74440

Классификация как процедура научного исследования

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

При этом каждый обособленный класс образуют явления представляющие собой какую-либо одну форму признака взятого основанием классификации. Объектом классификации всегда выступает определенное множество однородных предметов явлений а не какой-либо единичный предмет или отдельное событие. Основание классификации представляет собой какой-либо признак присущий объекту исходя их которого производится классифицирование. Компоненты классы классификации это группы предметов явлений и т.

Русский

2014-12-31

17.46 KB

2 чел.

Вопрос 6. Классификация как процедура научного исследования.

Классификация понимается как распределение предметов по группам (классам) на основании какого-либо общего признака, свойства, характеризующегося различными формами проявления. При этом каждый обособленный класс образуют явления, представляющие собой какую-либо одну форму признака, взятого основанием классификации.

Классификация состоит из объекта, основания и компонентов (классов).

Объектом классификации всегда выступает определенное множество однородных предметов, явлений, а не какой-либо единичный предмет или отдельное событие.

Основание классификации представляет собой какой-либо признак, присущий объекту, исходя их которого производится классифицирование.

Компоненты (классы) классификации — это группы предметов, явлений и т. д., которые выделяются в наблюдаемой совокупности в соответствии с основанием классификации. В основе каждого выделенного класса — определенный вид, форма проявления признака, взятого основанием классификации.

Классификация состоит из следующих стадий: 1) поиск основания классификации; 2) выявление форм проявления основания классификации; 3) выделение членов классификации; 4) описания особенностей каждого члена классификации.

Разновидностью классификации выступает типология. Принципиальное различие типологии и классификации видится в их объекте. Типология имеет объектом наиболее сложные политико- правовые явления, например государство и право. Именно история государства и права в их обусловленности общественным развитием и предстает объектом типологии. Данная процедура научного познания призвана установить: 1) какие компоненты социального бытия могут быть взяты основанием типологии для раскрытия закономерностей развития исследуемых явлений; 2) каким образом эти компоненты менялись на протяжении всей истории государства и права; 3) какие главные эпохи, стадии в истории государства и права можно выделить с учетом качественных изменений основания типологии.

Назовем правила научной классификации.

1. Классификация должна производиться по одному и тому же основанию.

2. Основанием могут выступать свойства, признаки, отдельные элементы и их связи, присущие классифицируемым предметам. Все, что образует «плоть и кровь» предмета, достойно быть основанием классификации. Но свойства, признаки других явлений в этом качестве выступать не могут.

3. Основанием научной классификации следует брать главные свойства исследуемой совокупности. Все классификации, имеющие научную ценность в теории права или отраслевых юридических науках, основываются на каких-либо особо значимых для исследуемых явлений признаках, свойствах.

4. Поэтому следует давать аргументированное обоснование видов изменения признака, взятого основанием классификации. Соблюдение изложенного требования, таким образом, позволяет, во-первых, убедиться в том, какие же действительно изменения претерпевает признак, взятый основанием классификации; во-вторых, определить виды, на которые подразделяется исследуемая совокупность; в-третьих, обосновать правильность проведенной классификации.

5. Следует стремиться к максимальной точности терминологического обозначения оснований классификации и выделенных видов. Соблюдение этого требования полезно как самому автору, так и его читателям.

6. Сумма компонентов классификации должна равняться объему всего классифицируемого множества предметов. Это правило соразмерности деления. Оно ориентирует автора на то, чтобы члены классификации охватывали все многообразие исследуемой совокупности явлений во избежание ситуации, когда какая-то часть этой совокупности не представлена в выделенных компонентах.

7.Компоненты классификации должны исключать друг друга.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83448. Поняття основних принципів міжнародного права 36.28 KB
  Основні принципи міжнародного права це система основоположних норм міжнародного права які регулюють відносини між його суб’єктами і є критерієм правомірності міжнародних правотворчого і правозастосовчого процесів дійсності інших міжнародноправових норм. Не всі принципи міжнародного права є універсальними нормами. Існують також регіональні принципи принцип непорушності державних кордонів партикулярних локальних принципів міжнародного права.
83450. Функції основних принципів міжнародного права 32.08 KB
  Лукашуком основними функціями принципів міжнародного права є: 1 . Сприяння становленню і розвитку системи міжнародного права як безпосередньо так і шляхом об’єднання норм інститутів і галузей навколо власних загальнообов’язкових правил. Закріплення основних прав обов’язків і законних інтересів суб’єктів міжнародного права визначення основ їх взаємодії шляхом встановлення правових статусів.
83451. Перелік основних принципів міжнародного права. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права 38.27 KB
  Нормативний зміст основних принципів міжнародного права Відповідно до принципу незастосування сили або погрози силою всі держави зобовязані утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості та політичної незалежності інших держав або будьяким іншим чином несумісним з цілями ООН. До нормативного змісту принципу також включається: заборона окупації території іншої держави у порушення норм міжнародного права; заборона актів репресалій пов\'язаних із застосуванням сили; надання державою своєї території...
83452. Поняття та види субєктів міжнародного права 36.75 KB
  У міжнародному праві немає норми яка б містила вичерпний перелік субєктів міжнародного права. Єдиним джерелом в якому згадуються субєкти міжнародного права є стаття 3 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. Конвенція не застосовується до міжнародних угод укладених між державами та іншими субєктами міжнародного права або між такими іншими суб\'єктами міжнародного права.
83453. Поняття та зміст міжнародної правосубєктності 33.66 KB
  Зміст міжнародної правосубєктності залежить від виду субєкта міжнародного права. Найширший він у держав, міжнародна правосубєктність якихєуніверсальною (повною) тавключаєздатністьдо:
83454. Обмеження міжнародної правосубєктності 37.78 KB
  Ці території характеризувалися обмеженням або відсутністю суверенітету а звідси міжнародної правосуб\'єктності. Колонії це залежні території що знаходяться під владою іноземної держави метрополії без самостійної політичної та економічної влади управління якими здійснюється в особливому порядку. В залежності від ступеню самоврядування колонії поділялися на: самоврядні колонії домініони які пройшли розвиток від повної відсутності міжнародної правосуб\'єктності до часткової правосуб\'єктності а згодом й до повної правосуб\'єктності;...
83455. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права та обов’язки держав 37.61 KB
  Слід підкреслити що всі держави мають статус суб\'єкта міжнародного права. Саме держави можуть створювати інші суб\'єкти міжнародного права. Єдиним міжнародним договором в якому надано дефініцію держави є Конвенція про права та обов\'язки держав 1933 р. Не дивлячись на регіональний характер цієї Конвенції в доктрині міжнародного права стаття 1 Конвенції використовується для визначення держави як суб\'єкта міжнародного права.
83456. Унітарні та складні держави 37.87 KB
  Федерація це союзна держава суб’єкти якої володіють значною самостійністю у внутріїпніх справах а зовнішні зносини віднесені до компетенції центральної влади. Суб’єкти федерації не мають права на зовнішньополітичні зносини але можуть підтримувати економічні культурні наукові стосунки з іншими державами. Суб’єктом міжнародного права виступає федерація в цілому. За принципом виділення суб’єктів федерації поділяються на: національні побудовані за національним принципом виділення суб’єктів федерації наприклад Індія; територіальні ...