74152

Административно-правовые гарантии прав граждан

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Формы обращения граждан за защитой: предложение рекомендация гражданина по совершенствованию законов и иных нормативных правовых актов деятельности государственных органов и органов местного самоуправления развитию общественных отношений улучшению социально-экономической и иных сфер деятельности государства и общества; заявление представляет собой просьбу гражданина о содействии в реализации его конституционных прав и свобод или конституционных прав и свобод других лиц либо сообщение о нарушении законов и иных нормативных правовых...

Русский

2014-12-29

17.37 KB

1 чел.

Административно-правовые гарантии прав граждан

Административно-правовой статус гражданина – это составная часть правового статуса личности, закрепленного Конституцией РФ и иными нормативно-правовыми актами.

Административно-правовые гарантии – это механизм обеспечения реализации совокупности прав, обязанностей и ответственности субъектов административного правоотношения.

Виды административно-правовых гарантий:

  1.  экономические;
  2.  политические;
  3.  идеологические;
  4.  организационные;
  5.  юридические.

Способы защиты субъективных права и свобод:

  1.  самозащита;
  2.  судебная защита;
  3.  внесудебная защита.

Граждане вправе обратиться за защитой нарушенных прав и интересов в вышестоящие органы и к вышестоящим должностным лицам в порядке их подчиненности.

При этом:

  1.  граждане имеют право обращаться лично, а также направлять индивидуальные и коллективные обращения в государственные органы, органы местного самоуправления и должностным лицам;
  2.  граждане реализуют право на обращение свободно и добровольно. Осуществление гражданами права на обращение не должно нарушать права и свободы других лиц;
  3.  рассмотрение обращений граждан осуществляется бесплатно.

Формы обращения граждан за защитой:

  1.  предложение – рекомендация гражданина по совершенствованию законов и иных нормативных правовых актов, деятельности государственных органов и органов местного самоуправления, развитию общественных отношений, улучшению социально-экономической и иных сфер деятельности государства и общества;
  2.  заявление представляет собой просьбу гражданина о содействии в реализации его конституционных прав и свобод или конституционных прав и свобод других лиц, либо сообщение о нарушении законов и иных нормативных правовых актов, недостатках в работе государственных органов, органов местного самоуправления и должностных лиц, либо критика деятельности этих органов и должностных лиц;
  3.  жалоба – это просьба гражданина о восстановлении или защите его нарушенных прав, свобод или законных интересов его либо других лиц.

Каждый гражданин имеет право получить, а должностные лица, государственные и муниципальные служащие обязаны ему предоставить возможность ознакомления с документами и материалами, непосредственно затрагивающими его права и свободы, если нет установленных федеральным законом ограничений на информацию, содержащуюся в этих документах и материалах.

Гражданин вправе обжаловать как названные действия (решения), так и послужившую основанием для совершения действий (принятия решений) информацию, либо то и другое одновременно.

К официальной информации относятся сведения в письменной или устной форме, повлиявшие на осуществление прав и свобод гражданина и представленные в адрес государственных органов, органов местного самоуправления, учреждений, предприятий и их объединений, общественных объединений или должностных лиц, государственных служащих, совершивших действия (принявших решения), с установленным авторством данной информации, если она признается судом как основание для совершения действий (принятия решений).

Обращение граждан за защитой в суд можно разделить на два вида: исковое заявление; заявление.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83437. Поняття та перелік джерел міжнародного права 37.16 KB
  У міжнародному праві відсутній єдиний нормотворчій орган а також відповідна система судових органів які б мали юрисдикцію тлумачення та визначення порядку застосування норм міжнародного права. Жодний з документів міжнародного права не містить вичерпного переліку його джерел. Загальновизнано що джерела сучасного міжнародного права названі у ст.
83438. Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права 37.26 KB
  Статут Міжнародного суду ООН визначає звичай як доказ загальної практики що визнана в якості правової норми. Доказами існування opinio juris є: конвенції що не набирали чинності; акти Міжнародного суду ООН; акти міжнародних органів та організацій; офіційні заяви щодо позицій держав законодавство та судова практика держав тощо. Для створення міжнародного звичаю потрібно стільки часу скільки вимагає ситуація.
83439. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права 31.03 KB
  міжнародний договір це міжнародна угодаукладена державами та іншими суб\'єктами міжнародного права в письмовій формі незалежно від того чи міститься така угода в одному двох або декількох пов\'язаних між собою документах а також незалежно від конкретного найменування. На відміну від звичаю міжнародний договір є більш сучасним та свідомим методом формулювання норм міжнародного права. Вплив договору на процес створення норм міжнародного права залежить від його природи.
83440. Загальні принципи права як джерело міжнародного права 32.76 KB
  У більшості випадків вони були сформульовані ще у римському праві і використовуються при застосуванні та тлумаченні норм міжнародного права. Не всі принципи права що властиві національним правовим системам можуть бути застосованими в міжнародному праві. Прикладом загальних принципів права що є застосовними в міжнародному праві можна вважати uditur et lter prs вислухаємо і іншу сторону res judict принцип остаточності рішень суду ut dedere ut punire видай або покарай lex specilis derogt legi generli спеціальний закон деталізує...
83441. Односторонні акти держав як джерело міжнародного права 36.33 KB
  Суть одностороннього акту полягає у тому що він є результатом волевиявлення однієї держави яким вона бере на себе певні зобовязання. Односторонній акт як правило не може створювати зобовязання для інших держав. Якщо інші держави погодилися користуватися наданими правами вони зобовязані дотримуватися умов їх надання. зобовязання одностороння заява держави про те що вона бере на себе зобовязання дотримуватися в міждержавних відносинах певної поведінки відповідно до умов викладених у заяві.
83442. Акти міжнародних організацій як джерело міжнародного права 34.7 KB
  За колом адресатів акти міжнародних організацій можна поділити на рішення pro foro externo зовнішнє право організації адресатами якого є державичлени організації та pro foro interno внутрішнє право організації яке визначає порядок її функціонування. Джерелом міжнародного права може бути визнаний лише правотворчій акт міжнародної організації.
83443. Засоби визначення норм міжнародного права 35.08 KB
  Доктрина міжнародного права у широкому значенні це система поглядів та концепцій про сутність та призначення міжнародного права у певних історичних умовах. Доктрина міжнародного права у вузькому значенні це наукові праці юристівміжнародників.
83444. М’яке право 32.29 KB
  Такі норми прийнято відносити до мякого права soft lw норми якого на відміну від так званого твердого права hrd lw не породжують чітких прав та обовязків а дають лише загальну установку якої мають дотримуватися субєкти міжнародного права. Норми мякого права вирішують завдання з якими не може впоратися тверде право в таких сферах як наприклад охорона навколишнього середовища коли держави з одного боку ще не готові приймати на себе зобовязання а з іншого згодні дотримуватися певних міжнародних стандартів в...
83445. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права 31.68 KB
  Важливу роль в кодифікації міжнародного права відіграє Комісія міжнародного права КМПяка є допоміжним органом ООН. Як правило кодифікація міжнародного права супроводжується його прогресивним розвитком яке має зі мету уточнення діючих норм а також розробку нових норм та їх закріплення в міжнародних договорах. Починаючи з 1945 року під егідою ООН проводяться численні кодифікаційні конференції результатом яких наприклад є чотири конвенції з морського права Женева 1958 р.