74846

Екатерина II. «Всякая всячина». Н.И. Новиков, его литературные труды и сатирические журналы. Сатира на лица и на пороки

Доклад

Литература и библиотековедение

Новиков его литературные труды и сатирические журналы. Предполагают что свои материалы в журнал посылали Фонвизин князь Щербатов и даже Новиков. Новикова. В Трутне под подписью Правдолюбов Новиков упрекает Екатерину.

Русский

2015-01-05

16.52 KB

0 чел.

Екатерина II. «Всякая всячина». Н.И. Новиков, его литературные труды и сатирические журналы. Сатира на лица и на пороки.

В январе 1769г. Екатерина 2 организует выпуск еженедельного журнала «Всякая всячина»(ВВ), разрешив издавать подобные журналы всем желающим. Свою концепцию незлобивой сатиры Екатерина II восприняла из английских сатирико-нравоучительных журналов: «Зритель» и «Опекун» Стиля и Аддисона. Екатерина II рассчитывала руководить общественным мнением. Екатерина II в иносказательной форме предпринимает попытки разъяснить читателям аспекты своей политики. Ею была помещена аллегорическая «Сказка о мужичке», в которой императрица снимала с себя ответственность за провал работы Комиссии по составлению нового Уложения. В ней рассказывалось о мужичке, которому стал тесен старый кафтан, и о приказчике, решившем сшить мужичку новый. Созвав портных, приказчик велел дворецкому дать им новое сукно и даже сделал раскрой. Но нерадивые портные и капризные мальчики, , помешали сшить кафтан, и мужичок остался мерзнуть. Мужичок — русский народ; кафтан — новое Уложение; дворецкий — приказчик Екатерины II; портные — Комиссия депутатов; четыре грамотных мальчика — представители Лифляндии, Эстляндии, Украины и Смоленской области, требовавшие сохранить им старинное местное самоуправление.

Основные объекты сатиры: суеверие и страсть к слухам, скупость, зависть и невоспитанность, самодурство и бесполезное модничанье, склонность к дурным привычкам.

Первые номера «ВВ» пользовались популярностью ввиду новизны подобного рода изданий. Тираж составлял около 1,5 тыс. экз.. Позднее тираж снизился. Редактор - Козицкий. Сотрудники: Елагин, Лукин, Сумароков, Аблесимов, Храповицкий, графа Шувалов и др. Предполагают, что свои материалы в журнал посылали Фонвизин, князь Щербатов и даже Новиков. Установление авторства затруднительно, так как материалы в журнале помещались в основном анонимно.

Сатирические журналы Н.И. Новикова.

1.Трутень. Сущ.до 1770 года. Рассматривает 3 рода деятельности: военная, гражданская и придворная. Оценивает их критически. В «Трутне» под подписью «Правдолюбов» Новиков упрекает Екатерину. (более человеколюбив тот, кто помогает исправить пороки. Упреки в плохом знании языка. Новиков обрушивается на дворянские нравы, упрекает в презрении ко всему русскому, увлечении иностранщиной, упоминает о разночинцах). В 70-м году меняет тон сатиры (понимал опасность своих выпадов). Изгоняется Правдолюбов (заметка, что его письма печататься не будут). Журнал нападает на кокеток, серьезные темы исчезают. Журнал обесцветился. Тираж падает. Новиков публиковал письма читателей, которые писал сам. Шуточные псевдонимы. «Трутень» 70-го года не интересовал читателя. Он выполнил свою миссию – выражение оппозиции. «Всякая всячина» тоже закрылась, до «Трутня».

2.Пустомеля. (2 номера). Журнал зарег.на имя фон Фока. 1номер - цель создать положит. образ русского героя. Это должен быть юноша Добросерд. Развитие образа не удалось – не успел. Первые образцы театральных рецензий в России. Театральная жизнь. 2номер – 2 материала привели к гибели. 1- материал как перевод с китайского, посвящен обязанностям правящего человека. 2 – стихотворение Фонвизина «Послание к слугам моим». Дух вольнодумства. Журнал закрыт без объяснения причины.

3.«Живописец». (1772). Н. притворно ставит свой журнал под «крышу» Екатерины. Продолжает линию «Трутня» - обличение отриц. явлений действительности. В живописце печат. «Опыт модного словаря щегольского наречия» - отраж. соц.-психолог. хар-ры светской аристократии, нападает на распущенность их нравов. «Отрывок» - некот. считают его автором Радищева. - форма путешествия. Повеств. ведется от лица путеш., который останавл. в теч. 3-х дней практически в каждом селе и деревне. И нигде не видел ничего хорошего. Во всем виноваты помещики. Критика крепостн. дворянства, произвол помещиков. Еще одна тема – галломания. Тема просвещения. Новиков говорил, что дворяне, не прошедшие должного воспитания, будут плохими слугами государству. Жанровое своеобразие: жанр письма. Эффект правдоподобности. В 73-м году иногда печатаются странные материалы, переводы. В конце июня 73-го года закрывается без объяснения с читателем.

4.«Кошелек». Противостояние галломании. Превознесение добродетелей предков. Впрочем, в этой жизни Новиков стремится найти и положительные примеры. Принципиальным в этом отношении являются два сатирико-нравоучительных разговора: «I. Между Россиянином и Французом» и «II. Между Немцем и Французом».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25179. «Ідеологія і утопія» (К. Манхейм) 26 KB
  Манхейм Системна спроба дослідження ідеології була зроблена К. Марксу надмірно широке розуміння ідеології. Подруге німецький соціолог виокремив таку важливу характеристику ідеології як систематизованість саме тому ідеологія претендувала на науковість. За цими ознаками виокремлюють два основні різновиди відкриті і тоталітарні ідеології.
25180. Предмет історико-філософської думки 88 KB
  Пригадайте ще років 1520 тому історії філософії відводили місце на крайній периферії у табелі про ранги філософських дисциплін. Головними вважали дослідження з діамату істмату філософських проблем природознавства етики та естетики а історія філософії розташовувалася десь за ними. Приблизно такий самий статус зберігався і в системі викладання: справа зводилася до короткого історикофілософського вступу якому присвячували двітри лекції і на тому історію філософії забували. Є підстави констатувати докорінну зміну статусу історії...
25181. Києво-Могилянська Академія та її роль у формуванні української філософії 25.5 KB
  КиєвоМогилянська Академія та її роль у формуванні української філософії Заснована Петром Могилою у 1632 р. В академії вперше для східних слов'ян почалося систематичне викладання філософії. Викладання філософії передбачало: діалектику логіку фізику математику та метафізику. Про це свідчить хоча б те що кожен професор філософії повинен був виробити собі свій оригінальний курс.
25182. Cимволізм культури. Сутність символу 28 KB
  Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу. Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом. Образ не є уявленням він скоріше предмет уявлення. Будьякий смисл є образом і будьякий образ є хоча б певною мірою символом.
25183. Буття-в-собі і буття-для-себе в параці Ж.-П.Сартра Буття і ніщо 26.5 KB
  Буттявсобі і буттядлясебе в параці Ж.Сартра €œБуття і ніщо€. Буття не створене ніким і нічим воно просто є воно не активне не пасивне не імманенте. Буття є те що воно є це позитивність неповязана з часом.
25184. Філософські школи античності 30.5 KB
  Філософські школи античності Немає філософії взагалі існують її конкретні історичні прояви. Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика або еллінська філософія еліністична філософія та філософія доби Римської імперії. Рання класика або натурфілософія початковий період філософії. До філософії можна прийти лише знаючи математику.
25185. Основні засади ФІ Гегеля та Канта 34.5 KB
  Історія людства в своїй цілісності стає об'єктом теоретичної реконструкції та аналізу в творчості Канта а своє логічне завершення ці пошуки знаходять в філософії історії Геґеля. Найхарактернішою ознакою німецької класичної філософії є визнання субстанційності історії. Продовжуючи просвітницьку традицію Кант та Геґель постулювали як засадничу основу історичного процесу розум раціональне впорядкування історії. ФІ на відміну від емпіричних описових досліджень історії має представити всесвітню історію як систему€...
25186. Методи теоретичного пізнання 30 KB
  Теоретичне пізнання це пізнання яке ґрунтується на споглядальному відношенні до дійсності тобто має чисто інтелектуальний характер. До загальних методів теоретичного пізнання відносять аналіз та синтез. Третім загальнонауковим методом теоретичного пізнання є ідеалізація.