74468

Порядок підготовки рукопису наукового дослідження та його захист

Лекция

Педагогика и дидактика

Порядок підготовки рукопису наукового дослідження та його захист План.Основні вимоги до літературного оформлення наукового дослідження: а визначення змісту роботи; розподіл загальної кількості сторінок по розділах; ввимоги до цитування у тексті...

Украинкский

2014-12-31

53 KB

3 чел.

ЛЕКЦІЯ

(2 год.)

НЕ 3.4. Порядок підготовки рукопису

наукового дослідження та його захист

План.

1.Основні вимоги до літературного оформлення наукового дослідження:

а) визначення змісту роботи;

б) розподіл загальної кількості сторінок по розділах;

в)вимоги до цитування у тексті;

г)підготовка рукопису до друку; його редагування.

2.Підготовка і проведення захисту наукової роботи:

а) складання виступу;

б) рецензування наукової роботи; підготовка до відповідей на запитання;

в) порядок прилюдного захисту наукового дослідження.

Основні поняття до теми: зміст роботи, розділи, підрозділи, рукопис наукового дослідження, редагування, виступ, рецензування наукової роботи, захист результатів дослідження.


1. Основні вимоги до літературного оформлення

наукового дослідження:

а) визначення змісту роботи;

б) розподіл загальної кількості сторінок по розділах;

в)вимоги до цитування у тексті;

г)підготовка рукопису до друку; його редагування

Тематика наукових робіт розробляється випускаючими кафедрами і повинна відповідати профілю спеціальності, стану розробки та перспективам подальшого розвитку науки.

У вступі необхідно обґрунтувати вибір теми, що визначається її актуальністю, сформулювати коло питань, необхідних для . І їх вирішення, визначити мету роботи, указати об'єкт та предмет дослідження, методи аналізу.

Таким чином, науковий апарат дослідження має такий вигляд:

•    Актуальність обраної тематики дослідження.

•    Ступінь розробки проблематики дослідження.

•    Об'єкт та предмет дослідження.

•   Мета і завдання дослідження, які дослідником повинні бути викладені лаконічно, чітко, у відповідності до предмету дослідження..

Теоретико-методологічна база роботи, яку складають фундаментальні дослідження з визначеної проблематики.

•    Наукова новизна дослідження.

•    Основні положення, що виносяться на захист.

•    Науково-практичне значення дослідження.

Структура науково-дослідної роботи має визначатися метою і завданнями дослідження, логікою розгортання наукового матеріалу, методологією його структурування та складатися зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

Основна частина дипломного проекту складається з трьох розділів, що мають 2-3 підрозділи.

Перший розділ носить загальнотеоретичний характер, де, спираючись на праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, викладено суть обраної проблематики. Перший розділ є теоретичною основою майбутніх розробок.

Другий розділ носить аналітичний характер, у якому подається глибокий аналіз наукової проблеми з використанням певних методів дослідження.

Третій розділ розкриває зміст експериментальної частини дослідження з обґрунтуванням отриманих висновків.

У висновках формулюються основні результати дослідження, вказується на особисті розробки автора та подальше дослідження проблематики. Оформлення дипломної (магістерської) роботи.

Робота повинна бути представлена в електронному варіанті. Текст роботи розміщується лише на одній стороні аркуша формату А4 (210x297) із такими відступами:

-   ліворуч-30 мм,

-   праворуч-15мм,

-   верхнє поле - 20 мм,

-   нижнє-20 мм.

Робота повинна мати тверду обкладинку, сторінки - пронумеровані арабськими цифрами, починаючи зі «Змісту», зберігаючи просторову нумерацію у правому куті на сторінці.

Титульна сторінка не нумерується, але також включена до нумерації так само, як і решта таблиць, ілюстрацій, додатків. Назва розділів та підрозділів повинна починатися на наступній сторінці та чітко відображати зміст і суть розділу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, тобто номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. У кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад 1.1. або 1.1.3.

Додатки оформлюються окремо на кожній сторінці. Ілюстрації, схеми, таблиці містяться на окремих аркушах та підлягають загальній нумерації. Ілюстрації позначають словом «Рис. № _» та нумерують послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації та пояснення вміщуються під ілюстрацією.

Таблиці розміщують окремо на кожній сторінці, де у правому верхньому кутку над відповідним заголовком є напис «Таблиця» із зазначенням її номера.

Посилання на джерела цитат є підтвердженням наукової вартості даної роботи. Посилання в тексті роботи на використані джерела зазначають порядковим номером за переліком посилань та виділяють квадратними дужками. У разі, якщо наводяться джерела, що мають велику кількість сторінок, то необхідно зазначити точний номер сторінки, на яку робиться посилання. Використані літературні джерела розміщують:

-   за алфавітом перших літер прізвищ авторів;

-   за хронологією видань;

Оформлення дипломної (магістерської) роботи.

Робота повинна бути представлена в електронному варіанті. Текст роботи розміщується лише на одній стороні аркуша формату А4 (210x297) із такими відступами:

-   ліворуч-30 мм,

-   праворуч-15мм,

-   верхнє поле - 20 мм,

-   нижнє-20 мм.

Робота повинна мати тверду обкладинку, сторінки - пронумеровані арабськими цифрами, починаючи зі «Змісту», зберігаючи просторову нумерацію у правому куті на сторінці.

Титульна сторінка не нумерується, але також включена до нумерації так само, як і решта таблиць, ілюстрацій, додатків. Назва розділів та підрозділів повинна починатися на наступній сторінці та чітко відображати зміст і суть розділу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, тобто номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. У кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад 1.1. або 1.1.3.

Додатки оформлюються окремо на кожній сторінці. Ілюстрації, схеми, таблиці містяться на окремих аркушах та підлягають загальній нумерації. Ілюстрації позначають словом «Рис. № _» та нумерують послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації та пояснення вміщуються під ілюстрацією.

Таблиці розміщують окремо на кожній сторінці, де у правому верхньому кутку над відповідним заголовком є напис «Таблиця» із зазначенням її номера.

Посилання на джерела цитат є підтвердженням наукової вартості даної роботи. Посилання в тексті роботи на використані джерела зазначають порядковим номером за переліком посилань та виділяють квадратними дужками. У разі, якщо наводяться джерела, що мають велику кількість сторінок, то необхідно зазначити точний номер сторінки, на яку робиться посилання. Використані літературні джерела розміщують:

-   за алфавітом перших літер прізвищ авторів;

-   за хронологією видань;

-   доповідь, яка не перевищує 8 сторінок друкованого тексту через 1,5 інтервали.


2.Підготовка і проведення захисту наукової роботи:

а) складання виступу;

б)рецензування наукової роботи; підготовка до  відповідей на запитання;

в) порядок прилюдного захисту наукового дослідження

У процесі підготовки до прилюдного захисту результатів дослідження автор повинен підготувати текст доповіді-виступу.

У виступі дослідник повинен відобразити основні аспекти:

  1.  Обґрунтувати актуальність теми дослідження.
  2.  Розкрити ступінь дослідження даної проблеми зарубіжними та вітчизняними вченими.
  3.  Вказати об’єкт, предмет дослідження.
  4.  Зазначити мету, гіпотезу (при наявності) та завдання дослідження.
  5.  Вказати структуру роботи.
  6.  Розкрити по розділах основні результати досліджень
  7.  Висвітлити загальні висновки до теми.

Для ефективнішого виступу автор може підготувати матеріали, які наочно будуть відображати результати досліджень (таблиці, схеми, гістограми, діаграми тощо).

Рецензування наукового дослідження.

Кафедрою із числа провідних фахівців з проблем дослідження призначається рецензент наукової роботи, який завчасно до захисту складає рецензію.

З рецензією автор знайомиться до захисту і готує відповіді на зауваження рецензента, обґрунтовуючи їх.

Рекомендації щодо проведення захисту наукового дослідження:

Процедура захисту відбувається відповідно до нормативних документів щодо організації навчального процесу у вищій школі і включає такі етапи:

1. Голова комісії називає тему дослідження, автора, наукового керівника та рецензента.

2. Виступ автора про результати дослідження.

3. Запитання комісії.

4. Відповіді на запитання.

5. Слово наукового керівника.

6. Виступ рецензента.

7. Відповіді автора на зауваження рецензента.

8. Прикінцеве слово автора наукової роботи.

Зауважимо, що:

-   на питання комісії за темою дослідження не відповідати надто коротко і категорично (або багатослівно);

-   слід визнати помилки, що вказані опонентом, і прагнути дати повну відповідь.

Найбільш типовими помилками при захисті є:

  •  тема (назва) дослідження не розкривається в положеннях, що виносяться на захист;
  •  положення подаються надто коротко, схематично, не розкриваються повно, не підтверджують наукових ідей дослідника;
  •  новизна та теоретична значущість дослідження або не визначені, або сформульовані неправильно, не за темою;
  •  не витримується наукова термінологія і, замість загальноприйнятих термінів, вживається побутова лексика;
  •  висновки як за розділами, так і в цілому не передають змісту самих розділів, не дають можливості побачити результат;
  •  список літератури включає в себе книги, які не є близькими за тематикою наукового дослідження;
  •  наявність орфографічних, стилістичних та інших помилок тощо.

Захист повинен носити характер наукової дискусії й проходити з дотриманням принциповості, наукової етики. Сама процедура захисту визначається Положенням про захист дисертацій. Рішення Ради ДЕК щодо захисту виноситься таємним голосуванням.

Слово на захисті надається науковому керівникові, який повинен розкрити ставлення дипломанта (магістранта) до наукового дослідження, його наполегливість як пошуковця, успіхи та досягнення.

Виступ керівника будується на тезах власної доповіді, виявляючи високий професійний рівень володіння науковим апаратом, ерудицію та науковий потенціал власного дослідження. Під час літературного оформлення слід дотримуватися певних правил, зокрема назва та зміст розділів повинні відповідати темі дослідження та не виходити за її межі, зміст яких вичерпує тематику, а зміст окремих частин - усього розділу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20154. Проекторы 61 KB
  Применение совмещенного изображения . проектор оптикомеханический или оптикоцифровой прибор позволяющий при помощи источника света проецировать изображения объектов на поверхность расположенную вне прибора на экран. Для поддержания картинки не требуется постоянного питания – энергия расходуется только в момент изменения изображения. Оптикомеханическая система развёртки изображения и система фокусировки расположены в проекционной головке которая соединяется с источником лазерного излучения при помощи гибкого оптоволоконного кабеля.
20155. Микроскопы 111 KB
  1 освещается источником света 1 через конденсор 2 и преломившись в объективе световой поток дает нам изображение которое будет увеличенным действительным но перевернутое. Если в плоскости изображения предмета поместить экран в виде стеклянной пластины то оператор увидит через окуляр в плоскости этой пластины обратное изображение предмета которое по сравнению с изображением будет еще увеличенным но уже мнимым.ИЗО2 ОГУ22 эта головка двойного изображения которая используется для измерений расстояния между осями отверстий. Если...
20156. Классификация КИМ и область применения 74 KB
  1 Ручной трехкоординатный прибор ОУ отсчетное устройство; ЦПМ принтер Все операции связанные с измерением детали на ручном типе КИМ выполняются оператором вручную. Типичными операциями для такого типа машин являются: измерение межцентровых расстояний; определение расстояний между плоскостями; определение координат точек плавных криволинейных поверхностей и др. В настоящее время такой тип машин практически не выпускается. КИМ данного типа обеспечивают высокую точность измерения но обладают низкой производительностью поэтому не нашли...
20157. Узлы координатных перемещений и измерительные преобразователи КИМ 33.5 KB
  Трехкоординатные измерительные приборы предназначены для измерения и контроля размеров корпусных деталей блоки цилиндров корпуса насосов для контроля штампов прессформ для подготовки программ к станкам с ЧПУ. Измерительные системы координатных перемещений предназначены для отсчета перемещения подвижных узлов ТИП при измерении координат точек. Подавляющее большинство ТИП до 80 оснащено фотоэлектрическими измерительными системами имеющими растровые измерительные линейки штриховые меры.
20158. Устройства взаимодействия с измеряемой деталью КИМ 221.5 KB
  Три группы устройств: жесткие щупы; щуповые головки; оптические и проекционнооптические устройства. Щуповые головки являются одним из основных узлов и они в равной степени с измерительным преобразователем и узлами координатных перемещений участвуют в измерении координат точек и определяют точность универсальность и производительность КИМ. Щуповые головки дают возможность автоматизировать процесс измерения на КИМах. Все щуповые головки по принципу функционирования подразделяются на 2е большие группы: щуповые головки нулевыеголовки...
20159. Приборы для измерения угловых величин. Автоколлиматоры. Гоннометры. ОДГ 308 KB
  Изображение секундной и минутной шкал наблюдается с помощью окуляра 6 через полупентопризму 13 которая из мнимого изображения делает действительное. Неподвижный узел – сетка с минутной шкалой и указателем секундной шкалы. Изображение марки отразившись от зеркала 1 попадает между штрихами минутной шкалы и в процессе измерения его совмещают с ближайшим штрихом минутной шкалы. Смещение Δ измеряется по секундной шкале жестко связанной с линзой относительно указателя на минутной шкале и т.
20160. Приборы для измерения угловых величин. Уровни. Квадранты 480 KB
  Преобразователи угловых перемещений. Преобразователи угловых перемещений. непосредственное измерение углов в угловых величинах по угловым шкалам.
20161. Механические и гидростатические приборы при измерении отклонений от прямолинейности и плоскостности 1.31 MB
  Для более точной оценки просвета используют образец просвета рис. Рис.1 Рис.2 На рис.
20162. Оптико-механические и оптические приборы при измерении отклонений от прямолинейности и плоскостности 393 KB
  При проверке автоколлимационным и коллимационным методами измеряют углы наклона последовательно расположенных участков равных шагу измерения по отношению к исходной прямой заданной оптической осью трубы. Сущность метода визирования заключается в измерении расстояния от проверяемой поверхности до оптической оси зрительной трубы. Визирную ось зрительной трубы устанавливают параллельной прямой проходящей через крайние точки проверяемой поверхности при этом отсчёты в крайних точках должны быть одинаковыми. Этот недостаток можно устранить...