74468

Порядок підготовки рукопису наукового дослідження та його захист

Лекция

Педагогика и дидактика

Порядок підготовки рукопису наукового дослідження та його захист План.Основні вимоги до літературного оформлення наукового дослідження: а визначення змісту роботи; розподіл загальної кількості сторінок по розділах; ввимоги до цитування у тексті...

Украинкский

2014-12-31

53 KB

3 чел.

ЛЕКЦІЯ

(2 год.)

НЕ 3.4. Порядок підготовки рукопису

наукового дослідження та його захист

План.

1.Основні вимоги до літературного оформлення наукового дослідження:

а) визначення змісту роботи;

б) розподіл загальної кількості сторінок по розділах;

в)вимоги до цитування у тексті;

г)підготовка рукопису до друку; його редагування.

2.Підготовка і проведення захисту наукової роботи:

а) складання виступу;

б) рецензування наукової роботи; підготовка до відповідей на запитання;

в) порядок прилюдного захисту наукового дослідження.

Основні поняття до теми: зміст роботи, розділи, підрозділи, рукопис наукового дослідження, редагування, виступ, рецензування наукової роботи, захист результатів дослідження.


1. Основні вимоги до літературного оформлення

наукового дослідження:

а) визначення змісту роботи;

б) розподіл загальної кількості сторінок по розділах;

в)вимоги до цитування у тексті;

г)підготовка рукопису до друку; його редагування

Тематика наукових робіт розробляється випускаючими кафедрами і повинна відповідати профілю спеціальності, стану розробки та перспективам подальшого розвитку науки.

У вступі необхідно обґрунтувати вибір теми, що визначається її актуальністю, сформулювати коло питань, необхідних для . І їх вирішення, визначити мету роботи, указати об'єкт та предмет дослідження, методи аналізу.

Таким чином, науковий апарат дослідження має такий вигляд:

•    Актуальність обраної тематики дослідження.

•    Ступінь розробки проблематики дослідження.

•    Об'єкт та предмет дослідження.

•   Мета і завдання дослідження, які дослідником повинні бути викладені лаконічно, чітко, у відповідності до предмету дослідження..

Теоретико-методологічна база роботи, яку складають фундаментальні дослідження з визначеної проблематики.

•    Наукова новизна дослідження.

•    Основні положення, що виносяться на захист.

•    Науково-практичне значення дослідження.

Структура науково-дослідної роботи має визначатися метою і завданнями дослідження, логікою розгортання наукового матеріалу, методологією його структурування та складатися зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

Основна частина дипломного проекту складається з трьох розділів, що мають 2-3 підрозділи.

Перший розділ носить загальнотеоретичний характер, де, спираючись на праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, викладено суть обраної проблематики. Перший розділ є теоретичною основою майбутніх розробок.

Другий розділ носить аналітичний характер, у якому подається глибокий аналіз наукової проблеми з використанням певних методів дослідження.

Третій розділ розкриває зміст експериментальної частини дослідження з обґрунтуванням отриманих висновків.

У висновках формулюються основні результати дослідження, вказується на особисті розробки автора та подальше дослідження проблематики. Оформлення дипломної (магістерської) роботи.

Робота повинна бути представлена в електронному варіанті. Текст роботи розміщується лише на одній стороні аркуша формату А4 (210x297) із такими відступами:

-   ліворуч-30 мм,

-   праворуч-15мм,

-   верхнє поле - 20 мм,

-   нижнє-20 мм.

Робота повинна мати тверду обкладинку, сторінки - пронумеровані арабськими цифрами, починаючи зі «Змісту», зберігаючи просторову нумерацію у правому куті на сторінці.

Титульна сторінка не нумерується, але також включена до нумерації так само, як і решта таблиць, ілюстрацій, додатків. Назва розділів та підрозділів повинна починатися на наступній сторінці та чітко відображати зміст і суть розділу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, тобто номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. У кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад 1.1. або 1.1.3.

Додатки оформлюються окремо на кожній сторінці. Ілюстрації, схеми, таблиці містяться на окремих аркушах та підлягають загальній нумерації. Ілюстрації позначають словом «Рис. № _» та нумерують послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації та пояснення вміщуються під ілюстрацією.

Таблиці розміщують окремо на кожній сторінці, де у правому верхньому кутку над відповідним заголовком є напис «Таблиця» із зазначенням її номера.

Посилання на джерела цитат є підтвердженням наукової вартості даної роботи. Посилання в тексті роботи на використані джерела зазначають порядковим номером за переліком посилань та виділяють квадратними дужками. У разі, якщо наводяться джерела, що мають велику кількість сторінок, то необхідно зазначити точний номер сторінки, на яку робиться посилання. Використані літературні джерела розміщують:

-   за алфавітом перших літер прізвищ авторів;

-   за хронологією видань;

Оформлення дипломної (магістерської) роботи.

Робота повинна бути представлена в електронному варіанті. Текст роботи розміщується лише на одній стороні аркуша формату А4 (210x297) із такими відступами:

-   ліворуч-30 мм,

-   праворуч-15мм,

-   верхнє поле - 20 мм,

-   нижнє-20 мм.

Робота повинна мати тверду обкладинку, сторінки - пронумеровані арабськими цифрами, починаючи зі «Змісту», зберігаючи просторову нумерацію у правому куті на сторінці.

Титульна сторінка не нумерується, але також включена до нумерації так само, як і решта таблиць, ілюстрацій, додатків. Назва розділів та підрозділів повинна починатися на наступній сторінці та чітко відображати зміст і суть розділу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, тобто номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. У кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад 1.1. або 1.1.3.

Додатки оформлюються окремо на кожній сторінці. Ілюстрації, схеми, таблиці містяться на окремих аркушах та підлягають загальній нумерації. Ілюстрації позначають словом «Рис. № _» та нумерують послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації та пояснення вміщуються під ілюстрацією.

Таблиці розміщують окремо на кожній сторінці, де у правому верхньому кутку над відповідним заголовком є напис «Таблиця» із зазначенням її номера.

Посилання на джерела цитат є підтвердженням наукової вартості даної роботи. Посилання в тексті роботи на використані джерела зазначають порядковим номером за переліком посилань та виділяють квадратними дужками. У разі, якщо наводяться джерела, що мають велику кількість сторінок, то необхідно зазначити точний номер сторінки, на яку робиться посилання. Використані літературні джерела розміщують:

-   за алфавітом перших літер прізвищ авторів;

-   за хронологією видань;

-   доповідь, яка не перевищує 8 сторінок друкованого тексту через 1,5 інтервали.


2.Підготовка і проведення захисту наукової роботи:

а) складання виступу;

б)рецензування наукової роботи; підготовка до  відповідей на запитання;

в) порядок прилюдного захисту наукового дослідження

У процесі підготовки до прилюдного захисту результатів дослідження автор повинен підготувати текст доповіді-виступу.

У виступі дослідник повинен відобразити основні аспекти:

  1.  Обґрунтувати актуальність теми дослідження.
  2.  Розкрити ступінь дослідження даної проблеми зарубіжними та вітчизняними вченими.
  3.  Вказати об’єкт, предмет дослідження.
  4.  Зазначити мету, гіпотезу (при наявності) та завдання дослідження.
  5.  Вказати структуру роботи.
  6.  Розкрити по розділах основні результати досліджень
  7.  Висвітлити загальні висновки до теми.

Для ефективнішого виступу автор може підготувати матеріали, які наочно будуть відображати результати досліджень (таблиці, схеми, гістограми, діаграми тощо).

Рецензування наукового дослідження.

Кафедрою із числа провідних фахівців з проблем дослідження призначається рецензент наукової роботи, який завчасно до захисту складає рецензію.

З рецензією автор знайомиться до захисту і готує відповіді на зауваження рецензента, обґрунтовуючи їх.

Рекомендації щодо проведення захисту наукового дослідження:

Процедура захисту відбувається відповідно до нормативних документів щодо організації навчального процесу у вищій школі і включає такі етапи:

1. Голова комісії називає тему дослідження, автора, наукового керівника та рецензента.

2. Виступ автора про результати дослідження.

3. Запитання комісії.

4. Відповіді на запитання.

5. Слово наукового керівника.

6. Виступ рецензента.

7. Відповіді автора на зауваження рецензента.

8. Прикінцеве слово автора наукової роботи.

Зауважимо, що:

-   на питання комісії за темою дослідження не відповідати надто коротко і категорично (або багатослівно);

-   слід визнати помилки, що вказані опонентом, і прагнути дати повну відповідь.

Найбільш типовими помилками при захисті є:

  •  тема (назва) дослідження не розкривається в положеннях, що виносяться на захист;
  •  положення подаються надто коротко, схематично, не розкриваються повно, не підтверджують наукових ідей дослідника;
  •  новизна та теоретична значущість дослідження або не визначені, або сформульовані неправильно, не за темою;
  •  не витримується наукова термінологія і, замість загальноприйнятих термінів, вживається побутова лексика;
  •  висновки як за розділами, так і в цілому не передають змісту самих розділів, не дають можливості побачити результат;
  •  список літератури включає в себе книги, які не є близькими за тематикою наукового дослідження;
  •  наявність орфографічних, стилістичних та інших помилок тощо.

Захист повинен носити характер наукової дискусії й проходити з дотриманням принциповості, наукової етики. Сама процедура захисту визначається Положенням про захист дисертацій. Рішення Ради ДЕК щодо захисту виноситься таємним голосуванням.

Слово на захисті надається науковому керівникові, який повинен розкрити ставлення дипломанта (магістранта) до наукового дослідження, його наполегливість як пошуковця, успіхи та досягнення.

Виступ керівника будується на тезах власної доповіді, виявляючи високий професійний рівень володіння науковим апаратом, ерудицію та науковий потенціал власного дослідження. Під час літературного оформлення слід дотримуватися певних правил, зокрема назва та зміст розділів повинні відповідати темі дослідження та не виходити за її межі, зміст яких вичерпує тематику, а зміст окремих частин - усього розділу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24033. Влагалище: строение, топография, кровоснабжение, иннервация, отношение к брюшине 277 KB
  Влагалищные артерии происходят из маточных артерий а также из нижних мочепузырных средних прямокишечных и внутренних половых артерий. Большие и малые половые губы получают кровь по передним губным ветвям из наружной половой артерии правой и левой ветви соответствующей бедренной артерии а также по задним губным ветвям из промежностных артерий являющихся ветвями внутренних половых артерий. В кровоснабжении клитора и луковицы преддверия принимают участие парные глубокая артерия клитора дорсальная артерия клитора артерии луковицы...
24034. Острые лейкозы. Классификации 37.38 KB
  Неотложная помощь при гипертоническом кризе гиперкинетического типа Неотложную терапию при гипертоническом кризе гиперкинетического типа начинают с внутривенного введения 6 10 мл 05ного раствора или 3 5 мл 1ного раствора дибазола. Для купирования криза индерал или обзидан вводят внутривенно струйно в дозе 5 мг на 10 15 мл изотонического раствора натрия хлорида. Внутривенно или внутримышечно вводят 1 мл 01ного раствора рауседила. Внутривенно капельно вводят 1 мл 25ного раствора аминазина на 100 250 мл 5ного раствора глюкозы или...
24035. Бронхоэктатическая болезнь: клиника, диагностика, лечение 34.59 KB
  Существуют несколько классификаций бронхоэктатической болезни но в клинической практике чаще используется классификация А. Форма болезни: а легкая бронхитическая б выраженная в тяжелая г сухая кровоточащая. Течение болезни: а стационарное б прогрессирующее частота и длительность обострении. При хорошо собранном анамнезе часто удается выявить перенесенную в раннем детском возрасте пневмонию послужившую причиной развития бронхоэктатической болезни.
24036. Симптоматические язвы желудка и двенадцатиперстной кишки: клиника, диагностика 33.68 KB
  Симптоматические язвы желудка и двенадцатиперстной кишки это язвы которые возникают под действием язвопровоцирующего фактора. Их отличает от язвенной болезни то что всегда удается выявить провоцирующий язву фактор и если убрать этот фактор заживление язвы и выздоровление происходит достаточно быстро. Симптоматические язвы бывают: стрессовые лекарственные эндокринные возникшие на фоне заболеваний других внутренних органов.
24037. Ревматоидный артрит: клиника, диагностика, лечение 36.22 KB
  Течение болезни Ревматоидный артрит прогрессирует в трёх стадиях. Критериями неблагоприятного прогноза являются: раннее поражение крупных суставов и появление ревматоидных узелков увеличение лимфатических узлов вовлечение новых суставов при последующем обострении; системный характер болезни; персистирующая активность болезни при отсутствии ремиссии более года; стойкое увеличение СОЭ; раннее появление в течение первого года и высокие титры ревматоидного фактора ранние до четырёх месяцев рентгенологические изменения со стороны поражённых...
24038. Хронические обструктивные болезни легких 33.58 KB
  Мерцание и трепетание предсердий: тактика лечения. Мерцание предсердий хаотичное сокращение отдельных групп мышечных волокон предсердий при этом предсердия в целом не сокращаются а в связи с изменчивостью атриовентрикулярного проведения желудочки сокращаются аритмично обычно с частотой около 100150 в 1 мин. Трепетание предсердий регулярное сокращение предсердий с частотой около 250300 в 1 мин; частота желудочковых сокращений определяется предсердножелудочковой проводимостью желудочковый ритм может быть при этом регулярным или...
24039. Желчекаменная болезнь: этиология, клиника, диагностика 27.21 KB
  АМИЛОИДОЗ ПОЧЕК АП является проявлением общего амилоидоза который представляет собой системное заболевание характеризующееся внеклеточным отложением особого белковополисахаридного комплекса амилоида что приводит в конечном итоге к нарушению функции органов. До сих пор не существует общепринятой классификации амилоидоза. По наличию или отсутствию причинного фактора выделяют следующие формы амилоидоза: 1 идиопатический первичный; 2 наследственный генетический встречающийся при периодической болезни и некоторых формах семейного...
24040. Анемия. Классификации 23.57 KB
  Для этого наиболее удобно делить анемии по единому классификационному признаку цветовому показателю. Классификация анемий Анемии подразделяют на группы по различным признакам. В зависимости от него различают такие анемии: Гипохромные ЦП ниже 085: железодефицитная анемия талассемии Нормохромные ЦП в норме: гемолитические анемии когда скорость разрушения эритроцитов превышает скорость их продукции постгеморрагическая как результат потери крови вследствие кровотечения или кровоизлияния неопластические заболевания костного мозга...
24041. Системная красная волчанка: этиология, клиника, диагностика 26.34 KB
  Системная красная волчанка СКВ болезнь ЛибманаСакса лат. Разумеется эти симптомы не патогномоничны но сочетание с другими более специфическими увеличивает вероятность того что больной страдает СКВ. Дерматологические проявления Кожные проявления имеются у 65 больных СКВ возникают одними из первых однако только у 30 50 отмечается классическая сыпь на щеках в форме бабочки. Гнёздная алопеция и ульцерация полости рта и носа влагалища также в числе возможных проявлений СКВ.