746

Построение статистической группировки

Лабораторная работа

Социология, социальная работа и статистика

Аналитическая группировка выявляет закономерность между величиной среднегодовой стоимости ОПФ и величиной объема продукции. Эта зависимость прямая и показывает эффективное управление объемом продукции, в зависимости от величины среднегодовой стоимости ОПФ.

Русский

2013-01-06

137.5 KB

121 чел.

ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ

НОВГОРОДСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕСИТЕТ

Имени ЯРОСЛАВА МУДРОГО

                                      ИНСТИТУТ ЭКОНОМИКИ И УПРАВЛЕНИЯ

Кафедра: Статистики и экономико-математических методов

Отчёт №1

по дисциплине статистика

лабораторная работа по теме:

Построение статистической группировки

Вариант 2

                                                                                                                        Выполнил:

                                                                                                                        

                                                                                                                        

                                                                                                                        Проверил:
                                                                                                                        

Великий Новгород

2012

Цель работы: Систематизация первичных данных (полученных в результате статистического наблюдения) и получение на этой основе сводной характеристики объектов в целом при помощи обобщающих показателей.

1.1 Построение статистической группировки

Имеются следующие показатели, характеризующие работу тридцати предприятий.

Таблица 1 – Исходные данные

№ п/п

Среднегодовая стоимость

ОПФ, млн. руб.

Объем продукции,

млн. руб.

1

40,2

42,8

2

80,7

104,1

3

51,1

58,4

4

49,3

53,7

5

63,2

80,9

6

75,7

94,1

7

66,5

112,7

8

28,4

34,6

9

67,8

70,3

10

24,2

29,4

11

25,7

33,3

12

39,3

54,5

13

41,1

50,7

14

59,3

70,1

15

64,2

79,9

16

39,8

64,4

17

56,2

46,3

18

35,7

41,8

19

30,9

38,1

20

54,3

85,9

21

20,1

18,7

22

45,6

46,4

23

48,4

52,8

24

59,6

90,4

25

72,1

86,1

26

41,2

43,2

27

45,3

47,5

28

54,4

84,3

29

37,1

41,4

30

60,3

75,4

Ход работы:

1. На основе имеющейся информации о работе тридцати предприятий можно построить структурную и аналитическую группировку.

2. За группировочный признак можно взять факторный признак – среднегодовую стоимость ОПФ.

3. Рассчитаем необходимое число групп и величину интервала.

Для определения числа групп используем формулу, предложенную американским учёным Стерджессом: n = 1 + 3,322 ∙ lg N = 1 + 3,322 ∙ lg 30 = 5,9 ≈ 6

Следовательно, образуем 6 групп предприятий с равными интервалами, величину интервала определим по формуле: h = (xmaxxmin)/n = (80.7– 20.1)/6 = 10.1

Обозначим границы групп:

1 группа:   20,1 – 30,2
2 группа:   30,2 – 40,3

3 группа:   40,3 – 50,4
4 группа:   50,4 – 60,5
5 группа:   60,5 – 70,6
6 группа:   70,6 – 80,7

4. Показатели, характеризующие работу предприятий – среднегодовая стоимость ОПФ и объем продукции, разносятся по указанным группам и подсчитываются итоги по группам.

5. Результаты группировки заносятся в таблицу и определяются общие итоги.

Таблица 2 – Группировка предприятий по величине среднегодовой стоимости ОПФ

Номер группы

Группы предприятий по среднегодовой стоимости ОПФ, млн. руб.

Число предприятий, единиц

Среднегодовая стоимость ОПФ, млн. руб.

Объем продукции, млн. руб.

1

20.1 – 30.2

4

98,4

116

2

30.2 – 40.3

6

223

283

3

40.3 – 50.4

6

270,9

294,3

4

50.4 – 60.5

7

395,2

510,8

5

60.5 – 70.6

4

261,7

343,8

6

70.6 – 80.7

3

228,5

284,3

Итого

30

1477,7

1832,2

Конкретный анализ взаимосвязи можно сделать на основе аналитической группировки.

Таблица 3 – Аналитическая группировка предприятий по величине среднегодовой стоимости ОПФ

Номер группы

Группы предприятий по среднегодовой стоимости ОПФ, млн. руб.

Число предприятий, единиц

Среднегодовая стоимость ОПФ, млн. руб.

Объем продукции, млн. руб.

всего

в среднем на одно предприятие

всего

в среднем на одно предприятие

1

20.1 – 30.2

4

98,4

24,6

116

29

2

30.2 – 40.3

6

223

37,2

283

47,2

3

40.3 – 50.4

6

270,9

45,2

294,3

49,1

4

50.4 – 60.5

7

395,2

56,5

510,8

73

5

60.5 – 70.6

4

261,7

65,4

343,8

86

6

70.6 – 80.7

3

228,5

76,2

284,3

94,8

Итого

30

1477,7

-

1832,2

-

В среднем

-

-

305,1

-

379,1

6. Отобразим полученный интервальный вариационный ряд графически, то есть построим гистограмму распределения предприятий по сумме среднегодовой стоимости ОПФ.

Рисунок 1 – Гистограмма распределения предприятий по сумме среднегодовой стоимости ОПФ

Построим полигон распределения предприятий по сумме среднегодовой стоимости ОПФ, для чего определим серединные значения каждого интервала.

Таблица 4 – Расчётные данные

Номер группы

Группы предприятий по среднегодовой стоимости ОПФ, млн. руб.

Число предприятий, единиц

Срединные значения интервалов, млн. руб.

1

20,1 – 30,2

4

25,1

2

30,2 – 40,3

6

35,2

3

40,3 – 50,4

6

45,3

4

50,4 – 60,5

7

55,4

5

60,5 – 70,6

4

65,5

6

70,6 – 80,7

3

75,6

Итого

30

Рисунок 2 – Полигон распределения предприятий по среднегодовой стоимости ОПФ

Вывод. На основе структурной группировки, представленной в таблице 2, можно констатировать, что: в рассматриваемой совокупности в основном преобладают предприятия с величиной среднегодовой стоимости ОПФ от 30,2 до 40,3 млн. руб., от 40,3 до 50,4 млн. руб. и от 50,4 до 60,5 млн. руб., их удельный вес в общем объеме составляет 20 %. На их долю приходится 223,0 млн. руб., 270,9 млн. руб. и 334,9 млн. руб. соответственно, всей среднегодовой стоимости ОПФ.

    Аналитическая группировка, представленная в таблице 4,выявляет закономерность между величиной среднегодовой стоимости ОПФ и величиной объема продукции. Эта зависимость прямая и показывает эффективное управление объемом продукции, в зависимости от величины среднегодовой стоимости ОПФ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22913. ТЕОРЕМА КРАМЕРА 43.5 KB
  Αn1x1αn2x2αnnxn=βn Складемо визначник з коефіцієнтів при змінних α11 α12 α1n Δ= α21 α22 α2n αn1 αn2 αnn Визначник Δ називається головним визначником системи лінійних рівнянь 1. Якщо головний визначник Δ квадратної системи лінійних рівнянь 1 не дорівнює нулю то система має єдиний розв’язок який знаходиться за правилом: 2 Формули 2називаються формулами Крамера. Домножимо перше рівняння системи 1 на A11 друге рівняння – на А21 і продовжуючи так далі nе рівняння системи домножимо на Аn1. Отримаємо рівняння яке...
22914. Обчислення рангу матриці 20.5 KB
  Основними методами обчислення рангу матриці є методи оточення мінорів теоретичний і метод елементарних перетворень практичний. Методи оточення мінорів полягає в тому що в ненульовій матриці шукається базисний мінор. Тоді ранг матриці дорівнює порядку базисного мінору.
22915. Теорія систем лінійних рівнянь 24 KB
  Основною матрицею системи 1 називаються матриці порядку m x n. Ранг основної матриці системи A називається рангом самої системи рівнянь 1. Розміреною матрицею системи рівнянь 1 називається матриця порядку mxn1.
22916. Теорема Кронекера – Капелі (критерій сумісної системи лінійних рівнянь) 46 KB
  Припустимо що система сумісна і числа λ1λ2λn утворюють розв’язок системи. Вертикальний ранг основної матриці системи дорівнює рангу системи векторів a1a2an вертикальний ранг розширеної матриці співпадає з рангом системи векторів a1a2anb. Оскільки вектор b лінійно виражається через a1a2an за теоремою 2 про ранг ранги системи векторів a1a2an і a1a2anb співпадають.
22917. Розв’язки системи лінійних рівнянь 50 KB
  Оскільки система сумісна ранги матриці A і рівні і дорівнюють r. Система переписується таким чином: Всі розв’язки системи можна одержати таким чином. Одержується система лінійних рівнянь відносно базисних змінних x1x2xr.
22918. Еквівалентні системи лінійних рівнянь 29.5 KB
  Дві системи лінійних рівнянь з однаковим числом змінних називаються еквівалентними якщо множники їх розв’язків співпадають. Зокрема дві несумісні системи з однаковим числом змінних еквівалентні. Еквівалентними перетвореннями системи лінійних рівнянь називаються перетворення які зводять систему до еквівалентних систем.
22919. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь (метод виключення змінних) 84.5 KB
  Отже за теоремою Крамера система має єдиний розв’язок. Але на практиці цей розв’язок зручніше знаходити не за формулами Крамера. Система має нескінчену кількість розв’язків змінні системи діляться на дві частини – базисні та вільні змінні.
22920. Поняття підпростору 47 KB
  1 в підпросторі M існують два лінійно незалежні вектори a1 і a2. З іншого боку пара лінійно незалежних векторів утворює базис площини R2. Це означає що будьякий вектор простору лінійно виражається через a1 і a2. 2 в підпросторі M існує лише лінійно незалежна система що складається з одного вектора a.
22921. Однорідні системи лінійних рівнянь 49 KB
  Будемо розглядати однорідну систему лінійних рівнянь з змінними 1 Зрозуміло що така система рівнянь сумісна оскільки існує ненульовий розв’язок x1=0 x2=0xn=0. Цей розв’язок будемо називати тривіальним. Можна зробити висновок що якщо однорідна система лінійних рівнянь має єдиний розв’язок то цей розв’язок тривіальний. Однорідна система лінійних рівнянь має нетривіальний розв’язок тоді і тільки тоді коли її ранг менше числа невідомих.