75019

Здоров’я народу - багатство країни. Позакласний захід з народознавства для 6-7-х класів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Українське житло мало чотиригранну будову – чотири стіни відповідали чотирьом сторонам світу. Вікна виходили на схід і на південь – до сонця. З північного боку, де панували темні, злі сили, вікон не було.

Украинкский

2015-01-11

98.5 KB

0 чел.

Відділ освіти Петровської районної в м.Донецьку ради

Донецька загальноосвітня школа I-III ступенів №106

Позакласний захід  з

народознавства для 6-7-х класів

                             

                                                                           

                                                                                    Виконавець:

                                            учитель української мови та літератури,

                                                                   заступник директора з НВР

                                                                                         Сташевська І.Є.

2011 рік

1 сторінка. “Хата моя, біла хата”…

1 учень.  Рідна батьківська хата. Колиска роду людського. З нею пов'язані найсвітліші спогади і почуття кожної людини. Тому традиційне народне житло будувалося за певними принципами і законами.

        Перш ніж починати будівництво хати, необхідно було вибрати місце, бо від цього залежало господарство, матеріальне благополуччя та здоров'я сім'ї. Після вибору місця починали будувати хату, виконуючи певні обряди, які захищали житло від усякого зла.

2 учень.  Яка ж техніка будівництва житла? Звичайно, зрубна. Тут було царство дерева. Ні заліза, ні черепиці, ні цегли. Використовували тільки грубо обколоте каміння підвалини, яке відмежовувало зруб від землі.

        А саме будівництво починалося  з обряду закладин. Для цього в центрі майбутнього житла ставили стілець, застелений рушником, на нього клали сіль та хліб, ставили воду, хрест. Старший майстер брав  рушник та хліб , цілував його і промовляв: “Господи, благослови, на щастя, на здоров'я!” – і всі починали роботу.

3 учень.   Під час закладання сволоку під його голову (від сходу сонця)  закладали ладан, з іншого боку –вовну, хліб, сіль, та гроші – для достатку, тепла й здоров'я. Коли покривали дах, то залишали невеликий отвір, вважаючи, що через нього має вийти усяке зло. Через кілька днів його закривали.

        Українське житло мало чотиригранну будову – чотири стіни відповідали чотирьом сторонам світу. Вікна виходили на схід і на південь – до сонця. З північного боку, де панували темні, злі сили, вікон не було.

4 учень.    Своє символічне значення має й інтер'єр хати. Так, піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до фасадної стіни, де були вікна. Вона символізувала родинне вогнище. Вогонь був священним: це добра сила, що йде від сонця. В народі  називали це домашнє вогнище Берегинею. Піч була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх.  По діагоналі від печі влаштовували парадний кут – покуть, де розміщували ікони, прикрашені рушниками й пахучими травами. Рушники виконували естетичну та оберегову функцію. Їх вішали також над дверима, над вікнами, стелили на столі. Пахучими травами та квітами посипали долівку, щоб у хаті завжди був свіжий запах.

 5 учень.   Так, особливо у свята, житло українців сяяло чистотою й свіжістю, все було чисто вибілене, випране. На столі на білосніжному рушнику духмяніли свіжі паляниці. Недаремно в давнину предки називали хату Берегинею. Вона оберігала не лише від холоду, від зла, вона оберігала чистоту душі людської, освячувала її помисли.

        А скільки складено прислів'їв про хату:

  •  Постав хату з лободи, а в чужую не веди.
  •  Збудуй хату з маковини та для любої дівчини.
  •  Дорога моя хатка, де родила мене матка.
  •  Своя хата –своя правда, своя стріха –своя втіха.
  •  Люди добрі, хата тепла.
  •  Чим хата багата, тим і рада.
  •  Де буть, там будь, а свою хату не гудь.
  •  Де хата не метена, там дівка не плетена.

 6 учень.    Батьківська хата…Скільки містять в собі ці слова. Саме тут тебе вчать любити рідний край, батька, матір, дідуся, бабусю, все навколишнє.

                  Не скупіться на теплі слова,

                  Бо у світі так мало тепла,

                  Лиш від рідної хати

                  Та від лагідних рук мами й тата.

  7 учень.            Коли зміцніють крила, щоб літати,

                            Не забувай про рідних маму й тата.

                            Та встигне добре слово їм сказати,

                            Допоки ти живеш у рідній хаті.

   

8 учень.     Тому людина не має права бути безбатченком і  завжди повинна пам'ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя, ”незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?” і без “війдіть!” високонравственну людську оселю”, як писав Олександр Довженко. Адже куди б не закинула доля людину, вона завжди повертається до рідного дому, до батьківського порогу, бо це найсвятіше, що є в житті.

 9 учень.         Спішу до неї, мов лелека,

                       Простори кинувши до ніг,

                       Несу любов свою здалека,

                       Яку назавжди я зберіг.

                       Дитячих літ моїх колиска,

                       Моя порадниця свята,

                       Вона, як доля, рідна й близька,

                       Миліш її ніде нема.

Звучить пісня  “Світлиця”  або  “Смерекова хата”.

2 сторінка  “З родини йде життя людини”.

1 учень.   Так, саме з родини починається життя людини. Тут з дитячих років навчають її любити й шанувати свій рід, свої звичаї, привчають до чистоти й святості, благославляють на щасливу дорогу в життя.

2 учень.   З давніх-давен український народ найголовнішою цінністю в житті вважав здоров'я. Навіть, вітаючись та прощаючись, люди бажали один одному здоров'я. “Здоровеньки були!”,  “Дай, боже, здоров'я!”,  “Здрастуйте!”,  “Бувайте здорові!”,  “На все добре!”.

        І тому, коли народжувалась дитина,  батьки одразу ж дбали про те, щоб вона зросла красивою та здоровою.

Батько.  Велика радість у наш дім прийшла:

              Родилося малесеньке дівча.

              І перший крик її для нас,

              Став піснею на довгий час.

Учень.       Батьки її і вся рідня

                 Плекали, пестили дитя.

                 А щоб красивою зросла,

                 У травах купана була.

(Інсценізація першого купання дитини).

 Дідусь.              Неси, бабо, швидше воду

                           Наливай у миску.

                           Щоб скупати нашу внучку,

                           М'яти дай, любистку.

Бабуся. Виллєм меду, срібла кинем,

             Щоб була багата,

             Щоб росла красива доня

             І раділа хата.

Батько.            Ще у купель покладемо

                        Червону калину,

                        Чебрець, руту та барвінок,-

                        Скупаємо дитину.

Мати.  Щоб коса була у неї

           Гарною, густою,

           В першу купіль покладемо

           Гребінець з щіткою.

3 учень.   Як правило, діти народжуються з коротким волоссям. А якщо дівчина народжувалася з довгим волоссям, то казали, що в майбутньому на неї чекає життя в багатстві та розкоші. З моменту першого купелю починалася турбота батьків про коси дівчини. Стригти дитя не дозволялось до річного віку. Коли дівчині виповнювався рік, влаштовували так званий  “обряд перших пострижин”, який здійснював хрещений батько.

4 учень.   Після перших пострижин волоссячко спалювали, а одне пасмо залишали, як пам'ятку. Якщо хлопчиків стригли часто, то дівчаткам заборонялося після річного віку стригти коси. Матері ретельно стежили за ними: мили в пахучих травах, розчісували, прикрашали стрічками. Коли дівчина підростала, її привчали до самостійності. Це були чи не найперші уроки охайності й працелюбності.

5 учень.   Здавна в Україні у всіх родинах існував непорушний звичай: прокинувшись, дівчина мусила насамперед   “навести лад” на своїй голові, а саме: вмитися, розчесатися і заплести косу. Волосся, що залишалося на гребінці, обов'язково спалювали, бо вірили, якщо із нього зів'є гніздо ворона, болітиме голова.

6 учень.   Вважалося найбільшою неохайністю братися за будь-яку роботу з розпущеними косами. Про таких казали: “У неї на голові сорока гніздо звила”. До того, як  “появитися на людях”, дівчина ретельно заплітала косу, бо знала основний народний закон:  "Яка коса -така й краса",  “Подивися на косу, а подумай про господиню”.

7 учень.          Ой, рано-рано кури запіли,

                       А ще раніше Ганнуся встала.

                       Ганнуся встала, косу чесала,

                       Косу чесала, двір замітала.

                       Там люди стояли, її питали:

                       “Чи ти попівна, чи королівна?”

                       “Я не попівна, не королівна,

                       Батькова дочка, як ягідочка,

                       Материна дівка, як ясна зірка”.

8 учень.   Змалку також загартовували дітей, прищеплювали їм санітарно-гігієнічні навички, привчали до охайності, чистоти й порядку. Фізичному розвитку дітей сприяли й рухливі ігри на свіжому повітрі, й фізкультура.

Сценка  “Будь здоровим".  

9 учень.  Вийшла курочка на грядку,

                Кличе діток на зарядку:

                -Куд-куди? На доріжку!

                Починаємо пробіжку!

                З фізкультурою ми дружим,

                Різні вправи любим дуже.

       -Раз, два, три, чотири! –

       Чути з нашої квартири.

10 учень.        Глянь: без мила і водиці

                       Умиваються дві киці,

                       Язичком вмиваються,

                       Лапками втираються.

                       Я до крана сам дістану,

                       Умиваюсь біля крана.

                       Милю милом щоки, шию

                       І водою добре мию.

1 учень.Кроленята –глянуть любо:

            Об морквини чистять зуби.

            І тому в них зубки цілі –

            Гострі-гострі, білі-білі.

            В мене щіточка зубна,

            Подивіться: ось вона!

            Зверху вниз і навпаки

            Чищу зуби залюбки.

2 учень.          Носить півник - співунець

                       На голівці гребінець.

                       Гребінцем тим, знає кожний,

                       Причесатися не можна.

                       А у мене, а у мене

                       Є гребіночка зелена.

                       Я нікого не прошу, -

                       Сам голівку причешу!

3 учень.Поросятку у корито

            Їжі свіжої налито.

           Нечепури, лізуть прямо

           У корито із ногами.

           Я, коли кінчаю їсти,

           На столі у мене чисто.

           Скатертину не заллю,

           Бо порядок я люблю.

 4 учень.          Ось горобчик сів на стовпчик.

                       Чистить пір'ячко горобчик.

                       Потім пурхнув на плетінь:

                       -Я чистенький! Цвір - цвірінь!

                       Крем узяв я із полички,

                       Сам почистив черевички,

                       Ще й помив калошки

                       Для сестри Явдошки.

5 учень.Наш Рябко у двір забіг,

            А на лапах мокрий сніг.

            Походив він, походив,

            На підлозі наслідив.

            Як не сором буть таким –

            Неохайним і брудним! –

            Я завжди біля порога

            Витираю добре ноги.

 6 учень.         Ведмежатко косолапе

                       У барлозі смокче лапу.

                       Ой, яка принадна,

                       Наче шоколадна!

                       Не ведмідь же я, малята,

                       Щоб до рота пальці брати.

                       Це мені не звично:

                       Не гі-гі-є-ніч-но!

7 учень. Йдуть купатись каченята,

              А на зустріч гусенята.

              Гелготять, вклоняються –

              Ніби всі вітаються.

        

8 учень.   Діти завжди прислухалися до порад батьків і, беручи приклад з них,  намагалися самі давати поради своїм іграшкам, привчаючи їх до порядку та дбаючи про їхнє здоров'я.

3 сторінка  “Червоний –то любов, а чорний –то  журба”…

Лунає пісня Д.Павличка  “Два кольори”.

1 учень.   Кожен народ має своє неповторне індивідуальне обличчя як у духовній культурі, так і в побуті. Ця індивідуальність знайшла своє відображення і в традиційному народному одязі, який формувався протягом багатьох століть. Характерною рисою українського одягу є його декоративна мальовничість, яка віддзеркалює високий рівень культури, володіння різними технологіями виробництва матеріалів та оздоблення.

2 учень.   Основні елементи українського одягу: домотканні тунікоподібні сорочки, рушникоподібні жіночі головні убори, стегновий одяг у вигляді незшитого шматка тканини, вузькі полотняні чоловічі штани, плетені або ткані орнаментовані пояси.

       Кожна господарка шила свій одяг сама, починаючи з вирощування льну й закінчуючи художнім оформлення свого костюму. Тому прислів'я: “Зустрічають  за одягом”…, відповідало дійсності –як виглядала дівчина, такою господаркою вона і була.

3 учень.   Одним із найдавніших елементів одягу була сорочка. У давні часи вона слугувала як натільним, так і верхнім одягом. Вона ще й була провідником магічної сили, прихованої у людини, тому що безпосередньо облягала її тіло, оберігала її від холоду, і від злого ока. Тому сорочка завжди повинна була бути білого кольору, так як він є символом чистоти, віри в життя. Сорочку не можна було передавати нікому, навіть в сім'ї. Таким чином, дотримуючись своїх сімейних статутів, наші предки, самі того не підозрюючи, оберігали себе від багатьох хвороб, які можна було предати через одяг. Адже раніше з-за бідності одну річ могли носити декілька членів сім'ї.

4 учень.   Вишивка також виконувала оберегову функцію. Вишивали комір або смужку, яка облягала шию, манжети рукавів та подол сорочки, щоб людина була захищена з усіх боків. Існує легенда про те, як на землі лютувала страшна пошесть. Вимирали сім'ї і навіть цілі села. І ось одна жінка, втративши всю сім'ю, крім одного найменшого синочка, молили Бога, щоб він зберіг хоч цю її дитину. І Бог відкрив їй таємницю:

5 учень.   -Виший дитині і собі на сорочці хрести –знак для ангелів. Бо на кому нема хреста, той загине. Але нікому не розповідай про це, бо загинеш сама і твій син.

        Жінка зробила все так, як було велено, але не могла дивитися на те, як помирали інші. І ось розповіла вона всім про обереги, та люди не повірили їй. Тоді вона зірвала сорочку із сина, і він помер на очах у всіх.

6 учень.   З того часу люди вишивають сорочки. І служать вони оберегами від усякого зла. А чорний та червоний кольори, які здебільшого переплітаються  у візерунках, символізують собою радість і горе, адже все людське життя –це біль і радість.

                  Звечора тривожного аж до ранку

                  Вишивала дівчина вишиванку.

                  Вишивала дівчина, вишивала –

                  Чорну та червоную нитку слала.

                  Що та чорна ниточка –розставання,

                  А червона ниточка –то кохання.

                  Щоб та чорна ниточка часто рвалась,

                  А червона ниточка легко слалась.

7 учень.   Забезпечення чоловіка та інших членів родини білизною покладалося за традицією на жінку. Бо саме вона була хранителькою домашнього затишку. Вона навчала дітей любити й шанувати свій рід, свої звичаї, вчила їх чистоти і порядку. Недарма в народі казали: “Бери завжди приклад з мами”.

Сценка  “Будь такий, як мама”.

Ольга.             Будь такий, як наша мама! –

Ведучий.        Ольга брата впоминає.

Ольга.             Мама завжди чиста й добра

                       І мене не зачіпає…

                       Не їсть мама всіх цукерків,

                       Дбає, щоб для всіх нас стало,

                       Не кричить і не кидає

                       Свої речі де попало…

Ведучий.        А брат каже:

Юрко.             Я не хочу,

                       Бо я Юрій, а не мати!

                       Я є хлопець, чому ж маю

                       Так, як мама, поступати!

Ольга.             Мусиш, Юрко! Чемні діти,

                       Всі так роблять, як їх мати!

                       Як не віриш ти сестричці,

                       Можеш інших запитати!

Ведучий.        Братчик став питати Мурка:

Юрко.             Чом ти миєшся лапками?

Котик.             Бо так моя мати робить.

                       Так навчився я від мами!

Ведучий.         Братчик став питати Бурка:

Юрко.              Чом ти любиш мух ловити?

Песик.              Бо так моя мама робить,

                        Так і я люблю робити.

Ведучий.        Коника Юрко питає:

Юрко.             Чом так пишно ти ступаєш?

Коник.            Бо так струнко ходить мама,

                       Й я так ходжу –ще й питаєш?..

Ведучий.        Йде з пасовиська телятко:

Юрко.             Чом так радо йдеш додому?

Телятко.         Бо так робить моя мама.

                       Я ж подібен їй у всьому!

Ведучий.        І спитав він білу гуску:

Юрко.             Чом так п'єш, мов горда дама?

Гуска.             Бо я чемна біла гуска.

                       Все роблю я так, як мама!

Ведучий.        Ще спитав малих курят:

Юрко.             Чом так рано йдете спати?

Курчатко.       Ми є курочкі слухняні, -

                       І все робим так, як мати.

Ведучий.        І Юрко собі подумав:

Юрко.             Таки правда –так , між нами, -

                       Що повинні добрі діти

                       Брати собі приклад з мами…

4 сторінка  “І смачного, і здорового”.

1 учень.   Український народ дуже гостинний, або, як ще говорять,  “хлібосільний”. А щоб гостина була приємною для господарів і гостей, потрібно знати і дотримуватись певних правил, які народ виробив упродовж віків. Вдало організована гостина –це своєрідний відпочинок, етична і естетична форма дозвілля, рівень загальної культури народу.

В народі кажуть: “Гість у дім –радість з ним”.

 2 учень.   Гостей дорогих ми вітаємо щиро.

                  Стрічаємо з хлібом, сіллю і миром.

 3 учень.             Хліб ясниться в хаті,

                            Сяють очі щирі,

                            Щоб жилось по правді,

                            Щоб жилось у мирі.

4 учень.   Так вітаємо ми всіх, хто приходить до нас з добром. За традицією для гостей відводиться найпочесніше місце, частують їх найкращими стравами і всім, чим хата багата. Кожна господиня вважала справою честі нагодувати й напоїти гостей так, щоб вони лишилися задоволеними. При цьому годилося припрошувати до кожної страви: “прошу покірно: чим багаті, тим і раді, звиняйте!”

5 учень.   Але,  пригощаючись різними стравами, слід пам'ятати про раціональне харчування,  бо їжа є основою життя людини, джерелом енергії, без якої життя неможливе. Сократ говорив: “Їжте, щоб жити, а не живіть, щоб їсти”. Українці дуже любили смачно поїсти, але ця їжа обов'язково повинна була бути корисною. Чим же харчувалися українці?

6 учень.   У щоденному харчуванні значне місце посідав хліб. У народі говорили:  “Як є хліб і вода, то й нема голоду”. Хліб відігравав важливу роль у багатьох звичаях та обрядах; він уособлював гостинність, добробут та доброзичливість. Протягом віків у народі вироблялося ставлення до нього, як до священного предмета.

7 учень.   Найпопулярнішим продуктом є й свинне сало. Його солили і складали у скрині. Сало вживали на полуденок із хлібом, огірками, часником, брали з собою в дорогу. Салом засмажували чи затовкували рідкі страви –борщ, капусняк, юшку .На смаженому салі робили яєшню. Достаток сала вважався у народі за справжній добробут: Якби мені паном бути, то я б сало їв і салом закусював.

8 учень.   Знане місце у харчуванні з давнини займає риба .Свіжу рибу смажили, їли гарячою й холодною, додавали до пісного борщу .В'юнів і карасів тушкували у сметані. Риба містить повноцінні білки з амінокислотами.

Порівнянно з м'ясом тварин в рибі майже в 5 разів менше єднальної тканини, що забезпечує легке перетравлення. Риба багата  вітамінами А і Д, також містить різноманітні мінеральні речовини, йод, фтор, мідь.

9 учень.   У харчовому раціоні українців чільне місце посідали каші з пшона, гречки, ячменю, пшениці, вівса, кукурудзи. Готували їх і на сніданок, і на вечерю. Круту кашу засмачували смальцем, олією, маслом, молоком, запивали кисляком. Рідку кашу варили для дітей, хворих або у ті весняні дні, коли кінчалися запаси продуктів. В крупах міститься багато вуглеводів, білків жирів. Вони є джерелом вітамінів В1, В6, РР, магнію, фосфору, калію.

10 учень.   В  українській кулінарії є багато страв із борошна: вареники, галушки, затірка, лемішка, пампушки.

             Милі гості, просим сісти,

             Вареники будем їсти,

             Вареники непогані,

             Вареники у сметані.

1 учень.          В кожній хаті на Вкраїні

                       Вареники варять нині.

                       Це вареники знаменні,

                       Як їх родичі пельмені.

2 учень. Вас чекають у макітрі

             Вареники дуже ситні –

             Білолиці, круглолиці,

             Із добірної пшениці.

3 учень.   У раціоні українців важливу роль відігравали овочі та фрукти. Вони є головним джерелом вітамінів С і Р, коротину, а також містять багато води. В овочах та фруктах небагато вуглеводів, але вони дуже різноманітні: фруктоза, глюкоза, крохмаль, пектин, цукроза. Серед овочей на першому місці були буряк, капуста, морква, гарбуз. А серед фруктів –абрикоси, смородина, малина, яблука, сливи, кавун, диня, виноград.

4 учень.    З 16-18ст. не менш важливе місце в харчуванні займає олія –джерело жирних кислот. Олія багата фосфатидами, сітостерином, вітаміном Е. Сьогодні важко уявити собі український стіл без неї.

5 учень.   Багато вірувань пов'язано з часником, який був своєрідним оберегом від злих сил. Він містить вуглеводи, фіностерини, інулін, мінеральні речовини, вітаміни С, В1, Д1, РР, ефірну олію, глікозід. Часник підвищує опірність організму застудним захворюванням, покращує травлення і роботу серця, володіє болезаспокійливими властивостями.

6 учень.   Не менше лікувальних властивостей має і цибуля. Цибуля –добрий вітамінний засіб, який містить мінеральні солі, фруктозу, цукрозу, мальтозу, білки, вітаміни С, В1, В2, В6, Е, РР, каротин.

7 учень.   Ну і ,звичайно, жоден український стіл не обходиться без напоїв. Це, перш за все, всім відомий традиційний узвар, який виготовляється влітку із свіжих ягід, а восени, взимку й навесні –з сушених. Узвар ставили у красивому глечику, а поруч у миску накладали вийняті з відвару груші, сливи, яблука.

8 учень.  Але не слід забувати і про пости, які виконують у харчуванні розвантажувальну функцію.

Пригощайтеся і розважайтеся, любі гості!

Пісня  “Зеленеє жито” .

5 сторінка  “А ми наших гостей дорогих

                    Гей, гей розвеселимо!”

Учитель.   Гість до хати –то сімейна радість! З гостями приходить розрада, пісня, веселий настрій. То ж зараз ми спробуємо вас розвеселити, любі гості.

              ЧАСТІВКИ.

1уч.  Наш Богданчик захворів,

        Бо читав газету.

        І борщу три миски з'їв,

        Й сто одну котлету.

2уч.            Мама мила Люду вранці,

                  Щоб та чистою була.

                  Люда митись не хотіла

                  І від мами утекла.

3уч.  Каже Петя: “Двадцять літ –

        Більше я не житиму,

        Бо ще змалку я курив,

        І курю, й куритиму”.

4уч.            Ворон, любі мої друзі,

                  Кажуть, триста літ живе.

                  А чому? Бо він ніколи

                  І не курить, і не п'є.

5уч.   Наш Іванко стогне, виє,

        Скиглить в тоні фа-дієз.

        Він зубів не чистить, друзі,

        Та й замучив карієс.

6уч.             Як голівка заболить,

                  Чи у спині стане нить,

                  Ти таблетки не приймай,

                  На вулиці погуляй!

7уч.  Ой, складайте, хлопці, книжки,

        Біжіть куртки одягать,

        І підемо усі разом

        Із курцями воювать.

8уч.           Тож давайте усі дружно

                  Погані звички забувать,

                  Щоб життя прожити довго

                  І Вкраїну будувать.

9 учень.    Український народ любить жартувати. Якою б змореною не була людина, але, почувши дотепний жарт, посміхається. І миттєво сум проходить, а замість нього панує веселий сміх. Пожартуємо і ми.

1. - Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.

  - Ох, боже мій! Чи ти ж її витяг?

  •  Еге! Буду я витягать! Щоб вона мене вкусила? Я впіймав кота і вкинув у  діжку, щоб він мишу з'їв.

2. Василько дістав від тітки, що була у них в гостях, кілька солодких пиріжків. Його мама засоромилася, що він не подякував, і нагадала йому:

  •  Васильку, а що треба говорити, коли пригощають?
  •  Дайте ще, -відповів хлопчик.

3. Упіймав дядько на яблуні хлопчика:

  •  Ти що там, шибенику, робиш? – запитує сердито.
  •  Та упало ваше яблуко, то я його вішав, -не розгубився хлопчик.

4. Про бактерії, мікроби мова йшла у класі,

   На закріплення учитель запитав у Васі:

  •  Перед тим, як їсти груші, що треба зробити?

  Вася смачно посміхнувся:

  •  Звісно…потрусити.

5. Андрійко допомагав бабусі садити на городі цибулю, а після цього з брудними руками сів за стіл.

  •  Ну що в тебе за руки, - дорікнула бабуся.
  •  Золоті, -гордо промовив онук.

6. - Васильку, куди ти дивишся після вмивання, щоб дізнатися, чисте в тебе обличчя чи ні?

  •  На рушник, звичайно.

Наше свято закінчується, а ми бажаємо всім бути здоровими!

                            

         ВСІ.                    Здоров'я дитини –

                                     Багатство родини!

                                     Здоров'я народу –

                                     Багатство країни!                                                             

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59981. ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВСЕСВІТ. БІНАРНИЙ УРОК 175 KB
  Учитель фізики. Учитель математики. Учитель починає вправу словами: посміхніться один одному передайте хорошу енергію своєму другу.
59982. КОНСПЕКТ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ «ПОДОРОЖ У ВСЕСВІТ» 54.5 KB
  Розширити та закріпити знання дітей про супутник Землі Місяць вправляти у визначенні фаз місяця називати народні прикмети про місяць. Що вночі горить а вдень гасне Відгадали загадки Звісно всі вони про Місяць вічний супутник Землі.
59983. Получение тетрахлороцинката аммония и изучение его свойств 134 KB
  Тетрахлорцинкат аммония ((NH4)2[ZnCl4]) относится к ацидокомплексам и представляет собой блестящие ромбические пластинчатые кристаллы с температурой плавления 150°С.
59984. КРОСВОРДИ НА УРОКАХ АСТРОНОМІЇ 27 KB
  Кросворди можна розподілити за темами і використовувати як окремі завдання при опитуванні чи при повторенні закріпленні матеріалу. Залюбки учні розвязують кросворди на уроках – замінах. Кросворди можна креслити тушшю на великих листках кольорового паперу а заповнювати крейдою.
59985. Фінансова оцінка та економічний ефект бізнес-проекту 399.5 KB
  В Україні на даному етапі існує потреба в активізації бізнес-освіти, впровадженні новітніх програм, завданням яких є формування навичок для ефективної діяльності в ринкових умовах.
59987. «Гіркий корінь навчання» має бути солодким 32.5 KB
  Ушинський розглядав мовлення у невід’ємному зв’язку з формуванням особистості дитини визначав основні завдання зміст методику навчання мовлення акцентував увагу на вивченні рідної мови. Він зауважував що вивчення мови має три мети.
59988. Вуглеводи 225.5 KB
  Обладнання: мультимедійний проектор; мікроскопи; зразки крохмалю глюкози целюлози фруктози цукрози молока цукрурафінаду соку; чашки Петрі зі зразками картоплі ковбаси сиру цибулі піпетки розчин йоду фільм Вуглеводи.
59989. Вулканізм і вулкани. Джерела, гейзери 81.5 KB
  А девізом нашого уроку нехай будуть слова Михайла Казимирчука: Напружуй нерв напружуй мозок Сприймай збагни і зрозумій А щоб все вдалося як радять психологи треба налаштуватися тільки на успіх тільки на позитив.