75031

Оберіг душі й родини, позакласний виховний захід

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Зацікавити учнів вивченням історії розвитку лялькимотанки прищепити повагу до культурних традицій родини й країни. Домогтися глибокого осмислення учнями значення лялькимотанки в житті людини. Про історію народної ляльки та про методику виготовлення та використання ми й поговоримо. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна десь глиняна а ще десь – зроблена з тканини але суть і призначення ляльки – незмінні і це споріднює більше аніж...

Украинкский

2015-01-11

147 KB

2 чел.

Оберіг душі й родини

Мета. Зацікавити учнів вивченням історії розвитку ляльки-мотанки, прищепити повагу до культурних традицій родини й країни. 

          Домогтися глибокого осмислення учнями значення ляльки-мотанки в житті людини. Вироблення духовної потреби берегти її як сімейний скарб, як оберіг.

Розширити, поповнити знання про традиції використання мотанки, її призначення. Виховувати любов до праці майстринь-лялькарів. Виховувати любов до матері-трудівниці, до своєї Батьківщини.

Обладнання: виставка мотанок, презентації « Оберіг душі й родини», « Майстер-клас», шматки тканини, ножиці, нитки,голки для проведення майстер-класу


Епіграф:
 

Моя лялька-мотанка
Ниточкою змотана,
Оберіг мій на землі,
Талісман мені в житті

Викладач.

Кожна людина на землі мріє мати оберіг, який захистить від зла та біди, який допоможе виконати найзаповітніше бажання та дасть сили побороти усі негаразди сьогодення.У нашого народу здавна такий оберіг існував – це лялька-мотанка.

Моя перша зустріч із забутою іграшкою відбулася ще в дитинстві, коли бабуся показала,як із носових хустинок робили «кукли».Щось було магічне в тій зробленій нашвидукоруч іграшці. Зараз я розумію, що магічним було оживлення шматка тканини, а ще любов, якою надихали виріб.

Про історію народної ляльки та про методику виготовлення та використання ми й поговоримо.

Учень 1.

Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь – зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки – незмінні, і це споріднює більше, аніж відмінність матеріалу. Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ...

У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами. У спрощеному вигляді цей архаїчний міф простежується і в народних казках, наприклад, в українській казці «Телесик»: чоловік із жінкою, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.

Учень2. 

До наших днів дійшли обрядові зображення певних стихій чи символів природи з трави або дерева – Купайло та Марена, символи Води й Вогню на святі Івана Купала, Масляниця, яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну. На Волині старі люди бережуть пам’ять про обряд, що його проводили навесні: всім селом виготовляли ляльку – «Весну-панянку», обряджали її стрічками та свіжою травою, і відвідували сусіднє село, заходячи в ті хати, де були дівчата на виданні або хлопці на порі. Навіть городні опудала, що їх досьогодні ставлять на городах, аби відлякували горобців, напочатку були священними ляльками-охоронцями оселі й обійстя від злих духів.

Також у волинських селах ще донедавна зустрічалися обряди «проводів русалок», що їх здійснювали на Зелені свята. Під час цього обряду жінки танцюють із солом’яними ляльками в руках. Очевидно, в давні часи ці ляльки символізували душі померлих, тим більше, що вважалося, що русалками стають діти та незаміжні дівчата, які вмерли насильницькою смертю.

Повір’я, що лялька – це вмістилище душ померлих предків – породило певні традиції їх створення в різних народів. Наприклад, у деяких культурах ляльки можна було створювати тільки в певні пори року, і робити їх могли тільки люди, що пройшли спеціальні ритуали посвячення.

Учень 3.

У традиційних обрядах народів Європи прослідковується тісний зв’язок процесу виготовлення ляльки з продовженням роду та ритуалами родючості. Колись на всій території, що її нині вчені-дослідники називають «Старою Європою» -- від Карпат до Північної Італії – існував культ Великої Праматері, яка народила все суще, яка береже життя і оновлює його. Образ Богині ми зустрічаємо на критських амфорах, і при розкопках Трипільської культури, в священних космогонічних піснях, які дійшли до нас під назвою «колядок» і у веселих новорічно-маланкових переодяганнях… Все це – відгомін древнього праєвропейського культу Великої Богині, єдиної в трьох лицях – Діви, Матері і Баби – прародительки всього живого на Землі і матері всіх людей. Подібні обряди можна зустріти і в деяких племен Африки та Американського континенту.

Наприклад, у деяких місцевостях Європи раніше – а подекуди й дотепер – здійснювали на честь закінчення жнив такий обряд: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп з поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного урожаю.

Учень4.

У деяких регіонах України теж зберігся подібний обряд. «Куклою» на Черкащині та Київщині називали в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця. Це робиться, аби наступного року теж був добрий врожай.

...Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу – шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво. В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам’ятних часів, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації…

Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті. Цікава деталь цих ляльок – відкрита спіраль на місці обличчя.

Спіраль – це один з найдревніших символів вічності і безконечності буття, символ родючості й нового народження у всіх народів Землі. Спіраль – це і символ Ріки Життя, у якій пливуть люди, народи, в якій з’єднуються Мікрокосм окремої людської долі і Макрокосм цілого Всесвіту. Вже зараз вчені прийшли до висновку, що спіраль – це схематичний образ власне самої еволюції Всесвіту, динамічний аспект буття, який відображає водночас плинність і вічність.Цікавим є також те, що в основу виготовлення української ляльки-мотанки теж покладена спіраль.

Учень5. 

Варто також згадати про вузлову ляльку в традиціях інших народів. Наприклад, в багатьох регіонах Росії – від поморської Півночі до степів Кубані – теж до наших днів збереглося мистецтво виготовлення ляльки-мотанки, з незначними відмінностями у формі від її української посестри; десь їх називали «желанница» (вважалося, що така лялька, без обличчя, сприяє виконанню бажань), десь – так само, як і в Україні «берегиня». Виготовляли і більш «спеціалізовані» ляльки: «зернушку» – на добрий урожай, «сонницю» -- щоб дитячий сон був міцним і здоровим, «долюшку» -- молодій нареченій на щасливе подружнє життя… Знаходять ляльки в похованнях і на Північному Кавказі. Відмінність їхня від української – незначна різниця у формі хрестоподібного візерунка на обличчі. Якщо в ляльки з Дніпра це яскраво означений солярний хрест, то скажімо, в кавказької її сестри – це швидше ромб, візерунок якого відсилає нас до трипільського символу врожайності та жіночого начала. В Середній Азії теж знали ляльку-мотанку, і теж із хрестоподібним візерунком на обличчі.

Очевидно, така спорідненість бере початок від скіфів, бо чому ж інакше такі схожі між собою ляльки, що їх знаходять у похованнях на Кавказі і в Середній Азії – і чому ці ляльки такі подібні до своїх українських сестер?

З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, котра уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була. Це дуже нагадує про традицію, яка існувала в Древньому Римі, де з глини виготовляли лари – символічні фігурки-зображення предків, і римлянин завжди возив їх із собою, і де б він не був – з ним були його предки, його земля і потужний захист всього роду…

Учень 6.

В Україні, ще на початку 20 століття дівчата, готуючи скриню з весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила мотану ляльку, яку забирала із собою в нову сім’ю. Причому в родині чоловіка дозволялось молодій дружині, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір’ю, і тим здоровіші будуть діти. А коли народжувалась дитина, то молода мати клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, а коли дитина підростала, то ляльки віддавалась їй для грання.

Іноді бабуся чи мати робила ляльку нашвидкуруч, щоб «зайняти дитину», аби та не плакала. Тоді в голівку дитячої ляльки зав’язувався шматочок хліба (до цих пір така народна «пустушка» називається «куклою»), і для дитини це була і іграшка, і заспокоєння, і перший образ, який вона сприймала. І разом з тим, така «кукла» несла енергію любові, яка незримо формувала в майбутній людині підсвідоме ставлення до предків, до роду, до землі, яка її народила.

Учень 7.

При виготовленні ляльки-мотанки в жодному разі не використовується голка, а тільки нитки і тканина. Лише в останні часи майстри, що роблять колекційні ляльки, які вже мають не тільки сакрально-обрядове, але й художнє та естетичне значення, використовують голку для оздоблення лише вбрання ляльки вишивкою або гаптуванням. Всі інші, найважливіші деталі ляльки-оберегу, дотепер виготовляються без застосування голки.

У деяких регіонах України ляльку робили не з самої тканини, а й допомогою інших матеріалів: наприклад, голову могли вирізати з дерева або робити з макової голівки. Втім, останній випадок – це теж зразок обрядової магії, адже мак – це водночас і символ родючості, і могутній оберіг проти нечистої сили. Мак-видюк здавна сіяли біля порогу хати, щоб він захищав оселю від нечисті.

Древні народи вважали, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – з хрестом замість обличчя. Обличчя як такого у традиційної ляльки-оберегу немає. Це має подвійну причину: по-перше, хрест, як один з найдревніших оберегів, має сильне захисне значення, а по-друге, ляльку остерігалися пов’язувати з конкретною людино, якщо це не диктувалося спеціальними магічними обрядами, бо вважалося, якщо ляльці зробити обличчя, а особливо очі, в них може влетіти дух живої істоти.

Учень 8.

В основі української ляльки-мотанки – хрестоподібна фігура, де єдина об’ємна деталь – це голівка. Її виготовлення – це найважливіший момент процесу створення ляльки-мотанки. Майстер (а частіше – майстриня) змотує спіраль – символ безконечності Буття і вічності (знову ми зустрічаємо спіраль, як основу для обличчя мотаної ляльки!), і покриваючи її шматинкою, вкладає свої думки і наміри: для чого ця лялька робиться, у чому вона покликана сприяти і в чому допомагати своєму майбутньому власнику. Потім голівка обмотується ниткою, яка викладається у формі хреста. Хрест в даному випадку є й оберегом – символом Сонця, життя і нових починань, і символізує саму людину, гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). І обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя.

Коли голівка готова, майстриня нарікає майбутню ляльку тим іменем, яке буде символізувати її призначення. Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після того ляльку одягають – вбрання та кольори підбирає майстер за своїми уподобаннями та враховуючи символічне призначення ляльки. Наприклад, якщо лялька робиться на добробут та здоров’я родини – для одягу підбираються червоно-зелені відтінки, для успіху в фінансових справах – зелені та золотисті, для щастя у коханні чи подружньому житті – червоні, рожеві, помаранчеві кольори, для успіху в творчості – блакитні. І, звісно, велику силу має вишивка, особливо, якщо це вишивка старовинна, яка несе в собі древню символіку і позитивну енергію багатьох поколінь. Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб.

Учень 9.

Окремий різновид обрядової ляльки, яка робилася на добробут і щастя – це весільна подвійна лялька, що зображувала «князя з княгинею», тобто, молодого й молоду. Такій подвійній ляльці робили одну ручку на двох, що повинно було символізувати злагоджене любов’ю життя. І нерідко таку парну ляльку садовили на першій підводі, якою молоді їхали до церкви вінчатися, щоб ця лялька захищала майбутнє подружжя від лихого ока. До речі, дотепер нерідко можна бачити на капоті машин весільного кортежу ляльку, хоча уже давно забувся первісний, сакральний символ цієї традиції.

Магічна роль мотаної ляльки, як захисного оберегу, відображене в народних казках. Лялька-мотанка є помічницею і берегинею героїні в казці «Василиса Прекрасна». Мати, помираючи, дає своїй доньці лялечку і наказує, щоб та берегла її, шанувала, годувала крихтами хліба і краплями молока – і лялечка завжди буде вірною помічнице. Дівчина виконує наказ матері, і лялька допомагає їй здійснити усі завдання, виконати усі забаганки лихої мачухи, вийти переможницею в символічному поєдинку з Бабою-Ягою і зрештою здобути щастя й добробут.

Очевидно, ця казка – відгомін старовинного звичаю, коли мотана лялька була символом Берегині роду, яка передавалася з покоління в покоління, від матері і до дочки, і ниточка, якою в’язалася лялька, ставала символічною золотою ниткою, яка єднала покоління в міцний єдиний Рід, берегла і захищала, давала силу, наснагу і добробут.

У наш час майстри, які працюють з традиційною народною лялькою відзначають позитивний вплив, який має процес виготовлення такої ляльки на психіку людини.

Учень10.

В кожному регіоні є свої майстри, які виготовляють ляльки. На Полтавщині – Наталія Свиридюк. Народилася 1967 року в Полтаві в будинку, який належить родині ще з 19 століття. В ньому мешкає протягом життя. 1992 — закінчила Харківський державний інститут культури (тепер університет).Тривалий час працювала бібліотекарем. Поштовхом до захоплення народною лялькою Наталі Свиридюк стала книга О.С.Найдена «Українська народна лялька». Лише поглянувши на обкладинку, де була зображена вузлова лялька, пані Наталя згадала ляльку, яку їй ще в дитинстві робила бабуся. І вже у 2004 році захоплення вузловою лялькою перетворилося на головну справу життя.

Відтоді майстриня провела велику кількість майстер-класів по створенню вузлової ляльки для вихователів, педагогів, бібліотекарів, студентів, іноземців-гостей Полтави та відвідувачів Музею українського народного декоративного мистецтва у Києві.2008 — атестована Національною Спілкою майстрів народного мистецтва України як майстер народної ляльки2007 — персональна виставка робіт майстрині в Полтавському літературно-меморіальному музеї В.Короленка.

У нашому рідному місті персональні виставки мала педагог нашого навчального закладу – Чиж Вікторія Миколаївна.

Викладач.

Насправді ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трішки часу, фантазія, та мінімальні знання вишивки свого регіону. І пам’ятайте, лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова, адже вона наша – автентична…лялька-мотанка!

Перед кожним із вас найпростіший набір необхідних матеріалів для виготовлення  ляльки-мотанки.Тож розпочнемо майстер – клас по виговленню оберега.( Посллідовність роботи показую на власному прикладі).

І.Голівка

Складаємо шматок ситцю у смужку.Орієнтовна ширина смужки – 8-9 см. Скручуємо смужку «рулетиком». Шматок тканини розриваємо навпіл. Одну смужку відкладаємо, іншу розриваємо на дві половини. В одну із таких половинок вкладаємо «рулетик»,щільно обгортаємо його тканиною та стягуємо ниткою.

Викладаємо хрест.Послідовність кольорів може бути такою, як вам заманеться. Хрест за вашим бажанням може бути тоншим чи ширшим.

ІІ. Тулуб

Складаємо шматок ситцю у смужку довжиною 15–25 см.Скручуємо.Примотуємо голову ляльки нитками до тулубу («рулетик», довжина якого є висотою тулуба).

ІІІ. Оформлення, прикрашання ляльки

Робимо косички з шерстяних ниток. Кріпимо до голівки.

Одягаємо спідницю, обмотавши тулуб. Кріпимо фартушок.Остання деталь – нанизуємо кілька намистин на стрічку і закріплюємо бантом.

Тепер кожен з вас має свою захисницю. Лялька-берегиня має стояти на видному місці.
    
  Ляльку в жодному разі не можна підвішувати за голову. Найкраще ставити її
на підставку, так, щоб вона оглядала кімнату. В крайньому разі її можна
 почепити

на стіну за спеціальну петельку ззаду на поясі.
      Коли ви вносите ляльку в дім і ставите її на призначене для неї місце,можна
їй «розказати», для чого вона прийшла у ваш дім. Не варто у
 присутності ляльки-

берегині лаятися або з’ясовувати стосунки. І не вартоляльку, зроблену для вашого дому, передаровувати іншим людям. Разом з нею може піти ваша домашня гармонія 

     У підготовці заходу ми використовували книгу Олександра Найдена «Українська народна лялька» (Київ; в-цтво «Стилос», 2007) та статтю Громовиці Бердник «Народна лялька-мотанка – оберіг наших душ».

І на закінчення власні рядочки:

                                                                                           Покинута й забута,

                                                                                         В минувшину закута,

                                                                                   Внизу життя на сходинках

                                                                                       Маленька лялька – мотанка.

                                                                        Та не іграшка вона -

                                                                         Душа вона народна.

                                                                             Геть викинутий за поріг

          Наш український оберіг.

                                                                  А до рук  її візьміть

                                                                        І до серця пригорніть

                                                                       Ляльку прадідів забуту -

Це дорога у майбутнє.

А цю мотанку я назвала                        

 

Мовинка, її призначення – оберігати рідну українську мову.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42564. Гиперссылки в HTML-документах 36 KB
  Гиперссылки в HTMLдокументах Шаблон элемента гиперссылки имеет вид: href= Адрес ссылки текст для щелчка отсылающий по адресу ссылки Каждый документ файл в Интернете имеет адрес называемый Универсальным указателем ресурсов uniform resource loctor URL Поэтому атрибут href элемента гиперссылки А задающий адрес ссылки в общем случае имеет шаблон: href= URL или href= Протокол: Адрес ссылки Ссылки к ресурсам Интернета по протоколу HTTP Атрибут href задающий адрес ссылки в случае обращения к WEBресурсу Интернета имеет шаблон: href=...
42565. Текстовый редактор Microsoft Word 427 KB
  Харьков 2010 Цель работы: получить практические навыки работы в текстовом редакторе Microsoft Word. Порядок выполнения работы: Запустить текстовый редактор Word. Выполнить рисунок в графическом редакторе Pint и поместить его на лист редактора Word.
42566. Организация HTML-документов с помощью фреймов 48 KB
  Организация HTMLдокументов с помощью фреймов Фреймы это области которые создаются в окне браузера для одновременного просмотра нескольких документов. При создании страницы с фреймами разрабатывается несколько HTMLфайлов которые отличаются по своему назначению. Шаблон элемента FRMESET Для создания WEBстраницы с фреймами в языке HTML существует элемент FRMESET. Второй этап создания страницы с фреймами: подготовка HTMLфайлов для каждой области деления экрана с помощью элемента FRME В документе раскладки элемент FRMESET используется...
42567. Понятие социального статуса. Виды статусов 15.41 KB
  Социальный статус — это общее положение личности (группы) в обществе, связанное с определенными правами и обязанностями. Например, статус врача дает индивиду право заниматься лечебной практикой и в то же время обязывает врача исполнять свои функции и роли надлежащим образом
42569. Управление режимами энергосистем и автоматизации 101.5 KB
  Харьков 2011 ТЭС1 : Рэ1=8952 МВт Ропт1=1164 МВт ТЭС2 : Рэ2=1243 МВт Ропт2=1536 МВт ТЭС3 : Рэ3=4899 МВт Ропт3=4867 МВт – необходимо оптимизировать. Блок 31 Блок 32 Блок 33 Отключаем блок №3 ТЭС3 ТЭС1 : Рэ1=8952 МВт Ропт1=1164 МВт ТЭС2 : Рэ2=1243 МВт Ропт2=1536 МВт ТЭС3 : Рэ3=3298 МВт Ропт3=3744 МВт.
42570. Дослідження базових схем підсилюваньних каскадів на польових транзисторах 168 KB
  Среди базовых каскадов на полевых транзисторах на практике наибольше распространение получили каскады с общим истоком аналог ОЭ и истоковые повторители аналог ОК показанные в двух модификациях на рис.4 и отличающиеся способом реализации статического режима: смещение обеспечивается или за счет падения напряжения на резисторе включенном в цепь истока рис. 4 а в или за счет подачи на затвор дополнительного напряжения рис. Рис.
42571. Найти минимальную сумму элементов в строках двумерного массива 45 KB
  Тот же самый результат можно получить и в результате компьютерной проверки. В результате ручной проверки мы доказали, что программа работает правильно.