75000

У дзеркалі слова. На все впливає мови чистота…

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Олеся: Є слова що білібілі Як конвалії квітки Лагідні як усміх ранку Ніжносяйні як зірки. Є слова як жар пекучі І отруйні наче чад. Про які слова мовить поет у перших 4х рядках Якими словами ви можете замінити означення білібілі лагідні ніжносяйні Чи знаєте ви такі слова покаже гра.

Украинкский

2015-01-09

81.5 KB

0 чел.

У дзеркалі слова

На все впливає мови чистота…

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур'ян...

М. Рильський.

Мета: усвідомити значення мови в організації життя будь-якої спільноти, зрозуміти суть поняття «державна мова», її роль у розвитку науки, культури, держави; викликати бажання до вивчення рідної мови, спонукати до оволодіння її лексичним багатством. Поглиблювати розуміння учнями етики спілкування, формувати негативне ставлення до лихослів'я, переконувати в потребі кожного підвищувати культуру свого мовлення —- найголовнішу ознаку загальної культури. Виховувати в учнів патріотизм, любов до рідної мови.

Обладнання: Конституція України, словники української мови, тематична виставка книжок «Мово рідна, слово рідне!»

На дошці записана тема виховної години, а нижче —- уривок вірша О. Олеся:

Є слова, що білі-білі,

Як конвалії, квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки.

Є слова, як жар пекучі

І отруйні, наче чад...

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд.  (О. Олесь)

І.  Постановка проблеми.

1) Бесіда.

  1.  Яке значення має мова в житті людини?
  2.  Чим, на вашу думку, відрізняється цивілізована, культурна людина від дикуна?
  3.  Як виявляється культурний рівень людини?
  4.  Ким вам хочеться бути: особистістю чи дикуном?
  5.  Як ви гадаєте, на якій стадії культурного розвитку ви знаходитесь зараз?

     (Культурна людина, не дуже культурна, напівдика чи дика?)

2) Послухайте невеличкий текст.  Висловіть свою думку щодо міркувань байкаря.

Язик

Знаменитий байкар Давньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Одного разу Ксанф хотів запросити гостей і наказав Езопу приготувати найкраще. Езоп купив язики і приготував із них три страви. Ксанф запитав, чому Езоп подає тільки язики. Той відповів: "Ти звелів купити найкраще. А що може бути на світі кращим від язика? З його допомогою будуються міста, розвивається культура народів! При допомозі язика ми вивчаєм науки і отримуєм знання,... люди можуть порозумітися між собою, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, давати, отримувати, виконувати прохання, освідчуватися в коханні. Тому, я думаю, що нема нічого кращого від язика".

Таке міркування сподобалось Ксанфу і його гостям. Іншим разом Ксанф розпорядився, щоб Езоп придбав для обіду найгірше.

Езоп пішов і знову купив язики. Всі здивувались. Тоді Езоп почав пояснювати: "Ти звелів мені знайти найгірше. А що є у світі гірше язика? З його допомогою люди ображають і розчаровують один одного, лицемірять, брешуть, обурюються, хитрують, сваряться. Язик може зрадити і скривдити. Чи може бути щось гірше від язика?!"

Легенда стверджує, що не всім гостям було приємно чути цю відповідь Езопа.

  •  Порівняйте обидві відповіді Езопа.
  •  Як ви гадаєте, вони обидві правильні чи одна заперечує другу?
  •  Обгрунтуйте свою думку.
  •  Послухайте висловлювання В. Сухомлинського.

"Слово — найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину".

Повернемось тепер до вас. Як стало ясно з ваших відповідей на поставлені вище питання, ніхто з вас не вважає і не хоче вважати себе дикуном. Отже, всі хочуть стати людьми культурними. Перед тим ви також констатували, що культура людини передусім виявляється в її мовленні.

Тоді яким має бути ваше слово: "запашною квіткою", "живою водою" чи" розжареним залізом і брудом"? Мудрим і добрим чи нерозумним і злим? Що воно має приносити — радість чи біду?

  •  Зверніть увагу на вірш, записаний на дошці.
  •  Прочитайте його вголос.
  •  Про які слова мовить поет у перших 4-х рядках?
  •  Якими словами ви можете замінити означення "білі-білі", "лагідні", "ніжно-сяйні"?
  •  Чи знаєте ви такі слова, покаже гра.

II.  Лінгвістична гра-естафета «Чари рідної мови»

  1.  Кожен день ми починаємо з вітання. Вдома вітаємося з рідними, а на вулиці – з сусідами, друзями, у школі – з учителями, однокласниками. Про те, якого великого значення здавна надавав наш народ вітанню, говорять приказки та прислів’я. наприклад: «Гарне вітання миліше за частування». Пригадайте формули вітання рідною мовою. Виграє той, хто назве найбільше.

Учні один за одним називають задані слова, хто не може назвати — вибуває з гри.

  1.  Згадайте слова, якими називаємо те, що нам найрідніше, найсвятіше.

(Мама, Батьківщина, тато, брат, Бог,...)

  1.  Назвіть слова ввічливості, так звані "чарівні слова".

(Ласкаво просимо, вибачте, будь ласка...)

  1.  Назвіть слова з ласкаво-пестливим відтінком.

(Матінка, сестричка, серденько, малесенький...)

  1.   Як ви розумієте вислів: «Скажіть мені добре слово і я його примножу»

ІІІ.   «Перевір себе».   

Учитель.  Ввічливість. Усяке спілкування передбачає користування висловами мовленнєвого етикету. Етикет – це правила ввічливості. Що значить «увічливий»?

Звернемось до походження цього слова. Пов’язується воно з формою «у вічі»: тобто ввічливий – це «той, хто дивиться у вічі». Як це зрозуміти? Кажуть, очі людини – це дзеркало душі. Очі не вміють обманювати. Якщо вони демонструють миролюбність, відсутність ворожості, агресивності, то спілкування буде приємним. Тому, спілкуючись, вітаючись, люди дивляться у вічі один одному. Згодом прикметник «увічливий» став набувати нового змісту – люб’язний, уважний.

Вищою мірою ввічливості в українців вважається ґречність і чемність. слово «ґречність» утворене від давнього «к речи», тобто сказаний, зроблений до речі, вдало. Слово «чемний» утворилося від пізнішого «кчемний» - придатний до чогось.

Увічливість співбесідників характеризують слова мовленнєвого етикету, які і ви повинні знати:

привітання: …;

прощання: …;

звертання: …;

подяки: …;

прохання: …;

вибачення: …;

відмови: …;

похвали: …;

запрошення: …;

побажання: ….

Учитель. Разом із лагідним словом, привітною усмішкою ми передаємо позитивну енергію своєї душі, вона впливає на співрозмовника, піднімає йому настрій. Те добро, яке ви віддали, повертається до вас. Скільки б добра ви не віддавали, воно не вичерпується з вашої душі. І чим більше ви його віддаєте людям, тим багатшими на добро стаєте самі.

  •  


  •  А тепер зверніть увагу на два останні рядочки вірша, записаного на дошці.
  •  Про які слова говорить поет?
  •  Як назвав такі слова Сухомлинський? (Брудом.)
  •  Що можуть зробити такі (злі, чорні, отруйні і т. п.) слова?

(Поранити, вразити, розчарувати, образити, зганьбити, отруїти, вбити...)

  •  А тепер прочитайте слова М. Рильського, якими ми почали нашу сьогоднішню бесіду. (Учень читає вголос.)
  •  Про який бур'ян у мові говорить поет?
  •  То який же бур'ян треба виполювати зі своєї мови, щоб не виглядати злими і дикими?

а) грубі, брутальні, непристойні, зневажливі;

б) слова з бандитсько-хуліганського жаргону;

в) прокльони, лайку;

г) брутальні вирази зі словом "мать"…

Зауважимо, слово "мати" — святе. І, вживаючи його в такій брудній, непристойній мові, ти ображаєш, найперше, свою матір, найріднішу людину, ти грішиш, адже Матір'ю називаємо Богородицю, мати — Україна, мати — рідна земля. То яким треба бути нелюдом, щоб осмілитись бруднити таке святе слово!

Той, хто вживає злі слова, разом з ними викидає на співрозмовника і негативну енергію. І зло, як бумеранг, повертається до вас. Отже, чим більше ви його викидаєте, тим більше його стає у вашій душі. Бійтеся таких слів, виполюйте їх, як найшкідливіші бур'яни! Особливо страшну силу мають прокльони. У народі вважається (і не безпідставно), що прокльони повертаються й падають на тих, хто кляне, на їх дітей, навіть на майбутніх нащадків.

Дорогі діти! Я хочу нагадати вам слова нашого великого поета і пророка Тараса  Григоровича  Шевченка:

Умийтеся! Образ Божий

Багном не скверніте!

(Пояснити слова "сквернити ", "скверна ".)

Бог сотворив людину за своєю подобою. Отже, в кожній людині відбитий образ Божий, а поганими словами і вчинками вона цей образ оскверняє, а значить — грішить проти Бога. Така людина не може розраховувати на любов і повагу. Бо хто захоче любити й поважати грубіяна, дикуна, лихослова? Хіба такі самі людці, як він. Подумайте над цим. Іноді навіть виховані хлопчики, та й дівчатка, наслідуючи поганий приклад, вживають такі слова й вирази, від яких, як кажуть, "вуха в'януть". Зрештою, більшість із вас це розуміє. Але в товаристві не хочуть виділятись і уподібнюються до невихованих. Чому? Невже їм це подобається? А може, просто бояться зробити зауваження, виправити свого ровесника. Ще розсердиться, не захоче з вами спілкуватися, дружити. А ви не бійтеся! Якщо це хороші хлопці чи дівчата, такі, з якими варто дружити, то вони зрозуміють вас і візьмуть до уваги ваше зауваження. А якщо ні — то не варто шкодувати за такими приятелями.

ІV.    Народ скаже, як зав’яже

Лихослів'я завжди засуджувалося нашим народом. Про це свідчать і численні перлини народної творчості, зокрема, прислів'я.  Пригадайте прислів’ята приказки, в яких лаконічно узагальнюються народні погляди на культуру мовлення:  

  •  Що маєш сказати, наперед обміркуй.
  •  Краще мовчати, аніж брехати.
  •  Краще недоговорити, ніж переговорити.
  •  Мудрий не все  каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
  •  Дав слово – дотримай його.
  •  Шабля ранить голову, а слово – душу.
  •  Вола в’яжуть мотузками, а людину словами.
  •  Більше діла – менше слів.
  •  Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
  •  Хто ясно думає, той ясно і говорить.
  •  Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.
  •  Слово — не стріла, а ранить глибше.
  •  Вода все сполоще, а злого слова—ні.
  •  Обмова—полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
  •  Не кидай словами, як пес хвостом.
  •  Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
  •  Дурний язик голові не приятель.
  •  Добре слово краще за гроші.
  •  Від теплого слова і крига скресне.
  •  Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
  •  Умієш говорити – умій слухати.
  •  Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.

Хай це останнє прислів'я і буде завданням, яке поставить кожен перед собою.

Пригадайте прислів’я та приказки, в яких узагальнюються народні погляди на порушення правил мовного етикету.

  •  Базіка – мовний каліка.
  •  Ляпає язиком, як постолом.
  •  Накрив мокрим рядном та ще й помелом.
  •  Говорив, наче три дні не їв.
  •  Гавкає, як собака на прив’язі.
  •  Заторохтіла сорока, діжка з горохом.
  •  Меле, як порожній млин.
  •  Глухий слухає, як німий говорить.
  •  Бесіди багато, а розуму мало.
  •  На городі бузина, а в Києві дядько.

Збагачуйте своє мовлення розумними і добрими словами, виполюйте з нього увесь бур'ян, бруд, усе непристойне. Підвищуйте свою культуру мовлення, бо тільки через неї — шлях до загальної культури, інтелігентності, авторитету й поваги серед людей.

V.     «Острів мовних скарбів»

  •  Побудувати вислови, дібравши початки з лівої, а продовження з правої колонки, поясніть їх значення.
  1.  Слово – зброя. Як і усяку зброю, …

ніколи не можуть схвилювати світ. (Б.Шоу)

  1.  Чудова думка втрачає свою цінність, …

його треба чистити й доглядати. (М.Рильський)

  1.   Не можна ходити по рідній землі, …

коли вона погано висловлена. (Вольтер)

  1.  Ні мертва мова, ні мертва цивілізація…

не чаруючись виплеканою народом  у віках рідною мовою. (Ю.Мушкетик)

VІ.  «Академія ввічливих наук»

Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її шанує і любить, і суддя тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий український педагог В.Сухомлинський писав: “Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Видатний учитель вважав, що мова є складовою духовної культури дитини і її культури мови зокрема. “Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості”.

Кожен мовець повинен прагнути до того, аби його мова стала досконалою, зрозумілою всім. Тобто він має оволодіти культурою мови. А це завдання можна реалізувати лише тоді, коли засвоїш основи мовної нормативності, навчишся користуватися багатством лексичних та стилістичних засобів, мови, зможеш висловлювати думку логічно, ясно, доречно, доступно, виразно, багато, різноманітно, естетично. Як свідчать наші спостереження, це завдання посильне не кожному.

Спілкування між людьми відбувається відповідно до норм і правил. Пригадаємо їх.

 Кілька правил мовного етикету:

  1.  Намагайся говорити правильно, літературною мовою.
  2.  Не засмічуй рідну мову мовними «бур’янами».
  3.  Добирай слова, що найточніше відповідають думці.
  4.  Помітивши помилку в своїй мові, не соромся, виправ її.
  5.  Помітивши помилку у мові свого товариша, скажи про це тактовно, ввічливо, щоб не образити і не принизити його.
  6.  Де б ти не був, хай завжди твоїми добрими друзями стануть слова «добрий день», «дякую», «даруйте», «до побачення»…
  7.  До всіх незнайомих і старших людей звертайся на Ви.
  8.  У розмові з рідними і старшими ніколи не підвищуй голосу.
  9.  Говори виразно, розбірливо, чітко, щоб тебе було легко зрозуміти.
  10.  Будьте завжди ввічливі й доброзичливі, поважайте співрозмовника.

В повсякденному житті нам завжди доводиться говорити. Ми спілкуємося про те, що ми бачимо, про те, що ми чуємо, про що мріємо та чим живемо.

Але чи завжди ті слова, які ми використовуємо для цього є пристойними, літературними, приємними?

Існує істина: «Нічого не коштує нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість. Вона відкриває замки людських сердець. Привітний вираз обличчя, уважне доброзичливе ставлення до співбесідника забезпечують відкритість стосунків та уникнення конфліктів». (Г. Песталоцці)

На все впливає мови чистота:

Зір глибшає, і кращають уста,

Стає точнішим слух, а думка гнеться,  

Як вітром розколихані жита. ( Д. Павличко)

Найвірніша з друзів – мова  рідна, мила,

Наша в ній надія, в ній і наша сила.

Слався, величайся, зіркою гори,

Українська мово, серед дітвори!

Весь Всесвіт в мові розмістився,

Весь світ чарівний в ній звучить.

У слові сонцем заіскрився,

Щоб у чудових звуках жить.

Усе своє звучання має,

Все-все одягнуте в слова!

У рідній мові все співає:

Пісок і камінь, і трава.

І нас єднає рідна мова

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п’ю.

Бо наша рідна мова — мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки в нас рідна мова є!

І, як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

А знехтуємо рідне слово,

Земля цього нам не простить.

То ж линь над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

Цвіти і сійся, рідне слово,

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом, не мовчи!

Ми одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Мова — наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Нею можна висловити все: від найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень і оповідань.

Мова — дивний скарб. Любіть рідну мову, вивчайте і спілкуйтеся нею!

Отож, діти, звертаюся до кожного із вас:

Любіть, шануйте, підносьте до зір

Цю українську мову.

Нема солодшої — повірте

За неї, пречудову!

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58658. Правило переноса слов 59 KB
  Форма организации деятельности: самостоятельная работа фронтальная работа взаимопроверка работа в парах. Приемы: работа с учебником; составление схем; взаимоконтроль; групповая работа. Самостоятельная работа с самопроверкой по эталону.
58659. Имена собственные 44 KB
  На экране видеофрагмент мультфильма Трое из Простоквашино затем появляется тема урока. На экране появляется рубрика Словарный диктант и галчонок Хватайка. Проверьте записанное в тетради с ответами на экране.
58660. Сочинение по картине К.Ф. Юона «Волшебница зима» 43 KB
  Задачи урока: познакомить с творчеством К.Ф.Юона; учить читать картину, осмысливать ее содержание; привлечь внимание детей к красоте зимней природы; формировать умение строить текст...
58661. Изменение глаголов по временам 45 KB
  Ребята откройте свои тетради и запишите число и классная работа. Учитель: Я буду загадывать загадки а отгадку вы будете записывать в тетрадь. Учитель: Что это по одному ученику выходят к доске Запишите слово ставя ударение и подчеркивая орфограммы .
58662. Морфологический разбор имени прилагательного 41.5 KB
  Напомню что наша тема называется морфологический разбор имени прилагательного. Во-вторых постоянные признаки разряд прилагательного: качественное относительное или притяжательное непостоянные признаки число род падеж.
58664. Имя существительное 37.5 KB
  Какие у вас возникли вопросы Как называется На какие вопросы отвечает Что обозначает Это и есть цель нашей деятельности. Мы: 1 познакомимся с новой частью речи; 2 узнаем на какие вопросы она отвечает; 3 а также научимся распознавать её среди других слов.
58665. Изменение имен существительных по числам 51.5 KB
  Цель урока: Развивать умение изменять существительные по числам различать род. Образовательные цели научиться употреблять в речи имена существительные классифицировать их;...
58666. М.В.Ломоносов. Оды 48.5 KB
  В чём необычность курса обучения пройденного Ломоносовым Что такое теория трёх штилей 2 Запись в тетрадях. Он ценит в царе то что он царствуя служил свои законы сам примером утвердил монаршу власть скрывал чтоб нам открыть науки о том как...