322,5

х

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

370

Рух коштів від надзвичайних подій

380

Чистий рух коштів від фінансової діяльності

390

216,7

193,9

111,8

Чистий рух коштів за звітний період

400

4283,6

2302,0

186,1

Залишок коштів на початок року

410

3499,2

х

2537,9

х

137,9

Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів

420

17,0

323,7

5,3

Залишок коштів на кінець року

430

7799,8

х

5163,6

х

151,1

У % до залишку на початок року

222,9

203,5

Як видно з таблиці, рух коштів розглядається за трьома напрямами: за результатами операційної діяльності, за результатами інвестиційної діяльності та за результатами фінансової діяльності.

Чистий рух коштів від операційної діяльності по аналізованому умовному підприємству склав у звітному періоді 6326,6 тис. грн., на 41% більше, ніж у попередньому періоді.

Позитивний вплив на чистий рух коштів від операційної діяльності мали такі фактори:

збільшення у звітному періоді порівняно з попереднім періодом прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на 53,7%;

збільшення прибутку від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах на 43,9%;

збільшення поточних зобов’язань у звітному періоді порівняно з попереднім у 10,1 раза.

Негативний вплив на рух коштів у результаті операційної діяльності мали такі фактори:

наявність у звітному періоді на відміну від попереднього періоду збитків від не операційної діяльності у сумі 99,8 тис. грн.;

збільшення у звітному періоді порівняно із попереднім періодом у 5,7 рази видатків від необоротних активів;

збільшення на 53,7% податку на прибуток.

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності на аналізованому підприємстві як у звітному, так і у попередньому періоді складався з придбання необоротних активів. У звітному періоді видатки від придбання необоротних активів склали 1826,3 тис. грн., на 8,3% менше, ніж у попередньому періоді.

Рух коштів у результаті фінансової діяльності аналізованого підприємства складався із: інших надходжень та інших платежів у сумах відповідно 61420 тис. грн. та 61322,5 тис. грн.; сплати дивідендів у звітному періоді в сумі 314,2 тис. грн. або у 1,6 рази більше, ніж в попередньому періоді.

В цілому чистий рух коштів за звітний період склав 4283,6 тис. грн., або на 86,1% більше, ніж у попередньому періоді. При цьому залишок коштів на початок року складав у звітному періоді 3499,2 тис. грн., на 37,9% більше, ніж у попередньому періоді, а на кінець року – 7799,8 тис. грн., або на 51,1% більше, ніж у попередньому періоді.

Слід відзначити, що як у звітному, так і в попередньому періоді залишок коштів на кінець року був удвічі більшим, ніж на початок року.

Аналіз руху грошових коштів багато в чому сприяє виявленню тенденцій в змінах ліквідності та платоспроможності підприємств.

10.5. Оцінка звіту про власний капітал.

Наступним звітом є звіт про власний капітал (форма №4).

Власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями:

К = А – З       

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми. На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості, і вона може лише випадково співпадати із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

  1.  довгострокового фінансування;
  2.  відповідальності і захисту прав кредиторів;
  3.  компенсації понесених збитків;
  4.  кредитоспроможності;
  5.  фінансування ризику;
  6.  самостійності і влади;
  7.  розподілу доходів і активів.

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність має надавати інформацію про:

джерела капіталу підприємства;

правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;

пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

  1.  внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;
  2.  накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвертування зобов’язань, а також збільшення вартості активів; непов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:

  •  інвестований (вкладений або сплачений капітал);
  •  нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

  •  статутний капітал;
  •  додатковий капітал (нереєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Бухгалтерський звіт про власний капітал підприємства має бути інформаційною базою для аналізу змін у структурі капіталу, оцінки прогресивності його руху та виявлення резервів поліпшення використання власного капіталу підприємства.

Такий аналіз здійснений за даними бухгалтерського звіту по умовному підприємству, наведеними у таблиці 10.8.

Із таблиці можна зробити висновок про досить істотні зміни в структурі власного капіталу, що відбулися протягом аналізованого року. Так, на початок року власний капітал підприємства складав 19828,1 тис.грн., в тому числі статутний капітал – 467,7 тис.грн. або 2,4%, інший додатковий капітал – 15904,3 тис.грн. або 80,2%, резервний капітал – 118,0 тис.грн. або 0,6%, нерозподілений – 3338,1 тис.грн. або 16,8%.

Таблиця 10.8

Звіт про власний капітал за ____________ 20 _______ р.

Форма №4

Стаття

Код

Ста-тут-ний капі-тал

Пайо-вий капі-тал

Додатковий вкладений капітал

Ін-ший дода-тко-вий капітал

Ре-зерв-ний капі-тал

Нероз-поділе-ний при-буток

Нео-плачений капі-тал

Ви-луче-ний капі-тал

Разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Залишок на початок року

010

467,7

15904,3

118,0

3338,1

19828,1

Коригування:

Зміна облікової політики

020

Виправлення помилок

030

Інші зміни

040

Скоригований залишок на початок року

050

467,7

15904,3

118,0

3338,1

19828,1

Переоцінка активів:

Дооцінка основних засобів

060

Уцінка основних засобів

070

Дооцінка незавершеного будівництва

080

Уцінка незавершеного будівництва

090

Дооцінка нематеріальних активів

100

Уцінка нематеріальних активів

110

120

Чистий прибуток (збиток) за звітний період

130

5522,2

5522,2

Розподіл прибутку:

Виплати власникам (дивіденди)

140

448,9

448,9

Спрямування прибутку до статутного капіталу

150

Відрахування до резервного капіталу

160

677,8

677,8

170

Внески учасників:

Внески до капіталу

180

155,9

155,9

Погашення заборгованості з капіталу

190

200

Вилучення капіталу:

Викуп акцій (часток)

210

Перепродаж викуплених акцій (часток)

220

Анулювання викуплених акцій (часток)

230

Вилучення частки в капіталі

240

Зменшення номінальної вартості акцій

250

Інші зміни в капіталі:

Списання невідшкодованих збитків

260

Безкоштовно отримані активи

270

280

1090,8

1090,8

Разом зміни в капіталі

290

155,9

677,8

3304,7

4138,4

Залишок на кінець року

300

623,6

15904,3

795,8

6642,8

23966,5

В % до залишку на початок року

133,3

100,0

674,4

199,0

120,9

Протягом року підприємством було отримано 5522,2 тис.грн. чистого прибутку, з якого 448,9 тис.грн. (8,1%) було витрачено на виплату дивідендів власникам підприємства, 667,8 тис.грн. (12,3%) було відраховано до резервного капіталу. Крім того, 155,9 тис.грн. склали внески учасників до власного капіталу підприємства (2,8% до чистого прибутку, отриманого підприємством за звітний період або 33,3%  до суми статутного капіталу на початок року).

Внаслідок руху капіталу підприємства у звітному періоді відбулися істотні зміни у структурі власного капіталу на кінець звітного року. Так, питома вага статутного капіталу склала 2,6%, що на 0,2 відсоткових пункта або у 1,3 раза більше, ніж на початок року. Інший додатковий капітал у загальній сумі власного капіталу склав 66,4% проти 80,2% на початок року. При цьому сума іншого додаткового капіталу залишилася незмінною, а питома вага знизилась внаслідок істотного (на 20,9%) збільшення загальної суми власного капіталу підприємства на кінець року.

Суттєво збільшилася внаслідок додаткового відрахування протягом року 667,8 тис. грн. питома вага резервного капіталу: з 0,6% на початок року до 3,3% на кінець року або у 6,7 раз. Значно, майже удвічі, збільшилась на кінець року сума нерозподіленого прибутку, склавши на кінець року 6642,8 тис.грн., внаслідок чого питома вага нерозподіленого прибутку у загальній сумі власного капіталу підприємства збільшилась протягом року з 16,8 до 27,7%. Однак навряд чи таку тенденцію можна назвати позитивною, оскільки нерозподілений прибуток мав би бути спрямований на виробничий та соціальний розвиток підприємства.

Оцінка стану і тенденцій власного капіталу підприємства враховується в процесі аналізу фінансового стану підприємства, зокрема його ліквідності та фінансової стійкості.

10.6. Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства.

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов’язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявності ліквідних коштів.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів.

Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. (2, с.275-279).

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

  1.  абсолютна фінансова стійкість;
  2.  нормально стійкий фінансовий стан;
  3.  нестійкий фінансовий стан;
  4.  кризовий фінансовий стан.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси тв витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників. (2, с.279-282).

Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства на умовному прикладі.

Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – Кп , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – Кшл , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

У таблиці 10.9 наведені розраховані за даними балансу підприємства значення перелічених коефіцієнтів у порівнянні з їх нормативними значеннями.

Таблиця 10.9

Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємств.

№ п/п

Показники

Індекс показника

Порядок розрахунку показника

Оптимальне значення

На початок року

На кінець року

1

Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)

Кп

Оборотні активи___

Поточні зобов’язання

>1

2,03

2,27

2

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Кшк

Оборотні активи

мінус запаси________

поточні зобов’язання

0,6÷0,8

1,56

1,77

3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Кабс

Грошові кошти та їх еквіваленти_________

поточні зобов’язання

0,2÷0,35

0,94

1,12

З даних таблиці видно, що підприємство спроможне погасити свої поточні зобов’язання:

за рахунок грошових коштів усі короткострокові зобов’язання;

за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами – на 177% короткострокових зобов’язань;

за рахунок усіх оборотних активів – 227% короткострокових зобов’язань.

Отже, аналізоване підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне.

Оцінку фінансової стійкості підприємства здійснимо на умовному прикладі по даних балансу (табл.10.10).

Таблиця 10.10

Аналіз показників фінансової стійкості підприємства

№ п/п

Показники

Індекс показника

Порядок розрахунку показника

Оптимальне значення

На початок року

На кінець року

1

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)

Кавт

Власний капітал

Підсумок балансу

0,5

0,83

0,78

2

Коефіцієнт фінансової стійкості

Кф.с

Власний капітал

Загальна сума зобов’язань

1,0

4,93

3,58

3

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами

Кзвз

Власні оборотні засоби

Матеріальні оборотні активи

0,1

2,20

2,53

4

Коефіцієнт ефективності використання активів

Кеа

Чистий прибуток

Середня величина активів

Зростання

0,20

0,13

5

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу

Кек

Чистий прибуток

Середня величина власного капіталу

Зростання

0,25

0,16

6

Коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів

Кн/об

Необоротні активи

Оборотні активи

1,92

1,02

Для характеристики фінансової стійкості підприємств доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких показників:

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) – Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості – Кф.с – що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами – Кзвз – показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу.

4. Коефіцієнт ефективності використання активів – Кеа – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження.

5. Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (коефіцієнт прибутковості власного капіталу) – Кевк – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.

6. Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів – Кн/об – характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.

Із таблиці видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке.

Коефіцієнт автономії протягом року знизився з 0,83 до 0,78. однак як на початок, так і на кінець року цей коефіцієнт вище за оптимальне його значення. Значення коефіцієнту свідчить, що на кінець року в кожних ста гривнях вкладених активів підприємства 78 грн. складають власні кошти (власний капітал).

Коефіцієнт фінансової стійкості також дещо знизився протягом року (з 4,93 до 3,58). Однак в обох аналізованих періодах він мав значення, вищі за оптимальне. Значення цього коефіцієнту на кінець року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 3,58 грн. власних коштів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами протягом року підвищився з 2,20 до 2,53 і має значення, вищі за оптимальне.

Негативним в роботі аналізованого підприємства є зниження коефіцієнту ефективності використання активів з 0,20 до 0,13, коефіцієнту ефективності використання власного капіталу з 0,25 до 0,16 та коефіцієнту відношення необоротних і оборотних активів – з 1,92 до 1,02.

Отже, у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

10.7. Аналіз прибутковості підприємства.

Для аналізу прибутковості підприємства доцільно використовувати комплекс показників. Перш за все, це показник чистого прибутку в динаміці, який відповідно до чинних стандартів бухгалтерського обліку визначається шляхом додавання до фінансового результату від звичайної діяльності після оподаткування надзвичайних доходів та віднімання надзвичайних витрат і податку з надзвичайного прибутку.

Чистий прибуток аналізованого підприємства на початок року становив 1015,6 тис.грн., а на кінець року – 790,0 тис.грн. або на 22,2% менше. Це негативно характеризує прибутковість підприємства.

Крім абсолютного показника – чистого прибутку – для характеристики підприємства використовується також комплекс відносних показників. Це такі показники:

1. Рентабельність реалізованої продукції (Р1) визначається як частка від ділення чистого доходу від реалізації продукції. У нашому прикладі:

- за звітний період

        5181,86

Р1 =  = 0,833

        6218,23

- за минулий період

        3689,4

Р1 =  = 0,833

        4427,23

Отже, рентабельність реалізованої продукції у звітному році залишилася на рівні минулого року.

Рентабельність операційної діяльності (Р2) визначається як частка від ділення фінансового результату від операційної діяльності на виручку від реалізації продукції:

- за звітний період

        1025,1

Р2 =  = 0,165

        6218,23

- за минулий період

        685,4

Р2 =  = 0,155

        4427,23

Отже, рентабельність операційної діяльності у звітному році зросла порівняно із минулим роком з 0,155 до 0,165, що позитивно характеризує прибутковість операційної діяльності.

3. Рентабельність основного капіталу (Р3) – визначається як частка від ділення чистого прибутку підприємства на підсумок балансу:

за звітний період

        1015,6

Р3 =  = 0,309

        3291,9

- за минулий період

        790,0

Р3 =  = 0,223

        3545,3

Отже, рентабельність основного капіталу у звітному періоді зросла порівняно з минулим періодом з 0,223 до 0,309, що позитивно характеризує тенденції у прибутковості підприємства.

4. Рентабельність власного капіталу (Р4) – визначається як частка від ділення чистого прибутку на середню вартість власного капіталу:

за звітний період

        1015,6

Р4 =  = 0,042

        23966,5

- за минулий період

        790,0

Р4=  = 0,040

        19828,1

Отже, і цей показник рентабельності у звітному періоді порівняно з минулим періодом збільшився з 0,040 до 0,042, то є тенденцією позитивною.

5. Період окупності власного капіталу (Р5) визначається як частка від ділення середньої вартості власного капіталу на чистий прибуток:

за звітний період

        23966,5

Р5 =  = 23,6 дні

        1015,6

- за минулий період

        19828,1

Р5 =  = 25,1 дні

        790,0

Отже, період окупності власного капіталу у звітному періоді порівняно з минулим періодом знизився з 25,1 до 23,6 дня або на 6%, що також є тенденцією позитивною.

При високих темпах інфляції визначення показників прибутковості підприємства доцільно здійснювати по даних балансу та звіту про фінансові результати, скоригованих на індекс інфляції.

Перелік літератури.

  1.  Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. Курс лекций/ под ред. И.П. Мерзлякова. М. «Инфра-М», 1999 (с. 170-186).
  2.  Фінанси підприємств. Підручник / за ред. к.е.н.проф. А.М. Поддерьогіна: К; КНЕУ, 1999 (с.264-283).
  3.  Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. Учебное пособие. Минск, М. И.П. «Экоперспектива», 1998. (с.409-410).
  4.  Бланк И.А. Основы финансового менеджмента в II томах: К. «Ника-Центр», «Эльга», 1999 (с.476, т.2).
  5.  Финансовый менеджмент / под ред.акад. Г.Б. Поляка: М. «Финансы», «ЮНИТИ», 1997 (с.277-278).
  6.  Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Учебное пособие: М. «Финансы и статистика», 1998 (с.411).
  7.  Русак Н.А., Русак В.А. Основы финансового анализа. Минск, ООО «Меркаванне», 1995 (с.7-10).
  8.  Ковалев В.В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности: М. «Финансы и статистика», 1998 (с.47-56).
  9.  Жак Ришар. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия. / перевод з французского под ред. Л.П. Белых: М. «Аудит», «ЮНИТИ», 1997 (с.11).
  10.  Чедвик Л. Основы финансового учета / перевод с английского под ред. В.А. Микрюкова. М. «Банки и биржи», «ЮНИТИ», 1997 (с.17, 193).
  11.  Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ: М. «Приор», 1997 (с.3).
  12.  Уткин Э.А. Финансовый менеджмент. Учебник для вузов. М. «Зерцало», 1998 (с.206).
  13.  Джей К.Шим, Джоел Г.Сигел. Финансовый менеджмент. М.: «Филинъ», 1996 (с.30-56).
  14.  Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.- К.: “Лібра”, 1999.

15.”Бухгалтер”, №3, февраль 2000г.

  1.  “Праця і зарплата”, №№ 6-9, 2000р.

17“Все о бухгалтерском учете”, №11, 7.02.2000г.

  1.  “Налоги и бухгалтерский учет”, №4, 28.02,2000г.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64900. ТОНКІ ПЛІВКИ НАНОКРИСТАЛІЧНОГО КРЕМНІЮ, ЛЕГОВАНІ ЄВРОПІЄМ ТА ІТРІЄМ ДЛЯ ОПТОЕЛЕКТРОНІКИ 410.5 KB
  Останнім часом в оптоелектроніці намітився перехід до тонкоплівкових технологій через їх простоту та відносно низьку вартість. Найбільш перспективним матеріалом, як і в об’ємному виконанні, залишається кремній, завдяки дешевій та добре відпрацьованій інтегральній технології.
64901. Правове регулювання укладення шлюбів громадянами України у державах Європейського Союзу та їх визнання в Україні 403.3 KB
  Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерство внутрішніх справ України. Пріоритетним завданням зовнішньої та внутрішньої політики України на початку ХХІ ст.
64902. ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ 1 MB
  Глобалізація економіки призводить до загострення низки негативних проблем, серед яких і відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Для кожної країни протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, є питанням національної безпеки.
64903. ПРАВОВА ПРИРОДА ПОДАТКОВИХ СПОРІВ В УКРАЇНІ 144 KB
  Дослідження податкових спорів має вагоме практичне значення. На практиці виникає багато труднощів пов’язаних із відсутністю науково обґрунтованих методологічних підходів до розв’язання податкових спорів які становлять значну частину від загального об’єму адміністративних справ.
64904. АВТОМАТИЗАЦІЯ КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ АЕРОЗОЛЬНОГО НАНОКАТАЛІЗУ В СИСТЕМАХ УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ ХЛОРОРГАНІЧНОГО СИНТЕЗУ 195 KB
  Актуальною задачею в зв’язку з цим є подальший розвиток наукових досліджень в області автоматизації процесів аерозольного нанокаталізу з застосуванням сучасних методів керування та програмнотехнічних засобів що дозволило б суттєво підвищити екологічну безпеку утилізації...
64905. Мультигармонічні плазмо-пучкові супергетеродинні лазери на вільних електронах 668 KB
  Серед можливих конструкцій супергетеродинних лазерів на вільних електронах які найбільш перспективні для практичної реалізації необхідно виділити двопотокові та плазмопучкові ЛВЕ. Незважаючи на те що саме плазмопучкова версія супергетеродинного ЛВЕ була запропонована першою основний розвиток...
64906. БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ 258 KB
  У свою чергу умови кредитування є одним із чинників конкурентної боротьби окремих підприємств і держав у цілому на міжнародних ринках збуту оскільки кредит так само як ціна або якість продукції розширює можливості експортера щодо збуту а імпортера щодо придбання товарів та послуг.
64907. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ ЗОВНІШНІХ НАПІВКРУГЛИХ ШЛІЦЬОВИХ КАНАВОК У ВАЛАХ ТА НАПРАВЛЯЮЧИХ 170 KB
  Для досягнення поставленої мети в роботі розв’язуються такі задачі: провести аналіз конструкцій і технологій виготовлення шліцьових валів і направляючих з аналізом їх на технологічність щодо виготовлення ремонтопридатності й експлуатаційної надійності та довговічності...
64908. АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ 178 KB
  Становлення правової держави в Україні вимагає реального утвердження принципу верховенства права, зміцнення законності та правопорядку в країні, забезпечення прав і свобод громадян. Вирішення цього завдання, з одного боку, потребує посилення правоохоронної функції держави...