75021

Структура наукового дослідження, план-конспект уроку

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Структура наукового дослідження Мета. Познайомити слухачів із методологією наукової творчості сформувати у них теоретичні знання про основні компоненти структури наукового дослідження та практичні вміння будувати структуру наукового дослідження користуватися одержаними знаннями при написанні наукових робіт стимулювати творчість дослідницькі вміння. Бесіда Яке слово найбільш підходить до поняття структура наукового дослідження Будова схема. Із чого починається наукове дослідження Із обґрунтування актуальності теми дослідження.

Украинкский

2015-01-11

128 KB

0 чел.

План – конспект заняття секції української та зарубіжної літератур відділення мистецтвознавства та філології шкільного УНТ

Перший рік навчання

Заняття №10.

Тема. Структура наукового дослідження

Мета. Познайомити слухачів із методологією наукової творчості, сформувати у них теоретичні знання про основні компоненти структури наукового дослідження та практичні вміння будувати структуру наукового дослідження, користуватися одержаними знаннями при написанні наукових робіт, стимулювати творчість, дослідницькі вміння.

Хід заняття.

1. Презентація домашніх творчих завдань.

    Записи опрацьованих джерел.

    Порівняння та зіставляння прочитаного у різних джерелах.

    Результати різних видів читань:

оглядового

вибіркового

швидкого

2. Асоціативне заняття

    Які асоціації виникають у вас при слові «структура»?

                             зв'язок                           будова

взаєморозміщення                                            взаємозв’язок

           склад                      СТРУКТУРА                      устрій

                          модель                              схема    

3. Бесіда

Яке слово найбільш підходить до поняття «структура наукового дослідження»? (Будова, схема).

Із  чого починається наукове дослідження? (Із обґрунтування актуальності теми дослідження).   

Що потрібно, щоб розкрити тему? (Визначити об’єкт і предмет дослідження).

Що необхідно визначити для кінцевого результату дослідження? (Мету і конкретні завдання).

Яким шляхом можна досягти мети? (Відпрацюванням гіпотези і теоретичних положень).

Чим повинен володіти дослідник, щоб здійснити дослідження? (Методами дослідження).

Що є останнім етапом дослідження? (Обробка і критичний аналіз; формулювання висновків дослідження).

4. Гра «Гронування».

   Складання схеми наукового дослідження.

                                                                                                           

                                                                                   1. Обґрунтування актуальності теми                                                      

                             2          3                                 дослідження 

                                                                     4            2. Визначення об’єкта і предмета                                                                                                     

                         1                                                         дослідження             

                            Структура                          3. Постановка мети і конкретних завдань

                                          (схема)                                 дослідження

                  5         наукового             6           4. Відпрацювання гіпотези дослідження

                                       дослідження                       5. Відпрацювання  теоретичних       

                                                                                        положень дослідження

                           7                8                  6. Вибір методів дослідження

                                                                                   7. Обробка і критичний аналіз

                                               9                                       результатів дослідження

                                                                                   8.Формулювання висновків дослідження

                                               10                                9. Оформлення списку використаних

                                                                  джерел.

                                                                                  10. Складання схеми наукового

                                                                                        дослідження

5. Робота в групах із тлумачним словником.

    З'ясування понять наукового дослідження.

 1-а група:                   2-а група                       3-я група:

аспект;               &     метод;                  &    принцип;

    предмет;            &      ідея;                     &    проблема;

гіпотеза;            &      категорія;            &    теорія;

    об’єкт;               &      концепція            &    аналогія  

    висновок

Аспект —

Одна із сторін явища, яке розглядається.

Певний кут зору, що охоплює одну із сторін  явища

Метод ― це науковий інструментарій для забезпечення фактичного матеріалу і реалізації поставленої в роботі мети.

Гіпотеза ― це наукове припущення про можливі способи розв’язання порушеної проблеми.

Ідея

Думка, загальне уявлення про предмет чи явище, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають її ставлення до навколишнього світу.

Форма пізнання світу, яка не тільки відображає предмет, а й спрямовує на його перетворення.

Головна думка художнього, наукового, публіцистичного твору.

Визначальне поняття, що лежить в основі теоретичної системи, логічної побудови.

Думка, міркування про що-небудь; задум, намір.

Об’єкт — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яку і обрано дослідником для вивчення у ході пошукової діяльності.

Предмет — це те, що перебуває в межах об’єкта дослідження в певному аспекті розгляду.

Проблема — складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження.

Висновок —остаточна думка щодо чогось, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань чи на підставі достатньої аргументації.

Категорія

Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ або їхню найзагальнішу ознаку.

Поняття, яке відбиває найзагальніші якості та зв’язки явищ матеріального світу, наприклад, категорія часу.

  •  Принцип

Те, що лежить в основі певної теорії, вчення, науки; першооснова.

Внутрішні переконання людини.

Особливість, покладена в основу створення або діяльності чого-небудь.

  •  Концепція

Система доказів певного положення; система поглядів на те чи інше явище.

літ. Ідейний задум твору.

  •  Теорія

Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, що відображає закономірності розвитку природи і суспільства.

Учення в певній галузі знань, явищ, що ґрунтується на такому узагальненні.

Сукупність узагальнених положень, що становлять розділ якої-небудь науки.

Загальні засади певної науки, що розробляються в абстрактно-логічному плані.

Узагальнена система поглядів із будь-якого питання.

6. Пошукова робота

    Із декількох значень одного поняття (якщо воно багатозначне) вибрати одне, що найбільше підходить до термінології дослідження:

аспект       

ідея           

категорія  

принцип   

концепція

теорія       

7. Граматичне конструювання  для закріплення.

    З'єднати стрілками терміни та їх значення:

Об’єкт                    7.Складне теоретичне або практичне

питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження  

      

Предмет                 1. ...

Гіпотеза                 6. ...

Ідея                         2. ...

Аспект                   5. ...

Метод                    3. ...

Проблема              4. ...

8. «Метод Прес»

Позиція: «Я вважаю, що...» (висловлення своєї думки).

Обґрунтування: «Тому що...» ( на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

Приклад: (факти, дані, визначення, що підтверджуються позицією).

Висновки: «Отже (тому), я вважаю...» (узагальнення думки).

    Серед наведених  понять визначити мету, об’єкт, предмет, гіпотезу, висновок, актуальність нижче наведеної теми дослідження.

    Тема дослідження у секції зарубіжної літератури: «Ви пояснили музику словами» (музика Бетховена в житті і творчості письменників).

    

На основі наукового аналізу дослідити, систематизувати та узагальнити матеріали досліджень про роль музики Бетховена в житті і творчості О. Пушкіна, М. Лермонтова, Л. Толстого, О. Купріна, А. Ахматової, О. Мандельштама, К. Бальмонта. (Мета)

Біографії та твори письменників. (Об’єкт)

Роль музики Бетховена в житті та творчості письменників. (Предмет).

Досить слабкий ступінь розробки даної теми. Кількість праць учених, які досліджували дану тему, є дуже обмеженою. (Актуальність).

Музика Бетховена, вочевидь, посідала важливе місце в житті і творчості письменників. Є відгуки на Місячну сонату та інші твори Бетховена. (Гіпотеза).

Письменники розуміли і любили класичну музику Бетховена, цікавилися творчістю композитора, бо його музика відповідала їхньому внутрішньому стану, породжувала асоціації. (Висновок).

9. Коло ідей

    Кожен слухач по черзі пропонує тему дослідницької роботи із зарубіжної чи української літератур.

    Після спільного вибору теми — вибір мети дослідження, визначення об’єкта, предмету і завдань дослідження.

10. Підсумок. Гра «Мікрофон»

    Після цього заняття я зрозумів...

ДОДАТОК 2

План-конспект заняття секції української та зарубіжної літератур відділення мистецтвознавства та філології шкільного УНТ

Другий рік навчання

Заняття № 23

Тема.    Лірика. Особливості ліричних творів.    Ліричний образ, герой.  

            Види ліричних творів за тематикою та жанрами

Мета. Поглибити знання учнів про особливий жанр літератури ― лірику, про особливості і своєрідність ліричних творів серед інших жанрів літератури; формувати практичні вміння аналізу ліричних творів, стимулювати творчість, дослідницькі вміння, розвивати асоціативне мислення.

Хід заняття.

1. Слухання поетичного твору Р.М. Рільке, написаного під враженнями від подорожі на Україну.

                                 Р.М. Рільке

В оцім селі стоїть останній дім,

самотній, наче на краю землі;

іде дорога селищем малим

крізь темну ніч і губиться в імлі.

Мале село  ― це тільки перехід

між двох світів у інший лячний світ,

передчування, моторошна путь.

І ті, що йдуть в селі за круговид,

брестимуть довго чи в дорозі вмруть.

                            Переклав М. Бажан.

2. Творче завдання.

    Уявивши  себе прозаїком, передати зміст почутого вірша прозовою мовою у художньому стилі.

    Визначити, якщо це можливо, сюжетні та позасюжетні компоненти твору, художній час. З'ясувати, чим вірш відрізняється від прози.

3. Завдання для слухачів – експертів.

    Прокоментувати схему «Особливості лірики»

                                                                   1                2           

                                  3                                                      4

                  

                         

                           5                                                                    6

                                                      Особливості

                                                         лірики

                          7                                                                     8

  1.  10

                11                 12        

Умовна дійова особа  ― часто це образ поета, який боляче реагує на різні явища дійсності.

Почуття і роздуми, спричинені зовнішніми обставинами, зображуються через переживання.

Ідея виражається через зображення почуттів і роздумів; через змалювання явищ соціальної дійсності та природи.

Висока образність, емоційність, тому що інтенсивно використовуються образотворчі засоби.

Використовуються тропи.

Зображується персоніфікований світ.

Характерні діалоги та звертання, у тому числі й до читача.

Монологічна форма викладу (від 1-ої особи) з елементами опису.

Стислість викладу.

Віршова форма.

Римо - ритмічні особливості.

              12.Наявність образів - символів.

4. Робота в групах із словником літературознавчих термінів.

   Введення нових понять.

     1-а група                                   2-а група                                   3-я група

    акростих;                             &  анафора;                           &  синекдоха;

  &  верлібр;                                & метонімія;                         &  стопа;

  &  строфа                                  &  троп                                  &  фігура        

  •  Фігура  ― своєрідна будова фраз і поєднання їх у художньому творі для посилення виразності й емоційності, інколи з відхиленням від загальноприйнятих норм. Види: інверсія, асиндетон, полісиндетон, ритмічні фігури умовчання, повтор, анафора, паралелізм, кільце, рефрен тощо.
  •  Синекдоха  ― троп, заснований на заміні назви цілого предмета назвою його частин і навпаки або множини одниною чи навпаки. Види: гіпербола, літота, алюзія.
  •  Стопа ― у силабо – тонічному віршування повтор групи наголошених і ненаголошених складів у вірші, який і визначає його розмір.
  •  Строфа  ― сполучення кількох віршованих рядків, об’єднаних системою рим та загальною інтонацією, або тільки загальною інтонацією.
  •  Троп  ― слова, вирази або фрази, що вживаються в образному переносному значенні.
  •  Метонімія  ― троп: перейменування, заміна назви якогось предмета ім'ям чи назвою іншого на основі суміжності чи пов’язаності між ними.
  •  Анафора  ― повторення однакових звуків, складів чи словосполучень на початку віршових рядків чи строф.
  •  Акростих  ― короткий вірш, у якому початкові літери кожного рядка, прочитані згори вниз, утворюють слова або фразу.
  •  Верлібр  ― вірш із довільною кількістю наголошених і ненаголошених складів, без рими але з власним ритмом.

5. Інтерактивна вправа «Спільний проект»

   Учитель розповідає учасникам про мету проекту , правила, послідовність дій і кількість часу, відведеного на виконання вправи. Слухачі об’єднуються у 4 робочих групи та групу експертів. Між членами кожної групи розподілені ролі: спікера, секретаря, посередника, доповідача. Щоб висвітлити проблему з різних боків, пропонуються завдання різного змісту.

    Після завершення роботи кожна група звітує. У разі необхідності можна скористатися підказкою, записаною на зворотному боці певного малюнка - книжки, прикріплених на дошці:

    1) «Жанри (види)»;    2) Система віршування. Форма. Тематика»;

    3) «Строфа. Стопи»;  4) «Рима. Римування».

    Із відповідей представників груп складається спільний проект «Поезія (лірика, ліричні твори)»

Поезія (лірика, ліричні твори)

           

          ЖАНРИ (ВИДИ)                       СИСТЕМИ                          ФОРМИ                         ТЕМАТИКА      

                                                           ВІРШУВАННЯ                 Вірш                                  Громадянська

      Буколіка                                         Метричне                             Верлібр                             Політична

      Мадриґал                                        Силабічне                             Білий вірш                       Філософська

      Станси                                             Тонічне                                Напівбілий вірш              Любовна

      Елегія                                              Силабо-тонічне                                                             Інтимна

     Сонет                                                                                                                                       Пейзажна

      Послання                                                                                                                                    

      Ода

      Тріолет                          СТРОФА                            СТОПИ                   РИМА                        РИМУВАННЯ                               

Епіграма                 Одновірш                          (МЕТР, РОЗМІР)       Чоловіча                   Суміжне (парне)

Байка                       Двовірш (Дистих)                 Ямб                       Жіноча                       Перехресне                  

Казка                       Тривірш (Терцет)                  Хорей                    Дактилічна                Кільцеве                    

Рак літеральний      Чотиривірш (Катрен)            Дактиль                Гіпердактилічна         (оповите)                   

Акростих                П’ятивірш                              Амфібрахій                                              Монорим

Гімн                        Шестивірш (Секстина)         Анапест

Присвята                 Семивірш (Септима)

Гумористичні         Восьмивірш (Октава)

декламації           

6. Творча вправа

     Стрілками з'єднати вид лірики з її означенням

   1. Звертання, послання, заклик,                              1       лірична розповідь

       сповідь, монолог  ― це     

   

   2. Передача почуттів  ― це                                     2       описова або змішана лірика

   3. Зображення природи, портретів  ― це              3       міркування

  

    До якого виду лірики належить вірш, що прозвучав на початку заняття?

7. Складання сенкану про лірику

Лірика

Реалістична і романтична

Чарує, хвилює, бентежить

Великої душі високий політ

Поезія

8. «Мозковий штурм».  Аналіз ліричного твору.

   1) Тема.

   2) Ідея.

   3) Образ автора або ліричного героя (його думки, почуття, переживання).

   4) Композиція.

   5) Жанр.

   6) Особливості ритмомелодики, темпоритму (система віршування, віршовий    розмір, рими тощо).

   7) Мова художнього твору (тропи, фігури...).

   8) Зв'язок із певним напрямом, течією.

   

9. Робота в групах. Аналіз ліричного твору

                                                                       Д. Джойс

                                      Над морем. Фонтана

Вітер виє, вищить вороже,

Хитає причалу кінець,

А сиве море облизує кожен

Сріблястий слизький камінець.

Тебе вгорнув я, бо вітер плаче,

А холод морський пече.

І доторком чую тендітне, тремтяче

Хлоп’яче плече.

Спустилися грізні тіні

Нас облягли звідусіль.

А в серці у мене, в самій глибині, ―

Любові біль.

10. Коло ідей

    Спробуйте визначити відстань між ліричним героєм, його коханою та навколишнім середовищем. (У вірші «грізні тіні нас облягли звідусіль», а я «тебе вгорнув, бо вітер плаче», отже, людина виростає до розмірів велетня, який може захистити кохану з «хлоп’ячим плечем» від «морського холоду»)

11. Підсумок.     Лабіринт дій

    Роздається друкований матеріал із текстом незнайомого для учнів вірша та варіантами його аналізу. Слухачі обирають точніший, ближчий їхньому сприйманню варіант і пояснюють свій вибір.     

                                   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31039. История постсоветской России 51.5 KB
  Распад СССР означал для России резкое сокращение экономического потенциала и обороноспособности страна оказалась отодвинутой на северовосток в глубь Евразии потеряв половину морских портов и торговый флот на западе Прибалтика и юге Украина Закавказье. Он давал соседям России возможности использовать в своих интересах ее неожиданную и временную слабость и на переговорах шел на значительные уступки особенно Соединенным Штатам. В конце 1991 – начале 1992 Ельцин сделал специальное заявление что ядерные ракеты отныне не направлены на США...
31040. Проблемы славянского этногенеза. Восточные славяне: територия, хозязствово, быт, культура, религия 33 KB
  Восточные славяне: територия хозво быт культура религия. Славяне относятся к одной из самых многочисленных групп индоевропейских народов. Как самостоятельные народы начали свое существование греки латины славяне и др. Тогда же оформились три славянские ветви: западные славяне поляки чехи словаки южные болгары сербы хорваты и др восточные русские украинцы белорусы.
31041. Центры зарождения славянской государственности. Полемика историков вокруг проблемы образования Древнерусского гос-ва. Политика первых правитиелей Руси: Олега, Игоря, Ольги, Святослава 31.5 KB
  Главными проблемами являются вопросы о причинах возникновения госва Русь кто такие русыи откуда взялось название страны Русь кто были варяги. Немецкие ученые Байер и Миллер считали что слово русь означало название варяжского племени пришедшее с Рюриком что Древнерусское госва было создано норманнамиварягами. Название русь он связал с древним народом сарматамироксаланами и с названием реки Рось. В современной отечественной и зарубежной науке большинство ученых склоняется к мнению о скандинавском происхождении термина русь.
31042. Русь при Владимире 1 и Ярославе Мудром. Внешняя и внутренняя политика. Крещение и распространение христианства на Руси 31 KB
  Русь при Владимире 1 и Ярославе Мудром. шла междоусобица сыновей Святослава которую выиграл Владимир9801015. При Владимире завершилось объединение восточнославянских земель. При Владимире в Древнерусское госво вошли червенские земли земли радимичей северных угрофинов и др.
31043. Древнерусское общество и государство в 9-12 веках 31 KB
  Завещание разделило русскую землю на уделы. Это означало окончательный распад Руси на уделы. Постепенно малые бедные окраины стали превращаться в цветущие и сильные уделы. Многие уделы он сконцентрировал в руках своих сыновей.
31044. Тенденции развития различных древнерусских земель в 12 – начале 13 веков. Крупнейшие княжества и земли 33 KB
  Условной датой начала раздробленности на Руси считают 1132г когда умер Мстислав сын Мономаха и раздрася вся русская земля. Время раздробленности на Руси тянулось с начала 12века по147080г. На юге и юговостоке Руси неособо любили метсное боярство поэтому занятие киевского престола всякий раз обуславливалось сочетанием борьбы. В Западной Руси сильны были федеративные тенденции.
31045. Русь в международных отношениях 11-13веков: отношения с Великой Степью, Византией и Западной Европой 30.5 KB
  Первая встреча русских с монголотатарами произошла 31 мая 1223г. Впоследствии установилась зависимость русских земель от державы Батыя продлившаяся для СевВост Руси до 1480г а для Южной – до 1362г. Эти 2 победы были очень важны: они прервали череду поражений русских для церкви же особенно было важно недопущение католического влияния на русских землях.
31046. Альтернативы объединительных процессов на Руси. Центры объединения русских земель в 14-15веках. Московская и Литовская Русь 31 KB
  Альтернативы объединительных процессов на Руси. Главными центрами объединения Руси выступили в 14в. Но реализовать свой шанс на объединение всей Руси этому княжеству не удалось во многом решающую роль здесь сыграли религиозные противоречия и сближение Литвы с Польшей что впоследствии преобразится в Речь Посполитую1569г. В Москву же была перенесена резиденция митрополита всея Руси.
31047. Природа социально-политического строя Московской Руси в 15-16веках. Российское гос-во при Иване 3 и Василии: органы централизованого и местного управления, доктрина Москва – Третий Рим, нарпавленность внешней политики 30 KB
  Российское госво при Иване 3 и Василии: органы централизованого и местного управления доктрина Москва – Третий Рим нарпавленность внешней политики. москвичи осадили Тверь и с этого момента ученые обычно отсчитывают историю единого Московского госва. При Иване 3 уделов не стало он оказался государем всея Руси. Для централизованных стран харрно: сильный гос аппарат в центре чиновничество единое войско законодательство суд единообразное налогооблажение.