74238

Факторы самобытности в развитии Российской цивилизации

Лекция

История и СИД

Ее основными элементами были: Община как первичная хозяйственно-социальная ячейка а не как частнособственническое образование как на Западе; Государство с его особой ролью организатора и творца гражданского общества. Но государство было одновременно и сильным и слабым. Слабость проявлялась в чрезвычайно низком коэффициенте полезного действия : государство не смогло создать стабильного общества и само неоднократно разрушалось. В то же время это слабое несовершенное государство было единственным интегратором и организатором общества и...

Русский

2014-12-30

32 KB

5 чел.

Факторы самобытности в развитии Российской цивилизации.

Географический фактор.

  •  Обширная, слабо заселенная территория:

Наличие земельных резервов создавало благоприятные условия для оттока земледельческого населения из исторического центра России при неблагоприятных внутри- и внешнеполитических условиях. Вся история России – это непрерывный, затянувшийся на века процесс расширения географического пространства. Россия постоянно сталкивалась с проблемой освоения новых земель. Слабая заселенность приводила к мирному проникновению, а не к завоеванию в результате борьбы за условия существования с коренными народами Центральной России и Сибири: земли хватало на всех.

  •  Незащищенность естественными преградами:

Естественная открытость границ для иноземных нашествий с Запада и Востока приводила к существованию постоянной угрозы военных вторжений и требовала колоссальных усилий по обеспечению безопасности – материальных затрат и людских ресурсов. Кроме того, интересы безопасности требовали концентрации народных усилий, вследствие этого роль государства возрастала.

  •  Оторванность от морей и морской торговли:

В разные исторические периоды это приводило к экономическому застою и изоляции и к необходимости вести войны за выход к морю. Таким образом, возрастала роль государства и армии.

  •  Развитая речная сеть Восточно-Европейской равнины:

Это создавало благоприятные условия для развития транзитной торговли. По рекам передвигались в процессе миграции основные массы населения, развивалась торговля, возникали города, осваивались отдаленные территории и их природные богатства. Два великих торговых пути древности – «из варяг в греки» и волжский торговый путь через Каспий играли огромное значение в развитии транзитной торговли.

Климатический фактор.

В начале своей истории восточные славяне располагали территорией, не слишком благоприятной для развития земледелия. Суровый континентальный климат чрезвычайно сокращал период сельскохозяйственных работ. На севере он длился 4 месяца, около Москвы – 5, 5 месяцев, в более благоприятном положении находились южно-русские земли в районе Киева. У западно-европейских крестьян этот период охватывал 8-9 месяцев. Худшие земли требовали более тщательной обработки, а времени на нее практически не было. Пользуясь примитивными орудиями труда, крестьянин мог обработать землю с минимальной интенсивностью и его жизнь зависела от плодородия почвы и капризов погоды. Т.е, сложился крайне неблагоприятный по сравнению с Европой ритм труда; основными признаками которого были большее напряжение сил, меньшая тщательность обработки почвы, по сравнению с Европой.

Урожайность была низкой, в 2-3 раза ниже, чем в Европе. С таким урожаем крестьянин мог только прокормить себя, земля давала мало излишков, которые зачастую шли на обеспечение государственных потребностей, а не на развитие сельского хозяйства.

Отчасти низкая урожайность компенсировалась промыслами – рыболовством, охотой, бортничеством. Этот источник благополучия долгое время не иссякал за счет освоения новых регионов.

Низкая урожайность и зависимость от погодных условий обуславливали значительную устойчивость в России общинных институтов, которые являлись своеобразным гарантом выживания основной массы населения. Кроме того, освоение лесов, вырубка и корчевка деревьев, вспашка земли требовали коллективного труда нескольких семей. Таким образом, развивался коллективный труд, который становился более важным, чем эффективность деятельности членов коллектива. В результате – слабое развитие индивидуализма, ориентация на сплоченность, преобладание коллективных ценностей.

Религиозный фактор.

Принятие религии из Византии в форме православия способствовало вовлечению Руси в Византийскую сферу влияния, в ее культурно-исторический круг. Это проявилось в целом ряде явлений духовной жизни: в появлении алфавита и письменности, в  развитии грамотности и становлении образования,  в восприятии античного наследия через Византию, опосредованно, в развитии архитектуры и живописи. Одновременно это вело к разрыву с католической Европой с ее латынью и средневековой системой ценностей, а затем, с падением Византии, - к культурной изоляции, к формированию идеологии национальной замкнутости, богоизбранности, к появлению мессианского типа сознания.  Вместе с тем, по аналогии с Византией, сложились особые взаимоотношения между церковью и светской властью, основанные на идее симфонии (союза) и разделении функций по принципу «богу – богово, кесарю – кесарево».

Фактор социальной организации.

Под воздействием географического, климатического и религиозного факторов, в России сложилась специфическая социальная организация. Ее основными элементами были:

  •  Община как первичная хозяйственно-социальная ячейка, а не как частнособственническое образование как на Западе;
  •  Государство с его особой ролью организатора и творца гражданского общества.

Но государство было одновременно и сильным, и слабым.  Его сила проявлялась в карательных функциях и в борьбе с внешней опасностью. Но в решении глобальных творческих позитивных задач оно оказывалось недееспособным. Слабость проявлялась в чрезвычайно низком коэффициенте полезного действия : государство не смогло создать стабильного общества и само неоднократно разрушалось. В то же время это слабое, несовершенное государство было единственным интегратором и организатором общества и альтернативы ему практически не было.

  •  Государство, общество и личность не были разделены и автономны как на Западе, а взаимопроницаемы, целостны, соборны.

Данная социальная организация отличалась чрезвычайной устойчивостью, и, меняя свои формы, а не суть, воссоздавалась после каждого потрясения в российской истории, обеспечивая жизнеспособность русского общества, единство его исторического бытия.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83597. Міжнародна співпраця у області охорони навколишнього середовища 42.91 KB
  Тому проблема гармонізації відносин суспільства і природи охорони навколишнього середовища набула глобального значення. У межах міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються найбільш складні проблеми і конкретні проекти. Особливу групу проектів складають наукові дослідження впливу діяльності людини на клімат передбачення землетрусів і цунамі роботи в галузі біологічних та генетичних наслідків забруднення оточуючого середовища.
83598. Охорона певних видів навколишнього середовища. Міжнародно-правова охорона атмосфери і озонового шару. Міжнародно-правова охорона флори і фауни 40.67 KB
  Особлива увага надається боротьбі з забрудненням нафтою Лондонська конвенція про запобігання забрудненню моря нафтою 1954 р. Конвенцією про запобігання забруднення моря викидами відходів ї інших матеріалів 1972 р. У Конвенції про запобігання забруднення моря з суден 1973 р. Охороні морських просторів присвячено і угодиукладені на регіональному рівні напри клад Гельсінська конвенція про захист морського середовища району Балтійського моря 1974 р.
83599. Поняття міжнародного права. Особливості міжнародного права 36.67 KB
  Міжнародне право - це самостійна система права, що складається з юридично обов\'язкових принципів і норм, які регулюють відносини між державами та іншими суб\'єктами міжнародного права з метою забезпечення мирного співіснування та міжнародної співпраці.
83600. Юридично сила норм міжнародного права 33.76 KB
  Питання юридичної сили міжнародного права виникає через відсутність примусу до виконання норм міжнародного права. З\'являються навіть точки зору щодо виключно моральної сили цієї системи права
83601. Сфера дії міжнародного права. Субєктна і об\'єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права 35.87 KB
  Суб\'єктна і об\'єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права Сфера дії міжнародного права це межі застосування міжнародноправових норм. Відповідно можна виділити суб\'єктну об\'єктну і просторову сфери дії міжнародного права.
83602. Виникнення міжнародного права та періодизація його історії. Сучасне міжнародне право та його ознаки 38.27 KB
  Сучасне міжнародне право та його ознаки Питання про походження міжнародного права та його періодизацію є одним з найбільш спірних в науці міжнародного права. Існує декілька точок зору щодо моменту виникнення міжнародного права. Ці мононорми не відповідали основним характеристикам права.
83603. Функції міжнародного права 37.17 KB
  Перш за все міжнародне право впливає на різні сфери міжнародного життя міжнародну економіку міжнародну політику духовні відносини тобто виконує загально соціальні функції економічну політичну і функцію формування міжнародноправової свідомості. Це основне функціональне призначення міжнародного права виявляється у ряді конкретніших функцій.За допомогою його норм субєкти міжнародного права встановлюють загальноприйняті стандарти поведінки в різних областях взаємостосунків.
83604. Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права 35.51 KB
  Взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права проявляється в двох аспектах. Поперше кожна держава що бере участь в створенні міжнародного права виходить з характеру і положень свого національного права. Тому вплив норм внутрішньодержавного права на міжнародне можна назвати первинним.
83605. Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнародного і внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права 36.52 KB
  Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права Доктрина міжнародного права щодо питання про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права виробила три основні підходи: один дуалістичний і два моністичних. У законодавстві України питання щодо співвідношення міжна[ родного та внутрішньодержавного права вирішено у ст. 9 Конституції України наступним чином: чинні міжнародні договори згода на обов\'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України....