74472

Вибірка у педагогічному дослідженні, її значення для дослідження

Лекция

Педагогика и дидактика

Значення методу вибірки у педагогічних дослідженнях. Вимоги до забезпечення якості та надійності вибірки. Основні поняття до теми: метод вибірки генеральна сукупність одиниця вибору репрезентативність ймовірність метод снігової кулі гніздова вибірка метод серійної вибірки серія стратифікована вибірка. Значення методу вибірки у педагогічних дослідженнях Метод вибірки – науково обґрунтований підхід що дає змогу робити висновки про об’єкт як ціле спираючись на дані аналізу лише окремих його ознак.

Украинкский

2014-12-31

53.5 KB

7 чел.

PAGE  3

ЛЕКЦІЯ 5

(2 год.)

НЕ 2.2. Вибірка у педагогічному дослідженні,

її значення для дослідження

План.

  1.  Значення методу вибірки у педагогічних дослідженнях.
  2.  Способи формування вибіркової сукупності.
  3.  Вимоги до забезпечення якості та надійності вибірки.

Основні поняття до теми: метод вибірки, генеральна сукупність, одиниця вибору, репрезентативність, ймовірність, метод „снігової кулі”, гніздова вибірка, метод серійної вибірки, серія, стратифікована вибірка.

  1.  
    Значення методу вибірки у педагогічних дослідженнях

Метод вибірки науково обґрунтований підхід, що дає змогу робити висновки про об’єкт як ціле, спираючись на дані аналізу лише окремих його ознак.

Метод вибірки пов’язаний із виділенням:

  •  генеральної сукупності;
  •  вибіркової сукупності.

Генеральна сукупністьце об’єкт соціально-педагогічного дослідження в єдності його суттєвих якостей та ознак.

Вибіркова сукупність – частина об’єктів генеральної сукупності, яка становить суму вихідних одиниць спостереження, вивчення та аналізу.

Одиниця відборуелемент генеральної сукупності, що підлягає аналізу.

Вибіркова сукупність завжди об’єднана якоюсь спільною ознакою, що цікавить дослідника і відображає якості генеральної сукупності.

Отже, генеральна сукупність – це те, що має вивчатися, а вибіркова сукупність – це те, що реально досліджується.

Саме тому вибірка повинна адекватно відображати генеральну сукупність, тобто бути репрезентативною (представницькою).

Репрезентативністьце принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об’єкта параметрам (критеріям) генеральної сукупності.

Розрізняють вибірки:

  •  прості і складні;
  •  суцільні і ймовірні;
  •  одно- і багатоступеневі;
  •  формальні та змістовні;
  •  універсальні й цільові.

Отже, від якості й кількості вибірки залежить об’єктивність результатів і висновків, а також надійність дослідження.


2.
 Способи формування вибіркової сукупності

До способів формування вибіркової сукупності належать:

  1.  Метод простого ймовірного відбору

Ймовірність це відношення кількості подій, на які сподіваються, до можливих.

 Серед різновидів простого ймовірного  способу формування вибірки є :

  •  вибірка „першого зустрічного”;
  •  поштове опитування;
  •  метод „снігової кулі”.

Вибірка „першого зустрічного” – використовують журналісти.

Поштове опитування, за допомогою пошти, але воно не завжди об’єктивне.

Метод „снігової кулі” – коли потрібно опитати декілька сотень людей, а реальна можливість опитати 10. Тоді пошук інших респондентів ведеться за допомогою цих 10 , але кожен з них повідомляє за своїх двох знайомих, а ті за своїх двох і т.д.

Тоді на п’ятому етапі вибіркова сукупність = 10+20+40+80+160=310

  1.  Метод систематичного відбору (механічного).

Сутність його полягає у визначенні так званого кроку вибірки.

При цьому усі елементи генеральної сукупності зводяться до загального списку (переліку), а з нього через рівні інтервали (кроки) відбирають групу респондентів.

Гс

      К=

Вс

Де:  К- крок вибірки

              Гс – генеральна сукупність

              Вс – вибіркова сукупність

Три наступні вибірки: гніздова, серійна та стратифікована – пов’язані з поняттям районування генеральної сукупності.

Районування генеральної сукупності – це процес розподілу досліджуваного об’єкта на складові частини відповідно до мети та завдань дослідження.

  1.  Метод гніздової вибірки

Гніздова вибірка – за одиницю відбору беруть групи чи колективи, далі проводять суцільне опитування в кожному з них. Наприклад: досліджуючи учнівський колектив, за одиницю відбору беруть окремі класи.

  1.  Метод серійної вибірки 

Серійна вибіркавиділення замість гнізд статистичних серій.

Серія це сукупність відмінних одиниць.

Наприклад: генеральна сукупність – 2000 осіб

300 – учні старших класів

1000 – учні початкових класів

700 – учні середніх класів.

До вибірки треба включити 200 осіб, тому з кожної серії треба вибрати необхідну кількість за формулою:

       С1 . Вс

       Вс1 =  

                          Гс

Де:  Вс1 –кількість респондентів для відбору в першій серії;

       С1 – кількість осіб першої серії;

       Вс – вибіркова сукупність загальна;

       Гс – генеральна сукупність.

Наприклад,

Вс1   = 300+200          = 30 осіб

 2000

Вс2     = 1000 . 200 = 100 осіб

                  2000

Вс3 = 700 .200          = 70 осіб

                 2000

Вс = 30 + 100 + 70 = 200 осіб

5. Метод стратифікованої вибірки

Стратифікована вибірка передбачає, що вихідною одиницею беруть однорідну частину генеральної сукупності, аналіз якої проводять за однією чи кількома ознаками. 

Стратифікована вибірка перегукується з серійною вибіркою, але в основу поділу на страти беруть одну, дві, чи більше ознак, які пов’язані історичними, природними, психічними, економічними та іншими аспектами досліджуваного об’єкта.

  1.  
    Вимоги до забезпечення якості

та надійності вибірки

Інформація, отримана в ході проведення дослідження, повинна відповідати вимогам якості (точності, обґрунтованості) та надійності.

Точність інформації залежить від чутливості використаних методик до вимірювання досліджуваних якостей.

Обґрунтованість (валідність) педагогічної інформації визначається придатністю методу досліджувати (вимірювати) саме ті якості об’єкта, які вивчаються.

Якість, тобто точність та обґрунтованість дослідження досягається комплексним використанням різних методик при дослідженні одного й того ж процесу, явища тощо.

Надійність інформації, або її вірогідність – означає стабільність результатів при повторних експериментах різних дослідників.

 Надійність дослідження визначається за формулою:

1

Р = (  1   -    -------    ) .  100  %

                                                                Вс     

де:   Р – надійність дослідження

        Вс – ( вибіркова сукупність) кількість учасників дослідження   

Наприклад, завдання: визначити надійність проведеного педагогічного дослідження, якщо у ньому брало участь 82 учні і 39 учителів.

                        1                    1

Р = (1 -    --------------) . 100   =  ( 1 -    ----- ) . 100 = 90,9 %

                     (82+39)                                 11

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80923. Внешняя торговля и цены 74.66 KB
  Международное экономическое разделение труда в последние годы достигло невиданных в истории экономического развития масштабов, а мировая торговля становится господствующим фактором не только экономического, но и политического, общественного и культурного развития в мире
80924. Цены и их роль в национальной экономике 49.68 KB
  Одним из факторов, влияющих на уровень цен, являются издержки производства. Кроме них, серьезное влияние на цены оказывает полезность товара, благодаря которой товар приобретает статус блага и оказывается вовлеченным в круг интересов потребителей.
80925. Система цен. Классификация цен 48.61 KB
  Она состоит из различных элементов в качестве которых можно рассматривать как конкретные отдельные цены так и определенные группы цен объединяемых по различным признакам. Ведущую роль во всей системе цен играют цены на продукцию базовых отраслей промышленности. Тесная взаимосвязь и взаимозависимость цен входящих в единую систему обусловлена в основном двумя важными обстоятельствами: Все цены формируются на единой методологической основе которой являются законы стоимости предложения и спроса. В зависимости от характера обслуживаемого...
80926. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності 31.77 KB
  На основі безпосереднього сприйняття предметів чи за допомогою зображень наочності у процесі навчання в учнів формуються образні уявлення і поняття про історичне минуле. Педагогічний словник визначає наочність як один із принципів навчання заснований на показі конкретних предметів процесів явищ. Під засобами навчання розуміють предмети прилади чи їх сукупність яка необхідна для здійснення чогонебудь.
80927. Дайте оцінку сучасним засобам навчання на уроках історії 35.54 KB
  Очевидно що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбоводослідницька діяльність яка має включати в себе постановку творчих дослідницьких завдань і наукове поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних аудіовізуальних і мультимедійних технологій. Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно але раніше якість фотоаудіовідеоматеріалів їх нестача...
80929. Проблема диференційного підходу до учнів у навчанні історії 36.5 KB
  У методиці навчання історії ще немає повноцінних досліджень і рекомендацій з індивідуалізації роботи з учнями але визначені загальні підходи до діагностики їх пізнавальних здібностей і можливостей. Він писав: До слабких недостатньо підготовлених відносяться учні які при поверхневому знанні історії не виявляють помітного інтересу до її вивчення і майже зовсім не володіють адекватними прийомами й уміннями самостійної роботи з навчальним історичним матеріалом. вважаються учні що мають цілком задовільні знання з історії.
80931. Звязок методики навчання історії з іншими науками 35.76 KB
  Методичні дослідження вивчаючи процес навчання історії мають спиратися на родинні науки насамперед на історію педагогіку і психологію. Пізнавальна діяльність учнів та її результати не можуть бути повноцінними якщо навчання історії не буде відповідати сучасному рівню історичної науки її методології. Навчання історії стане науково обґрунтованим і результативним лише за умови якщо вся його структура зміст і методика будуть відповідати цим обєктивним етапам та закономірностям пізнання.