74469

Науково-дослідна робота студентів у вищих навчальних закладах України

Лекция

Педагогика и дидактика

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується підвищенням вимог до розвитку наукової сфери в освіті. Значна частина студентської молоді, педагогічних кадрів поряд з виконанням безпосередніх обов’язків займається науковою діяльністю.

Украинкский

2014-12-31

62.5 KB

6 чел.

PAGE  7

Лекція 1

(2 год.)

НЕ 1.1 Науково-дослідна робота студентів

у вищих навчальних закладах України

План.

1. Види наукової  діяльності:

а) науково-  допоміжна;

б) науково-  дослідна;

в) науково-організаційна.

2.  Сутність науково-дослідної роботи студентів: мета, завдання,   значення.

3.   Види НДРс у вищих навчальних закладах.

Основні поняття до теми: наукова робота; науково-дослідна робота; реферат; стаття; курсова робота; бакалаврська робота; дипломна робота; магістерська робота.


1.
Види наукової  діяльності:

а) науково-  допоміжна;

б) науково-  дослідна;

   в) науково-організаційна.

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується підвищенням вимог до розвитку наукової сфери в освіті.

Значна частина студентської молоді, педагогічних кадрів поряд з виконанням безпосередніх обов’язків займається науковою діяльністю.

Діяльність ВНЗ передбачає залучення викладачів і студентів до наукової роботи, що є однією із відмінностей ВНЗ і закладу середньої освіти.

Діяльність науковця визначається не лише галуззю науки, якою він займається, але й характером наукової роботи.

За характером наукової роботи  НДР поділяють на такі види: 

а) науково-допоміжна;

б) науково-дослідна;

в) науково-організаційна.

Науково-допоміжна діяльність охоплює широку групу науково допоміжних професій (лаборанти, асистенти, референти, бібліографи тощо).

Виконання роботи цими спеціалістами є дуже важливим і потрібним, адже від них залежить здійснення всієї поточної роботи (друкування, систематизація літератури, виконання поточної експериментальної роботи, обробка результатів, складання звітів тощо).

У деяких вчених, особливо тих, що займаються певними прикладними дослідженнями (біологи, фізики, хіміки тощо) можуть існувати цілі лабораторії, де працюють помічники - це люди, що виконують науково-допоміжну діяльність.

Науково-дослідна робота передбачає здійснення дослідної роботи, а саме;

  •  вибір теми дослідження;
  •  визначення наукового апарату;
  •  розробка методики експериментальної роботи;
  •  аналіз літератури;
  •  літературне оформлення результатів дослідження;
  •  розробка практичних рекомендацій тощо.

Науково-дослідною діяльністю у ВНЗ займаються і викладачі, і студенти.

Науково-організаційна діяльність передбачає керівництво науково-дослідною і науково-допоміжною діяльністю інших (асистентів, лаборантів, студентів та ін.).

Таким видом діяльності, як правило, займаються викладачі з науковим ступенем чи званням (кандидати наук, доктори наук, професори, доценти). Ці люди повинні мати організаторські здібності, уміти захоплювати інших, вести за собою, об’єднувати людей у колектив, усувати перешкоди тощо.

У вітчизняній науці можна навести багато прикладів таких людей. Одним із них був відомий фізіолог І.П.Павлов, під керівництвом якого успішно працювало кілька сотень вчених.

Розробка диференційованого навчання (внутрішньокласна диференціація) в Україні відбувалася під керівництвом Ю.З.Гільбуха.


2.
Сутність науково-дослідної роботи студентів:

мета, завдання,   значення.

НДРс організовується і здійснюється у відповідності з Положенням Міністерства освіти і науки “Про  науково-дослідну роботу студентів вищих навчальних закладів”.

Науково-дослідна робота студентів (далі НДРс)  є одним із важливих засобів підвищення якості підготовки і виховання спеціалістів з вищою освітою, які повинні і здатні творчо застосовувати у практичній діяльності останні досягнення науково-технічного і культурного прогресу.

Залучення студентів до НДРс дозволяє використовувати їх творчий і трудовий потенціал для розв’язання актуальних завдань розвитку народного господарства і культури країни.

Основними завданнями НДРс є:

  1.  Оволодіння студентами науковим методом пізнання.
  2.  Поглиблене і творче засвоєння навчального матеріалу.
  3.  Навчання методиці і засобам самостійного розв’язання НД завдань.
  4.  Ознайомлення з методами і методикою наукової роботи.
  5.  

НДРс є продовженням і поглибленням навчального процесу, що безпосередньо організовується на кафедрах, у лабораторіях, обсерваторіях, ботанічних садах, обчислювальних центрах, студентських бюро тощо, тобто в науково-дослідних закладах ВНЗ.

Керівництво НДРс здійснюють професори, доценти і викладачі ВНЗ. До керівництва можуть залучатися й інші працівники ВНЗ, а також аспіранти.


3.
Види НДРс у вищих навчальних закладах

Науково-дослідна робота студентів поділяється на такі групи:

  1.  НДРс, яка включається до навчального процесу відповідно до навчального плану.
  2.  НДРс, що виконується у позанавчальний час за ініціативою студента.

НДРс, що включається до навчального процесу передбачає:

  1.  Виконання завдань, лабораторних робіт, курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських проектів, які носять елементи наукових досліджень.
  2.  Виконання нетипових завдань НД характеру у період виробничої чи навчальної практики.
  3.  Вивчення теоретичних основ методики, постановки, організації і виконання наукових досліджень, планування і організації наукового експерименту, обробки наукових даних у межах курсу “НДРс  і методологія наукових досліджень”.

НДРс, яка виконується у позанавчальний час, організовується у таких формах:

  •  Робота у студентських наукових гуртках.
  •  Участь у виконанні держбюджетної тематики (індивідуально чи колективно), що здійснюється викладачами кафедри.
  •  Робота у студентських конструкторських, проектних, технологічних, науково-інформаційних, перекладних бюро, творчих лабораторіях, студіях тощо.
  •  Участь у студентських олімпіадах, конкурсах тощо.
  •  Участь у наукових конференціях, семінарах.

НДРс, що виконується у позанавчальний час, обов’язково завершується звітами, інформаційними повідомленнями, що оприлюднюються на засіданнях наукового гуртка, семінару, конференції.

НДРс включається у загальні плани навчально-виховної і навчальної роботи ВНЗ, факультету, кафедри.

Результати НДРс висвітлюються у щорічному звіті ВНЗ (факультету, кафедри) у розділі “Науково-дослідна робота студентів”.

Загальне методичне керівництво НДРс у ВНЗ здійснюється Міністерством освіти і науки України.

Відповідальність за організацію і здійснення НДРс ВНЗ несе ректор, на факультеті – декан, на кафедрі – завідувач.

Безпосередньою роботою студентів керують призначені кафедрою викладачі (наукові керівники).

Відповідно до Положення Міністерства освіти і науки “Про НДРс у ВНЗ” передбачені заходи заохочення студентів, а саме:

  •  За успіхи досягнуті у НДРс студенти можуть нагороджуватись:

- грамотами ВНЗ;

- почесними грамотами активістів НДРс;

- преміюватися грошовими винагородами;

- преміюватися безкоштовними путівками у будинки відпочинку та санаторії.

  •  Студенти-лауреати всеукраїнських вузівських конкурсів, виставок, конференцій, олімпіад можуть нагороджуватись відповідними відзнаками.
  •  Студенти, що поєднують активну НДР з високою успішністю, можуть бути рекомендовані до встановлення їм індивідуального графіку роботи, а студенти-відмінники – до надання їм іменних стипендій.
  •  Студенти, які добилися суттєвих успіхів у НДРс, проявивши при цьому нахил до дослідницької діяльності, можуть бути рекомендовані для вступу до аспірантури.


У процесі здійснення НДР студенти
повинні залучатися до таких видів роботи, які сприятимуть формуванню у них умінь:

  •  самостійно обирати тему дослідження;
  •  обґрунтовувати актуальність обраної теми;
  •  підбирати необхідну літературу до даної теми;
  •  здійснювати аналіз відповідної психолого-педагогічної літератури;
  •  складати план дослідження;
  •  визначати науковий апарат до теми (об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання);
  •  розробляти методику дослідження;
  •  збирати фактичний матеріал;
  •  обробляти результати дослідження;
  •  робити психолого-педагогічні висновки;
  •  оформляти результати здійсненого дослідження та їх прилюдно захищати.

Цьому сприяє виконання таких видів роботи, як написання: рефератів, статей, курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт.

Реферат (від латинського “refero” – сповіщаю, повідомляю, доповідаю) – це короткий виклад у письмовій формі, або в публічному виступі змісту наукової праці, літератури за темою дослідження, тобто, доповідь, повідомлення на основі опрацювання якого-небудь питання.

Реферат повинен складатися з таких структурних елементів:

- вступу, що дає уявлення про актуальність теми і завдання його автора;

  •  основної частини, яка містить стислий огляд й оцінку літератури, аргументацію основних положень, котрі захищає студент;
  •  висновків про можливість використання набутих знань;
  •  списку використаних джерел.

Вимоги до оформлення реферату:

  1.  Титульна сторінка (ВНЗ, кафедра тема, виконавець, керівник).
  2.  План (простий, або складний).
  3.  Анотація.
  4.  Ключові поняття.
  5.  Вступ (1-2 сторінки) розкриває актуальність обраної теми, мету і завдання автора.
  6.  Основна частина (розкриває сутність теми).
  7.  Висновки автора з практичними рекомендаціями.
  8.  Список використаної літератури.
  9.  При необхідності додатки (практичний матеріал, діагностика, схеми, тести, плани, зразки уроків тощо).

Посилання у тексті краще робити після цитати у квадратних дужках.

Назви розділів за планом (змістом) треба чітко виділити у тексті реферату.

Обсяг роботи – 15-20 рукописних сторінок.

Стаття (тези) – це невеличка наукова праця (до 6-8 стор. Машинописного тексту), де автор розкриває проблему дослідження та отримані результати.

Стаття передбачає науковий виклад матеріалу без явного поділу його на структурні елементи.

Структурні елементи, наявні у статті, між собою повинні бути взаємопов’язані. Перехід від однієї частини статті до іншої має бути плавним.

На початку статті автор уміщує вступ, де стисло розкриває актуальність проблеми та необхідність її дослідження (до 0,5 стор.).

Далі розміщують аналіз останніх досліджень з даної проблеми, на які опирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми (0,3 стор.).

Наступне – формулювання цілей статті (постановка завдання) – ця частина досить важлива, оскільки читач з неї визначає корисність для себе даної статті. Мета статті завжди випливає з постановки загальної проблеми і огляду раніше виконаних досліджень, тобто стаття має на меті ліквідувати якісь “білі плями” у загальній проблемі (обсяг 5-10 рядків).

Виклад матеріалу дослідження (4 стор.)  Невеликий обсяг вимагає від автора чіткого формулювання думок, сутності, розкриття понять.

Іноді можна обмежитись коротким згадуванням про метод вирішення проблеми і викладом отриманих результатів. Якщо на обсяг статті немає суворих обмежень, то доцільно описати методику  дослідження повніше.

У закінченні наводяться висновки з даного дослідження і коротко подаються перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

Курсова, бакалаврська, дипломна, магістерська роботи – є складовою частиною навчального процесу.

Ці роботи є самостійними науковими працями студента.

Курсова робота виконується на ІІІ курсі і має на меті узагальнити психолого-педагогічні знання і уміння студентів.

Бакалаврська, дипломна, магістерська роботи виконують подвійну функцію:

по-перше, навчальну – розширюють і поглиблюють теоретичні знання, практичні навички самостійної роботи і наукових досліджень;

по-друге, контролюючу – дають змогу оцінити ступінь підготовки у ВНЗ бакалавра (спеціаліста).

Бакалаврська робота виконується на ІV, а дипломна (магістерська) – на V курсах відповідно.

Тематика цих робіт розробляється на кафедрі ВНЗ.

Основна відмінність курсової, бакалаврської, дипломної, магістерської робіт полягає у:

  •  рівні виконання;
  •  обсязі роботи.

Курсова робота – 25-30 друкованих сторінок.

Бакалаврська робота – 40-45 друкованих сторінок.

Дипломна робота – 50-60 друкованих сторінок.

Магістерська робота – 70-80 друкованих сторінок.

Курсова робота, як правило, носить теоретичний характер.

Бакалаврська робота містить елементи експериментальної роботи.

Дипломна (магістерська) - носить експериментальний характер і має практичне застосування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76919. Симпатические сплетения живота. Симпатические сплетения брюшной полости и таза (чревное, верхнее и нижнее брыжеечные, верхнее и нижнее подчревные сплетения) 181.94 KB
  Вегетативные и соматические нервы участвуют в иннервации внутренних органов сосудов через вне и интраорганные сплетения состоящие из нервных узлов и соединяющих их смешанных пучков из симпатических парасимпатических чувствительных нервных волокон. Сплетение направляет ветви по ходу селезеночных печеночных желудочных брыжеечных артерий к брюшным органам в воротах которых возникают органные сплетения. В составе сплетения присутствуют пять крупных нервных узлов.
76920. Органы чувств и учение И.П. Павлова. Характеристика органов чувств в свете Павловского учения об анализаторах 180.62 KB
  Органы чувств являются периферической важнейшей рецепторной частью анализаторов первой сигнальной системы. В органах зрения и обоняния восприятие осуществляет и анализирует сама нейрочувствительная клетка и поэтому эти органы называют первично чувствующими. Поэтому эти органы называются вторично чувствующими.
76921. Орган слуха и равновесия: общий план строения и функциональные особенности 182.53 KB
  Орган слуха и равновесия иначе называется преддверноулитковым органом в котором выделяют наружное среднее и внутреннее ухо. Большая часть органа располагается внутри височной кости. Орган слуха или слуховой анализатор считается в сенсорной системе человека вторым по значению после зрительного так как крайне важен для общения с природой и обществом в связи с развитой членораздельной речью.
76922. Наружное ухо, его части, строение, кровоснабжение, иннервация 181.85 KB
  Рельеф ушной раковины: завиток свободный завернутый край; ножка завитка – конечная часть завитка нависающая над наружным слуховым проходом; бугорок ушной раковины на границе задней и верхней части завитка изнутри; противозавиток параллелен завитку; козелок выступ кпереди от слухового прохода; противокозелок напротив козелка в нижней части противозавитка; полость ушной раковины между козелком и противозавитком; мочка долька ушной раковины содержащая жировую ткань. Состав наружного слухового прохода: хрящевая часть 1 3...
76923. Среднее ухо 180.75 KB
  Слуховые косточки лежат в барабанной полости связанные между собой и некоторыми стенками суставами мышцами и мембранами. Кроме того существует костная проводимость звука через слуховые косточки и стенки барабанной полости. Стенки барабанной полости: верхняя покрышечная стенка – на передней поверхности пирамиды височной кости; нижняя яремная стенка в области яремной ямки на нижней поверхности пирамиды с началом сосцевидного канальца для ушной ветви X пары; медиальная лабиринтная стенка с мысом окном преддверия овальным...
76924. Внутреннее ухо: костный и перепончатый лабиринты. Спиральный (кортиев) орган. Проводящий путь слухового анализатора 184.04 KB
  Они представлены волосковыми сенсорноэпителиальными клетками которые находятся внутри улитки в спиральном органе слуховой рецептор и внутри расширений преддверия и полукружных каналов вестибулярный рецептор. Костный и перепончатый лабиринт – скелет внутреннего уха располагается в пирамиде височной кости имеет следующие составные части: преддверие занимающее срединное положение; улитку лежащую кпереди от преддверия; три полукружных канала расположенных кзади от преддверия. Стенки отверстия и другие образования преддверия...
76925. Орган зрения: общий план строения. Глазное яблоко и его вспомогательный аппарат 183.74 KB
  Изменения внутренней оси глаза короткая длинная сказываются на положении фокуса световых лучей. Оболочки глаза состоят: из фиброзной оболочки с прозрачной и круглой передней частью роговицей диаметром в 12 мм толщиной в 1 мм; и с задней частью плотной белесоватой склерой толщиной от 04 до 1 мм; из сосудистой оболочки с тремя частями: собственно сосудистой ресничным телом радужкой со зрачком; из сетчатой оболочки с наружной пигментной и внутренней светочувствительной частью. Внутреннее ядро глаза представлено водянистой влагой...
76926. Преломляющие среды глазного яблока: роговица, жидкость камер глаза, хрусталик, стекловидное тело 181.53 KB
  Стекловидное тело находится в стекловидной камере. Объем его у взрослого - 4 мл. По составу - это гелеобразная среда с наличием в остове особых белков: витрозина и муцина, с которыми связана гиалуроновая кислота, что обеспечивает вязкость и упругость тела
76927. Сосудистая оболочка глаза, ее части. Механизм аккомодации 180.92 KB
  Ресничное тело средний отдел сосудистой оболочки расположен в виде кругового валика соответственно месту перехода роговицы в склеру сзади от радужки с которой срастается наружным ресничным краем. В центре радужка имеет зрачок ограниченный зрачковым краем сосудистой оболочки а противоположный ему край называется ресничным. В сосудистой оболочке находятся ресничные артерии: задние и передние; короткие и длинные. Из венозной сети сосудистой оболочки формируются вортикозные вены 46 проходящие через склеру и впадающие в...