7437

Техніко-криміналістичне дослідження грошових знаків

Курсовая

Деньги и денежные системы

Техніко-криміналістичне дослідження грошових знаків ВСТУП Гроші - це особливий товар, що виконує роль всезагального еквіваленту. Вони є необхідним атрибутом будь-якого суспільства і характерізують певну стадію його розвитку....

Украинкский

2013-01-23

141 KB

39 чел.

 30NUMPAGES 19

Техніко-криміналістичне дослідження грошових знаків

ВСТУП

Гроші – це особливий товар, що виконує роль всезагального еквіваленту. Вони є необхідним атрибутом будь-якого суспільства і характерізують певну стадію його розвитку.

Фальшування грошей та всі інші незаконні операції з підробленими грошима посягають на кредитно-фінансову та економічну систему держави.

Таке посягання заподіює у фінансово-кредитній та економічній сфері велику суспільно небезпечну шкоду тому, що у ринковій економіці вся сукупність господарських зв'язків реалізується через механізм системи вартісних відносин. Гроші у процесі товарообліку не тільки підтверджують суспільне значення витрат на виробництво товару, а й визначають відповідність даного товару суспільним потребам.

Національно-державне відродження республік колишнього СРСР кінця 80-х початку 90-х років відкрило нову сторінку в історії національних грошей України.

Створення в Україні остаточно сформованої грошової системи з постійною національною валютою вимагає застосування всіх необхідних заходів її захисту. Але, розвиток науково-технічного прогресу, удосконалення сучасного обладнання, все ж таки дає можливість злочинцям виготовляти все більш кращі підроблені грошові знаки, і це стосується не тільки національної, а й іноземної валюти (більш за все – доларів США).

З метою виявлення підроблених грошових знаків, здійснюється їх технічно-криміналістичне дослідження. Іноді, тільки з застосуванням обладнання та спеціальних познань, є можливість встановити факт підробки.

У своїй роботі я намагаюсь розглянути не тільки загальну характеристику грошових знаків, елементів захисту їх від підробки, а й найбільш розпрвсюджені способи підробки, які з'явились у останній час.

  1.  Створення національної валюти України.

Система захисту грошових знаків.

Гроші у процесі товарообліку не тільки підтверджують суспільне значення витрат на виробництво товару, а й визначають відповідність даного товару суспільним потребам.

Гроші – це особливий товар, що виконує роль всезагального еквіваленту, і є неодмінним атрибутом будь-якого суспільства [1, с. 380]. Фальшування грошей посягає на кредитно-фінансову та економічну систему держави. Тому, грошовим знакам, завжди приділяється дуже велике значення.

Перехід України на свою національну валюту здійснювався поступово. На першому етапі були випущені тимчасові грошові знаки-купони (карбованці). До 1996 року в Україні в обігу були купони вартістю від 1 до 1 000 000 карбованців [2, с. 6-8].

У жовтні 1991 року було розміщено замовлення на виготовлення банкнот номінальною вартістю 1, 2, 5, 10 та 20 гривень на фірмі “Канадіан Банк Нот Компані Лімітед” (Канада), [3, с. 123]. У травні 93 року було укладено контракт з англійською фірмою “Томас Де Ля Рю енд Компані Лімітед”, яка на своїх фабриках виготовляла високоякісні цінні папери і паперові гроші для баготьох країн світу. Цей контракт передбачав поставку устаткування, новітніх технологій та навчання наших фахівців.

Створення в Україні остаточно сформованої грошової системи з постійною національною валютою вимагало застосування всіх необхідних заходів її захисту.

Для забезпечення належного захисту національної валюти в Україні у березні 1994 року був введений у дію банкнотно-монетний двір [4, с.24], який використовує найсучасніші технології, системи комп'терної графіки, виготовлення оригінальних друкарських форм та захищених фарб. Це друкарські лінії, що включають офсетні машини “Супер-Сімултан-312” і машини інтагліо друку “Супер Орлов Інтагліо”, це автоматичний контроль якості продукції на машині “Нота- 4ек”; це лінії автоматичної обробки банкнот “Кутпак-2” та близько 250 одиниць технологічного устаткування, виготовленого провідними фірмами Німеччини, Австрії, Італії.

Банкнотно-монетний двір виконує замовлення на виготовлення банкнот, різних видів цінних паперів і документів суворого обліку. Усе, що виготовляється банкнотно-монетним двором має найсучасніші засоби захисту від підроблення. Також, створено монетне виробництво, де карбуються монети масового обігу, пам'ятні та ювілейні монети з золота, срібла та інших металів. У квітні 1997 року прийнята в експлуатацію фабрика банкнотного паперу в місті Малині (Житомирської області). Технологічні потоки фабрики дозволяють виготовляти високоякісне волокно як із бавовни, так і з бавовняного лінту. Технологічне обладнання дає змогу виготовляти банкнотний та захищений папір із круглосітковим локальним багатотоновим водяним знаком, двома захисними стрічками, захисними волокнами, планшетами та іншими елементами захисту. Папір проходить стовідсотковий контроль якості. Усіма технологічними процесами керують комп'ютери.

Найсучасніше устаткування фірм Швейцарії, Німеччини, Австрії, Італії та інших країн дає змогу виготовляти банкноти, що не поступаються за якістю, дизайном, захищеністю кращим закордонним зразкам.

Банкноти будь-якої держави друкуються з використанням сучасних технологій, що як найбільш, виключає можливість підробленяя. Для цього використовуються захищені види паперу та фарб, спеціальні технології виготовлення друкарських форм і друку, відповідні умови виробництва [1, с. 344-345].

Грошові знаки у силу специфіки виконуваних ними функцій мають і свої особливості пристрою - наявність системи захисту від підробки.

ПАПІР. Для грошових знаків він має різноманітні властивості: круглосіткові, двотонові та багатотонові водяні знаки, захисні стрічки, кольорові та флуоресуюючі волокна, реакцію на хімічні розчинники.

При виготовленні банкнот використовується папір виготовлений за спеціальною технологією й маючий різні елементи захисту, у тому числі і, що вводяться в папір речовини які виявляються тільки в лабораторних умовах. При цьому деякі з них можуть ідентифікуватися в попелі. Застосування тканини для виготовлення папера підвищує рівень його захисту. Папір, виготовлений із тканевих матеріалів, у порівнянні з бавовняним і целюлозним папером, забезпечує велику гарантію дійсності і, крім того, характеризується більшою міцністю.

Волокна папера повинні бути довгими і не дуже міцно зв'язаними, для того щоб імовірність стирання до дір при механічному впливі була велика. Папір з пофарбованою поверхнею забезпечує великий ступінь захисту, оскільки при механічному стиранні фарба зникає. Найкращими властивостями захисту володіє темний папір із шаром білої фарби, що зникає при стиранні, відкриваючи нижній пофарбований шар. У папір, або в її верхній шар може вводитися ряд речовин, що змінюють колір при обробці хімічними реагентами. Однак це є істотним недостатком передшкоджаючому їхньому застосуванню як індентифікуючі засоби, термін служби яких повинний бути тривалим.

Розповсюдженими елементами захисту паперу, використованому для грошових знаків є:

  •  водяні знаки;
  •  планшети;
  •  флюоресуируючи пластини;
  •  волокна шовкові або синтетичні, видимі або невидимі, флуоресцентні або нефлуоресцентні;
  •  ниті і смуга безпки (металізовані і синтетичні);
  •  мікрокапсули (іноземна валюта);
  •  а також, різного роду хімічні просочення.

Іноді, з метою захисту, до складу папера вводять в звичайних променях мітки або цілі зображення з використанням рентгеноконтрастних речовин високої щільності. Маркірування виробляється речовинами, не пофарбованими ні в один із кольорів видимої частини. Основу речовин, використовуванних для маркірування, як правило, складають йод, свинець, барій і їхні похідні. Усі вони є непрозорими для Х-лучей при нанесенні на поверхню або введені усередену матеріалу - основи, що володіє меншою щільністю. Крім того, маркировочна речовина може додатково містити слаборадіоактивний ізотоп, що зчитується за допомогою сканируючого пристрою.

     Папери можуть виготовлятися і з використанням люмінестируючих речовин на базі основного матеріалу кристалічними гратами з домішкою редкоземельних металів. Низька концентрація зазначеної речовини володіє поруч переваг. Вона утрудняє хімічний аналіз паперу при спробі виготовити підробку. Крім того, використання в папері люмінофорів, що мають кристалічні грати з високим рівнем поглинання, надає ряд додаткових можливостей для запобігання документів від спроб їх підробити. Область порушення й область поглинання вибираються з таким розрахунком, щоб сполука папера, і насамперед її спецефічні ознаки дійсності, не могли бути виявлені за допомогою такої досить нескладної і доступної апаратури, як, наприклад, електронно-оптичний перетворювач, що працює в діапазоні довгохвильовій видимій і ближній інфрачервоної (до 1,1 мм) областях спектра.

     Застосовують і інші менш розповсюджені способи захисту основи на базі папера від підробки. Особливо варто сказати про використання синтетичних матеріалів як основи. У цьому випадку варіанти захисту ще більш різноманітні, що обумовлено природою таких матеріалів і більш широкими можливостями їхнього використання.

ФАРБИ. Спеціальні захищені фарби, якість яких суворо контролюється: видимі та невидимі в інфрачервоних променях, кольорозмінні під дією хімічних розчинів та інші.

     Використовується різноманітний асортимент поліграфічних фарб, що відрізняються як за колірними показниками, так і по сполуці. Зазначені фарби насамперед вибираються з розумінь відповідності вимогам стійкості в процесі експлуатації (вплив механічних факторов, сонячного світла, вологості, температури, навколишнього середовища і т. п.). Для друкування окремих реквізитів використовуються фарби, що перешкоджають копіюванню цих реквізитів, хімічно нестійкі, флуоресцентні, теплочувствительні, люмінісцируючі, електропровідні, “магнітні”, рентгеноконтрастні, непрозорі в інфрачервоній області спектра, оптично перемінні й інші фарби.

     Фарби, що змінюють колір при впливі ультрафіолетового випромінювання. Під впливом променів ультрафіолетового світла або випромінювання з фіксованою довжиною хвилі деякі зображення, виконані такою фарбою, можуть змінити своє фарбування. Зображення після припинення впливу випромінювання поступово (протягом деякого часу) здобуває первісне фарбування. Іноді час відновлення первісного кольору може бути значно зменшен за рахунок якогось іншого впливу. Наприклад, якщо зображення, що змінило фарбування в результаті опромінення ультрофіолетовим світлом, освітити лампою накалювання, то первісне фарбування відновлюється швидше. [5, с.     ].

Зустрічаються люмінесцируючі фарби. Даний вид захисту заснований на використанні в сполуках матеріалів добавок хімічних речовин, наявність яких може бути визначено спеціальними методами. Люмінофори обумовлюють світіння фрагментів зображень і окремих реквізитів при опроміненні ультрафіолетовим світлом (найбільше часто використовуваний матеріал) або джерелом світла з фіксованою довжиною хвилі. Зазначені матеріали застосовуються, як правило, у виді добавок у складі барвної речовини. Разом з тим люмінофори часто використовують для нанесення світних в ультрофіолетових променях самостійних елементів, а токож входять до складу матеріалів просочення захисних волокон, що вводяться до складу папера. Також, використовують фарби, невидимі неозброєним оком, але чітко виявляючихся під впливом хімічних реагентів, найбільше часто застосовуваних для видалення тексту. Фарби, використовувані в цьому випадку, відомі як невидимі реактиви. Така фарба досить часто використовується для виконання номерної частини й елементів захисної сітки. При спробі видалити реквізит з метою його підробки на папері з'являються густо пофарбовані плями.

Дуже часто використовують фарби, що забезпечують надійність банкноти за рахунок неможливості відтворення її на копіювальній машині: фарби, колір яких не відтворюється копіювальною машиною; фарби різних кольорів, що не можуть розрізнятися копіювальною машиною і тому відтворюються в однаковому кольорі; фарби, яскравий колір яких при копіюванні каламутніє або сутеніє і т.д.

ДИЗАЙН: під час розробки дизайну використовується традиційне мистецтво гравера та найсучасніша система комп'ютерної графіки для отримання різноманітних синадних гільйошних візерунків.

ДРУКАРСЬКИ ФОРМИ: спеціальні технології виготовлення оригінальних та композитних фотоформ, робочих друкарських форм для сухого офсетного та інтагліосетного, інтагліо друку. [6, с. 346].

Треба звернути увагу також на способи друку в Україні, це орловський офсетний та інтагліосетний друк на машинах “Супер сімултан-312”, орловський багатоколірний інтагліо друк на машинах “Супер Орлов Інтагліо”, нумераційний друк на ротаційних машинах “Супер нумерота-212”.

Завдяки розвитку сучасних технологій, при виготовленні банкнот існує автоматичний контроль якості на машині “Нота-Чек”.

У нашої держави банкноти виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях, із захисною стрічкою, з богатотоновим водяним знаком, розташованим у вільному від друку місці, що повторює портрет надрукований на лицьовому боці банкноти. Розмір бонкнот – 133х66 мм.

Елементи захисту грошових знаків:

~ Водяний знак - видиме на білій площині банкноти у разі розглядання її проти світла, зображення в різних тонах (світліший та темніший від паперу), що повторює портрет надрукований на лицьовому боці банкноти.

Водяні знаки представлені звичайно у виді зображень визначеного тексту або їхніх сполучень, утворених за рахунок локальних розходжень в оптичній щільності папера. У процесі виготовлення папера сира маса в папіровироблюваній машині розподіляється по поверхні металевої відливної сітки і притискається до останнього сітковим валиком (ровнителем), на якому маються рельєфні (виступаючи або заглиблені) зображення. У місцях, що відповідають опуклим лініям візерунка, розміщається манша кількість волокон паперовї маси, і шар папера виходить тонше. На просвіт ці ділянки більш прозорі, а в місцях, де товщина сітки зменшена і шар папера вийшов щільніше, - менш прозорі. Таким чином, при вивченні документа на просвіт повинні бути чітко видні написи або зображення.

Розрізняють водяні знаки однотонові (світлі або темні стосовно тла), двутонові (з більш світлими і більш темними фрагментами стосовно тла) і багатотонові (з напівтоновими фрагментами зображень (національна валюта України).

Водяні знаки можна класифікувати по:

  •  матеріалу - папір або пластик;
  •  за структурою - локальні, розподілені, що сполучаються (смуга водяних знаків), кольорові;
  •  зображенню водяного знака - портрети, тематичні малюнки, орнаменти;
  •  захисту самих водяних знаків - запечатування захисною фоновою сіткою полю чи водяного знака.

Кольорові водяні знаки розміщаються в товщі листа папера і стають видимими тільки в минаючому світлі.

Водяні знаки не реагують на ультрофіолетове опромінення. Від водяних знаків варто відрізняти филигран-тиснений прозорий малюнок, яким іноді забезпечується готовий папір при остаточній обробці (наприклад, деякі сорти папера, в основному використувані для виготовлення різного роду бланочной продукції не суворого обліку).

~ Захисна стрічка: використовуються полімерні, металеві або металізовані смужки шириною від 0,4 до 1,5 мм. товщиною до 50 мкм. Захисні нитки і смуги можуть бути з круглим перетином, прямокутним, з перетином неправильної форми з накаткою. За допомогою електролітичного нанесення оксидної плівки поверхня нитки офарблюється в різні кольори, що дозволяє використовувати для ідентифікації дійсності оптичні методи. Також з метою захисту на останніх досить часто виконують мікротекст.

Приклад: стрічка з позитивним мікротекстом слова “Україна”

  •  У банкнотах номіналом 5 гривень та “віконна” металізована.
  •  У банкнотах номіналом 20 гривень.

~ Антискамерна сітка - розміщені під різними кутами, тон і лінії, які за копіювання чи сканування банкноти можуть утворювати на копії елементи захисної сітки з обох боків банкноти.

~ Суміщений малюнок - який розташований в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти. Всі його елементи збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла.

~ Райдужний друк – поступовий перехід одного кольору захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розривів, до іншого (захисна сітка з обох боків банкноти).

~ Мікротекст – на банкнотах нашої держави напис безперервно повторюваного слова “Україна”, абревіатури “НБУ”, які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.

~ Рельєфні елементи – елементи друку, що виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців (портрет і написи, номінал цифрами, кодове зображення, знак для сліпих на лицьовому боці).

Знак для сліпих – це рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті банкноти (на банкнотах України), який відчувається на дотик кінчиками пальців і визначає номінал бонкноти.

На грошових знаках України також існує зображення номіналу цифрами, що видно розглядаючи банкноти на різні світла у разі її поворота на 45 градусів.

Орловський друк (офсетний та інтагліо) – це перехід фарби одного кольру до іншого без розриву та зміщення ліній малюнка.

Дослідження грошових знаків іноземних держав показало, що більшість країн для захисту своєї національної валюти використовують магнітний захист паперових грошей. Варіанти такого захисту різноманітні: магнітні пігменти вносяться в барвні речовини, якими виконується поліграфічне оформлення банкноти, магнітні пігменти вносяться в основу до або спеціальні засоби захисту основи – смуги безпеки, металізовані тиснені елементи захисту, планшети й інші.

Крім того, використовуються різні варіанти самих магнітних пігментів з орієнтацією по лініях магнітного поля і без неї. Магнітні матеріали застосовуються в банкнотах в основному з метою “автоматизованої” діагностики їхньої дійсності за допомогою спеціальних приладів. Зроблені матеріали, як правило використовуються у виді добавок у складі фарб.

У якості одного з елементів захисту доларові грошові квитки США мають магнітний захист, що створюється шляхом уведення феромагнітного компонента до складу чорної фарби. Деякі держави, для захисту своєї національної валюти використовують мікрокапсули.

Відомо досить багато зразків папера з таким елементом захисту. У папері з рівномірно розподіленими по її обсязі мікрокапсулированим герметизированним лейкокрасителем і акцептором кольору (у якості останнього застосований кислотний пігмент) при нанесенні напису або штампа на папір у процесі виготовлення банкноти мікрокапсули в цій зоні роздавлюються і лейкокраситель вступає в реакцію з кислотним пігментом, у результаті чого відповідна ділянка папера офарблюється. Особливістю є те, що надпечатка (у виді зміни фарбування) видима і зі зворотного боку папера. Таким чином, при спробі стерти наявні на банкноті зведення, необхідно знищити весь матеріал, розташований під знаками надпечатки, що неменуче приведе до помітного ушкодження. Будь-які інші способи підробки, як правило, викликають появу специфічного фарбування на ділянках папера, які підлягали якому-небудь механічному впливу. Перевагою такої структури папера є те, що при нанесенні напису характерне фарбування виникає тільки у визначеному внутрішньому обсязі листа, в околицях зони контактування. У залежності від настроювання технологічного устаткування розміри цієї зони фарбування можуть варіюватися. Така структура виключає можливість фальсифікації даних, наприклад, за допомогою відділення визначеного шару папера. Завдяки непреступності виникаючого усередені листа малюнка, якого не можна імітувати  навіть за допомогою прокрашування папера, він, як і захисні нитки, виконує функцію відмітної ознаки дійсності. За рахунок відповідного розташування зони реакції в паперовій полотнині запобіжний малюнок може формуватися ближче до верхньої наддрукованої або до нижньої поверхням.

Досить часто використовуються матеріали з анізотропними магнітними властивостями, що змінюються. На основу банкноти за допомогою, як правило, глибокого друку наносяться спеціальні знаки або захисний візерунок барвною речовиною з зазначеною властивістю. При перевірці вона піддається впливу постійного магнітного поля, що обумовлює насичення магнітного матеріалу. На виході чуттєвого елемента формується електричний сигнал, пропорційний товщині шару магнітного матеріалу. Аналіз вимірів даного сигналу дозволяє визначати фальсифіковані ділянки носія інформації. [5, с. 161-171].

Іноді наносять спеціальний захисний шар, у визначені зони якого введені голчасті магнітні частки. Зони розташовуються з заданими проміжками, а голчасті магнітні частки орієнтовані у визначеному напрямку. У зони захисного шару, що залишилися, також уводяться голчасті магнітні частки, але вони орієнтовані або випадковий образ, або під визначеним кутом до напрямку орієнтації часток вищевказаних зон. Такий спосіб захисту одержав назву “нанесення магнітних водяних знаків”.

Для охорони наявної інформації на основу наноситься один або кілька шарів з матеріалу, що намагнічується, для якого характерний особливий вид гистерезиса.

На виході чуттєвих елементів формуються відповідні електричні сигнали, зіставлення яких дозволяє зареєструвати факт фальсифікації. На банкнотах національної валюти України нараховується до 24 елементів захисту, але зовсім не кожний усі їх знає, тому дуже часто люди попадають у “халепу”, коли до них потрапляють підроблені гроші, які не завжди можливо встановити на перший погляд.


В И С Н О В О К

(1 РОЗДІЛ)

У 1 розділі курсовоі работи, я намагався, найбільш детальніше розглянути питання захисту грошових знаків, і не тільки національної валюти України, а й іноземної.

Кожний з нас постійно зустрічається з питанням дійсності банкноти (у процессі купівлі-продажу, обміну валюти і т.п.); і не завжди ми маемо можливість без “елементарних” знань елементів захисту, визначити підробку.

Час не стоїть на місці, розвиток науково-технічного  прогресу, постійне удосконалення сучасного обладнання, дає можливість злочинцям виготовляти все більш кращі підроблені гроші, і тільки постійна увага і знання, дають можливість уникнути таких проблем.

Також, я частково розглянул питання появи національної валюти в Україні, і те сучасне обладнання, яке застосовується при її виготовленні.

  1.  
    ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОШОВИХ ЗНАКІВ.

МЕТОДИКА ВСТАНОВЛЕННЯ ПІДРОБКИ ГРОШОВИХ ЗНАКІВ.

Незважаючи на ретельні засоби захисту грошових знаків, практиці відомо чимало спроб їх підробки. Особливо гостро це питання стало зараз, що пов'язано с розвитком науково-технічного прогресу, удосконалення сучасного обладнання, яке дає можливість злочинцям виготовлювати все більш кращі підроблені (фальшиві) грошові знаки.

Предметами фальшування можуть бути:

~ грошові знаки (банкноти);

~ розмінні металеві монети;

~ іноземна валюта.

При дослідженні необхідно приділяти увагу слідуючим питанням:

  1.  З'являється чи ні дана банкнота підробленою? Яким засобом вона виготовлена?
  2.  Які матеріали використовувалися при її виготовлені?
  3.  Якщо купюра є дійсною, не підлягали підробці окремі частини (номінал, серія, номер, мікротекст).
  4.  Однакові чи ні, матеріали, використовуванні при виготовлені банкноти, з матеріалами, які були знайдені у підозрюваємого?
  5.  Використовувалися чи ні предмети (обладнання) гр-на N., при виготовлені підроблених банкнот?

Останнє питання розрішується шляхом технічного дослідження грошових знаків.

При дослідженні металевих грошей, розглядається:

  1.  Монета дійсна чи ні, яким засобом і з якого матеріалу вона виготовлена?
  2.  Які матеріали використовувалися при виготовлені фальшивої монети?
  3.  Використовувались чи ні предмети, знайдені у гр-на N, для виготовлення монети?

Останнє питання вирішується разом з експертом-трасологом. [7, с. 246-247].

Перелік ціх питань не останній. Він може бути доповненим в залежності від конкретних обставин.

Банкнота визначається підробленою, якщо хоча б один окремий її фрагмент виготовлений іншим засобом. Це відноситься до:

  •  Водяного знаку, захисної стрічки, суміщеного малюнка, мікро-текста, рельєфних елементів, і в першу чергу до способу друку.

Наприклад, якщо зображення нанесено замість глибокого друку-високим чи плоским, можна зараз же констатувати підробку [8, с. 219].

Якщо у експерта виникає думка, що могла бути дуже ретельна підробка, для цього проводиться детальне порівнення банкноти з образцами.

Для встановлення дійсності банкноти, її треба уважно оглянути. При цьому приділяється увага зовнішньому вигляду, з'ясуванню яких небудь особливостей. Груба підробка може бути помічена вже на початковій стадії дослідження.

Наступним етапом - є вивчення захисних засобів. Для розпізнання фальшивих водяних знаків, треба знати способи їх підробки, які використовують злочинці. До них відносять:

  •  жирові знаки – наносять на папір фарбні чи жирові речовини, на просвіт ділянки, покриті фарбою – більш плотні, а промаслені – більш прозорі;
  •  кислотні знаки в лакальної дії кислоти на папір. Для цього спеціально виготовленим кліше наносять риогент;
  •  виготовлення з метала рел'єфного кліше з зображенням та притиснення його до вологого папера;
  •  за допомогою гострих предметів, наждачного папера, пошкодження частини слоя паперу банкноти.

Перераховані засоби підробки водяних знаків утворюють характерні ознаки, завдяки яким встановлюється підробка та її способ.

При дослідженні водяного знака необхідно оглянути банкноту за допомогою спеціального обладнання (за його відсутністю за допомогою лупи у різних спектрах світла). Встановлюється способ нанесення водяних знаків. Хімічна експертиза більш точніше визначить склад сторонніх речовин. Також може бути використаний при дослідженні - бінокулярний мікроскоп.

При проведенні експертизи слід враховувати також розмір, кольор і відтінки зображення, розташування тексту. Папір вивчають на: плотність, кольор, лоск. Проводиться дослідження в ультрафіолетових променях (слід брати до уваги термін його використання та ступень забруднення).

Дослідження фарб здійснюється візуально та за допомогою спеціального обладнання (за його відсутністю - зйомка у різноманітних зонах спектру з застосуванням світофільтрів, в зоні ультрафіолетових променів та інше).

При необхідності проводиться хімічне дослідження фарб. Встановив, що банкнота є підробленою, необхідно встановити способ підробки.

Практиці відомі наступні способи підробки грошових знаків.

  1.  Графічний (малювання).
  2.  Ксерографічний.
  3.  Принтерний.
  4.  Поліграфічний:
  •  з набору типографського шрифту;
  •  з форм високого друку, виконаних вручну (гравіювання і вирізання на гумі);
  •  з форм, виконаних фотоцинкографським способом;
  •  з форм плоскої печатки, отриманих фотохімічним способом.

Перший спосіб у даний час зустрічається дуже рідко і, як правило, легко виявляється при огляді навіть неозброєним оком. У той же час три останніх – дозволяють одержати зображення задоволено високої якості, що істотно утрудняє виявлення підробок.

Сучасні множні апарати здатні відтворювати зображення, які по якості наближаються до типографського.

На практиці найчастіше зустрічаються банкноти, розмножені електрографічним (ксерографічним) способом, тобто з використанням копіювально-множної техніки.

Банкнотам підробленим з використанням ксерографії, властиві характерні ознаки. Зокрема:

  •  Поверхневий і нерівномірний розподіл барвника в штрихах.
  •  Нерівність (звивистість країв штрихів).
  •  Сплавлені частки порошку в штрихах (замість звичайної типографської фарби).
  •  Забруднення фону (наявність хаотично розташованих крапок “марашек” по всій поверхні банкноти, лінійне фарбування частками порошку у виді трас).
  •  Непророблення дрібних деталей.

В даний час використовуються як одноколірні, так і багатоколірні множні апарати.

Найбільша точність відтворення зображення при пібробці досягається при використанні засобів поліграфії.

Широке поширення і доступність сучасних друкувальних пристроїв не залишило осторонь і такий негативний аспект у людській життєдіяльності, як злочинність. Усе частіше в практиці роботи правоохоронних органів зустрічаються підробки виготовлені з використанням комп'ютерної техніки.

Комп'ютерні технології, на мій погляд дуже вплинули на розвиток засобів і методів оперативної поліграфії.

«Технічні удосконалення і різноманіття сучасних знакопечатних пристроїв обумовили необхідність зміни загальнометадичного підходу до криміналістичного дослідження документів, виготовлених на таких пристроях і, що попадають у сферу карного судочинства як речовинні докази» [9,с. 15].

Банкнотам, підготовленим з використанням комп'ютера і роздрукованим на принтері, властиві ознаки печатки відповідного типу принтера.

Процес виготовлення з використанням комп'ютерної техніки, на відміну від інших (друкованої машини, поліграфічної печатки і т.п.), проходить дві стадії: підготовки і роздруківки. Для підготовки банкноти використовуються можливості комп'ютера і відповідного програмного забезпечення. Результатом цієї діяльності є електронний документ, що, як правило, залишається в пам'яті відповідної ЕОМ або копіюється на змінні носії. Для одержання твердої копії використовуються друковані пристрої, що також мають властиві їм ознаки, а також можливості виконання визначених операцій. Це обумовлює необхідність дослідження як друкованих пристроїв - джерел інформації про ознаки печатки, так і пристроїв формування грошового знаку – джерел інформації про наявність і можливість його виготовлення. У даному контексті слід зазначити, що використовуючи змінні носії, нескладно роздрукувати електронну основу на будь-якому принтері в будь-якому місці. Отже, зв'язок комп'ютера, на якому підготовлений документ, із принтером, на якому він копійований, не обов'язковий.

По суті, це принципово нові технології запечатління інформації в письмовій формі. Поява ж нових способів запечатління інформації ставить перед криміналістами нові задачі, зв'язані з їх дослідженням.

На первісному етапі встає необхідність визначити вид принтера, на якому видрукувана банкнота. Для цього необхідно знати ознаки, властиві матричної, струминної і електрофотографічної печатки, використовуваної відповідно в матричних, струминних, лазерних і світодіодних принтерах. [10, с. 113-143].

МАТРИЧНІ ПРИНТЕРИ.

З початку розглянемо матричні принтери. Для банкнот, видрукуваних з використанням такого принтера, характерною рисою є те, що знаки і графічні зображення формуються з окремих крапок, які залишаються барвником барвної стрічки або копірки в результаті натиску на них голок голівки. Найчастіше крапки можна розглянути, навіть не прибігаючи до використання оптики.

Особливості печатки, властиві відбиткам, отриманим матричним способом (рельєфність відбитка і упровадження фарби всередину папера, а також її стійкість).

СТРУМИННІ ПРИНТЕРИ.

Оскільки струминні принтери сполучать у собі цілий ряд позитивних якостей, таких як високий дозвіл, можливість кольорової печатки з реальною передачею кольору, безшумність і висока швидкість печатки при невисокій вартості, останнім часом вони все частіше використовуються злочинцями для виготовлення фальшивих грошей, документів, відбитків печаток і штампів і ін.

У струминній печатці знаки утворяться з мікрокрапельок. Одержання зображень високої якості залежить від цілого ряду факторів, що впливають на погрішності процесу печатки. До них відносяться структура папера, взаємодія зарядів краплі, а також аеродинамічні сили, що діють на краплі в польоті – вони можуть привести до злиття або розсіювання краплі, до відхилення від траекторії, утворенню крапель-сателітів.

Основним друкуючим елементом даного типу принтерів, як і матричних, є друкуюча голівка, що і робить “вистрілювання” чорнила по одній з вищезгаданих технологій.

Для банкнот, видрукуваних з використанням струминних принтерів, характерним є повне заповнення усього поля знака. Хоча знак і формується з окремих крапельок чорнила, що вилітають з матриці у якій розташовані сопла, однак чорнила, розтікаючись, заповнюють весь простір знака. Крім того, чорнило проникає не тільки в поле знака, але й у ділянки папера, що менують з контурами знака, роблячи їх нечіткими. Так, пухирцьово-струйна технологія передбачає вистрілювання “гарячих” чорнил, відповідно і ступінь їх проникнення в папір вища. Крім того, поряд зі знаками найчастіше спостерігаються чорнильні мікровкаплення.

Принцип дії пухирцово-струйної головки такий: при надходженні електричного сигналу температура нагрівального елементу, убудованого в стінку сопла, імпульсно зростає, розширення пару викликає надлишковий тиск, що і виштовхує краплю із сопла. Після припинення сигналу і вильоту чергової порції чорнила температура знижується, тиск падає і наступна порція чорнила втягується в неї сама собою за рахунок розрядження, після чого пристрій знову готовий до друку.

Отже, одна з ознак струминної печатки – це рівномірний розподіл барвника по полю знака і нерівності його меж. Особливо добре нерівності знаків спостерігаються у відносно невеликих знаках і при печатці дрібним шрифтом. При використанні папера низької якості можливе проникнення чорнила на зворотну сторону папера. Як правило, видрукуваний знак має матову поверхню. Під впливом вологи звичайне чорнило струминного принтера розпливається.

У зв'язку з тим, що струминні принтери є безконтактними (тобто при печатці не відбувається безпосереднього контакту друкуючої голівки з поверхнею папера), ідентифікувати конкретний струминий принтер складно. Особливе значення при ідентифікації варто звертати на різні дефекти печатки, що виникають через засмічення сопів голівки, що відбиває в текстах у виді невиправдано непофарбованих ділянок, білих ліній, а також відхилинь краплі від основних ліній.

На якість печатки, відтвореної струминними принтерами, великий вплив учиняє вид використовуваного папера і чорнила. Оскільки печатка виробляється шляхом нанесення крапель рідкого чорнила, то на папері невисокої якості виявляється “ефект промокашки” – чорнильні крапки розтікаються, зливаються, края знаків виходять нерівними, розмитими. Виключення складають тільки принтери LEXMARK, у яких для підвищення якості печатки на звичайному папері використовуються концентровані чорнила. Унікальна технологія дозволила навіть при високому дозволі використовувати замість рідкого барвника в чорному чорнилі тверді частки, що прилипають до поверхні папера. Тексти, видрукувані таким барвником, не розпливаються навіть при випадковому улученні води. Тверді барвники забезпечують їм довговічність і достатню яскравість.

Як уже раніше відзначалося, струминні принтери в даний час найбільш оптимальні для кольорової печатки.

Кольорова печатка може здійснюватися як звичайним способом, так і фотодруком. Розходження між ними в кількості використовуваних кольорів. Якщо в звичайній кольоровій печатці використовуються чотири, (СМYK – технологія), а в деяких принтерах три кольори (без чорного, він утворюється шляхом змішання кольорів-СМY-технологія), то при фотодруці використовуються шість або сім кольорів. Додаються додаткові світлі кольори (Light-Cyan, Light-Magenta, Light-Yellow).

Твердочорнильна (або твердокольорова) технологія в ряді інших технологій печатки займає особливе місце.

При дослідженні треба мати на увазі, що якщо в звичайному діапазоні температур до 50 Сº “тверді” чорнила зберігають свї властивості, то при підвищенні температури вони розм'якшуються і їх можна розтерти.

ЛАЗЕРНІ ПРИНТЕРИ.

Лазерні та світодиодні принтери мають ряд переваг перед розглянутими вище матричними і струминними принтерами - якість печатки на них наблизилася до типографської, у порівнянні зі струминними вони не дуже вимогливі до якості папера, а по швидкості печатки значно перевершують струминні і матрічні.

Лазерні і світодиодні принтери - це принтери “сторінкової” печатки. Технологія такої печатки припускає одночасне формування і потім печатку відразу всієї сторінки, а не послідовно окремих символів, як у струминній або матричній печатці.

Цей фактор може вплинути при індентифікації лазерного принтера – будь-які дефекти друкованого барабана при печатці відображаються на папері у визначеному місці незалежно від інформації, що друкується.

Розходження між лазерними і світодиодними принтерами полягає не в технології одержання відбитка на папері, а у використанні пристроїв для передачи і формування зображення на барабані. Якщо в лазерному для цих цілей використовується промінь лазера, що пробігаючи послідовно по поверхні барабана формує зображення, то у світодиодному потік світла з інформацією формується світодиодною лінійкою. Подальший же процес зовсім однаковий.

Банкнотам, видрукуваним на лазерних і світодиодних принтерах, властиві ознаки електрофотографічної печатки. Знаки і графічні зображення, отримані таким способом, відрізняються рівномірним заповненням по всьому полю, края знаків хоч і мають звивисту лінію, однак вона більш чітка, чим при струминній печатці. На вільному полі листа між знаками можна спостерігати мікрозабруднення у виді крапок, що зв'язано з неповним видаленням зайвих часток тонера. Тому що при печатці відбувається нагрівання барвника до високої температури і, по суті, відбувається його вплавлення в поверхневий шар папера, знаки мають блискучу поверхню, барвник має гарну вологостійкість.

Тут так само, як і при досліджені грошових знаків виконаних з використанням струминних принтерів, варто враховувати можливість заміни змінних елементів. Однак іхній ідентифікаційний період значно більше, тому що термін служби барабана й інших деталей лазерного принтера більше, ніж у друкуючих деталей струминного.

Для одержання електронних копій з банкноти-оригіналу, використовуються сканери і відповідні програми обробки зображення. Пошук ідентифікаційних ознак доцільніше робити по графічних зображеннях.

Отже, на мій погляд, необхідно чітко знати всі ознаки властиві конкретному способу підробки, для вирішання питань, які вимищають при дослідженні грошових знаків.

Причини підробки можуть бути найрізноманітнішими. Інколи базуються на бажанні визначити конкретні можливості фахівця, на практиці доводилося стикатися навіть із ситуацією, коли гроші підроблялись заради перевірки можливостей у роботі з комп'ютером.

Слід зауважити, якщо це не супер фальшивка, то її обов'язково “видасть” папір [11, с. 4].

Справжній папір, на якому виробляє гроші банкнотно-монетна фабрика, має витримувати до 5 тисяч згибів-розгибів, під час яких жодного разу фарба не лущиться. Також він має характерний хруст і виготовляється з використанням бавовни як сировини та інших компонентів. В ультрафіолетовому промінні висвічуються лише певні місця купюри – її номер, номінал, тощо [12, с. 9].

Нещодавно з-за кордону в Україну потрапило декілька великих партій фальшивок номіналом 20 гривень, виготовлених за допомогою офсетного друку. За їх слідами лише в столиці було викрито 3 угрупування, у результаті чого з обігу було вилучено понад 75 тисяч підроблених гривень.

Нещодавно до одного з київських акціонерних комерційних банків зловмисники принесли 273 купюри номіналом 20 гривень. Шахраї були впевнені, що виготовили високоякісні фальшивки, їхні купюри зразки 1992 року, малі ступені захисту, що просвічувались в ультрофіолетових променях. Під час перевірки купюр, окрім необхідних, висвітилися ще й зайві атрибути. І знову підвів папір. Знешкодити злочинців допомогли працівники банку, яких завчасно проінформували про можливе надходження партії підроблених грошей.

У домашніх умовах діяли фальшивомонетчики з Одеської області. Хімічним розчином вони змивали атрибути справжніх купюр номіналом 1 гривня і наносили елементи двадцятигривенної. Урізноманітнили “народні умільці” діяльність ще й виготовленням фальшивок, надрукованих на звичайному папері за допомогою струменного принтера високоякісного друку “Лексмарк”. [13, с. 33].

Проте для України найбільшу небезпеку становлять фальшиві купюри зразка 1992 року. При скануванні на нескладному обладнанні зберігаються майже всі їхні атрибути. Але переходи, переливи, кольорову гаму гривні нового зразка неможливо відтворити навіть на сучасному обладнанні… на початку минулого року на теріторії нашої держави були зареєстровані фальшиві 20-гривневі банкноти виконані на високому поліграфічному рівні, з використанням глибокого друку та флуоресцентних фарб. Неодноразові затримання збувальників підроблених грошей у західних регіонах України, зокрема у Львівській та Волинській областях, дали серйозні підстави зробити припущення щодо наявності каналів транспортування фальшивок даного варіанту з Польші. Згодом ця версія повністю підтвердилась. З'ясувалась також, що за кордоном, зокрема в Польші та в країнах колишнього СНД, виготовляють значну кількість фальшивих доларів, які потім контрабандно завозять в Україну.

Більшу частку підроблених банкнот виготовляють на комп'ютерній та копіювально-розмножувальній техніці.

Підробки, виготовлені за допомогою комп'ютерної техніки, всеж таки менш опасні, ніж офсетні. Останні потребують багато затрат - необхідно чотири друкуючих форми, дороговартісне обладнання, але коли це підготовлено, за годину можливо надрукувати мільони підроблених грошових знаків.

Практиці, відома також підробка 20 гривенної купюри, яка виготовлена поліграфічним способом з застосуванням декількох способів друку, у т.ч. глибокого друку, який залишав на папері рельєфне зображення.

Існує підробка, коли на купюру 1 гривня за допомогою комп'ютерної техніки наноситься портрет Тараса Шевченко, та лента з надписом “Сто гривень” і цифра “100”. Особливість у цьому разі в тім, що купюра дійсна, з водяними знаками, тільки зображення на водяному знаку не Т. Шевченко, а князя Володимира.

Деякі науковці гадають, що абсолютну підробку виконати неможливо, спираясь на те, що на двух різних машинах-ніколи не буде однаковий папір, і спеціаліст завжди зможе визнати де він був виготовлений. [14, с. 5]. Але для цього, на мій погляд, особливо у даний час, спеціаліст повинен мати не тільки спеціальні познання в цієї сфері, а й сучасне обладнання, яке допоможе в більш точнішому визначенні виду та способу підробки.


В И С Н О В О К .

(2 РОЗДІЛ)

У 2 розділі курсової роботи, я розглянул методику, яка застосовується спеціалістом при дослідженні грошових знаків,методи і способи встановлення підробки, яка існує-незважаючи на ретельні засоби захисту.

Розглянул питання, яким у першу чергу необхідно приділяти увагу при дослідженні:

грошових знаків (банкнот);

розмінних металевих монет;

іноземної валюти.

Найбільша увага приділялася встановленню способа підробки та його ознак у сучасному стані, тому що, такі способи підробки, як із застосуванням комп'ютерної та множильної техніки, декілька років тому назад зовсім не розглядалися.

Іноземне обладнання дозволяє злочинцям виготовляти, все більш краші підробки, котрі інколи й спеціаліст має можливість встановити тільки за допомогою спеціальних пристроїв.

А статистика показує, що кількість злочинів у цій сфері, неодмінно зростає. І людей не лякає навіиь те, що за це передбачена кримінальна відповідальність.


3. Сучасне  обладнання,

яке  використовується при дослідженні грошових знаків.

У багатьох випадках, тільки спеціальних знань спеціалісту при визначенні та встановленні підробки, стає недостатнім.

Для цього в експертно-криміналістичних підрозділах, службах контролю, банках та інших структурах використовуються спеціальні системи.

Розглянемо деякі з них:

Система QDK-530 використовуючи новітні досягнення в оптиці і CCD камерах у сполученні з традиційними методами викиристання IЧ випромінювання, виявляють найменші підробки банкнот шляхом визначення різниці в хімічному складі чорнила на підробленому грошовому знаку.

Фірма Projectina (Швейцарія) розробила Docucenter –експертну систему для всосяжної перевірки. Система дає  широкі можливості для аналізу і перевірки характерних кодів і міток, виявлення підробки і розпізнавання фальшивок.

Треба відзначити також, що фірма розробила Inspec-II просту в звертанні систему для швидкого візуального контролю паспортів, посвідчень особи, грошових знаків і т.д., Docubox – ІЧ відеосканер з 7 змінними джерелами світла, універсальну систему звірення USP – 8032 з нової кольоровий і ІЧ камерами, а також Vacuum-Box IW для ідентифікації схованих слідів, що віддрукувалися на папері.

Систама DPS – 11 фірми Kappa Messtechnik (Німеччина) має могутнє джерело світла в спектрі від ІЧ до УФ, а також смугові світлофільтри для формування ІЧ випромінювання, що вікликає люмінісценцію. У системі використовується відеокамера Карра CF 8/1 FMC, що має синхронізовану з частотою пикселей пам'ять.

Що стосується системи VSC–1 і VSC-4 фірми Ройеr + Рrеетап (Великобританія), то вони моментально виявляють підробку документів і грошових знаків по змінах поглинання ними ІЧ випромінювання і по люмінсценції фарб і пігментів. VSC-1 виявляє і реєструє також сховані флюоресцируючи відбиткі пальців. У VSC-1 відеокамера чуттєва до ІЧ випромінювання і має варіооб'єктив високої оптичної якості з 10-кратним збільшенням, що забезпечує високий дозвіл при мінімальних перекручуваннях. Оператор може розглядати дрібні детелі окремих знаків і великі їхні ділянки при висвітленні видимим ІЧ світлом. У комплект також входить монітор, на екрані якого відтворюються звернені або дзеркальні зображення. Набір убудованих джерел світла і ручне або автоматичне керування діафрагмою дають можливість виконувати всі необхідні операції при перевірці. Важлива особливість VSC-1 – можливість відображення дрібних розходжень у поглинанні ІЧ випромінювання або люмінесценції аналогічних фарб. Для цього у відеокамері мається 11 фільтрів довгохвильового світла з чіткими частотами зрізу, що підкреслюють невеликі розходження в діапазоні 600-1000 нм. Комплектність VSC-1: джерело світла МН400, компаратор відеозображень, інтегратор, додаткові світлофільтри і  відео принтер для швидкого одержання роздруківок з високою чіткістю[15, с.27].

VSC-4 виявляє підчищені і стерті місця тексту, підроблену або знищену інформацію.

Rеgulа фірми Регула (Бєларусь) має моделі 4005.01, 4005 ИКЛ, Експерт.

Модель 4005.01 здійснює перевірку дійсності документів на предмет:

  •  наявності ознак основних засобів поліграфічного захисту;
  •  наявності флуорисцентних УФ властивостей матеріалів, що перевіряються;
  •  наявності (відсутності) магнітних властивостей матеріалів;
  •  виявлення місць внесення змін у первісний зміст тексту;
  •  виявлення ознак дійсності цінних паперів і грошових знаків обумовлене ІЧ властивістю матеріалу при плавному переході з видимого в ІЧ діапазон.

Системи в основному призначені для проведення складних лабораторних досліджень у стаціонарних умовах, але часом приходиться перевіряти навіть у “польових” умовах. Для проведення контролю ефективно застосовувати систему ППД-СМ фірми Регула (Беларусь), що дозволяє контролювати водяні знаки, філігрань, смуги і нитки безпеки, кинограмми, кольорові волокна й інші захисні елементи, ознаки основних засобів поліграфічного захисту, властивості матеріалу (абсорбційні або флуорисцентні УФ, магнітні властивості матеріалів), що використовуються при виконанні окремих елементів банкнот.

Новинка фірми –ВСК ИД 1100 – за допомогою якого можна проводити заглиблену експертизу на предмет травлення, змивання, дописки, домальовування і т.д. Можливості  ВСК – виявляти різні види часткової підробки, досліджувати водяні знаки, волокна, ниті та смуги безпеки.

Систем та комплексів по дослідженню грошових знаків на сьогодні  безліч і застосовувати їх на праці необхідно з урахуванням задач, які стоять перед експертними та іншими службами.


В И С Н О В О К.

(3 РОЗДІЛ)

У 3 розділі курсової роботи, придилялася увага сучасному обладнанню, яке застосовується при досліджені грошових знаків. Особливо у сучасних умовах, тільки спеціальних познань, спеціалісту не завжди достатньо для швидкого і правильного встановлення підробки.

У даний час дуже багато систем, які використовуються при дослідженні банкнот (національної валюти України і іноземної валюти).

Існують системи, маючи можливість встановити навіть дрібні порушення банкноти; це значно полегшує роботу спеціалістів, зберігає багато часу.

Систем, які застосовуються при дослідженні грошових знаків дуже багато, і застосування їх на практиці необхідно з урахуванням тих задач, що стоять перед експертами та іншими підрозділами.


В И С Н О В О К .

У своїй курсовій роботі я намагався розглянути основні питання, стосовно техніко -криміналістичного дослідження грошових знаків:

система захисту грошей;

методика встановлення підробки грошових знаків;

сучасне обладнання, яке використовується при дослідженні грошових знаків.

Кожен, з цих розділів має велике значення при проведенні такого роду досліджень.

Спеціаліст, повинен знати все, що стосується грошових знаків: від способу їх виготовлення, елементів захисту до будь-якого способу підробки і її ознак. Тим паче, що кожень день з'являються нові підробки, іноді виготовлені так, що встановити їх недійсність - навіть для спеціалістів стає завданям.

Час не стоїть на місці, розвиток науково-технічного прогресу, постійне удосконалення сучасного обладнання, дає можливість: не тільки виготовляти банкноти з використанням сучасних технологій, що як найбільш включають можливість підробки (використання захищених видів паперу, фарб, друкарських форм і друку та інше); але також дозволяє злочинцям виготовляти все більш кращі підроблені грошові знаки.

На мій погляд, тема моєї роботи дуже актуальна, тому що тільке постійне удосконалення спеціальних знань, дає можливість спеціалісту точно й швидко розпізнати підробку. Без цих знань неможливо винести обгрунтований висновок, який би дозволяв правильно вирішати поставлені питання.


Перелік використанної літератури:

  1.  Советский энциклопедический словарь (научно-редакционный совет: А.М.Прохоров, М.С. Гиляров, Е.М. Жуков и др. – М., 1980).
  2.  “Підприємництво, господарство і право” №1, 2001.
  3.  Гроші в Україні: факти і документи.
  4.  Крахмалюк Д. “Тут друкуються гроші” (Вісник НБУ – 1996. - №2).
  5.  Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы. Минск, 1998.
  6.  Коржанський М.Й. “Науковий коментар Кримінального кодексу України”. Київ, 2001.
  7.  А.И. Рокзин, П.Д. Биленчук, Г.Г. Омельченко. Книга криминалиста. Київ, 1995.
  8.  Криминалистическая экспертиза. Выпуск 4.
  9.  Проблемы судебной экспертизы принтеров в свете некоторых криминалистических теорий (Шашин С.Б./ Следователь – 1999. - №2).
  10.  «Криминалистическое исследование документов». В.В. Бирюков, В.В. Коваленко. Луганск, 1999.
  11.  Міліція України №7, 2000.
  12.  Міліція України №11-12, 1999.
  13.  “Факти” №208, 2001.
  14.  “Акцент” №102, 1999.
  15.  Система и комплексы для проведения экспертизы документов и ценных бумаг // Бизнес и Безопасность. – 2000. - №5.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4304. Программная реализация алгоритмов линейной структуры 224.5 KB
  Программная реализация алгоритмов линейной структуры Цель работы: изучение основных средств языка программирования С++, необходимых для кодирования алгоритма линейной структуры, реализующего вычисления по математическим формулам. Задачи ...
4305. Программная реализация разветвляющихся алгоритмов 311.5 KB
  Программная реализация разветвляющихсяалгоритмов Цель работы: изучение основных средств языка программирования С++, необходимых для кодирования алгоритма с разветвляющейся структурой. Задачи работы: изучить написание ло...
4306. Сочетание циклов и разветвлений 140.5 KB
  Сочетание циклов и разветвлений Цель работы: изучение основных средств языка программирования С++, необходимых для кодирования алгоритма циклической структуры. Задачи работы: освоить использование операторов цикла while, do-while...
4307. Одномерные массивы в программировании 58 KB
  Одномерные массивы Массивы очень широко используются в программах. Массив позволяет программисту хранить в одном месте несколько элементов данных. Массив представляет собой совокупность значений одного и того же типа. Каждый элемент массива определя...
4308. Двумерные массивы 63.5 KB
  Двумерные массивы Язык С позволяет использовать массивы любой размерности, но наиболее часто встречаются двумерные массивы. Двумерным называется массив, элементы которого являются сами массивами. Двумерный массив можно представить как таблицу, имеющ...
4309. Переменная, хранящая адрес некоторого данного. Указатели 121 KB
  Указатель – это переменная, хранящая адрес некоторого данного (объекта). Память компьютера делится на 8 -битовые байты. Каждый байт пронумерован, нумерация байт начинается с нуля. Номер байта называют адресом об адресе говорят, что он...
4310. Функции на языке Си 84 KB
  Функции Программы на языке Си обычно состоят из большого числа отдельных функций (подпрограмм). Как правило, эти функции имеют небольшие размеры и могут находиться как в одном, так и в нескольких файлах. Все функции являются глобальными. В языке зап...
4311. Строки в языке Си 63 KB
  Строки В языке С отсутствует строковый тип, работа со строками организована путем использования одномерных массив типа char. Строка в С – это массив символов, заканчивающийся нулевым байтом. Каждый символ строки размещается в отдельном ба...
4312. Структуры как способы предоставления данных 52 KB
  Структуры Успех программы часто зависит от удачного выбора способа представления данных. С помощью структур возможно моделировать сложные объекты, возникающие при решении задач. Структуры представляют средство для доступа к з...