74466

Логіка наукового дослідження. Визначення наукового апарату у педагогічних дослідженнях

Лекция

Педагогика и дидактика

Логіка наукового дослідження. Визначення наукового апарату у педагогічних дослідженнях План. Об’єкт і предмет педагогічного дослідження їх відмінності та взаємозв’язок. Порядок визначення Методика формулювання мети гіпотези та завдання дослідження.

Украинкский

2014-12-31

58 KB

0 чел.

PAGE  4

ЛЕКЦІЯ  7

(2 год.)

НЕ 3.2.  Логіка наукового дослідження.

Визначення наукового апарату у педагогічних дослідженнях

План.

  1.  Об’єкт і предмет педагогічного дослідження, їх відмінності та взаємозв’язок. Порядок    визначення
  2.  Методика формулювання мети, гіпотези та завдання дослідження. Їх місце у творчому процесі роботи над дослідженням.
  3.  Вибір методів дослідження.
  4.  Опис теоретичного і практичного значення виконаного дослідження.
  5.  Вимоги до вступу наукового дослідження.
  6.  
    Об’єкт і предмет педагогічного дослідження,

їх відмінності та взаємозв’язок. Порядок    визначення

Здійснення наукового дослідження неможливе без визначення його об’єкту і предмету.

При з’ясуванні об’єкта і предмета дослідження необхідно зважити на те, що між ними є системно-логічний зв’язок.

Об’єкт і предмет дослідження безпосередньо повинні підпорядковуватись проблемі й темі дослідження.

Об’єкт дослідженняце вся сукупність різних аспектів теорії і практики науки, як слугує джерелом необхідної для дослідника інформації.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає частиною практичної і теоретичної діяльності людини, яка здійснює дослідження.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на питання: в яких межах? здійснюється дослідження (де? в чому?).

Предмет дослідження – це лише ті суттєві зв’язки, відношення, процеси, які підлягають вивченню (безпосередньому) у даній роботі, тобто це лише конкретна частина об’єкта дослідити яку необхідно.

Предмет дослідження – це такий елемент об’єкта, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, які вивчаються дослідником з певною метою в конкретних умовах.

Визначаючи предмет дослідження необхідно знайти відповідь на питання що? досліджується в об’єкті (яка його частина?).

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

Наприклад,

Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».

Об’єкт – процес вивчення української мови в початкових класах.

Предмет – форми  і методи розвитку творчих здібностей учнів початкових класів при вивченні української мови.

Тема: «Естетичне виховання молодших школярів у творчій спадщині В.О.Сухомлинського».

Об’єкт –творчо-педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського.

Предмет –педагогічні погляди В.О.Сухомлинського на проблему естетичного виховання учнів початкових класів.

  1.  
    Методика формулювання мети, гіпотези та завдань дослідження.

Їх місце у творчому процесі роботи над дослідженням.

Науковець, здійснюючи дослідження, має з’ясувати, який результат бажає отримати, тобто сформулювати мету роботи.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження це обґрунтоване твердження про загальні результати пошуку.

Формулюючи мету дослідження можна використовувати слова (мовні стереотипи) :

  •  теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити...
  •  вивчити і узагальнити...
  •  дослідити...
  •  описати...
  •  обґрунтувати...

Наприклад,

Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».

Мета: узагальнення  ефективних форм і методів розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі вивчення рідної мови.

Тема: «Естетичне виховання молодших школярів у творчій спадщині В.О.Сухомлинського».

Мета: розкриття основних поглядів В.О.Сухомлинського щодо естетичного виховання учнів початкових класів.

Важливим і необхідним етапом дослідження є конкретизація загальної мети у системі дослідницьких завдань після висунення гіпотези.

Гіпотеза дослідженняце гіпотетичне наукове припущення, яке необхідно довести.

Гіпотеза фактично має передбачити результати роботи, визначити в загальному її підсумок, а все інше – це сходинка до досягнення результату – доведення гіпотези.

Гіпотеза будь-якого педагогічного дослідження має формулюватися так, щоб її можна було експериментально перевірити.

Гіпотеза повинна бути такою, щоб на основі ряду факторів можливо було зробити висновок про ефективність запропонованого в дослідженні.

Формулювання гіпотези має бути таким, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, які дослідник буде доводити і захищати.

Гіпотеза умовно складається з двох частин:

  1.  умова: якщо...
  2.  висновок: то...

Гіпотеза може бути:

а) однофакторна (коли висувається одна умова, фактор);

б) багатофакторна (декілька умов).

Наприклад,

Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».

Гіпотеза (одно факторна) – розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови буде ефективним при використанні системи творчих різнорівневих завдань, що враховуватимуть індивідуальні особливості учнів.

Гіпотеза (багатофакторна) – розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови буде ефективним за умов:

  •  при вивченні індивідуальних особливостей дітей;
  •  розробці системи творчих методів і прийомів вивчення мовного матеріалу;
  •  систематичному та цілеспрямованому залученню учнів до вирішення  творчих різнорівневих завдань у процесі вивчення рідної мови.

Наступним елементом наукового апарату дослідження є завдання.

Завдання дослідження – це своєрідні кроки здійснення дослідження, тобто конкретизація мети.

Завдання дослідження повинні відповідати проблемі, темі, об’єкту, предмету, меті і гіпотезі дослідження.

Кількість їх має бути не більшою п’яти.

Частіше всього, формулюючи завдання передбачають:

  1.  Вивчення історії та сучасного стану проблеми;
  2.  Розкриття структури, функцій, сутності предмету дослідження;
  3.  Розробка умов реалізації явищ, які вивчаються на практиці.
  4.  Проведення експериментальної перевірки висунутої гіпотези;
  5.  Розробка рекомендацій, висновків, порад тощо.

Фактично завдання – це уточнення плану роботи.

Наприклад,

Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».

Завдання дослідження:

  1.  Здійснити аналіз науково-педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми.
  2.  Розкрити сутність процесу розвитку творчості особистості, основні її види.
  3.  Обґрунтувати особливості творчого розвитку у молодшому шкільному віці.
  4.  Узагальнити форми та методи розвитку творчості учнів початкових класів при вивченні рідної мови в навчальному процесі.
  5.  
    Вибір методів дослідження

Після визначення логічної структури дослідження (формулювання теми, визначення об’єкта, виділення предмета, обґрунтування гіпотези і побудови ланцюжка завдань тощо) можна приступати до розв’язання поставлених завдань.

Для досягнення мети, доведення гіпотези та вирішення конкретних завдань дослідження використовуються відповідні методи науково-педагогічного дослідження.

Метод є не лише сукупністю правил, прийомів, способів, а й системою приписів, вимог, які повинні орієнтувати у вирішенні конкретного завдання, досягнення результату в будь-якій сфері діяльності.

Методи дослідження – це ті способи, які вибирає дослідник для вивчення     конкретного предмету.

Роль методів у розвитку дослідження надзвичайно велика. І.Павлов говорив: «Метод – сама перша основна річ. Від методу, від способу дії залежить вся серйозність дослідження. Вся справа в гарному методі. При гарному методі і не дуже талановита людина може зробити багато. А при поганому  і геніальна людина працюватиме попусту – і не дістане цінних, точних даних».

Методи можна класифікувати за різними ознаками.

Теоретичні методи: ретроспективний і системно-структурний аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, моделювання, аналітико-синтетичний розгляд (вивчення) творів тощо.

Експериментальні методи: констатуючий, формуючий, контрольний експерименти; лінійний або паралельний експеримент.

Емпіричні методи: анкетування, бесіда, інтерв’ю, спостереження, тестування тощо.

Математичні методи: реєстрація, ранжування, визначення коефіцієнту кореляції, екстраполяція тощо.

Приступаючи до дослідження науковець повинен обрати сукупність методів дослідження, які придатні для розв’язання поставленої ним проблеми. Їх сукупність має відповідати природі предмета, який вивчається.

Вибір методів визначається  специфікою обраної теми дослідження, його метою і завданнями. Вони, як правило, специфічні на кожному  з етапів дослідження.

  1.  
    Опис теоретичного і практичного значення

виконаного дослідження

Теоретична значущість – це інтегральна характеристика впливу проведеного дослідження на педагогічні ідеї та методи, комплекси, показники його перспективності, доказовості ат концептуальності.

Вона може виявлятися  у сфері загальної педагогіки чи її окремої дисципліни (дидактики, теорії виховання, методики, історії).

Теоретичне значення роботи передбачає опис зробленої роботи, що включала теоретичний аспект дослідження. Як правило, у теоретичному значенні вказують, що дослідником було вивчено, проаналізовано, узагальнено, що нового зроблено з даної проблеми.

Одержані наукові результати повинні прямо чи опосередковано вплинути на педагогічну практику. Осмислення можливостей застосування одержаного нового знання в даному випадку має бути конкретним, має  бути чітко з’ясовано, де конкретний  результат дослідження допоможе виправити певний недолік у педагогічні діяльності.

Важливо дати чітке уявлення про те, як і для яких практичних цілей можна використати саме ці результати, одержані саме в цьому, а не в якомусь іншому, дослідженні.

Практичне значення повинне описувати можливість практичного застосування матеріалів дослідження з певною метою.

До практичних результатів дослідження  відносяться  нові методики, правила, алгоритми, підручники, методичні рекомендації в галузі навчання і виховання, школознавства, часткових дидактик тощо.

  1.  
    Вимоги до вступу наукового дослідження

Вступ це перший структурний компонент наукового дослідження. В роботі вступ займає 2-3 сторінки друкованого тексту.

Вступ складається з таких елементів:

  1.  Актуальність роботи, де автор розкриває актуальність досліджуваної проблеми та необхідність її подальшого вивчення. Актуальність проблеми є основою вибору теми дослідження.
  2.  Стан дослідження проблеми, де автор вказує прізвища педагогів-класиків та сучасників, як науковців, так і практиків, праці яких стали основою для написання роботи.
  3.  Мета роботи.
  4.  Гіпотеза.
  5.  Завдання дослідження
  6.  Об’єкт роботи.
  7.  Предмет дослідження.
  8.  Методи науково-педагогічних досліджень.
  9.  Теоретичне і практичне значення роботи.
  10.   Структура роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30590. Ассоциативность мышления журналиста 14.14 KB
  Ассоциация проявляется в метафоре. Эпитет весны здесь выступает и как ассоциация. Ассоциация должна быть яркой и жизненной.а Ассоциация является одним из составляющих творческого начала.
30591. Фантазия, воображение в творчестве журналиста 15.08 KB
  Фантазия воображение в творчестве журналиста.Фантазия и воображение широко используются в творчестве журналиста. Фантазия и воображение являются для журналиста одновременно и помощником и неприятелем. Воображение позволяет представить результат труда до его начала тем самым ориентируя журналиста в процессе творческой деятельности.
30592. Отражение в творчетстве журналиста 13.92 KB
  Отражение в творчетстве журналиста. На уровне организма отражение первично проявляется в раздражимости как возникающей под воздействием внешних и внутренних стимулов способности живой материи отвечать на воздействие избирательной реакцией соответствующей особенностям источника. Такое отражение в процессе развития преобразуется в чувствительность как способность иметь ощущения – первичные психические образы среды. Отражение служит предпосылкой развития более сложных форм.
30593. Эмоциональная и реальное в журналистике 14.05 KB
  Эмоции – психическое отражение в форме непосредственного пристрастного переживания жизненного смысла явлений и ситуаций обусловленного отношением их объективных свойств к потребностям субъекта.Простейшая форма эмоции т. Эмоции в творчестве выражают оценки явлениям событиям. Трудно представить себе репортаж без эмоции.
30594. Проявление эстетической активности в безобразном и трагическом 14 KB
  Но само изображение жука привлекает нас силой эстетического воздействия. Художественное изображение привлекает внимание именно как эстетически организованное изображение.Проявления комического безобразного трагического в реальной действительности лишь тогда становятся эстетическими реальностями когда они переходя в художественное изображение приобретают тем самым эстетическую организованность и начинают действовать уже не только как бытовые проявления комического безобразного и трагического но и художественного т.
30595. Проявление эстетической активности и релейная функция художественных средств 52 KB
  Еще Аристотель писал о том что явление ктр в действительности вызывает в нас отвращение будучи художественно изображенным привлекает нас но в то же время сам по себе объект изображения не делается от этого менее отвратительным Так рисунок жука большого неуклюжего Дюрера производит отталкивающее впечатление. ОТ ФАКТА К ДОКУМЕНТАЛЬНОМУ ОБРАЗУ В ХУДОЖЕСТВЕННОПУБЛИЦИСТИЧЕСКИХ ЖАНРАХ обозрение очерк фельетон памфлет Этой группе публицистики свойственны образность типизация насыщенность литературнохудожественными изобразительными...
30596. Информация сигнала и природа красоты 34 KB
  Информация сигнала и природа красоты Сигнал его природа и действенность Сигнал это импульс приводящий в действие те или иные системы. Сигнальная активность красоты В природе и взаимодействии живых существ сигнальноорганизующие действия имеют большое значение. творить по законам красоты. Бескорыстность красоты Смысл действия красоты не в том что мы чето имеем с нее а в том что образ красивого объекта проникает в структуру чувств и организует их.
30597. Журналистское творчество в наши дни 19.53 KB
  Журналистское творчество в наши дни. Творчество в журналистике имеет личностный аспект и предполагает наличие способностей благодаря которым создается текст отличающийся новизной оригинальностью уникальностью.Журналистское творчество существует в ряду других видов творчества.Жизнь есть творчество а потому и история есть творчество.
30598. Ремесло, мастерство и тв-во в ж-ке 39.5 KB
  Функции этой среды: критическая оценка предлагаемых или используемых журналистом способов и приемов деятельности селективная отбор приемов и способов деятельности жта для последующего закрепления в коллективной памяти программирующая определение возможных способов и путей деятельности жта в реальной ситуации Ремесло по главе книги Яна Парандовского Алхимия слова Тайны ремесла: по мнению автора единственная настоящая школа обучения молодых писателей – поэтики Аристотель Буало а также стилистики и школы риторики у...