74466

Логіка наукового дослідження. Визначення наукового апарату у педагогічних дослідженнях

Лекция

Педагогика и дидактика

Логіка наукового дослідження. Визначення наукового апарату у педагогічних дослідженнях План. Обєкт і предмет педагогічного дослідження їх відмінності та взаємозвязок. Порядок визначення Методика формулювання мети гіпотези та завдання дослідження.

Украинкский

2014-12-31

58 KB

0 чел.

PAGE  4

ЛЕКЦІЯ  7

(2 год.)

НЕ 3.2.  Логіка наукового дослідження.

Визначення наукового апарату у педагогічних дослідженнях

План.

  1.  Об’єкт і предмет педагогічного дослідження, їх відмінності та взаємозв’язок. Порядок    визначення
  2.  Методика формулювання мети, гіпотези та завдання дослідження. Їх місце у творчому процесі роботи над дослідженням.
  3.  Вибір методів дослідження.
  4.  Опис теоретичного і практичного значення виконаного дослідження.
  5.  Вимоги до вступу наукового дослідження.
  6.  
    Об’єкт і предмет педагогічного дослідження,

їх відмінності та взаємозв’язок. Порядок    визначення

Здійснення наукового дослідження неможливе без визначення його об’єкту і предмету.

При з’ясуванні об’єкта і предмета дослідження необхідно зважити на те, що між ними є системно-логічний зв’язок.

Об’єкт і предмет дослідження безпосередньо повинні підпорядковуватись проблемі й темі дослідження.

Об’єкт дослідженняце вся сукупність різних аспектів теорії і практики науки, як слугує джерелом необхідної для дослідника інформації.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає частиною практичної і теоретичної діяльності людини, яка здійснює дослідження.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на питання: в яких межах? здійснюється дослідження (де? в чому?).

Предмет дослідження – це лише ті суттєві зв’язки, відношення, процеси, які підлягають вивченню (безпосередньому) у даній роботі, тобто це лише конкретна частина об’єкта дослідити яку необхідно.

Предмет дослідження – це такий елемент об’єкта, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, які вивчаються дослідником з певною метою в конкретних умовах.

Визначаючи предмет дослідження необхідно знайти відповідь на питання що? досліджується в об’єкті (яка його частина?).

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

Наприклад,

Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».

Об’єкт – процес вивчення української мови в початкових класах.

Предмет – форми  і методи розвитку творчих здібностей учнів початкових класів при вивченні української мови.

Тема: «Естетичне виховання молодших школярів у творчій спадщині В.О.Сухомлинського».

Об’єкт –творчо-педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського.

Предмет –педагогічні погляди В.О.Сухомлинського на проблему естетичного виховання учнів початкових класів.

  1.  
    Методика формулювання мети, гіпотези та завдань дослідження.

Їх місце у творчому процесі роботи над дослідженням.

Науковець, здійснюючи дослідження, має з’ясувати, який результат бажає отримати, тобто сформулювати мету роботи.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження це обґрунтоване твердження про загальні результати пошуку.

Формулюючи мету дослідження можна використовувати слова (мовні стереотипи) :

  •  теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити...
  •  вивчити і узагальнити...
  •  дослідити...
  •  описати...
  •  обґрунтувати...

Наприклад,

Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».

Мета: узагальнення  ефективних форм і методів розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі вивчення рідної мови.

Тема: «Естетичне виховання молодших школярів у творчій спадщині В.О.Сухомлинського».

Мета: розкриття основних поглядів В.О.Сухомлинського щодо естетичного виховання учнів початкових класів.

Важливим і необхідним етапом дослідження є конкретизація загальної мети у системі дослідницьких завдань після висунення гіпотези.

Гіпотеза дослідженняце гіпотетичне наукове припущення, яке необхідно довести.

Гіпотеза фактично має передбачити результати роботи, визначити в загальному її підсумок, а все інше – це сходинка до досягнення результату – доведення гіпотези.

Гіпотеза будь-якого педагогічного дослідження має формулюватися так, щоб її можна було експериментально перевірити.

Гіпотеза повинна бути такою, щоб на основі ряду факторів можливо було зробити висновок про ефективність запропонованого в дослідженні.

Формулювання гіпотези має бути таким, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, які дослідник буде доводити і захищати.

Гіпотеза умовно складається з двох частин:

  1.  умова: якщо...
  2.  висновок: то...

Гіпотеза може бути:

а) однофакторна (коли висувається одна умова, фактор);

б) багатофакторна (декілька умов).

Наприклад,

Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».

Гіпотеза (одно факторна) – розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови буде ефективним при використанні системи творчих різнорівневих завдань, що враховуватимуть індивідуальні особливості учнів.

Гіпотеза (багатофакторна) – розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови буде ефективним за умов:

  •  при вивченні індивідуальних особливостей дітей;
  •  розробці системи творчих методів і прийомів вивчення мовного матеріалу;
  •  систематичному та цілеспрямованому залученню учнів до вирішення  творчих різнорівневих завдань у процесі вивчення рідної мови.

Наступним елементом наукового апарату дослідження є завдання.

Завдання дослідження – це своєрідні кроки здійснення дослідження, тобто конкретизація мети.

Завдання дослідження повинні відповідати проблемі, темі, об’єкту, предмету, меті і гіпотезі дослідження.

Кількість їх має бути не більшою п’яти.

Частіше всього, формулюючи завдання передбачають:

  1.  Вивчення історії та сучасного стану проблеми;
  2.  Розкриття структури, функцій, сутності предмету дослідження;
  3.  Розробка умов реалізації явищ, які вивчаються на практиці.
  4.  Проведення експериментальної перевірки висунутої гіпотези;
  5.  Розробка рекомендацій, висновків, порад тощо.

Фактично завдання – це уточнення плану роботи.

Наприклад,

Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».

Завдання дослідження:

  1.  Здійснити аналіз науково-педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми.
  2.  Розкрити сутність процесу розвитку творчості особистості, основні її види.
  3.  Обґрунтувати особливості творчого розвитку у молодшому шкільному віці.
  4.  Узагальнити форми та методи розвитку творчості учнів початкових класів при вивченні рідної мови в навчальному процесі.
  5.  
    Вибір методів дослідження

Після визначення логічної структури дослідження (формулювання теми, визначення об’єкта, виділення предмета, обґрунтування гіпотези і побудови ланцюжка завдань тощо) можна приступати до розв’язання поставлених завдань.

Для досягнення мети, доведення гіпотези та вирішення конкретних завдань дослідження використовуються відповідні методи науково-педагогічного дослідження.

Метод є не лише сукупністю правил, прийомів, способів, а й системою приписів, вимог, які повинні орієнтувати у вирішенні конкретного завдання, досягнення результату в будь-якій сфері діяльності.

Методи дослідження – це ті способи, які вибирає дослідник для вивчення     конкретного предмету.

Роль методів у розвитку дослідження надзвичайно велика. І.Павлов говорив: «Метод – сама перша основна річ. Від методу, від способу дії залежить вся серйозність дослідження. Вся справа в гарному методі. При гарному методі і не дуже талановита людина може зробити багато. А при поганому  і геніальна людина працюватиме попусту – і не дістане цінних, точних даних».

Методи можна класифікувати за різними ознаками.

Теоретичні методи: ретроспективний і системно-структурний аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, моделювання, аналітико-синтетичний розгляд (вивчення) творів тощо.

Експериментальні методи: констатуючий, формуючий, контрольний експерименти; лінійний або паралельний експеримент.

Емпіричні методи: анкетування, бесіда, інтерв’ю, спостереження, тестування тощо.

Математичні методи: реєстрація, ранжування, визначення коефіцієнту кореляції, екстраполяція тощо.

Приступаючи до дослідження науковець повинен обрати сукупність методів дослідження, які придатні для розв’язання поставленої ним проблеми. Їх сукупність має відповідати природі предмета, який вивчається.

Вибір методів визначається  специфікою обраної теми дослідження, його метою і завданнями. Вони, як правило, специфічні на кожному  з етапів дослідження.

  1.  
    Опис теоретичного і практичного значення

виконаного дослідження

Теоретична значущість – це інтегральна характеристика впливу проведеного дослідження на педагогічні ідеї та методи, комплекси, показники його перспективності, доказовості ат концептуальності.

Вона може виявлятися  у сфері загальної педагогіки чи її окремої дисципліни (дидактики, теорії виховання, методики, історії).

Теоретичне значення роботи передбачає опис зробленої роботи, що включала теоретичний аспект дослідження. Як правило, у теоретичному значенні вказують, що дослідником було вивчено, проаналізовано, узагальнено, що нового зроблено з даної проблеми.

Одержані наукові результати повинні прямо чи опосередковано вплинути на педагогічну практику. Осмислення можливостей застосування одержаного нового знання в даному випадку має бути конкретним, має  бути чітко з’ясовано, де конкретний  результат дослідження допоможе виправити певний недолік у педагогічні діяльності.

Важливо дати чітке уявлення про те, як і для яких практичних цілей можна використати саме ці результати, одержані саме в цьому, а не в якомусь іншому, дослідженні.

Практичне значення повинне описувати можливість практичного застосування матеріалів дослідження з певною метою.

До практичних результатів дослідження  відносяться  нові методики, правила, алгоритми, підручники, методичні рекомендації в галузі навчання і виховання, школознавства, часткових дидактик тощо.

  1.  
    Вимоги до вступу наукового дослідження

Вступ це перший структурний компонент наукового дослідження. В роботі вступ займає 2-3 сторінки друкованого тексту.

Вступ складається з таких елементів:

  1.  Актуальність роботи, де автор розкриває актуальність досліджуваної проблеми та необхідність її подальшого вивчення. Актуальність проблеми є основою вибору теми дослідження.
  2.  Стан дослідження проблеми, де автор вказує прізвища педагогів-класиків та сучасників, як науковців, так і практиків, праці яких стали основою для написання роботи.
  3.  Мета роботи.
  4.  Гіпотеза.
  5.  Завдання дослідження
  6.  Об’єкт роботи.
  7.  Предмет дослідження.
  8.  Методи науково-педагогічних досліджень.
  9.  Теоретичне і практичне значення роботи.
  10.   Структура роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28267. Методы исследования и диагностики понятийного мышления 27 KB
  Методы исследования и диагностики понятийного мышления. Понятийное мышление ведущий вид мышления характеризуется использованием понятий логических конструкций которые существуют на базе языка и языковых средств. Понятийное мышление осознанное вербальное вышление. Характеризуется: высокой критичностью повышением понимания скрытого смыслаи подтекста различие иерархии признаков центральные существенные случайные переферические Методы диагностики понятийного мышления Основные методы: Сравнение понятий выделение существенныхпризнаков...
28268. Роль внутренней речи в процессе мышления (по А.Н.Соколову). Методы исследования внутренней речи 34 KB
  Роль внутренней речи в процессе мышления по А. Методы исследования внутренней речи. Внутренняя речь производная форма внешней звуковой речи специально приспособленная к выполнению мыслительных операций в уме. Используется при: решении задачвуме чтении про себя мысленном планировании запоминании припоминании Функции внутренней речи: логическая переработка сенсорных данных их осознание и понимание самоинструкции при выполнении произвольных действий самоанализ и самооценка своих поступков и переживаний Выражается внутренняя речь в виде...
28269. Специфические особенности и классификация психических явлений 145.5 KB
  Психология наука о психике ее свойствах состоянии явлениях развитии. Психология изучает общие закономерности психических процессов и своеобразие их протекания в зависимости от условий деятельности и от индивидуальнотипологических особенностей человека. психология это наука не только познающая но и созидающая конструирующая человека.
28270. Классификация методов психологического исследования. Качественный и количественный анализ 37.5 KB
  Организационные методы: сравнительный метод лонгитюдинальный метод комплексный. Эмпирические методы: а Наблюдение объективное наблюдение непосредственное индивидуальное и коллективное опосредованное анкеты опросники самонаблюдение непосредственное словесный отчет опосредованное дневники автобиографии письма Основное преимущество метода объективного наблюдения заключается в том что оно позволяет изучать психические процессы в естественных условиях. б Экспериментальные методы лабораторный метод психических реакций...
28272. Использование психологических оснований в концепции этногенеза (Л.Н.Гумилев) и концепции ноосферы (В.И.Вернадский) 41.5 KB
  Внутренние связи этноса создают его структуру которая неповторима что и определяет оригинальный стереотип поведения данного народа. Если в начальный период существования этноса формирующими стереотип поведения параметрами на первый план выступают географическая среда ландшафт и биологические факторы наследственность признаков то в последующих фазах этногенеза значительное влияние на поступки и взаимосвязи людей оказывает психологический склад точнее культура. этногенез это развитие этноса во всем времени его существования. Для...
28275. Объективная психология Бехтерева 39.5 KB
  Объективная психология Бехтерева. Бехтерев Владимир Михайлович 18571927 русский невропатолог психиатр физиолог психолог. Психологическое творчество Бехтерева можно условно разделить на два этапа. Бехтерев говорил о равноправном существовании двух психологий: субъективной основным методом которой должна быть интроспекция и объективной.