74470

Методологічні основи наукових досліджень. Мова як засіб вираження наукових знань

Лекция

Педагогика и дидактика

Проблема методології дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою визначаються розвитком власного методологічного апарату. Розробка конкретних методів науки базується на її теоретичних положеннях і методологічних принципах.

Украинкский

2014-12-31

75 KB

2 чел.

PAGE  1

ЛЕКЦІЯ  2

(2 год.)

НЕ 1.2 Методологічні основи наукових досліджень.

Мова як засіб вираження наукових знань

План.

  1.  Поняття “методологія”, “науковий метод”, “методика”.
  2.  Сутність та основні види наукових досліджень.
  3.  Особливості педагогічних досліджень, їх завдання та можливості.
  4.  Вибір умов проведення дослідження. Етика дослідження.

Основні поняття до теми: методологія;  метод;  методика;  емпіричні дослідження; теоретичні дослідження; науково-педагогічне дослідження;  природні, лабораторні, комплексні умови дослідження; етичні принципи дослідження.

  1.  
    Поняття “методологія”, “науковий метод”, “методика”

Проблема методології дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою визначаються розвитком власного методологічного апарату. Розробка конкретних методів науки базується на її теоретичних положеннях і методологічних принципах.

Термін “методологія” грецького походження.

Він означає “учіння про метод” чи “теорія методу”.

Методологія займається теоретичними проблемами шляхів і       засобів наукового пізнання і закономірностями наукового дослідження як творчого процесу.

Методологія виникла на основі аналізу наукової діяльності, загальних особливостей методів і засобів, що використовуються, їх порівняння і систематизації. Тим самим методологія виявляє сутність наукової пізнавальної діяльності.

Поняття методології є складним і не завжди розуміється однозначно. Воно використовується перш за все для широкого значення загальної методології всіх наук.

Відповідно, у цьому випадку методологія означає філософську вихідну позицію наукового пізнання, загальну для будь-яких досліджень.

Поняття “методології” у більш вузькому значенні слова означає теорію наукового пізнання у конкретних наукових дослідженнях.

 Педагогічний словник С.У.Гончаренка дає таке тлумачення поняття “методологія”:

  1.  Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці.

2)  Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.

В.А.Штофф визначає “методологію” так:  “На відміну від методології в широкому  філософському значенні, яка спрямована на аналіз методологічної ролі і евристичного значення принципів, законів, категорій, методологія науки в більш вузькому значенні є теорією наукового пізнання і покликана вивчати закономірності складного процесу пізнання у багатогранних проявах та формах, які характерні для даної науки.”

Зазвичай, терміном “методологія” позначають три різні рівні наукового підходу:

Філософська методологія – загальний принцип пізнання, філософський підхід до аналізу явищ дійсності.

“Система діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію.” Цей рівень називають філософсько-методологічним.

Загальна методологія – сукупність більш загальних            методологічних принципів, методів (наприклад, методи педагогіки є одночасно її методами і загальною методологією для часткових дидактик, школознавства).

Часткова методологія – сукупність методів у кожній конкретній науці.

Термін “метод” грецького походження, що у перекладі означає шлях дослідження чи пізнання.

Це спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об’єкта.

Науковий метод – це цілеспрямований підхід, шлях, за допомогою якого досягається певна мета, щось пізнається чи вирішується.

Метод являє собою комплекс різноманітних підходів і практичних операцій, що спрямовані на набуття наукових знань.

У педагогіці під поняттям “наукового методу” мається на увазі система основних підходів і способів дослідження, які відповідають предмету і завданням педагогічної науки.

Поняття “метод” застосовується в широкому і вузькому значенні слова.

У вузькому значенні –це спеціальні прийоми наукового дослідження (наприклад, спостереження, опитування, тестування тощо).

У широкому значенні –це пізнавальний процес, який складається з дрібніших процесів пізнання (наприклад, метод теоретичного аналізу, крім аналізу включає : синтез, узагальнення, абстрагування тощо).

Методи реалізуються через методику.

Методика – конкретні форми і засоби використання методів, за допомогою яких здійснюється пізнання педагогічних явищ і процесів.

Поряд з поняття “методика” використовують термін “дослідницька процедура”, або “технологія”.

Це поняття ширше ніж “методика”, оскільки включає в себе визначений комплекс засобів і прийомів , а також аспекти організації дослідницької діяльності (необхідний час, план дослідження, кількість дослідників, фінансові витрати).


2.
 Сутність та основні види наукових досліджень

Наукове дослідження це процес пізнавальної діяльності дослідника, який має свою логіку і структуру і веде до вироблення наукових знань.

Будь-яке наукове дослідження повинне характеризуватися визначеними якостями: об’єктивністю; відтворюваністю; доведеністю; точністю;  надійністю.

Науковими дослідженнями, як правило, займаються вчені, які професійно для цього підготовлені. Працюють вони у наукових установах, де є експериментальне та лабораторне обладнання.

У процесі дослідження для побудови наукових теорій використовують понятійний і категоріальний апарат науки.

Результатом наукового дослідження є знання, які можуть виступати як передумова, або як засіб цього дослідження.

Розрізняють два види наукового дослідження:

  •  емпіричне;
  •  теоретичне.

Емпіризм – це філософське  вчення, що визначає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань.

Емпіричне пізнання  будується на вивченні реальної дійсності, практичного досвіду.

Займаються емпіричними дослідженнями, як правило, практики-професіонали в тій чи іншій області діяльності (вчителі, психологи, вихователі тощо).

Теоретичними дослідженнями займаються, як зазначалося, спеціально підготовлені до цього люди: професори, доценти, наукові співробітники, що працюють у науково-дослідних закладах, а також вищих навчальних закладах.

Відмінності емпіричних і теоретичних досліджень

     Емпіричне пізнання

Теоретичне пізнання

1.

Емпіричне дослідження здійснюється переважно практичними працівниками, які зайняті у практичній професійній діяльності.

1.

Теоретичне дослідження проводиться спеціально підготовленими для цього вченими.

2.

Пізнавальна діяльність не носить систематичний характер і недовготривала у часі.

2.

Пізнавальна діяльність носить систематичний, цілеспрямований і довготривалий характер

3.

Методи пізнання: спостереження, опис, експеримент, опитування тощо.

3.

Методи пізнання: абстрагування, ідеалізація, моделювання, аналіз, синтез.

4.

Отримані знання фіксуються у вигляді тверджень, правил, рекомендацій.

4.

Отримані знання відображаються у вигляді наукових концепцій, законів, закономірностей, винаходів та відкриттів.     

Незважаючи на відмінність емпіричного і теоретичного пізнання, вони тісно між собою пов’язані :

  •  по-перше, теоретичне дослідження будується на основі знань, фактів, що виявляються у процесі вивчення реальної дійсності;
  •      по-друге, емпіричний рівень дозволяє вивчати реальну дійсність, виявляти нові факти і явища, а на їх основі будувати узагальнення, робити висновки, давати практичні рекомендації.

На теоретичному рівні висуваються загальні закономірності, що дозволяють пояснити взаємозв’язок раніше відкритих фактів і явищ, формулювати закони, на основі яких можна передбачити (спрогнозувати) розвиток майбутніх подій.

  1.  
    Особливості педагогічних досліджень,

їх завдання та можливості

Наукові дослідження у галузі педагогіки прийнято називати науково-педагогічними або педагогічними.

Науково-педагогічне дослідження являє собою спеціально         організований процес пізнання, в якому проходить вироблення теоретично систематизованих знань про сутність педагогічних явищ, процесів, розробка змісту, методів, форм діяльності педагогічних працівників.

 Педагогічні дослідження поділяються за різними критеріями на групи:

1. За тривалістю:  а) короткочасні;

            б) довготривалі.   

 Наприклад. Наукові роботи (курсові, бакалаврські, дипломні, магістерські) – короткочасні. Вони вивчають ефективність методу, форми, прийому тощо.

Дослідження науковців – довготривалі. Вони вивчають дієвість концепції навчання, виховання, педагогічної системи тощо.

2. Залежно від мети і завдань дослідження:   

                       а) часткові;

                              б) комплексні.

Часткові – це дослідження, які вивчають окремі аспекти конкретної проблеми (наприклад, “Розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики”).

Комплексні – вимагають вивчення різних аспектів однієї проблеми (наприклад, “Розвиток творчості школярів” вивчається з точки зору педагогіки, психології, різних методик тощо.)

3. Залежно від функції процесу пізнання і його результатів:

                              а) фундаментальні (теоретичні);

                              б)  прикладні (емпіричні).

Фундаментальні дослідження – це така наукова діяльність, яка орієнтується на розв’язання ключових теоретичних питань.

Їх мета і завдання – це розкриття внутрішнього характеру явищ, пояснення причин, виведення закономірностей, концепцій тощо.

Прикладні дослідження – це наукова діяльність, яка має на меті використання теоретичних результатів у конкретних умовах практичної роботи.

4.Відповідно до теми і мети педагогічного дослідження:

а) дослідження пов’язані з теоретичними проблемами:

    - розробка понятійно-категоріального апарату;

    - розробка концепцій навчання і виховання;

- узагальнення досвіду;

- аналіз історії розвитку проблеми тощо.

б) дослідження прикладні (емпіричні):

  •  розробка методів, форм, засобів , прийомів і їх апробування на практиці;
  •  розробка різних технологій педагогічної діяльності.

в) дослідження, що пов’язані з професійною підготовкою педагогічних кадрів:

  •  розробка концепцій підготовки;
  •  розробка стандартів професійної підготовки;
  •  розробка змісту, форм, методів, прийомів професійної підготовки.
  1.  
    Вибір умов проведення дослідження.

Етика дослідження

Педагогічні дослідження пов’язані у переважній більшості з людьми, а людина під дією різних факторів змінюється і цей процес відбувається постійно. Тому дослідник не може охопити повністю картину всіх змін.

Відповідно дослідник повинен вибрати який-небудь фрагмент, визначити умови, в яких проводитиметься дослідження, обрати досліджуваних суб’єктів, а також  адекватні методи виміру та аналізу результатів.

Серед цього всього важливу роль відіграє вибір умов проведення дослідження.

Педагогічне дослідження може проводитись у таких умовах:

  •  лабораторних;
  •  природних;
  •  комплексних.

Лабораторні умови це умови, за яких у лабораторній обстановці дослідник за допомогою різних пристроїв може фіксувати результати.

При цьому можуть періодично змінюватись деякі умови (незалежні змінні) і дослідник може спостерігати, що відбувається із залежними змінними.

Незалежні змінні – це те, що можна змінити у дослідженні для виявлення їх впливу на залежні змінні (явища, процеси).

Наприклад, дослідник вивчає вплив індивідуального підходу на успішність учнів.

      -  незалежна змінна – індивідуальний підхід;

      - залежна змінна – успішність учнів.

Лабораторія – це ідеальне місце  для перевірки наукових припущень (гіпотез), для доведення причинно-наслідкових зв’язків між змінними. Але такі умови потребують спеціального обладнання, приміщення тощо. Тому такі умови присутні більше у вагомих наукових дослідженнях.

 

Природні умови – це умови, коли в цілому зовнішні фактори, суть процесу, до якого включена людина не змінюються, а лише доповнюються додатковими елементами (ці елементи є тим новим, що  пропонує дослідник, або тими факторами, причинами, вплив яких перевіряється).

Природні умови допускають менший контроль і точність, але вони доступніші для проведення будь-яких досліджень.

Комплексні умови – це умови, які охоплюють і природні, і лабораторні.

У процесі проведення педагогічних досліджень, які пов’язані з людьми, вчені повинні керуватися етичними принципами, щоб не принести шкоди досліджуваним.

Будь-який дослідницький проект повинен перед впровадженням бути проаналізований з точки зору впливу: “Чи не має він негативного впливу на почуття власної гідності, стан людини, її благополуччя”. Це не може виправдати ніякий отриманий результат, навіть відкриття.

Кожен дослідник зобов’язаний дотримуватись етичних принципів:

  1.  “Не нашкодь!”

Ні одне дослідження з участю людей не повинно причиняти шкоди психічному чи фізичному здоров’ю. Але якщо останнього (шкоди фізичному здоров’ю) уникнути легко, то контролювати вплив на психіку важко.

Сьогодні при багатьох науково-дослідних закладах США і Західної Європи, наприклад, існують спеціальні комісії, завдання яких – стежити за тим, щоб дослідження, які проводяться не носили шкоди досліджуваним.

У дослідженнях, які  за об’єкт мають людину, ступінь ризику повинна бути мінімальною, тобто не перевищувати ту, з якою людина може зустрітися в щоденному житті.

Контроль спеціальних комісій стає жорсткішим. Багато з цих організацій вважають, що на них лежить відповідальність за захист людської гідності, вони відстоюють право людини брати участь лише в тих  дослідженнях, які позитивно впливають і покращують Я-концепцію.

2. Отримання добровільної згоди.

Усі профспілкові організації вважають, що досліджуваний повинен брати участь у дослідженні добровільно, отримати повну інформацію про зміст і можливі наслідки експерименту.

Недопустимо добиватися згоди на участь у дослідженні, пропонуючи грошову винагороду.

Діти молодшого віку можуть брати участь у дослідженні лише при згоді батьків, оскільки вони турбуються про інтереси власних дітей.

Діти, старші 8-ми років і дорослі повинні дати власну згоду.

Крім того, і діти, і дорослі мають повне право у будь-який момент відмовитись від подальшої участі у дослідженні.

3.Конфіденційність.

Необхідно дотримуватись конфіденційності інформації, отриманої у результаті дослідження. Ніякі організації чи приватні особи не повинні мати доступу до відомостей, що респонденти висловили про своїх рідних, себе, власні фантазії, думки, прогнози, якщо вони є таємними.

4. Усвідомленість про результати дослідження.

Досліджувані мають право отримати інформацію про результати дослідження у доступній для них формі.

Якщо у дослідженні беруть участь діти, то інформацію про результати можна повідомити батькам.

5.Привілегії учасникам дослідження.

Наприклад, при участі у апробуванні системи розвивального навчання, досліджувані школярі мають право на безкоштовне  користування підручниками розвивального навчання.

Діти у дослідженні користуються такими ж привілеями, що й дорослі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

501. Модель OSI, сетевые протоколы 108.5 KB
  Изучение модели OSI, архитектуры и функционирования транспортных протоколов. На начальном этапе на компьютер, с установленной операционной системой семейства Windows, устанавливается программа-анализатор трафика WireShark 1.6.5.
502. Токсикология как наука 239.5 KB
  Химические вещества, используемые в промышленности и сельском хозяйстве, которые при определенных ситуациях могут вызывать массовые отравления. Стойкие отравляющие вещества. Нервно-паралитические яды. Качества характеризующие боевую эффективность ипритов.
503. Анализ хозяйственной деятельности предприятия интегрированных компьютерных систем Ростовский ИВЦ 323.5 KB
  Сущность и содержание Анализа Хозяйственной Деятельности. Факторы, определяющие результаты хозяйственной деятельности их классификации. Анализ использования основных производственных фондов. Анализ финансовых результатов.
504. Разработка приложений в среде VBA IDE 155.5 KB
  Составление программы обработки табличных данных. Программа может работать по принципу меню. Меню может содержать следующие пункты: ввод данных, корректировка данных, расчет таблицы, запись данных на магнитный диск, чтение данных с магнитного диска, построение диаграммы, выход.
505. Создание базы данных футбольной команды с помощью СУБД Microsoft Access 251 KB
  Создание базы данных футбольной команды. Нахождение самого результативного футболиста в этом сезоне. Создание формы в виде сводной таблицы. Диаграмма с данными о забитых голах защитниками и нападающими.
506. Основы теории систем управления 194.29 KB
  Математическое описание системы. Передаточная функция. Переходные процессы в системе. Качество управления. Временные динамические характеристики.
507. Разработка финансового плана предприятия в сфере строительства Бетон – 35 277.5 KB
  Методические основы составления текущего финансового планирования организации. Расчет объема реализации и себестоимости реализованной продукции организации. Расчет оптимального размера прибыли на основе эффекта операционного рычага. Баланс денежных поступлений и расходов организации.
508. Моделювання потоку маршрутних транспортних засобів 1.76 MB
  Модель розподілу пасажиропотоку між маршрутами міського пасажирського транспорту. Задача оптимізації інтенсивності міського пасажирського транспорту з урахуванням втрат системи місто. Узагальнення задачі для розгалуженої маршрутної мережі міського пасажирського транспорту.
509. Общественное здание. Гостиница 125 KB
  Проект Гостиница разработан на основе задания по архитектурному проектированию. Категория и класс в зависимости от вида предоставляемых услуг в соответствии с принятой в стране системной стандартов. Благоустроенные площадки перед входами в помещения общественного и жилого назначения.