74046

Пути формирования феодальных отношений в Западной Европе в период Раннего Средневековья (V – XI вв.)

Доклад

История и СИД

Проблема происхождения феодализма возникла одноврем. Зато возникла и быстро приобрела популярность теория генезиса феодализма в процессе германороманского синтеза. Энгельс подходя к решению проблемы генезиса феодализма с материалистических позиций рассматривали этот процесс как переход от рабовладельческой социальноэкономической формации к феодальной. и концепция синтезного происхождения феодализма преобладавшая во французской и русской медиевистике.

Русский

2014-12-23

42.5 KB

14 чел.

6. Пути формирования феодальных отношений в Западной Европе в период Раннего Средневековья (V – XI вв.)

   Термин «феодализм» стал широко употребляться в ист.науке с начала 18в. Произошёл он от лат.feodum-феод, которым в средние века в Зап.Европы обозначалось условное, наследственное земельное держание, получаемое вассалом от сеньора за выполнение какой-либо (обычно военной) службы.

   Проблема происхождения феодализма возникла одноврем.с спонятием.

Две фр. теории:

1)Граф Буленвиль выдвинул “германистическую” теорию, согласно которой феодализм сложился в результате германских завоеваний, обеспечивших германцам и их потомкам — французским дворянам — по праву силы господствующее положение. Они законно сохраняют его и в XVIII в.

2)Идеолог “третьего сословия” -аббат Дюбо- выдвинул “романистическую теорию”, отрицавшую существенное значение германского завоевания. Он полагал, что до X в. Во Франции (и в Западной Европе) продолжалось непрерывное развитие римских традиций, носителями которых являлось трудолюбивое галло-римское население. Только в X в. насильники-дворяне, частью германского происхождения, узурпировали власть над простым народами установили феодальный строй. «Германистическую идею» подвигали просветители, «романистическая» не пользовалась особым влиянием. Зато возникла и быстро приобрела популярность теория генезиса феодализма в процессе германо-романского синтеза. В немецкой медиевистике ее пропагандировал К. Ф. Савиньи.   

   Сторонником теории германо-романского синтеза был и Л. Ранке, О.Тьери и Ф.Гизо. К. Маркс и Ф. Энгельс, подходя к решению проблемы генезиса феодализма с материалистических позиций, рассматривали этот процесс как переход от рабовладельческой социально-экономической формации к феодальной.  В связи с углублением понятия “феодализм” во второй половине XIXв. германистическая, романистическая и синтезная теории стали все более насыщаться экономическим и социальным содержанием. Германистическая теория, по-прежнему господствовавшая в Германии и Англии, получила более глубокое обоснование сначала в буржуазной общинной теории, созданной Г. Л. Маурером и широко распространившейся в Западной Европе в 50-е и 70-е годы, а позднее в классической вотчинной теории. Сторонники общинной (марковой) теории — сам Г. Маурер, Г. Вайц, П. Рот, О. Гирке, А. Мейцен, Е. Нас-се — в Германии, Дж. Кембл, У. Стеббс, Г. Мейн — в Англии.  Более глубокую социально-экономическую трактовку получила во второй половине XIX в. и концепция синтезного происхождения феодализма, преобладавшая во французской и русской медиевистике. Ее сторонники (Е. Глассон, П. Виолле — во Франции, М. М. Ковалевский, П. Г. Виноградов, Д. М. Петрушевский, И. И. Кареев, В. К. Пискорский — в России), основываясь на новых выводах общинной и классической вотчинной теории, признавали значительную роль германских завоеваний, указывая, что последние принесли с собой в Западную Европу свободную общину и возрождение свободного крестьянства.  В середине 70-х годов французский историк Фюстель де Куланж возродил “романистическую” концепцию генезиса феодализма во Франции. Он пытался противопоставить ее общинной теории, в которой видел аргумент в пользу ненавистных ему социалистических идей концепции социального переворота при переходе от античности к средневековью, так как был противником всяких революций, а также теориям германизма немецких историков, которых (во многом справедливо) обвинял в национализме и шовинизме.

Критическое направление: первичность политики в оформлении феодализма, конитнуитет (непрерывное разв-е рисмских и герм. трад-ций) (Допш).

    Концепция М. Блока(проблему генезиса феодализма как его органический элемент экономические процессы, и в первую очередь эволюцию общины и вотчины.)

   Далее историки разделяются на последователей Допша (Майер) и Блока (Школа анналов,Ж.Дюби,например) Наконец, почти все школы и направления объединяет навязчивая тенденция к отрыву личных связей “защиты и покровительства”. Из отечественных: А.Д. Удальцов (высказ.с критикой Допша), Н.П. Грацианский, А.И. Неусыхин (проследил на обширном материале источников, в частности “варварских правд”, процесс превращения свободных общинников в зависимых крестьян у разных германских народов в период раннего средневековья).

 Сказкин разграничил два пути генезиса феодализма в Европе:  синтезный и бессинтезный. Синтезный развивается под влиянием двух элементов – античности и варварства – Западная Римская империя. В других регионах – исключительно своеобразный характер. Бессинтезный -  без влияния античности.

   В современных концепциях нах.отражение идея «феодальной революции»XI . Это связано с переходом от раннего феодализма к зрелому,хар.соц.сдвигами,позв. Сформировать 3-единую соц.структуру: клириков,воинов и крестьян,эксплуатацию одних другими.

   Складывается система новых социальных связей, слоёв. Перераспределение земельной собственности, формирование крупной собственности на основе мелких крестьянских хозяйств – даются в держание. Ценится обрабатываемая земля, происходит разложение общины – античной или варварской. Формируется новая крестьянская община – соседская, «марка» - у германцев. Быстрее всего развивается в Западной Европе, медленнее в Византии, совсем медленно в Африке и Азии. Основа производства – собственность на землю. Господство крупного феодального землевладения в сочетании с мелким крестьянским держанием. «Внеэкономическое принуждение» - насилие феодала по отношению к крестьянам – от личной зависимости до сословного неполноправия.

Аллод – 1-ая форма  феодальной земельной собственности, появилась в Древней Германии – сначала это родовой надел. Это неотчуждаемая собственность, её нельзя продать, обменять, сдать в аренду, отдать в залог.

Бенефиций – перед войной с арабами короли франков отняли землю у церкви и стали давать её пожизненно на условиях несения вассальной службы сеньору. Потом бенефиций превратился в феод.

Феод (лен) – наследственное владение за обязательное несение службы. Условная собственность.  Между мелкими и крупными феодалами устанавливаются связи на основе личной зависимости. Складывается феодальная иерархия – система власти и подчинения внутри класса феодалов (вассально – ленные связи). Главная цель – военная защита общества. Общество аграрное. Основная единица феодального мира – поместье, эксплуатация – феодальная рента – масса повинностей – 3 формы: отработочная, натуральная и денежная. Именно так и развивались. Формы зависимости – личная, поземельная, судебная.

Города – подъём в X- XI вв. Привёл к отделению ремесла от сельского хозяйства, центры ремесла и торговли, развивают экономические связи регионов и стран, втягивают в орбиту рынка и деревню. Капитализм появился в городах.

Хронология и периодизация. Раннее средневековье V в.(476 г.) – сер. XI в – становление феодализма, рост влияния христианства (католицизма), раннефеодальные монархии. Высокое (развитое) средневековье – сер. XI – XIV вв. – максимальные проявления  феодализма, предпосылки зарождения капитализма (города). Централизованные государства, сословные монархии, резко проявляются социальные противоречия. Позднее средневековье – XV в. – разложение феодализма. На рубеже XV – XVI вв. – Раннее Новое время – первоначальное накопление капитала, реформация, крестьянские войны, в государствах – абсолютизм, первые буржуазные революции (Нидерланды, Англия).  

Наиболее полное воплощение феодализм нашёл в франкском государстве. Он развивался под влиянием римского наследия. Меровинги не отменили рабство и колонат, сохранились налоговая система, римское право (для  дела – римлян), знать вошла в окружение королей. Но роль рабства падает,  многие поместья уничтожены, города в упадке, аграризация и натурализация экономики. Растёт власть земельных магнатов, развиваются частнособственнические и арендные отношения – прекарий. Главная черта отношений германцев – совмещение занятий сельским хозяйством и участия в управлении и военных походах. Большие семьи живут в усадьбах, имеют дом, двор, пашню, угодья. Лес, вода, пастбища – принадлежат общине. Знать господствует за счёт постов в управлении большей доли военной добычи. С сер. VI в. Начинает концентрировать в своих руках землю, эксплуатируются  ела-римляне, а не соплеменники. В VII в. Ситуация меняется. Франкская знать растёт численно, растут её права и привилегии, земельные владения. Растёт число зависимых людей – рабы, отпущенники, колоны, арендаторы уравниваются новыми отношениями. Растёт эксплуатация мелкого самостоятельного земледельца, имеющего владельческие права на часть земли магната, который становится личным господином.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31472. Дослідження логічної організації перетворення даних – арифметичні операцій у різних системах числення з використанням алгоритмічних мов високого рівня 140.5 KB
  3 Дослідження логічної організації перетворення даних арифметичні операцій у різних системах числення з використанням алгоритмічних мов високого рівня. Мета лабораторної роботи ознайомитись з методами арифметичних операцій у різних системах числення отримати і закріпити практичні навички з побудови алгоритмів і програм. Короткі теоретичні відомості Для виконання арифметичних операцій у системі числення з основою P необхідно мати відповідні таблиці додавання та множення. 100111...
31473. Дослідження методів кодування чисел в комп’ютері з використанням алгоритмічних мов високого рівня 92.5 KB
  Для виконання операцій з двійковими числами в ЕОМ використовуються прямий зворотній додатковий модифікований зворотній і додаткові коди. Додатковий код відємного числа отримується додаванням одиниці молодшому розряду зворотнього коду цього числа. Для цього виконаємо кодування: отримаємо зворотній та додатковий коди для чисел А1 та А2. Таблиця 1 Варіанти завдання Перевести відємне дійсне число: № код прямий додатковий зворотній додатковий додатковий прямий додатковий зворотній прямий додатковий зворотній...
31474. Дослідження форм представлення десяткових чисел у комп’ютері 83.5 KB
  Це можуть бути тексти зображення числа звуки і т. В обчислювальних машинах застосовуються дві форми представлення чисел: природна форма або форма з фіксованою комою точкою; нормалізована форма або форма з плаваючою комою точкою; З фіксованою комою числа зображуються у вигляді послідовності цифр з постійним для всіх чисел положенням точки яка відділяє цілу частину від дробової. З плаваючою точкою числа зображуються у вигляді X = M×Pr де M мантиса числа правильна дріб в межах 01 ≤ M 1 r порядок числа ціле P ...
31475. Дослідження позиційних та непозиційних систем числення 81.5 KB
  1 Дослідження позиційних та непозиційних систем числення. Мета лабораторної роботи ознайомитись з позиційними та непозиційними системами числення отримати і закріпити практичні навички з побудови алгоритмів і програм для роботи з системами числення. Короткі теоретичні відомості В позиційних системах числення один і той самий числовой знак цифра у запису числа має різні значення в залежності від того месця розряду де він розсташований. В позиційних системах числення величина позначена цифрою залежить від місця позиції...
31476. Дослідження логічної організації подання та зберігання даних – методи переводу чисел з однієї позиційної системи числення в іншу 75.5 KB
  2 Дослідження логічної організації подання та зберігання даних методи переводу чисел з однієї позиційної системи числення в іншу. Мета лабораторної роботи ознайомитись з методами переводу цілих дробових та змішаних чисел отримати і закріпити практичні навички з переводу чисел у різні системи числення. Короткі теоретичні відомості Перевід цілих чисел Для переводу цілих чисел з однієї системи числення з основою S в іншу з основою S1 потрібно це число послідовно ділити на основу S1 нової системи числення до тих пір поки не отримаємо...
31477. Аналіз майна підприємства та оцінка основного капіталу підприємства 128 KB
  Аналіз майна підприємства Лекція 5 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із значенням аналізу майна підприємства та поглибити їхні знання з питань оцінки основного капіталу підприємства; привчати творчо оперувати набутими знаннями розвивати логічне мислення студентів. ПЛАН Економічна сутність майна підприємства його структура і класифікація. Аналіз основного капіталу необоротних активів підприємства.
31478. Аналіз майна підприємства та оцінка матеріальних активів та фінансових інвестицій підприємства 141 KB
  Оцінка матеріальних активів основних засобів та фінансових інвестицій. Рекомендована література: Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо оцінки матеріальних активів основних засобів та фінансових інвестицій дати теоретичні уявлення щодо класифікації та порядку розрахунку й методів оцінки показників що характеризують стан і ефективність використання майна підприємства. Оцінка матеріальних активів основних засобів...
31479. Аналіз оборотних активів та аналіз оборотного капіталу 108.5 KB
  Аналіз оборотних активів Лекція 7 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із завданнями аналізу оборотного капіталу підприємства поглибити їхні знання з питань аналізу обертання активів підприємства та ефективності їх використання розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Основні показники оцінки стану та ефективності використання оборотних активів підприємства. Рекомендована література: 2 7 8 11 12 13 14 15 16 17 21 22 23 24 29 30 37 38...
31480. Аналіз оборотних активів 84 KB
  Мета заняття: ознайомити студентів із методикою аналізу власних оборотних засобів дебіторської та кредиторської заборгованості поглибити їхні знання з питань аналізу виробничих запасів та готової продукції розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Аналіз стану та ефективності використання виробничих запасів та готової продукції на підприємстві. Завдання лекції: ознайомитись з методами аналізу наявності власних оборотних коштів; дати теоретичні та...