7505

Основные идеи эпохи Просвещения

Доклад

Логика и философия

Основные идеи эпохи Просвещения. Эпоха Просвещения - это период идеологической подготовки к утверждению политической власти буржуазии. В этот период происходит утверждение буржуазных ценностей таких как: ценность жизни, свободы и равенства (юридичес...

Русский

2013-01-24

32 KB

157 чел.

Основные идеи эпохи Просвещения.

Эпоха Просвещения - это период идеологической подготовки к утверждению политической власти буржуазии. В этот период происходит утверждение буржуазных ценностей таких как: ценность жизни, свободы и равенства (юридические, понятия),  ценность частной собственности. Особую ценность приобретает разум. Идеалом этой эпохи становится просвещенный правитель, который заботится о просвещении своего народа.

Эпоха Просвещения  начинается в наиболее развитой экономически стране - Англии.

Писатели Дж. Свифт,  Д. Дефо, А. Смит были английскими просветителями. А. Смит был профессором морали, его  заинтересовал вопрос, в чем причина богатства. Он считал, что основа любого богатства - труд. Он положил начало трудовой теории стоимости и политической экономии.

Философ Джон Локк (1632-1704) преподавал греческий язык, изучал естественные науки, был основателем метеорологии, делал предположения о возможности переливания крови.

Он был сторонником эмпирической теории познания и утверждал, что не существует врожденных идей и принципов, а все знания приобретаются из опыта. Он различал качества, которые воспринимаются ощущениями как первичные (протяженность, форма, плотность) вторичные (цвет, запах, звук, вкус).

Локк считал, что существует рефлексия - внутреннее состояние  и деятельность духа, внутренние чувства.  По мнению Локка  идеи сообразны с  действиями.

Эмпирические воззрения Локка легли в основу его педагогических взглядов. Все знания - приобретаются из опыта. Душа ребенка - чистая доска. Должен действовать принцип-

гуманизма. Он призывал к веротерпимости.

Дэвид Юм(1711-1746)  был на дипломатической службе во Франции; был знаком со многими  французскими просветителями. В философских взглядах Юма переплелись взгляды Локка и Беркли. Вслед за Локком считал, что первичный  уровень познания связан с внешним опытом, вторичный уровень- это чувственные образы памяти, желания, страсти. Практически Юм не сомневался в существовании материального мира, но теоретически этот вопрос для Юма был открыт. В этом его взгляды сходились с взглядами Беркли. Таким образом, Юм приверженец агностицизма- течения философии, которое утверждает, что полное познание мира невозможно. Юма также интересовал в гносеологии учение о причинности, он один из первых разрабатывал его. Юма интересовали и этические проблемы. В его этике было три основных принципа: гедонизм, утилитаризм, альтруизм.

Юм критиковал религию и церковь, был непреклонен в этих вопросах.

 

Французское просвещение.

Вольтер (1694 – 1778) – Франсуа Мари Аруэ.

Философские взгляды Вольтера опирались на философию Локка и научные взгляды Ньютона.

Вольтер придерживался взглядов деизма – течения, которое утверждает, что начало мира положил Бог, привел его в движение, а затем самоустранился, и мир стал развиваться по естественным законам.

Вольтер не прибегал к помощи религии для  объяснения природных явлений. Вольтер в своих трудах «Философские письма»,  «Трактат о метафизике», «Философский словарь» Вольтер подошел к пониманию идеи вечности материи, ее объективного существования и вечного движения.

Вольтер считал, что сознание – это атрибут материи и оно зависит от строения тел. В этих вопросах Вольтер тяготел к материализму.

Вольтер сотрудничал с создателями французской энциклопедии.

Дени Дидро (1713 – 1784)

В 1747г. в работе «Философские мысли»  Дидро предстает как деист ( последователь деизма). В 1749 г. выходит его следующая работа, в которой он выступает как атеист материалист.

Взгляды Дидро наиболее материалистически последовательны. Дидро утверждал, что материя – это объективная реальность, которая существует вне человеческого сознания. Дидро считал материю  единственной субстанцией, причина существования которой – она сама. Он отличал единство материи и движения, отрицал существование абсолютного покоя. Причину движения видел во внутренней противоречивости материи. Дидро пытался преодолеть механистические взгляды. Дидро считал, что всей материи присущи ощущения. Дидро был сторонником теории общественного договора - это теория происхождения государства, которая утверждает, что оно образовалась в результате договора между людьми. Дидро принимал активное участие в создании французской энциклопедии. Также как и Вольтер, он состоял в переписке с Екатериной II.

Дидро завещал свою личную библиотеку России.

Жан Жак Руссо (1712 – 1778)

- был сторонником деизма и считал, что невозможно до конца понять сущность материи и сознания. Он был сторонником сенсуализма, т.е . в его теории познания предпочтение отдавалось чувствам, как основному источнику знаний о мире. Анализируя развитие общества. Руссо пришел к выводу , что все пороки общества связаны с имущественным и социальным неравенством. Все пороки концентрируются в городах, поэтому детей лучше воспитывать в загородных усадьбах («Эмиль или о воспитании»,  «Юлия» - см. историю образования)

Вывод

Французское просвещение идеологически подготовило французскую буржуазную революцию, лозунг которой: свобода, равенство, братство.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.
25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...
25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.
25169. Ідея поступу в філософії історії Просвітництва 24 KB
  Ідея поступу загальносвітоглядна ідея що відображає віру в прогрес і є символом європейської цивілізації. Активного розвитку в епоху Просвітництва набуває ідея розвитку. Ідея поступу розглядає історію як певний процес що прямує до досконалості. Також ідея поступу включає в себе ідею породження тобто кожна наступна стадія розглядається як результат попередньої.