73936

СИСТЕМА ЗАБЕЗЕЧЕННЯ ФİНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту являє собою взаємозв’язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства які забезпечують розроблення і прийняття управлінських рішень з окремих напрямів його фінансової діяльності і несуть відповідальність за результати цих рішень. İєрархічний принцип побудови фінансових служб управління підприємством Фінансова служба управління підприємством у цілому Фінансові служби управління структурними одиницями підприємства відділами цехами службами Фінансові служби...

Украинкский

2014-12-21

107.5 KB

0 чел.

10

ТЕМА 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗЕЧЕННЯ ФİНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2.1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент є невід’ємною складовою загальної системи управління підприємством. Тому його організаційне забезпечення має бути інтегроване з загальною структурою управління підприємством.

Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту являє собою взаємозв’язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розроблення і прийняття управлінських рішень з окремих напрямів його фінансової діяльності і несуть відповідальність за результати цих рішень.

Принципи організаційного забезпечення фінансового менеджменту як однієї зі складових загальної організаційної системи управління підприємством визначать їх побудову як за ієрархічною, так і за функціональною ознаками.

За ієрархічною ознакою організаційні структури фінансового управління підприємством можуть бути дво- або трирівневими. Перший рівень – це фінансові служби управління підприємством у цілому, другий – його структурні одиниці (відділи, служби, цехи),третій – підрозділи (дільниці, бригади).

За функціональною ознакою фінансові служби управління підприємством можуть поділятися за функціями фінансового управління (фінансовий аналіз, фінансове планування, фінансове прогнозування, фінансовий облік, фінансовий контроль).

А. İєрархічний принцип побудови фінансових служб управління підприємством

Фінансова служба управління підприємством у цілому

Фінансові служби управління структурними одиницями підприємства (відділами, цехами, службами)

Фінансові служби управління структурними підрозділами підприємства (ділянками, бригадами  тощо)

Б. Функціональний принцип побудови фінансової служби управління підприємством

Фінансова служба управління підприємством

Служба фі-нансового аналізу

Служба фі-нансового планування

Служба фінан-сового прогно-зування

Служба фі-нансового обліку

Служба фінансового контролю

Рис. 2.1. İєрархічна та функціональна ознаки побудови фінансових служб управління підприємством

Функціональна будова центрів управління фінансовою діяльністю суттєво відрізняється на підприємствах різних масштабів (мале, середнє, велике).

На малих підприємствах функціональні служби управління, як правило, не створюються. Функції цього типу управління у зв’язку з незначним обсягом діяльності покладаються на власника малого підприємства, його директора чи бухгалтера.

На середніх підприємствах функції фінансового управління виконує фінансовий менеджер, який входить до складу функціонального економічного підрозділу, чи спеціалізований фінансовий структурний відділ, який здійснює управління всіма основними аспектами фінансової діяльності.

На великих підприємствах створюється найбільш диверсифікована система функціональних фінансових структурних підрозділів, які підпорядковані фінансовій дирекції.

Сучасний досвід організаційного забезпечення фінансового менеджменту в компаніях США і Західної Європи показує, що в структурі комплексу спеціалізованих фінансових служб обов’язково є бухгалтерія.

Поряд з традиційною інтеграцією системи фінансового управління з загальною системою управління підприємством у рамках єдиної інтегрованої організаційної структури в останні роки на практиці використовуються й інші, більш прогресивні форми такої інтеграції. Однією з таких форм є концепція управління окремими напрямами фінансової діяльності підприємства на основі ”центрів відповідальності”1.

Центр відповідальності (рис. 2.3) являє собою структурний підрозділ підприємства, який повністю контролює ті чи інші напрями фінансової діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення і в межах цих напрямів несе повну відповідальність за досягнення планових (або нормативних) показників, що характеризують стан фінансової діяльності цього підрозділу.  

ЦЕНТРИ ВİДПОВİДАЛЬНОСТİ ПДПРИЄМСТВА

ЦЕНТР ВИТРАТ

ЦЕНТР ДОХОДУ

ЦЕНТР ПРИБУТКУ

ЦЕНТР İНВЕСТИЦİЙ

Рис. 2.3. Основні типи центрів відповідальності, сформовані в системі організаційного забезпечення фінансового управління підприємством2  

Формування системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту на підставі центрів відповідальності передбачає такий алгоритм дій.

Основні етапи формування системи організаційного забезпечення фінансового управління на підставі центрів відповідальності такі:

  •   дослідження особливостей функціонування окремих структурних підрозділів з позиції їх впливу на окремі аспекти формування та використання фінансових ресурсів;
  •  визначення основних типів центрів відповідальності в розрізі структурних підрозділів підприємства;
  •   формування системи прав, обов’язків і міри відповідальності керівників структурних підрозділів, визначених як центри відповідальності;
  •   розроблення та доведення центрам відповідальності планових (нормативних) фінансових завдань у формі поточних чи капітальних бюджетів;

–––––––––

1 Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К., 1999. – Т. №. – С. 56.  

2 Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – С. 57.  

  •  забезпечення контролю виконання встановлених завдань центрами відповідальності шляхом отримання відповідної інформації (звітів), її аналізу і з’ясування причин відхилень.

Побудова системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту шляхом створення центрів відповідальності різних типів залежить від багатьох чинників – обсягів діяльності підприємства, багатофункціональності цієї діяльності, чисельності персоналу, організаційної структури виробництва, організаційно-правової форми діяльності та ін.

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту систематично вдосконалюється. Значною мірою на ступінь його розвитку впливають структурно-технологічні зміни за видами економічної діяльності та формами власності.

Основна мета фінансової служби підприємства – приймати і обґрунтовувати фінансові рішення, які відповідають досягненню фірмою її завдань і цілей. До числа основних складових цієї мети можна віднести максимізацію прибутку та акціонерного капіталу фірми, прискорення руху грошових коштів, забезпечення фінансової стійкості фірми.

Конкретні методи та прийоми досягнення фінансових цілей у своїй сукупності являють собою тактику фінансового менеджменту.

Внутрішня інформація

Вхід

Зовнішня інформація

Підсистема (суб’єкт), яка керує

Фінансова дирекція фірми

Фінансові менеджери

Підсистема (суб’єкт), якою керують

Фінансові відносини

Формування і викори-стання фінансових ресурсів

Рух грошо-вих коштів

Кругообіг капіталу

       

Вихід

Рис. 2.5. Структурно-логічна модель організації

фінансового менеджменту   

2.2. Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

Ефективність кожної управлінської системи значною мірою залежить від інформаційного забезпечення.

Система інформаційного забезпечення (інформаційна система) фінансового менеджменту являє собою безперервний і цілеспрямований відбір відповідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень за всіма напрямами фінансової діяльності підприємства

İнформаційна система фінансового менеджменту призначена не тільки забезпечувати необхідною інформацією управлінський персонал та власників самого підприємства, а й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Основними користувачами фінансової інформації є внутрішні і зовнішні користувачі (рис. 2.6).

До основних класифікаційних складових інформаційного забезпечення  фінансового менеджменту можна віднести:

1. Звітні та оперативні дані, зокрема баланс, форми 2-4 бухгалтерської звітності, статистичні та фінансові оперативні дані.

2. Нормативна та інструктивна інформація всіх рівнів (державна, регіональна, галузева).

3. Планово-прогнозна інформація.

4. Довідково-аналітична інформація.

Прийняття ефективних рішень у галузі управління фінансовою діяльністю підприємства неможливе без досконального знання даних бухгалтерської та фінансової звітності.  

Фінансова звітність має бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки надання звітної інформації вона може втратити своє значення.

Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінювання результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування.

Основні користувачі фінансової інформації

Внутрішні користувачі

Керівники (директори) підприємства

Фінансові менеджери всіх рівнів

Власники (акціонери) підприємства

İнші внутрішні користувачі

Зовнішні користувачі

Кредитори підприємства

Потенційні інвестори

Контрагенти підприємства з операційної діяльності

Податкові органи

Аудиторські фірми

Фінансові консультанти й експерти, що залучаються зі сторони  

Фондова біржа (під час котирування на ній цінних паперів,

що емітовані підприємством)

İнші зовнішні користувачі

Рис. 2.6. Характеристика складу основних користувачів

фінансової інформації підприємства  

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників – фізичних осіб. У фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов’язань власників за внесками капіталу та розподілу прибутку власникам (у вигляді процентів, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип дістав назву принципу автономності підприємства.

Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу безперервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності і залишатиметься таким надалі (принаймні протягом наступного звітного періоду).

Принцип періодичності припускає поділ діяльності підприємства на певні періоди (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності.

Принцип відображення у звітності за періодом нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються коли вони відбуваються, і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.

Принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, за яким витрати визнаються у звіті по фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

Щоб скласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облікову політику, тобто обирає принципи, методи і процедури обліку у такий спосіб, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність фінансових звітів.

Надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, якою підприємство повинно керуватися постійно під  час складання фінансових звітів, пробудь-які зміни у цій політиці та вплив таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є передумовою зіставності фінансових звітів.

Під час складання фінансових звітів застосовується  принцип обачності, яким передбачається, що активи або дохід не повинні бути завищені, а зобов’язання чи витрати – занижені.

Принцип єдиного грошового вимірювача передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Висока роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості у процесі формування інформаційної системи фінансового менеджменту, серед яких виділяють вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, простоти побудови, зіставності, ефективності.

2.3. Використання зовнішньої і внутрішньої інформації

у фінансовому управлінні

Конкретні показники системи інформаційного забезпечення формуються за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел інформації. У  розрізі  кожної  з  цих  груп джерел вся сукупність показників, які включаються в інформаційну систему фінансового менеджменту, підлягає попередній класифікації.

Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із зовнішніх джерел  

1. Макроекономічні показники, що характеризують загальноекономічний розвиток

країни в цілому

регіону

галузі

2. Показники, що характеризують кон’юнктуру

фінансового ринку

фондового ринку

ринку нерухомості

грошово-кредитних відносин

3. Показники діяльності різних суб’єктів господарювання

банків

страхових компаній

постачальників продукції

покупців продукції

конкурентів

партнерів

4. Нормативно-регулювальні показники

оцінки фінансового стану підприємства

фінансової діяльності підприємств

окремих сегментів фінансового ринку

А. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із зовнішніх джерел, поділяється на чотири групи (2.9).

Б. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із внутрішніх джерел, поділяється на три групи, в яких 7 підгруп (рис. 2.10).

Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із внутрішніх джерел

1. Показники, що характеризують фінансовий стан та фінансові результати діяльності підприємства в цілому

майновий стан підприємства та рух його капіталу

ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність, фінансову стійкість і ділову активність підприємства   

прибутковість (рентабельність) підприємства

2. Показники, що характеризують фінансові результати окремих структурних підрозділів підприємства

формування та використання фінансових ресурсів за структурними підрозділами

операційні витрати структурних підрозділів за основними елементами

3. Нормативні та планові показники фінансової діяльності підприємства

нормативні та стандартні значення відносних оціночних показників фінансового стану підприємства

система планових показників фінансового розвитку підприємства  

     


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30841. Трансмембранный обмен 28.5 KB
  Осмос когда через мембрану движется растворитель из зоны с меньшей концентрацией в зону с большей концентрацией.Переносчики белки которые тем или иным способом переносят вещества через мембрану – за счет конформации пространственного преобразования молекул переносчика сальтообразно. Активный транспорт транспорт веществ через мембрану который осуществляется против градиента концентрации и требует значительных затрат энергии. Он вмонтирован в мембрану.
30842. Ионные каналы 85.5 KB
  Ионные каналы Ионный канал состоит из нескольких субъединиц их количество в отдельном ионном канале составляет от 3 до 12 субъединиц. Ионные каналы работают по механизму облегченной диффузии. каналам пропускающим только один вид ионов натриевые каналы калиевые каналы кальциевые каналы анионные каналы. Некоторые из ионных каналов неселективные например каналы утечки .
30843. . Воспринимать информацию переводить информацию раздражителя на биологический язык клетки. 21.5 KB
  Воспринимать информацию переводить информацию раздражителя на биологический язык клетки. Обрабатывать информацию т. Кодировать информацию превращать информацию в форму удобную для хранения в мозге.
30844. Рецепторная функция нейронов 30 KB
  Сенсорные рецепторы. Клеточные химические рецепторы. Хеморецепторы нейронов к большому числу специфических и неспецифических химических раздражителей внутренней и внешней среды. Сенсорные рецепторы это нервные окончания чувствительные участки нейрона которые способны воспринимать другие нехимические виды раздражения.
30845. Электрогенез нейронов 25.5 KB
  Вызванная активность возникает под действием раздражителей Исходно все нейроны могут быть разделены на: спонтанноактивные фоноактивные нейроны молчащие нейроны нефоноактивные нейроны. Фоноактивные нейроны это такие нейроны которые продуцируют потенциалы действия спонтанно без внешних раздражителей вследствие особенностей своего обмена веществ. Молчащие нейроны это такие нейроны которые без внешнего стимула не отвечают потенциалом действия. Спонтанноактивные нейроны тоже меняют свою активную деятельность под действием...
30846. Нервные проводники 24 KB
  Все волокна по толщине а значит и по скорости проведения возбуждения могут быть разделены на 3 группы: А В С. Волокна А и В относятся к миелинизированным волокнам а волокна С немиелинизированные. Волокна группы А делятся на 4 подгруппы: 1Аальфа. К ним относятся эфферентные волокна скелетных мышц кроме того афферентные волокна от рецепторов мыщц мышечных веретён; 2Абета.
30847. Нейросекреция 44.5 KB
  У каждого медиатора существует целая система синтеза в нейроне. Второй путь накопления медиатора в синапсе аптейк обратный захват медиатора областью пресинаптической мембраны это высокоэнергетический процесс. б она электроневозбудима в она имеет большое число однотипных хеморецепторов которые воспринимают действие медиатора и высокую концетрацию соответствующих ионных каналов хемочувствительныерецепторуправляемые каналы 3. Размер 200500 ангстрем 2050 мкм микрон заполнена межклеточной жидкостью существует...
30848. Физиологические свойства и функции поперечно-полосатых (скелетных) мышц 31.5 KB
  Процесс сокращения может выражаться в изменении длины укорочение мышцы изменении напряжения мышцы в изменении того и другого показателя. Все мышечные сокращения могут быть: 1. изотонические сокращения это такие сокращения когда напряжение тонус мышц не изменяется изо равные а меняется только длина сокращения мышечное волокно укорачивается. ауксотонические смешанные сокращения это сокращения в которых присутствует и один и другой компонент.
30849. Сила мышц 26.5 KB
  Сила мышц Сила мышцы определяется по максимальному грузу который мышца способна переместить или удержать. Абсолютная сила мышцы это максимальное напряжение мышечных волокон на единицу поперечного сечения в один квадратный сантиметр. Сила сокращения мышц зависит от 1.Количества ДЕ участвующих в сокращении чем больше ДЕ тем больше сила и наоборот 2.